Тукулани (якут. тукулаан — «відкрите місце, занесене піском», евенк. тукала — «пісок», тукалаг — «піщана коса») — розвівані піщані дюни, що зовні нагадують бархани, розташовані в Якутії, в басейні річки Лена.
Являють собою параболічні накидні дюни. На відміну від барханів, роги яких спрямовані в бік подиху вітру, роги тукуланів відведені назад. Довжина тукуланів варіюється від декількох до 40 км.
Під впливом вітрів, що дмуть з боку Лени, піски зміщуються в напрямку від берега, підступаючи впритул до меж лісу і поглинаючи дерева. Засипані піском дерева відмирають, а через більш ніж 100 років сухі стовбури можуть показатися на іншій стороні тукулана.
Історія вивчення
У наукових працях уперше описано в 1927 році експедицією дослідника Якутії Сергія Кузнєцова. Тоді ж опубліковано його статтю «Барханна область у Якутському краї». Також цю форму рельєфу досліджував академік Андрій Григор'єв. У 1935 році тукулани вивчав геоботанік. Проте спочатку вчені знали про ці утворення досить мало. Більш детальна інформація з'явилася у другій половині 1940-х років, коли тут була проведена аерофотозйомка. Тоді ж виявлено всі ділянки тукуланів.
Походження
Про еолове походження тукуланів свідчить кругла форма піщинок, з яких складаються дюни, а також виявлена в них галька тригранної форми — дрейкантер або вітрогранник, що з'явилася, ймовірно, також під впливом вітру. За припущенням професора [ru], тукулани і їхні хвилі розташовані відповідно до рози вітрів регіону, що підтверджено супутниковими знімками і даними метеостанцій. Це свідчить про те, що роза вітрів тут не змінювалася з часу утворення перших тукуланів. За мінералогічним складом тукулани близькі до донних відкладів річки Вілюй.
Існує дві версії, що пояснюють походження тукуланів. Згідно з першою з них, тукулани — реліктові піски, що залишилися від давньої пустелі, яка існувала тут приблизно 20 тисяч років тому, в період плейстоцену, коли західна частина Верхоянського хребта зазнала зледеніння. Цю версію підтверджує те, що поряд з деякими тукуланами можна виявити подобу згладжених дюн, порослих тайгою, а також виявлені в пісках знахідки викопних тварин. Відповідно до іншої теорії, ці дюни могли з'явитися внаслідок великих пожеж, спричинених, можливо, й людським фактором. Внаслідок знищення рослинності оголялись відкладення піску, які майоріли під впливом вітру. Виділяють три етапи утворення тукуланів: тривале накопичення річкових піщаних відкладень, перевідкладення і перенесення цих пісків вітром і закріплення їх за допомогою рослинності.
На думку геологів, тукулани розташовані в місцях підняття земної кори.
Природа
Природа тукуланів відрізняється від навколишньої природи тайги. Тут нижча вологість повітря, оскільки вода швидко просочується крізь пісок і не затримується там надовго. Взимку піщана земля промерзає менше, ніж навколишні глинисті ґрунти, а влітку багаторічна мерзлота, поширена тут повсюдно, відтає на більшу глибину.
На схилах тукуланів, що підступають до тайги, ростуть сосни. Також тут виявлено невластиву для цієї території рослину — кедровий сланець, який росте переважно у Верхоянських горах, що мають скельну будову. Також серед пісків можна зустріти невеликі острівці трав'янистої рослинності.
Біля підніжжя тукуланів мешкають білки та інші гризуни, які харчуються сосновими горіхами. На піщані дюни заходять численні звірі, наприклад, лисиці, а також ведмеді. На деревах, що ростуть біля підніжжя дюн, проживають сови та інші хижі птахи.
Поміж тукуланами зустрічається чимало прісноводних озер, багатих рибою. Цікаво, що в кожному конкретному озері переважає певний вид риби — найчастіше щука або карась.
Див. також
Примітки
- Наше всё. Ленские столбы. Телеканал Россия 2
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 13 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tukulani yakut tukulaan vidkrite misce zanesene piskom evenk tukala pisok tukalag pishana kosa rozvivani pishani dyuni sho zovni nagaduyut barhani roztashovani v Yakutiyi v basejni richki Lena Tukulani Yakutiya Yavlyayut soboyu parabolichni nakidni dyuni Na vidminu vid barhaniv rogi yakih spryamovani v bik podihu vitru rogi tukulaniv vidvedeni nazad Dovzhina tukulaniv variyuyetsya vid dekilkoh do 40 km Pid vplivom vitriv sho dmut z boku Leni piski zmishuyutsya v napryamku vid berega pidstupayuchi vpritul do mezh lisu i poglinayuchi dereva Zasipani piskom dereva vidmirayut a cherez bilsh nizh 100 rokiv suhi stovburi mozhut pokazatisya na inshij storoni tukulana Istoriya vivchennyaU naukovih pracyah upershe opisano v 1927 roci ekspediciyeyu doslidnika Yakutiyi Sergiya Kuznyecova Todi zh opublikovano jogo stattyu Barhanna oblast u Yakutskomu krayi Takozh cyu formu relyefu doslidzhuvav akademik Andrij Grigor yev U 1935 roci tukulani vivchav geobotanik Prote spochatku vcheni znali pro ci utvorennya dosit malo Bilsh detalna informaciya z yavilasya u drugij polovini 1940 h rokiv koli tut bula provedena aerofotozjomka Todi zh viyavleno vsi dilyanki tukulaniv PohodzhennyaPro eolove pohodzhennya tukulaniv svidchit krugla forma pishinok z yakih skladayutsya dyuni a takozh viyavlena v nih galka trigrannoyi formi drejkanter abo vitrogrannik sho z yavilasya jmovirno takozh pid vplivom vitru Za pripushennyam profesora ru tukulani i yihni hvili roztashovani vidpovidno do rozi vitriv regionu sho pidtverdzheno suputnikovimi znimkami i danimi meteostancij Ce svidchit pro te sho roza vitriv tut ne zminyuvalasya z chasu utvorennya pershih tukulaniv Za mineralogichnim skladom tukulani blizki do donnih vidkladiv richki Vilyuj Isnuye dvi versiyi sho poyasnyuyut pohodzhennya tukulaniv Zgidno z pershoyu z nih tukulani reliktovi piski sho zalishilisya vid davnoyi pusteli yaka isnuvala tut priblizno 20 tisyach rokiv tomu v period plejstocenu koli zahidna chastina Verhoyanskogo hrebta zaznala zledeninnya Cyu versiyu pidtverdzhuye te sho poryad z deyakimi tukulanami mozhna viyaviti podobu zgladzhenih dyun poroslih tajgoyu a takozh viyavleni v piskah znahidki vikopnih tvarin Vidpovidno do inshoyi teoriyi ci dyuni mogli z yavitisya vnaslidok velikih pozhezh sprichinenih mozhlivo j lyudskim faktorom Vnaslidok znishennya roslinnosti ogolyalis vidkladennya pisku yaki majorili pid vplivom vitru Vidilyayut tri etapi utvorennya tukulaniv trivale nakopichennya richkovih pishanih vidkladen perevidkladennya i perenesennya cih piskiv vitrom i zakriplennya yih za dopomogoyu roslinnosti Na dumku geologiv tukulani roztashovani v miscyah pidnyattya zemnoyi kori PrirodaPriroda tukulaniv vidriznyayetsya vid navkolishnoyi prirodi tajgi Tut nizhcha vologist povitrya oskilki voda shvidko prosochuyetsya kriz pisok i ne zatrimuyetsya tam nadovgo Vzimku pishana zemlya promerzaye menshe nizh navkolishni glinisti grunti a vlitku bagatorichna merzlota poshirena tut povsyudno vidtaye na bilshu glibinu Na shilah tukulaniv sho pidstupayut do tajgi rostut sosni Takozh tut viyavleno nevlastivu dlya ciyeyi teritoriyi roslinu kedrovij slanec yakij roste perevazhno u Verhoyanskih gorah sho mayut skelnu budovu Takozh sered piskiv mozhna zustriti neveliki ostrivci trav yanistoyi roslinnosti Bilya pidnizhzhya tukulaniv meshkayut bilki ta inshi grizuni yaki harchuyutsya sosnovimi gorihami Na pishani dyuni zahodyat chislenni zviri napriklad lisici a takozh vedmedi Na derevah sho rostut bilya pidnizhzhya dyun prozhivayut sovi ta inshi hizhi ptahi Pomizh tukulanami zustrichayetsya chimalo prisnovodnih ozer bagatih riboyu Cikavo sho v kozhnomu konkretnomu ozeri perevazhaye pevnij vid ribi najchastishe shuka abo karas Div takozhKigilyahi Lenski stovpiPrimitkiNashe vsyo Lenskie stolby Telekanal Rossiya 2 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 13 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 13 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 28 bereznya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022