Прокіп Кесарійський

Прокопій Кесарійський (грец. Προκόπιος, лат. Procopius; 500, Кесарія Палестинська — 565 або 1 квітня 562, Константинополь) — візантійський пізньоантичний історик.

Прокопій Кесарійський
лат. Procopius Caesarensis
Народився	не раніше 490 і не пізніше 507 або 500^[2] Кесарія Палестинська, ^d, Візантійська імперія^[3]
Помер	565^[1] або не раніше 558 Константинополь
Країна	Візантійська імперія
Діяльність	історик, адвокат, письменник
Знання мов	середньогрецька і давньогрецька^[4]
Magnum opus	^d, Таємна історія^[d] і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Прокопій.

Життя

Народився у Кесарії Палестинській в аристократичній родині. Прокопій Кесарійський, будучи з 527 року радником полководця Велізарія, брав участь у походах проти персів, вандалів і остготів. Автор «Історії війн Юстиніана» (8 книг, завершена в 553), «Про будови» (553—555); опис будівництва при імператорі Юстиніані (482 або 483—565) та «Таємної історії» (близько 550; памфлет проти Юстиніана і Феодори).

Твори Прокопія Кесарійського — важливе джерело з внутрішньої і зовнішньополітичної історії Візантії й сусідніх держав кінця 5-6 століття, містять цінні відомості про східних і південних слов'ян та , суспільний устрій, господарство, організацію війська, побут тощо, подають історію їхнього вторгнення на Балкани.

У книзі «Таємна історія» (550 рік), що розповідала про скандальну хроніку імператорського двору, вперше вжив термін «анекдот».

Виноски

1. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
2. Большая российская энциклопедия. Электронная версия — Большая российская энциклопедия, 2016.
   d:Track:Q114716001d:Track:Q5061737
3. https://www.britannica.com/biography/Procopius-Byzantine-historian
4. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
5. / Упорядник і автор передмови В. Чемерис. — Київ: Український письменник, 1995.- 382 сторінки. Сторінка 3.

Джерела та література

• Є. В. Синиця. Прокопій Кесарійський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 25. — .

Література

• J. Haury (Hg.): Procopii Caesariensis Opera omnia, 4 Bde., Leipzig 1905—1913. Нове виправлене і доповнене видання: G. Wirth (Hg.), ibid. — Leipzig 1962—1964.
• Procopius. Buildings, History of the Wars, and Secret History, Ed. H. B. Dewing and G. Downey, Loeb Classical Library, 7 Vol., Cambridge/MA 1914-40. (грецькі тексти з англійським перекладом)

Посилання

• Прокопій Кесарійський // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
• Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
• Прокопій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1511. — 1000 екз.
• Грушевський М. Прокопій // Виїмки з жерел до історії України-Руси до половини XI віку / Грушевський М. С. Твори у 50 томах. — Львів: Світ, 2004. — Т. 6. — С. 18–21.