Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ковалевський Єгор Петрович (* 1809 або 1811, с. Ярошівка, нині Харківська область, Україна — †2 жовтня 1868, Санкт-Петербург) — український мандрівник, вчений-географ, геолог, археолог та сходознавець, письменник, поет та драматург, науковий та державний діяч часів Російської імперії.
| Ковалевський Єгор Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 (18) лютого 1809[1] Ярошівка, Харківська губернія[1] |
| Помер | 20 вересня (2 жовтня) 1868[1] (59 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
| Країна |  Російська імперія |
| Національність | Україна |
| Діяльність | письменник, дипломат, мандрівник-дослідник, мандрівник, орієнталіст |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Петербурзька академія наук |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Ковалевські |
| Батько | Петро Іванович Ковалевський |
| Брати, сестри | Ковалевський Євграф Петрович |
| |
Родина
Походив з української шляхетської родини Ковалевських. Народився в сім'ї надвірного радника Петра Івановича Ковалевського. Крім Єгора, в родині вже було 5 синів і 4 доньки. Старший із братів, Євграф (згодом, у 1858–1861 рр. — міністр народної освіти), обрав справою свого життя географію і геологію. Перейняв захоплення брата і Єгор. Ковалевські мали репутацію суто патріархального, але привітного та гостинного сімейства, що серйозно ставилася до збереження культурних і наукових традицій свого роду. Двоюрідним дядьком Єгора був Василь Каразін, засновник Харківського університету.
Життєпис
Молоді роки
Народився в с. Ярошівка Харківської губернії (тепер село Дергачівського району Харківської області, Україна). Спочатку здобув прекрасну домашню освіту. У 1825 році вступив до Харківського університету, де захопився лекціями П. П. Гулака-Артемовського. У 1828 році блискуче завершив навчання в університеті.
Під впливом брата Євграфа захопився геологією, став відвідувати лекції в Гірському кадетському корпусі. У 1829 році працював у Гірському департаменті.
Гірничий департамент
У 1830 році Євграфа Ковалевського було відправлено до Барнаула начальником Алтайського гірничого округу. Разом із ним поїхав і молодший брат Єгор як помічник управляючого головного начальства Коливано-Воскресенських заводів. Перебуваючи на Алтаї, Єгор Ковалевський одержав практичний досвід розвідки родовищ золота. У 1831–1832 роках займався пошуком золота на північному Алтаї. Після цього проводив дослідження в Барабинському степу, горах Кузнецького Алатау і Салаїра, на Абаканському хребті, в районі Телецького озера. Відкрив золото у притоках річок Бії та Чумиша. Водночас з працею гірничого інженера захопився літературною діяльністю.
У 1835 році Єгора Ковалевського переводять на Урал. Тут він працював на Березовських золотих покладах як старший доглядач, потім бергмейстер, згодом помічник начальника Златоустовського гірничого округу в званні капітана гірничих військ. Водночас займався навчанням єгипетських інженерів Іси Дашурі та Алі Мухаммеда. За це володар Єгипту Мухаммед Алі подарував Ковалевському табакерку з діамантами. У 1837 році з великим вантажем золота Єгор прибув до Санкт-Петербурга.
У Чорногорії
Незабаром, виконуючи прохання митрополита Петра Петровича-НегошаІІ, російський імператор Микола I спрямував Єгора Ковалевського до Чорногорії. Метою експедиції був пошук золота. Для цього царський уряд надав Ковалевському 16 тис. карбованців. Золота там він не знайшов, проте детально описав рельєф країни, її геологічну будову, відкрив багаті родовища залізної руди, мармуроподібних вапняків, марганцю, свинцю, міді, корунду, а також зробив цікаве археологічне відкриття: знайшов руїни Діоклеї, міста часів Римської імперії.
З початком війни Австрії проти Чорногорії очолив загін у 300 осіб, який завдав поразки 4 тисячам австрійців. У відповідь австрійський уряд спрямував протест Миколаю I. Останній позбавив Єгора Ковалевського російського підданства, проте коли розголос вщух, Ковалевського було відновлено в правах.
У Середній Азії
Наприкінці 1839 року на прохання бухарського еміра Насрулли-хана, Ковалевського за 40 тис. карбованців відправлено до Бухари на пошуки золота. Він приєднався до загонів Василя Перовського, який вирушив у похід проти Хіви. Під час походу потрапив у полон до хівінців, проте зумів втекти до фортеці Ак-булак, де очолив захист від хівінців. Після цього повернувся до Оренбурга, де перезимував. Навесні 1840 року знову вирушив до Бухари, цього разу через Ташкент. Під час перебування в бухарському еміраті відвідав Кашмір і північний Афганістан.
Карпатські дослідження
По поверненню до Санкт-Петербурга на запрошення Петербурзького товариства з розробки золотоносних покладів у 1843 році вивчав Трансильванські Альпи, перетнув Карпати, здійснив дослідження в Боснії, Герцоговині, Румунії, Болгарії. Згодом відвідав Індію.
В Африці
У 1847 році на запрошення паші Мухаммеда Алі царський уряд скеровує Єгора Ковалевського до Єгипту на пошуки золота та коштовного каміння. Також отримав завдання уточнити розташування витоків Нілу. У грудні того ж року прибув до м. Олександрії, звідки рушив до Асуану. По дорозі дослідив Бені-Суейф, потім виявив, що Бахр-ель-Юсуф має не штучне походження (як до того вважали), а є одним з рукавів Нілу (потім перетворений на канал). Після цього, обійшовши Асуанські пороги, Ковалевський рушив до Куруску й .
1 лютого 1848 року експедиція рушила через Нубійську пустелю, маючи на меті досягнення Хартума. На шляху до нього Ковалевський уточнив гирло правої притоки Нілу — р. Атбара. Після чого рушив до верхів'я Блакитного Нілу, де в селі Ер-Росейрес (на кордоні з Ефіопією) завершив подорож (біля річки Тумат, притоки Блакитного Нілу). Тут Ковалевський займався геологічною розвідкою, знайшовши золото, бурий та магнітний залізняк. Зумів облаштувати фабрику з добування золота.
Щоб виявити взаємне розташування Блакитного і Білого Нілу Ковалевський із загоном 300 осіб здійснив мандрівку до верхів'я річки Тумат, відкривши Туматський кряж, який назвав Миколаївською країною. Згодом дойшов до прикордонної фортеці Дуль, де також відкрив поклади золота, а також сліди давніх розроботок золота, вирішивши, що саме тут знаходилися . В результаті цієї подорожі спростував теорію, що витоки Білого Нілу розташовані в Ефіопії, зумів суттєво уточнити мапу цього регіону від 25° до 46° сх. д. та від екватора до 15,5° пд. ш. Водночас склав аналіз нільського басейну, зробив опис побуту місцевого населення. На зворотньому шляху відкрив ліву притоку Нілу — Абд.
Як нагороду за діяльність від царського уряду Єгор Ковалевський отримав звання полковника та орден Анни I ступеня, від Єгипту — орден Нішан-ель-Іфтігер. Наприкінці жовтня 1848 року мандрівник повернувся до Російської імперії.
Китайські мандри
У травні 1849 року Ковалевського відправили з дипломатичною місією до Імперії Цін (Китай). Він повинен був владнати торговельні суперечки та супроводжувати XIII російську духовну місію. Від Російської академії наук отримав також завдання вивчити рослинний і тваринний світ Монголії. Шлях мандрівників полягав з Кяхти до річки Селенга, потім до хребта Тумукей, до Урги (сучасний Улан-Батор), згодом перетнув пустелю Гобі, досягши фортеці Калган. У кінцевому підсумку прибув до Пекіна. Під час цієї подорожі склав опис природи, побуту, звичаїв монголів, історичних пам'яток, зібрав одну з перших в Європі колекцій сортів чаю, гірських порід, а також гербарій (цими дослідженнями згодом користувалися Микола Пржевальський, Григорій Потанін, Петро Козлов).
У Пекіні спорудив і облаштував геомагнітну обсерваторію. Водночас уклав угоду щодо торговельних відносин з Китаєм. Потім повернувся до Санкт-Петербурга.
Влітку 1851 року знову перебував у Китаї. Тепер відвідав Сіньцзян, побував у Кульджі. Тут вів перемовини з місцевим губернатором (Чжан-Цюнем) щодо встановлення торгівлі Російської імперії з Китайською через Кульджу. Зрештою було укладено Кульджинський договір, яким розширено вплив Російської імперії на заході Китаю.
Кримська війна
У 1853 році перебував у Чорногорії як комісар російської імперії. Сприяв забезпеченню місцевого війська, яке оборонялося від турків. У цей час розпочалася Кримська війна. Ковалевський повертається додому. У березні-травні 1855 року брав участь в обороні Севастополя, за що отримав медаль за відвагу.
Дипломатична та наукова робота
У 1856 році очолив Азійський департамент Міністерства закордонних справ (на цій посаді перебував до 1861 року). Того ж року став одним із засновників і заступником голови Російського географічного товариства (до 1867 року). Сприяв експедиції Чокана Валіханова.
У 1856 році обраний членом-кореспондентом, а 1857 року почесним членом Санкт-Петербурзької академії наук. У 1861 році отримав звання генерал-лейтенанта Російського корпусу гірничих інженерів.
Єгор Ковалевський, як фундатор і голова Літературного фонду, допомагав письменникам, що були в скруті, а в його петербурзькій квартирі довгий час діяв літературний салон. Ще в молоді роки Єгор Петрович близько зійшовся з Миколою Гоголем, усіляко підтримував Тараса Шевченка після заслання. Єгор Ковалевський багато зробив для визволення з кріпацтва братів і сестер Т. Г. Шевченка. З ним товаришували Лев Толстой, Федір Тютчев та інші відомі особи того часу.
У 1861 році призначається сенатором, стає членом колегії міністерства закордонних справ. Згодом здебільшого займався літературною діяльністю.
У 1868 році вирушив на лікування до Німеччини, однак покращення не настало. Помер Єгор Ковалевський 20 вересня (2 жовтня) 1868 року в Санкт-Петербурзі.
Літературна діяльність
Доробок Ковалевського складає 5 наукових праць, 9 романів і оповідок, драма у віршах («Марфа-посадниця»), збірка віршів («Сибір. Думи», видано 1832 року).
Найвідомішим є роман «Петербург удень і вночі» (1845 р.). В історико-біографічному творі «Граф Блудов і його час» (1866) автор охарактеризував соціально-політичне життя Росії на початку ХІХ ст., змалював яскраві портрети історичних діячів того часу.
Найзначущими нарисами та описами є «Чотири місяці в Чорногорії» (1841 рік), «Мандрівник суходолами і морями» (1843–1845 роки), «Подорож до внутрішньої Африки» (1849 рік), «Подорож до Китаю» (1853 рік).
Пам'ять
У сільському клубі села Ярошівка є кімната-музей, присвячена життю і творчості видатного земляка.
Примітки
- Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3.
Джерела
- Гетьманець М. Ф. Ковалевський Єгор Петрович / М. Ф. Гетьманець // Літературна Харківщина. — Х., 1995. — С. 175—176
- Голобуцький П. В. Ковалевський Єгор Петрович [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] / П. В. Голобуцький, О. В. Зорька // Енциклопедія історії України. — К., 2007. — Т. 4. — С. 375—376
Література
- Н. Ф. Сербіна. Ковалевський Єгор Петрович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kovalevskij Yegor Petrovich 1809 abo 1811 s Yaroshivka nini Harkivska oblast Ukrayina 2 zhovtnya 1868 Sankt Peterburg ukrayinskij mandrivnik vchenij geograf geolog arheolog ta shodoznavec pismennik poet ta dramaturg naukovij ta derzhavnij diyach chasiv Rosijskoyi imperiyi Kovalevskij Yegor PetrovichNarodivsya 6 18 lyutogo 1809 1 Yaroshivka Harkivska guberniya 1 Pomer 20 veresnya 2 zhovtnya 1868 1 59 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Krayina Rosijska imperiyaNacionalnist UkrayinaDiyalnist pismennik diplomat mandrivnik doslidnik mandrivnik oriyentalistAlma mater HNU im V N KarazinaZnannya mov rosijskaZaklad Peterburzka akademiya naukChlenstvo Peterburzka akademiya naukKonfesiya pravoslav yaRid KovalevskiBatko Petro Ivanovich KovalevskijBrati sestri Kovalevskij Yevgraf PetrovichRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Ne plutati z Kovalevskij Yevgraf Petrovich RodinaPohodiv z ukrayinskoyi shlyahetskoyi rodini Kovalevskih Narodivsya v sim yi nadvirnogo radnika Petra Ivanovicha Kovalevskogo Krim Yegora v rodini vzhe bulo 5 siniv i 4 donki Starshij iz brativ Yevgraf zgodom u 1858 1861 rr ministr narodnoyi osviti obrav spravoyu svogo zhittya geografiyu i geologiyu Perejnyav zahoplennya brata i Yegor Kovalevski mali reputaciyu suto patriarhalnogo ale privitnogo ta gostinnogo simejstva sho serjozno stavilasya do zberezhennya kulturnih i naukovih tradicij svogo rodu Dvoyuridnim dyadkom Yegora buv Vasil Karazin zasnovnik Harkivskogo universitetu ZhittyepisMolodi roki Narodivsya v s Yaroshivka Harkivskoyi guberniyi teper selo Dergachivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ukrayina Spochatku zdobuv prekrasnu domashnyu osvitu U 1825 roci vstupiv do Harkivskogo universitetu de zahopivsya lekciyami P P Gulaka Artemovskogo U 1828 roci bliskuche zavershiv navchannya v universiteti Pid vplivom brata Yevgrafa zahopivsya geologiyeyu stav vidviduvati lekciyi v Girskomu kadetskomu korpusi U 1829 roci pracyuvav u Girskomu departamenti Girnichij departament U 1830 roci Yevgrafa Kovalevskogo bulo vidpravleno do Barnaula nachalnikom Altajskogo girnichogo okrugu Razom iz nim poyihav i molodshij brat Yegor yak pomichnik upravlyayuchogo golovnogo nachalstva Kolivano Voskresenskih zavodiv Perebuvayuchi na Altayi Yegor Kovalevskij oderzhav praktichnij dosvid rozvidki rodovish zolota U 1831 1832 rokah zajmavsya poshukom zolota na pivnichnomu Altayi Pislya cogo provodiv doslidzhennya v Barabinskomu stepu gorah Kuzneckogo Alatau i Salayira na Abakanskomu hrebti v rajoni Teleckogo ozera Vidkriv zoloto u pritokah richok Biyi ta Chumisha Vodnochas z praceyu girnichogo inzhenera zahopivsya literaturnoyu diyalnistyu U 1835 roci Yegora Kovalevskogo perevodyat na Ural Tut vin pracyuvav na Berezovskih zolotih pokladah yak starshij doglyadach potim bergmejster zgodom pomichnik nachalnika Zlatoustovskogo girnichogo okrugu v zvanni kapitana girnichih vijsk Vodnochas zajmavsya navchannyam yegipetskih inzheneriv Isi Dashuri ta Ali Muhammeda Za ce volodar Yegiptu Muhammed Ali podaruvav Kovalevskomu tabakerku z diamantami U 1837 roci z velikim vantazhem zolota Yegor pribuv do Sankt Peterburga U Chornogoriyi Nezabarom vikonuyuchi prohannya mitropolita Petra Petrovicha NegoshaII rosijskij imperator Mikola I spryamuvav Yegora Kovalevskogo do Chornogoriyi Metoyu ekspediciyi buv poshuk zolota Dlya cogo carskij uryad nadav Kovalevskomu 16 tis karbovanciv Zolota tam vin ne znajshov prote detalno opisav relyef krayini yiyi geologichnu budovu vidkriv bagati rodovisha zaliznoyi rudi marmuropodibnih vapnyakiv margancyu svincyu midi korundu a takozh zrobiv cikave arheologichne vidkrittya znajshov ruyini Diokleyi mista chasiv Rimskoyi imperiyi Z pochatkom vijni Avstriyi proti Chornogoriyi ocholiv zagin u 300 osib yakij zavdav porazki 4 tisyacham avstrijciv U vidpovid avstrijskij uryad spryamuvav protest Mikolayu I Ostannij pozbaviv Yegora Kovalevskogo rosijskogo piddanstva prote koli rozgolos vshuh Kovalevskogo bulo vidnovleno v pravah U Serednij Aziyi Naprikinci 1839 roku na prohannya buharskogo emira Nasrulli hana Kovalevskogo za 40 tis karbovanciv vidpravleno do Buhari na poshuki zolota Vin priyednavsya do zagoniv Vasilya Perovskogo yakij virushiv u pohid proti Hivi Pid chas pohodu potrapiv u polon do hivinciv prote zumiv vtekti do forteci Ak bulak de ocholiv zahist vid hivinciv Pislya cogo povernuvsya do Orenburga de perezimuvav Navesni 1840 roku znovu virushiv do Buhari cogo razu cherez Tashkent Pid chas perebuvannya v buharskomu emirati vidvidav Kashmir i pivnichnij Afganistan Karpatski doslidzhennya Po povernennyu do Sankt Peterburga na zaproshennya Peterburzkogo tovaristva z rozrobki zolotonosnih pokladiv u 1843 roci vivchav Transilvanski Alpi peretnuv Karpati zdijsniv doslidzhennya v Bosniyi Gercogovini Rumuniyi Bolgariyi Zgodom vidvidav Indiyu V Africi U 1847 roci na zaproshennya pashi Muhammeda Ali carskij uryad skerovuye Yegora Kovalevskogo do Yegiptu na poshuki zolota ta koshtovnogo kaminnya Takozh otrimav zavdannya utochniti roztashuvannya vitokiv Nilu U grudni togo zh roku pribuv do m Oleksandriyi zvidki rushiv do Asuanu Po dorozi doslidiv Beni Suejf potim viyaviv sho Bahr el Yusuf maye ne shtuchne pohodzhennya yak do togo vvazhali a ye odnim z rukaviv Nilu potim peretvorenij na kanal Pislya cogo obijshovshi Asuanski porogi Kovalevskij rushiv do Kurusku j 1 lyutogo 1848 roku ekspediciya rushila cherez Nubijsku pustelyu mayuchi na meti dosyagnennya Hartuma Na shlyahu do nogo Kovalevskij utochniv girlo pravoyi pritoki Nilu r Atbara Pislya chogo rushiv do verhiv ya Blakitnogo Nilu de v seli Er Rosejres na kordoni z Efiopiyeyu zavershiv podorozh bilya richki Tumat pritoki Blakitnogo Nilu Tut Kovalevskij zajmavsya geologichnoyu rozvidkoyu znajshovshi zoloto burij ta magnitnij zaliznyak Zumiv oblashtuvati fabriku z dobuvannya zolota Shob viyaviti vzayemne roztashuvannya Blakitnogo i Bilogo Nilu Kovalevskij iz zagonom 300 osib zdijsniv mandrivku do verhiv ya richki Tumat vidkrivshi Tumatskij kryazh yakij nazvav Mikolayivskoyu krayinoyu Zgodom dojshov do prikordonnoyi forteci Dul de takozh vidkriv pokladi zolota a takozh slidi davnih rozrobotok zolota virishivshi sho same tut znahodilisya V rezultati ciyeyi podorozhi sprostuvav teoriyu sho vitoki Bilogo Nilu roztashovani v Efiopiyi zumiv suttyevo utochniti mapu cogo regionu vid 25 do 46 sh d ta vid ekvatora do 15 5 pd sh Vodnochas sklav analiz nilskogo basejnu zrobiv opis pobutu miscevogo naselennya Na zvorotnomu shlyahu vidkriv livu pritoku Nilu Abd Yak nagorodu za diyalnist vid carskogo uryadu Yegor Kovalevskij otrimav zvannya polkovnika ta orden Anni I stupenya vid Yegiptu orden Nishan el Iftiger Naprikinci zhovtnya 1848 roku mandrivnik povernuvsya do Rosijskoyi imperiyi Kitajski mandri U travni 1849 roku Kovalevskogo vidpravili z diplomatichnoyu misiyeyu do Imperiyi Cin Kitaj Vin povinen buv vladnati torgovelni superechki ta suprovodzhuvati XIII rosijsku duhovnu misiyu Vid Rosijskoyi akademiyi nauk otrimav takozh zavdannya vivchiti roslinnij i tvarinnij svit Mongoliyi Shlyah mandrivnikiv polyagav z Kyahti do richki Selenga potim do hrebta Tumukej do Urgi suchasnij Ulan Bator zgodom peretnuv pustelyu Gobi dosyagshi forteci Kalgan U kincevomu pidsumku pribuv do Pekina Pid chas ciyeyi podorozhi sklav opis prirodi pobutu zvichayiv mongoliv istorichnih pam yatok zibrav odnu z pershih v Yevropi kolekcij sortiv chayu girskih porid a takozh gerbarij cimi doslidzhennyami zgodom koristuvalisya Mikola Przhevalskij Grigorij Potanin Petro Kozlov U Pekini sporudiv i oblashtuvav geomagnitnu observatoriyu Vodnochas uklav ugodu shodo torgovelnih vidnosin z Kitayem Potim povernuvsya do Sankt Peterburga Vlitku 1851 roku znovu perebuvav u Kitayi Teper vidvidav Sinczyan pobuvav u Kuldzhi Tut viv peremovini z miscevim gubernatorom Chzhan Cyunem shodo vstanovlennya torgivli Rosijskoyi imperiyi z Kitajskoyu cherez Kuldzhu Zreshtoyu bulo ukladeno Kuldzhinskij dogovir yakim rozshireno vpliv Rosijskoyi imperiyi na zahodi Kitayu Krimska vijna U 1853 roci perebuvav u Chornogoriyi yak komisar rosijskoyi imperiyi Spriyav zabezpechennyu miscevogo vijska yake oboronyalosya vid turkiv U cej chas rozpochalasya Krimska vijna Kovalevskij povertayetsya dodomu U berezni travni 1855 roku brav uchast v oboroni Sevastopolya za sho otrimav medal za vidvagu Diplomatichna ta naukova robota U 1856 roci ocholiv Azijskij departament Ministerstva zakordonnih sprav na cij posadi perebuvav do 1861 roku Togo zh roku stav odnim iz zasnovnikiv i zastupnikom golovi Rosijskogo geografichnogo tovaristva do 1867 roku Spriyav ekspediciyi Chokana Valihanova U 1856 roci obranij chlenom korespondentom a 1857 roku pochesnim chlenom Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk U 1861 roci otrimav zvannya general lejtenanta Rosijskogo korpusu girnichih inzheneriv Yegor Kovalevskij yak fundator i golova Literaturnogo fondu dopomagav pismennikam sho buli v skruti a v jogo peterburzkij kvartiri dovgij chas diyav literaturnij salon She v molodi roki Yegor Petrovich blizko zijshovsya z Mikoloyu Gogolem usilyako pidtrimuvav Tarasa Shevchenka pislya zaslannya Yegor Kovalevskij bagato zrobiv dlya vizvolennya z kripactva brativ i sester T G Shevchenka Z nim tovarishuvali Lev Tolstoj Fedir Tyutchev ta inshi vidomi osobi togo chasu U 1861 roci priznachayetsya senatorom staye chlenom kolegiyi ministerstva zakordonnih sprav Zgodom zdebilshogo zajmavsya literaturnoyu diyalnistyu U 1868 roci virushiv na likuvannya do Nimechchini odnak pokrashennya ne nastalo Pomer Yegor Kovalevskij 20 veresnya 2 zhovtnya 1868 roku v Sankt Peterburzi Literaturna diyalnistDorobok Kovalevskogo skladaye 5 naukovih prac 9 romaniv i opovidok drama u virshah Marfa posadnicya zbirka virshiv Sibir Dumi vidano 1832 roku Najvidomishim ye roman Peterburg uden i vnochi 1845 r V istoriko biografichnomu tvori Graf Bludov i jogo chas 1866 avtor oharakterizuvav socialno politichne zhittya Rosiyi na pochatku HIH st zmalyuvav yaskravi portreti istorichnih diyachiv togo chasu Najznachushimi narisami ta opisami ye Chotiri misyaci v Chornogoriyi 1841 rik Mandrivnik suhodolami i moryami 1843 1845 roki Podorozh do vnutrishnoyi Afriki 1849 rik Podorozh do Kitayu 1853 rik Pam yatU silskomu klubi sela Yaroshivka ye kimnata muzej prisvyachena zhittyu i tvorchosti vidatnogo zemlyaka PrimitkiKratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 3 d Track Q4239850d Track Q649DzherelaGetmanec M F Kovalevskij Yegor Petrovich M F Getmanec Literaturna Harkivshina H 1995 S 175 176 Golobuckij P V Kovalevskij Yegor Petrovich 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine P V Golobuckij O V Zorka Enciklopediya istoriyi Ukrayini K 2007 T 4 S 375 376LiteraturaN F Serbina Kovalevskij Yegor Petrovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X