Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Довгоносик малинний Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Підцарство Справжні багат

Довгоносик малинний

Довгоносик малинний
Довгоносик малинний
image
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина: Curculionidae
Підродина: Curculioninae
Триба: Anthonomini
Рід:
Вид: rubi
Біноміальна назва
Anthonomus rubi
(Herbst), 1795)
Синоніми
Anthonomus ater (Marsham]], 1802), Anthonomus leptopus Gozis 1882), Anthonomus transiliensis Ter-Minasian 1936)
Посилання
image Вікісховище: Anthonomus rubi
image EOL: 820155
image NCBI: 201759

Довгоносик малинний (Anthonomus rubi Herbst)  — жук родини Довгоносиків. Інші назви комахи — квіткоїд малинний, довгоносик малиново-суничний. Шкідник суниць , малини і ожини. Личинка розвивається в квіткових бутонах.

Основні ознаки

Жук завдовжки 2–3 мм, тіло овальне, опукле, розширене за серединою.

  • зверху весь рівномірно вкритий сірими волосками;
  • чорний, інколи коричнюватий або частково червонуватий, із чорною трикутною плямою позаду щитка, щиток білий;
  • головотрубка довга, тонка, трохи вигнута донизу
  • передньоспинка при своїй основі вужча, ніж основа надкрил;
  • кігтики лапок при основі із зубцем;
  • Надкрила без волосистих перев'язів.

Яйце округле, довувато-біле, 0,35–0,5 мм завдовжки. Личинка біла, без ніг, серпоподібно вигнута, голова коричнева. Лялечка жовтувато-коричнева, 2,5–3 мм завдовжки.

Поширення

Вид поширений по всій Палеарктиці, за винятком Крайньої Півночі, Казахстану, Західного Сибіру та Середньої Азії. Ареал його включає всю територію України, він зареєстрований в усіх її областях і в Криму.

Спосіб життя

Зимують на стадії імаго, у підстилці з рослинних решток або у верхньому шарі ґрунту. Жуки виходять з діапаузи коли середньодобова температура повітря тримається не нижче 13°С. Комахи попервах харчуються листям рослин з родини розових, які рано починають вегетацію. Потім жуки переходять на малину, суниці, полуниці, ожину, шипшину. Загалом у їхньому природному раціоні зареєстровані також види гравілату, гліду, кизильнику, терен, козельці, «Buphthalmum salicifolium» та інших. Для відкладання яєць самиця обирає лише бутони певного розміру, з опуклим гіпантієм.

Рано навесні жуки вигризають дірки на молодому листі, обгризають черешки, а пізніше вигризають квіткові бутони. За місяць-півтора, приблизно у середині травня настає період відкладання яєць. Він триває 20–35днів. Яйця відкладають у бутони. Самиця вигризаю отвір збоку бутона, відкладає у заглиблення яйце, вкриває його екскрементами та підгризає квітконіжку. Плодючість самки — до 50 яєць. . Через 6–7 днів з'являються личинки. В цей же ж період пошкоджені бутони опадають. Розвиток личинок усередині них триває до 20–26 днів, лялечки –7–11 днів. Активні жуки нового покоління вибираються з опалих всохлих бутонів в середині — у другій половині липня. Вони харчуються на листях тих самих рослин. Коли стає холодніше (10–12 °C), жуки мігрують у підстилку і ґрунт на зимування.

Значення у природі та житті людини

Подібно до інших біологічних видів, сірі щетинисті довгоносики є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Однак на плантаціях культивованих суниць та малини завдають чималої шкоди, особливо, коли їх чисельність і щільність досягає значних величин. У таких випадках проти шкідників застосовуються інсектициди або пастки з атрактантами .

Примітки

  1. Alonso-Zarazaga, M.A., Barrios, H., Borovec, R., Bouchard, P., Caldara, R., Colonnelli, E., Gültekin, L., Hlaváþ, P., Korotyaev, B, Lyal, C.H.C., Machado, A., Meregalli, M., Pierotti, H., Ren, L., Sanchez-Ruiz, M., Sforzi, A., Silfverberg, H., Skuhrovec, J., Tryzna, M., Velazquez de Castro, A.J. & Yunakov, N.N. Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea. S.E.A., Zaragoza, 2017. - 729 pp.
  2. Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. К.: Урожай, 1988. — 576 с.
  3. Арнольди Л. В. , Заславский В. А., Тер-Минасян М. Е.]] 82. Сем. Curculionidae — Долгоносики, с. 485—621. В кн. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах (под общ. ред. Г. Я. Бей-Биенко). Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. Ред. тома: Е. Л. Гурьева и О. Л. Крыжановский. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР", вып. 89). М.-Л.: Наука, 1965. 668 с.
  4. Yunakov, N., Nazarenko, V., Volovnik, S., Filimonov, R. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp.
  5. Dieckmann, L. Revision der westpaläarktischen Anthonomini (Coleoptera: Curculionidae). Beiträge zur Entomologie, Berlin, 18(3-4): 377—564
  6. > Попов С. Я. Трофические связи малинно-земляничного долгоносика Anthonomus rubi Herbst (Coleoptera, Curuculionidae) //Энтомологическое обозрение, 1996, 75, 2: 263—272 — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/popov182.htm [ 25 січня 2020 у Wayback Machine.]
  7. Кава Л. П., Лікар Я. О. Малиново-суничний довгоносик. Заходи обмеження чисельності Anthonomus rubi Hrbst. // Карантин і захист рослин. — 2012. — № 11. — С. 16-18. — http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kizr_2012_11_8
  8. Fountain M., Baroffio C., Borg-Karlson A.-R., Wibe A. et al. Design and deployment of semiochemical traps for capturing Anthonomus rubi Herbst (Coleoptera: Curculionidae) and Lygus rugulipennis Poppius (Hetereoptera: Miridae) in soft fruit crops // Crop protection, 2017, 99: 1–9

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dovgonosik malinnij Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Rodina Curculionidae Pidrodina Curculioninae Triba Anthonomini Rid Vid rubi Binomialna nazva Anthonomus rubi Herbst 1795 Sinonimi Anthonomus ater Marsham 1802 Anthonomus leptopus Gozis 1882 Anthonomus transiliensis Ter Minasian 1936 Posilannya Vikishovishe Anthonomus rubi EOL 820155 NCBI 201759 Dovgonosik malinnij Anthonomus rubi Herbst zhuk rodini Dovgonosikiv Inshi nazvi komahi kvitkoyid malinnij dovgonosik malinovo sunichnij Shkidnik sunic malini i ozhini Lichinka rozvivayetsya v kvitkovih butonah Osnovni oznakiZhuk zavdovzhki 2 3 mm tilo ovalne opukle rozshirene za seredinoyu zverhu ves rivnomirno vkritij sirimi voloskami chornij inkoli korichnyuvatij abo chastkovo chervonuvatij iz chornoyu trikutnoyu plyamoyu pozadu shitka shitok bilij golovotrubka dovga tonka trohi vignuta donizu perednospinka pri svoyij osnovi vuzhcha nizh osnova nadkril kigtiki lapok pri osnovi iz zubcem Nadkrila bez volosistih perev yaziv Yajce okrugle dovuvato bile 0 35 0 5 mm zavdovzhki Lichinka bila bez nig serpopodibno vignuta golova korichneva Lyalechka zhovtuvato korichneva 2 5 3 mm zavdovzhki PoshirennyaVid poshirenij po vsij Palearktici za vinyatkom Krajnoyi Pivnochi Kazahstanu Zahidnogo Sibiru ta Serednoyi Aziyi Areal jogo vklyuchaye vsyu teritoriyu Ukrayini vin zareyestrovanij v usih yiyi oblastyah i v Krimu Sposib zhittyaZimuyut na stadiyi imago u pidstilci z roslinnih reshtok abo u verhnomu shari gruntu Zhuki vihodyat z diapauzi koli serednodobova temperatura povitrya trimayetsya ne nizhche 13 S Komahi popervah harchuyutsya listyam roslin z rodini rozovih yaki rano pochinayut vegetaciyu Potim zhuki perehodyat na malinu sunici polunici ozhinu shipshinu Zagalom u yihnomu prirodnomu racioni zareyestrovani takozh vidi gravilatu glidu kizilniku teren kozelci Buphthalmum salicifolium ta inshih Dlya vidkladannya yayec samicya obiraye lishe butoni pevnogo rozmiru z opuklim gipantiyem Rano navesni zhuki vigrizayut dirki na molodomu listi obgrizayut chereshki a piznishe vigrizayut kvitkovi butoni Za misyac pivtora priblizno u seredini travnya nastaye period vidkladannya yayec Vin trivaye 20 35dniv Yajcya vidkladayut u butoni Samicya vigrizayu otvir zboku butona vidkladaye u zagliblennya yajce vkrivaye jogo ekskrementami ta pidgrizaye kvitkonizhku Plodyuchist samki do 50 yayec Cherez 6 7 dniv z yavlyayutsya lichinki V cej zhe zh period poshkodzheni butoni opadayut Rozvitok lichinok useredini nih trivaye do 20 26 dniv lyalechki 7 11 dniv Aktivni zhuki novogo pokolinnya vibirayutsya z opalih vsohlih butoniv v seredini u drugij polovini lipnya Voni harchuyutsya na listyah tih samih roslin Koli staye holodnishe 10 12 C zhuki migruyut u pidstilku i grunt na zimuvannya Znachennya u prirodi ta zhitti lyudiniPodibno do inshih biologichnih vidiv siri shetinisti dovgonosiki ye nevid yemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem spozhivayuchi roslinni tkanini i stayuchi zdobichchyu tvarin hizhakiv ta parazitiv Odnak na plantaciyah kultivovanih sunic ta malini zavdayut chimaloyi shkodi osoblivo koli yih chiselnist i shilnist dosyagaye znachnih velichin U takih vipadkah proti shkidnikiv zastosovuyutsya insekticidi abo pastki z atraktantami PrimitkiAlonso Zarazaga M A Barrios H Borovec R Bouchard P Caldara R Colonnelli E Gultekin L Hlavath P Korotyaev B Lyal C H C Machado A Meregalli M Pierotti H Ren L Sanchez Ruiz M Sforzi A Silfverberg H Skuhrovec J Tryzna M Velazquez de Castro A J amp Yunakov N N Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea S E A Zaragoza 2017 729 pp Vrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd K Urozhaj 1988 576 s Arnoldi L V Zaslavskij V A Ter Minasyan M E 82 Sem Curculionidae Dolgonosiki s 485 621 V kn Opredelitel nasekomyh evropejskoj chasti SSSR v pyati tomah pod obsh red G Ya Bej Bienko Tom 2 Zhestkokrylye i veerokrylye Red toma E L Gureva i O L Kryzhanovskij Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR vyp 89 M L Nauka 1965 668 s Yunakov N Nazarenko V Volovnik S Filimonov R A survey of the weevils of Ukraine Coleoptera Curculionoidea excluding Platypodinae and Scolytinae Zootaxa 4404 Magnolia Press 2018 494 pp Dieckmann L Revision der westpalaarktischen Anthonomini Coleoptera Curculionidae Beitrage zur Entomologie Berlin 18 3 4 377 564 gt Popov S Ya Troficheskie svyazi malinno zemlyanichnogo dolgonosika Anthonomus rubi Herbst Coleoptera Curuculionidae Entomologicheskoe obozrenie 1996 75 2 263 272 https www zin ru Animalia Coleoptera rus popov182 htm 25 sichnya 2020 u Wayback Machine Kava L P Likar Ya O Malinovo sunichnij dovgonosik Zahodi obmezhennya chiselnosti Anthonomus rubi Hrbst Karantin i zahist roslin 2012 11 S 16 18 http nbuv gov ua UJRN Kizr 2012 11 8 Fountain M Baroffio C Borg Karlson A R Wibe A et al Design and deployment of semiochemical traps for capturing Anthonomus rubi Herbst Coleoptera Curculionidae and Lygus rugulipennis Poppius Hetereoptera Miridae in soft fruit crops Crop protection 2017 99 1 9

Дата публікації:
Топ