Ямбол — місто в Південно-Східній Болгарії. Воно є адміністративним центром Ямболської області, а також центром і єдиним населеним пунктом общини Ямбол. За даними останнього перепису станом на 31 грудня 2015 року населення міста складає 70 224 особи.
Ямбол Ямбол | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Панорама міста Ямбол | |||||
Основні дані | |||||
42°29′ пн. ш. 26°30′ сх. д. / 42.483° пн. ш. 26.500° сх. д.Координати: 42°29′ пн. ш. 26°30′ сх. д. / 42.483° пн. ш. 26.500° сх. д. | |||||
Країна | Болгарія | ||||
Регіон | Ямбольська область | ||||
Столиця для | Ямбол[d], d і Ямбольська область | ||||
Площа | 90,724 км² | ||||
Населення | 85 966 (2006) | ||||
Висота НРМ | 114 ± 1 м | ||||
Водойма | Тунджа | ||||
Міста-побратими | Бердянськ | ||||
Телефонний код | 046 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Код LAU (NUTS) | BG87374 | ||||
GeoNames | 725578 | ||||
OSM | ↑4767886 ·R (Ямбол) | ||||
Поштові індекси | 8600 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Георги Иванов Славов | ||||
Вебсайт | http://www.obshtinayambol.org/ | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Ямбол у Вікісховищі |
Назва
Ямбол назвався протягом багатьох років: Діосполіс, Дамополіс, Дямполіс, Діанполіс, Хіамполіс, Дінібулі, Дубілін, Діамболі, Янболу, Ямболі, Янболі і його нинішня назва Ямбол. У західних історичних джерелах його назвали Гренбоел.
Географія
Місто Ямбол розташоване в Південно-Східній Болгарії на двох берегах річки Тунджа. Воно розташоване в 77 км від Чорного моря і на південь від траси Софія - Бургас.
Для області характерна відносно м'яка зима — середня температура січня 0,2 ° С, тепле літо, середньомісячна температура липня 23,2 ° С. Середньорічна максимальна температура становить 17,9 ° C, середній річний мінімум - 6,4 ° C. Середньомісячна температура становить 12 ° С.
Історія
Стародавні часи і античність
Родючі землі долини Тунджи були заселені з найдавніших часів. Виявлено більше 30 курганів у цьому районі, серед яких добре вивчені біля селищ Веселиново, Рачева і Марчева.
У селі відкриті залишки 26 видів диких і домашніх тварин (з пізньої залізної добиу (3000-2000 років тому), серед яких вимерлий тур (Bos primigenius), кінь дикий (Equus ferus ferus), бобер європейський (Castor fiber), журавель сірий (Grus grus), і дрохфа (Otis tarda).
Середньовіччя
Історія Ямбола почалася ще до створення болгарської держави. У 293 р Імператор Діоклетіан здійснив подорож по цих землях. Шлях імператора проходив через місце, де зараз знаходиться Ямбол і де, мабуть, було невелике поселення. Імператор був вражений родючими землями, прекрасною природою, хорошими умовами життя і вирішив, що в цьому місці має бути місто з божественним ім'ям Діосполіса, міста Зевса.
Серед кісткових залишків середньовічного некрополя в місті з 9-12 ст. палеоорнітологом проф. Златозаром Боєвим знайдені кістки домашньої курки (Gallus gallus f. Domestica).
Місто є одним з перших на Балканах, яке дало сильний опір туркам і було захоплене в 1373 році після тривалої облоги. Частина вражаючих фортечних стін і веж середньовічного Ямбола збереглися. З часів Османської імперії в місті збереглися дві пам'ятки архітектури: Безистен і мечеть Ескі.
Напередодні Визволення
Розташоване на двох берегах річки Тунджа, місто мало дві частини — Каргона або Новий Ямбол, а також Ескі або Старий Ямбол, з'єднані мостом. Наприкінці 1877 р. Населення міста становило близько 8 тис., З них 4500 болгар, 2000 турків, 1000 євреїв і 500 інших національностей. Були доступні такі громадські будівлі: Безистен (критий ринок), годинникова вежа, 21 фонтан, конак (районне управління), телеграфна станція, 3 мости, 17 мечетей, 2 церкви, 2 лазні.
У 1877 р була побудована залізниця між Стамбулом і . З Харманлі є зв'язок з Ямболом.
Турецькі війська були викинуті зі своїх стратегічних позицій на перевалах Старої Планини. Турецькому командуванню було зрозуміло, що вони не зможуть перемогти на полях Фракії, і тому швидко повернули до столиці забравши залишки своєї розбитої армії.
Місто постраждало від пожежі. Після виведення регулярних частин 12 - 13 січня Керим паша наказав спалити будинки в містечку. В результаті майже всі болгарські та єврейські будинки були знесені. Збереглася лише мечеть Ескі, Безистенат і міська годинникова вежа. Болгарське населення зазнало звірств та знущань . Значна частина населення втекла за гору Заячу до села Кабиле, щоб зберегти принаймні свою честь і життя. 13 січня турки підпалили школу і церкву Св. Георгія. 15 січня вже турецьке населення міста почало тікати до Едірне. Кожна турецька родина завантажила від 2 до 3 автомобілів з викраденими товарами та побутовими речами. 17 січня в місті знову вторгся великий ескадрильйський загін, потім загинули священики Георгій Снегов, Іван Михалакиєв і Тоте Драгиєв і багато інших невинних громадян. Пізніше, 17 січня 1878 року, воїни 23-го Донсько-козацького полку вперше увійшли до спустошеного міста без бою. Наступного дня, на Богоявлення, вцілілі ямболці урочисто святкували своє звільнення.
Після Звільнення
Ямбол прославився тим, що після російсько-турецької війни 1828-1829 років область генерує найбільш масові хвилі еміграції до Бессарабії та Добруджі. Їх провокує бажання місцевого населення, що залишилося під владою Османської імперії, зберегти отриману (за підтримки християнської армії) незалежність після виведення російської армії. Цей процес депопуляції, характерний для Південно-Східної Болгарії, згодом частково компенсується іншим процесом - майже століття по тому багато болгарських біженців з Східної Фракії оселилися в Ямболській області.
У першій половині ХХ століття Ямбол славиться своєю мінеральною водою і мінеральними ваннами, конками, знаменитими фазанами, великим ангаром для дирижабля з 1917 року. та іншими визначними пам'ятками.
Під час Першої світової війни південна військова база для дирижаблів центральних держав - Ямбол - виявляється відправною точка для спеціальної місії - польоту бойового дирижабля «LZ 104» (тактичне позначення «L.59»). «Das Afrika-Schiff» - транспортний дирижабль німецького імператорського флоту, прибув з Фридрихсхафен 4 листопада 1917р. Його завдання полягало в тому, щоб забезпечити аварійним запасом (боєприпаси, медикаменти і т.д.) силами генерал-майора Пауля фон Леттова-Форбека в німецькій Східній Африці, в межах одного рейсу без дозаправки. Після двох невдалих спроб 21 листопада 1917 року "Das Afrika-Schiff" встигає взяти запланований маршрут на південь - Едірне, Мармурове море, узбережжя Малої Азії і o. Крит. Місія достроково припинилася 23 листопада через погіршення становища німецької колоніальної влади в Східній Африці, що поставило під сумнів кінцевий успіх цієї діяльності. Цеппелін повернувся в Ямбол 25 листопада, після 95-годинного безперервного польоту (рекордним досягненням на свій час) в 6800 км.
Управління
Колективним органом самоврядування є муніципальна рада, мер міста - орган виконавчої влади. Міська адміністрація впроваджується шістьма дирекціями, які включають адміністративні та юридичні послуги, фінансову та економічну діяльність та управління майном, просторове планування та розвиток, фінанси та економічну політику, муніципальне майно та соціальний розвиток.
Мер
Георгій Іванов Славов
Міська рада
Голова - Данаїл Георгієв Ібрушимов
Економіка
Промисловість
Промисловість є найважливішим сектором економіки Ямбола. Його структура охоплює наступні підгалузі: харчова промисловість; хімічна промисловість; машинобудування та металообробка; текстильна та трикотажна промисловість; швейна промисловості та ін. У Ямболі розвиваються нові промислові сектори, такі як виробництво автомобільного електрообладнання та переробка пластмас. Серед великих промислових компаній, що визначають зовнішній вигляд промисловості міста, є: "Темпо М", "Синтер М", "Гідравлічні елементи і системи", "Екопласт Файбер", "Язаки Болгарія", "Мироліо", "Белла Болгарія", "Тунджа", "Папас оліо", "Карил" "Винпром Ямбол" та інші.
Розвиток діяльності малих і середніх підприємств є важливим для регіональної економіки. Основна мета розвитку промисловості Ямболської області ґрунтується на наявному промисловому потенціалі, із залученням місцевих та іноземних інвестицій, для забезпечення зростання виробництва, відновлення кінцевої продукції та підвищення її конкурентоспроможності на внутрішньому та міжнародному ринках.
Сільське господарство
Регіон був визнаний одним з найбільших сільськогосподарських виробників країни. Виробництво: хліб і фуражна пшениця; ячмінь; кукурудза; соняшник олійний; якісні сорти винограду червоного і білого; фрукти та овочі; технічні культури - бавовна, соняшник, коріандр.
Ямболська область становить 6,1% сільськогосподарських земель країни. Загальна площа земель сільськогосподарського призначення в Ямболській області на 31.12.1999 р. становить 2 580 392 га, з них мають системи зрошення 79 000 га.
Основними сільськогосподарськими культурами, які виробляються, є:
- Пшениця
- Ячмінь
- Соняшник
- Червоний і білий виноград
- Технічні культури
Тваринництво орієнтоване на виробництво м'яса (свинини та яловичини) та молока (коров та овець). Добре розвинене виробництво овець, свиней, риби та фазанів. Перспективи подальшого розвитку сільського господарства полягають у збільшенні виноградників, пивоварінні; розвитку молочного скотарства; залученню інвестицій у харчову промисловість з прямими інвестиціями в сільське господарство, своєчасне відновлення, розширення та модернізацію систем; створення сучасної кормової бази та багато іншого.
Лісове господарство
Фонд лісового господарства займає 15% території Ямболської області. Умови підходять для організованого туризму.
Інфраструктура
Освіта та наука
Школи
- Факультет техніки і технологій Фракійського університету, Стара Загора
- Професійна вища економічна школа "Георгій Стойков Раковський"
- Вища школа іноземних мов "Василь Карагьозов"
- Вища школа математики ім. Атанаса Радева
- Вища школа ім. Василя Левського
- Вища архітектурно-будівельна школа "Кольо Фичето"
- Професійна вища школа сільського господарства та тваринництва "Христо Ботев"
- Професійна вища школа легкої промисловості, екології та хімічних технологій
- Професійна середня школа з підйомного, будівельного та транспортного обладнання "Никола Йонков Вапцаров"
- Професійна вища школа харчових технологій та туризму
- Професійний технічний факультет імені Івана Райнова
- Спортивна школа П'єра де Кубертена
- Середня школа "Св. Климент Охридський "
- Початкова школа ім Любена Каравелова
- Початкова школа Микола Петрині
- Початкова школа "Христо Смирненські"
- Початкова школа "Димчо Дебелянов"
- Початкова школа "Петко Рачов Славейков"
Обсерваторія і планетарій
Ідея побудови Національної астрономічної обсерваторії та планетарію (НАОП) в Ямболі виникає в той час, коли в науці відбуваються епохальні події - запуск першого штучного супутника на Землі, політ першого космонавта, ступання людини на місяць.
За рік до відкриття НАОП розпочато підготовку до його створення, обладнання та меблів. Використовувався досвід обсерваторій і планетаріїв, які були побудовані на сьогоднішній день у Старій Загорі, Димитровграді і Варні.
У березні 1970 року був сконструйований і побудований купол телескопа, а в квітні був поставлений перший телескоп - 150/2250, тип "Касагрен". Телескоп і планетарій "Kleine Palnetarium " ZKP-1, вироблений заводом "Карл Цейс" у Німеччині, був доставлений на Пловдивський ярмарок у вересні. Активна підтримка установки обладнання забезпечується покійним Бончо Боневим з обсерваторії в Старій Загорі і Миколою Петровим з НАОП - Варна. У той же час починаються перші позакласні уроки астрономії. Пан Момчев призначений головою НАОП. Так 21 березня 1971 року академік Бонев відкриває третій планетарій в Болгарії - Ямболський.
Охорона здоров'я
Лікарня Св. Пантелеймона
- 11 березня 1879 року вона була урочисто відкрита. Пізніше, описуючи стан лікарень Східної Румелії, князь Шаховський згадує, що міська лікарня в Ямболі знаходиться у відносно хорошому стані, але кошти, які є в розпорядженні місцевої влади, не покривають витрат.
- З 1912 року почалося будівництво будівлі лікарні, яке закінчилося в 1914 році. Будинок був двоповерховим.
- У 1986 році в Ямболській районній лікарні з`явилася перша лазерна лабораторія в країні.
- У 1998 році після тендеру було придбано медичне обладнання : комп'ютерна томографія, апарат лапароскопічної мікроінвазивної хірургії, судинний допплер, монітори, компресор. З новим обладнанням лікарня відповідає новим вимогам до акредитації та захищає інтереси своїх пацієнтів.
- У 1999 році в дев'яти павільйонах лікарні, було 827 ліжок. У зв'язку з новими соціально-економічними умовами в країні і регіоні, зміною чисельності населення та його вікової структури, Ямболська лікарня реструктуризується і зменшує кількість ліжок на 596 ліжок.
- У березні 1999 року лікарня відзначила свою 120-річну історію.
Лікарня "Св. Іоанна Рильського"
- Лікарня "Св. Іоанна Рильського" була створена у 2008 році як приватна ініціатива в місті Ямбол. Спочатку вона функціонує як спеціалізована хірургічна лікарня для активного лікування і з січня 2012 року - як багатопрофільна лікарня для активного лікування (з відкриттям нових відділень). Лікарня та медичний центр працюють з місцевими та зовнішніми фахівцями. Лікарня надає медичну допомогу в лікуванні гострих і хронічних захворювань, травм і станів, що потребують хірургічного лікування. Хірургічні втручання проводяться на шлунково-кишковому тракті, області жовчного печінки, періанальному просторі, тощо.
Лікарня кардіології
- Лікарня має 30 ліжок з електронним контролем ситуації в одномісних або двомісних номерах. Вона також має власні відновлені транспортні засоби, які можуть перевозити важкохворих у режимі 24/7. Інтенсивний відділ лікарні має 24-годинний електронний та персональний моніторинг необхідних показників і має 6 ліжок. Відділ також оснащений найсучаснішим сучасним обладнанням, необхідним для лікування пацієнтів у критичному стані.
Транспорт
Перевезення в межах міста - таксі та автобуси. Міський транспорт забезпечується залізничним та автобусним транспортом.
Місто обслуговують дві компанії - "Ямболський автобус" і софійський "Юніон Івоні".
Місто розташоване на 8-й лінії - Пловдив - Чирпан - Стара Загора - Нова Загора - Ямбол - Карнобат - Бургас. Це дає чудову можливість з'єднатися з районними містами лінії. Лінія була значною мірою замінена в 2012-2014 роках. Залізнична станція в Ямболі знаходиться у відносно незручному місці, оскільки знаходиться в промисловій зоні.
Радіо
У Ямболі транслюються наступні радіостанції:
Частота, МГц | Радіостанція |
---|---|
87.8 | БНР Програма Горизонт |
91.2 | Радіо Веселина |
91.9 | Радіо Бургас |
92.6 | БГ Радіо |
94.2 | Радіо FM + |
94.7 | Радіо 1 |
95.5 | Радіо 999 |
97.2 | Радіостанція БНР Стара Загора |
98 | Радіо 1 Рок |
98.7 | Програма БНР "Христо Ботев" |
99.4 | Болгарія у ефірі |
101.2 | Радіо Дарик |
101.7 | Радіо Фокус |
102.2 | Z-Rock |
104.2 | Радіо N-JOY |
105.7 | Радіо Fresh |
106.4 | Радіо Витоша |
Телебачення
У Ямболі транслюються наступні цифрові телевізійні програми:
Телеканал | Телебачення |
---|---|
37 | bTV, Нове телебачення, БНТ1, БНТ2, БНТ HD, Болгарія в ефірі |
Кабельні оператори в Ямболі - Diana Cable TV і TV EPA.
Культура
У місті є православні церкви ("Св. Микола", храм "Св. Георгія", "Св. Трійця", католицька та протестантська церкви (мормонська церква, адвентистська церква, Апостольська реформаторська церква, євангельська церква, євангельська баптистська церква) та мечеть. Колишню синагогу в даний час використовують як картинну галерею.
Історичний музей
Регіональний історичний музей в Ямболі має комплексну експозицію, яка відстежує історію міста та регіону від неоліту до наших днів. У залах музею знаходиться унікальна експозиція "Драма" з фрагментами кераміки микенської епохи.
На сьогодні в музеї працюють фахівці, розділені на 4 основні кафедри: «Археологія» (включає доісторичний період, античність, середньовіччя і нумізматику), «Болгарські землі XV-XIX ст."," нову та найновішу історію" та " зв'язки з громадськістю". У музеї також є студія реставрації та консервації.
Фонди музеїв (первинні та вторинні), мають близько 90 000 експонентів рідної історії, деякі з яких мають неоціненну наукову цінність, розподілені у відповідних відомствах.
Театри
- Драматичний театр "Невена Коканова", вул. Г. С. Раковського "20
- Ляльковий театр, вул. Георгія Папазова, 1
Кіно
- Кінотеатр Еліт, сайт в Ямболі [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Визначні пам'ятки
Стародавнє місто Кабиле біля Ямбола належить до 100 національних туристичних об'єктів.
- Римська лазня
- Середньовічна фортеця Ямбол
- Безистенет - побудований в 1509 році за зразком інших подібних османських будівель в європейській частині імперії. Експерти кажуть, що його стіни мають кращу акустику в Болгарії і можуть бути використані для різних концертів. Мечеть Ескі є єдиною османською спорудою, що збереглася майже в повній формі. У 2015 році Реконструкція Безистенета здійснюється через фонди ЄС.
- Колишня синагога - сьогодні одна з найбільших художніх галерей.
- Боровець - парк, розташований на однойменному пагорбі у східній частині міста. Один з двох великих парків Ямбола. У Боровці є телевежа Ямбола, а також готель-ресторан.
Знаменитості
- Желю воєвода (1828—1893), воєвода і національний герой
- Атанас Кожухаров (1831-?), популярний вчитель і громадський діяч
- Раді Колесов (1831—1862), болгарський просвітитель, учений, поет, перекладач і народний революціонер
- Георгій Дражев (1848—1876), революціонер, один з лідерів квітневого повстання 1876 року в кінці Ямбола
- Георгій Папазов (1894—1972), болгарський і французький художник
- Борис Карадимчев (1933—2014), болгарський композитор кіно і поп-музики
- Митько Щерев (1945 р.), Болгарський композитор, аранжувальник і піаніст
- Стиліян Ковачев — генерал Болгарської армії, Міністр оборони Болгарії.
- Асен Николов (1891—1946)) — болгарський військовий.
- Георгі Господинов (* 1968) — болгарський письменник-постмодерніст.
Міста-побратими
Література
- Кабіле, Том I, 1982 - болгарська (реферат французькою)
- Кабіле, Том II, 1991 - на болгарській мові (резюме французькою мовою)
- Збірник статей з 1-го Міжнародного симпозіуму з поселення в стародавній Фракії , Ямбол, 1982 р.
- Збірник статей з 2-го Міжнародного симпозіуму з поселення в стародавній Фракії , Terra Antiqua Balcanica, V, 1990 (англійською мовою)
- Збірник статей з III Міжнародного симпозіуму з поселення в стародавній Фракії , Ямбол, 1994 (англійською, французькою, німецькою)
- Д. Драганов. Видобування монет у Кабіле , Софія 1993 - болгарська (реферат англійською мовою)
- Бібліографія "Кабіле" , Ямбол 1993
- 125 років Ямболської області , Ямбол 1995 (болгарська)
- Історія ямболських банків , Ямбол 1997 (болгарська)
- Відвідування коронованих осіб у Ямболі та Ямболській області , 1998 р.
- Історичний календар Ямбола та Ямболської області , Ямбол, 1996 р.
- Археологічні пам'ятки Ямболської області , Софія, 1978 р. - болгарська (реферат англійською мовою)
- Коротка історія Ямбола в середні віки (для дітей) , Ямбол 1997 (болгарська)
- Брошура "Кабіле" (болгарською та німецькою мовами)
- Брошура "Меморіальний пам'ятник Олександра Невського" (болгарською та німецькою мовами)
- "Брошура " Пафти з Ямболської області "\ t
Зовнішні посилання
- Муніципалітет Ямбол [ 10 лютого 2019 у Wayback Machine.] - офіційний сайт
- Новини з Ямбола [ 24 березня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Рибаров Г., З. Боєв. Дослідження залишків тварин з села Яс-Тепе поблизу Ямбола з пізньої залізної доби Міжгалузевий., AIM-BAS, 17: 83-90.
- Боєв, Х. 1995.
- Лео, Мишел (2013). България и нейният народ под османска власт: през погледа на англосаксонските пътешественици (1586 – 1878). София: ТАНГРА ТанНакРа. с. 68—69. ISBN . OCLC 894636829.
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 23 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 21 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 23 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
- Профіль Facebook EP EPA
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yambol misto v Pivdenno Shidnij Bolgariyi Vono ye administrativnim centrom Yambolskoyi oblasti a takozh centrom i yedinim naselenim punktom obshini Yambol Za danimi ostannogo perepisu stanom na 31 grudnya 2015 roku naselennya mista skladaye 70 224 osobi Yambol Yambol Gerb praporPanorama mista YambolPanorama mista YambolOsnovni dani42 29 pn sh 26 30 sh d 42 483 pn sh 26 500 sh d 42 483 26 500 Koordinati 42 29 pn sh 26 30 sh d 42 483 pn sh 26 500 sh d 42 483 26 500 Krayina BolgariyaRegion Yambolska oblastStolicya dlya Yambol d d i Yambolska oblastPlosha 90 724 km Naselennya 85 966 2006 Visota NRM 114 1 mVodojma TundzhaMista pobratimi BerdyanskTelefonnij kod 046Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Kod LAU NUTS BG87374GeoNames 725578OSM 4767886 R Yambol Poshtovi indeksi 8600 Miska vlada Mer mista Georgi Ivanov SlavovVebsajt http www obshtinayambol org Mapa Yambol u VikishovishiNazvaYambol nazvavsya protyagom bagatoh rokiv Diospolis Damopolis Dyampolis Dianpolis Hiampolis Dinibuli Dubilin Diamboli Yanbolu Yamboli Yanboli i jogo ninishnya nazva Yambol U zahidnih istorichnih dzherelah jogo nazvali Grenboel GeografiyaMisto Yambol roztashovane v Pivdenno Shidnij Bolgariyi na dvoh beregah richki Tundzha Vono roztashovane v 77 km vid Chornogo morya i na pivden vid trasi Sofiya Burgas Dlya oblasti harakterna vidnosno m yaka zima serednya temperatura sichnya 0 2 S teple lito serednomisyachna temperatura lipnya 23 2 S Serednorichna maksimalna temperatura stanovit 17 9 C serednij richnij minimum 6 4 C Serednomisyachna temperatura stanovit 12 S IstoriyaStarodavni chasi i antichnist Rodyuchi zemli dolini Tundzhi buli zaseleni z najdavnishih chasiv Viyavleno bilshe 30 kurganiv u comu rajoni sered yakih dobre vivcheni bilya selish Veselinovo Racheva i Marcheva U seli vidkriti zalishki 26 vidiv dikih i domashnih tvarin z piznoyi zaliznoyi dobiu 3000 2000 rokiv tomu sered yakih vimerlij tur Bos primigenius kin dikij Equus ferus ferus bober yevropejskij Castor fiber zhuravel sirij Grus grus i drohfa Otis tarda Serednovichchya Istoriya Yambola pochalasya she do stvorennya bolgarskoyi derzhavi U 293 r Imperator Diokletian zdijsniv podorozh po cih zemlyah Shlyah imperatora prohodiv cherez misce de zaraz znahoditsya Yambol i de mabut bulo nevelike poselennya Imperator buv vrazhenij rodyuchimi zemlyami prekrasnoyu prirodoyu horoshimi umovami zhittya i virishiv sho v comu misci maye buti misto z bozhestvennim im yam Diospolisa mista Zevsa Sered kistkovih zalishkiv serednovichnogo nekropolya v misti z 9 12 st paleoornitologom prof Zlatozarom Boyevim znajdeni kistki domashnoyi kurki Gallus gallus f Domestica Misto ye odnim z pershih na Balkanah yake dalo silnij opir turkam i bulo zahoplene v 1373 roci pislya trivaloyi oblogi Chastina vrazhayuchih fortechnih stin i vezh serednovichnogo Yambola zbereglisya Z chasiv Osmanskoyi imperiyi v misti zbereglisya dvi pam yatki arhitekturi Bezisten i mechet Eski Naperedodni Vizvolennya Roztashovane na dvoh beregah richki Tundzha misto malo dvi chastini Kargona abo Novij Yambol a takozh Eski abo Starij Yambol z yednani mostom Naprikinci 1877 r Naselennya mista stanovilo blizko 8 tis Z nih 4500 bolgar 2000 turkiv 1000 yevreyiv i 500 inshih nacionalnostej Buli dostupni taki gromadski budivli Bezisten kritij rinok godinnikova vezha 21 fontan konak rajonne upravlinnya telegrafna stanciya 3 mosti 17 mechetej 2 cerkvi 2 lazni U 1877 r bula pobudovana zaliznicya mizh Stambulom i Z Harmanli ye zv yazok z Yambolom Memorial vizvolennya Yambola Turecki vijska buli vikinuti zi svoyih strategichnih pozicij na perevalah Staroyi Planini Tureckomu komanduvannyu bulo zrozumilo sho voni ne zmozhut peremogti na polyah Frakiyi i tomu shvidko povernuli do stolici zabravshi zalishki svoyeyi rozbitoyi armiyi Misto postrazhdalo vid pozhezhi Pislya vivedennya regulyarnih chastin 12 13 sichnya Kerim pasha nakazav spaliti budinki v mistechku V rezultati majzhe vsi bolgarski ta yevrejski budinki buli zneseni Zbereglasya lishe mechet Eski Bezistenat i miska godinnikova vezha Bolgarske naselennya zaznalo zvirstv ta znushan Znachna chastina naselennya vtekla za goru Zayachu do sela Kabile shob zberegti prinajmni svoyu chest i zhittya 13 sichnya turki pidpalili shkolu i cerkvu Sv Georgiya 15 sichnya vzhe turecke naselennya mista pochalo tikati do Edirne Kozhna turecka rodina zavantazhila vid 2 do 3 avtomobiliv z vikradenimi tovarami ta pobutovimi rechami 17 sichnya v misti znovu vtorgsya velikij eskadriljskij zagin potim zaginuli svyasheniki Georgij Snegov Ivan Mihalakiyev i Tote Dragiyev i bagato inshih nevinnih gromadyan Piznishe 17 sichnya 1878 roku voyini 23 go Donsko kozackogo polku vpershe uvijshli do spustoshenogo mista bez boyu Nastupnogo dnya na Bogoyavlennya vcilili yambolci urochisto svyatkuvali svoye zvilnennya Pislya Zvilnennya Yambol proslavivsya tim sho pislya rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 rokiv oblast generuye najbilsh masovi hvili emigraciyi do Bessarabiyi ta Dobrudzhi Yih provokuye bazhannya miscevogo naselennya sho zalishilosya pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi zberegti otrimanu za pidtrimki hristiyanskoyi armiyi nezalezhnist pislya vivedennya rosijskoyi armiyi Cej proces depopulyaciyi harakternij dlya Pivdenno Shidnoyi Bolgariyi zgodom chastkovo kompensuyetsya inshim procesom majzhe stolittya po tomu bagato bolgarskih bizhenciv z Shidnoyi Frakiyi oselilisya v Yambolskij oblasti U pershij polovini HH stolittya Yambol slavitsya svoyeyu mineralnoyu vodoyu i mineralnimi vannami konkami znamenitimi fazanami velikim angarom dlya dirizhablya z 1917 roku ta inshimi viznachnimi pam yatkami Angar Yambol Katolicka cerkva Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pivdenna vijskova baza dlya dirizhabliv centralnih derzhav Yambol viyavlyayetsya vidpravnoyu tochka dlya specialnoyi misiyi polotu bojovogo dirizhablya LZ 104 taktichne poznachennya L 59 Das Afrika Schiff transportnij dirizhabl nimeckogo imperatorskogo flotu pribuv z Fridrihshafen 4 listopada 1917r Jogo zavdannya polyagalo v tomu shob zabezpechiti avarijnim zapasom boyepripasi medikamenti i t d silami general majora Paulya fon Lettova Forbeka v nimeckij Shidnij Africi v mezhah odnogo rejsu bez dozapravki Pislya dvoh nevdalih sprob 21 listopada 1917 roku Das Afrika Schiff vstigaye vzyati zaplanovanij marshrut na pivden Edirne Marmurove more uzberezhzhya Maloyi Aziyi i o Krit Misiya dostrokovo pripinilasya 23 listopada cherez pogirshennya stanovisha nimeckoyi kolonialnoyi vladi v Shidnij Africi sho postavilo pid sumniv kincevij uspih ciyeyi diyalnosti Ceppelin povernuvsya v Yambol 25 listopada pislya 95 godinnogo bezperervnogo polotu rekordnim dosyagnennyam na svij chas v 6800 km UpravlinnyaVul Rakovskogo ta budivlya municipalitetu Yambola Budinok Yambolskogo oblasnogo sudu Kolektivnim organom samovryaduvannya ye municipalna rada mer mista organ vikonavchoyi vladi Miska administraciya vprovadzhuyetsya shistma direkciyami yaki vklyuchayut administrativni ta yuridichni poslugi finansovu ta ekonomichnu diyalnist ta upravlinnya majnom prostorove planuvannya ta rozvitok finansi ta ekonomichnu politiku municipalne majno ta socialnij rozvitok Mer Georgij Ivanov Slavov Miska rada Golova Danayil Georgiyev IbrushimovEkonomikaPromislovist Budinok UniKredit Bolbank Asetbank Promislovist ye najvazhlivishim sektorom ekonomiki Yambola Jogo struktura ohoplyuye nastupni pidgaluzi harchova promislovist himichna promislovist mashinobuduvannya ta metaloobrobka tekstilna ta trikotazhna promislovist shvejna promislovosti ta in U Yamboli rozvivayutsya novi promislovi sektori taki yak virobnictvo avtomobilnogo elektroobladnannya ta pererobka plastmas Sered velikih promislovih kompanij sho viznachayut zovnishnij viglyad promislovosti mista ye Tempo M Sinter M Gidravlichni elementi i sistemi Ekoplast Fajber Yazaki Bolgariya Mirolio Bella Bolgariya Tundzha Papas olio Karil Vinprom Yambol ta inshi Rozvitok diyalnosti malih i serednih pidpriyemstv ye vazhlivim dlya regionalnoyi ekonomiki Osnovna meta rozvitku promislovosti Yambolskoyi oblasti gruntuyetsya na nayavnomu promislovomu potenciali iz zaluchennyam miscevih ta inozemnih investicij dlya zabezpechennya zrostannya virobnictva vidnovlennya kincevoyi produkciyi ta pidvishennya yiyi konkurentospromozhnosti na vnutrishnomu ta mizhnarodnomu rinkah Silske gospodarstvo Region buv viznanij odnim z najbilshih silskogospodarskih virobnikiv krayini Virobnictvo hlib i furazhna pshenicya yachmin kukurudza sonyashnik olijnij yakisni sorti vinogradu chervonogo i bilogo frukti ta ovochi tehnichni kulturi bavovna sonyashnik koriandr Yambolska oblast stanovit 6 1 silskogospodarskih zemel krayini Zagalna plosha zemel silskogospodarskogo priznachennya v Yambolskij oblasti na 31 12 1999 r stanovit 2 580 392 ga z nih mayut sistemi zroshennya 79 000 ga Osnovnimi silskogospodarskimi kulturami yaki viroblyayutsya ye Pshenicya Yachmin Sonyashnik Chervonij i bilij vinograd Tehnichni kulturi Tvarinnictvo oriyentovane na virobnictvo m yasa svinini ta yalovichini ta moloka korov ta ovec Dobre rozvinene virobnictvo ovec svinej ribi ta fazaniv Perspektivi podalshogo rozvitku silskogo gospodarstva polyagayut u zbilshenni vinogradnikiv pivovarinni rozvitku molochnogo skotarstva zaluchennyu investicij u harchovu promislovist z pryamimi investiciyami v silske gospodarstvo svoyechasne vidnovlennya rozshirennya ta modernizaciyu sistem stvorennya suchasnoyi kormovoyi bazi ta bagato inshogo Lisove gospodarstvo Fond lisovogo gospodarstva zajmaye 15 teritoriyi Yambolskoyi oblasti Umovi pidhodyat dlya organizovanogo turizmu InfrastrukturaOsvita ta nauka Shkoli Fakultet tehniki i tehnologij Frakijskogo universitetu Stara Zagora Profesijna visha ekonomichna shkola Georgij Stojkov Rakovskij Visha shkola inozemnih mov Vasil Karagozov Visha shkola matematiki im Atanasa Radeva Visha shkola im Vasilya Levskogo Visha arhitekturno budivelna shkola Kolo Ficheto Profesijna visha shkola silskogo gospodarstva ta tvarinnictva Hristo Botev Profesijna visha shkola legkoyi promislovosti ekologiyi ta himichnih tehnologij Profesijna serednya shkola z pidjomnogo budivelnogo ta transportnogo obladnannya Nikola Jonkov Vapcarov Profesijna visha shkola harchovih tehnologij ta turizmu Profesijnij tehnichnij fakultet imeni Ivana Rajnova Sportivna shkola P yera de Kubertena Serednya shkola Sv Kliment Ohridskij Pochatkova shkola im Lyubena Karavelova Pochatkova shkola Mikola Petrini Pochatkova shkola Hristo Smirnenski Pochatkova shkola Dimcho Debelyanov Pochatkova shkola Petko Rachov Slavejkov Observatoriya i planetarij Ideya pobudovi Nacionalnoyi astronomichnoyi observatoriyi ta planetariyu NAOP v Yamboli vinikaye v toj chas koli v nauci vidbuvayutsya epohalni podiyi zapusk pershogo shtuchnogo suputnika na Zemli polit pershogo kosmonavta stupannya lyudini na misyac Za rik do vidkrittya NAOP rozpochato pidgotovku do jogo stvorennya obladnannya ta mebliv Vikoristovuvavsya dosvid observatorij i planetariyiv yaki buli pobudovani na sogodnishnij den u Starij Zagori Dimitrovgradi i Varni U berezni 1970 roku buv skonstrujovanij i pobudovanij kupol teleskopa a v kvitni buv postavlenij pershij teleskop 150 2250 tip Kasagren Teleskop i planetarij Kleine Palnetarium ZKP 1 viroblenij zavodom Karl Cejs u Nimechchini buv dostavlenij na Plovdivskij yarmarok u veresni Aktivna pidtrimka ustanovki obladnannya zabezpechuyetsya pokijnim Boncho Bonevim z observatoriyi v Starij Zagori i Mikoloyu Petrovim z NAOP Varna U toj zhe chas pochinayutsya pershi pozaklasni uroki astronomiyi Pan Momchev priznachenij golovoyu NAOP Tak 21 bereznya 1971 roku akademik Bonev vidkrivaye tretij planetarij v Bolgariyi Yambolskij Ohorona zdorov ya Likarnya Sv Pantelejmona 11 bereznya 1879 roku vona bula urochisto vidkrita Piznishe opisuyuchi stan likaren Shidnoyi Rumeliyi knyaz Shahovskij zgaduye sho miska likarnya v Yamboli znahoditsya u vidnosno horoshomu stani ale koshti yaki ye v rozporyadzhenni miscevoyi vladi ne pokrivayut vitrat Z 1912 roku pochalosya budivnictvo budivli likarni yake zakinchilosya v 1914 roci Budinok buv dvopoverhovim U 1986 roci v Yambolskij rajonnij likarni z yavilasya persha lazerna laboratoriya v krayini U 1998 roci pislya tenderu bulo pridbano medichne obladnannya komp yuterna tomografiya aparat laparoskopichnoyi mikroinvazivnoyi hirurgiyi sudinnij doppler monitori kompresor Z novim obladnannyam likarnya vidpovidaye novim vimogam do akreditaciyi ta zahishaye interesi svoyih paciyentiv U 1999 roci v dev yati paviljonah likarni bulo 827 lizhok U zv yazku z novimi socialno ekonomichnimi umovami v krayini i regioni zminoyu chiselnosti naselennya ta jogo vikovoyi strukturi Yambolska likarnya restrukturizuyetsya i zmenshuye kilkist lizhok na 596 lizhok U berezni 1999 roku likarnya vidznachila svoyu 120 richnu istoriyu Likarnya Sv Ioanna Rilskogo Likarnya Sv Ioanna Rilskogo bula stvorena u 2008 roci yak privatna iniciativa v misti Yambol Spochatku vona funkcionuye yak specializovana hirurgichna likarnya dlya aktivnogo likuvannya i z sichnya 2012 roku yak bagatoprofilna likarnya dlya aktivnogo likuvannya z vidkrittyam novih viddilen Likarnya ta medichnij centr pracyuyut z miscevimi ta zovnishnimi fahivcyami Likarnya nadaye medichnu dopomogu v likuvanni gostrih i hronichnih zahvoryuvan travm i staniv sho potrebuyut hirurgichnogo likuvannya Hirurgichni vtruchannya provodyatsya na shlunkovo kishkovomu trakti oblasti zhovchnogo pechinki perianalnomu prostori tosho Likarnya kardiologiyi Likarnya maye 30 lizhok z elektronnim kontrolem situaciyi v odnomisnih abo dvomisnih nomerah Vona takozh maye vlasni vidnovleni transportni zasobi yaki mozhut perevoziti vazhkohvorih u rezhimi 24 7 Intensivnij viddil likarni maye 24 godinnij elektronnij ta personalnij monitoring neobhidnih pokaznikiv i maye 6 lizhok Viddil takozh osnashenij najsuchasnishim suchasnim obladnannyam neobhidnim dlya likuvannya paciyentiv u kritichnomu stani Transport Zaliznichna stanciya v Yamboli Perevezennya v mezhah mista taksi ta avtobusi Miskij transport zabezpechuyetsya zaliznichnim ta avtobusnim transportom Misto obslugovuyut dvi kompaniyi Yambolskij avtobus i sofijskij Yunion Ivoni Misto roztashovane na 8 j liniyi Plovdiv Chirpan Stara Zagora Nova Zagora Yambol Karnobat Burgas Ce daye chudovu mozhlivist z yednatisya z rajonnimi mistami liniyi Liniya bula znachnoyu miroyu zaminena v 2012 2014 rokah Zaliznichna stanciya v Yamboli znahoditsya u vidnosno nezruchnomu misci oskilki znahoditsya v promislovij zoni Radio U Yamboli translyuyutsya nastupni radiostanciyi Chastota MGc Radiostanciya 87 8 BNR Programa Gorizont 91 2 Radio Veselina 91 9 Radio Burgas 92 6 BG Radio 94 2 Radio FM 94 7 Radio 1 95 5 Radio 999 97 2 Radiostanciya BNR Stara Zagora 98 Radio 1 Rok 98 7 Programa BNR Hristo Botev 99 4 Bolgariya u efiri 101 2 Radio Darik 101 7 Radio Fokus 102 2 Z Rock 104 2 Radio N JOY 105 7 Radio Fresh 106 4 Radio Vitosha Telebachennya U Yamboli translyuyutsya nastupni cifrovi televizijni programi Telekanal Telebachennya 37 bTV Nove telebachennya BNT1 BNT2 BNT HD Bolgariya v efiri Kabelni operatori v Yamboli Diana Cable TV i TV EPA KulturaU misti ye pravoslavni cerkvi Sv Mikola hram Sv Georgiya Sv Trijcya katolicka ta protestantska cerkvi mormonska cerkva adventistska cerkva Apostolska reformatorska cerkva yevangelska cerkva yevangelska baptistska cerkva ta mechet Kolishnyu sinagogu v danij chas vikoristovuyut yak kartinnu galereyu Istorichnij muzej Budivlya Istorichnogo muzeyu v Yamboli Regionalnij istorichnij muzej v Yamboli maye kompleksnu ekspoziciyu yaka vidstezhuye istoriyu mista ta regionu vid neolitu do nashih dniv U zalah muzeyu znahoditsya unikalna ekspoziciya Drama z fragmentami keramiki mikenskoyi epohi Na sogodni v muzeyi pracyuyut fahivci rozdileni na 4 osnovni kafedri Arheologiya vklyuchaye doistorichnij period antichnist serednovichchya i numizmatiku Bolgarski zemli XV XIX st novu ta najnovishu istoriyu ta zv yazki z gromadskistyu U muzeyi takozh ye studiya restavraciyi ta konservaciyi Fondi muzeyiv pervinni ta vtorinni mayut blizko 90 000 eksponentiv ridnoyi istoriyi deyaki z yakih mayut neocinennu naukovu cinnist rozpodileni u vidpovidnih vidomstvah Teatri Dramatichnij teatr Nevena Kokanova Dramatichnij teatr Nevena Kokanova vul G S Rakovskogo 20 Lyalkovij teatr vul Georgiya Papazova 1 Kino Kinoteatr Elit sajt v Yamboli 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine Onovlenij centr Plosha pered budivleyu municipalitetu de provodyatsya bilshist shorichnih zmagan Sportivnij zal Diana Miskij park Viznachni pam yatki Hram Svyatij Mikolaj Chudotvorec Mechet Eski stara mechet Park Ormana Yambol Mislivskij budinok park Ormana Yambol Starodavnye misto Kabile bilya Yambola nalezhit do 100 nacionalnih turistichnih ob yektiv Rimska laznya Serednovichna fortecya Yambol Bezistenet pobudovanij v 1509 roci Bezistenet pobudovanij v 1509 roci za zrazkom inshih podibnih osmanskih budivel v yevropejskij chastini imperiyi Eksperti kazhut sho jogo stini mayut krashu akustiku v Bolgariyi i mozhut buti vikoristani dlya riznih koncertiv Mechet Eski ye yedinoyu osmanskoyu sporudoyu sho zbereglasya majzhe v povnij formi U 2015 roci Rekonstrukciya Bezisteneta zdijsnyuyetsya cherez fondi YeS Kolishnya sinagoga sogodni odna z najbilshih hudozhnih galerej Borovec park roztashovanij na odnojmennomu pagorbi u shidnij chastini mista Odin z dvoh velikih parkiv Yambola U Borovci ye televezha Yambola a takozh gotel restoran ZnamenitostiZhelyu voyevoda 1828 1893 voyevoda i nacionalnij geroj Atanas Kozhuharov 1831 populyarnij vchitel i gromadskij diyach Radi Kolesov 1831 1862 bolgarskij prosvititel uchenij poet perekladach i narodnij revolyucioner Georgij Drazhev 1848 1876 revolyucioner odin z lideriv kvitnevogo povstannya 1876 roku v kinci Yambola Georgij Papazov 1894 1972 bolgarskij i francuzkij hudozhnik Boris Karadimchev 1933 2014 bolgarskij kompozitor kino i pop muziki Mitko Sherev 1945 r Bolgarskij kompozitor aranzhuvalnik i pianist Stiliyan Kovachev general Bolgarskoyi armiyi Ministr oboroni Bolgariyi Asen Nikolov 1891 1946 bolgarskij vijskovij Georgi Gospodinov 1968 bolgarskij pismennik postmodernist Mista pobratimiBerdyansk Ukrayina Izhevsk Udmurtiya Vilzhuyif Franciya LiteraturaKabile Tom I 1982 bolgarska referat francuzkoyu Kabile Tom II 1991 na bolgarskij movi rezyume francuzkoyu movoyu Zbirnik statej z 1 go Mizhnarodnogo simpoziumu z poselennya v starodavnij Frakiyi Yambol 1982 r Zbirnik statej z 2 go Mizhnarodnogo simpoziumu z poselennya v starodavnij Frakiyi Terra Antiqua Balcanica V 1990 anglijskoyu movoyu Zbirnik statej z III Mizhnarodnogo simpoziumu z poselennya v starodavnij Frakiyi Yambol 1994 anglijskoyu francuzkoyu nimeckoyu D Draganov Vidobuvannya monet u Kabile Sofiya 1993 bolgarska referat anglijskoyu movoyu Bibliografiya Kabile Yambol 1993 125 rokiv Yambolskoyi oblasti Yambol 1995 bolgarska Istoriya yambolskih bankiv Yambol 1997 bolgarska Vidviduvannya koronovanih osib u Yamboli ta Yambolskij oblasti 1998 r Istorichnij kalendar Yambola ta Yambolskoyi oblasti Yambol 1996 r Arheologichni pam yatki Yambolskoyi oblasti Sofiya 1978 r bolgarska referat anglijskoyu movoyu Korotka istoriya Yambola v seredni viki dlya ditej Yambol 1997 bolgarska Broshura Kabile bolgarskoyu ta nimeckoyu movami Broshura Memorialnij pam yatnik Oleksandra Nevskogo bolgarskoyu ta nimeckoyu movami Broshura Pafti z Yambolskoyi oblasti tZovnishni posilannyaMunicipalitet Yambol 10 lyutogo 2019 u Wayback Machine oficijnij sajt Novini z Yambola 24 bereznya 2018 u Wayback Machine PrimitkiRibarov G Z Boyev Doslidzhennya zalishkiv tvarin z sela Yas Tepe poblizu Yambola z piznoyi zaliznoyi dobi Mizhgaluzevij AIM BAS 17 83 90 Boyev H 1995 Leo Mishel 2013 Blgariya i nejniyat narod pod osmanska vlast prez pogleda na anglosaksonskite pteshestvenici 1586 1878 Sofiya TANGRA TanNakRa s 68 69 ISBN 9789543781065 OCLC 894636829 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2022 Procitovano 15 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2019 Procitovano 23 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2019 Procitovano 23 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 11 veresnya 2018 Procitovano 23 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 18 grudnya 2021 Procitovano 15 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 21 chervnya 2018 Procitovano 21 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2019 Procitovano 23 lyutogo 2019 Profil Facebook EP EPA Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi