Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

стиль картки Санкт Петербурзький монетний двіррос Санкт Петербургский монетный двор 1996 СПМДЛоготип59 56 59 пн ш 30 18

Санкт-Петербурзький монетний двір

Санкт-Петербурзький монетний двір

Санкт-Петербурзький монетний двір
рос. Санкт-Петербургский монетный двор (1996)
СПМД
59°56′59″ пн. ш. 30°18′53″ сх. д. / 59.94972222224977543° пн. ш. 30.31472222224977742° сх. д. / 59.94972222224977543; 30.31472222224977742Координати: 59°56′59″ пн. ш. 30°18′53″ сх. д. / 59.94972222224977543° пн. ш. 30.31472222224977742° сх. д. / 59.94972222224977543; 30.31472222224977742
Тип монетний двір і організація
Галузь Медальєрне мистецтво
Спеціалізація Медальєрне мистецтво[1]
Засновано 1724
Засновник(и) Петро I
Штаб-квартира image Росія, Санкт-Петербург, Петропавлівська фортеця
Продукція монета
орден
медаль
Власник(и) Держзнак
Холдингова компанія Держзнак[2]
spmd.goznak.ru​(рос.)​(англ.)
image Санкт-Петербурзький монетний двір у Вікісховищі

Санкт-Петербу́рзький моне́тний двір (рос. Санкт-Петербургский монетний двор) — відомий російський монетний двір, один з найбільших в Європі.

Заснування

image
15 копійок 1911 року, викарбувані на Санкт-Петербурзькому монетному дворі (СПБ)

Створенню монетного двору в Петербурзі передували подорож царя Петра І до Голландії та Британії під час Великого посольства (березень 1697 р. — серпень 1698 р). В дні перебування в Лондоні цар цікавився кресленнями вітрильників, до яких мав велику прихильність, ладом англіканської церкви, що давно була підкорена світській владі короля і не мала земельних володінь, на відміну від Московії, а також монетною справою. В його привабив пристрій для карбування монет, який він бажав використати і в власній державі. Джерел про зустріч Петра І та Ісаака Ньютона не збережено, але дослідники не піддають сумніву факту їх зустрічі та спілкування, бо Монетним двором в часи перебування царя в Лондоні керував саме Ісаак Ньютон.(Декотрий час із Ньютоном спілкувався навіть Олександр Меншиков, що виборов собі місце в найближчому оточенні царя і теж був в штаті Великого посольства). Наслідки запозичень мали місце дещо пізніше —

  • 16 листопада 1704 р. — заснування верфі в Петербурзі(військове човнобудування)
  • 1715 р. — заснована Морська академія
  • 25 січня 1721 р. — Скасування патріаршества, підпорядкування православної церкви царю і створення , оприлюднення регламенту Духовної колегії
  • 12 грудня 1724 р. — заснування Санкт-Петербурзького монетного двора.

У 18 ст. Споруда двору

image
Майдан перед Монетним двором
Рубель з портретом царя Петра І, 1724 р. продукція монетного двору

У 1724 році цар надав наказ «золоту монету в Санкт-Петербурзі робити у фортеці». Того ж року на монетах в один рубль вперше викарбували абревіатуру «с.п.б.», що стала ознакою нового монетного двору на століття. Першим приміщенням для двору стали фортечні казарми між Наришкінським та Трубуцьким бастіонами. В архівах знайдені проєктні креслення для нового монетного двору, створені наприкінці 18 століття архітектором Антоніо Порто. Нова споруда монетного двору була вибудувана в 1798–1806 роках навпроти входу в Петропавлівський собор на другому боці фортечного майдану. Антоніо Порто використав для проєкту розповсюджену тричастинну схему — підвищений центр, два бічні павільйони з куполами, дві галереї, що пов'язували всі частини. Це розповсюджена європейська схема, котру використовували з часів пізнього бароко і яку наслідував класицизм. Цей тип композиції використовували як при створенні палаців в містах і садибах, так і для промислових споруд архітектори Ніколо Мікетті (Італійський палац, знищений), Вартоломей Растреллі(проєкт перебудови палацув Петергофі, виконаний частково), Тома де Томон (перший проєкт Шпиталю для Одеси, не здійснено), місцеві архітектори в провінціях.

Досягнення і вироби

Санкт-Петербурзький монетний двір мав велике значення для розвитку російської промисловості і техніки, а відтак сприяв могутності Російської імперії. Зі столичним монетним двором була тісно пов'язана діяльність російських і іноземних науковців і винахідників, серед яких

  • А. К. Нартов (1693—1756)
  • Й. В. Шлаттер (1708—1768)
  • І. А. Неведомський (1785—1814)
  • П. Г. Соболевський,
  • Б. С. Якобі(1801—1874) та інших.

В середині 18 в. в монетному дворі створили Лабораторію по виокремленню коштовних металів — срібла, золота, платини тощо.

Підприємство виконувало не тільки промислові завдання, а і брало участь в уславленні держави, тут було налагоджене виробництво пам'ятних медалей. На Санкт-Петербурзькому монетному дворі працювала або були пов'язана з ним ціла низка іноземних і національних медальєрів. Ще на початку 18 століття на російську службу запросили іноземних медальєрів з країн, де ця справа вже мала традицію. Серед запрошених були И. Купій (Голландія), Г. Рейбиш (Чехія в складі Австро-Угорщини), А. Шульц (Данія), И. Гедлингер (Швеція). Першою пам'ятною медаллю, яку створили на Санкт-Петербурзькому монетному дворі, була медаль з приводу смерті в січні 1725 р. першого російського імператора Петра I.

У 18 столітті з двором також пов'язані Якоб Штелін, С. Юдін, В. Краюхін, Т. Іванов, декілька іноземців — брати Вегтер, Ж. А. Дасьє, К. Леберехт та ін.

К. Леберехт, представник стилю класицизм в медальєрному мистецтві, був також засновником медальєрного класу в Петербурзькій Академії мистецтв. Клас почав працювати з 1801 року. Саме в цьому класі опанувала малюнок і медальєрне мистецтво низка російських митців, що працювала вже в першій половині 19 ст. Серед них — * А. Клепіков

Твори роботи Федора Толстого

  • image
    Медаль «Баталія при Брієнні», 1814 р.
  • image
    Медаль «Бій при Арсис-Сюр-Об»
  • image
    «Баталія при Кульмі», 1813 р.
  • image
    «Баталія при Бородино», 1812 р.
  • image
    Медаль «Мир Європі», 1815 р.

У 19 ст

У 19 ст. тут працювали вище згадані російські медальєри А. А. Клепіков, А. П. Лялін та інші. У 19 столітті монетний двір оприлюднив пам'ятні медалі з зображеннями відомих пам'яток російської столиці (твори П. Брусніцина та А. Губе). Було вироблено і декілька портретних медалей роботи А. Грілихеса-молодшого та В. В. Алексєєва. На Петербурзький монетний двір завезли пантограф, пристрій для створення матриць на сталі. Серед перших, хто опанував працю на пантографі, був медальєр Антон Васютинський (1858—1935), українець за походженням.

У 20 ст

image
Медаль на 275 Монетного двора, срібло. 1999 р.

З 1922 року Монетний двір в Петрограді почав виробляти монети з радянською символікою.

В червні 1941 року розпочалася війна між СРСР та Німеччиною. В серпні 1941 року верстати монетного двору евакуювали в місто Краснокамськ, де працювала паперова фабрика Держзнака. Туди ж переведено близько сорока працівників. Промислове виробництво не відповідало завданням, що спонукало створення ще і Московського монетного двору. Випуск пам'ятних медалей на рок війни припинили.

Процес відновлення медальєрної продукції йшов поволі і відновився лише з 1960-х років за активного сприяння А. Королюка. Серед тих, хто намагався відродити медальєрне мистецтво в повоєнні роки — .

Санкт-Петербурзький монетний двір — найстаріше підприємство відомого російського об'єднання «Гознак» і залишається головним виробником нагород, медалей та орденів Російської Федерації, пам'ятних монет з коштовних металів, значків тощо. В умовах капіталістичного існування підприємство виконує як державні замови, так і замови приватних фірм і окремих осіб.

На початку 21 ст

На початку 21 ст. головним художником Санкт-Петербурзького монетного двору призначено . Серед художників-працівників підприємства — жінки і чоловіки: Е. В. Крамска, С. А. Корнилов, А. А. Долгополова, А. Д. Щабликін, Е. И. Новикова та ін.

На виробах двору ставлять літерні позначки — СМ, Л, ЛМД, СПМД, СП, СПМ або СПБ.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санкт-Петербурзький монетний двір


Примітки

  1. MedalBook
    d:Track:Q110554272
  2. https://goznak.ru
  3. Павленко Н. «Пётр Первый», М.,1976, с. 381
  4. Павленко Н. «Пётр Первый», М.,1976, с. 383
  5. «Памятные медали», Киев, «Мистецтво», 1988

Джерела і посилання

  • В. В. Уздеников. «Монеты России» (рос.)
  • Смирнов М. И. Со знаком «С. П. Б.» … «Очерки истории Санкт-Петербургского Монетного двора». 1724—1994. — Тольятти: АвтоВАЗбанк, Современник, 1994. —
  • Спасский И. Г. «Петербургский монетный двор от возникновения до начала XIX в». К двухсотдвадцатипятилетию Монетного Двора. — Л.: Издательство Государственного Эрмитажа, 1949. — С. 72.
  • «Памятные медали», Киев, «Мистецтво», 1988

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

stil kartki Sankt Peterburzkij monetnij dvirros Sankt Peterburgskij monetnyj dvor 1996 SPMDLogotip59 56 59 pn sh 30 18 53 sh d 59 94972222224977543 pn sh 30 31472222224977742 sh d 59 94972222224977543 30 31472222224977742 Koordinati 59 56 59 pn sh 30 18 53 sh d 59 94972222224977543 pn sh 30 31472222224977742 sh d 59 94972222224977543 30 31472222224977742Tip monetnij dvir i organizaciyaGaluz Medalyerne mistectvoSpecializaciya Medalyerne mistectvo 1 Zasnovano 1724Zasnovnik i Petro IShtab kvartira Rosiya Sankt Peterburg Petropavlivska fortecyaProdukciya moneta orden medalVlasnik i DerzhznakHoldingova kompaniya Derzhznak 2 spmd goznak ru ros angl Sankt Peterburzkij monetnij dvir u Vikishovishi Sankt Peterbu rzkij mone tnij dvir ros Sankt Peterburgskij monetnij dvor vidomij rosijskij monetnij dvir odin z najbilshih v Yevropi Zasnuvannya15 kopijok 1911 roku vikarbuvani na Sankt Peterburzkomu monetnomu dvori SPB Stvorennyu monetnogo dvoru v Peterburzi pereduvali podorozh carya Petra I do Gollandiyi ta Britaniyi pid chas Velikogo posolstva berezen 1697 r serpen 1698 r V dni perebuvannya v Londoni car cikavivsya kreslennyami vitrilnikiv do yakih mav veliku prihilnist ladom anglikanskoyi cerkvi sho davno bula pidkorena svitskij vladi korolya i ne mala zemelnih volodin na vidminu vid Moskoviyi a takozh monetnoyu spravoyu V jogo privabiv pristrij dlya karbuvannya monet yakij vin bazhav vikoristati i v vlasnij derzhavi Dzherel pro zustrich Petra I ta Isaaka Nyutona ne zberezheno ale doslidniki ne piddayut sumnivu faktu yih zustrichi ta spilkuvannya bo Monetnim dvorom v chasi perebuvannya carya v Londoni keruvav same Isaak Nyuton Dekotrij chas iz Nyutonom spilkuvavsya navit Oleksandr Menshikov sho viborov sobi misce v najblizhchomu otochenni carya i tezh buv v shtati Velikogo posolstva Naslidki zapozichen mali misce desho piznishe 16 listopada 1704 r zasnuvannya verfi v Peterburzi vijskove chovnobuduvannya 1715 r zasnovana Morska akademiya 25 sichnya 1721 r Skasuvannya patriarshestva pidporyadkuvannya pravoslavnoyi cerkvi caryu i stvorennya oprilyudnennya reglamentu Duhovnoyi kolegiyi 12 grudnya 1724 r zasnuvannya Sankt Peterburzkogo monetnogo dvora U 18 st Sporuda dvoruMajdan pered Monetnim dvorom Rubel z portretom carya Petra I 1724 r produkciya monetnogo dvoru U 1724 roci car nadav nakaz zolotu monetu v Sankt Peterburzi robiti u forteci Togo zh roku na monetah v odin rubl vpershe vikarbuvali abreviaturu s p b sho stala oznakoyu novogo monetnogo dvoru na stolittya Pershim primishennyam dlya dvoru stali fortechni kazarmi mizh Narishkinskim ta Trubuckim bastionami V arhivah znajdeni proyektni kreslennya dlya novogo monetnogo dvoru stvoreni naprikinci 18 stolittya arhitektorom Antonio Porto Nova sporuda monetnogo dvoru bula vibuduvana v 1798 1806 rokah navproti vhodu v Petropavlivskij sobor na drugomu boci fortechnogo majdanu Antonio Porto vikoristav dlya proyektu rozpovsyudzhenu trichastinnu shemu pidvishenij centr dva bichni paviljoni z kupolami dvi galereyi sho pov yazuvali vsi chastini Ce rozpovsyudzhena yevropejska shema kotru vikoristovuvali z chasiv piznogo baroko i yaku nasliduvav klasicizm Cej tip kompoziciyi vikoristovuvali yak pri stvorenni palaciv v mistah i sadibah tak i dlya promislovih sporud arhitektori Nikolo Miketti Italijskij palac znishenij Vartolomej Rastrelli proyekt perebudovi palacuv Petergofi vikonanij chastkovo Toma de Tomon pershij proyekt Shpitalyu dlya Odesi ne zdijsneno miscevi arhitektori v provinciyah Dosyagnennya i virobiSankt Peterburzkij monetnij dvir mav velike znachennya dlya rozvitku rosijskoyi promislovosti i tehniki a vidtak spriyav mogutnosti Rosijskoyi imperiyi Zi stolichnim monetnim dvorom bula tisno pov yazana diyalnist rosijskih i inozemnih naukovciv i vinahidnikiv sered yakih A K Nartov 1693 1756 J V Shlatter 1708 1768 I A Nevedomskij 1785 1814 P G Sobolevskij B S Yakobi 1801 1874 ta inshih V seredini 18 v v monetnomu dvori stvorili Laboratoriyu po viokremlennyu koshtovnih metaliv sribla zolota platini tosho Pidpriyemstvo vikonuvalo ne tilki promislovi zavdannya a i bralo uchast v uslavlenni derzhavi tut bulo nalagodzhene virobnictvo pam yatnih medalej Na Sankt Peterburzkomu monetnomu dvori pracyuvala abo buli pov yazana z nim cila nizka inozemnih i nacionalnih medalyeriv She na pochatku 18 stolittya na rosijsku sluzhbu zaprosili inozemnih medalyeriv z krayin de cya sprava vzhe mala tradiciyu Sered zaproshenih buli I Kupij Gollandiya G Rejbish Chehiya v skladi Avstro Ugorshini A Shulc Daniya I Gedlinger Shveciya Pershoyu pam yatnoyu medallyu yaku stvorili na Sankt Peterburzkomu monetnomu dvori bula medal z privodu smerti v sichni 1725 r pershogo rosijskogo imperatora Petra I U 18 stolitti z dvorom takozh pov yazani Yakob Shtelin S Yudin V Krayuhin T Ivanov dekilka inozemciv brati Vegter Zh A Dasye K Lebereht ta in K Lebereht predstavnik stilyu klasicizm v medalyernomu mistectvi buv takozh zasnovnikom medalyernogo klasu v Peterburzkij Akademiyi mistectv Klas pochav pracyuvati z 1801 roku Same v comu klasi opanuvala malyunok i medalyerne mistectvo nizka rosijskih mitciv sho pracyuvala vzhe v pershij polovini 19 st Sered nih A Klepikov P Utkin A Lyalin Fedir Tolstoj 1783 1873 Tvori roboti Fedora TolstogoMedal Bataliya pri Briyenni 1814 r Medal Bij pri Arsis Syur Ob Bataliya pri Kulmi 1813 r Bataliya pri Borodino 1812 r Medal Mir Yevropi 1815 r U 19 stU 19 st tut pracyuvali vishe zgadani rosijski medalyeri A A Klepikov A P Lyalin ta inshi U 19 stolitti monetnij dvir oprilyudniv pam yatni medali z zobrazhennyami vidomih pam yatok rosijskoyi stolici tvori P Brusnicina ta A Gube Bulo virobleno i dekilka portretnih medalej roboti A Grilihesa molodshogo ta V V Aleksyeyeva Na Peterburzkij monetnij dvir zavezli pantograf pristrij dlya stvorennya matric na stali Sered pershih hto opanuvav pracyu na pantografi buv medalyer Anton Vasyutinskij 1858 1935 ukrayinec za pohodzhennyam U 20 stMedal na 275 Monetnogo dvora sriblo 1999 r Z 1922 roku Monetnij dvir v Petrogradi pochav viroblyati moneti z radyanskoyu simvolikoyu V chervni 1941 roku rozpochalasya vijna mizh SRSR ta Nimechchinoyu V serpni 1941 roku verstati monetnogo dvoru evakuyuvali v misto Krasnokamsk de pracyuvala paperova fabrika Derzhznaka Tudi zh perevedeno blizko soroka pracivnikiv Promislove virobnictvo ne vidpovidalo zavdannyam sho sponukalo stvorennya she i Moskovskogo monetnogo dvoru Vipusk pam yatnih medalej na rok vijni pripinili Proces vidnovlennya medalyernoyi produkciyi jshov povoli i vidnovivsya lishe z 1960 h rokiv za aktivnogo spriyannya A Korolyuka Sered tih hto namagavsya vidroditi medalyerne mistectvo v povoyenni roki Sankt Peterburzkij monetnij dvir najstarishe pidpriyemstvo vidomogo rosijskogo ob yednannya Goznak i zalishayetsya golovnim virobnikom nagorod medalej ta ordeniv Rosijskoyi Federaciyi pam yatnih monet z koshtovnih metaliv znachkiv tosho V umovah kapitalistichnogo isnuvannya pidpriyemstvo vikonuye yak derzhavni zamovi tak i zamovi privatnih firm i okremih osib Na pochatku 21 stNa pochatku 21 st golovnim hudozhnikom Sankt Peterburzkogo monetnogo dvoru priznacheno Sered hudozhnikiv pracivnikiv pidpriyemstva zhinki i choloviki E V Kramska S A Kornilov A A Dolgopolova A D Shablikin E I Novikova ta in Na virobah dvoru stavlyat literni poznachki SM L LMD SPMD SP SPM abo SPB Div takozhMedalyer Medalyerne mistectvo Sestroreckij monetnij dvir Persha vsesoyuzna medalyerna vistavka Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sankt Peterburzkij monetnij dvirPrimitkiMedalBook d Track Q110554272 https goznak ru Pavlenko N Pyotr Pervyj M 1976 s 381 Pavlenko N Pyotr Pervyj M 1976 s 383 Pamyatnye medali Kiev Mistectvo 1988Dzherela i posilannyaV V Uzdenikov Monety Rossii ros Smirnov M I So znakom S P B Ocherki istorii Sankt Peterburgskogo Monetnogo dvora 1724 1994 Tolyatti AvtoVAZbank Sovremennik 1994 ISBN 5 85234 024 3 Spasskij I G Peterburgskij monetnyj dvor ot vozniknoveniya do nachala XIX v K dvuhsotdvadcatipyatiletiyu Monetnogo Dvora L Izdatelstvo Gosudarstvennogo Ermitazha 1949 S 72 Pamyatnye medali Kiev Mistectvo 1988

Дата публікації:
Топ