Сер Ві́льям Ро́вен Га́мільтон (англ. William Rowan Hamilton; 4 серпня 1805 — 2 вересня 1865) — ірландський і один з найкращих світових математиків XIX століття. Зробив внески в алгебру, теорію диференціальних рівнянь, фізику, астрономію, оптику, динаміку.
Біографія
Народився в Дубліні у родині юриста. Через фінансові труднощі з трьох років його виховував стрий (дядько за батьком) — Джеймс Гамільтон, вікарій та вчитель. Уже в дитинстві проявив незвичайне обдарування. У 7 років він знав єврейську мову; у 12 — під керівництвом свого дядька, хорошого лінгвіста, знав уже 12 мов і серед них перську, арабську та малайську. У 12 років він добре рахував подумки; коли в той час показували в Дубліні американського хлопчика, Кольбурна, що швидко розв'язував різні арифметичні задачі, то Гамільтон не поступався останньому. За 2 роки перед цим він випадково отримав латинський переклад «Елементів геометрії» Евкліда і вивчив цей твір; у 13 років Гамільтон прочитав «Arithmetica Universalis» Ньютона; у 16 років — велику частину «Principia», в 17 років — почав вивчення «Mécanique Céleste» Лапласа.
Вступивши в Trinity College у Дубліні, він показав такі блискучі здібності, що у 22 роки був призначений професором астрономії в Дублінському університеті. У 1835 році, будучи секретарем Britisch Association, що зібралася того року в Дубліні, Гамільтон отримав титул баронета від віце-короля Ірландії. У 1837 обраний президентом Королівської ірландської академії і членом-кореспондентом Петербурзької академії наук. Його твори носять знак геніальності, і можна сказати, що в них він випередив своїх сучасників.
Науковий внесок
Перша з його чудових робіт, названа спочатку «Caustics», була представлена в 1823 році докторові Брінклею, попередникові Гамільтона по кафедрі, потім, після великих доповнень і роз'яснень, надрукована в 1828 році в «Transactions of the Royal Irish Academy» під заголовком «Theory of Systems of Rays». Пізніше у записках з'явилися три доповнення до цієї статті, в третьому з яких було теоретично доведено, що кристали з двома оптичними осями, в яких спостерігається подвійне променезаломлення, повинні мати властивість конічного променезаломлення в напрямах осей. Значні мемуари «On а general method in Dynamics», поміщені в «Philosophical Transactions» у 1834 і 1835 роках, містять у собі найважливіші відкриття з механіки та теорії інтегрування систем диференціальних рівнянь, розвинені потім математиком Якобі. У цих мемуарах Гамільтон привів систему диференціальних рівнянь (другого порядку) рухомої до подвоєного числа диференціальних рівнянь першого порядку, представлених у канонічному вигляді; відкрив новий метод отримання розв'язків цих рівнянь, який полягає в тому, що потрібно знайти повний інтеграл деякого диференціального рівняння з частинними похідними першого порядку і тоді шукані розв'язки будуть отримані за певними загальними формулами без жодного інтегрування. Ці ж мемуари вказали можливість отримання диференціальних рівнянь руху, виходячи з нового принципу, названого принципом Гамільтона. Гамільтону також належить введення в механіку особливого наочного прийому зображення змін величин і напрямів швидкості точки, що здійснює довільний прямо— або криволінійний рух (див. Годограф).
Також Гамільтон поклав початок ученню про кватерніони.
Див. також
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- www.accademiadellescienze.it
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- німецька Вікіпедія — 2001.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Гамильтон Уильям Роуэн. publ.lib.ru. Процитовано 3 березня 2023.
Література
- Гамільтон, Вільям // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Клейн Ф. М.-Л., ГОНТИ, 1937, стр. 222—231.
- Полак Л. С. Уильям Гамильтон, 1805—1865. М.: Наука, 1993.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vilyam Gamilton U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gamilton Ser Vi lyam Ro ven Ga milton angl William Rowan Hamilton 4 serpnya 1805 2 veresnya 1865 irlandskij i odin z najkrashih svitovih matematikiv XIX stolittya Zrobiv vneski v algebru teoriyu diferencialnih rivnyan fiziku astronomiyu optiku dinamiku Vilyam Roven Gamiltonangl William Rowan HamiltonNarodivsya4 serpnya 1805 1805 08 04 1 2 Dublin Irlandiya d Spoluchene Korolivstvo 4 5 Pomer2 veresnya 1865 1865 09 02 1 2 60 rokiv Dublin Irlandiya d Spoluchene Korolivstvo 4 5 PohovannyadKrayina Spoluchene Korolivstvo 5 Misce prozhivannyaIrlandiyaDiyalnistmatematik fizik astronom naukovo pedagogichnij pracivnik vikladach universitetu fizik teoretikGaluzmatematika 6 mehanika 6 astronomiya 6 fizika 6 matematichna fizika 6 optika 6 i kvaternioni 6 Vidomij zavdyakikvaternioni i gamiltonianAlma materTriniti koledzh d i Dublinskij universitetNaukovij stupinbakalavr mistectv 7 1827 i d 7 1837 VchiteliDzhon Brinkli 8 Znannya movanglijska 6 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Nacionalna akademiya nauk SShA Peterburzka akademiya nauk 10 Amerikanska akademiya mistectv i nauk Irlandska korolivska akademiya Prusska akademiya nauk 10 Turinska akademiya nauk 4 i Rosijska akademiya naukKonfesiyaanglikanstvoBatkod 11 U shlyubi zdDiti 3 7 d 7 NagorodiKorolivska medal 1835 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d 1864 d 1834 1848 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Dublini u rodini yurista Cherez finansovi trudnoshi z troh rokiv jogo vihovuvav strij dyadko za batkom Dzhejms Gamilton vikarij ta vchitel Uzhe v ditinstvi proyaviv nezvichajne obdaruvannya U 7 rokiv vin znav yevrejsku movu u 12 pid kerivnictvom svogo dyadka horoshogo lingvista znav uzhe 12 mov i sered nih persku arabsku ta malajsku U 12 rokiv vin dobre rahuvav podumki koli v toj chas pokazuvali v Dublini amerikanskogo hlopchika Kolburna sho shvidko rozv yazuvav rizni arifmetichni zadachi to Gamilton ne postupavsya ostannomu Za 2 roki pered cim vin vipadkovo otrimav latinskij pereklad Elementiv geometriyi Evklida i vivchiv cej tvir u 13 rokiv Gamilton prochitav Arithmetica Universalis Nyutona u 16 rokiv veliku chastinu Principia v 17 rokiv pochav vivchennya Mecanique Celeste Laplasa Vstupivshi v Trinity College u Dublini vin pokazav taki bliskuchi zdibnosti sho u 22 roki buv priznachenij profesorom astronomiyi v Dublinskomu universiteti U 1835 roci buduchi sekretarem Britisch Association sho zibralasya togo roku v Dublini Gamilton otrimav titul baroneta vid vice korolya Irlandiyi U 1837 obranij prezidentom Korolivskoyi irlandskoyi akademiyi i chlenom korespondentom Peterburzkoyi akademiyi nauk Jogo tvori nosyat znak genialnosti i mozhna skazati sho v nih vin viperediv svoyih suchasnikiv Naukovij vnesokPersha z jogo chudovih robit nazvana spochatku Caustics bula predstavlena v 1823 roci doktorovi Brinkleyu poperednikovi Gamiltona po kafedri potim pislya velikih dopovnen i roz yasnen nadrukovana v 1828 roci v Transactions of the Royal Irish Academy pid zagolovkom Theory of Systems of Rays Piznishe u zapiskah z yavilisya tri dopovnennya do ciyeyi statti v tretomu z yakih bulo teoretichno dovedeno sho kristali z dvoma optichnimi osyami v yakih sposterigayetsya podvijne promenezalomlennya povinni mati vlastivist konichnogo promenezalomlennya v napryamah osej Znachni memuari On a general method in Dynamics pomisheni v Philosophical Transactions u 1834 i 1835 rokah mistyat u sobi najvazhlivishi vidkrittya z mehaniki ta teoriyi integruvannya sistem diferencialnih rivnyan rozvineni potim matematikom Yakobi U cih memuarah Gamilton priviv sistemu diferencialnih rivnyan drugogo poryadku ruhomoyi do podvoyenogo chisla diferencialnih rivnyan pershogo poryadku predstavlenih u kanonichnomu viglyadi vidkriv novij metod otrimannya rozv yazkiv cih rivnyan yakij polyagaye v tomu sho potribno znajti povnij integral deyakogo diferencialnogo rivnyannya z chastinnimi pohidnimi pershogo poryadku i todi shukani rozv yazki budut otrimani za pevnimi zagalnimi formulami bez zhodnogo integruvannya Ci zh memuari vkazali mozhlivist otrimannya diferencialnih rivnyan ruhu vihodyachi z novogo principu nazvanogo principom Gamiltona Gamiltonu takozh nalezhit vvedennya v mehaniku osoblivogo naochnogo prijomu zobrazhennya zmin velichin i napryamiv shvidkosti tochki sho zdijsnyuye dovilnij pryamo abo krivolinijnij ruh div Godograf Takozh Gamilton poklav pochatok uchennyu pro kvaternioni Div takozhMehanika Gamiltona Operator Gamiltona Gamiltonian Giperkompleksni chisla Kvaternioni Spisok ob yektiv nazvanih na chest Vilyama Rovena Gamiltona Observatoriya Dansink Ikosian IkosianiPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 English Wikipedia community Wikipedia 2001 d Track Q328d Track Q112669601 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 nimecka Vikipediya 2001 d Track Q48183 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Gamilton Uilyam Rouen publ lib ru Procitovano 3 bereznya 2023 LiteraturaGamilton Vilyam Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Klejn F M L GONTI 1937 str 222 231 Polak L S Uilyam Gamilton 1805 1865 M Nauka 1993