Сарма́ти (грец. Σαρμάται) — кочовий іраномовний , який належав до групи племен Сармати мешкали на межі нашої ери у Сарматії, що нині займає територію сучасної України та прилеглі до неї землі. Оволодівши землями скіфів, сарматські племена зі степів Причорномор'я в III ст. н. е. були частково витіснені готами, та частково ними ж підкорені. Готи, зруйнувавши сарматські торгові центри, розсіяли кочів'я. Остаточне зникнення сарматів на цих територіях пов'язане з експансією гунів після 370 року. Про сарматів епізодично згадується в працях античних істориків, де їх нерідко ототожнюють із савроматами. У ранньому новому часі під впливом ідей сарматизму нащадками сарматів вважали себе шляхта і українські козаки. За давньою традицією Речі Посполитої, в українській публіцистиці й романтичній історіографії 18 — 19 століття нащадками сарматського племені зображалися русини-українці. На сьогодні наука має обмаль аргументованих доказів про сарматів як єдиних предків українців (тобто, про етногенез без участі конфедерацій різних племен і народів іншого культурного, мовного походження в інших, суміжних регіонах етнічного ареалу українців на корінних землях тощо)..
Сармати | |
---|---|
Сармати на мапі Близького Сходу. IV ст. до н. е. | |
Входить до | Сарматію |
Релігія | язичництво |
Костянтин Тищенко, професор кафедри Близького Сходу при Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, зазначав, що до іранських мовних запозичень в українській мові належать такі слова, як пан, терези, джура, шаровари. Це пізні запозичення. На його думку є і прадавні запозичення. Наприклад: «дбати — дбайливий», «бачити — обачний», «тривати — тривалий», «жвавий — жвавішати», «почвара — потвора», «кат — катувати» — ось такі запозичення в давні часи, які спільні з білоруською і польською мовою передусім.
Сарматські племена
Поділялися на:
- роксоланів (або Білі Алани) — мешкали у Північному Причорномор'ї;
- сіраків ();
- аорсів (на схід від Дону);
- язигів;
- зі середини І століття н. е. до них додалися алани.
Олександр Симоненко окреслював три періоди сарматської доби на землях сучасної України:
- ранньосарматський період — в межах II—I ст. до н. е.,
- середньосарматський — I ст. до н. е. — середини II ст. н. е.,
- пізньосарматський — другої половини II—IV ст. н. е.
Сармати і савромати
У IV—II ст. до н. е. античні автори розрізняли сарматів і савроматів, однак, вже древні римляни почали ототожнювати їх, зокрема, Пліній Старший у I ст. н. е. писав:
...там живуть, грецькою, савромати, яких римляни називають – сармати...
після чого ці дві назви надовго стають синонімами.
Лише у XX ст. російський історик, професор та емігрант Михайло Ростовцев, з огляду на різні поховальні обряди, висловив і далі (обстоював гіпотезу) про різне походження цих назв, які стосувалися двох окремих народів. На противагу йому у Радянському союзі притримувалися офіційної версії про тотожність назв — цю гіпотезу обстоювала «московська школа» істориків на чолі з професором Борисом Граковим.
У XXI ст. українські вчені, зокрема, доктор історичних наук Симоненко Олександр, опираючись на результати останніх археологічних досліджень, схиляються до гіпотези Ростовцева, в той час як в Росії панівною лишається офіційна радянська версія.
Винищення Скіфії
У III столітті до н. е. скіфів зі степів витиснули більш войовничі сармати. Як свідчать античні автори, зокрема Діодор Сицилійський, експансія сарматів на скіфські землі була далеко не мирною:
Вони, «зробившись сильнішими, спустошили значну частину Скіфії та, до ноги винищуючи переможених, перетворили більшу частину країни на пустелю»
Дослідження ДНК 2018 року свідчили на користь літописних тез про витіснення та геноцид скіфських племен без жодних асимілятивних процесів(Примітка: у дослідженні говориться, що різниця геному може бути пов'язана як із реальною зміною популяцій, так і із взаємодією з іншими группами в більш пізні часи, там представлено декілька гіпотез, окрім тотального винищення).
Агресивна войовничість сарматів збіглася за часом з послабленням Скіфського царства. У відомій розповіді грецького письменника Лукіана (бл. 120—180 рр. н. е.) «Токсаріс або дружба» скіфи і випробовують свою вірність дружбі у важкі часи сарматського нашестя: «Зненацька напали на нашу землю савромати в числі десяти тисяч вершників, — розповідає скіф Токсарід, — а піших, говорять, з'явилося втричі більш того. А, оскільки, їхній напад був непередбачений, то вони всіх обертають до втечі, багатьох сміливців вбивають, інших відводять живими… Негайно ж савромати почали зганяти здобич, збирати натовпом полонених, грабувати шатра, заволоділи великим числом возів зі всіма, хто в них знаходився». Постійні набіги і поступове захоплення сарматами скіфської території завершилися масовим переселенням племен сарматів в Європейську Скіфію. Починаючи з II століття до н. е. сармати вже впевнено облаштувалися в Північному Причорномор'ї. Наприкінці III — на початку II ст. до н. е. цариця сарматів Амага, захищаючи Херсонес від ворожих скіфів, вільно розпоряджається владою в Скіфії, що послабшала. Інший сарматський цар на ім'я Гатал став відомим як учасник міжнародного союзу, що був утворений в 179 р. до н. е. державами Малої Азії і Північного Причорномор'я.
У II ст. н. е. українськими степами від Дону до Дунаю прокотилася хвиля аланів, остаточно зруйнувавши пізньоскіфські укріплення (Нижнього Подніпров'я). Сарматська агресія була спрямована не лише у багаті римські провінції Подунав'я чи античні міста-колонії Чорноморського узбережжя, а й на північ. На рубежі нашої ери сармати здійснювали збройні напади на городища зарубинецької культури Середнього Подніпров'я і Подесіння.
У II—I ст. до н. е. річка Танаїс (Сіверський Донець та Нижній Дон) вважалася межею між Європейською Сарматією (Східна Європа) і Азійською Сарматією, до якої належали і кавказькі землі.
В ранньосарматський час Північне Причорномор'я населяли язиги та роксолани, яких відносять до західних сарматів, в середньосарматський — язиги з Північно-Західного Причорномор'я відкочували на Угорську рівнину, а їхню територію зайняли прийдешні з Поволжя — Подоння аорси, східні сармати. На сході Лівобережжя в другій половині I — на початку II ст. н. е. мешкала аланська орда.
Язиги та роксолани
Першими сарматськими племенами на території сучасної України були роксолани та язиги, що зайняли степи Північного Причорномор'я. Близько 125 р. до н. е. вони створили могутню, хоч і не надто міцну федерацію, виникнення якої історики пояснюють необхідністю протистояти тиску східних племен сарматів. Ймовірно, це була типова для кочівників рання держава на чолі з плем'ям царських сарматів. Проте, повторити державний досвід скіфів західним сарматам не вдалося — з середини I ст. до н. е. вони діяли як два самостійні союзи. У степах між Доном і Дніпром кочували роксолани, на захід від них — між Дніпром і Дунаєм — жили язиги. Назва "язиги"походить від одного кореня з давньоруською назвою народу осетин «яси». «Роксолани» — означає в перекладі «світлі арії». Розповідаючи про західних сарматів, Страбон пише: «Кибитки кочівників зроблені з повсті і прикріплені до возів, на яких вони живуть; навколо кибиток пасеться худоба, м'ясом, сиром і молоком якої вони харчуються. Вони слідують за своїми стадами, обираючи завжди місцевості з гарними пасовиськами: узимку в болотах біля Меотиди (Азовського моря), а влітку — й на рівнинах». Язиги першими дісталися в своїх набігах дунайських провінцій Римської імперії. Овідій залишив опис набігів сарматів: «Ворог, сильний конем і стрілою, що далеко летить, широко спустошує сусідню землю. Одні з жителів розбігаються, і з покинутих без охорони полів грабуються багатства, що не оберігаються… Частина жителів відводиться в полон, марно озираючись на села і свої житла, а частина гине жалюгідною смертю, пронизана зазубленими стрілами». Полонених сармати продавали в рабство. Работоргівля була дуже прибутковим промислом. Після завоювання Скіфії сармати зробилися головними постачальниками рабів на невільничі ринки Причорномор'я.
У першій половині I ст. н. е. язиги просунулися на Середньодунайську низовину, де зайняли межиріччя Дунаю і Тиси (частина нинішньої території Угорщини і Югославії). Слідом за язигами до меж Римської імперії підійшли роксолани, велика частина яких оселилася в нижній течії Дунаю (на території сучасної Румунії). Західні сармати були неспокійними сусідами Риму, вони виступали то його союзниками, то супротивниками, і не нехтували нагодою втрутитися в міжусобну боротьбу всередині імперії.
Язиги в другій половині I ст. н. е., а роксолани на початку II ст. н. е. добилися від Риму виплати щорічних субсидій в обмін на участь в обороні римських кордонів. Припинивши отримувати цю данину, роксолани в 117 р. покликали на допомогу язигів і вдерлися в дунайські провінції Риму. Після дворічної війни імперія була змушена відновити плату роксоланам. Мирний договір римляни уклали з царем Распараганом, який мав два титули — «царя роксоланів» і «царя сарматів». Ймовірно, це говорить про те, що язиги і роксолани формально зберігали єдину верховну владу. Найчастіше вони виступали в тісному союзі, хоча язиги займали рівнини Середнього Дунаю, а роксолани розташувалися на Нижньому Дунаї і в Північно-Західному Причорномор'ї. Завоювавши фракійців, що жили між язигами і роксоланами, римляни спробували зруйнувати їхні зв'язки і навіть заборонити спілкування поміж ними. Сармати відповіли на це війною.
Особливо наполегливою була боротьба сарматів з Римом в 60-ті і 70-ті рр. II ст. н. е. Нам відомо умови мирного договору, який язиги в 179 р. уклали з імператором Марком Аврелієм. Війна набридла як римлянам, так і сарматам, в стані яких боролися дві партії — прихильники і противники угоди з Римом. Нарешті, мирна партія перемогла, і цар Банадасп, вождь прихильників війни, був узятий під варту. Переговори з Марком Аврелієм очолив цар Зантік. За договором язиги отримали право проходити до роксоланів через римські землі, але натомість зобов'язувались не пересуватися човнами Дунаєм і не оселятися поблизу кордону. Згодом римляни скасували ці обмеження і встановили дні, коли сармати могли переходити на римський берег Дунаю для торгівлі. Язиги повернули Риму 100 тисяч полонених. Восьмитисячний загін кінноти язигів був прийнятий в римську армію, при цьому частину вершників спорядили служити до Британії.
Зіткнення сарматів з Римом відбувалися і пізніше. Мир змінювався війною, за якою знову наступала співпраця. Загони сарматів йшли на службу в римську армію і до королів германських племен. До того ж групи західних сарматів розселялися в римських провінціях — на території нинішніх Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії, Франції, Італії, Великої Британії.
Східні сарматські союзи аорсів та сіраків населяли простори між Азовським і Каспійським морями, на півдні їхні землі тягнулися до Кавказьких гір. Аорси кочували в степах від Дону до Каспія, в Нижньому Поволжі і Східному Передкавказзі. За Волгою їх кочовища доходили до Південного Приуралля і степів Середньої Азії. Назва «аорси» в перекладі означає «білі». Судячи з повідомлень стародавніх авторів, аорси були найсильнішим і найчисленнішим об'єднанням племен сарматів. Сіраки займали приазовські степи і північнокавказьку рівнину на північ від Кубані. Передгірні і рівнинні райони Центрального Передкавказзя також належали сіракам, але на рубежі нової ери їх потіснили аорси. У одній з воєн I ст. до н. е. цар сіраків, Абеак, виставив 20 тисяч вершників, в той час як цар аорсів, Спадін — 200 тисяч, «а верхні аорси ще більше, оскільки вони володіли обширнішою країною». За словами Страбона, аорси та сіраки «частиною кочівники, частиною живуть в шатрах і займаються землеробством». Підпорядкувавши на Кавказі скіфо-кобанські, меотські і, можливо, інші племена, сармати включали їх до складу своїх союзів. Археологи встановили, що відбувалося поступове просування сарматів від степів до гір. Змішуючись з місцевим населенням, сармати освоювали його господарські і культурні досягнення. Панування кочівників над землеробськими областями додавало ускладнень їхнім політичним організаціям та сприяло виникненню ранніх форм державності.
Аорсів, які жили в степах Прикаспія та Предкавказзя, називали «верхніми аорсами». Вони панували над західним і північним узбережжям Каспійського моря і контролювали торговельні шляхи, що йшли через Кавказ і Середню Азію. Могутність і багатство аорсів вже в давнину пояснювали участю в міжнародній торгівлі. У Китаї країна аорсів називалася «Янтсай» — через неї проходив шлях, що сполучав Китай і Середню Азію зі Східною Європою і морською торгівлею по Чорному і Середземному морях. Цей шлях огинав Каспійське море з півночі. Інший торговельний маршрут йшов західним берегом Каспійського моря через прохід, який пізніше почали називати Дербентським. Цим шляхом аорси вели верблюжі каравани з індійськими і передньоазійськими товарами, які отримували від вірменських і мідійських купців. Ще один шлях, який називали Сарматським, проходив долинами Тереку і Арагви. Третій шлях в Закавказзя пролягав чорноморським узбережжям Кавказу.
На початку нової ери аорси, витісняючи роксоланів, освоїли межиріччя Дону і Дніпра і залишилися на заході дельти Дунаю. В 60-ті — 80-ті рр. І ст. н. е. в Ольвії карбуються монети з сарматськими тамгами та іменами сарматських царів, спочатку золоті з написом «Цар Фарзой», трохи пізніше — срібні з ім'ям Інісмей. Ці факти та археологічні дані, згідно з якими саме в цей час зростає кількість сарматських поховань між Дніпром і Дністром, дають можливість припустити, що Фарзой та Інісмей були володарями великого сарматського державного утворення аорсів, що виникло в Північно-Західному Причорномор'ї в другій половині I ст. н. е. Вочевидь, Ольвія потрапляє в залежність від цих царів або укладає з ними союз, що пояснює карбування їхніх монет у місті. Про взаємини сіраків з аорсами відомо мало. В середині I ст. до н. е. вони були союзниками і спільно надавали військову допомогу боспорському цареві Фарнаку. В середині I ст. н. е. під час боротьби за престол між боспорським царем Мітрідатом III і його братом Котісом, аорси та сіраки виступають як вороги. Сіраки підтримали Мітрідата, аорси разом з римлянами опинилися на стороні Котіса. Об'єднані війська римлян, аорсів і боспорської опозиції захопили сіракське місто Успу. Описуючи ці події, Тацит повідомляє, що після падіння Успи цар сіраків, Зорсін склав зброю. Позбувшись союзників, Мітрідат незабаром припинив чинити опір. Не бажаючи потрапити до рук римлян, він здався цареві аорсів Евнону. Тацит пише: «Він увійшов до покоїв царя і, припавши до колін Евнона, говорить: Перед тобою добровільно з'явився Мітрідат, якого впродовж стількох років переслідують римляни».
Згодом аорси та сіраки увійшли до аланського об'єднання, що включало всіх скіфо-сарматів Кавказу і Східної Європи.
Військова справа
Спосіб життя та побут сарматів на території України не надто відрізнявся від побуту їх попередників — кімерійців і скіфів. Римський географ, Помпоній Мела, відзначав, що «сармати не живуть в містах і навіть не мають постійних місць проживання. Вони вічно живуть табором, перевозячи майно і багатство туди, куди приваблюють їх кращі пасовища або примушують вороги, які відступають чи переслідують». Під час зміни пасовищ сармати перевозили своїх дітей, старих, жінок і майно в кибитках.
Кочове скотарство, яке було економічною основою сарматського суспільства не могло повністю задовольнити усі його потреби. Природним доповненням до випасання коней і овець залишалася відпрацьована століттями військово-грабіжницька економіка. Перелік її «галузей» також не змінився: збір данини (під ширмою «заступництва», «протекторату»), пограбування, работоргівля, контроль над товаропотоками, найманство.
Сарматське суспільство було цілком воєнізованим. За свідченням Корнелія Тацита:
«…у сарматів має значення не лише голос вождя: вони всі підбурюють один одного не допускати в битві метання стріл, а попередити ворога сміливим натиском і вступити в рукопашну».
В соціальному житті сармати були племінним суспільством із пануванням військово-родової верхівки. Про це свідчать сарматські кургани, що надто відрізняються один від одного за багатством поховального інвентаря.
Головним типом військ причорноморських сарматів була легка кіннота. Сармати були вправними вершниками, мали на озброєнні не лише лук та стріли, але і мечі, кинджали і важкі списи. Знать складала важку кінноту. За Тацитом, у «ватажків та всієї знаті» сарматів, які напали 69 р. н. е. на Нижню Мезію, були панцирі «з залізних пластин або дуже товстої шкіри». Сармати рідко поставали перед ворогами пішими.
Загалом в історії військової справи сарматів виділяються два головних періоди. На ранньому — військо складалося з народного ополчення на чолі з родовими вождями. Його основою була легка кіннота, озброєна луками і мечами. Піхота комплектувалася з найбідніших общинників. Після невдалих зіткнень з римськими легіонами в Подунав'ї у І ст. до н. е. сарматське військо реорганізувалося. Його ударною силою стала важкоозброєна кіннота — катафрактарії, що з метою прориву бойових порядків піших римських легіонерів атакувала тісним строєм з довгими (до 4,5 м) списами. Саме поразки від сарматських катафрактаріїв змусили римлян реформувати своє піше військо, посиливши його важкоозброєною кіннотою..
Сарматський період в історії військової справи — це час, коли зростає значення важкоозброєної кінноти і прийомів ближнього бою. Основу війська ранніх сарматів складали легкоозброєні кінні стрільці, одягнені в шкіряні лати і шоломи. Проте, вже в середньосарматський період військова перевага була забезпечена дружинами важкоозброєних вершників. Чисельність таких загонів і їхня роль у війську сарматів постійно зростали. Захищений панциром з металевих або рогових пластинок і конічним шоломом, знатний воїн сарматів перекидав супротивника списом і добивав його довгим мечем вершника. Своїх коней «рицарі» сарматів теж одягали в спеціальні «обладунки». Довгі мечі сармати носили на лівому боці, а на правому — короткі кинджали, схожі на скіфський акінак. У сагайдаках з поховань сарматів археологи іноді знаходять по декілька сотень вістер стріл.
Сарматська міфологія
Як вже згадувалося, легенда про походження сарматів, викладена Геродотом, свідчила, що сармати починають свій рід від фантастичних амазонок, що одружувались зі скіфськими юнаками. Згідно з цією ж легендою, амазонки так і не змогли остаточно опанувати мову своїх чоловіків, «тому сармати розмовляють скіфською мовою, але спрадавна спотвореною». Також грецький історик зазначав, що їхні жінки «їздять верхи на полювання з чоловіками і без них, виходять на війну і носять однаковий з чоловіками одяг… жодна дівчина не одружується, поки не вб'є ворога». Псевдо-Гіппократ (470—356 рр. до н. е.), також повідомляв, що сарматки їздять верхи, стріляють з лука і кидають дротики, і додавав: «Вони не вступають в шлюб, поки не вб'ють трьох ворогів», але після вступу в шлюб «припиняють їздити верхи, доки не з'явиться необхідність у загальному поході». Він надає і таку дивовижну деталь: «у дівчат нерідко видаляли праві груди, аби вся сила і життєві соки перейшли в праве плече і руку і зробили жінку сильною нарівні з чоловіком». Античних письменників вражало почесне становище сарматських жінок, їхня участь в суспільному житті. Легенда про царицю сарматів Амагу, яку записав грекомовний письменник II ст. н. е. Полієн, оповідає, що на межі III—II ст. до н. е. чоловік Амаги, цар Медосак, був схильним до вживання хмільного меду, через що занедбав державні справи. Амага «сама розставляла по всій країні гарнізони, відбивала напади ворогів та допомагала сусідам, яких ображали». Коли скіфське військо оточило Херсонес, і херсонесити звернулися за допомогою до Амаги, вона, спільно з 120 добірними воїнами, кожен з яких отримав трьох коней в своє розпорядження, за добу подолала майже 200 км і раптово з'явилася в ставці скіфів. Амага вбила скіфського царя, а владу передала його синові, наказавши правити справедливо і не ображати сусідів. Помпоній Мела писав про сарматів: «Плем'я войовниче, вільне, непокірне і до того жорстоке і люте, що навіть жінки беруть участь у війнах нарівні з чоловіками».
Культура та релігія
Про вірування сарматів відомо значно менше, ніж про релігійні уявлення скіфів, але багато в чому вони подібні. Так само як і всім індоіранським народам, сарматам було притаманне семибожжя з провідним культом бога війни, якого уособлює меч, а також поклонінням сонцю та вогню. Археологічними доказами останнього є сліди вогнищ під курганами, обпаленість дерев'яних поховальних конструкцій, вугілля в сарматських могилах тощо. Також у сарматів був поширений культ пращурів. Головними пам'ятками тисячолітнього перебування сарматів є численні кургани, що досягають інколи 5-7 метрів у висоту. Савроматські та сарматські кургани найчастіше розташовуються групами на високих місцях, вершинах пагорбів, звідки відкривається широка панорама неосяжних степів. У багатих сарматських похованнях чимало ювелірних виробів та посуду з коштовних металів. Вони є складними поховальними спорудами. Поміж найвідоміших археологічних пам'яток сарматського часу в Україні — так звані «царські» кургани біля с. Пороги Вінницької обл., де поховано «царя» та його дружину, кургани з багатими похованнями «цариць-жриць» Соколова Могила на Миколаївщині та Ногайчинський курган у Криму. Рядові сарматські поховання або містяться під невисокими курганними насипами, або є впускними чи ґрунтовими (язиги). Небіжчика клали випростаним на спині головою на північ на дно прямокутної вузької ями, іноді перекритої деревом. У чоловічих могилах найчастіше знаходять кілька залізних вістер стріл, меч, точильний брусок, у жіночих — сіроглиняні глечики, прикраси (намисто з напівкоштовних каменів чи скла, амулети, бронзові круглі люстерка, фібули-застібки тощо).
Образи тварин посідали визначне місце в релігійно-культових уявленнях сарматів. Одним з головних культів був культ коня. Коням приносили жертви, і водночас коней приносили в жертву. Правда, найчастіше сармати, шкодуючи коня, клали в могилу господаря його символ — узду.
Для культури савроматів і сарматів раннього періоду притаманним був звіриний стиль подібний до скіфського: прикраси, одяг, зброя, посуд і інші побутові предмети прикрашали стилізованими зображеннями (плоскими, гравірованими, рельєфними, об'ємними з золота, бронзи, кістки, рогу, каменя) тварин. У III ст. до н. е. з'являється і з II ст. до н. е. досягає розквіту характерний для сарматів «поліхромний стиль» — прикраси, одяг, взуття, вироби з металу оброблялися самоцвітами, намистами, бісером, кольоровою емаллю тощо. Поступово зображення тварин втрачають реалістичність і схематизуються. Зі знахідок цього часу на території України найпоширенішими є срібні золочені прикраси кінської збруї — фалари. На початку нашої ери знову поширюються вироби у «звіриному стилі». Майже всі вони золоті або плаковані золотою платівкою з рельєфними зображеннями і знайдені в похованнях сарматської верхівки. Це переважно атрибути влади (гривни, набірні пояси, коштовний посуд), парадні зброя та збруя, в жіночих похованнях — діадеми і амулети, які могли належати жрицям. Ці речі вже суттєво відрізняються від скіфських і містять елементи середньоазійського поліхромного стилю — безліч вставок з каменю. Особливо сарматам подобалася бірюза і червоні камені, якими прикрашали очі, вуха, хвости та інші частини тіла тварин. Деякі вироби, створені еллінськими майстрами для сарматів, наприклад на Боспорі, вражають своєю вишуканістю. Зокрема, відтворена у безлічі книг застібка для плаща у вигляді дельфіна. Її виконано з золота, а тіло дельфіна виточено з гірського кришталю. Браслети, шийні гривні, безліч золотих бляшок для одягу зроблено для сарматів ювелірами з різних країн Азії і Європи. Дещо пізніше сарматський поліхромний звіриний стиль було поширено сарматами, готами та гунами в Європу. Тут він домінував у прикладному мистецтві від Середземного моря до Скандинавії протягом усього І тис. н. е. Саме в цій мистецькій традиції корені звіриної орнаментики, якою скандинавські вікінги вкривали борти своїх довгих кораблів, а давньоруські монахи-літописці прикрашали рукописи XII—XIII ст.
Царі сарматів
Занепад
У III ст. н. е. сармати зазнали поразки від германського племені готів, яке прийшло у Надчорномор'я з Балтії. Саме в цей час було спалено головне торжище сарматів Танаїс. Готи створили на півдні України ранньофеодальну державу, відому під назвою імперії Германаріха. Кінець їхньому пануванню в Надчорномор'ї поклала гунська навала наприкінці IV ст. Уцілілі після погрому сарматські племена півдня України разом з гунами рушили на захід у Подунав'я і далі до Західної Європи, де взяли участь у розгромі Риму. Рештка аланів Нижнього Дону, Кубані, Передкавказзя пізніше увійшли до Хозарського каганату, слідами якого є пам'ятки Салтово-маяцької археологічної культури VII-Х ст. басейнів Дінця, Дону, Нижньої Волги та Кубані. Сармати вплинули на формування мови, культури, антропологічного типу українців. Нащадки сарматів були важливою складовою середньовічних сіверян, які відомі археологам як за літописними даними, так і за пам'ятками роменської культури ІХ-Х ст. Північно-Східної України.
Пам'ять
Вулиця Сарматська у містах Дніпро, Кривий Ріг, Марганець, Сімферополь.
Провулок Сарматський у містах Київ, Краматорськ, Миколаїв.
Цікаві факти
- З 1677 року гетьман Війська Запорозького Юрій Хмельницький використовував титул «князя сарматського і гетьмана Війська Запорозького»; у деяких джерелах — «князя Сарматії, Малої Росії і України, вождь Війська Запорозького».
- У літописі Самійла Величка XVIII століття сарматськими називаються два народи: «сарматійський народ польський» та «вольний, шляхетський, савроматійський, козако-руський народ». Там само щодо козаків вживаються епітети: «сармато-козацькі предки», «слов'яно-козаки», «козако-руські предки». Також, у тексті Білоцерківського універсалу Богдана Хмельницького від 1648 року до всієї України, Самійло Величко твердить про первинність сарматського походження козаків-русів, від яких пішли поляки:
Передаємо вам це і сповіщаємо, що поляки народилися й пішли від нас же, савроматів та русів, і про це свідчать їхні ж польські хронікарі. Отож були вони спочатку братами нашими, савроматами й русами, але мали велику пожадність до слави й душезгубного багатства і віддалилися від співжиття з нашими стародавніми предками. Вони взяли собі іншу назву (тобто ляхи й поляки), і заволоклися аж за Віслу... Потім, як минуло відтоді вже багато часу, вони розплодилися й примножилися у своїх поселеннях понад Віслою і за Віслою і, невдоволені згаданими вже людськими шкодами і здирствами, безпричинно й по-зрадницькому повстали (як колись Каїн на Авеля) на русів чи савроматів, тобто на своїх же з давнини природних братів... Вони звоювали війною і привласнили через свою ненаситність достеменно наші зі стародавніх часів землі та провінції козако-руські, савроматійські від Поділля і Волох по Віслу і аж до самого Вільня і Смоленська. Мав наш край довгі й просторі кордони, включаючи землі Київську, Галицьку, Львівську, Холминську, Белзьку, Подільську, Волинську, Перемисльську, Мстиславську, Вітебську й Полоцьку. Вони, поляки,не тільки знищили і згладили на згаданих наших землях та провінціях ім’я наше славне козацьке, але, що найгірше й найбільше засмучує, запрягли вони всіх братів наших, роксолан, у невільниче підданське ярмо.... |
- В популярній міфологізованій «Історії Русів» XIX століття наводиться привілей короля Казимира III Великого від 17 березня 1339 року, в якому одним із обґрунтувань приєднання Галичини до Польщі було те, що «люд Руський» є з поляками «від одної крові нашої Сарматицької породжений і нам теж кревною посесією приналежний». Там само подається лист козаків до короля Сигізмунда ІІІ від 1596 року, де також наголошується спільне «сарматське» походження русинів і поляків: «Народ Руський, бувши в поєднанні спершу з Князівством Литовським, а згодом — і з Королівством Польським, не був ніколи од них завойований і їм раболіпний, але, яко союзний і єдиноплемінний, од єдиного кореня слов'янського, альбо Сарматського, виниклий…». В іншому місці у зверненні Богдана Хмельницького до козаків, стверджується, що «предки наші, відомі всьому світові Слов'яни, або Сармати і Руси…»
Див. також
Примітки
- Що таке САРМАТИ - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 7 березня 2024.
- Симоненко О. В. Сармати північного Причорномор'я. Хронологія, періодизація та етно-політична історія. Автореферат дисерт. на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. Київ. 1999.
- Залізняк Л. Стародавня історія України / Ред. В. Олексієнко. — К.: Темпора, 2012. — 542 с.
- Козак Д. Н. Венеди — К., 2008.— 470 с. // Венеди і сармати (192 с.)
- Хто такі сармати. Олександр Симоненко. Локальна історія (укр.). 16 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991; Історія Русів. / Пер. І. Драч. — Київ, 1991.
- СИМОНЕНКО О. В. Сармати північного Причорномор'я. Хронологія, періодизація та етно-політична історія. Автореферат дисерт. на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. Київ. 1999.
- Тарас Марусик (7 вересня 2004). Професор Тищенко про іранські мовні запозичення в українській мові. Радіо Свобода. Процитовано 24 липня 2023.
- М. Аркас — Історія України-Русі.1908 (том 1)
- . Велика російська енциклопедія (рос.). Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- Савромати. Словник української мови, виданий у 1970–1980 (укр.). Процитовано 21 листопада 2021.
- Ancient genomes suggest the eastern Pontic-Caspian steppe as the source of western Iron Age nomads. https://advances.sciencemag.org. Science Advances. 3 жовтня 2018. Процитовано 26 квітня 2020.
- Вивод о гетьману Хмельницьком, хто он був і откуда; о дітєх єго і слугах значнійших; і о історику німецьким Пуфендорфію // Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке. Составил Самоил Величко, бывший канцелярист канцелярии войска запорожского, 1720. — Киев: Временная комиссиея для разбора древних актов, 1848—1864. — т. I—XI; Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та націоналній самосвідомості: матеріали міжнародної наукової конференції. — Інститут історії України, Науково-дослідний інститут козацтва, 1997. — С. 173.
- О обидах, утісненіях, і розореніях, малоросіянам, от поляков творимих; за якого короля і як давно онії начашася… // Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке. Составил Самоил Величко, бывший канцелярист канцелярии войска запорожского, 1720. — Киев: Временная комиссиея для разбора древних актов, 1848—1864. — т. I—XI
- Передмова до читальника // Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.
- Літопис. Т. 1. Частина 5./ Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.
- Історія Русів. Частина І / Пер. І. Драч. — Київ, 1991.
- Історія Русів. Частина ІІ / Пер. І. Драч. — Київ, 1991.
Джерела та література
- Симоненко О. В. Сармати // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 457. — .
Література
- Мавро Орбини. Историография народа славянского (1609).
- Україна і Світ. Т.2. — К.: КВІЦ, 2009.
- Вязьмітіна Марія Іванівна. Золота балка. Поселення сарматського часу на нижньому Дніпрі. — К.,1962;
- Вязьмітіна Марія Іванівна. Изучение сарматских племён степной Украины // КСИАУ , 1953, в.2;
Посилання
- Сармати // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сармати // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1681-1682. — 1000 екз.
- Релігія сарматів // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сармати |
- Довідник з історії України
- Ptolemaic Map (Digital Scriptorium)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sarmat Ne plutati z Savromati Sarma ti grec Sarmatai kochovij iranomovnij yakij nalezhav do grupi plemen Sarmati meshkali na mezhi nashoyi eri u Sarmatiyi sho nini zajmaye teritoriyu suchasnoyi Ukrayini ta prilegli do neyi zemli Ovolodivshi zemlyami skifiv sarmatski plemena zi stepiv Prichornomor ya v III st n e buli chastkovo vitisneni gotami ta chastkovo nimi zh pidkoreni Goti zrujnuvavshi sarmatski torgovi centri rozsiyali kochiv ya Ostatochne zniknennya sarmativ na cih teritoriyah pov yazane z ekspansiyeyu guniv pislya 370 roku Pro sarmativ epizodichno zgaduyetsya v pracyah antichnih istorikiv de yih neridko ototozhnyuyut iz savromatami U rannomu novomu chasi pid vplivom idej sarmatizmu nashadkami sarmativ vvazhali sebe shlyahta i ukrayinski kozaki Za davnoyu tradiciyeyu Rechi Pospolitoyi v ukrayinskij publicistici j romantichnij istoriografiyi 18 19 stolittya nashadkami sarmatskogo plemeni zobrazhalisya rusini ukrayinci Na sogodni nauka maye obmal argumentovanih dokaziv pro sarmativ yak yedinih predkiv ukrayinciv tobto pro etnogenez bez uchasti konfederacij riznih plemen i narodiv inshogo kulturnogo movnogo pohodzhennya v inshih sumizhnih regionah etnichnogo arealu ukrayinciv na korinnih zemlyah tosho SarmatiSarmati na mapi Blizkogo Shodu IV st do n e Vhodit doSarmatiyuReligiyayazichnictvo Kostyantin Tishenko profesor kafedri Blizkogo Shodu pri Kiyivskomu nacionalnomu universiteti im T Shevchenka zaznachav sho do iranskih movnih zapozichen v ukrayinskij movi nalezhat taki slova yak pan terezi dzhura sharovari Ce pizni zapozichennya Na jogo dumku ye i pradavni zapozichennya Napriklad dbati dbajlivij bachiti obachnij trivati trivalij zhvavij zhvavishati pochvara potvora kat katuvati os taki zapozichennya v davni chasi yaki spilni z biloruskoyu i polskoyu movoyu peredusim Roman Empire 125 cropped Sarmatski plemena Yevropejska Sarmatiya ta Azijska Sarmatiya Mapa na osnovi greckih literaturnih dzherel nadrukovana v Londoni 1770 roku Blok Ukrposhti z odniyeyi marki Kochovi plemena sarmativ iz seriyi Kulturni epohi Ukrayini Sarmati 2022 Podilyalisya na roksolaniv abo Bili Alani meshkali u Pivnichnomu Prichornomor yi sirakiv aorsiv na shid vid Donu yazigiv zi seredini I stolittya n e do nih dodalisya alani Oleksandr Simonenko okreslyuvav tri periodi sarmatskoyi dobi na zemlyah suchasnoyi Ukrayini rannosarmatskij period v mezhah II I st do n e serednosarmatskij I st do n e seredini II st n e piznosarmatskij drugoyi polovini II IV st n e Sarmati i savromatiU IV II st do n e antichni avtori rozriznyali sarmativ i savromativ odnak vzhe drevni rimlyani pochali ototozhnyuvati yih zokrema Plinij Starshij u I st n e pisav tam zhivut greckoyu savromati yakih rimlyani nazivayut sarmati pislya chogo ci dvi nazvi nadovgo stayut sinonimami Lishe u XX st rosijskij istorik profesor ta emigrant Mihajlo Rostovcev z oglyadu na rizni pohovalni obryadi visloviv i dali obstoyuvav gipotezu pro rizne pohodzhennya cih nazv yaki stosuvalisya dvoh okremih narodiv Na protivagu jomu u Radyanskomu soyuzi pritrimuvalisya oficijnoyi versiyi pro totozhnist nazv cyu gipotezu obstoyuvala moskovska shkola istorikiv na choli z profesorom Borisom Grakovim U XXI st ukrayinski vcheni zokrema doktor istorichnih nauk Simonenko Oleksandr opirayuchis na rezultati ostannih arheologichnih doslidzhen shilyayutsya do gipotezi Rostovceva v toj chas yak v Rosiyi panivnoyu lishayetsya oficijna radyanska versiya Vinishennya SkifiyiU III stolitti do n e skifiv zi stepiv vitisnuli bilsh vojovnichi sarmati Yak svidchat antichni avtori zokrema Diodor Sicilijskij ekspansiya sarmativ na skifski zemli bula daleko ne mirnoyu Voni zrobivshis silnishimi spustoshili znachnu chastinu Skifiyi ta do nogi vinishuyuchi peremozhenih peretvorili bilshu chastinu krayini na pustelyu Doslidzhennya DNK 2018 roku svidchili na korist litopisnih tez pro vitisnennya ta genocid skifskih plemen bez zhodnih asimilyativnih procesiv Primitka u doslidzhenni govoritsya sho riznicya genomu mozhe buti pov yazana yak iz realnoyu zminoyu populyacij tak i iz vzayemodiyeyu z inshimi gruppami v bilsh pizni chasi tam predstavleno dekilka gipotez okrim totalnogo vinishennya Agresivna vojovnichist sarmativ zbiglasya za chasom z poslablennyam Skifskogo carstva U vidomij rozpovidi greckogo pismennika Lukiana bl 120 180 rr n e Toksaris abo druzhba skifi i viprobovuyut svoyu virnist druzhbi u vazhki chasi sarmatskogo nashestya Znenacka napali na nashu zemlyu savromati v chisli desyati tisyach vershnikiv rozpovidaye skif Toksarid a pishih govoryat z yavilosya vtrichi bilsh togo A oskilki yihnij napad buv neperedbachenij to voni vsih obertayut do vtechi bagatoh smilivciv vbivayut inshih vidvodyat zhivimi Negajno zh savromati pochali zganyati zdobich zbirati natovpom polonenih grabuvati shatra zavolodili velikim chislom voziv zi vsima hto v nih znahodivsya Postijni nabigi i postupove zahoplennya sarmatami skifskoyi teritoriyi zavershilisya masovim pereselennyam plemen sarmativ v Yevropejsku Skifiyu Pochinayuchi z II stolittya do n e sarmati vzhe vpevneno oblashtuvalisya v Pivnichnomu Prichornomor yi Naprikinci III na pochatku II st do n e caricya sarmativ Amaga zahishayuchi Hersones vid vorozhih skifiv vilno rozporyadzhayetsya vladoyu v Skifiyi sho poslabshala Inshij sarmatskij car na im ya Gatal stav vidomim yak uchasnik mizhnarodnogo soyuzu sho buv utvorenij v 179 r do n e derzhavami Maloyi Aziyi i Pivnichnogo Prichornomor ya U II st n e ukrayinskimi stepami vid Donu do Dunayu prokotilasya hvilya alaniv ostatochno zrujnuvavshi piznoskifski ukriplennya Nizhnogo Podniprov ya Sarmatska agresiya bula spryamovana ne lishe u bagati rimski provinciyi Podunav ya chi antichni mista koloniyi Chornomorskogo uzberezhzhya a j na pivnich Na rubezhi nashoyi eri sarmati zdijsnyuvali zbrojni napadi na gorodisha zarubineckoyi kulturi Serednogo Podniprov ya i Podesinnya U II I st do n e richka Tanayis Siverskij Donec ta Nizhnij Don vvazhalasya mezheyu mizh Yevropejskoyu Sarmatiyeyu Shidna Yevropa i Azijskoyu Sarmatiyeyu do yakoyi nalezhali i kavkazki zemli V rannosarmatskij chas Pivnichne Prichornomor ya naselyali yazigi ta roksolani yakih vidnosyat do zahidnih sarmativ v serednosarmatskij yazigi z Pivnichno Zahidnogo Prichornomor ya vidkochuvali na Ugorsku rivninu a yihnyu teritoriyu zajnyali prijdeshni z Povolzhya Podonnya aorsi shidni sarmati Na shodi Livoberezhzhya v drugij polovini I na pochatku II st n e meshkala alanska orda Yazigi ta roksolaniPershimi sarmatskimi plemenami na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini buli roksolani ta yazigi sho zajnyali stepi Pivnichnogo Prichornomor ya Blizko 125 r do n e voni stvorili mogutnyu hoch i ne nadto micnu federaciyu viniknennya yakoyi istoriki poyasnyuyut neobhidnistyu protistoyati tisku shidnih plemen sarmativ Jmovirno ce bula tipova dlya kochivnikiv rannya derzhava na choli z plem yam carskih sarmativ Prote povtoriti derzhavnij dosvid skifiv zahidnim sarmatam ne vdalosya z seredini I st do n e voni diyali yak dva samostijni soyuzi U stepah mizh Donom i Dniprom kochuvali roksolani na zahid vid nih mizh Dniprom i Dunayem zhili yazigi Nazva yazigi pohodit vid odnogo korenya z davnoruskoyu nazvoyu narodu osetin yasi Roksolani oznachaye v perekladi svitli ariyi Rozpovidayuchi pro zahidnih sarmativ Strabon pishe Kibitki kochivnikiv zrobleni z povsti i prikripleni do voziv na yakih voni zhivut navkolo kibitok pasetsya hudoba m yasom sirom i molokom yakoyi voni harchuyutsya Voni sliduyut za svoyimi stadami obirayuchi zavzhdi miscevosti z garnimi pasoviskami uzimku v bolotah bilya Meotidi Azovskogo morya a vlitku j na rivninah Yazigi pershimi distalisya v svoyih nabigah dunajskih provincij Rimskoyi imperiyi Ovidij zalishiv opis nabigiv sarmativ Vorog silnij konem i striloyu sho daleko letit shiroko spustoshuye susidnyu zemlyu Odni z zhiteliv rozbigayutsya i z pokinutih bez ohoroni poliv grabuyutsya bagatstva sho ne oberigayutsya Chastina zhiteliv vidvoditsya v polon marno ozirayuchis na sela i svoyi zhitla a chastina gine zhalyugidnoyu smertyu pronizana zazublenimi strilami Polonenih sarmati prodavali v rabstvo Rabotorgivlya bula duzhe pributkovim promislom Pislya zavoyuvannya Skifiyi sarmati zrobilisya golovnimi postachalnikami rabiv na nevilnichi rinki Prichornomor ya U pershij polovini I st n e yazigi prosunulisya na Serednodunajsku nizovinu de zajnyali mezhirichchya Dunayu i Tisi chastina ninishnoyi teritoriyi Ugorshini i Yugoslaviyi Slidom za yazigami do mezh Rimskoyi imperiyi pidijshli roksolani velika chastina yakih oselilasya v nizhnij techiyi Dunayu na teritoriyi suchasnoyi Rumuniyi Zahidni sarmati buli nespokijnimi susidami Rimu voni vistupali to jogo soyuznikami to suprotivnikami i ne nehtuvali nagodoyu vtrutitisya v mizhusobnu borotbu vseredini imperiyi Yazigi v drugij polovini I st n e a roksolani na pochatku II st n e dobilisya vid Rimu viplati shorichnih subsidij v obmin na uchast v oboroni rimskih kordoniv Pripinivshi otrimuvati cyu daninu roksolani v 117 r poklikali na dopomogu yazigiv i vderlisya v dunajski provinciyi Rimu Pislya dvorichnoyi vijni imperiya bula zmushena vidnoviti platu roksolanam Mirnij dogovir rimlyani uklali z carem Rasparaganom yakij mav dva tituli carya roksolaniv i carya sarmativ Jmovirno ce govorit pro te sho yazigi i roksolani formalno zberigali yedinu verhovnu vladu Najchastishe voni vistupali v tisnomu soyuzi hocha yazigi zajmali rivnini Serednogo Dunayu a roksolani roztashuvalisya na Nizhnomu Dunayi i v Pivnichno Zahidnomu Prichornomor yi Zavoyuvavshi frakijciv sho zhili mizh yazigami i roksolanami rimlyani sprobuvali zrujnuvati yihni zv yazki i navit zaboroniti spilkuvannya pomizh nimi Sarmati vidpovili na ce vijnoyu Osoblivo napoleglivoyu bula borotba sarmativ z Rimom v 60 ti i 70 ti rr II st n e Nam vidomo umovi mirnogo dogovoru yakij yazigi v 179 r uklali z imperatorom Markom Avreliyem Vijna nabridla yak rimlyanam tak i sarmatam v stani yakih borolisya dvi partiyi prihilniki i protivniki ugodi z Rimom Nareshti mirna partiya peremogla i car Banadasp vozhd prihilnikiv vijni buv uzyatij pid vartu Peregovori z Markom Avreliyem ocholiv car Zantik Za dogovorom yazigi otrimali pravo prohoditi do roksolaniv cherez rimski zemli ale natomist zobov yazuvalis ne peresuvatisya chovnami Dunayem i ne oselyatisya poblizu kordonu Zgodom rimlyani skasuvali ci obmezhennya i vstanovili dni koli sarmati mogli perehoditi na rimskij bereg Dunayu dlya torgivli Yazigi povernuli Rimu 100 tisyach polonenih Vosmitisyachnij zagin kinnoti yazigiv buv prijnyatij v rimsku armiyu pri comu chastinu vershnikiv sporyadili sluzhiti do Britaniyi Zitknennya sarmativ z Rimom vidbuvalisya i piznishe Mir zminyuvavsya vijnoyu za yakoyu znovu nastupala spivpracya Zagoni sarmativ jshli na sluzhbu v rimsku armiyu i do koroliv germanskih plemen Do togo zh grupi zahidnih sarmativ rozselyalisya v rimskih provinciyah na teritoriyi ninishnih Ugorshini Rumuniyi Bolgariyi Yugoslaviyi Franciyi Italiyi Velikoyi Britaniyi Aorsi ta sirakiShidni sarmatski soyuzi aorsiv ta sirakiv naselyali prostori mizh Azovskim i Kaspijskim moryami na pivdni yihni zemli tyagnulisya do Kavkazkih gir Aorsi kochuvali v stepah vid Donu do Kaspiya v Nizhnomu Povolzhi i Shidnomu Peredkavkazzi Za Volgoyu yih kochovisha dohodili do Pivdennogo Priurallya i stepiv Serednoyi Aziyi Nazva aorsi v perekladi oznachaye bili Sudyachi z povidomlen starodavnih avtoriv aorsi buli najsilnishim i najchislennishim ob yednannyam plemen sarmativ Siraki zajmali priazovski stepi i pivnichnokavkazku rivninu na pivnich vid Kubani Peredgirni i rivninni rajoni Centralnogo Peredkavkazzya takozh nalezhali sirakam ale na rubezhi novoyi eri yih potisnili aorsi U odnij z voyen I st do n e car sirakiv Abeak vistaviv 20 tisyach vershnikiv v toj chas yak car aorsiv Spadin 200 tisyach a verhni aorsi she bilshe oskilki voni volodili obshirnishoyu krayinoyu Za slovami Strabona aorsi ta siraki chastinoyu kochivniki chastinoyu zhivut v shatrah i zajmayutsya zemlerobstvom Pidporyadkuvavshi na Kavkazi skifo kobanski meotski i mozhlivo inshi plemena sarmati vklyuchali yih do skladu svoyih soyuziv Arheologi vstanovili sho vidbuvalosya postupove prosuvannya sarmativ vid stepiv do gir Zmishuyuchis z miscevim naselennyam sarmati osvoyuvali jogo gospodarski i kulturni dosyagnennya Panuvannya kochivnikiv nad zemlerobskimi oblastyami dodavalo uskladnen yihnim politichnim organizaciyam ta spriyalo viniknennyu rannih form derzhavnosti Aorsiv yaki zhili v stepah Prikaspiya ta Predkavkazzya nazivali verhnimi aorsami Voni panuvali nad zahidnim i pivnichnim uzberezhzhyam Kaspijskogo morya i kontrolyuvali torgovelni shlyahi sho jshli cherez Kavkaz i Serednyu Aziyu Mogutnist i bagatstvo aorsiv vzhe v davninu poyasnyuvali uchastyu v mizhnarodnij torgivli U Kitayi krayina aorsiv nazivalasya Yantsaj cherez neyi prohodiv shlyah sho spoluchav Kitaj i Serednyu Aziyu zi Shidnoyu Yevropoyu i morskoyu torgivleyu po Chornomu i Seredzemnomu moryah Cej shlyah oginav Kaspijske more z pivnochi Inshij torgovelnij marshrut jshov zahidnim beregom Kaspijskogo morya cherez prohid yakij piznishe pochali nazivati Derbentskim Cim shlyahom aorsi veli verblyuzhi karavani z indijskimi i perednoazijskimi tovarami yaki otrimuvali vid virmenskih i midijskih kupciv She odin shlyah yakij nazivali Sarmatskim prohodiv dolinami Tereku i Aragvi Tretij shlyah v Zakavkazzya prolyagav chornomorskim uzberezhzhyam Kavkazu Na pochatku novoyi eri aorsi vitisnyayuchi roksolaniv osvoyili mezhirichchya Donu i Dnipra i zalishilisya na zahodi delti Dunayu V 60 ti 80 ti rr I st n e v Olviyi karbuyutsya moneti z sarmatskimi tamgami ta imenami sarmatskih cariv spochatku zoloti z napisom Car Farzoj trohi piznishe sribni z im yam Inismej Ci fakti ta arheologichni dani zgidno z yakimi same v cej chas zrostaye kilkist sarmatskih pohovan mizh Dniprom i Dnistrom dayut mozhlivist pripustiti sho Farzoj ta Inismej buli volodaryami velikogo sarmatskogo derzhavnogo utvorennya aorsiv sho viniklo v Pivnichno Zahidnomu Prichornomor yi v drugij polovini I st n e Vochevid Olviya potraplyaye v zalezhnist vid cih cariv abo ukladaye z nimi soyuz sho poyasnyuye karbuvannya yihnih monet u misti Pro vzayemini sirakiv z aorsami vidomo malo V seredini I st do n e voni buli soyuznikami i spilno nadavali vijskovu dopomogu bosporskomu carevi Farnaku V seredini I st n e pid chas borotbi za prestol mizh bosporskim carem Mitridatom III i jogo bratom Kotisom aorsi ta siraki vistupayut yak vorogi Siraki pidtrimali Mitridata aorsi razom z rimlyanami opinilisya na storoni Kotisa Ob yednani vijska rimlyan aorsiv i bosporskoyi opoziciyi zahopili sirakske misto Uspu Opisuyuchi ci podiyi Tacit povidomlyaye sho pislya padinnya Uspi car sirakiv Zorsin sklav zbroyu Pozbuvshis soyuznikiv Mitridat nezabarom pripiniv chiniti opir Ne bazhayuchi potrapiti do ruk rimlyan vin zdavsya carevi aorsiv Evnonu Tacit pishe Vin uvijshov do pokoyiv carya i pripavshi do kolin Evnona govorit Pered toboyu dobrovilno z yavivsya Mitridat yakogo vprodovzh stilkoh rokiv peresliduyut rimlyani Zgodom aorsi ta siraki uvijshli do alanskogo ob yednannya sho vklyuchalo vsih skifo sarmativ Kavkazu i Shidnoyi Yevropi Vijskova spravaBij rimlyan suproti sarmativ fragment z koloni Trayana Sposib zhittya ta pobut sarmativ na teritoriyi Ukrayini ne nadto vidriznyavsya vid pobutu yih poperednikiv kimerijciv i skifiv Rimskij geograf Pomponij Mela vidznachav sho sarmati ne zhivut v mistah i navit ne mayut postijnih misc prozhivannya Voni vichno zhivut taborom perevozyachi majno i bagatstvo tudi kudi privablyuyut yih krashi pasovisha abo primushuyut vorogi yaki vidstupayut chi peresliduyut Pid chas zmini pasovish sarmati perevozili svoyih ditej starih zhinok i majno v kibitkah Kochove skotarstvo yake bulo ekonomichnoyu osnovoyu sarmatskogo suspilstva ne moglo povnistyu zadovolniti usi jogo potrebi Prirodnim dopovnennyam do vipasannya konej i ovec zalishalasya vidpracovana stolittyami vijskovo grabizhnicka ekonomika Perelik yiyi galuzej takozh ne zminivsya zbir danini pid shirmoyu zastupnictva protektoratu pograbuvannya rabotorgivlya kontrol nad tovaropotokami najmanstvo Sarmatske suspilstvo bulo cilkom voyenizovanim Za svidchennyam Korneliya Tacita u sarmativ maye znachennya ne lishe golos vozhdya voni vsi pidburyuyut odin odnogo ne dopuskati v bitvi metannya stril a poperediti voroga smilivim natiskom i vstupiti v rukopashnu V socialnomu zhitti sarmati buli pleminnim suspilstvom iz panuvannyam vijskovo rodovoyi verhivki Pro ce svidchat sarmatski kurgani sho nadto vidriznyayutsya odin vid odnogo za bagatstvom pohovalnogo inventarya Golovnim tipom vijsk prichornomorskih sarmativ bula legka kinnota Sarmati buli vpravnimi vershnikami mali na ozbroyenni ne lishe luk ta strili ale i mechi kindzhali i vazhki spisi Znat skladala vazhku kinnotu Za Tacitom u vatazhkiv ta vsiyeyi znati sarmativ yaki napali 69 r n e na Nizhnyu Meziyu buli panciri z zaliznih plastin abo duzhe tovstoyi shkiri Sarmati ridko postavali pered vorogami pishimi Zagalom v istoriyi vijskovoyi spravi sarmativ vidilyayutsya dva golovnih periodi Na rannomu vijsko skladalosya z narodnogo opolchennya na choli z rodovimi vozhdyami Jogo osnovoyu bula legka kinnota ozbroyena lukami i mechami Pihota komplektuvalasya z najbidnishih obshinnikiv Pislya nevdalih zitknen z rimskimi legionami v Podunav yi u I st do n e sarmatske vijsko reorganizuvalosya Jogo udarnoyu siloyu stala vazhkoozbroyena kinnota katafraktariyi sho z metoyu prorivu bojovih poryadkiv pishih rimskih legioneriv atakuvala tisnim stroyem z dovgimi do 4 5 m spisami Same porazki vid sarmatskih katafraktariyiv zmusili rimlyan reformuvati svoye pishe vijsko posilivshi jogo vazhkoozbroyenoyu kinnotoyu Sarmatskij period v istoriyi vijskovoyi spravi ce chas koli zrostaye znachennya vazhkoozbroyenoyi kinnoti i prijomiv blizhnogo boyu Osnovu vijska rannih sarmativ skladali legkoozbroyeni kinni strilci odyagneni v shkiryani lati i sholomi Prote vzhe v serednosarmatskij period vijskova perevaga bula zabezpechena druzhinami vazhkoozbroyenih vershnikiv Chiselnist takih zagoniv i yihnya rol u vijsku sarmativ postijno zrostali Zahishenij pancirom z metalevih abo rogovih plastinok i konichnim sholomom znatnij voyin sarmativ perekidav suprotivnika spisom i dobivav jogo dovgim mechem vershnika Svoyih konej ricari sarmativ tezh odyagali v specialni obladunki Dovgi mechi sarmati nosili na livomu boci a na pravomu korotki kindzhali shozhi na skifskij akinak U sagajdakah z pohovan sarmativ arheologi inodi znahodyat po dekilka soten vister stril Sarmatska mifologiyaYak vzhe zgaduvalosya legenda pro pohodzhennya sarmativ vikladena Gerodotom svidchila sho sarmati pochinayut svij rid vid fantastichnih amazonok sho odruzhuvalis zi skifskimi yunakami Zgidno z ciyeyu zh legendoyu amazonki tak i ne zmogli ostatochno opanuvati movu svoyih cholovikiv tomu sarmati rozmovlyayut skifskoyu movoyu ale spradavna spotvorenoyu Takozh greckij istorik zaznachav sho yihni zhinki yizdyat verhi na polyuvannya z cholovikami i bez nih vihodyat na vijnu i nosyat odnakovij z cholovikami odyag zhodna divchina ne odruzhuyetsya poki ne vb ye voroga Psevdo Gippokrat 470 356 rr do n e takozh povidomlyav sho sarmatki yizdyat verhi strilyayut z luka i kidayut drotiki i dodavav Voni ne vstupayut v shlyub poki ne vb yut troh vorogiv ale pislya vstupu v shlyub pripinyayut yizditi verhi doki ne z yavitsya neobhidnist u zagalnomu pohodi Vin nadaye i taku divovizhnu detal u divchat neridko vidalyali pravi grudi abi vsya sila i zhittyevi soki perejshli v prave pleche i ruku i zrobili zhinku silnoyu narivni z cholovikom Antichnih pismennikiv vrazhalo pochesne stanovishe sarmatskih zhinok yihnya uchast v suspilnomu zhitti Legenda pro caricyu sarmativ Amagu yaku zapisav grekomovnij pismennik II st n e Poliyen opovidaye sho na mezhi III II st do n e cholovik Amagi car Medosak buv shilnim do vzhivannya hmilnogo medu cherez sho zanedbav derzhavni spravi Amaga sama rozstavlyala po vsij krayini garnizoni vidbivala napadi vorogiv ta dopomagala susidam yakih obrazhali Koli skifske vijsko otochilo Hersones i hersonesiti zvernulisya za dopomogoyu do Amagi vona spilno z 120 dobirnimi voyinami kozhen z yakih otrimav troh konej v svoye rozporyadzhennya za dobu podolala majzhe 200 km i raptovo z yavilasya v stavci skifiv Amaga vbila skifskogo carya a vladu peredala jogo sinovi nakazavshi praviti spravedlivo i ne obrazhati susidiv Pomponij Mela pisav pro sarmativ Plem ya vojovniche vilne nepokirne i do togo zhorstoke i lyute sho navit zhinki berut uchast u vijnah narivni z cholovikami Kultura ta religiyaPro viruvannya sarmativ vidomo znachno menshe nizh pro religijni uyavlennya skifiv ale bagato v chomu voni podibni Tak samo yak i vsim indoiranskim narodam sarmatam bulo pritamanne semibozhzhya z providnim kultom boga vijni yakogo uosoblyuye mech a takozh pokloninnyam soncyu ta vognyu Arheologichnimi dokazami ostannogo ye slidi vognish pid kurganami obpalenist derev yanih pohovalnih konstrukcij vugillya v sarmatskih mogilah tosho Takozh u sarmativ buv poshirenij kult prashuriv Golovnimi pam yatkami tisyacholitnogo perebuvannya sarmativ ye chislenni kurgani sho dosyagayut inkoli 5 7 metriv u visotu Savromatski ta sarmatski kurgani najchastishe roztashovuyutsya grupami na visokih miscyah vershinah pagorbiv zvidki vidkrivayetsya shiroka panorama neosyazhnih stepiv U bagatih sarmatskih pohovannyah chimalo yuvelirnih virobiv ta posudu z koshtovnih metaliv Voni ye skladnimi pohovalnimi sporudami Pomizh najvidomishih arheologichnih pam yatok sarmatskogo chasu v Ukrayini tak zvani carski kurgani bilya s Porogi Vinnickoyi obl de pohovano carya ta jogo druzhinu kurgani z bagatimi pohovannyami caric zhric Sokolova Mogila na Mikolayivshini ta Nogajchinskij kurgan u Krimu Ryadovi sarmatski pohovannya abo mistyatsya pid nevisokimi kurgannimi nasipami abo ye vpusknimi chi gruntovimi yazigi Nebizhchika klali viprostanim na spini golovoyu na pivnich na dno pryamokutnoyi vuzkoyi yami inodi perekritoyi derevom U cholovichih mogilah najchastishe znahodyat kilka zaliznih vister stril mech tochilnij brusok u zhinochih siroglinyani glechiki prikrasi namisto z napivkoshtovnih kameniv chi skla amuleti bronzovi krugli lyusterka fibuli zastibki tosho Obrazi tvarin posidali viznachne misce v religijno kultovih uyavlennyah sarmativ Odnim z golovnih kultiv buv kult konya Konyam prinosili zhertvi i vodnochas konej prinosili v zhertvu Pravda najchastishe sarmati shkoduyuchi konya klali v mogilu gospodarya jogo simvol uzdu Dlya kulturi savromativ i sarmativ rannogo periodu pritamannim buv zvirinij stil podibnij do skifskogo prikrasi odyag zbroya posud i inshi pobutovi predmeti prikrashali stilizovanimi zobrazhennyami ploskimi gravirovanimi relyefnimi ob yemnimi z zolota bronzi kistki rogu kamenya tvarin U III st do n e z yavlyayetsya i z II st do n e dosyagaye rozkvitu harakternij dlya sarmativ polihromnij stil prikrasi odyag vzuttya virobi z metalu obroblyalisya samocvitami namistami biserom kolorovoyu emallyu tosho Postupovo zobrazhennya tvarin vtrachayut realistichnist i shematizuyutsya Zi znahidok cogo chasu na teritoriyi Ukrayini najposhirenishimi ye sribni zolocheni prikrasi kinskoyi zbruyi falari Na pochatku nashoyi eri znovu poshiryuyutsya virobi u zvirinomu stili Majzhe vsi voni zoloti abo plakovani zolotoyu plativkoyu z relyefnimi zobrazhennyami i znajdeni v pohovannyah sarmatskoyi verhivki Ce perevazhno atributi vladi grivni nabirni poyasi koshtovnij posud paradni zbroya ta zbruya v zhinochih pohovannyah diademi i amuleti yaki mogli nalezhati zhricyam Ci rechi vzhe suttyevo vidriznyayutsya vid skifskih i mistyat elementi serednoazijskogo polihromnogo stilyu bezlich vstavok z kamenyu Osoblivo sarmatam podobalasya biryuza i chervoni kameni yakimi prikrashali ochi vuha hvosti ta inshi chastini tila tvarin Deyaki virobi stvoreni ellinskimi majstrami dlya sarmativ napriklad na Bospori vrazhayut svoyeyu vishukanistyu Zokrema vidtvorena u bezlichi knig zastibka dlya plasha u viglyadi delfina Yiyi vikonano z zolota a tilo delfina vitocheno z girskogo krishtalyu Brasleti shijni grivni bezlich zolotih blyashok dlya odyagu zrobleno dlya sarmativ yuvelirami z riznih krayin Aziyi i Yevropi Desho piznishe sarmatskij polihromnij zvirinij stil bulo poshireno sarmatami gotami ta gunami v Yevropu Tut vin dominuvav u prikladnomu mistectvi vid Seredzemnogo morya do Skandinaviyi protyagom usogo I tis n e Same v cij misteckij tradiciyi koreni zvirinoyi ornamentiki yakoyu skandinavski vikingi vkrivali borti svoyih dovgih korabliv a davnoruski monahi litopisci prikrashali rukopisi XII XIII st Cari sarmativArifarn Sajtafarn Gatal Medosakk Amaga Remad Abeak Spadin Zorsina Evnon Farzoj InismejZanepadU III st n e sarmati zaznali porazki vid germanskogo plemeni gotiv yake prijshlo u Nadchornomor ya z Baltiyi Same v cej chas bulo spaleno golovne torzhishe sarmativ Tanayis Goti stvorili na pivdni Ukrayini rannofeodalnu derzhavu vidomu pid nazvoyu imperiyi Germanariha Kinec yihnomu panuvannyu v Nadchornomor yi poklala gunska navala naprikinci IV st Ucilili pislya pogromu sarmatski plemena pivdnya Ukrayini razom z gunami rushili na zahid u Podunav ya i dali do Zahidnoyi Yevropi de vzyali uchast u rozgromi Rimu Reshtka alaniv Nizhnogo Donu Kubani Peredkavkazzya piznishe uvijshli do Hozarskogo kaganatu slidami yakogo ye pam yatki Saltovo mayackoyi arheologichnoyi kulturi VII H st basejniv Dincya Donu Nizhnoyi Volgi ta Kubani Sarmati vplinuli na formuvannya movi kulturi antropologichnogo tipu ukrayinciv Nashadki sarmativ buli vazhlivoyu skladovoyu serednovichnih siveryan yaki vidomi arheologam yak za litopisnimi danimi tak i za pam yatkami romenskoyi kulturi IH H st Pivnichno Shidnoyi Ukrayini Pam yatVulicya Sarmatska u mistah Dnipro Krivij Rig Marganec Simferopol Provulok Sarmatskij u mistah Kiyiv Kramatorsk Mikolayiv Cikavi faktiZ 1677 roku getman Vijska Zaporozkogo Yurij Hmelnickij vikoristovuvav titul knyazya sarmatskogo i getmana Vijska Zaporozkogo u deyakih dzherelah knyazya Sarmatiyi Maloyi Rosiyi i Ukrayini vozhd Vijska Zaporozkogo U litopisi Samijla Velichka XVIII stolittya sarmatskimi nazivayutsya dva narodi sarmatijskij narod polskij ta volnij shlyahetskij savromatijskij kozako ruskij narod Tam samo shodo kozakiv vzhivayutsya epiteti sarmato kozacki predki slov yano kozaki kozako ruski predki Takozh u teksti Bilocerkivskogo universalu Bogdana Hmelnickogo vid 1648 roku do vsiyeyi Ukrayini Samijlo Velichko tverdit pro pervinnist sarmatskogo pohodzhennya kozakiv rusiv vid yakih pishli polyaki Peredayemo vam ce i spovishayemo sho polyaki narodilisya j pishli vid nas zhe savromativ ta rusiv i pro ce svidchat yihni zh polski hronikari Otozh buli voni spochatku bratami nashimi savromatami j rusami ale mali veliku pozhadnist do slavi j dushezgubnogo bagatstva i viddalilisya vid spivzhittya z nashimi starodavnimi predkami Voni vzyali sobi inshu nazvu tobto lyahi j polyaki i zavoloklisya azh za Vislu Potim yak minulo vidtodi vzhe bagato chasu voni rozplodilisya j primnozhilisya u svoyih poselennyah ponad Visloyu i za Visloyu i nevdovoleni zgadanimi vzhe lyudskimi shkodami i zdirstvami bezprichinno j po zradnickomu povstali yak kolis Kayin na Avelya na rusiv chi savromativ tobto na svoyih zhe z davnini prirodnih brativ Voni zvoyuvali vijnoyu i privlasnili cherez svoyu nenasitnist dostemenno nashi zi starodavnih chasiv zemli ta provinciyi kozako ruski savromatijski vid Podillya i Voloh po Vislu i azh do samogo Vilnya i Smolenska Mav nash kraj dovgi j prostori kordoni vklyuchayuchi zemli Kiyivsku Galicku Lvivsku Holminsku Belzku Podilsku Volinsku Peremislsku Mstislavsku Vitebsku j Polocku Voni polyaki ne tilki znishili i zgladili na zgadanih nashih zemlyah ta provinciyah im ya nashe slavne kozacke ale sho najgirshe j najbilshe zasmuchuye zapryagli voni vsih brativ nashih roksolan u nevilniche piddanske yarmo V populyarnij mifologizovanij Istoriyi Rusiv XIX stolittya navoditsya privilej korolya Kazimira III Velikogo vid 17 bereznya 1339 roku v yakomu odnim iz obgruntuvan priyednannya Galichini do Polshi bulo te sho lyud Ruskij ye z polyakami vid odnoyi krovi nashoyi Sarmatickoyi porodzhenij i nam tezh krevnoyu posesiyeyu prinalezhnij Tam samo podayetsya list kozakiv do korolya Sigizmunda III vid 1596 roku de takozh nagoloshuyetsya spilne sarmatske pohodzhennya rusiniv i polyakiv Narod Ruskij buvshi v poyednanni spershu z Knyazivstvom Litovskim a zgodom i z Korolivstvom Polskim ne buv nikoli od nih zavojovanij i yim rabolipnij ale yako soyuznij i yedinopleminnij od yedinogo korenya slov yanskogo albo Sarmatskogo viniklij V inshomu misci u zvernenni Bogdana Hmelnickogo do kozakiv stverdzhuyetsya sho predki nashi vidomi vsomu svitovi Slov yani abo Sarmati i Rusi Div takozhAmazonki Iranskij element v ukrayinskij duhovnij kulturi Slov yano iranski etnosi Ukrayini u period rannogo serednovichchya IV X st st PrimitkiSho take SARMATI USE Universalnij slovnik enciklopediya Slovniki Slovopediya slovopedia org ua Procitovano 7 bereznya 2024 Simonenko O V Sarmati pivnichnogo Prichornomor ya Hronologiya periodizaciya ta etno politichna istoriya Avtoreferat disert na zdobuttya naukovogo stupenya doktora istorichnih nauk Kiyiv 1999 Zaliznyak L Starodavnya istoriya Ukrayini Red V Oleksiyenko K Tempora 2012 542 s Kozak D N Venedi K 2008 470 s Venedi i sarmati 192 s ISBN 978 966 02 4419 1 Hto taki sarmati Oleksandr Simonenko Lokalna istoriya ukr 16 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Istoriya Rusiv Per I Drach Kiyiv 1991 SIMONENKO O V Sarmati pivnichnogo Prichornomor ya Hronologiya periodizaciya ta etno politichna istoriya Avtoreferat disert na zdobuttya naukovogo stupenya doktora istorichnih nauk Kiyiv 1999 Taras Marusik 7 veresnya 2004 Profesor Tishenko pro iranski movni zapozichennya v ukrayinskij movi Radio Svoboda Procitovano 24 lipnya 2023 M Arkas Istoriya Ukrayini Rusi 1908 tom 1 Velika rosijska enciklopediya ros Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Savromati Slovnik ukrayinskoyi movi vidanij u 1970 1980 ukr Procitovano 21 listopada 2021 Ancient genomes suggest the eastern Pontic Caspian steppe as the source of western Iron Age nomads https advances sciencemag org Science Advances 3 zhovtnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2020 Vivod o getmanu Hmelnickom hto on buv i otkuda o dityeh yego i slugah znachnijshih i o istoriku nimeckim Pufendorfiyu Letopis sobytij v Yugo Zapadnoj Rossii v XVII veke Sostavil Samoil Velichko byvshij kancelyarist kancelyarii vojska zaporozhskogo 1720 Kiev Vremennaya komissieya dlya razbora drevnih aktov 1848 1864 t I XI Zaporozke kozactvo v ukrayinskij istoriyi kulturi ta nacionalnij samosvidomosti materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Institut istoriyi Ukrayini Naukovo doslidnij institut kozactva 1997 S 173 O obidah utisneniyah i rozoreniyah malorosiyanam ot polyakov tvorimih za yakogo korolya i yak davno oniyi nachashasya Letopis sobytij v Yugo Zapadnoj Rossii v XVII veke Sostavil Samoil Velichko byvshij kancelyarist kancelyarii vojska zaporozhskogo 1720 Kiev Vremennaya komissieya dlya razbora drevnih aktov 1848 1864 t I XI Peredmova do chitalnika Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Litopis T 1 Chastina 5 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Istoriya Rusiv Chastina I Per I Drach Kiyiv 1991 Istoriya Rusiv Chastina II Per I Drach Kiyiv 1991 Dzherela ta literaturaSimonenko O V Sarmati Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 457 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Mavro Orbini Istoriografiya naroda slavyanskogo 1609 Ukrayina i Svit T 2 K KVIC 2009 Vyazmitina Mariya Ivanivna Zolota balka Poselennya sarmatskogo chasu na nizhnomu Dnipri K 1962 Vyazmitina Mariya Ivanivna Izuchenie sarmatskih plemyon stepnoj Ukrainy KSIAU 1953 v 2 PosilannyaSarmati Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sarmati Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1681 1682 1000 ekz Religiya sarmativ Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sarmati Dovidnik z istoriyi Ukrayini Ptolemaic Map Digital Scriptorium