Ямонт Толунтович (або Ямунт Тулунтович, в хрещенні Яків) — дрібний литовський князь другої половини XIV століття, починальник Ямонтовичів-Підберезьких. Православний, як і його нащадки.
Життєпис
Походив із балтського князівського роду, який за знатністю поступався хіба Гедиміновичам (заснована же на генеалогічних матеріалах XVIII ст. версія про те, що він був сином міфічного кн. Гурди Гінвіловича, внука Гедруса, є безпідставною).
Ямонт вперше згадується під 1390 роком, коли разом з Вітовтом і гроном його прибічників виїхав до Прусії. Тевтонці розділили прибулих литовців, відіславши Толунтовича, його дружину та слуг у Мальборк (und Jamunt lag czu Marienburg mit syme wybe und gesinde).
28 вересня 1395 великий князь назначив його намісником прилученого до ВКЛ Смоленська (поряд з Василем Борейковичем). Відтак Ямонт зринає в прелімінарній угоді з Тевтонським орденом, підписаній в Городні 23 квітня 1398, та у Салінськім договорі (12 жовтня), де той названий посідачем чи то пак намісником Клецька (Jamund von Cletzke). Наприкінці того ж року він приїздив із посольством до Москви, наслідком чого стала зустріч Вітовта з донькою Софією, великою княгинею московською.
Ямонт загинув в битві під Ворсклою 12 серпня 1399, лишивши по собі Семена (нар. до 1380, зг. 1401–45) й, либонь, Михайла (пом. до 1442), хоча останнього польський дослідник Ян Тенговський повважав внуком.
Див. також
Коментарі
- Згідно з Никонівським літописом. Альберт Віюк-Коялович хибно назвав його Василем, поплутавши з Борейковичем.
Примітки
- Лицкевич, 2019, с. 587.
- Воронин, 2017, с. 88.
- Nikodem, 2013, с. 134.
- Лицкевич, 2019, с. 587-588.
- Tęgowski, 2015, с. 40.
- Nikodem, 2013, с. 179-180.
- Korczak, 2008, с. 66-67.
- Tęgowski, 2015, с. 41.
- Яковенко, 2008, с. 358.
- Tęgowski, 2015, с. 41-43.
Джерела
- Воронин В. А. Ульяна Подберезская: история жизни // Studia Historica Europae Orientalis. — 2017. — Вип. 10. — С. 87-103.
- Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 587-588. — .
- Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV — до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна / Н. Яковенко. — Київ : Критика, 2008. — 469 с.
- Korczak, Lidia (2008). Monarcha i poddani. System władzy w Wielkim Księstwie Litewskim w okresie wczesnojagiellońskim (PDF). Kraków: Towarzystwo Wydawnicze «Historia Iagellonica». ISBN .
- Nikodem, Jarosław (2013). Witold: Wielki Książę Litewski (1354 lub 1355-27 października 1430). Kraków: Avalon. ISBN .
- Tęgowski, Jan (2015). Kilka słów o rodowodzie kniaziów Jamontowiczów Podbereskich w świetle nowych źródeł (PDF). Zapiski Historyczne. LXXX (3): 39—50.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yamont Toluntovich abo Yamunt Tuluntovich v hreshenni Yakiv dribnij litovskij knyaz drugoyi polovini XIV stolittya pochinalnik Yamontovichiv Pidberezkih Pravoslavnij yak i jogo nashadki ZhittyepisPohodiv iz baltskogo knyazivskogo rodu yakij za znatnistyu postupavsya hiba Gediminovicham zasnovana zhe na genealogichnih materialah XVIII st versiya pro te sho vin buv sinom mifichnogo kn Gurdi Ginvilovicha vnuka Gedrusa ye bezpidstavnoyu Yamont vpershe zgaduyetsya pid 1390 rokom koli razom z Vitovtom i gronom jogo pribichnikiv viyihav do Prusiyi Tevtonci rozdilili pribulih litovciv vidislavshi Toluntovicha jogo druzhinu ta slug u Malbork und Jamunt lag czu Marienburg mit syme wybe und gesinde 28 veresnya 1395 velikij knyaz naznachiv jogo namisnikom priluchenogo do VKL Smolenska poryad z Vasilem Borejkovichem Vidtak Yamont zrinaye v preliminarnij ugodi z Tevtonskim ordenom pidpisanij v Gorodni 23 kvitnya 1398 ta u Salinskim dogovori 12 zhovtnya de toj nazvanij posidachem chi to pak namisnikom Klecka Jamund von Cletzke Naprikinci togo zh roku vin priyizdiv iz posolstvom do Moskvi naslidkom chogo stala zustrich Vitovta z donkoyu Sofiyeyu velikoyu knyagineyu moskovskoyu Yamont zaginuv v bitvi pid Vorskloyu 12 serpnya 1399 lishivshi po sobi Semena nar do 1380 zg 1401 45 j libon Mihajla pom do 1442 hocha ostannogo polskij doslidnik Yan Tengovskij povvazhav vnukom Div takozhIvashko RogatinskijKomentariZgidno z Nikonivskim litopisom Albert Viyuk Koyalovich hibno nazvav jogo Vasilem poplutavshi z Borejkovichem PrimitkiLickevich 2019 s 587 Voronin 2017 s 88 Nikodem 2013 s 134 Lickevich 2019 s 587 588 Tegowski 2015 s 40 Nikodem 2013 s 179 180 Korczak 2008 s 66 67 Tegowski 2015 s 41 Yakovenko 2008 s 358 Tegowski 2015 s 41 43 DzherelaVoronin V A Ulyana Podberezskaya istoriya zhizni Studia Historica Europae Orientalis 2017 Vip 10 S 87 103 Lickevich O V Letopisec velikih knyazej litovskih i Povest o Podole opyt kompleksnogo kriticheskogo razbora SPb Dmitrij Bulanin 2019 S 587 588 ISBN 978 5 86007 918 2 Yakovenko N M Ukrayinska shlyahta z kincya XIV do seredini XVII stolittya Volin i Centralna Ukrayina N Yakovenko Kiyiv Kritika 2008 469 s Korczak Lidia 2008 Monarcha i poddani System wladzy w Wielkim Ksiestwie Litewskim w okresie wczesnojagiellonskim PDF Krakow Towarzystwo Wydawnicze Historia Iagellonica ISBN 978 83 88737 99 2 Nikodem Jaroslaw 2013 Witold Wielki Ksiaze Litewski 1354 lub 1355 27 pazdziernika 1430 Krakow Avalon ISBN 978 83 7730 051 0 Tegowski Jan 2015 Kilka slow o rodowodzie kniaziow Jamontowiczow Podbereskich w swietle nowych zrodel PDF Zapiski Historyczne LXXX 3 39 50