Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іранський елемент в українській духовній культурі складова частина української духовної культури яка є запозиченням чи в

Іранський елемент в українській духовній культурі

Іранський елемент в українській духовній культурі

Іранський елемент в українській духовній культурі — складова частина української духовної культури, яка є запозиченням чи внеском різних іранських етнічних груп у культуру середньовічних етносів, які в свій час та в свою чергу стали основою для формування етносу українців.

Перші епіграфічні згадки безумовних іранізмів (Хорс, Сімаргл тощо) відносяться до ХІ—XII ст. («Слово о полку Ігоревім», «Повість временних літ» тощо), деякі збереглися до межі XIX—ХХ ст. у народній традиції, й записані етнографами.

Дуже важливим і показовим щодо загальнослов'янських та іранських мовних відповідностей є таке:

«Як зазначалося багатьма дослідниками, і як можна бачити з … огляду слов'яно-іранських відповідностей, значна частина цих відповідностей належить до міфологічної та релігійно-етичної сфери.
…
Слов'яно-іранська близькість тим більш показова, що взагалі індо-європейські мови в релігійному словнику розходяться.»

«… по відношенню до ранніх слов'ян можна говорити про іранізацію — явище, яке в різний час і в різних умовах простежується в різних місцях, де виявляються контакти іранських діалектів з іншими індоєвропейськими … та неіндоєвропейськими … У більшості згаданих випадків іранізація … пов'язана з наявністю значного впливу в релігійно-міфологічній сфері.»

«…Давня Русь та — ширше — вся Slavia з певної позиції можуть сприйматися як західна провінція великого індоіранського культурного кола.»

Слід зазначити, що

«…етновизначальні риси матеріальної та духовної культур, а також мови народу протягом його історії суттєво, іноді до невпізнанності змінюються. Однак, завдяки ... тяглості розвитку, зберігається генетичний зв'язок між окремими фазами розвитку культури та мови даного етнічного організму протягом усього його життя. Тобто головним, етновизначальним елементом для всякого етносу є навіть не якийсь постійний набір ознак, а тяглість його етнокультурного розвитку.»

Нижче розглянуто певну кількість етнографічних пам'яток, які більш-менш упевнено можна класифікувати як іранський елемент, окремо подано реєстр середньовічних давньоруських теонімів, етнонімів безумовно іранського походження.

Іранські теоніми, етноніми у давньоруських та іншомовних середньовічних епіграфічних пам'ятках

  1. Хорс
  2. Симаргл
  3. Анти
  4. Білі Хорвати
  5. Кий
  6. Хорив
  7. Сварог
  8. Вій

Жива ватра

Безумовно, слово «ватра» має прозору іранську етимологію:

авест. *ātar(š)- (*âtar-) > укр. вогонь, дух вогню.

Щодо «живої ватри» існують цікаві згадки українських етнографів, записані у карпатських вівчарів, а саме:
після розбудови у полонині кошари, ватаг (старший вівчар на вигоні) розпалює «живу ватру» (у найархаїчніший спосіб — тертям двох шматків сухої деревини) у день вигону овець у полонину (інколи на старій підкові). Жива ватра горить весь час, доки вівці випасаються у полонині — з весни до осені.
Окремої уваги заслуговують забобони щодо «живої ватри»:

  • у жодному разі не можна щоби «жива ватра» згасла під час випасу овець;
  • в жодному разі її не можна виносити, передавати чи розпалювати від неї інші вогнища;
  • в жодному разі не можна приносити до зграї інший вогонь;
  • не можна кидати у ватру сміття, топтати її ногами тощо;
  • коли восени чабани гонять отару з полонини, ватру залишати не можна, вона мусить згаснути сама (гасити її також не можна).

Щодо функції вогню як стихії очищення є цікава етнографічна згадка у М. В. Гоголя: «… усі, хто ніс труну почали прикладати руки до печі, що зазвичай роблять українці, побачивши мерця.»

Окрім сакрального «ватра», існує певна кількість лексичних паралелей говірок українців карпатського регіону та осетин (укр. ґазда — ос. qœzdyg / gœzdug, укр. стайня — диг. stojnæ тощо).

Хорс

Докладніше: Хорс

Безпосередньо ім'я цього солярного бога з безсумнівною іранською етимологією (авест. hvarə xšaetəm (hvarexshaêtahe [hvare-xshaêta]) — укр. сонце сходяче/пануюче) у духовній культурі українців відсутнє, але деякі етнографічні записи дають підстави вважати, що на певному етапі розвитку української культури Хорс займав помітне місце. В контексті цього доцільно навести уривок відомої купальської пісні:

Гей, око Лада,
Леле Ладове,
Гей, око Лада,
Ніч пропадає,
Бо око Лада
З води виходить,
Ладове свято
Нам приносить.
Гей, Ладо!
А ти, Перуне,
Дай дочекати,
Ладо, Купала

У наведеному уривку ми бачимо трьох персонажів дохристиянських часів, а саме:

  • Ладо — судячи з контексту відновлений та перероджений антропоморфний «впорядкований всесвіт» (Лад/ Ладо);
  • Перун — в архаїчній (бог грози та грозової хмари) іпостасі;
  • Око Лада — сонце що сходить.

Схід сонця (око Лада) на початку нового дня (ніч пропадає) з побажанням, аби святковий ранок не був дощовим (А ти, Перуне, дай дочекати) — і персонажі, і сам сюжет окрім зазначеної з авест. hvarə xšaetəm мають певні паралелі з гімнами Ріґведи, а саме:

  • Ріґведа, І, 115, 1.

Зійшов світлий образ богів, око Мітри,
Варуни [й] Агні;

  • Ріґведа, X, 37, 1.

Уклін оку Мітри-Варуни

Окремо слід зауважити, що отримавши на спільному історичному етапі розвитку певні внески духовної культури іранських (чи індо-іранських) етносів, росіяни та українці пішли дещо іншими шляхами і в запозиченнях — в духовній культурі українців відсутній характерний для духовної культури росіян дуалізм рос. «мир — воля» (у ведах «око Мітри-Варуни», а в наведеній пісні — «око Ладове»), що є чи ненайвизначнішою відмінністю між двома етносами на ментальному рівні.

Щодо функції сонця як «ока Божого» маємо й інше етнографічне підтвердження:

«У Холмській Русі його називають оком Божим і таким чином пояснюють всевідання Боже.»
  • Ріґведа, X, 43, 5.

Коли щедрий завойовує всеприваблююче сонце…
ця сюжетна лінія є близькою за змістом до строки «А ти, Перуне, дай дочекати», але у ведах говориться про Індру, який захопив Сур'ю (дощова/грозова хмара закриває сонце), у купальській пісні ми бачимо звернення до Перуна з проханням, аби цього не відбулося.

В християнські часи Хорса замінив св. Юра, який виконував такі функції:

«„грає“ конем, махає шаблею, лупає білий камінь та будує церкву, вкриває світ зеленню; трубить у трубу (трембіту), від чого всюди йдуть голоси, зеленіють верхи гір (гори, долини, низини, буковини, полонини, ліси), розбивається лід та розвиваються (розцвітають) дерева, зацвітають ліси, розмерзаються ріки й наповнюються джерела, вилітають та починають співати птахи, гори-долини, бекають вівці; кропить поля; ходить за плугом; водить воли підчас пахоти; „поволочує“.
Таким чином, святий Юрій в українських колядках, хоча й зберігає свого іконографічного коня та зброю, є постаттю цілком мирною. Він пастух або землероб, який виконує замість господаря його повсякденні роботи заради матеріального прибутку у родині, добробуту й процвітання адресатів колядки. В той же час Юрій-персоніфіковане свято — велетень, що сурмить у пастуший ріг (трубу), після чого приходить весна, прокидається природа. Жодного впливу житія святого або церковного переказу помітити у текстах неможливо, а головною детермінантою, що вона обумовлює семантику образа святого, є загальна база знань селянина про світ, зокрема, про зміну пір року та селянські роботи, які збігаються з днем пам'яти святого.»

Хорти св'ятого Юра

«На Україні … вовків звуть „хорти св. Юра“ („Юрові собаки“), і без його дозволу вони не можуть зачепити жодної худобини.»

Близькою до хорта є міфічна тварина — ярчук. Ймовірно, що іранська (й скіфська) традиція чоловічих союзів (воїнів-псів) мала до цього мифічного персонажу безпосереднє відношення.

Перун, блискавка, небесний вогонь караючий

Не зважаючи на те, що «Міф про Бога Грози за наявності низки широких типологічних паралелей у різних народів світу можна вважати … спільною спадщиною давніх індоєвропейських традицій», слід зазначити, що в українській духовній культурі присутнє виключно індо-іранське нашарування — «св'ятість» чи «праведність» небесного вогню — блискавки.

«Блискавка, за народним поняттям, показується людям самим Богом для того, щоб вони завжди пам'ятали, що на небі є Бог… Як трапиться, що блискавка запалить якусь будівлю, то кажуть: „Перуном спалило“… Пожежу від грози гасити не можна, бо її вчинила сила Божа, і усі спроби припинити таку пожежу були б даремні й богопротивні.»
«…У Канівському повіті, наприклад, і понині ще грім та блискавку народ називає Перуном, і якщо трапиться, що блискавка запалить якусь будівлю, то звичайно кажуть: „Перуном спалила“ (у Грубешівському повіті лише громову стрілу називають „Перуновою“)…»

Бог, паралелі у релігійній термінології

Етимологія слова укр. бог < *bogъ < авест. bâgem [bâga] (укр. щастя, доля, богатство) та має відповідність й в давньоіндійській мові. Наразі термін Бог є найпоширенішим й найвживанішим запозиченням з іранської у сучасній українській духовній культурі й, відповідно, мові (за популярністю у побутовому щоденному вжитку хіба що інший іранізм — укр. пан від праір. *pāna-). Українські вирази та словоутворення Бодай / (не) дай Бог — мають повні відповідності як в ведичній (Bhága + dāti / Bhága + dadāti), так і в авестійській традиціях.

«У слов'ян та іранців відбулися наступні загальні зміни стародавньої релігійної термінології:
1) і.-є. назву (сакралізованого) неба було замінено назвою хмари (слов. *nebo);
2) слово *deiwos „небесний“, що значить у індоєвропейців „бог“, набуло значення „демон“ …;
3) у значенні „бог“ стало використовуватися слово „богатство, наділяючий богатством“ (слов. *bogъ)…»

У дохристиянські часи термін «Бог» переважно застосовувався до Даждьбога — бога одарюючого, наділяючого й, можливо, Стрибога, та, свого часу, було запозичено у християнство.

Окрім зазначених вище, у повній відповідності до іранських релігійних термінів є такі українські (на певному щаблі історичного розвитку етносу й незважаючи на сучасний вжиток): віра, світло, благо, чари, хоронити, чистити, слово, могила, гоїти, хворіти, зло, сором, (про)вина.


image Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Див. також

Примітки. Джерела. Посилання.

  1. (рос.) Зализняк А. А. Проблемы славяно-иранских языковых отношений древнейшего периода. ВСЯ № 6. М., 1962
  2. (рос.)Вяч. Вс. Иванов. Проблемы изучения славяно-иранских связей (Славяне и их соседи. Место взаимных влияний в процессе общественного и культурного развития. Эпоха феодализма.) М., 1968.
  3. (рос.)В. Н. Топоров. Об иранском элементе в русской духовной культуре. Славянский и балканский фольклор. М.: «Наука», 1989
  4. Л. Залізняк. Від склавинів до української нації. «Бібліотека українця». Київ. 1997
  5. (англ.)H. Peterson. Dictionary of most common AVESTA words [ 25 липня 2013 у Wayback Machine.]
  6. Франко І. Людові вірування на Підгір'ю: Етнографічний зб.  Львів, 1898. — Т. 5.
  7. Шухевич В. Гуцульщина.- Ч. 2 // Матеріали до українсько-руської етнології.- Львів, 1901.
  8. (рос.)И. А. Дзендзелевский. Запреты в практике карпатских овцеводов. Славянский и балканский фольклор. М.: «Наука», 1984.
  9. (рос.) Н. Гоголь. Вий. [ 9 травня 2013 у Wayback Machine.]
  10. (рос.) Абаев В. И. Осетинский язык и фольклор. АН СССР. Ленинград. 1949.
  11. Записано від Левицького у селі Ясень Рожнятівського району на Станіславщині. Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, фонд 14 — 5, одиниця зберігання 264, аркуш 44
  12. переклад на українську з російської, некваліфікований, не може використовуватись як посилання, оригінал: (рос.)Гимн Сурье [ 14 червня 2013 у Wayback Machine.]
  13. переклад на українську з російської, некваліфікований, не може використовуватись як посилання, оригінал: (рос.)1. К Сурье [ 28 грудня 2010 у Wayback Machine.]
    Інша строка цього гімну, а саме «5. …надісланий, ти охороняєш образ життя кожного…» дає підстави для припущення, що «Око Ладове»-Хорс як і його ведичний аналог Сур'я виконував функції солярного бога-охоронця, бога-наглядаючого, що, в свою чергу, при визначенні функцій інших богів київського пантеону, так чи інакше пов'язаних з небесним вогнем, а саме Перуна (бог караючий) та Даждьбога (бог одарюючий) наводить на думку щодо інтерпретації Трояна як триєдиного солярного бога, солярної трійці, а сам міф про початок «віків Трояна» пов'язувати з початком існування етносу антів, який, поза сумнівом, виник внаслідок активних слов'яно-іранських взаємин.
  14. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Київ. Довіра. 1992.
  15. переклад на українську з російської, некваліфікований, не може використовуватись як посилання, орігінал: (рос.)1. К Индре [ 8 вересня 2012 у Wayback Machine.]
  16. Юдін О.В. Ономастика українських колядок (до проблеми експлікації семантики власної назви). IV Міжнародний конгрес україністів(IV International Congress of Ukrainian Studies). Етнологія. Фольклористика. Кн.1. Доповіді та повідомлення. Одеса–Київ: Вид. Асоціації етнологів, 2001. Додаткової уваги заслуговує факт зміни назви гори на Юрковицю у топономіці Києва, що наводить на думку про можливість побудови Хорс — Хорив — хорвати, але в цьому випадку леґенду про трьох київських братів слід розглядати не як міф про заснування Києва, а як державотворчий міф, у якому обґрунтовується право Києвичів на владу як над нащадками Щека, так і нащадками Хорива.
  17. (рос.)Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов. М.: Современный писатель, 1995.
  18. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2012.
  19. (рос.)А. И. Иванчик. Накануне колонизации. Северное Причерноморье и степные кочевники VIII–VII вв. до н. э. в античной литературной традиции: фольклор, литература и история. Москва, Берлин, «Палеограф», 2005, ст. 188
  20. Иванов Вяч. Вс., Топоров В. Н. Исследования в области славянских древностей. М.: Наука, 1974.
  21. П. Чубинський. Ангели на сходах неба. Народні повір'я та забобони. Київ. «Глобус». 1992 р.
  22. [. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 6 жовтня 2012. (англ.)H. Peterson. Dictionary of most common AVESTA words]

Додатково

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Iranskij element v ukrayinskij duhovnij kulturi skladova chastina ukrayinskoyi duhovnoyi kulturi yaka ye zapozichennyam chi vneskom riznih iranskih etnichnih grup u kulturu serednovichnih etnosiv yaki v svij chas ta v svoyu chergu stali osnovoyu dlya formuvannya etnosu ukrayinciv Pershi epigrafichni zgadki bezumovnih iranizmiv Hors Simargl tosho vidnosyatsya do HI XII st Slovo o polku Igorevim Povist vremennih lit tosho deyaki zbereglisya do mezhi XIX HH st u narodnij tradiciyi j zapisani etnografami Duzhe vazhlivim i pokazovim shodo zagalnoslov yanskih ta iranskih movnih vidpovidnostej ye take Yak zaznachalosya bagatma doslidnikami i yak mozhna bachiti z oglyadu slov yano iranskih vidpovidnostej znachna chastina cih vidpovidnostej nalezhit do mifologichnoyi ta religijno etichnoyi sferi Slov yano iranska blizkist tim bilsh pokazova sho vzagali indo yevropejski movi v religijnomu slovniku rozhodyatsya po vidnoshennyu do rannih slov yan mozhna govoriti pro iranizaciyu yavishe yake v riznij chas i v riznih umovah prostezhuyetsya v riznih miscyah de viyavlyayutsya kontakti iranskih dialektiv z inshimi indoyevropejskimi ta neindoyevropejskimi U bilshosti zgadanih vipadkiv iranizaciya pov yazana z nayavnistyu znachnogo vplivu v religijno mifologichnij sferi Davnya Rus ta shirshe vsya Slavia z pevnoyi poziciyi mozhut sprijmatisya yak zahidna provinciya velikogo indoiranskogo kulturnogo kola Slid zaznachiti sho etnoviznachalni risi materialnoyi ta duhovnoyi kultur a takozh movi narodu protyagom jogo istoriyi suttyevo inodi do nevpiznannosti zminyuyutsya Odnak zavdyaki tyaglosti rozvitku zberigayetsya genetichnij zv yazok mizh okremimi fazami rozvitku kulturi ta movi danogo etnichnogo organizmu protyagom usogo jogo zhittya Tobto golovnim etnoviznachalnim elementom dlya vsyakogo etnosu ye navit ne yakijs postijnij nabir oznak a tyaglist jogo etnokulturnogo rozvitku Nizhche rozglyanuto pevnu kilkist etnografichnih pam yatok yaki bilsh mensh upevneno mozhna klasifikuvati yak iranskij element okremo podano reyestr serednovichnih davnoruskih teonimiv etnonimiv bezumovno iranskogo pohodzhennya Iranski teonimi etnonimi u davnoruskih ta inshomovnih serednovichnih epigrafichnih pam yatkahHors Simargl Anti Bili Horvati Kij Horiv Svarog VijZhiva vatraBezumovno slovo vatra maye prozoru iransku etimologiyu avest atar s atar gt ukr vogon duh vognyu Shodo zhivoyi vatri isnuyut cikavi zgadki ukrayinskih etnografiv zapisani u karpatskih vivchariv a same pislya rozbudovi u polonini koshari vatag starshij vivchar na vigoni rozpalyuye zhivu vatru u najarhayichnishij sposib tertyam dvoh shmatkiv suhoyi derevini u den vigonu ovec u poloninu inkoli na starij pidkovi Zhiva vatra gorit ves chas doki vivci vipasayutsya u polonini z vesni do oseni Okremoyi uvagi zaslugovuyut zaboboni shodo zhivoyi vatri u zhodnomu razi ne mozhna shobi zhiva vatra zgasla pid chas vipasu ovec v zhodnomu razi yiyi ne mozhna vinositi peredavati chi rozpalyuvati vid neyi inshi vognisha v zhodnomu razi ne mozhna prinositi do zgrayi inshij vogon ne mozhna kidati u vatru smittya toptati yiyi nogami tosho koli voseni chabani gonyat otaru z polonini vatru zalishati ne mozhna vona musit zgasnuti sama gasiti yiyi takozh ne mozhna Shodo funkciyi vognyu yak stihiyi ochishennya ye cikava etnografichna zgadka u M V Gogolya usi hto nis trunu pochali prikladati ruki do pechi sho zazvichaj roblyat ukrayinci pobachivshi mercya Okrim sakralnogo vatra isnuye pevna kilkist leksichnih paralelej govirok ukrayinciv karpatskogo regionu ta osetin ukr gazda os qœzdyg gœzdug ukr stajnya dig stojnae tosho HorsDokladnishe Hors Bezposeredno im ya cogo solyarnogo boga z bezsumnivnoyu iranskoyu etimologiyeyu avest hvare xsaetem hvarexshaetahe hvare xshaeta ukr sonce shodyache panuyuche u duhovnij kulturi ukrayinciv vidsutnye ale deyaki etnografichni zapisi dayut pidstavi vvazhati sho na pevnomu etapi rozvitku ukrayinskoyi kulturi Hors zajmav pomitne misce V konteksti cogo docilno navesti urivok vidomoyi kupalskoyi pisni Gej oko Lada Lele Ladove Gej oko Lada Nich propadaye Bo oko Lada Z vodi vihodit Ladove svyato Nam prinosit Gej Lado A ti Perune Daj dochekati Lado Kupala U navedenomu urivku mi bachimo troh personazhiv dohristiyanskih chasiv a same Lado sudyachi z kontekstu vidnovlenij ta pererodzhenij antropomorfnij vporyadkovanij vsesvit Lad Lado Perun v arhayichnij bog grozi ta grozovoyi hmari ipostasi Oko Lada sonce sho shodit Shid soncya oko Lada na pochatku novogo dnya nich propadaye z pobazhannyam abi svyatkovij ranok ne buv doshovim A ti Perune daj dochekati i personazhi i sam syuzhet okrim zaznachenoyi z avest hvare xsaetem mayut pevni paraleli z gimnami Rigvedi a same Rigveda I 115 1 Zijshov svitlij obraz bogiv oko Mitri Varuni j Agni Rigveda X 37 1 Uklin oku Mitri Varuni Okremo slid zauvazhiti sho otrimavshi na spilnomu istorichnomu etapi rozvitku pevni vneski duhovnoyi kulturi iranskih chi indo iranskih etnosiv rosiyani ta ukrayinci pishli desho inshimi shlyahami i v zapozichennyah v duhovnij kulturi ukrayinciv vidsutnij harakternij dlya duhovnoyi kulturi rosiyan dualizm ros mir volya u vedah oko Mitri Varuni a v navedenij pisni oko Ladove sho ye chi nenajviznachnishoyu vidminnistyu mizh dvoma etnosami na mentalnomu rivni Shodo funkciyi soncya yak oka Bozhogo mayemo j inshe etnografichne pidtverdzhennya U Holmskij Rusi jogo nazivayut okom Bozhim i takim chinom poyasnyuyut vsevidannya Bozhe Rigveda X 43 5 Koli shedrij zavojovuye vseprivablyuyuche sonce cya syuzhetna liniya ye blizkoyu za zmistom do stroki A ti Perune daj dochekati ale u vedah govoritsya pro Indru yakij zahopiv Sur yu doshova grozova hmara zakrivaye sonce u kupalskij pisni mi bachimo zvernennya do Peruna z prohannyam abi cogo ne vidbulosya V hristiyanski chasi Horsa zaminiv sv Yura yakij vikonuvav taki funkciyi graye konem mahaye shableyu lupaye bilij kamin ta buduye cerkvu vkrivaye svit zelennyu trubit u trubu trembitu vid chogo vsyudi jdut golosi zeleniyut verhi gir gori dolini nizini bukovini polonini lisi rozbivayetsya lid ta rozvivayutsya rozcvitayut dereva zacvitayut lisi rozmerzayutsya riki j napovnyuyutsya dzherela vilitayut ta pochinayut spivati ptahi gori dolini bekayut vivci kropit polya hodit za plugom vodit voli pidchas pahoti povolochuye Takim chinom svyatij Yurij v ukrayinskih kolyadkah hocha j zberigaye svogo ikonografichnogo konya ta zbroyu ye postattyu cilkom mirnoyu Vin pastuh abo zemlerob yakij vikonuye zamist gospodarya jogo povsyakdenni roboti zaradi materialnogo pributku u rodini dobrobutu j procvitannya adresativ kolyadki V toj zhe chas Yurij personifikovane svyato veleten sho surmit u pastushij rig trubu pislya chogo prihodit vesna prokidayetsya priroda Zhodnogo vplivu zhitiya svyatogo abo cerkovnogo perekazu pomititi u tekstah nemozhlivo a golovnoyu determinantoyu sho vona obumovlyuye semantiku obraza svyatogo ye zagalna baza znan selyanina pro svit zokrema pro zminu pir roku ta selyanski roboti yaki zbigayutsya z dnem pam yati svyatogo Horti sv yatogo Yura Na Ukrayini vovkiv zvut horti sv Yura Yurovi sobaki i bez jogo dozvolu voni ne mozhut zachepiti zhodnoyi hudobini Blizkoyu do horta ye mifichna tvarina yarchuk Jmovirno sho iranska j skifska tradiciya cholovichih soyuziv voyiniv psiv mala do cogo mifichnogo personazhu bezposerednye vidnoshennya Perun bliskavka nebesnij vogon karayuchijNe zvazhayuchi na te sho Mif pro Boga Grozi za nayavnosti nizki shirokih tipologichnih paralelej u riznih narodiv svitu mozhna vvazhati spilnoyu spadshinoyu davnih indoyevropejskih tradicij slid zaznachiti sho v ukrayinskij duhovnij kulturi prisutnye viklyuchno indo iranske nasharuvannya sv yatist chi pravednist nebesnogo vognyu bliskavki Bliskavka za narodnim ponyattyam pokazuyetsya lyudyam samim Bogom dlya togo shob voni zavzhdi pam yatali sho na nebi ye Bog Yak trapitsya sho bliskavka zapalit yakus budivlyu to kazhut Perunom spalilo Pozhezhu vid grozi gasiti ne mozhna bo yiyi vchinila sila Bozha i usi sprobi pripiniti taku pozhezhu buli b daremni j bogoprotivni U Kanivskomu poviti napriklad i ponini she grim ta bliskavku narod nazivaye Perunom i yaksho trapitsya sho bliskavka zapalit yakus budivlyu to zvichajno kazhut Perunom spalila u Grubeshivskomu poviti lishe gromovu strilu nazivayut Perunovoyu Bog paraleli u religijnij terminologiyiEtimologiya slova ukr bog lt bog lt avest bagem baga ukr shastya dolya bogatstvo ta maye vidpovidnist j v davnoindijskij movi Narazi termin Bog ye najposhirenishim j najvzhivanishim zapozichennyam z iranskoyi u suchasnij ukrayinskij duhovnij kulturi j vidpovidno movi za populyarnistyu u pobutovomu shodennomu vzhitku hiba sho inshij iranizm ukr pan vid prair pana Ukrayinski virazi ta slovoutvorennya Bodaj ne daj Bog mayut povni vidpovidnosti yak v vedichnij Bhaga dati Bhaga dadati tak i v avestijskij tradiciyah U slov yan ta iranciv vidbulisya nastupni zagalni zmini starodavnoyi religijnoyi terminologiyi 1 i ye nazvu sakralizovanogo neba bulo zamineno nazvoyu hmari slov nebo 2 slovo deiwos nebesnij sho znachit u indoyevropejciv bog nabulo znachennya demon 3 u znachenni bog stalo vikoristovuvatisya slovo bogatstvo nadilyayuchij bogatstvom slov bog U dohristiyanski chasi termin Bog perevazhno zastosovuvavsya do Dazhdboga boga odaryuyuchogo nadilyayuchogo j mozhlivo Striboga ta svogo chasu bulo zapozicheno u hristiyanstvo Okrim zaznachenih vishe u povnij vidpovidnosti do iranskih religijnih terminiv ye taki ukrayinski na pevnomu shabli istorichnogo rozvitku etnosu j nezvazhayuchi na suchasnij vzhitok vira svitlo blago chari horoniti chistiti slovo mogila goyiti hvoriti zlo sorom pro vina Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Div takozhIranizm Slov yanska mifologiya Zbruchanskij idol Zbruchanskij kultovij centr Slov yano iranski etnosi Ukrayini u period rannogo serednovichchya IV X st st Primitki Dzherela Posilannya ros Zaliznyak A A Problemy slavyano iranskih yazykovyh otnoshenij drevnejshego perioda VSYa 6 M 1962 ros Vyach Vs Ivanov Problemy izucheniya slavyano iranskih svyazej Slavyane i ih sosedi Mesto vzaimnyh vliyanij v processe obshestvennogo i kulturnogo razvitiya Epoha feodalizma M 1968 ros V N Toporov Ob iranskom elemente v russkoj duhovnoj kulture Slavyanskij i balkanskij folklor M Nauka 1989 L Zaliznyak Vid sklaviniv do ukrayinskoyi naciyi Biblioteka ukrayincya Kiyiv 1997 angl H Peterson Dictionary of most common AVESTA words 25 lipnya 2013 u Wayback Machine Franko I Lyudovi viruvannya na Pidgir yu Etnografichnij zb Lviv 1898 T 5 Shuhevich V Guculshina Ch 2 Materiali do ukrayinsko ruskoyi etnologiyi Lviv 1901 ros I A Dzendzelevskij Zaprety v praktike karpatskih ovcevodov Slavyanskij i balkanskij folklor M Nauka 1984 ros N Gogol Vij 9 travnya 2013 u Wayback Machine ros Abaev V I Osetinskij yazyk i folklor AN SSSR Leningrad 1949 Zapisano vid Levickogo u seli Yasen Rozhnyativskogo rajonu na Stanislavshini Viddil rukopisiv Institutu mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi AN URSR fond 14 5 odinicya zberigannya 264 arkush 44 pereklad na ukrayinsku z rosijskoyi nekvalifikovanij ne mozhe vikoristovuvatis yak posilannya original ros Gimn Sure 14 chervnya 2013 u Wayback Machine pereklad na ukrayinsku z rosijskoyi nekvalifikovanij ne mozhe vikoristovuvatis yak posilannya original ros 1 K Sure 28 grudnya 2010 u Wayback Machine Insha stroka cogo gimnu a same 5 nadislanij ti ohoronyayesh obraz zhittya kozhnogo daye pidstavi dlya pripushennya sho Oko Ladove Hors yak i jogo vedichnij analog Sur ya vikonuvav funkciyi solyarnogo boga ohoroncya boga naglyadayuchogo sho v svoyu chergu pri viznachenni funkcij inshih bogiv kiyivskogo panteonu tak chi inakshe pov yazanih z nebesnim vognem a same Peruna bog karayuchij ta Dazhdboga bog odaryuyuchij navodit na dumku shodo interpretaciyi Troyana yak triyedinogo solyarnogo boga solyarnoyi trijci a sam mif pro pochatok vikiv Troyana pov yazuvati z pochatkom isnuvannya etnosu antiv yakij poza sumnivom vinik vnaslidok aktivnih slov yano iranskih vzayemin Bulashev G Ukrayinskij narod u svoyih legendah religijnih poglyadah ta viruvannyah Kiyiv Dovira 1992 pereklad na ukrayinsku z rosijskoyi nekvalifikovanij ne mozhe vikoristovuvatis yak posilannya original ros 1 K Indre 8 veresnya 2012 u Wayback Machine Yudin O V Onomastika ukrayinskih kolyadok do problemi eksplikaciyi semantiki vlasnoyi nazvi IV Mizhnarodnij kongres ukrayinistiv IV International Congress of Ukrainian Studies Etnologiya Folkloristika Kn 1 Dopovidi ta povidomlennya Odesa Kiyiv Vid Asociaciyi etnologiv 2001 Dodatkovoyi uvagi zaslugovuye fakt zmini nazvi gori na Yurkovicyu u toponomici Kiyeva sho navodit na dumku pro mozhlivist pobudovi Hors Horiv horvati ale v comu vipadku legendu pro troh kiyivskih brativ slid rozglyadati ne yak mif pro zasnuvannya Kiyeva a yak derzhavotvorchij mif u yakomu obgruntovuyetsya pravo Kiyevichiv na vladu yak nad nashadkami Sheka tak i nashadkami Horiva ros Afanasev A N Poeticheskie vozzreniya slavyan na prirodu Opyt sravnitelnogo izucheniya slavyanskih predanij i verovanij v svyazi s mificheskimi skazaniyami drugih rodstvennyh narodov M Sovremennyj pisatel 1995 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2012 ros A I Ivanchik Nakanune kolonizacii Severnoe Prichernomore i stepnye kochevniki VIII VII vv do n e v antichnoj literaturnoj tradicii folklor literatura i istoriya Moskva Berlin Paleograf 2005 st 188 Ivanov Vyach Vs Toporov V N Issledovaniya v oblasti slavyanskih drevnostej M Nauka 1974 P Chubinskij Angeli na shodah neba Narodni povir ya ta zaboboni Kiyiv Globus 1992 r Arhiv originalu za 25 lipnya 2013 Procitovano 6 zhovtnya 2012 angl H Peterson Dictionary of most common AVESTA words DodatkovoEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3

Дата публікації:
Топ