Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бахмутський район у 1924 2016 роках Артемівський район колишній район України на північному сході Донецької області з ад

Бахмутський район (1923—2020)

Бахмутський район (1923—2020)

Бахмутський район (у 1924—2016 роках — Артемівський район) колишній район України, на північному сході Донецької області з адміністративним центром у місті Бахмут, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час адміністративно-територіальної реформи в Україні. Населення становило 44440 осіб (станом на 1 серпня 2013 року). Площа 1921 км².

Бахмутський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
image image
Герб Прапор
image
Колишній район на карті image Донецька область
Основні дані
Країна: image СРСР (image УСРР),
image Україна
Область: image Донецька область
Код КОАТУУ: 1420900000
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 17 липня 2020 року
Населення: ▼ 106 283 (01.01.2019)
Площа: 1921 км²
Густота: 56.5 осіб/км²
Тел. код: +380-6274
Поштові індекси: 84500—84592
Населені пункти та ради
Районний центр: Бахмут
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 24
Міста: 1
Смт: 1
Села: 76
Селища: 15
image
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Пластун Євген Юрійович
Голова РДА: Єрохіна Тетяна Іванівна
Вебсторінка: Бахмутська РДА
Сайт Бахмутського району
Адреса: 84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Сибірцева, 33
Мапа
Ця стаття про колишній Бахмутський район, який існував у 1923—2020 роках. Про сучасний Бахмутський район, утворений 2020 року див. Бахмутський район.

Загальні відомості

Район розташовувався у північно-східній частині Донецької області і межував на сході з Луганською областю, на північному заході з Лиманським районом, на заході із Слов'янським та Костянтинівським районами, на південному сході з містом Горлівка, на півдні з Шахтарським районом.

Лиманський район Луганська область
(Кремінський район) 		Луганська область
(Попаснянський район)
Слов'янський район
Луганська область
(Попаснянський район)
Костянтинівський район Шахтарський район
Горлівка, Єнакієве 		Луганська область
(Перевальський район)
Дебальцеве

Адміністративним центром району було місто Бахмут, сполучення якого з обласним центром Донецьком, здійснюється залізничним та автомобільним транспортом. Майже всі населені пункти району мають автобусне сполучення з районним центром.

Географія

Територія Бахмутського району розташована в межах Донецького кряжу. Поверхня підвищена. Місцями висота досягає 250 метрів над рівнем моря. В геоморфологічному відношенні район становить собою плато, розрізане балками, ярами та долинами малих річок.

Територією району протікає значна кількість річок, багато ставків та водоймищ. Головна річка — Бахмутка, довжиною 86 км, площа басейну становить 1680 км². За своїм режимом річка відноситься до рівнинних, переважно снігового поповнення.

У кліматичному відношенні Бахмутський район відноситься до теплого недостатньо-зволоженого району Донецької області.

Клімат помірно-континентальний. Найбільш холодні місяці року — січень і лютий (середня температура мінус 6-8 °C). Максимальна глибина промерзання ґрунту 80 см, мінімальна 27 см. Найтепліший місяць — липень (+20, +25 °C). Середньорічна кількість атмосферних опадів рівна 500 мм. З них більша частина випадає в теплий період.

Бахмутський район багатий на корисні копалини, такі як сіль, доломіти для металургії, вогнетривкі глини, глини тугоплавкі, пісок формувальний, гіпс, пісковик, крейда та цегельно-черепична сировина.

Бахмутський район є одним із найбільших соледобувних районів в Україні.

В межах району експлуатується 2 великих родовища солі: Артемівськ та Ново-Карфагенне. Загальновідомими є Часів-Ярське родовище вогнетривких глин та Сіверське родовище металургійних доломітів.

Історія

Див. також: Пам'ятки історії Бахмутського району
Див. також: Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Донецька область)
Див. також: Храми Бахмутського району

Згідно з постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіальний поділ Донецької губернії» було утворено 7 округів: Бахмутський (з 1924 року — Артемівський), Луганський, Маріупольський, Старобельський, Таганрозький, Юзівський (з 1924 року — Сталінський) і Шахтинський.

Окружним центром Бахмутського округу було місто Бахмут. Тоді ж був утворений Бахмутський район, який з 1924 року перейменований на Артемівський.

Бахмутський район 1923 року було поділено на 3 волості: Бахмутську, Покровську і Званівську, до складу яких входили 23 сільські ради: Забахмутська, Малоіллінівська, Василівська, Михайлівська, Радивонівська, Покровська, Серебрянська, Івано-Хрещенська, Зайцівська, Боголюбівська, Званівська, Клинівська, Кодемська, Богданівська, Прівольська, Ново-Олексіївська, Переїзднянська, Кузьминівська, Карпівська, Карлівська, Григорівська, Миколаївська, Парасковіївська.

З часом Бахмутський (Артемівський) район збільшувався — у 1926–1932 роках до його складу вже входили 27 сільських рад.

Але 1932 року постановою Президії ВУЦВК і Ради Народних Комісарів УРСР від 4 квітня 1932 року територія Артемівського району була приєднана до Артемівської міськради «в порядку приєднання сільських місцевостей до міст» і у зв'язку з «великим промисловим значенням і перспективами розвитку». У 1932-1933 район страждав від голодомору, про що існують спогади місцевих жителів.

Перед Другою світовою війною Артемівський район знову був відновлений. З жовтня 1941 року по вересень 1943 року територія Донецької області і району була тимчасово окупована німецько-фашистськими військами. Район знову називався Бахмутським.

1962 року у зв'язку з укрупненням сільських районів до розмірів виробничих колгоспно-радгоспних управлінь замість тих, що існують Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року в Донецькій області з 28 районів було утворено всього 9. Серед них і Артемівський. Територія Артемівського району суттєво збільшилася: вона включала додатково смт Корсунь, Новолуганське, сільради Дзержинського і Константинівського районів, Кодемську сільську раду — Горлівського міськвиконкому, Калинівську і Новогригорівську сільські ради — Дебальцевського міськвиконкому, Малоорловську сільську раду — Єнакієвської міськради.

1965 року відбувається нова реорганізація, внаслідок якої Артемівський район набуває практично сучасних обрисів. 4 січня 1965 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «У зв'язку з об'єднанням обласних промислових і обласних сільських рад депутатів трудящих Українською РСР і враховуючи пропозиції про розукрупнення районів Артемівський район утворено у складі: центр — місто Артемівськ, місто Яма Лиманської міськради, Луганської селищної ради і Василівської, Володимирівської, Григорівської, Зайцівської, Калинівської, Клинівської, Кодемської, Красненської, Новогригоровської, Оріхово-Василівської, Парасковіївської, Покровської і Семигірської сільських рад Артемівського району, Васюківської, Верхньокам'янської, Званівської, Різниківської, Роздолівської і Серебрянської (Сріблянської) сільських рад Слов'янського району».

20 травня 2015 року Верховна рада України прийняла постанову № 2792, згідно з якою до складу Артемівського району були включені територія Миронівської селищної ради (разом із смт Миронівський) площею 11,11 км² та територія Світлодарської міської ради (разом із містом Світлодарськом) площею 2,12 км².

4 лютого 2016 року Артемівський район був перейменований у сучасну назву.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Бахмутського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 міські ради, 4 селищні ради та 24 сільські рад, які об'єднують 109 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — місто Бахмут.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 51 567 8436 8948 15 349 13 000 5635 199
Жінки 62 215 8168 8305 16 596 17 137 11 148 861


Національний склад населення району за переписом 2001 року

Чисельність, осіб Частка, %
українці 42 548 78,7
росіяни 9 930 18,4
білоруси 376 0,7
турки 304 0,6
вірмени 110 0,2

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %

українська російська вірменська білоруська
БАХМУТСЬКИЙ РАЙОН 72,2 26,2 0,2 0,2
м. СІВЕРСЬК 76,7 22,6 0,0 0,3
смт ЛУГАНСЬКЕ 81,8 15,8 0,4 0,1
БАХМУТСЬКА сільрада 78,8 20,7 0,2
БЕРЕСТОВСЬКА сільрада 78,3 20,4 0,4 0,1
ВАСЮКІВСЬКА сільрада 65,8 10,8 0,5
ВЕРХНЬОКАМ'ЯНСЬКА сільрада 95,4 4,7
ВОЛОДИМИРІВСЬКА сільрада 78,6 21,1 0,1
ДРОНІВСЬКА сільрада 83,1 16,6 0,3
ЗАЙЦЕВСЬКА сільрада 82,6 17,2 0,1
ЗВАНІВСЬКА сільрада 91,9 7,6 0,2 0,1
КАЛІНІНСЬКА сільрада 72,4 26,4 0,8
КЛИНОВСЬКА сільрада 74,0 25,7
КОДЕМСЬКА сільрада 79,4 20,4
КОМУНІВСЬКА сільрада 53,0 29,1 0,2
КРАСНЕНСЬКА сільрада 66,1 33,0 0,0 0,3
МІНЬКІВСЬКА сільрада 72,4 26,7 0,4
НИКИФОРІВСЬКА сільрада 75,4 24,4 0,1
НОВОГРИГОРІВСЬКА сільрада 88,1 11,7
НОВОЛУГАНСЬКА сільрада 34,3 64,5 0,1
ОПИТНЕНСЬКА сільрада 46,0 53,4 0,4 0,1
ПАРАСКОВІЇВСЬКА сільрада 76,9 21,8 0,9 0,3
ПОКРОВСЬКА сільрада 69,0 30,0
РОЗДОЛІВСЬКА сільрада 93,1 6,7
РІЗНИКІВСЬКА сільрада 84,2 14,2 1,4
СЕРЕБРЯНСЬКА сільрада 88,4 11,1
ЯКОВЛІВСЬКА сільрада 78,3 21,2 0,1

Економіка

Промисловість

На промисловий комплекс району припадає 32,2 відсотки загальної валової продукції. У промисловості працює 13,8 % загальної кількості працюючих. Співвідношення в галузевій структурі виробництва становить: ВАТ (43,8 %), ВАТ (6,1 %), ДП «Ізосєв — 1» (19,4 %), ДП «Рутекс-керам» (6,9 %). У 2007 році підприємствами вироблено доломіту обпаленого 35 тисяч тонн, вогнетривких виробів 2,7 тисяч тонн, комбікорму — 45 тисяч тонн.

В Бахмутському районі працюють 4 будівельні організації, які відіграють важливу роль в промисловому, соціальному і житловому будівництві.

Сільське господарство

У районі працює 189 сільськогосподарських підприємств різних форм власності, з них 45 підприємств виробляють 80 % сільськогосподарської продукції. Агропромисловий комплекс є основним сектором економіки району, в цій галузі зосереджено 32 % працюючого населення. В агропромисловому комплексі у 2007 році вироблено 161,9 млн гривень валової продукції. В агропромисловому комплексі в усіх категоріях господарств у 2007 році валовий збір зернових культур склав 46,3 тисяч тонн, урожайність — 17,1 ц/га. Валовий збір зерна пшениці склав 33,7 тисяч тонн, урожайність — 23,9 ц/га.

Виробництвом продукції тваринництва займаються 18 сільськогосподарських підприємств і 4 селянських (фермерських) господарства.

Транспорт

Головна категорія:

Через зміну кордонів Бахмутського району, його територія значно розширилась, відтак і збільшилась кількість транспортних шляхів, що проходять районом. Так через увесь район із південного сходу на північний захід перетинає E40М03. На крайньому півдні заходить E50М04.

Також проходять такі автошляхи: Н32, Т 0513 та Т 1302.

У районі розташована низка залізничних вузлів: Вуглегірськ, Ступки та Сіверськ, відтак район перетинають лінії сполученням на півдні на Дебальцеве, Горлівку, Криничну; у центрі на Микитівку, Костянтинівку, проходить лінія Микитівка — Попасна; на півночі на Лиман, Попасну та вантажна гілка на Лисичанський НПЗ. Також існує низка промислових ліній із під'їздом до станцій Сіль, Деконська, Часів Яр, Бункерна, Нікішине та Вуглегірської ТЕС.

Через військові дії на трьох лініях транспортне сполучення або повністю припинене Микитівка — Попасна та Сіверськ — Микитівка (на ділянці Курдюмівка — Микитівка, до Курдюмівки сполучення діє); або частково припинене на ділянці Дебальцеве — Вуглегірськ — Горлівка — Кринична (транспортне сполучення здійснюється нерегулярно, за узгодженням).

Залізничні станції: Булавин, Доломіт, Зовна, Нікішине, Роти, Світлодарське, Шевченко та Ямпіль.

Зупинні пункти: 7 км, 17 км, 23 км, 40 км, 43 км, 49 км, 438 км, 444 км, 456 км, 495 км, 1067 км, 1073 км, Алебастрова, Вальянівка, Виїмка, Кліщіївка, Медовий, Мисливський, Незаможний, Прилежний та Роздолівка.

Автомобільні дороги місцевого значення

Перелік районних автомобільних доріг загального користування місцевого значення
Бахмутського району Донецької області (станом на січень 2018 року)
№
з/п 		Індекс та номер Назва автомобільної дороги Протяжність, км В OSM
1 С050301 Бахмут — Часів Яр — Григорівка км 0+000 — км 8+900 8,9
2 С050302 Бахмут — 3-й відділок радг. Артема — /М-03/ км 0+000 — км 3+000 3,0
3 С050303 Бахмут — Кліщіївка — Андріївка км 0+000 — км 9+900 9,9
4 С050304 Новоолександрівка — Сіверськ км 0+000 — км 14+600 14,6
5 С050305 Від /Т-13-02/ — Липове км 0+000 — км 9+900 9,9 10167382 [ 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
6 С050306 Спірне — /Т-13-02/ км 0+000 — км 7+600 7,6
7 С050307 Кузьминівка — /Т-05-13/ км 0+000 — км 1+100 1,1
8 С050308 Веселе — /Т-05-13/ — Яковлівка км 0+000 — км 6+100 6,1
9 С050309 Дача — Травневе км 0+000 — км 2+600 2,6
10 С050310 Свято-Покровське — Федорівка км 0+000 — км 8+300 8,3
11 С050311 Івано-Дар'ївка — Виїмка — Берестове — /Т-13-02/ км 0+000 — км 10+400 10,4
12 С050312 Миколаївка — Роздолівка — /Т-05-13/ км 0+000 — км 15+500 15,5
13 С050313 Кудрявка — Низинне км 0+000 — км 3+800 3,8
14 С050314 Від /Т-05-13/ — Курдюмівка км 0+000 — км 5+500 5,5
15 С050315 Іванівське — Кліщіївка км 0+000 — км 3+600 3,6
16 С050316 Від /Т-05-13/ — Верхньокам'янське з під'їздом до Новоселівки, Івано-Дар'ївки км 0+000 — км 17+600 17,6
17 С050317 Никифорівка — Пазено — /Т-05-13/ км 0+000 — км 13+400 13,4
18 С050318 Міньківка — /М-03/ км 0+000 — км 3+700 3,7
19 С050319 Від /Т-05-13/ — Благодатне — Соледар — Володимирівка з під'їздом до Новопетрівки км 0+000 — км 17+600 17,6
20 С05032О Від /М-03/ — Трипілля з під'їздом до с. Яма км 0+000 — км 19+600 19,6
21 С050321 Верхівка — /М-03/ км 0+000 — км 2+500 2,5 10167384 [ 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
22 С050322 Від /М-03/- Клинове — Мідна руда — Відродження км 0+000 — км 11+800 11,8
23 С050323 Від /Т-05-13/ — Колема з під'їздом до Миколаївки км 0+000 — км 7+500 7,5
24 С050324 Від /М-03/ — Новолуганське км 0+000 — км 3+000 3,0
25 С050329 Дронівка — Сіверськ з під'їздом до Платонівки км 0+000 — км 8+700 8,7
26 С050330 Липівка — Діброва — Никифорівка — /М-03/ км 0+000 — км 10+700 10,7
27 С050331 Парасковіївка — Оленівка — /М-03/ км 0+000 — км 3+200 3,2
28 С050332 Підгороднє — /М-03/ км 0+000 — км 1+400 1,4 10167383 [ 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
29 С050333 Карпівка — Покровське — /Н-32/ км 0+000 — км 13+900 13,9
30 С050334 Пилипчатине — / Н-32/ км 0+000 — км 0+900 0,9
31 С050342 Сіверськ — Серебрянка — Григорівка з під'їздом до с, Доломітне км 0+000 — км 17+800 17,8
32 С050343 Серебрянка — Сіверськ — радгосп «Ямський» км 0+000 — км 7+700 7,7
33 С050344 Від /Т-05-13/ — Семигір'я з під'їздами до Іванграду, Вершини км 0+000 — км 24+400 24,4
34 С050336 Від /М-03/ — Гольма — Доломітне — Микитівка км 0+000 — км 30+100 30,1
Всього по району: 323,7 10139243 [ 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

Персоналії

Примітки

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
  3. Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 531/2019-рп «Про призначення Т.Єрохіної головою Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області»
  4. . Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  5. Рада розширила межі Артемівського району Донецької області. Еспресо TV. 20 травня 2015. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  6. . Голос України. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  7. Адміністративно-територіальний устрій Бахмутського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  8. [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 3 травня 2021.
  9. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 листопада 2012.
  10. . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 червня 2022.

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бахмутський район (1923—2020)
  • Бахмутський район Донецької області. Офіційний сайт. [ 30 квітня 2010 у Wayback Machine.]
  • Бахмутський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bahmutskij rajon u 1924 2016 rokah Artemivskij rajon kolishnij rajon Ukrayini na pivnichnomu shodi Doneckoyi oblasti z administrativnim centrom u misti Bahmut yakij isnuvav protyagom 1923 2020 rokiv i buv likvidovanij pid chas administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini Naselennya stanovilo 44440 osib stanom na 1 serpnya 2013 roku Plosha 1921 km Bahmutskij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Kolishnij rajon na karti Donecka oblast Osnovni dani Krayina SRSR USRR Ukrayina Oblast Donecka oblast Kod KOATUU 1420900000 Utvorenij 7 bereznya 1923 roku Likvidovanij 17 lipnya 2020 roku Naselennya 106 283 01 01 2019 Plosha 1921 km Gustota 56 5 osib km Tel kod 380 6274 Poshtovi indeksi 84500 84592 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Bahmut Miski radi 1 Selishni radi 1 Silski radi 24 Mista 1 Smt 1 Sela 76 Selisha 15 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Plastun Yevgen Yurijovich Golova RDA Yerohina Tetyana Ivanivna Vebstorinka Bahmutska RDA Sajt Bahmutskogo rajonu Adresa 84500 Donecka obl m Bahmut vul Sibirceva 33 Mapa Cya stattya pro kolishnij Bahmutskij rajon yakij isnuvav u 1923 2020 rokah Pro suchasnij Bahmutskij rajon utvorenij 2020 roku div Bahmutskij rajon Zagalni vidomostiRajon roztashovuvavsya u pivnichno shidnij chastini Doneckoyi oblasti i mezhuvav na shodi z Luganskoyu oblastyu na pivnichnomu zahodi z Limanskim rajonom na zahodi iz Slov yanskim ta Kostyantinivskim rajonami na pivdennomu shodi z mistom Gorlivka na pivdni z Shahtarskim rajonom Limanskij rajon Luganska oblast Kreminskij rajon Luganska oblast Popasnyanskij rajon Slov yanskij rajon Bahmut Luganska oblast Popasnyanskij rajon Kostyantinivskij rajon Shahtarskij rajon Gorlivka Yenakiyeve Luganska oblast Perevalskij rajon Debalceve Administrativnim centrom rajonu bulo misto Bahmut spoluchennya yakogo z oblasnim centrom Doneckom zdijsnyuyetsya zaliznichnim ta avtomobilnim transportom Majzhe vsi naseleni punkti rajonu mayut avtobusne spoluchennya z rajonnim centrom GeografiyaTeritoriya Bahmutskogo rajonu roztashovana v mezhah Doneckogo kryazhu Poverhnya pidvishena Miscyami visota dosyagaye 250 metriv nad rivnem morya V geomorfologichnomu vidnoshenni rajon stanovit soboyu plato rozrizane balkami yarami ta dolinami malih richok Teritoriyeyu rajonu protikaye znachna kilkist richok bagato stavkiv ta vodojmish Golovna richka Bahmutka dovzhinoyu 86 km plosha basejnu stanovit 1680 km Za svoyim rezhimom richka vidnositsya do rivninnih perevazhno snigovogo popovnennya U klimatichnomu vidnoshenni Bahmutskij rajon vidnositsya do teplogo nedostatno zvolozhenogo rajonu Doneckoyi oblasti Klimat pomirno kontinentalnij Najbilsh holodni misyaci roku sichen i lyutij serednya temperatura minus 6 8 C Maksimalna glibina promerzannya gruntu 80 sm minimalna 27 sm Najteplishij misyac lipen 20 25 C Serednorichna kilkist atmosfernih opadiv rivna 500 mm Z nih bilsha chastina vipadaye v teplij period Bahmutskij rajon bagatij na korisni kopalini taki yak sil dolomiti dlya metalurgiyi vognetrivki glini glini tugoplavki pisok formuvalnij gips piskovik krejda ta cegelno cherepichna sirovina Bahmutskij rajon ye odnim iz najbilshih soledobuvnih rajoniv v Ukrayini V mezhah rajonu ekspluatuyetsya 2 velikih rodovisha soli Artemivsk ta Novo Karfagenne Zagalnovidomimi ye Chasiv Yarske rodovishe vognetrivkih glin ta Siverske rodovishe metalurgijnih dolomitiv IstoriyaDiv takozh Pam yatki istoriyi Bahmutskogo rajonu Div takozh Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Donecka oblast Div takozh Hrami Bahmutskogo rajonu Zgidno z postanovoyu VUCVK vid 7 bereznya 1923 roku Pro administrativno teritorialnij podil Doneckoyi guberniyi bulo utvoreno 7 okrugiv Bahmutskij z 1924 roku Artemivskij Luganskij Mariupolskij Starobelskij Taganrozkij Yuzivskij z 1924 roku Stalinskij i Shahtinskij Okruzhnim centrom Bahmutskogo okrugu bulo misto Bahmut Todi zh buv utvorenij Bahmutskij rajon yakij z 1924 roku perejmenovanij na Artemivskij Bahmutskij rajon 1923 roku bulo podileno na 3 volosti Bahmutsku Pokrovsku i Zvanivsku do skladu yakih vhodili 23 silski radi Zabahmutska Maloillinivska Vasilivska Mihajlivska Radivonivska Pokrovska Serebryanska Ivano Hreshenska Zajcivska Bogolyubivska Zvanivska Klinivska Kodemska Bogdanivska Privolska Novo Oleksiyivska Pereyizdnyanska Kuzminivska Karpivska Karlivska Grigorivska Mikolayivska Paraskoviyivska Z chasom Bahmutskij Artemivskij rajon zbilshuvavsya u 1926 1932 rokah do jogo skladu vzhe vhodili 27 silskih rad Ale 1932 roku postanovoyu Prezidiyi VUCVK i Radi Narodnih Komisariv URSR vid 4 kvitnya 1932 roku teritoriya Artemivskogo rajonu bula priyednana do Artemivskoyi miskradi v poryadku priyednannya silskih miscevostej do mist i u zv yazku z velikim promislovim znachennyam i perspektivami rozvitku U 1932 1933 rajon strazhdav vid golodomoru pro sho isnuyut spogadi miscevih zhiteliv Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu Artemivskij rajon znovu buv vidnovlenij Z zhovtnya 1941 roku po veresen 1943 roku teritoriya Doneckoyi oblasti i rajonu bula timchasovo okupovana nimecko fashistskimi vijskami Rajon znovu nazivavsya Bahmutskim 1962 roku u zv yazku z ukrupnennyam silskih rajoniv do rozmiriv virobnichih kolgospno radgospnih upravlin zamist tih sho isnuyut Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 roku v Doneckij oblasti z 28 rajoniv bulo utvoreno vsogo 9 Sered nih i Artemivskij Teritoriya Artemivskogo rajonu suttyevo zbilshilasya vona vklyuchala dodatkovo smt Korsun Novoluganske silradi Dzerzhinskogo i Konstantinivskogo rajoniv Kodemsku silsku radu Gorlivskogo miskvikonkomu Kalinivsku i Novogrigorivsku silski radi Debalcevskogo miskvikonkomu Maloorlovsku silsku radu Yenakiyevskoyi miskradi 1965 roku vidbuvayetsya nova reorganizaciya vnaslidok yakoyi Artemivskij rajon nabuvaye praktichno suchasnih obrisiv 4 sichnya 1965 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR U zv yazku z ob yednannyam oblasnih promislovih i oblasnih silskih rad deputativ trudyashih Ukrayinskoyu RSR i vrahovuyuchi propoziciyi pro rozukrupnennya rajoniv Artemivskij rajon utvoreno u skladi centr misto Artemivsk misto Yama Limanskoyi miskradi Luganskoyi selishnoyi radi i Vasilivskoyi Volodimirivskoyi Grigorivskoyi Zajcivskoyi Kalinivskoyi Klinivskoyi Kodemskoyi Krasnenskoyi Novogrigorovskoyi Orihovo Vasilivskoyi Paraskoviyivskoyi Pokrovskoyi i Semigirskoyi silskih rad Artemivskogo rajonu Vasyukivskoyi Verhnokam yanskoyi Zvanivskoyi Riznikivskoyi Rozdolivskoyi i Serebryanskoyi Sriblyanskoyi silskih rad Slov yanskogo rajonu 20 travnya 2015 roku Verhovna rada Ukrayini prijnyala postanovu 2792 zgidno z yakoyu do skladu Artemivskogo rajonu buli vklyucheni teritoriya Mironivskoyi selishnoyi radi razom iz smt Mironivskij plosheyu 11 11 km ta teritoriya Svitlodarskoyi miskoyi radi razom iz mistom Svitlodarskom plosheyu 2 12 km 4 lyutogo 2016 roku Artemivskij rajon buv perejmenovanij u suchasnu nazvu Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Bahmutskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 3 miski radi 4 selishni radi ta 24 silski rad yaki ob yednuyut 109 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr misto Bahmut NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 51 567 8436 8948 15 349 13 000 5635 199 Zhinki 62 215 8168 8305 16 596 17 137 11 148 861 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 199 85 861 318 80 84 1110 1004 75 79 2848 2245 70 74 3879 2068 65 69 3311 3504 60 64 5296 1873 55 59 2606 3657 50 54 4361 3966 45 49 4874 4352 40 44 4875 3701 35 39 4171 3431 30 34 3644 3865 25 29 3906 4084 20 24 3839 4864 15 20 4466 3690 10 14 3704 2800 5 9 2559 1946 0 4 1905 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 roku Chiselnist osib Chastka ukrayinci 42 548 78 7 rosiyani 9 930 18 4 bilorusi 376 0 7 turki 304 0 6 virmeni 110 0 2 Etnomovnij sklad silskih ta miskih rad rajonu ridna mova naselennya za perepisom 2001 roku ukrayinska rosijska virmenska biloruska BAHMUTSKIJ RAJON 72 2 26 2 0 2 0 2 m SIVERSK 76 7 22 6 0 0 0 3 smt LUGANSKE 81 8 15 8 0 4 0 1 BAHMUTSKA silrada 78 8 20 7 0 2 BERESTOVSKA silrada 78 3 20 4 0 4 0 1 VASYuKIVSKA silrada 65 8 10 8 0 5 VERHNOKAM YaNSKA silrada 95 4 4 7 VOLODIMIRIVSKA silrada 78 6 21 1 0 1 DRONIVSKA silrada 83 1 16 6 0 3 ZAJCEVSKA silrada 82 6 17 2 0 1 ZVANIVSKA silrada 91 9 7 6 0 2 0 1 KALININSKA silrada 72 4 26 4 0 8 KLINOVSKA silrada 74 0 25 7 KODEMSKA silrada 79 4 20 4 KOMUNIVSKA silrada 53 0 29 1 0 2 KRASNENSKA silrada 66 1 33 0 0 0 0 3 MINKIVSKA silrada 72 4 26 7 0 4 NIKIFORIVSKA silrada 75 4 24 4 0 1 NOVOGRIGORIVSKA silrada 88 1 11 7 NOVOLUGANSKA silrada 34 3 64 5 0 1 OPITNENSKA silrada 46 0 53 4 0 4 0 1 PARASKOVIYiVSKA silrada 76 9 21 8 0 9 0 3 POKROVSKA silrada 69 0 30 0 ROZDOLIVSKA silrada 93 1 6 7 RIZNIKIVSKA silrada 84 2 14 2 1 4 SEREBRYaNSKA silrada 88 4 11 1 YaKOVLIVSKA silrada 78 3 21 2 0 1EkonomikaPromislovist Na promislovij kompleks rajonu pripadaye 32 2 vidsotki zagalnoyi valovoyi produkciyi U promislovosti pracyuye 13 8 zagalnoyi kilkosti pracyuyuchih Spivvidnoshennya v galuzevij strukturi virobnictva stanovit VAT 43 8 VAT 6 1 DP Izosyev 1 19 4 DP Ruteks keram 6 9 U 2007 roci pidpriyemstvami virobleno dolomitu obpalenogo 35 tisyach tonn vognetrivkih virobiv 2 7 tisyach tonn kombikormu 45 tisyach tonn V Bahmutskomu rajoni pracyuyut 4 budivelni organizaciyi yaki vidigrayut vazhlivu rol v promislovomu socialnomu i zhitlovomu budivnictvi Silske gospodarstvo U rajoni pracyuye 189 silskogospodarskih pidpriyemstv riznih form vlasnosti z nih 45 pidpriyemstv viroblyayut 80 silskogospodarskoyi produkciyi Agropromislovij kompleks ye osnovnim sektorom ekonomiki rajonu v cij galuzi zoseredzheno 32 pracyuyuchogo naselennya V agropromislovomu kompleksi u 2007 roci virobleno 161 9 mln griven valovoyi produkciyi V agropromislovomu kompleksi v usih kategoriyah gospodarstv u 2007 roci valovij zbir zernovih kultur sklav 46 3 tisyach tonn urozhajnist 17 1 c ga Valovij zbir zerna pshenici sklav 33 7 tisyach tonn urozhajnist 23 9 c ga Virobnictvom produkciyi tvarinnictva zajmayutsya 18 silskogospodarskih pidpriyemstv i 4 selyanskih fermerskih gospodarstva TransportGolovna kategoriya Transport Bahmutskogo rajonu Cherez zminu kordoniv Bahmutskogo rajonu jogo teritoriya znachno rozshirilas vidtak i zbilshilas kilkist transportnih shlyahiv sho prohodyat rajonom Tak cherez uves rajon iz pivdennogo shodu na pivnichnij zahid peretinaye E40M03 Na krajnomu pivdni zahodit E50M04 Takozh prohodyat taki avtoshlyahi N32 T 0513 ta T 1302 U rajoni roztashovana nizka zaliznichnih vuzliv Vuglegirsk Stupki ta Siversk vidtak rajon peretinayut liniyi spoluchennyam na pivdni na Debalceve Gorlivku Krinichnu u centri na Mikitivku Kostyantinivku prohodit liniya Mikitivka Popasna na pivnochi na Liman Popasnu ta vantazhna gilka na Lisichanskij NPZ Takozh isnuye nizka promislovih linij iz pid yizdom do stancij Sil Dekonska Chasiv Yar Bunkerna Nikishine ta Vuglegirskoyi TES Cherez vijskovi diyi na troh liniyah transportne spoluchennya abo povnistyu pripinene Mikitivka Popasna ta Siversk Mikitivka na dilyanci Kurdyumivka Mikitivka do Kurdyumivki spoluchennya diye abo chastkovo pripinene na dilyanci Debalceve Vuglegirsk Gorlivka Krinichna transportne spoluchennya zdijsnyuyetsya neregulyarno za uzgodzhennyam Zaliznichni stanciyi Bulavin Dolomit Zovna Nikishine Roti Svitlodarske Shevchenko ta Yampil Zupinni punkti 7 km 17 km 23 km 40 km 43 km 49 km 438 km 444 km 456 km 495 km 1067 km 1073 km Alebastrova Valyanivka Viyimka Klishiyivka Medovij Mislivskij Nezamozhnij Prilezhnij ta Rozdolivka Avtomobilni dorogi miscevogo znachennya Perelik rajonnih avtomobilnih dorig zagalnogo koristuvannya miscevogo znachennya Bahmutskogo rajonu Doneckoyi oblasti stanom na sichen 2018 roku z p Indeks ta nomer Nazva avtomobilnoyi dorogi Protyazhnist km V OSM 1 S050301 Bahmut Chasiv Yar Grigorivka km 0 000 km 8 900 8 9 2 S050302 Bahmut 3 j viddilok radg Artema M 03 km 0 000 km 3 000 3 0 3 S050303 Bahmut Klishiyivka Andriyivka km 0 000 km 9 900 9 9 4 S050304 Novooleksandrivka Siversk km 0 000 km 14 600 14 6 5 S050305 Vid T 13 02 Lipove km 0 000 km 9 900 9 9 10167382 21 zhovtnya 2019 u Wayback Machine 6 S050306 Spirne T 13 02 km 0 000 km 7 600 7 6 7 S050307 Kuzminivka T 05 13 km 0 000 km 1 100 1 1 8 S050308 Vesele T 05 13 Yakovlivka km 0 000 km 6 100 6 1 9 S050309 Dacha Travneve km 0 000 km 2 600 2 6 10 S050310 Svyato Pokrovske Fedorivka km 0 000 km 8 300 8 3 11 S050311 Ivano Dar yivka Viyimka Berestove T 13 02 km 0 000 km 10 400 10 4 12 S050312 Mikolayivka Rozdolivka T 05 13 km 0 000 km 15 500 15 5 13 S050313 Kudryavka Nizinne km 0 000 km 3 800 3 8 14 S050314 Vid T 05 13 Kurdyumivka km 0 000 km 5 500 5 5 15 S050315 Ivanivske Klishiyivka km 0 000 km 3 600 3 6 16 S050316 Vid T 05 13 Verhnokam yanske z pid yizdom do Novoselivki Ivano Dar yivki km 0 000 km 17 600 17 6 17 S050317 Nikiforivka Pazeno T 05 13 km 0 000 km 13 400 13 4 18 S050318 Minkivka M 03 km 0 000 km 3 700 3 7 19 S050319 Vid T 05 13 Blagodatne Soledar Volodimirivka z pid yizdom do Novopetrivki km 0 000 km 17 600 17 6 20 S05032O Vid M 03 Tripillya z pid yizdom do s Yama km 0 000 km 19 600 19 6 21 S050321 Verhivka M 03 km 0 000 km 2 500 2 5 10167384 21 zhovtnya 2019 u Wayback Machine 22 S050322 Vid M 03 Klinove Midna ruda Vidrodzhennya km 0 000 km 11 800 11 8 23 S050323 Vid T 05 13 Kolema z pid yizdom do Mikolayivki km 0 000 km 7 500 7 5 24 S050324 Vid M 03 Novoluganske km 0 000 km 3 000 3 0 25 S050329 Dronivka Siversk z pid yizdom do Platonivki km 0 000 km 8 700 8 7 26 S050330 Lipivka Dibrova Nikiforivka M 03 km 0 000 km 10 700 10 7 27 S050331 Paraskoviyivka Olenivka M 03 km 0 000 km 3 200 3 2 28 S050332 Pidgorodnye M 03 km 0 000 km 1 400 1 4 10167383 21 zhovtnya 2019 u Wayback Machine 29 S050333 Karpivka Pokrovske N 32 km 0 000 km 13 900 13 9 30 S050334 Pilipchatine N 32 km 0 000 km 0 900 0 9 31 S050342 Siversk Serebryanka Grigorivka z pid yizdom do s Dolomitne km 0 000 km 17 800 17 8 32 S050343 Serebryanka Siversk radgosp Yamskij km 0 000 km 7 700 7 7 33 S050344 Vid T 05 13 Semigir ya z pid yizdami do Ivangradu Vershini km 0 000 km 24 400 24 4 34 S050336 Vid M 03 Golma Dolomitne Mikitivka km 0 000 km 30 100 30 1 Vsogo po rajonu 323 7 10139243 21 zhovtnya 2019 u Wayback Machine PersonaliyiTereshenko Vasil Timofijovich nar 20 lyutogo 1943 r zasluzhenij vchitel Ukrayini chlen Doneckogo viddilennya NTSh organizator osviti publicist Fomenko Anatolij Kuzmich krayeznavec kolekcioner mecenat Chuprun Vadim Prokopovich golova Doneckoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 27 03 1882 ne ranishe 1926 deputat Vserosijskih Ustanovchih Zboriv PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 1 listopada 2017 Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 grudnya 2019 roku 531 2019 rp Pro priznachennya T Yerohinoyi golovoyu Bahmutskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Doneckoyi oblasti Arhiv originalu za 27 chervnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2014 Rada rozshirila mezhi Artemivskogo rajonu Doneckoyi oblasti Espreso TV 20 travnya 2015 originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 29 travnya 2021 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2016 Administrativno teritorialnij ustrij Bahmutskogo rajonu 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 3 travnya 2021 Nacionalnij sklad ta ridna mova naselennya Doneckoyi oblasti Rozpodil postijnogo naselennya za najbilsh chislennimi nacionalnostyami ta ridnoyu movoyu po miskradah ta rajonah Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 27 listopada 2012 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 1 chervnya 2022 LiteraturaPodiyi i lyudi Bahmutchini Doneck Shidnij vidavnichij dim 2006 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bahmutskij rajon 1923 2020 Bahmutskij rajon Doneckoyi oblasti Oficijnij sajt 30 kvitnya 2010 u Wayback Machine Bahmutskij rajon Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 7 kvitnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s

Дата публікації:
Топ