Анто́н Фе́дорович (Антоній Афоційович) Васюти́нський (17 січня (29 січня) 1858, Кам'янець-Подільський — 2 грудня 1935, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — український і російський художник-медальєр. Автор багатьох моделей і медалей Російської імперії та СРСР. Академік Петербурзької академії мистецтв (1908). Герой Праці (1922).
Васютинський Антон Федорович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 17 січня 1858 Кам'янець-Подільськ, Російська імперія | |||
Смерть | 2 грудня 1935 (77 років) | |||
Ленінград, РСФРР, СРСР | ||||
Поховання | Смоленське православне кладовище | |||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1888) | |||
Діяльність | скульптор, художник, медальєр | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Васютинський Антон Федорович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в бідній родині. У три роки залишився без батька, рано почав працювати. Любов до малювання виявилася змалку, а навчатись улюбленій справі довелося вже пізно. Лише 1879 року він здобув освіту у Київській рисувальній школі, яку очолював Микола Мурашко. В липні 1881 року Васютинський став вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв. 1882 року його прийняли учнем натурного класу Академії з історичного живопису. Після трьох років напруженого навчання, через брак коштів та поганий стан здоров'я, повернувся до Кам'янця, щоб викладати уроки малювання в шкільних закладах міста. Та вже через рік знову з'явився у Петербурзі і перевівся до медальєрного класу в Академії мистецтв. Його успіхи у навчанні Академія відзначила декількома медалями. 1888 року за створення медалі «Геркулес, що вбиває триголову гідру» отримав золоту медаль першого достоїнства. Разом з цією медаллю йому надали звання класного художника першого ступеня.
Працюючи за направленням на Петербурзькому монетному дворі, він одночасно навчався на педагогічних курсах при Академії, щоб мати змогу викладати малювання в середніх навчальних закладах.
За рішенням Ради Академії Васютинський отримав закордонну стипендію та поїхав в Австрію студіювати медальєрну справу до одного з найвідоміших медальєрів того часу — Антона Шарффа (1845—1903). Після Відня відвідав Мюнхен, а потім поїхав у Париж, де плідно працював.
1891 року на Паризькій виставці його медалі відзначено Почесним дипломом. 1892 року він отримав премію за «медалі та ювелірні вироби з використанням медальєрної техніки».
1893 року Васютинський приїхав до Петербурга з Парижа вже визнаним медальєром. Як досвідчений майстер, отримав посаду старшого медальєра Петербурзького, монетного двору. Там, на Петербурзькому (потім — Петроградському, згодом — Ленінградському) монетнім дворі Васютинський і пропрацював все життя. Там виплекав цілу плеяду учнів та наступників (С. Тульчинського, М. Соколова, В. Голенецького та ін.). За роботою і помер. Поховано на Смоленському православному кладовищі (Васютинська дорога, дільниця 3). На могилі встановлено стелу, бюст із чавуну .
Свої роботи Васютинський експонував на багатьох виставках не тільки в Росії, а й в Італії, Німеччині, Франції. За досягнення в галузі медальєрного мистецтва 27 жовтня 1908 року його обрали академіком Петербурзької академії мистецтв.
1922 року за великий внесок у відновлення діяльності Петроградського монетного двору та організацію карбування радянських монет в стислі строки йому надано почесне звання Герой Праці.
Роботи
Васютинський різьбив медалі майже до всіх видатних подій Російської імперії останнього її періоду, а потім — Радянського Союзу періоду його становлення. Багато його медалей присвячено ювілеям видатних діячів мистецтва та науки (як російських, так і українських).
1885 року Васютинський виготовив взірці російської золотої та банківської срібної монет.
У 1912—1913 роках працював над виготовленням ювілейного карбованця до 300-річчя дому Романових.
У 1921—1923 роках виготовив до монет радянської держави (срібні карбованець і 50 копійок, білонні 20, 15 та 10 копійок, золотий червонець).
Див. також
Примітки
- Розпорядження уряду Санкт-Петербурга[недоступне посилання](рос.)
Джерела
- Васютинський Антон Федорович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 106. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Васютинський Антон Федорович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 102. — .
- Кривко Я. Художник-земляк: Сторінки історії // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1977. — 23 липня. — С. 4.
- Стельмах В., Работинський М. Його медалі відомі в Парижі: До 145-річчя з дня народження Антона Федоровича Васютинського // Кам'янець-Подільський вісник. — 2003. — 24 січня. — С. 9.
Посилання
- Автор Васютинский Антон Федорович (Антоний Афоциевич)[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anto n Fe dorovich Antonij Afocijovich Vasyuti nskij 17 sichnya 29 sichnya 1858 Kam yanec Podilskij 2 grudnya 1935 Leningrad nini Sankt Peterburg ukrayinskij i rosijskij hudozhnik medalyer Avtor bagatoh modelej i medalej Rosijskoyi imperiyi ta SRSR Akademik Peterburzkoyi akademiyi mistectv 1908 Geroj Praci 1922 Vasyutinskij Anton FedorovichNarodzhennya 17 sichnya 1858 1858 01 17 Kam yanec Podilsk Rosijska imperiyaSmert 2 grudnya 1935 1935 12 02 77 rokiv Leningrad RSFRR SRSRPohovannya Smolenske pravoslavne kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRNavchannya Peterburzka akademiya mistectv 1888 Diyalnist skulptor hudozhnik medalyerNagorodi Geroj Praci Vasyutinskij Anton Fedorovich u VikishovishiZhittyepisZoloti 5 karbovanciv 1899 roku Robota Antona Vasyutinskogo Anton Vasyutinskij Yuvilejna medal na 50 richchya hudozhnoyi diyalnosti Bogolyubova O P Narodivsya v bidnij rodini U tri roki zalishivsya bez batka rano pochav pracyuvati Lyubov do malyuvannya viyavilasya zmalku a navchatis ulyublenij spravi dovelosya vzhe pizno Lishe 1879 roku vin zdobuv osvitu u Kiyivskij risuvalnij shkoli yaku ocholyuvav Mikola Murashko V lipni 1881 roku Vasyutinskij stav vilnim sluhachem Peterburzkoyi akademiyi mistectv 1882 roku jogo prijnyali uchnem naturnogo klasu Akademiyi z istorichnogo zhivopisu Pislya troh rokiv napruzhenogo navchannya cherez brak koshtiv ta poganij stan zdorov ya povernuvsya do Kam yancya shob vikladati uroki malyuvannya v shkilnih zakladah mista Ta vzhe cherez rik znovu z yavivsya u Peterburzi i perevivsya do medalyernogo klasu v Akademiyi mistectv Jogo uspihi u navchanni Akademiya vidznachila dekilkoma medalyami 1888 roku za stvorennya medali Gerkules sho vbivaye trigolovu gidru otrimav zolotu medal pershogo dostoyinstva Razom z ciyeyu medallyu jomu nadali zvannya klasnogo hudozhnika pershogo stupenya Pracyuyuchi za napravlennyam na Peterburzkomu monetnomu dvori vin odnochasno navchavsya na pedagogichnih kursah pri Akademiyi shob mati zmogu vikladati malyuvannya v serednih navchalnih zakladah Za rishennyam Radi Akademiyi Vasyutinskij otrimav zakordonnu stipendiyu ta poyihav v Avstriyu studiyuvati medalyernu spravu do odnogo z najvidomishih medalyeriv togo chasu Antona Sharffa 1845 1903 Pislya Vidnya vidvidav Myunhen a potim poyihav u Parizh de plidno pracyuvav 1891 roku na Parizkij vistavci jogo medali vidznacheno Pochesnim diplomom 1892 roku vin otrimav premiyu za medali ta yuvelirni virobi z vikoristannyam medalyernoyi tehniki 1893 roku Vasyutinskij priyihav do Peterburga z Parizha vzhe viznanim medalyerom Yak dosvidchenij majster otrimav posadu starshogo medalyera Peterburzkogo monetnogo dvoru Tam na Peterburzkomu potim Petrogradskomu zgodom Leningradskomu monetnim dvori Vasyutinskij i propracyuvav vse zhittya Tam viplekav cilu pleyadu uchniv ta nastupnikiv S Tulchinskogo M Sokolova V Goleneckogo ta in Za robotoyu i pomer Pohovano na Smolenskomu pravoslavnomu kladovishi Vasyutinska doroga dilnicya 3 Na mogili vstanovleno stelu byust iz chavunu Svoyi roboti Vasyutinskij eksponuvav na bagatoh vistavkah ne tilki v Rosiyi a j v Italiyi Nimechchini Franciyi Za dosyagnennya v galuzi medalyernogo mistectva 27 zhovtnya 1908 roku jogo obrali akademikom Peterburzkoyi akademiyi mistectv 1922 roku za velikij vnesok u vidnovlennya diyalnosti Petrogradskogo monetnogo dvoru ta organizaciyu karbuvannya radyanskih monet v stisli stroki jomu nadano pochesne zvannya Geroj Praci RobotiVasyutinskij rizbiv medali majzhe do vsih vidatnih podij Rosijskoyi imperiyi ostannogo yiyi periodu a potim Radyanskogo Soyuzu periodu jogo stanovlennya Bagato jogo medalej prisvyacheno yuvileyam vidatnih diyachiv mistectva ta nauki yak rosijskih tak i ukrayinskih 1885 roku Vasyutinskij vigotoviv vzirci rosijskoyi zolotoyi ta bankivskoyi sribnoyi monet U 1912 1913 rokah pracyuvav nad vigotovlennyam yuvilejnogo karbovancya do 300 richchya domu Romanovih U 1921 1923 rokah vigotoviv do monet radyanskoyi derzhavi sribni karbovanec i 50 kopijok bilonni 20 15 ta 10 kopijok zolotij chervonec Div takozhMedalyerne mistectvo Medalyer Persha vsesoyuzna medalyerna vistavka Personaliyi pov yazani iz Sankt PeterburgomPrimitkiRozporyadzhennya uryadu Sankt Peterburga nedostupne posilannya ros DzherelaVasyutinskij Anton Fedorovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 106 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Vasyutinskij Anton Fedorovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 102 ISBN 5 88500 071 9 Krivko Ya Hudozhnik zemlyak Storinki istoriyi Prapor Zhovtnya Kam yanec Podilskij 1977 23 lipnya S 4 Stelmah V Rabotinskij M Jogo medali vidomi v Parizhi Do 145 richchya z dnya narodzhennya Antona Fedorovicha Vasyutinskogo Kam yanec Podilskij visnik 2003 24 sichnya S 9 PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Skulptura Avtor Vasyutinskij Anton Fedorovich Antonij Afocievich nedostupne posilannya z chervnya 2019