Войшвілт рус Воишвилтъ пом 1370 литовський нобіль XIV століття За своїм статусом він був або боярином або дрібним князем

Войшвілт (рус. Воишвилтъ; пом. 1370) — литовський нобіль XIV століття.

За своїм статусом він був або боярином, або дрібним князем, але до Гедиміновичів не належав. Походив з Упитської землі, де і досі є село ^[lt], згадане в 1368 й 1398 роках, — либонь, первісне володіння Войшвілта. Також разом з якимось Ритом держав Логойськ.

14 серпня 1358 р. «князі та бояри» ^[be], Войшвілт, Айкша, Олізар та Васько Кирдеєвич (Patryky, Woyszwylt et Aykszy, Olyazar et Waskonem Kerdeyewycz) підписали із Мазовією договір про встановлення меж. Як зазначив дослідник Олег Ліцкевич, нобіль діяв від імені вел. кн. Ольгерда. В 1350–60-их роках він же керував демаркацією кордону з Лівонією, а 7 листопада 1367 спільно з князями Володимиром Ольгердовичем, Стирпейком і Кейстутом підписав договір з Тевтонським орденом.

З легкої руки польського хроніста XV століття Яна Длугоша поширилась хибна ідентифікація Войшвілта як сина Кейстута. Послуговуючись думкою Длугоша, спочатку автор «Хроніки Биховця», а згодом й Матей Стрийковський та Йоахим Бельський теж характеризують Войшвілта як княжого сина. Його називають сином Кейстута і в «Уставі Ольгерда про креви» — безсумнівному фальсифікаті Теодора Нарбута, який нібито датується 1359 роком, хоча написаний у XIX столітті.

У ^[en] згадується, що Войшвілт (Wezewilte, nobilis satrapa) загинув від переохолодження 1370 року під час відступу литовсько-руського війська внаслідок поразки при Рудау.

Див. також

Ямонт Толунтович

Примітки

Ліцкевіч А. Гародня і Гарадзенскі рэгіён у другой палове XIII—XIV ст.: назва і межы // Гарадзенскі палімпсест 2012. Людзі даўняй Гародні. XV—XX стст. — 2013. — С. 25-26.
Насевіч В. У складзе Вялікага княства Літоўскага. Пад уладай Гедымінавічаў (XIV — пачатак XVI ст.) // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Лагойскага р-на. У 2 кнігах. Кн. 1-я. — Мінск, 2003.
Wojtkowiak, Z. Północna granica Litwy w średniowieczu. «Limites inter Litvaniam et Livonia» z 1473 / Z. Wojtkowiak // Poznań-Wilnu. Studia historyków w roku tysiąclecia Państwa Litewskiego. — Poznań: Wyd-wo Poznańskie, 2010. — S. 244.
Dorna, M. Akt delimitacji litewsko-inflanckiej z 7 lipca 1473 roku / M. Dorna // Lituano-Slavica Posnaniensia. — 2013. — № 14. — S. 93.
Вольф Ю.. Kniaziowie litewsko-ruscy… — S. 160.

Джерела

Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 388-389. — .

[Ліцкевіч-1] Ліцкевіч А. Гародня і Гарадзенскі рэгіён у другой палове XIII—XIV ст.: назва і межы // Гарадзенскі палімпсест 2012. Людзі даўняй Гародні. XV—XX стст. — 2013. — С. 25-26.

[2] Насевіч В. У складзе Вялікага княства Літоўскага. Пад уладай Гедымінавічаў (XIV — пачатак XVI ст.) // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Лагойскага р-на. У 2 кнігах. Кн. 1-я. — Мінск, 2003.

[3] Wojtkowiak, Z. Północna granica Litwy w średniowieczu. «Limites inter Litvaniam et Livonia» z 1473 / Z. Wojtkowiak // Poznań-Wilnu. Studia historyków w roku tysiąclecia Państwa Litewskiego. — Poznań: Wyd-wo Poznańskie, 2010. — S. 244.

[4] Dorna, M. Akt delimitacji litewsko-inflanckiej z 7 lipca 1473 roku / M. Dorna // Lituano-Slavica Posnaniensia. — 2013. — № 14. — S. 93.

[5] Вольф Ю.. Kniaziowie litewsko-ruscy… — S. 160.