Даї́ (англ. Dyea) — місто-привид в окрузі Скагвей (штат Аляска, США). Розташоване на краю затоки Лінн-Канал, у місці переходу річки Тая в естуарій Сотні років воно було лише індіанським селищем. Під час Клондайкської золотої лихоманки Даї за кілька тижнів розрослося з однієї дерев'яної будівлі-факторії до майже десятитисячного містечка з повним набором цивілізованих послуг — магазинами, транспортними компаніями, ресторанами, готелями, розважальними та ігровими закладами, госпіталями, школою, юристами і навіть з невеликим військовим гарнізоном. А через рік містечко з такою ж швидкістю спорожніло. Після закінчення золотої лихоманки індіанці теж покинули Даї.
Місто-привид Даї в часи золотої лихоманки. Вигляд на північний схід. (1898) Координати H G O
Даї у Вікісховищі |
З трьох найбільших поселень на Алясці та Юконі, які згодом стали містами-привидами, Даї отримало цей титул найшвидше, на кілька років випередивши Форті-Майл та Гранд-Форкс. Нині має статус Національної історичної пам'ятки і є частиною Національно-історичного парку Клондайкської золотої лихоманки. Відома принада (разом із сусіднім містечком Скагвей) для багатьох туристів та любителів екстремального туризму.
Історія
До золотої лихоманки
До початку освоєння Аляски
Дата заснування Даї невідома. Археологічні дослідження свідчать, що сотні років до появи білих людей, на місці міста розміщувалося невелике поселення тлінкітів. На початку 18 століття тлінкіти розпочали товарний обмін з континентальними племенами. Морепродукти (лососеві риби, морські водорості, тюлені, краби, риб'ячий жир) пакувалися на побережжі Даї для перенесення через [en] вглиб континенту, де обмінювалися на товари інших племен (зазвичай, продукти тваринного походження та металеві вироби).
Індіанці-тлінкіти були високоорганізованим, розвинутим і войовничим народом. Житлові та громадські будівлі часто споруджували з дерева, інколи жили в довгих дерев'яних бараках, покритих торфом. Це був складніший і прогресивніший тип будівлі, ніж у індіанців континентальної Аляски. Тлінкіти були майстрами видовбувати зі стовбурів дерев човни, котрі могли плавати по морю та по річці. Човни для щоденного вжитку були завдовжки 3-5 метрів. Більші каное, завдовжки до 17 метрів, могли вміщувати 50 людей і використовувалися у воєнних діях. Відомі також їх тотеми, які споруджувалися для різних цілей — релігійних та побутових.
Один з корінних індіанців так описував значення Даї для свого народу:
Даї й Скагвей належали моєму народу. В Даї є три річки і три курильні. Народ не жив там цілий рік, але з вигодою користувався цим місцем. Всі три курильні належали клану Lukaax.'adi. Вони контролювали велику частину території. На цьому місці збирали ягоди і коптили рибу. Індіанці також там полювали і коптили м'ясо. Зазвичай вони постачали його через Чилкут. Стовбури тополі використовувалися для спорудження каное. Я колись робив їх з моїм татом у Даї. Ми виловлювали колоди з річки, завантажували їх на човни і привозили сюди. Атабаски спускалися сюди для вимінювання на одяг білих людей. Оригінальний текст (англ.) Dyea and Skagway are claimed by my people. There are three streams at Dyea, and there are three smokehouses there. The people did not live there the year around, but used the place a great deal. All three of these smokehouses were owned by Lukaax.’adi people. They controlled a large area of land. This place was used for berries as well as for smoking fish. The Indian people also hunted there and smoked meat. They generally went up to Chilkoot to put them up… Cottonwood was also used for making canoes. I used to make them with my father at Dyea. We would get the wood from the river, load the cottonwood on canoes, and bring it back here. The Athabaskans used to come down there to trade for white man’s clothes. |
Тлінкіти контролювали район Чилкутського перевалу і не дозволяли іншим племенам користуватися ним. У сучасному розумінні вони тримали монополію на доступ до гірських перевалів у цьому районі. Тільки індіанці цього племені мали право доставляти товари з побережжя Даї до торговельних постів компаній Boston, HBC та Російсько-американської компанії в глибині Аляски та Юкону. Компанія Hudson's Bay спробувала торгувати безпосередньо з континентальними племенами й побудувала [en] (1848), який кілька років зазнавав нападів індіанців і врешті-решт 1852 року був спалений.
Лише один білий старатель — Джордж Голт — зміг обминути індіанські перепони і 1874 року пройти через Даї вглиб континенту. Ніхто так і не довідався, як Голт зміг уникнути зустрічі з майже трьома тисячами індіанців, що населяли обидві сторони Чилкутського перевалу.
Період освоєння Аляски
Наприкінці 1870-х старателі почали знаходити золотий пісок на Алясці і потребували швидкого доступу вглиб континенту. Разом з тим розпалилася ворожнеча між місцевими племенами. Скориставшись цими міжусобицями, 1879 року морський офіцер — капітан Л. А. Бердслі (L.A. Beardsley), який на той час був губернатором Аляски, виступив посередником між племенами. На узбережжя Даї він доставив на військовому кораблі двадцять старателів і, після кількох холостих пострілів з кулемета Гатлінга, переконав вождя племені відкрити перехід. Угода передбачала, що старателі не будуть пиячити, пристойно поводитимуться як гості та не продаватимуть алкоголь індіанцям. Старателі могли або самі переносити свої речі, або наймати для цього людей лише з племені тлінкітів. Монополія тлінкітів на доступ до континенту перетворилася на транспортно-торговельну.
Угода була своєчасною і вигідною для обох сторін. На той час торгівля пушниною на території Аляски та Юкону почала занепадати. Натомість основною метою білих людей стало золото і тлінкіти почали більше заробляли як носильники, ніж як торговці пушниною.
У травні 1880 року перша партія старателів, що приплили в Даї, дала спакувати на березі свої вантажі індіанцям і, разом з ними перейшла через перевал. Індіанці слугували їм за пакувальників та платних носіїв. Цим було започатковано новий, процвітаючий та вельми дохідний бізнес серед тлінкітів — пакування та перенесення вантажів через Чилкутський перевал. У ньому були зайняті всі — чоловіки, жінки і навіть діти. Індіанці перестали ворогувати з білими людьми, натомість розпочалися війни між племенами за контроль над бізнесом. Після чергової війни 1888 року, в якій загинули два індіанські вожді, було досягнуто перемир'я між племенами та розділено сфери впливу.
З того часу Даї стало тимчасовим прихистом для сезонних мисливців, рибалок, старателів та носіїв перед їх походом через Чилкутський перевал. Власне, назва Даї пішла від слова «пакувати» мовою тлінкіт — Dayéi.
Першим білим дослідником цих країв був [en]. У 1883 році, досліджуючи Аляску і територію Юкону, він зупинявся в Даї і згодом у своїй книзі досить детально описав місцевих жителів і їх побут. Правда, у своїх спогадах він використовував застарілу назву селища — Dayay. У цій книжці були вкладені також малюнки долини Даї та предметів побуту тлінкітів.
У 1884 році Джон Гейлі разом з Едгаром Вілсоном відкрив у Даї факторію, а через два роки до нього приєднався компаньйон Джон Гейлі (John Healy), якого звично називали «капітан Гейлі». Аж до 1896 це був єдиний дерев'яний будинок у Даї. Він слугував одночасно салуном, магазином і житлом. До нього був прибудований склад, а позаду розбитий город. Прибудова з іншого боку, споруджена 1897 року, мала горду назву «Готель-ресторан», де за 50 центів можна було поїсти і за ще 50 центів — переночувати. Гейлі, разом з компаньйоном Вілсоном, упорядковували стежки до Чилкуту, не беручи за це оплати, а лише для того, щоб привабити більше старателів до Даї. Тлінкітам це було не до вподоби. Один з вождів — Lunáat — обурювався, що білі люди забирають в його народу стежки.
1896 року відкрилося поштове відділення. У 1884—86 роках в Даї проживало близько 50 індіанців, але наступного року їх кількість значно збільшилася, що свідчило про популярність пакувального бізнесу. 1887 року в Даї проживало 138 індіанців, подружня пара Гейлі та їх партнер Джордж Діксон. Мисливці та старателі, що тимчасово зупинялися в Даї, розкладали собі намети. Там же й розкладав свій намет Джордж Кармак, який згодом відкрив золото на Клондайку.
Саме до салуну Джона Гейлі взимку 1887 року добралися двоє чоловіків від [en] і принесли звістку про нові родовища золота у самородках поблизу Форті-Майл. Один з них — Том Вільямс — був непритомний і через два дні помер, не промовивши жодного слова. Інший — індіанський хлопець, взявши жменю бобів, сказав: «Все золото — як ці боби». У наступні роки рух старателів через Даї поволі зростав і сягнув 1000 старателів у 1895 році. А ще через рік наступив справжній бум.
У часи золотої лихоманки
Прибуття до Даї
Влітку 1897 розгорілася Клондайкська золота лихоманка. Перші пароплави з Каліфорнії прибули до Даї наприкінці липня. Даї всього за кілька днів перетворилося в багатотисячне поселення з хаотично розкиданими наметами і горами вантажів. Для одних це була тимчасова зупинка на шляху до Клондайку, для інших, що втратили своє майно і гроші, або здоров'я, — тимчасове пристановище перед поверненням додому. Були й такі, чий життєвий шлях закінчився в Даї.
Дорога на Клондайк проходила по історичній торговельній стежці індіанців — через Даї, Чилкутський перевал, Береговий хребет і до [en]. Далі 800 км по течії Юкону діставалися до золотих ділянок поблизу міста Доусон-Сіті.
Саме через Даї пролягав маршрут Джека Лондона та його шваґра до Клондайку (осінь 1887). Згодом письменник згадував у своїх оповіданнях:
... хаос на березі Даї, що запруджений тисячами фунтів спорядження, яке належало тисячам чоловіків. Ця неймовірна кількість багажу та їжі, навалом скинута з пароплавів на берег, починала повільно просочуватися вверх по долині Даї і далі через Чилкут. Дорога займала двадцять вісім миль і вантаж міг бути перенесений лише на собі. Індіанські носильники, що підійняли розцінки з восьми центів за фунт до сорока, не справлялися з роботою і було зрозуміло, що зима може застати більшість поклажі ще на цій стороні перевалу. Оригінальний текст (англ.) ...madness of the Dyea beach, congested with thousand-pound outfits of thousands of men. This immense mass of luggage and food, flung ashore in mountains by the steamers, was beginning slowly to dribble up the Dyea Valley and across Chilkoot. It was a portage of twenty-eight miles, and could be accomplished only on the backs of men. Despite the fact that the Indian packers had jumped the freight from eight cents a pound to forty, they were swamped with the work, and it was plain that winter would catch the major portion of the outfits on the wrong side of the divide. |
З перших місяців золотої лихоманки порти Даї та сусідній Скагвей конкурували між собою. Спочатку старателі віддавали перевагу Даї, оскільки шлях через Чилкутський перевал вже був проторований, добре відомий і детально описаний у посібниках. Перехід завжди був відкритий і не закривався навіть у погану погоду. Взимку 1897/98 через Даї пройшло майже втричі більше старателів, ніж через Скагвей (відповідно, 30 тисяч і 10 тисяч).
Проте порт Скагвей був глибоководний і до причалу могли одночасно швартуватися й швидко розвантажуватися три пароплави. Навпаки, морське дно і побережжя Даї були дуже пологими і пароплави змушені були ставати на якір майже за дві милі від берега. Розвантаження відбувалося некеровано і безладно, як з корабля, що тоне. Коней скидали прямо у воду зі спеціальних контейнерів, у яких відкривалося дно, і тварини на грані безумства від страху падали у воду. Поклажа викидалася на плоти біля бортів пароплавів. Якщо пліт витримував, не розвалювався або не розбивався на тріски, і був дотягнутий до берега, то залишалася ймовірність, що поклажа буде все ж загублена, вкрадена, або продукти просочаться морською водою. Висота припливів у затоці Даї може сягати шести метрів і пакунки з продуктами, не відтягнуті на безпечну віддаль від берега, безнадійно намокали солоною водою. У найгіршій ситуації були ті, що розвантажувалися в час відпливу. Чекати на приплив не було коли і, скинувши вантаж з плотів на берег, вони відчайдушно старалися перекласти його подалі від води, але самотужки перенести за дві-три години тонну клунків не кожному було під силу. Один з прибульців у Даї згодом писав:
Ми бачили дорослих чоловіків, що сиділи і плакали, коли не змогли випередити припливну хвилю. Їх обмежені фінанси були витрачені на товари і дорогу. Борошно, цукор, вівсянка, порошок для випічки, сіль, дріжджі, суха картопля і фрукти опинилися в солоній воді. Не маючи ні часу, ні грошей на нові закупи, вони втратили шанс добратися до золотих розсипів. Жахливий удар навіть для самих сильних чоловіків. Оригінальний текст (англ.) We saw grown men sit down and cry when they failed to beat the tide. Their limited amount of money had been spent to buy their stuff and get it this far. With their flour, sugar, oatmeal, baking power, soda, salt, yeast cakes, dried potatoes and dried fruits under salt water, and without tie or money to replace them, their chances of getting to the gold-fields were gone. A terrible blow to the strongest of men. |
Багато чоловіків заробляли, допомагаючи прибулим доправляти вантажі від пароплавів до берега і переносити їх подалі від припливів. Ціна коливалася від 40 доларів за годину під час відпливу до 50 доларів, коли починала прибувати вода.
Невдовзі спорудили дві дерев'яні пристані, довжиною понад три кілометри, але вони ніколи не були повністю завершені й не поліпшили становище з розвантаженням. Насправді на них було ще більше хаосу, особливо взимку, коли через обледенілий настил вантажі й старателі падали у крижану воду затоки. Перший пірс (лютий 1898) майже не використовувався через ненадійну конструкцію і вузький проїзд. Інший пірс, набагато довший, був капітальнішим, тому будувався довше і відкрився у травні 1898-го, коли наплив старателів значно зменшився. Загалом, витрати на ці пірси так і не повернулися прибутками.
Період розквіту
Популярність Даї підтримувалася поліпшенням сервісу на Чилкутському перевалі. Підприємливі ділки протягнули канати, щоб полегшити підіймання вгору, вирубали в льоді сходинки, які називали «Золоті Сходи», перекинули містки через численні водяні потоки. Наприкінці 1897 року споруджений перший канатний підйомник на кінній тязі. До весни 1898 року вже працювало чотири [en], серед них — перша у світі електрична канатна дорога, завдовжки 730 м. У майбутньому були плани спорудження вагонеткової дороги і вузькоколійної залізниці, а весною 1898 року закладені допоміжні споруди для них.
Даї набагато повільніше розбудовувалося, ніж Скагвей. Причина цьому — в умовах транзиту. До Скагвею було легше добратися (глибока гавань для пароплавів), але важче покинути (мала пропускна спроможність стежки до перевалу Вайт). У Даї вивантажитися з пароплава було важче, зате маршрут до Чилкутського перевалу пропускав більше людей і майже не залежав від погоди. Тому в Даї старателі довго не затримувалися. До кінця вересня 1897 в містечку були лише факторія Гейлі, кілька салунів, табір тлінкітів та різноманітні намети.
У жовтні спекулянти розділили і розібрали площі під центральну частину містечка, але забудова розпочалася лише тоді, коли водний шлях до Доусон-Сіті замерз і частина пізніх старателів вирішила перезимувати в Даї. До січня наступного року ділова активність у Даї була дуже низькою, а потім почали майже щодня прибувати баржі з будівельними матеріалами. Наприклад, баржа «Колорадо» доставила за один раз вісім мільйонів погонних футів дощок (2 400 тис.метрів). Будинки споруджувалися з неймовірною швидкістю, теслярі працювали цілодобово при світлі місяця та ламп. Триповерховий готель на 40 кімнат зі столовою і баром був зведений за три доби, у наступні п'ять діб з'явився блок з п'ятьма магазинами. У лютому 1898 року Даї вважалося найбільшим містом на Алясці.
Невдовзі сформувалася центральна частина Даї, яка мала регулярне прямокутне планування, розміром п'ять на сім невеликих кварталів. Вулиці у напрямку північ-південь мали назви Баржова, Західна, Бродвей, Головна і Річкова, Бродвей переходив у стежку до Чилкуту. Поперечні вулиці йменувалися номерами — від Першої вулиці до Сьомої вулиці. У планах було передбачено вулиці аж до Двадцять сьома. У квітні 1898-го у містечку вже було близько 200 бізнесів, головним чином, таверни, ресторани, готелі та магазини.
Потік старателів через Даї не припинявся ні вдень, ні вночі, містечко цілодобово наповнювали крики тварин та прокляття людей. Всі бізнеси теж працювали цілодобово, бо кожна година приносила власникам великі прибутки. Даї, яке в літні місяці колись нагадувало райську ідилію зі спокійною водою річки, зеленими заплавами й порослими соснами гірськими схилами обабіч, заростями кущів з ягодами, з безліччю риб, птахів та іншої живності, швидко перетворилося на цивілізовану руїну, де все було перетоптане чобітьми старателів та їх тягової худоби, забудоване або засмічене.
У травні 1898 року Даї було в найбільшому розквіті — 5-8 тисяч людей, 48 готелів, 47 ресторанів, 39 салунів і 19 транспортних компаній. Триповерховий готель «Олімпік» був найбільшим на Юконі — на 115 умебльованих кімнат. Центр Даї виглядав, як цивілізоване містечко, а окраїни були забудовані примітивними зрубами і наметами. Виявилося, що значно легше добувати золото з кишень старателів, ніж з вічної мерзлоти. Для старателів були відкриті аптеки, кабінети дантистів, адвокатів, два госпіталі, церква, пожежна служба (добровільна), була навіть школа, що діяла протягом 1898—1900 років. Виходили дві щотижневі газети — «Dyea Trail» і «Dyea Press», дві телефонні компанії провели свої лінії до Чилкутського перевалу, озера [en] і містечка Скагвей. Свої послуги пропонували сім агентів з нерухомості. Проте Даї ніколи не мало формального управління.
Правопорядок
На відміну від Скагвею, старателі в Даї не затримувалися надовго, бо Чилкутський перевал був відкритий постійно. Тому й злочинність у Даї була трохи нижчою, ніж у Скагвеї.
Газета «Dyea Press» розхвалювала містечко:
Ми хочемо звернути увагу читачів до того факту, що в Сполучених Штатах неможливо знайти мирнішого і впорядкованішого міста з 3 000 жителів… Населення Даї складається з кращих класів суспільства і нікому нема чого боятися… Оригінальний текст (англ.) We desire to call attention of the reading public to the fact that no more orderly and peaceable city of 3,000 in population can be found in the United States… The population of Dyea is composed of the better class and no one need feel alarmed. |
І все ж злочинність була — містечко на кордоні цивілізованого світу приваблювало багатьох шахраїв та злочинців. У 1897-98-х роках місто знаходилося під контролем кримінального боса [en]. Законність була практично відсутня, служба маршалів неефективною, а комісари більш цікавилися фінансовими оборудками, ніж впровадженням правопорядку.
Армія США
Кордонна лінія між Канадою та США на той час ще не була геодезично зафіксована. [en] неточно вказувала межі розділення Росії та Англії. Даї, після продажі Аляски США (1868), могло бути віднесене як до США, так і до території Канади. Втім, особливих суперечок між країнами це не викликало. Канада виставила на Чилкутському перевалі кордон Північно-західної кінної поліції (без коней, зате з кулеметом), а США направили в Даї роту з 25 солдат 14-ї піхотної дивізії. Всі солдати були афроамериканцями.
На початку березня 1898 солдати отаборилися разом з госпіталем у північній частині містечка (трохи південніше факторії Healy&Wilson). Розміщення табору було вигідним — він повністю перекривав північну сторону Даї та залишав лише дві вулиці для проходу до Чилкутського перевалу. Проте невдовзі виявилося, що старателі не потребують контролю, зате є кілька незручностей — немає доступу до берега затоки і далеко від джерел прісної води. Згодом табір перенесли південніше, на західний берег річки Таї.
У Даї солдатам майже нічого було робити, зате їх кілька разів викликали до Скагвею залагоджувати різні конфлікти і втихомирювати бандитські розбирання. Лише один раз солдати були задіяні в Даї у повному складі — у рятувальних роботах після сходження снігової лавини.
Індіанці в Даї
У цій шаленій гонитві до Клондайку лише індіанці зберігали спокій. З людського потоку, що несамовито гнався за золотом, вони мали найбільший зиск. Індіанці швидко навчилися робити бізнес з білими людьми. Сильні та витривалі, вони могли нести поклажу вагою до сотні кілограмів, але й ціну встановлювали високу, постійно торгувалися і, не вагаючись, скидали вантаж з плечей у сніг, якщо хтось пропонував ще вищу ціну. Або ж могли зупинитися посеред стежки й вимагати додаткової оплати.
Після кількох випадків обману, коли білі люди розплачувалися недійсними банкнотами часів Конфедерації, індіанці приймали лише золоті та срібні монети. Загалом вони досить зневажливо ставилися до білих людей. І мали на те причину — старателі в погоні за золотом часто проявляли не найкращі людські якості.
Навернені у пресвітеріанство, індіанці ревно дотримувалися релігійних правил і не працювали в неділю. А під час однієї церковної служби, коли кілька чечако (новоспечених недосвідчених старателів) зайшли до будівлі і не зняли головних уборів, індіанський священник осипав їх прокльонами.
Вулиця в Даї (1898). | Головна вулиця в Даї (1898). | Черга до поштового офісу (1898). |
Занепад Даї
Населення Даї | |
---|---|
Рік | Населення |
1884 | ~50 |
1887 | 141 |
1897 грудень | 1200 |
1898 травень | 10 000 |
1900 березень | 250 |
1900 червень | 122 |
1901 | 71 |
1903 | 6 |
1921 | 0 |
Дві події різко змінили життя в Даї.
Першою було стихійне лихо. Потужний сель у вересні 1897 був лише попередженням природних сил. Зносячи на своєму шляху намети старателів, він забрав життя трьох людей. А у квітні 1898 року, після кількох тижнів снігопаду, зійшла снігова лавина, яку згодом назвали «Лавиною Вербної неділі» (англ. «Palm Sunday Avalanche»). Хоча носильники-тлінкіти попереджали старателів про небезпеку, але більшість із них знехтували цим і понад сімдесят людей були поховані під десятиметровим шаром снігу. Лише кількох вдалося вчасно знайти і відкопати. У західній частині Даї виділили окреме місце під цвинтар для загиблих у лавині. Понад п'ять тисяч людей взяли участь у пошуках жертв та поранених під лавиною. Серед загиблих були й ті, хто вирішив перечекати снігопад у наметах, розкладених поблизу трейлу. У Даї було розгорнутий тент для поранених, якими займалися кілька лікарів. Тіла загиблих охоронялися і не було зафіксовано жодного випадку мародерства.
Чилкутський перевал зажив лихої слави і багато старателів з огляду на безпеку почали віддавати перевагу Скагвею. До того приклалися також бізнесмени та газети. Стараючись принизити Даї в очах старателів, і переманити їх до себе, вони часто перегинали палицю, описуючи трагедію на Чилкуті. Газета «Dyea Trail» з обуренням писала:
Скагвейці зовсім не мають стиду. Їх амбіції полягають у приниженні інших. Вони заживають слави, публікуючи фальшивки; вони настільки нікчемні, що хотіли, щоби було п'ять тисяч загиблих на Чилкутській стежці... Вони не мають поваги до мертвих; але з диявольським задоволенням перебільшують вигадки і в смертельні години намагаються отримати вигоду з нещастя, рекламуючи їхню лихоманливу діру в пеклі. Оригінальний текст (англ.) The Skagwayans have no shame. Their ambitions seems to be to heap misery upon others. They glory in publishing false statements; they are ghoulish enough to wish there had been five thousand if it only happened on the Chilkoot trail... They show no respect for the dead; But apparently take hellish delight n magnifying the awful fiction and in the hour of death take advantage of the sad calamity by advertising their fever-stricken hole of Hell. |
Інша газета — «Dyea Press» — писала:
У відповідь на неправдиві звіти, що поширюються зацікавленими особами по Скагвею... що ніби-то стежка є непрохідною... представник компанії 'Dyea Klondike Transportation Co' заявляє, що «У нашому бізнесі немає жодної затримки через снігову лавину. Ми продовжуємо транспортування вздовж всього маршруту» Оригінальний текст (англ.) In answer to the untruthful report startedat Skagway, by interested parties … that the trail was impassable … Mr. Hammond, of the Dyea Klondike Transportation Co., says: ‘No interruption to our businesses ensue from the effects of the snow slide. We are moving freight promptly along the trail. |
І насправді через лічені години після катастрофи, коли тіла загиблих ще зносили до Даї, потік старателів знову рушив з міста до Чилкуту. Проте кількість новоприбулих до Даї почала зменшуватися.
Другою подією, що остаточно прирекла Даї на запустіння, було відкриття у липні 1898-го залізниці через перевал Вайт. Ця вузькоколійка, побудована в рекордні терміни, обслуговувала старателів, які добиралися до Клондайку через Скагвей. Чилкутський перевал ще працював кілька місяців, переправляючи тих старателів, що вже були в Даї, але пароплави з новими шукачами за золотом перестали прибувати в порт і населення Даї швидко зменшувалося. Крім того, Клондайкська золота лихоманка зійшла з перших шпальт газет, натомість актуальною стала тема Іспансько-американської війни. Це значно зменшило загальну кількість старателів, що вирушали до Клондайку.
До кінця липня 1898, лише через три місяці після найбільшого розквіту, місто покинули майже всі жителі. Весною 1899 року канатні дороги зупинилися. Власники нової залізниці перекупили їх і розібрали на металобрухт, щоб не мати конкуренції. Наступного року зруйнувалася одна пристань, лісова пожежа знищила військовий табір, що розміщувався неподалік, і військові перебралися до Скагвею. На початку 1900 транспортний коридор через Чилкутський перевал вперше за останні кілька сотень років перестав працювати, а без нього Даї втратило сенс для існування.
Близько 250 жителів ще залишалися весною 1900, коли порт Даї був офіційно закритий. Наступного року залишився 71 житель, поштове відділення було зачинене ще через рік, а в 1903 містечко вже вважалося «містом-привидом». Наступні роки лише кілька людей проживали в закинутому містечку. Останнім жителем у 1906 році був Е.Клатт.
Після золотої лихоманки
Після того, як люди покинули Даї, долина стала привабливою для фермерства. 1900 року чотири фермери вирощували городину для потреб Скагвею. Згодом всі фермерства перекупила Гаррієт Пуллен, яка тримала ще ферму корів, щоб мати молочні продукти для її готелю в Скагвеї.
Тим часом залишки центральної частини Даї поступово зникали. Нові господарі землі розбирали будівлі на сараї, огорожу, паливо, або перепродували їх до Скагвею. Пожежа знищила торговий дім Гейлі (1921). Свій внесок робив і звичайний вандалізм. У середині 20-х років річка Тая змінила своє русло і розмила половину Даї. Кілька будинків ще стояли на початку сорокових років, проте були знищені повенями наступних років.
Більшість будинків, залишки яких ще можна знайти в Даї, не є оригінальними будівлями 1897-99-х років, а фермерськими перебудовами пізніших років. Багато руїн ще залишаються на своїх місцях, але їх складно ідентифікувати. Зараз колишня територія містечка є місцем археологічних досліджень.
Сучасний стан
Інтерес до Даї відродився після 1947, коли була прокладена гравійна дорога від Скагвею (8 миль, або 13 км). Дорога проходить вздовж води, слідуючи всім вигинам берегової лінії, і вигідно підкреслює мальовничі краєвиди. Незабаром в Даї почали регулярно приїжджати відпочивальники — подивитися історичні місця, або спробувати своїми силами добратися до Чилкутського перевалу. В околицях з'явилися навіть кілька нових дерев'яних будинків.
1978 року Служба національних парків США викупила більшість території Даї і перетворила її в національну історичну пам'ятку США. Саме Даї та смуга колишнього маршруту до Чилкут (шириною одна миля і завдовжки 17 миль, відповідно, 1,6х16 км) є одним з чотирьох районів Національно-історичного парку Клондайкської золотої лихоманки. Були прокладені туристичні стежки для показу залишків будівель Даї та цвинтарю, відновлений та облаштований маршрут до перевалу, розчищена ділянка для кемпінгу туристів. Кілька будинків в околицях Даї призначені для винаймання туристами.
Усе, що залишилося з тих часів, — кілька фундаментів серед залишків дерев'яних стін, металобрухт, залишки дерев'яних паль від причалу, один майже розвалений сарай, частина декоративної фасадної стіни. Вулиць більше не існує — всі вони були розмиті повенями. Вздовж найбільших колишніх вулиць прокладені стежки з вуличними вказівниками. На місці найбільшого готелю «Олімпік» — порожня галявина з пам'ятною табличкою із заголовком «Не залишилося навіть і сліду» (англ. «Not Even a Trace Remains»).
Найкраще збережені й доглянуті цвинтарі, що були розміщені вище від естуарія. На цвинтарі «Slide» (укр. «Зсув») майже на всіх надмогильних дошках стоїть одна дата смерті — «3 квітня 1898» — для тих, хто загинув у сніговій лавині того дня. На екскурсійній табличці біля цвинтаря є напис: «Цвинтар Даї є місцем спочинку звичайних людей, які були поховані іншими звичайними людьми, але подолані вищою силою» (англ. «The Dyea Town Cementery is the resting place of ordinary people, buried by other ordinary people, but caught up in forces far beyond their control»). Загалом збереглося 52 помічені могили. Найостанніші датовані 1921 роком.
Інший цвинтар через загрозу затоплення був у 1979 році переміщений на нове місце, яке названо Pioneers at Rest. Там є також гранітний монумент у пам'ять про корінних індіанців, що померли в околицях Даї в часи золотої лихоманки.
Для туристів, що прибувають океанськими суднами до Скагвею, у Даї проводяться кінні та піші екскурсії, облаштовані гравійні доріжки, десять ознайомчих стендів, місця для паркувань і кемпів.
Природа забрала назад більшість території Даї. Багато місць поросли соснами, густими кущами та високою травою. Влітку вся долина вкрита дикоростучими півниками. Там можна зустріти ведмедя барибала, бурого ведмедя, північного оленя та орлів. У липні-серпні ведмеді зазвичай полюють на лосося у витоці річки Тая.
Місце, де в 1898 році був центр Даї (2005). Вигляд на південь з боку астуарія. | Це ж місце, дивлячись на північний захід (2005). Від колишніх вулиць не залишилось і сліду. | Залишки дерев'яних паль від пірсу. | Фальшива стіна і частина огорожі — це все, що сьогодні залишилося від будинку А. М. Ґрегга — агента з нерухомості. | Цвинтар «Slide». |
Коментарі
- Поселення Даї й річка Тая мовою тлінкітів перекладаються одним словом — Dayéi.
- На сучасній екскурсійній таблиці в Даї є напис мовами тлінкітів та англійською: «Ch’áagū Daax, Lingít Aaní Ayá. From Long Ago, This Has Been Tlingit Land » (укр. З давніх часів це була територія Тлінкітів.)
- На жаль, чергова спроба обійти інші індіанські кордони в глибині континенту скінчилася для Голта трагічно.
- Білі люди не довго дотримувалися цих застережень і невдовзі монополія індіанців на Чилкуті зійшла нанівець.
- На одній з полян в Даї зараз встановлений екскурсійний стенд із заголовком «Місто перейшло у володіння до корів» (англ. Boomtown Goes to the Cows).
Примітки
- Daniel Fox (29 серпня 2017). Dyea – Historic Boomtown Now a Place of Beauty. https://skagwaynews.com. Процитовано 29 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - . https://www.nps.gov/index.htm. National Park Service. 2 жовтня 2019. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 29 липня 2020 (англ.).
- Norris, 1996, с. 7.
- Kathy Weiser-Alexander (November 2018). . https://www.legendsofamerica.com/. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020. (англ.)
- . www.native-languages.org. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 1 серпня 2020. (англ.)
- Norris, 1996, с. 3—5.
- Cultural Landscapes Program, 2011, с. 24.
- . https://www.yukon-news.com/. Yukon News. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020. (англ.)
- Berton, 2001, с. 9.
- Norris, 1996, с. 10.
- Cultural Landscape Program, 2011, с. 25.
- Cultural Landscape Program, 2011, с. 35.
- Schwatka, 1893, с. 58.
- Ogilvie, 1913, с. 39.
- . National Park Service. 01-Oct-2008. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 серпня 2020 (англ.).
- Adney, 1994, с. 238.
- Berton, 2001, с. 15.
- Administering the Dyea Area. https://www.nps.gov/parkhistory/. National Park Service. 24-Sep-2000. Процитовано 2 серпня 2020 (англ.).
- Peter Lourie (10 квітня 2017). Jack London and the Yukon Gold Rush. https://www.thehistoryreader.com/. History Reader. Процитовано 28 липня 2020. (англ.)
- London, 2017.
- Norris, 1996, с. 23.
- Norris, 1996, с. 20.
- Berton, 2001, с. 137.
- . https://www.tide-forecast.com/. Tide Forecast. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 28 липня 2020. (англ.)
- Berton, 2001, с. 238.
- . https://postalmuseum.si.edu/. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021. (англ.)
- Berton, 2001, с. 244.
- Berton, 2001, с. 247.
- Winslow, 1952, с. 115.
- Norris, 1996, с. 24.
- Norris, 1996, с. 20—21.
- Berton, 2001, с. 237.
- . https://www.juneauempire.com/. . 5 вересня 2018. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 6 серпня 2020 (англ.).
- Norris, 1996, с. 19—20.
- Norris, 1996, с. 29.
- Berton, 2001, с. 236.
- Smith, Jeff (2009) Alias Soapy Smith: The Life and Death of a Scoundrel, Klondike Research. pp. 450-51.
- . https://vilda.alaska.edu/digital/. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 12 січня 2021. (англ.)
- Murray Lundberg. . http://explorenorth.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 6 серпня 2020. (англ.)
- Winslow, 1952, с. 120—121.
- . The Salt Lake Herald. 9 квітня 1898. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021 (англ.).
- . The San Francisco Call. 9 квітня 1898. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021 (англ.).
- Berton, 2001, с. 259.
- Eva Holland (28 січня 2014). . https://upheremagazine.tumblr.com/. uphere. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 6 серпня 2020 (англ.).
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 27 липня 2020. (англ.)
Джерела
- Berton, Pierre (2001). Klondike: The Last Great Gold Rush. Anchor Canada. ISBN .
- Adney, Edwin Tappan (1994). The Klondike Stampede. University of British Columbia Press. с. 496. ISBN .
- Ogilvie, William (1913). Early Days on the Yukon. Ottawa, Canada: Thorbun & Abbott. с. 306.
- Norris, Frank B. (1996). (PDF). Anchorage, Alaska: National Park Service. с. 509. Архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2017. Процитовано 16 серпня 2020.
- Winslow, Kathryn (1952). Big Pan-Out: The Klondike Story. London, UK: Phoenix House Ltd. OCLC 465425340.
- London, Jack (2017). Smoke Bellew. Miravista Interactive, United States. с. 228. ISBN .
- Cultural Landscape Program (2011). The Chilkoot Trail (PDF). с. 407.
- Schwatka, Frederick (1894). A Summer in Alaska. W.J. Brooks. с. 421.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даї (Аляска) |
- —- Путівник по Даї.
- Dyea: A Story of Impermanence [Архівовано 11 липня 2012 у WebCite] —- Даї: історія швидкоплинності.
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dayi angl Dyea misto privid v okruzi Skagvej shtat Alyaska SShA Roztashovane na krayu zatoki Linn Kanal u misci perehodu richki Taya v estuarij Sotni rokiv vono bulo lishe indianskim selishem Pid chas Klondajkskoyi zolotoyi lihomanki Dayi za kilka tizhniv rozroslosya z odniyeyi derev yanoyi budivli faktoriyi do majzhe desyatitisyachnogo mistechka z povnim naborom civilizovanih poslug magazinami transportnimi kompaniyami restoranami gotelyami rozvazhalnimi ta igrovimi zakladami gospitalyami shkoloyu yuristami i navit z nevelikim vijskovim garnizonom A cherez rik mistechko z takoyu zh shvidkistyu sporozhnilo Pislya zakinchennya zolotoyi lihomanki indianci tezh pokinuli Dayi Misto privid Dayi angl Dyea Dayei mova Tlingit Dayi v chasi zolotoyi lihomanki Viglyad na pivnichnij shid 1898 Koordinati 59 30 16 pn sh 135 21 36 zh d H G O Krayina SShASShAShtat AlyaskaRajon Skagvej Alyaska Visota centru 10 mNaselennya 0 osib Chasovij poyas UTC 8 vlitku UTC 7Telefonnij kod 907 Skaguej Poshtovij indeks 99840GeoNames 5845861OSM 2605310 R Skaguej DayiDayi Alyaska Dayi u Vikishovishi Z troh najbilshih poselen na Alyasci ta Yukoni yaki zgodom stali mistami prividami Dayi otrimalo cej titul najshvidshe na kilka rokiv viperedivshi Forti Majl ta Grand Forks Nini maye status Nacionalnoyi istorichnoyi pam yatki i ye chastinoyu Nacionalno istorichnogo parku Klondajkskoyi zolotoyi lihomanki Vidoma prinada razom iz susidnim mistechkom Skagvej dlya bagatoh turistiv ta lyubiteliv ekstremalnogo turizmu IstoriyaDo zolotoyi lihomanki Do pochatku osvoyennya Alyaski Sim ya tlinkitiv u Dayi mizh 1896 ta 1910 rokami Data zasnuvannya Dayi nevidoma Arheologichni doslidzhennya svidchat sho sotni rokiv do poyavi bilih lyudej na misci mista rozmishuvalosya nevelike poselennya tlinkitiv Na pochatku 18 stolittya tlinkiti rozpochali tovarnij obmin z kontinentalnimi plemenami Moreprodukti lososevi ribi morski vodorosti tyuleni krabi rib yachij zhir pakuvalisya na poberezhzhi Dayi dlya perenesennya cherez en vglib kontinentu de obminyuvalisya na tovari inshih plemen zazvichaj produkti tvarinnogo pohodzhennya ta metalevi virobi Indianci tlinkiti buli visokoorganizovanim rozvinutim i vojovnichim narodom Zhitlovi ta gromadski budivli chasto sporudzhuvali z dereva inkoli zhili v dovgih derev yanih barakah pokritih torfom Ce buv skladnishij i progresivnishij tip budivli nizh u indianciv kontinentalnoyi Alyaski Tlinkiti buli majstrami vidovbuvati zi stovburiv derev chovni kotri mogli plavati po moryu ta po richci Chovni dlya shodennogo vzhitku buli zavdovzhki 3 5 metriv Bilshi kanoe zavdovzhki do 17 metriv mogli vmishuvati 50 lyudej i vikoristovuvalisya u voyennih diyah Vidomi takozh yih totemi yaki sporudzhuvalisya dlya riznih cilej religijnih ta pobutovih Odin z korinnih indianciv tak opisuvav znachennya Dayi dlya svogo narodu Dayi j Skagvej nalezhali moyemu narodu V Dayi ye tri richki i tri kurilni Narod ne zhiv tam cilij rik ale z vigodoyu koristuvavsya cim miscem Vsi tri kurilni nalezhali klanu Lukaax adi Voni kontrolyuvali veliku chastinu teritoriyi Na comu misci zbirali yagodi i koptili ribu Indianci takozh tam polyuvali i koptili m yaso Zazvichaj voni postachali jogo cherez Chilkut Stovburi topoli vikoristovuvalisya dlya sporudzhennya kanoe Ya kolis robiv yih z moyim tatom u Dayi Mi vilovlyuvali kolodi z richki zavantazhuvali yih na chovni i privozili syudi Atabaski spuskalisya syudi dlya viminyuvannya na odyag bilih lyudej Originalnij tekst angl Dyea and Skagway are claimed by my people There are three streams at Dyea and there are three smokehouses there The people did not live there the year around but used the place a great deal All three of these smokehouses were owned by Lukaax adi people They controlled a large area of land This place was used for berries as well as for smoking fish The Indian people also hunted there and smoked meat They generally went up to Chilkoot to put them up Cottonwood was also used for making canoes I used to make them with my father at Dyea We would get the wood from the river load the cottonwood on canoes and bring it back here The Athabaskans used to come down there to trade for white man s clothes Tlinkiti kontrolyuvali rajon Chilkutskogo perevalu i ne dozvolyali inshim plemenam koristuvatisya nim U suchasnomu rozuminni voni trimali monopoliyu na dostup do girskih perevaliv u comu rajoni Tilki indianci cogo plemeni mali pravo dostavlyati tovari z poberezhzhya Dayi do torgovelnih postiv kompanij Boston HBC ta Rosijsko amerikanskoyi kompaniyi v glibini Alyaski ta Yukonu Kompaniya Hudson s Bay sprobuvala torguvati bezposeredno z kontinentalnimi plemenami j pobuduvala en 1848 yakij kilka rokiv zaznavav napadiv indianciv i vreshti resht 1852 roku buv spalenij Lishe odin bilij staratel Dzhordzh Golt zmig obminuti indianski pereponi i 1874 roku projti cherez Dayi vglib kontinentu Nihto tak i ne dovidavsya yak Golt zmig uniknuti zustrichi z majzhe troma tisyachami indianciv sho naselyali obidvi storoni Chilkutskogo perevalu Period osvoyennya Alyaski Torgovelnij post Healy amp Wilson u Dayi Staratel gotuyetsya do perehodu Na perednomu plani tlinkiti abo tagishi Dayi 1897 Naprikinci 1870 h starateli pochali znahoditi zolotij pisok na Alyasci i potrebuvali shvidkogo dostupu vglib kontinentu Razom z tim rozpalilasya vorozhnecha mizh miscevimi plemenami Skoristavshis cimi mizhusobicyami 1879 roku morskij oficer kapitan L A Berdsli L A Beardsley yakij na toj chas buv gubernatorom Alyaski vistupiv poserednikom mizh plemenami Na uzberezhzhya Dayi vin dostaviv na vijskovomu korabli dvadcyat starateliv i pislya kilkoh holostih postriliv z kulemeta Gatlinga perekonav vozhdya plemeni vidkriti perehid Ugoda peredbachala sho starateli ne budut piyachiti pristojno povoditimutsya yak gosti ta ne prodavatimut alkogol indiancyam Starateli mogli abo sami perenositi svoyi rechi abo najmati dlya cogo lyudej lishe z plemeni tlinkitiv Monopoliya tlinkitiv na dostup do kontinentu peretvorilasya na transportno torgovelnu Ugoda bula svoyechasnoyu i vigidnoyu dlya oboh storin Na toj chas torgivlya pushninoyu na teritoriyi Alyaski ta Yukonu pochala zanepadati Natomist osnovnoyu metoyu bilih lyudej stalo zoloto i tlinkiti pochali bilshe zaroblyali yak nosilniki nizh yak torgovci pushninoyu U travni 1880 roku persha partiya starateliv sho priplili v Dayi dala spakuvati na berezi svoyi vantazhi indiancyam i razom z nimi perejshla cherez pereval Indianci sluguvali yim za pakuvalnikiv ta platnih nosiyiv Cim bulo zapochatkovano novij procvitayuchij ta velmi dohidnij biznes sered tlinkitiv pakuvannya ta perenesennya vantazhiv cherez Chilkutskij pereval U nomu buli zajnyati vsi choloviki zhinki i navit diti Indianci perestali voroguvati z bilimi lyudmi natomist rozpochalisya vijni mizh plemenami za kontrol nad biznesom Pislya chergovoyi vijni 1888 roku v yakij zaginuli dva indianski vozhdi bulo dosyagnuto peremir ya mizh plemenami ta rozdileno sferi vplivu Z togo chasu Dayi stalo timchasovim prihistom dlya sezonnih mislivciv ribalok starateliv ta nosiyiv pered yih pohodom cherez Chilkutskij pereval Vlasne nazva Dayi pishla vid slova pakuvati movoyu tlinkit Dayei Pershim bilim doslidnikom cih krayiv buv en U 1883 roci doslidzhuyuchi Alyasku i teritoriyu Yukonu vin zupinyavsya v Dayi i zgodom u svoyij knizi dosit detalno opisav miscevih zhiteliv i yih pobut Pravda u svoyih spogadah vin vikoristovuvav zastarilu nazvu selisha Dayay U cij knizhci buli vkladeni takozh malyunki dolini Dayi ta predmetiv pobutu tlinkitiv U 1884 roci Dzhon Gejli razom z Edgarom Vilsonom vidkriv u Dayi faktoriyu a cherez dva roki do nogo priyednavsya kompanjon Dzhon Gejli John Healy yakogo zvichno nazivali kapitan Gejli Azh do 1896 ce buv yedinij derev yanij budinok u Dayi Vin sluguvav odnochasno salunom magazinom i zhitlom Do nogo buv pribudovanij sklad a pozadu rozbitij gorod Pribudova z inshogo boku sporudzhena 1897 roku mala gordu nazvu Gotel restoran de za 50 centiv mozhna bulo poyisti i za she 50 centiv perenochuvati Gejli razom z kompanjonom Vilsonom uporyadkovuvali stezhki do Chilkutu ne beruchi za ce oplati a lishe dlya togo shob privabiti bilshe starateliv do Dayi Tlinkitam ce bulo ne do vpodobi Odin z vozhdiv Lunaat oburyuvavsya sho bili lyudi zabirayut v jogo narodu stezhki 1896 roku vidkrilosya poshtove viddilennya U 1884 86 rokah v Dayi prozhivalo blizko 50 indianciv ale nastupnogo roku yih kilkist znachno zbilshilasya sho svidchilo pro populyarnist pakuvalnogo biznesu 1887 roku v Dayi prozhivalo 138 indianciv podruzhnya para Gejli ta yih partner Dzhordzh Dikson Mislivci ta starateli sho timchasovo zupinyalisya v Dayi rozkladali sobi nameti Tam zhe j rozkladav svij namet Dzhordzh Karmak yakij zgodom vidkriv zoloto na Klondajku Same do salunu Dzhona Gejli vzimku 1887 roku dobralisya dvoye cholovikiv vid en i prinesli zvistku pro novi rodovisha zolota u samorodkah poblizu Forti Majl Odin z nih Tom Vilyams buv nepritomnij i cherez dva dni pomer ne promovivshi zhodnogo slova Inshij indianskij hlopec vzyavshi zhmenyu bobiv skazav Vse zoloto yak ci bobi U nastupni roki ruh starateliv cherez Dayi povoli zrostav i syagnuv 1000 starateliv u 1895 roci A she cherez rik nastupiv spravzhnij bum U chasi zolotoyi lihomanki Pributtya do Dayi Rozvantazhennya paroplava na plit u zatoci Dayi 1897 Uzberezhzhya Dayi 1898 Novopribuli starateli z poklazheyu na poberezhzhi Dayi 1897 Starateli sho projshli Dayi j zupinilisya v Sheep Camp 10 km pivnichnishe Dayi Molodij hlopec na perednomu plani grupi pravoruch yedina fotografiya Dzheka Londona na Alyasci 1897 Vlitku 1897 rozgorilasya Klondajkska zolota lihomanka Pershi paroplavi z Kaliforniyi pribuli do Dayi naprikinci lipnya Dayi vsogo za kilka dniv peretvorilosya v bagatotisyachne poselennya z haotichno rozkidanimi nametami i gorami vantazhiv Dlya odnih ce bula timchasova zupinka na shlyahu do Klondajku dlya inshih sho vtratili svoye majno i groshi abo zdorov ya timchasove pristanovishe pered povernennyam dodomu Buli j taki chij zhittyevij shlyah zakinchivsya v Dayi Doroga na Klondajk prohodila po istorichnij torgovelnij stezhci indianciv cherez Dayi Chilkutskij pereval Beregovij hrebet i do en Dali 800 km po techiyi Yukonu distavalisya do zolotih dilyanok poblizu mista Douson Siti Same cherez Dayi prolyagav marshrut Dzheka Londona ta jogo shvagra do Klondajku osin 1887 Zgodom pismennik zgaduvav u svoyih opovidannyah haos na berezi Dayi sho zaprudzhenij tisyachami funtiv sporyadzhennya yake nalezhalo tisyacham cholovikiv Cya nejmovirna kilkist bagazhu ta yizhi navalom skinuta z paroplaviv na bereg pochinala povilno prosochuvatisya vverh po dolini Dayi i dali cherez Chilkut Doroga zajmala dvadcyat visim mil i vantazh mig buti perenesenij lishe na sobi Indianski nosilniki sho pidijnyali rozcinki z vosmi centiv za funt do soroka ne spravlyalisya z robotoyu i bulo zrozumilo sho zima mozhe zastati bilshist poklazhi she na cij storoni perevalu Originalnij tekst angl madness of the Dyea beach congested with thousand pound outfits of thousands of men This immense mass of luggage and food flung ashore in mountains by the steamers was beginning slowly to dribble up the Dyea Valley and across Chilkoot It was a portage of twenty eight miles and could be accomplished only on the backs of men Despite the fact that the Indian packers had jumped the freight from eight cents a pound to forty they were swamped with the work and it was plain that winter would catch the major portion of the outfits on the wrong side of the divide Z pershih misyaciv zolotoyi lihomanki porti Dayi ta susidnij Skagvej konkuruvali mizh soboyu Spochatku starateli viddavali perevagu Dayi oskilki shlyah cherez Chilkutskij pereval vzhe buv protorovanij dobre vidomij i detalno opisanij u posibnikah Perehid zavzhdi buv vidkritij i ne zakrivavsya navit u poganu pogodu Vzimku 1897 98 cherez Dayi projshlo majzhe vtrichi bilshe starateliv nizh cherez Skagvej vidpovidno 30 tisyach i 10 tisyach Prote port Skagvej buv glibokovodnij i do prichalu mogli odnochasno shvartuvatisya j shvidko rozvantazhuvatisya tri paroplavi Navpaki morske dno i poberezhzhya Dayi buli duzhe pologimi i paroplavi zmusheni buli stavati na yakir majzhe za dvi mili vid berega Rozvantazhennya vidbuvalosya nekerovano i bezladno yak z korablya sho tone Konej skidali pryamo u vodu zi specialnih kontejneriv u yakih vidkrivalosya dno i tvarini na grani bezumstva vid strahu padali u vodu Poklazha vikidalasya na ploti bilya bortiv paroplaviv Yaksho plit vitrimuvav ne rozvalyuvavsya abo ne rozbivavsya na triski i buv dotyagnutij do berega to zalishalasya jmovirnist sho poklazha bude vse zh zagublena vkradena abo produkti prosochatsya morskoyu vodoyu Visota pripliviv u zatoci Dayi mozhe syagati shesti metriv i pakunki z produktami ne vidtyagnuti na bezpechnu viddal vid berega beznadijno namokali solonoyu vodoyu U najgirshij situaciyi buli ti sho rozvantazhuvalisya v chas vidplivu Chekati na pripliv ne bulo koli i skinuvshi vantazh z plotiv na bereg voni vidchajdushno staralisya pereklasti jogo podali vid vodi ale samotuzhki perenesti za dvi tri godini tonnu klunkiv ne kozhnomu bulo pid silu Odin z pribulciv u Dayi zgodom pisav Mi bachili doroslih cholovikiv sho sidili i plakali koli ne zmogli viperediti priplivnu hvilyu Yih obmezheni finansi buli vitracheni na tovari i dorogu Boroshno cukor vivsyanka poroshok dlya vipichki sil drizhdzhi suha kartoplya i frukti opinilisya v solonij vodi Ne mayuchi ni chasu ni groshej na novi zakupi voni vtratili shans dobratisya do zolotih rozsipiv Zhahlivij udar navit dlya samih silnih cholovikiv Originalnij tekst angl We saw grown men sit down and cry when they failed to beat the tide Their limited amount of money had been spent to buy their stuff and get it this far With their flour sugar oatmeal baking power soda salt yeast cakes dried potatoes and dried fruits under salt water and without tie or money to replace them their chances of getting to the gold fields were gone A terrible blow to the strongest of men Bagato cholovikiv zaroblyali dopomagayuchi pribulim dopravlyati vantazhi vid paroplaviv do berega i perenositi yih podali vid pripliviv Cina kolivalasya vid 40 dolariv za godinu pid chas vidplivu do 50 dolariv koli pochinala pribuvati voda Nevdovzi sporudili dvi derev yani pristani dovzhinoyu ponad tri kilometri ale voni nikoli ne buli povnistyu zaversheni j ne polipshili stanovishe z rozvantazhennyam Naspravdi na nih bulo she bilshe haosu osoblivo vzimku koli cherez obledenilij nastil vantazhi j starateli padali u krizhanu vodu zatoki Pershij pirs lyutij 1898 majzhe ne vikoristovuvavsya cherez nenadijnu konstrukciyu i vuzkij proyizd Inshij pirs nabagato dovshij buv kapitalnishim tomu buduvavsya dovshe i vidkrivsya u travni 1898 go koli napliv starateliv znachno zmenshivsya Zagalom vitrati na ci pirsi tak i ne povernulisya pributkami Period rozkvitu Plan Dayi 1898 Pivnichnishe kvartaliv roztashuvavsya vijskovij tabir cherez nogo prohodila vulicya do Chilkutu Dali rozmishuvalosya poselennya tlinkitiv Zashtrihovana oblast vnizu zona okeanskih pripliviv Mizh vijskovim taborom i poselennyam indianciv bula faktoriya Gejli Populyarnist Dayi pidtrimuvalasya polipshennyam servisu na Chilkutskomu perevali Pidpriyemlivi dilki protyagnuli kanati shob polegshiti pidijmannya vgoru virubali v lodi shodinki yaki nazivali Zoloti Shodi perekinuli mistki cherez chislenni vodyani potoki Naprikinci 1897 roku sporudzhenij pershij kanatnij pidjomnik na kinnij tyazi Do vesni 1898 roku vzhe pracyuvalo chotiri en sered nih persha u sviti elektrichna kanatna doroga zavdovzhki 730 m U majbutnomu buli plani sporudzhennya vagonetkovoyi dorogi i vuzkokolijnoyi zaliznici a vesnoyu 1898 roku zakladeni dopomizhni sporudi dlya nih Dayi nabagato povilnishe rozbudovuvalosya nizh Skagvej Prichina comu v umovah tranzitu Do Skagveyu bulo legshe dobratisya gliboka gavan dlya paroplaviv ale vazhche pokinuti mala propuskna spromozhnist stezhki do perevalu Vajt U Dayi vivantazhitisya z paroplava bulo vazhche zate marshrut do Chilkutskogo perevalu propuskav bilshe lyudej i majzhe ne zalezhav vid pogodi Tomu v Dayi starateli dovgo ne zatrimuvalisya Do kincya veresnya 1897 v mistechku buli lishe faktoriya Gejli kilka saluniv tabir tlinkitiv ta riznomanitni nameti U zhovtni spekulyanti rozdilili i rozibrali ploshi pid centralnu chastinu mistechka ale zabudova rozpochalasya lishe todi koli vodnij shlyah do Douson Siti zamerz i chastina piznih starateliv virishila perezimuvati v Dayi Do sichnya nastupnogo roku dilova aktivnist u Dayi bula duzhe nizkoyu a potim pochali majzhe shodnya pribuvati barzhi z budivelnimi materialami Napriklad barzha Kolorado dostavila za odin raz visim miljoniv pogonnih futiv doshok 2 400 tis metriv Budinki sporudzhuvalisya z nejmovirnoyu shvidkistyu teslyari pracyuvali cilodobovo pri svitli misyacya ta lamp Tripoverhovij gotel na 40 kimnat zi stolovoyu i barom buv zvedenij za tri dobi u nastupni p yat dib z yavivsya blok z p yatma magazinami U lyutomu 1898 roku Dayi vvazhalosya najbilshim mistom na Alyasci Nevdovzi sformuvalasya centralna chastina Dayi yaka mala regulyarne pryamokutne planuvannya rozmirom p yat na sim nevelikih kvartaliv Vulici u napryamku pivnich pivden mali nazvi Barzhova Zahidna Brodvej Golovna i Richkova Brodvej perehodiv u stezhku do Chilkutu Poperechni vulici jmenuvalisya nomerami vid Pershoyi vulici do Somoyi vulici U planah bulo peredbacheno vulici azh do Dvadcyat soma U kvitni 1898 go u mistechku vzhe bulo blizko 200 biznesiv golovnim chinom taverni restorani goteli ta magazini Potik starateliv cherez Dayi ne pripinyavsya ni vden ni vnochi mistechko cilodobovo napovnyuvali kriki tvarin ta proklyattya lyudej Vsi biznesi tezh pracyuvali cilodobovo bo kozhna godina prinosila vlasnikam veliki pributki Dayi yake v litni misyaci kolis nagaduvalo rajsku idiliyu zi spokijnoyu vodoyu richki zelenimi zaplavami j poroslimi sosnami girskimi shilami obabich zarostyami kushiv z yagodami z bezlichchyu rib ptahiv ta inshoyi zhivnosti shvidko peretvorilosya na civilizovanu ruyinu de vse bulo peretoptane chobitmi starateliv ta yih tyagovoyi hudobi zabudovane abo zasmichene U travni 1898 roku Dayi bulo v najbilshomu rozkviti 5 8 tisyach lyudej 48 goteliv 47 restoraniv 39 saluniv i 19 transportnih kompanij Tripoverhovij gotel Olimpik buv najbilshim na Yukoni na 115 umeblovanih kimnat Centr Dayi viglyadav yak civilizovane mistechko a okrayini buli zabudovani primitivnimi zrubami i nametami Viyavilosya sho znachno legshe dobuvati zoloto z kishen starateliv nizh z vichnoyi merzloti Dlya starateliv buli vidkriti apteki kabineti dantistiv advokativ dva gospitali cerkva pozhezhna sluzhba dobrovilna bula navit shkola sho diyala protyagom 1898 1900 rokiv Vihodili dvi shotizhnevi gazeti Dyea Trail i Dyea Press dvi telefonni kompaniyi proveli svoyi liniyi do Chilkutskogo perevalu ozera en i mistechka Skagvej Svoyi poslugi proponuvali sim agentiv z neruhomosti Prote Dayi nikoli ne malo formalnogo upravlinnya Pravoporyadok Na vidminu vid Skagveyu starateli v Dayi ne zatrimuvalisya nadovgo bo Chilkutskij pereval buv vidkritij postijno Tomu j zlochinnist u Dayi bula trohi nizhchoyu nizh u Skagveyi Gazeta Dyea Press rozhvalyuvala mistechko Mi hochemo zvernuti uvagu chitachiv do togo faktu sho v Spoluchenih Shtatah nemozhlivo znajti mirnishogo i vporyadkovanishogo mista z 3 000 zhiteliv Naselennya Dayi skladayetsya z krashih klasiv suspilstva i nikomu nema chogo boyatisya Originalnij tekst angl We desire to call attention of the reading public to the fact that no more orderly and peaceable city of 3 000 in population can be found in the United States The population of Dyea is composed of the better class and no one need feel alarmed I vse zh zlochinnist bula mistechko na kordoni civilizovanogo svitu privablyuvalo bagatoh shahrayiv ta zlochinciv U 1897 98 h rokah misto znahodilosya pid kontrolem kriminalnogo bosa en Zakonnist bula praktichno vidsutnya sluzhba marshaliv neefektivnoyu a komisari bilsh cikavilisya finansovimi oborudkami nizh vprovadzhennyam pravoporyadku Armiya SShA Kordonna liniya mizh Kanadoyu ta SShA na toj chas she ne bula geodezichno zafiksovana en netochno vkazuvala mezhi rozdilennya Rosiyi ta Angliyi Dayi pislya prodazhi Alyaski SShA 1868 moglo buti vidnesene yak do SShA tak i do teritoriyi Kanadi Vtim osoblivih superechok mizh krayinami ce ne viklikalo Kanada vistavila na Chilkutskomu perevali kordon Pivnichno zahidnoyi kinnoyi policiyi bez konej zate z kulemetom a SShA napravili v Dayi rotu z 25 soldat 14 yi pihotnoyi diviziyi Vsi soldati buli afroamerikancyami Na pochatku bereznya 1898 soldati otaborilisya razom z gospitalem u pivnichnij chastini mistechka trohi pivdennishe faktoriyi Healy amp Wilson Rozmishennya taboru bulo vigidnim vin povnistyu perekrivav pivnichnu storonu Dayi ta zalishav lishe dvi vulici dlya prohodu do Chilkutskogo perevalu Prote nevdovzi viyavilosya sho starateli ne potrebuyut kontrolyu zate ye kilka nezruchnostej nemaye dostupu do berega zatoki i daleko vid dzherel prisnoyi vodi Zgodom tabir perenesli pivdennishe na zahidnij bereg richki Tayi U Dayi soldatam majzhe nichogo bulo robiti zate yih kilka raziv viklikali do Skagveyu zalagodzhuvati rizni konflikti i vtihomiryuvati banditski rozbirannya Lishe odin raz soldati buli zadiyani v Dayi u povnomu skladi u ryatuvalnih robotah pislya shodzhennya snigovoyi lavini Indianci v Dayi U cij shalenij gonitvi do Klondajku lishe indianci zberigali spokij Z lyudskogo potoku sho nesamovito gnavsya za zolotom voni mali najbilshij zisk Indianci shvidko navchilisya robiti biznes z bilimi lyudmi Silni ta vitrivali voni mogli nesti poklazhu vagoyu do sotni kilogramiv ale j cinu vstanovlyuvali visoku postijno torguvalisya i ne vagayuchis skidali vantazh z plechej u snig yaksho htos proponuvav she vishu cinu Abo zh mogli zupinitisya posered stezhki j vimagati dodatkovoyi oplati Pislya kilkoh vipadkiv obmanu koli bili lyudi rozplachuvalisya nedijsnimi banknotami chasiv Konfederaciyi indianci prijmali lishe zoloti ta sribni moneti Zagalom voni dosit znevazhlivo stavilisya do bilih lyudej I mali na te prichinu starateli v pogoni za zolotom chasto proyavlyali ne najkrashi lyudski yakosti Naverneni u presviterianstvo indianci revno dotrimuvalisya religijnih pravil i ne pracyuvali v nedilyu A pid chas odniyeyi cerkovnoyi sluzhbi koli kilka chechako novospechenih nedosvidchenih starateliv zajshli do budivli i ne znyali golovnih uboriv indianskij svyashennik osipav yih proklonami Vulicya v Dayi 1898 Golovna vulicya v Dayi 1898 Cherga do poshtovogo ofisu 1898 Zanepad Dayi Naselennya Dayi Rik Naselennya1884 501887 1411897 gruden 12001898 traven 10 0001900 berezen 2501900 cherven 1221901 711903 61921 0 Dvi podiyi rizko zminili zhittya v Dayi Pershoyu bulo stihijne liho Potuzhnij sel u veresni 1897 buv lishe poperedzhennyam prirodnih sil Znosyachi na svoyemu shlyahu nameti starateliv vin zabrav zhittya troh lyudej A u kvitni 1898 roku pislya kilkoh tizhniv snigopadu zijshla snigova lavina yaku zgodom nazvali Lavinoyu Verbnoyi nedili angl Palm Sunday Avalanche Hocha nosilniki tlinkiti poperedzhali starateliv pro nebezpeku ale bilshist iz nih znehtuvali cim i ponad simdesyat lyudej buli pohovani pid desyatimetrovim sharom snigu Lishe kilkoh vdalosya vchasno znajti i vidkopati U zahidnij chastini Dayi vidilili okreme misce pid cvintar dlya zagiblih u lavini Ponad p yat tisyach lyudej vzyali uchast u poshukah zhertv ta poranenih pid lavinoyu Sered zagiblih buli j ti hto virishiv perechekati snigopad u nametah rozkladenih poblizu trejlu U Dayi bulo rozgornutij tent dlya poranenih yakimi zajmalisya kilka likariv Tila zagiblih ohoronyalisya i ne bulo zafiksovano zhodnogo vipadku maroderstva Chilkutskij pereval zazhiv lihoyi slavi i bagato starateliv z oglyadu na bezpeku pochali viddavati perevagu Skagveyu Do togo priklalisya takozh biznesmeni ta gazeti Starayuchis priniziti Dayi v ochah starateliv i peremaniti yih do sebe voni chasto pereginali palicyu opisuyuchi tragediyu na Chilkuti Gazeta Dyea Trail z oburennyam pisala Skagvejci zovsim ne mayut stidu Yih ambiciyi polyagayut u prinizhenni inshih Voni zazhivayut slavi publikuyuchi falshivki voni nastilki nikchemni sho hotili shobi bulo p yat tisyach zagiblih na Chilkutskij stezhci Voni ne mayut povagi do mertvih ale z diyavolskim zadovolennyam perebilshuyut vigadki i v smertelni godini namagayutsya otrimati vigodu z neshastya reklamuyuchi yihnyu lihomanlivu diru v pekli Originalnij tekst angl The Skagwayans have no shame Their ambitions seems to be to heap misery upon others They glory in publishing false statements they are ghoulish enough to wish there had been five thousand if it only happened on the Chilkoot trail They show no respect for the dead But apparently take hellish delight n magnifying the awful fiction and in the hour of death take advantage of the sad calamity by advertising their fever stricken hole of Hell Insha gazeta Dyea Press pisala U vidpovid na nepravdivi zviti sho poshiryuyutsya zacikavlenimi osobami po Skagveyu sho nibi to stezhka ye neprohidnoyu predstavnik kompaniyi Dyea Klondike Transportation Co zayavlyaye sho U nashomu biznesi nemaye zhodnoyi zatrimki cherez snigovu lavinu Mi prodovzhuyemo transportuvannya vzdovzh vsogo marshrutu Originalnij tekst angl In answer to the untruthful report startedat Skagway by interested parties that the trail was impassable Mr Hammond of the Dyea Klondike Transportation Co says No interruption to our businesses ensue from the effects of the snow slide We are moving freight promptly along the trail I naspravdi cherez licheni godini pislya katastrofi koli tila zagiblih she znosili do Dayi potik starateliv znovu rushiv z mista do Chilkutu Prote kilkist novopribulih do Dayi pochala zmenshuvatisya Drugoyu podiyeyu sho ostatochno prirekla Dayi na zapustinnya bulo vidkrittya u lipni 1898 go zaliznici cherez pereval Vajt Cya vuzkokolijka pobudovana v rekordni termini obslugovuvala starateliv yaki dobiralisya do Klondajku cherez Skagvej Chilkutskij pereval she pracyuvav kilka misyaciv perepravlyayuchi tih starateliv sho vzhe buli v Dayi ale paroplavi z novimi shukachami za zolotom perestali pribuvati v port i naselennya Dayi shvidko zmenshuvalosya Krim togo Klondajkska zolota lihomanka zijshla z pershih shpalt gazet natomist aktualnoyu stala tema Ispansko amerikanskoyi vijni Ce znachno zmenshilo zagalnu kilkist starateliv sho virushali do Klondajku Do kincya lipnya 1898 lishe cherez tri misyaci pislya najbilshogo rozkvitu misto pokinuli majzhe vsi zhiteli Vesnoyu 1899 roku kanatni dorogi zupinilisya Vlasniki novoyi zaliznici perekupili yih i rozibrali na metalobruht shob ne mati konkurenciyi Nastupnogo roku zrujnuvalasya odna pristan lisova pozhezha znishila vijskovij tabir sho rozmishuvavsya nepodalik i vijskovi perebralisya do Skagveyu Na pochatku 1900 transportnij koridor cherez Chilkutskij pereval vpershe za ostanni kilka soten rokiv perestav pracyuvati a bez nogo Dayi vtratilo sens dlya isnuvannya Blizko 250 zhiteliv she zalishalisya vesnoyu 1900 koli port Dayi buv oficijno zakritij Nastupnogo roku zalishivsya 71 zhitel poshtove viddilennya bulo zachinene she cherez rik a v 1903 mistechko vzhe vvazhalosya mistom prividom Nastupni roki lishe kilka lyudej prozhivali v zakinutomu mistechku Ostannim zhitelem u 1906 roci buv E Klatt Pislya zolotoyi lihomanki Pislya togo yak lyudi pokinuli Dayi dolina stala privablivoyu dlya fermerstva 1900 roku chotiri fermeri viroshuvali gorodinu dlya potreb Skagveyu Zgodom vsi fermerstva perekupila Garriyet Pullen yaka trimala she fermu koriv shob mati molochni produkti dlya yiyi gotelyu v Skagveyi Tim chasom zalishki centralnoyi chastini Dayi postupovo znikali Novi gospodari zemli rozbirali budivli na sarayi ogorozhu palivo abo pereproduvali yih do Skagveyu Pozhezha znishila torgovij dim Gejli 1921 Svij vnesok robiv i zvichajnij vandalizm U seredini 20 h rokiv richka Taya zminila svoye ruslo i rozmila polovinu Dayi Kilka budinkiv she stoyali na pochatku sorokovih rokiv prote buli znisheni povenyami nastupnih rokiv Bilshist budinkiv zalishki yakih she mozhna znajti v Dayi ne ye originalnimi budivlyami 1897 99 h rokiv a fermerskimi perebudovami piznishih rokiv Bagato ruyin she zalishayutsya na svoyih miscyah ale yih skladno identifikuvati Zaraz kolishnya teritoriya mistechka ye miscem arheologichnih doslidzhen Suchasnij stanInteres do Dayi vidrodivsya pislya 1947 koli bula prokladena gravijna doroga vid Skagveyu 8 mil abo 13 km Doroga prohodit vzdovzh vodi sliduyuchi vsim viginam beregovoyi liniyi i vigidno pidkreslyuye malovnichi krayevidi Nezabarom v Dayi pochali regulyarno priyizhdzhati vidpochivalniki podivitisya istorichni miscya abo sprobuvati svoyimi silami dobratisya do Chilkutskogo perevalu V okolicyah z yavilisya navit kilka novih derev yanih budinkiv 1978 roku Sluzhba nacionalnih parkiv SShA vikupila bilshist teritoriyi Dayi i peretvorila yiyi v nacionalnu istorichnu pam yatku SShA Same Dayi ta smuga kolishnogo marshrutu do Chilkut shirinoyu odna milya i zavdovzhki 17 mil vidpovidno 1 6h16 km ye odnim z chotiroh rajoniv Nacionalno istorichnogo parku Klondajkskoyi zolotoyi lihomanki Buli prokladeni turistichni stezhki dlya pokazu zalishkiv budivel Dayi ta cvintaryu vidnovlenij ta oblashtovanij marshrut do perevalu rozchishena dilyanka dlya kempingu turistiv Kilka budinkiv v okolicyah Dayi priznacheni dlya vinajmannya turistami Use sho zalishilosya z tih chasiv kilka fundamentiv sered zalishkiv derev yanih stin metalobruht zalishki derev yanih pal vid prichalu odin majzhe rozvalenij saraj chastina dekorativnoyi fasadnoyi stini Vulic bilshe ne isnuye vsi voni buli rozmiti povenyami Vzdovzh najbilshih kolishnih vulic prokladeni stezhki z vulichnimi vkazivnikami Na misci najbilshogo gotelyu Olimpik porozhnya galyavina z pam yatnoyu tablichkoyu iz zagolovkom Ne zalishilosya navit i slidu angl Not Even a Trace Remains Najkrashe zberezheni j doglyanuti cvintari sho buli rozmisheni vishe vid estuariya Na cvintari Slide ukr Zsuv majzhe na vsih nadmogilnih doshkah stoyit odna data smerti 3 kvitnya 1898 dlya tih hto zaginuv u snigovij lavini togo dnya Na ekskursijnij tablichci bilya cvintarya ye napis Cvintar Dayi ye miscem spochinku zvichajnih lyudej yaki buli pohovani inshimi zvichajnimi lyudmi ale podolani vishoyu siloyu angl The Dyea Town Cementery is the resting place of ordinary people buried by other ordinary people but caught up in forces far beyond their control Zagalom zbereglosya 52 pomicheni mogili Najostannishi datovani 1921 rokom Inshij cvintar cherez zagrozu zatoplennya buv u 1979 roci peremishenij na nove misce yake nazvano Pioneers at Rest Tam ye takozh granitnij monument u pam yat pro korinnih indianciv sho pomerli v okolicyah Dayi v chasi zolotoyi lihomanki Dlya turistiv sho pribuvayut okeanskimi sudnami do Skagveyu u Dayi provodyatsya kinni ta pishi ekskursiyi oblashtovani gravijni dorizhki desyat oznajomchih stendiv miscya dlya parkuvan i kempiv Priroda zabrala nazad bilshist teritoriyi Dayi Bagato misc porosli sosnami gustimi kushami ta visokoyu travoyu Vlitku vsya dolina vkrita dikorostuchimi pivnikami Tam mozhna zustriti vedmedya baribala burogo vedmedya pivnichnogo olenya ta orliv U lipni serpni vedmedi zazvichaj polyuyut na lososya u vitoci richki Taya Misce de v 1898 roci buv centr Dayi 2005 Viglyad na pivden z boku astuariya Ce zh misce divlyachis na pivnichnij zahid 2005 Vid kolishnih vulic ne zalishilos i slidu Zalishki derev yanih pal vid pirsu Falshiva stina i chastina ogorozhi ce vse sho sogodni zalishilosya vid budinku A M Gregga agenta z neruhomosti Cvintar Slide KomentariPoselennya Dayi j richka Taya movoyu tlinkitiv perekladayutsya odnim slovom Dayei Na suchasnij ekskursijnij tablici v Dayi ye napis movami tlinkitiv ta anglijskoyu Ch aagu Daax Lingit Aani Aya From Long Ago This Has Been Tlingit Land ukr Z davnih chasiv ce bula teritoriya Tlinkitiv Na zhal chergova sproba obijti inshi indianski kordoni v glibini kontinentu skinchilasya dlya Golta tragichno Bili lyudi ne dovgo dotrimuvalisya cih zasterezhen i nevdovzi monopoliya indianciv na Chilkuti zijshla nanivec Na odnij z polyan v Dayi zaraz vstanovlenij ekskursijnij stend iz zagolovkom Misto perejshlo u volodinnya do koriv angl Boomtown Goes to the Cows PrimitkiDaniel Fox 29 serpnya 2017 Dyea Historic Boomtown Now a Place of Beauty https skagwaynews com Procitovano 29 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl https www nps gov index htm National Park Service 2 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 29 lipnya 2020 angl Norris 1996 s 7 Kathy Weiser Alexander November 2018 https www legendsofamerica com Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 28 lipnya 2020 angl www native languages org Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 1 serpnya 2020 angl Norris 1996 s 3 5 Cultural Landscapes Program 2011 s 24 https www yukon news com Yukon News Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 28 lipnya 2020 angl Berton 2001 s 9 Norris 1996 s 10 Cultural Landscape Program 2011 s 25 Cultural Landscape Program 2011 s 35 Schwatka 1893 s 58 Ogilvie 1913 s 39 National Park Service 01 Oct 2008 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 9 serpnya 2020 angl Adney 1994 s 238 Berton 2001 s 15 Administering the Dyea Area https www nps gov parkhistory National Park Service 24 Sep 2000 Procitovano 2 serpnya 2020 angl Peter Lourie 10 kvitnya 2017 Jack London and the Yukon Gold Rush https www thehistoryreader com History Reader Procitovano 28 lipnya 2020 angl London 2017 Norris 1996 s 23 Norris 1996 s 20 Berton 2001 s 137 https www tide forecast com Tide Forecast Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 28 lipnya 2020 angl Berton 2001 s 238 https postalmuseum si edu Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl Berton 2001 s 244 Berton 2001 s 247 Winslow 1952 s 115 Norris 1996 s 24 Norris 1996 s 20 21 Berton 2001 s 237 https www juneauempire com 5 veresnya 2018 Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 6 serpnya 2020 angl Norris 1996 s 19 20 Norris 1996 s 29 Berton 2001 s 236 Smith Jeff 2009 Alias Soapy Smith The Life and Death of a Scoundrel Klondike Research pp 450 51 ISBN 0 9819743 0 9 https vilda alaska edu digital Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl Murray Lundberg http explorenorth com Arhiv originalu za 21 serpnya 2020 Procitovano 6 serpnya 2020 angl Winslow 1952 s 120 121 The Salt Lake Herald 9 kvitnya 1898 Arhiv originalu za 13 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl The San Francisco Call 9 kvitnya 1898 Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 angl Berton 2001 s 259 Eva Holland 28 sichnya 2014 https upheremagazine tumblr com uphere Arhiv originalu za 14 grudnya 2018 Procitovano 6 serpnya 2020 angl Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 27 lipnya 2020 angl DzherelaBerton Pierre 2001 Klondike The Last Great Gold Rush Anchor Canada ISBN 0 385 65844 3 Adney Edwin Tappan 1994 The Klondike Stampede University of British Columbia Press s 496 ISBN 0774804904 Ogilvie William 1913 Early Days on the Yukon Ottawa Canada Thorbun amp Abbott s 306 Norris Frank B 1996 PDF Anchorage Alaska National Park Service s 509 Arhiv originalu PDF za 18 lipnya 2017 Procitovano 16 serpnya 2020 Winslow Kathryn 1952 Big Pan Out The Klondike Story London UK Phoenix House Ltd OCLC 465425340 London Jack 2017 Smoke Bellew Miravista Interactive United States s 228 ISBN 9781948132398 Cultural Landscape Program 2011 The Chilkoot Trail PDF s 407 Schwatka Frederick 1894 A Summer in Alaska W J Brooks s 421 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dayi Alyaska Putivnik po Dayi Dyea A Story of Impermanence Arhivovano 11 lipnya 2012 u WebCite Dayi istoriya shvidkoplinnosti Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi