Іван Матвійович Стешенко | ||||
---|---|---|---|---|
Іван Стешенко, 1890-ті роки | ||||
Псевдонім | Ів. Сердешний, Ів. Січовик, Ів. Сепура, Світленко | |||
Народився | 12 (24) червня 1873 Полтава, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 30 липня 1918 (45 років) Полтава, Полтавська губернія, Українська Держава | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | УНР→ Українська Держава Російська імперія (до 1917 року) | |||
Діяльність | педагогіка | |||
Alma mater | Київський університет св. Володимира | |||
Членство | Наукове товариство імені Шевченка | |||
Партія | УСДРП | |||
У шлюбі з | Стешенко Оксана Михайлівна | |||
Діти | Стешенко Ярослав Іванович і Стешенко Ірина Іванівна | |||
Автограф | ||||
| ||||
Стешенко Іван Матвійович у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Стеше́нко Іва́н Матві́йович (12 [24] червня 1873, Полтава, Полтавська губернія, Російська імперія — 30 липня 1918, Полтава, Полтавська губернія, Українська Держава) — український громадський і політичний діяч, педагог, літературознавець і письменник, перекладач. Літературні псевдоніми Ів. Сердешний, Ів. Січовик, Ів. Сепура, Світленко.
Був членом Старої громади, УСДРП і ТУП. 1917 року — член Центральної Ради, генеральний секретар освіти.
Чоловік дитячої письменниці Оксани Стешенко, дочки драматурга Михайла Старицького. Батько бібліографа Ярослава Стешенка та акторки, перекладачки Ірини Стешенко.
Життєпис
Народився 1873 року в Полтаві в багатодітній сім'ї козацького роду. Батько, незважаючи на жорстку вдачу, намагався всім своїм дев'яти дітям дати освіту, для чого не шкодував коштів. У 1882—1892 роках Іван навчався в Полтавський класичній гімназії. По закінченні історико-філологічного факультету Київського університету св. Володимира (1896) викладав у Київській жіночій гімназії. Вільно володів французькою, німецькою, іспанською, італійською, багатьма слов'янськими мовами, перекладав зарубіжну поезію. Захопившись марксизмом, очолив радикальну групу студентської громади. Разом із Лесею Українкою, Михайлом Коцюбинським та іншими в 1896 році заснував у Києві групу Українська соціал-демократія. Але вже 1897 року був заарештований за участь у студентських заворушеннях. Після п'яти місяців ув'язнення в Лук'янівській тюрмі був висланий з Києва без права проживання в університетських та губернських містах. Протягом 1897—1900 років разом із дружиною жив на чернігівському хуторі Миколи Садовського, займався перекладацькою та літературною працею. Повернувся до Києва 1900 року. Продовжив викладати словесність у жіночій гімназії та Музично-драматичній школі Миколи Лисенка. 1905 року був вдруге заарештований і відсторонений від педагогічної роботи.
Співвидавець гумористичних журналів «Шершень» (1905) і «Гедзь». 1913—14 редагував педагогічний часопис «Сяйво». 1915 очолював Тетянинську гімназію для біженців, де навчалися діти галичан, насильно вивезених до Києва під час окупації Галичини російською армією.
Був членом Старої Громади, УСДРП і ТУП, Товариства Нестора-Літописця, секретарем Українського наукового товариства в Києві, дійсний член НТШ (з 1917 року).
Після Жовтневого перевороту 1917 року організатор і голова Товариства шкільної освіти, член Української Центральної Ради. Як генеральний секретар освіти (з червня 1917 року, у січні — лютому 1918 року — міністр) здійснив українізацію шкільництва.
Вбитий у Полтаві 30 липня 1918 року невідомими злочинцями. Похований на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 2).
Виїхавши до Полтави, 20 грудня 1923 року Сергій Єфремов записав у щоденнику: «Дізнався од Костя Івановича Товкача страшні подробиці про вбивство Стешенка. Засудила його на смерть большевицька організація Зіньківського повіту; засуд виконав один з членів тієї організації. Звуть його — Башловка. Чому саме засуд упав на Стешенка — не зрозуміти».
Творчість
Твори Стешенка присвячені головно Іванові Котляревському:
- «Поэзия И. П. Котляревского» (1898), за яку Стешенко дістав нагороду Петербурзької Академії Наук;
- «И. П. Котляревский, автор украинской „Энеиды“…» (1902);
- «„Енеїда“ Котляревського».
Інші праці:
- «Причинки до характеристики творчості О. Стороженка» (1901);
- «Українські шестидесятники» (1908);
- «Історія української драми» (1908);
- Стешенко І. Історія української драми. / І. Стешенко. — У Київі: Друк. Н. Т. Корчак-Новіцького, 1908. — V, 309 с.
- розвідки про Марка Вовчка, Панаса Мирного, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Михайла Старицького, Василя Стефаника та ін.
- Стешенко І. Про українську літературну мову / Ів. Стешенко. — Київ: Друк. 1-ї Київ. Друкар. Спілки, 1912. — 36 с.
Збірки поезій «Хуторні сонети» (1899), «Степові мотиви» (1901), оповідань «На заводі», драма «Мазепа». Автор популярних пісень «Вже воскресла Україна», «Гей не дивуйтесь, добрії люди».
Переклади українською мовою Овідія («Метаморфози»), Фрідріха Шіллера («Орлеанська Діва»), Джоржа Байрона, Олександра Пушкіна, Ф. Коппе («Старий Рибалка»), П'єра-Жана Беранже та ін.
Співвидавець гумористичних журналів «Шершень» (1905) і «Ґедзь»; редактор місячника «Сяйво» (1913—1914).
Статті в журналах «Україна», «Записки НТШ», «Літературно-науковий вісник», «Киевская старина», газеті «Рада», співредактор «Робочої газети» (1917—1918). За родинними переказами (свідком була його донька Ірина Стешенко) Іван Стешенко уклав російсько-український словник і подав його на конкурс. Після, на його думку, несправедливого присуду премії Грінченкові, Стешенко той словник спалив. Висловлювався здогад, ніби якось матеріалами міг користуватися Дубровський.
Вшанування
- Ім'ям Івана Стешенка назвали Крем'янецьку приватну українську гімназію.
- Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2018 р. засновано в числі академічних стипендій імені державних діячів першого українського уряду для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту за освітнім рівнем магістра стипендію імені Івана Стешенка (Освіта / Педагогіка).
- Вулиця Стешенка у місті Запоріжжя, Львів.
- У селі Тахтаулове є вулиця Івана Стешенка.
Примітки
- Steshenko, Ivan M.
- Янковська О. В. Іван Матвійович [ 2023-08-22 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 857. — .
- . Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 25 травня 2019.
- постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 133 «Про заснування академічних стипендій імені державних діячів першого українського уряду»
Джерела
- Верстюк В., Осташко Т. Стешенко Іван Матвійович // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 835—836.
- Деркач I. З ряду великих // Літературна Україна. — 1967. — 11 серпня;
- Иовса О. Іван Стешенко // Радянська культура. — 1964. — 16 февраля.
- Ставицький О. Ф. Стешенко Іван Матвійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — 527, [1] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с.. — С. 538.
- Стешенко Іван (24.6.1873 — 30.7.1918) // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 8 : Сигаревич — Тимковські. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1976. — С. 3057.
- Стешенко, Іван Матвійович // Сайт «Історія Полтави».
- Стешенко Іван Матвійович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 395.
- Эбергардт. Иван Стешенко // Свободная Россия. — 1922. — 18 октября. (рос.)
- Янковська О. В. Стешенко Іван Матвійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 857. — .
- Стешенко І. Про українську літературну мову / Ів. Стешенко. — Київ: Друк. 1-ї Київ. Друкар. Спілки, 1912. — 36 с.
Посилання
- Стешенко Іван Матвійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 956-957.
- Іван Стешенко // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1843. — 1000 екз.
- Марко Бойцун. Соціал-демократія в Україні // Historians.in.ua — 2017. — 10 червня.
- Неїжмак Василь Навчителю українства. На Полтавщині встановлено меморіальну дошку першому міністру освіти незалежної України Івану Стешенку // «Україна молода». — 2008. — № 173. — 17 вересня.
- Доля членів Центральної Ради
- «Святий жертовник Івана Стешенка». Григорій ТИТАРЕНКО. grinchenko-inform
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Steshenko Ne plutati z Steshenko Ivan Nikiforovich Ukrcenter Primitki Ivan Matvijovich SteshenkoIvan Steshenko 1890 ti rokiPsevdonimIv Serdeshnij Iv Sichovik Iv Sepura SvitlenkoNarodivsya12 24 chervnya 1873 1873 06 24 Poltava Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer30 lipnya 1918 1918 07 30 45 rokiv Poltava Poltavska guberniya Ukrayinska DerzhavaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina UNR Ukrayinska Derzhava Rosijska imperiya do 1917 roku DiyalnistpedagogikaAlma materKiyivskij universitet sv VolodimiraChlenstvoNaukove tovaristvo imeni ShevchenkaPartiyaUSDRPU shlyubi zSteshenko Oksana MihajlivnaDitiSteshenko Yaroslav Ivanovich i Steshenko Irina IvanivnaAvtograf Steshenko Ivan Matvijovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Steshe nko Iva n Matvi jovich 12 24 chervnya 1873 18730624 Poltava Poltavska guberniya Rosijska imperiya 30 lipnya 1918 Poltava Poltavska guberniya Ukrayinska Derzhava ukrayinskij gromadskij i politichnij diyach pedagog literaturoznavec i pismennik perekladach Literaturni psevdonimi Iv Serdeshnij Iv Sichovik Iv Sepura Svitlenko Buv chlenom Staroyi gromadi USDRP i TUP 1917 roku chlen Centralnoyi Radi generalnij sekretar osviti Cholovik dityachoyi pismennici Oksani Steshenko dochki dramaturga Mihajla Starickogo Batko bibliografa Yaroslava Steshenka ta aktorki perekladachki Irini Steshenko ZhittyepisIvan Steshenko Ivan Steshenko Pershij Generalnij sekretariat Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi 1917 r Stoyat zliva napravo Pavlo Hristyuk Mikola Stasyuk Boris Martos Sidyat zliva napravo Ivan Steshenko Hristofor Baranovskij Volodimir Vinnichenko Sergij Yefremov Simon Petlyura Narodivsya 1873 roku v Poltavi v bagatoditnij sim yi kozackogo rodu Batko nezvazhayuchi na zhorstku vdachu namagavsya vsim svoyim dev yati dityam dati osvitu dlya chogo ne shkoduvav koshtiv U 1882 1892 rokah Ivan navchavsya v Poltavskij klasichnij gimnaziyi Po zakinchenni istoriko filologichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu sv Volodimira 1896 vikladav u Kiyivskij zhinochij gimnaziyi Vilno volodiv francuzkoyu nimeckoyu ispanskoyu italijskoyu bagatma slov yanskimi movami perekladav zarubizhnu poeziyu Zahopivshis marksizmom ocholiv radikalnu grupu studentskoyi gromadi Razom iz Leseyu Ukrayinkoyu Mihajlom Kocyubinskim ta inshimi v 1896 roci zasnuvav u Kiyevi grupu Ukrayinska social demokratiya Ale vzhe 1897 roku buv zaareshtovanij za uchast u studentskih zavorushennyah Pislya p yati misyaciv uv yaznennya v Luk yanivskij tyurmi buv vislanij z Kiyeva bez prava prozhivannya v universitetskih ta gubernskih mistah Protyagom 1897 1900 rokiv razom iz druzhinoyu zhiv na chernigivskomu hutori Mikoli Sadovskogo zajmavsya perekladackoyu ta literaturnoyu praceyu Povernuvsya do Kiyeva 1900 roku Prodovzhiv vikladati slovesnist u zhinochij gimnaziyi ta Muzichno dramatichnij shkoli Mikoli Lisenka 1905 roku buv vdruge zaareshtovanij i vidstoronenij vid pedagogichnoyi roboti Spivvidavec gumoristichnih zhurnaliv Shershen 1905 i Gedz 1913 14 redaguvav pedagogichnij chasopis Syajvo 1915 ocholyuvav Tetyaninsku gimnaziyu dlya bizhenciv de navchalisya diti galichan nasilno vivezenih do Kiyeva pid chas okupaciyi Galichini rosijskoyu armiyeyu Buv chlenom Staroyi Gromadi USDRP i TUP Tovaristva Nestora Litopiscya sekretarem Ukrayinskogo naukovogo tovaristva v Kiyevi dijsnij chlen NTSh z 1917 roku Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku organizator i golova Tovaristva shkilnoyi osviti chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Yak generalnij sekretar osviti z chervnya 1917 roku u sichni lyutomu 1918 roku ministr zdijsniv ukrayinizaciyu shkilnictva Vbitij u Poltavi 30 lipnya 1918 roku nevidomimi zlochincyami Pohovanij na Bajkovomu kladovishi v Kiyevi dilyanka 2 Mogila Ivana Steshenka Viyihavshi do Poltavi 20 grudnya 1923 roku Sergij Yefremov zapisav u shodenniku Diznavsya od Kostya Ivanovicha Tovkacha strashni podrobici pro vbivstvo Steshenka Zasudila jogo na smert bolshevicka organizaciya Zinkivskogo povitu zasud vikonav odin z chleniv tiyeyi organizaciyi Zvut jogo Bashlovka Chomu same zasud upav na Steshenka ne zrozumiti TvorchistTvori Steshenka prisvyacheni golovno Ivanovi Kotlyarevskomu Poeziya I P Kotlyarevskogo 1898 za yaku Steshenko distav nagorodu Peterburzkoyi Akademiyi Nauk I P Kotlyarevskij avtor ukrainskoj Eneidy 1902 Eneyida Kotlyarevskogo Inshi praci Prichinki do harakteristiki tvorchosti O Storozhenka 1901 Ukrayinski shestidesyatniki 1908 Istoriya ukrayinskoyi drami 1908 Steshenko I Istoriya ukrayinskoyi drami I Steshenko U Kiyivi Druk N T Korchak Novickogo 1908 V 309 s rozvidki pro Marka Vovchka Panasa Mirnogo Lesyu Ukrayinku Mihajla Kocyubinskogo Mihajla Starickogo Vasilya Stefanika ta in Steshenko I Pro ukrayinsku literaturnu movu Iv Steshenko Kiyiv Druk 1 yi Kiyiv Drukar Spilki 1912 36 s Zbirki poezij Hutorni soneti 1899 Stepovi motivi 1901 opovidan Na zavodi drama Mazepa Avtor populyarnih pisen Vzhe voskresla Ukrayina Gej ne divujtes dobriyi lyudi Perekladi ukrayinskoyu movoyu Ovidiya Metamorfozi Fridriha Shillera Orleanska Diva Dzhorzha Bajrona Oleksandra Pushkina F Koppe Starij Ribalka P yera Zhana Beranzhe ta in Spivvidavec gumoristichnih zhurnaliv Shershen 1905 i Gedz redaktor misyachnika Syajvo 1913 1914 Statti v zhurnalah Ukrayina Zapiski NTSh Literaturno naukovij visnik Kievskaya starina gazeti Rada spivredaktor Robochoyi gazeti 1917 1918 Za rodinnimi perekazami svidkom bula jogo donka Irina Steshenko Ivan Steshenko uklav rosijsko ukrayinskij slovnik i podav jogo na konkurs Pislya na jogo dumku nespravedlivogo prisudu premiyi Grinchenkovi Steshenko toj slovnik spaliv Vislovlyuvavsya zdogad nibi yakos materialami mig koristuvatisya Dubrovskij VshanuvannyaIm yam Ivana Steshenka nazvali Krem yanecku privatnu ukrayinsku gimnaziyu Kabinetom Ministriv Ukrayini 28 lyutogo 2018 r zasnovano v chisli akademichnih stipendij imeni derzhavnih diyachiv pershogo ukrayinskogo uryadu dlya studentiv ta kursantiv zakladiv vishoyi osviti derzhavnoyi formi vlasnosti yaki zdobuvayut vishu osvitu za osvitnim rivnem magistra stipendiyu imeni Ivana Steshenka Osvita Pedagogika Vulicya Steshenka u misti Zaporizhzhya Lviv U seli Tahtaulove ye vulicya Ivana Steshenka PrimitkiSteshenko Ivan M Yankovska O V Ivan Matvijovich 2023 08 22 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 857 ISBN 978 966 00 1290 5 Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 25 travnya 2019 postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 28 lyutogo 2018 r 133 Pro zasnuvannya akademichnih stipendij imeni derzhavnih diyachiv pershogo ukrayinskogo uryadu DzherelaVerstyuk V Ostashko T Steshenko Ivan Matvijovich Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 S 835 836 Derkach I Z ryadu velikih Literaturna Ukrayina 1967 11 serpnya Iovsa O Ivan Steshenko Radyanska kultura 1964 16 fevralya Stavickij O F Steshenko Ivan Matvijovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 8 Olefini Poplin 527 1 s 22 ark il il portr karti s S 538 Steshenko Ivan 24 6 1873 30 7 1918 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 8 Sigarevich Timkovski Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1976 S 3057 Steshenko Ivan Matvijovich Sajt Istoriya Poltavi Steshenko Ivan Matvijovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus 856 s S 395 Ebergardt Ivan Steshenko Svobodnaya Rossiya 1922 18 oktyabrya ros Yankovska O V Steshenko Ivan Matvijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 857 ISBN 978 966 00 1290 5 Steshenko I Pro ukrayinsku literaturnu movu Iv Steshenko Kiyiv Druk 1 yi Kiyiv Drukar Spilki 1912 36 s PosilannyaSteshenko Ivan Matvijovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 956 957 Ivan Steshenko Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1843 1000 ekz Marko Bojcun Social demokratiya v Ukrayini Historians in ua 2017 10 chervnya Neyizhmak Vasil Navchitelyu ukrayinstva Na Poltavshini vstanovleno memorialnu doshku pershomu ministru osviti nezalezhnoyi Ukrayini Ivanu Steshenku Ukrayina moloda 2008 173 17 veresnya Dolya chleniv Centralnoyi Radi Svyatij zhertovnik Ivana Steshenka Grigorij TITARENKO grinchenko inform Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela