Напис князя Олексія або будівельний напис Олексія — усталена назва історичного артефакту XV століття, що являє собою вапнякову плиту з вибитим написом грецькою мовою, що розповідає про будівництво правителем Феодоро фортеці й храмів, прикрашена двома гербами: з двоголовим орлом, хрестом; пам'ятник зберігається у фондах лапідарію Бахчисарайського палацу-музею.
Напис князя Олексія | |
---|---|
44°44′55″ пн. ш. 33°52′54″ сх. д. / 44.74861111113888512° пн. ш. 33.88166666669444282° сх. д.Координати: 44°44′55″ пн. ш. 33°52′54″ сх. д. / 44.74861111113888512° пн. ш. 33.88166666669444282° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Бахчисарай Автономна Республіка Крим |
Тип | артефакт і меморіальна дошка |
Матеріал | вапняк |
Дата заснування | 15 століття |
Напис князя Олексія Напис князя Олексія (Україна) | |
Опис
Пам'ятник є кам'яною плитою, виготовленою з нумулітового вапняку (Василь Латишев наприкінці XIX століття вважав, що з білого мармуру) розмірами 44,0 на 133,0 на 19,5 (17,0) см, з прямокутним у перерізі пазом довжиною 102 см (для кріплення при монтажі) з тильного боку 14 см від лицьової частини. Передня і нижня сторони були ретельно вирівняні та відшліфовані при підготовці плити, до гравіювання напису, вирізаного на глибину 0,4 см. Мабуть, при встановленні плити на місце з'ясувалося, що вона не входить у призначену нішу та загладжену нижню грань по зовнішньому краю підрубали зубилом-зубаткою на ширину близько 5 см і глибину 7-7,5 см. Судячи за формою плити гніздо для її вставки мало трапецієподібну форму. Текст, вибитий на плиті говорить
ср.-грец. Ἐκτήσθη ὁ ναὸς οὗτος σὺν το͂ εὐλογημένο κάστρῳ, ὃ νῦν ὁρᾶται, ὑπὸ ἡμερῶν κυροῦ Ἀλεξίου, αὐθέντου πόλεως Θεοδώρους καὶ παραθαλασίας καὶ κτήτωρ τῶν ἁγίων ἐνδόξων θεοστέπτων μεγάλων βασιλέων καὶ εἰσαποστόλων Κωνσταντίνου καὶ Ἑλένης μηνὶ Ὀκτοβρί̣[ῳ][..]´, ἰνδηκτηο͂νος ἕκτης, ἔτους ͵ςϠλς
що, в перекладі Василя Латишева, виглядає так
Збудований храм цей із благословенною фортецею, що нині бачиться, за днів пана Олексія, володаря Феодоро та помор'я і ктитора святих славних, боговенчанних, великих царів рівноапостольних Костянтина та Олени в місяці жовтні, індикту шостого, літа 6 936
Плита також прикрашена центром номограмою від імені грец. Ἀλέξιος і двома гербами: зліва — витягнутий хрест в овальному щиті, подібний до генуезьких і причина його знаходження в написі, і взагалі, приналежність до княжого роду неясна; висловилася думка, що запозичивши генуезький герб, Олексій заявляв про свої права на генуезькі володіння в Криму (припускають, що селища округи Лусти в останні десятиліття існування генуезьких колоній не входили в їхню юрисдикцію і що влада Феодоро в ці роки поширилася на всю Готію до кордонів консульства Солдайського). З правого боку зображений двоголовий орел, точніше, половина двоголового орла, з приводу чого Микола Рєпніков вказував, що правий край просто відбитий (у п'ятому рядку написи також втрачено 2 останні літери). На думку істориків, герб міг вказувати на спорідненість князя з Валеологами.
Історія
Місце і час виявлення плити не встановлено: передбачається, що вона була знайдена між 1803 і 1805 роком. Вперше пам'ятник був опублікований, у вигляді малюнка, Павлом Сумароковим, у II томі праці «дозвілля Кримського судді, або друга подорож до Тавриди», який, за відомостями Івана Стемпковського, поширенимиПетром Кеппеном, бачив його в маєтку СаблаТаврійського губернатора Андрій Бороздіна (Олександр Бертьє-Делагард, говорячи про малюнок плити у Сумарокова, також був переконаний, що мандрівник бачив її не в стіні церкви, а вже знятою, в якомусь іншому місці, оскільки з встановленої плити такий докладний малюнок зробити неможливо). Сам Сумароков роз'яснень з цього приводу свого часу не зробив. На думку Кеппена артефакт раніше знаходився в Інкермані (Каламіта), звідки був, невідомо ким, вивезений в Саблу (у 1890 році плита, з маєтку, була передана до музею Таврійської вченої архівної комісії). Версії про початкове інкерманське знаходження плити дотримувався Олександр Бертьє-Делагард, посилаючись на повідомлення майора Густава Штрандмана з армії Василя Долгорукова від 1771 року, що бачив над воротами біля входу в Інкерманського монастиря якийсь напис, прочитати яку не міг, а мабуть, записав зміст з чиїхось слів (особливого сенсу в переказаному майором тексті немає). Ця звістка і спонукала вченого відстоювати інкерманське Походження плити. Таку думку домінувало зв'язку з тим, що в XIX столітті фортеця Феодоро ототожнювали з Інкерманом і тільки після роботи Пилипа Бруна «Чорноморські готи й сліди довгого їх перебування в Південній Росії» 1880 року столицю князівства локалізували на Мангупі. Місцем же початкового знаходження плити довго продовжували вважати Каламіту: ще в капітальній праці 1990 року «Фортечний ансамбль Мангупа» А. Г. Герцен висловлював думку, що плита спочатку перебувала в Інкермані і лише в роботі 2006 року вчений писав, що плита перебувала на Мангупі й висловлює припущення, виходячи зі змісту, могла перебувати над воротами в цитадель, що аргументовано заперечує Володимир Кирилко, який вважає, що плита була архітрав, що перекривав дверний отвір і, за розмірами, могла перебувати в одному з храмів.
За результатами розкопок 1997–2005 років група істориків під керівництвом Герцена вважає за можливе первісне знаходження плити або в Октагональному храмі, або в церкві Костянтина та Олени (що узгоджується з версією Василя Латишева). Проти такого висновку не заперечують і наукові опоненти Герцена Кирилка та Мица, на користь чого говорить відповідність паза на нижньому тильному краю каменю розмірам вхідного отвору дверей за заплічниками. Версію про походження артефакту з Октагонального храму, де плита була встановлена над дверима, в одній із робіт та ж висловлює Віктор Миц.
Посилання
- Виноградов А. Ю. V 180. Феодоро или Каламита. Строительная надпись Алексея, 1427 г. Inscriptiones antiquae Orae Septentrionalis Ponti Euxini. оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- Мыц В.Л. 2.3.2. Город Феодоро в 20-е гг. XV в.: оборонительное, культовое и гражданское строительство // [1] — Симферополь : Универсум, 2009. — С. 134—138. — . з джерела 11 листопада 2021
- А.Г. Герцен. Крепостной ансамбль Мангупа // Материалы по археологии, истории, этнографии Таврики : журнал. — Симферополь, 1990. — Вип. 1 (13 липня). — С. 145—146. — ISSN 2413-189X. — .
- Латышев В. В. Мангуп // [2] — Санкт-Петербург : Типография Императорской Академии наук, 1896. — С. 51—53.
- Малицкий Н. В. Заметки по эпиграфике Мангупа // Известия Государственной академии истории материальной культуры : журнал. — 1933. — Вип. 71 (13 липня). — С. 26, 27. з джерела 17 лютого 2022.
- Мыц В.Л. Глава IV. Timor turcorum в генуэзских факториях времени их управления Банком Сан-Джорджо (1453—1475 гг.). Луста, Чембало и Капитанство Готии в третьей четверти XV в. // — Симферополь : Универсум, 2009. — С. 345—352. — .
- Секиринский С.А. — Симферополь : Крымиздат, 1955. — С. 80—81.
- Пётр Кеппен. [3] — СПб : Императорская академия наук, 1837. — С. 221. з джерела 31 січня 2022
- Сумароков, Павел Иванович. [4] — Санкт-Петербург : Императорская типография, 1805. — Т. 2. — С. рисунок 20. з джерела 5 листопада 2021
- А. Л. Бертье-Делагард. Остатки древних сооружений в окрестностях Севастополя и пещерные города Крыма // [5] — Одесса : Типография Алексомати, 1888. — Т. XIV. — С. 190. з джерела 5 березня 2022
- Пётр Кеппен. [6] — СПб : Императорская академия наук, 1837. — С. 95, 220. з джерела 31 січня 2022
- Брун Ф. К. Черноморские готы и следы долгого их пребывания в Южной России // — Одесса : типография Г. Ульриха, 1880. — Т. 2. — С. 189—241.
- А.Г. Герцен. Христианская община Мангупа под властью турок // — Симферополь : Издательство Симферопольской и Крымской епархии, 2006. — С. 32—35. — (материалы Международной церковно- исторической конференции памяти преподобного Иоанна, епископа Готфского, 7-10 июля 2005 г., пос. Партенит)
- В. П. Кирилко. О времени строительства мангупского октагона и его идентификации (к вопросу об интерпретационных возможностях источников) // Stratum plus. Археология и культурная антропология : журнал. — Кишинёв, 2010. — Вип. 6 (13 липня). — С. 104—120. — ISSN 1857-3533.
- А.Г. Герцен, Науменко В. Е. Октагональная церковь Мангупской цитадели по данным археологических исследований 1997—1999 гг.: планировка, стратиграфия, хронология // Античная древность и средние века : журнал. — 2009. — Вип. 39 (13 липня). — С. 423—466. — ISSN 2687-0398. з джерела 14 лютого 2022.
- |В. П. Кирилко, Мыц В.Л. Октогональный храм Мангупа // Античная древность и средние века : журнал. — 2001. — Вип. 32 (13 липня). — С. 354—375. — ISSN 2687-0398. з джерела 12 лютого 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Napis knyazya Oleksiya abo budivelnij napis Oleksiya ustalena nazva istorichnogo artefaktu XV stolittya sho yavlyaye soboyu vapnyakovu plitu z vibitim napisom greckoyu movoyu sho rozpovidaye pro budivnictvo pravitelem Feodoro forteci j hramiv prikrashena dvoma gerbami z dvogolovim orlom hrestom pam yatnik zberigayetsya u fondah lapidariyu Bahchisarajskogo palacu muzeyu Napis knyazya Oleksiya44 44 55 pn sh 33 52 54 sh d 44 74861111113888512 pn sh 33 88166666669444282 sh d 44 74861111113888512 33 88166666669444282 Koordinati 44 44 55 pn sh 33 52 54 sh d 44 74861111113888512 pn sh 33 88166666669444282 sh d 44 74861111113888512 33 88166666669444282Krayina UkrayinaRoztashuvannyaBahchisaraj Avtonomna Respublika KrimTipartefakt i memorialna doshkaMaterialvapnyakData zasnuvannya15 stolittyaNapis knyazya OleksiyaNapis knyazya Oleksiya Ukrayina OpisPam yatnik ye kam yanoyu plitoyu vigotovlenoyu z numulitovogo vapnyaku Vasil Latishev naprikinci XIX stolittya vvazhav sho z bilogo marmuru rozmirami 44 0 na 133 0 na 19 5 17 0 sm z pryamokutnim u pererizi pazom dovzhinoyu 102 sm dlya kriplennya pri montazhi z tilnogo boku 14 sm vid licovoyi chastini Perednya i nizhnya storoni buli retelno virivnyani ta vidshlifovani pri pidgotovci pliti do graviyuvannya napisu virizanogo na glibinu 0 4 sm Mabut pri vstanovlenni pliti na misce z yasuvalosya sho vona ne vhodit u priznachenu nishu ta zagladzhenu nizhnyu gran po zovnishnomu krayu pidrubali zubilom zubatkoyu na shirinu blizko 5 sm i glibinu 7 7 5 sm Sudyachi za formoyu pliti gnizdo dlya yiyi vstavki malo trapeciyepodibnu formu Tekst vibitij na pliti govoritsr grec Ἐkths8h ὁ naὸs oὗtos sὺn to eὐloghmeno kastrῳ ὃ nῦn ὁrᾶtai ὑpὸ ἡmerῶn kyroῦ Ἀle3ioy aὐ8entoy polews 8eodwroys kaὶ para8alasias kaὶ kthtwr tῶn ἁgiwn ἐndo3wn 8eosteptwn megalwn basilewn kaὶ eἰsapostolwn Kwnstantinoy kaὶ Ἑlenhs mhnὶ Ὀktobri ῳ ἰndhktho nos ἕkths ἔtoys sϠls sho v perekladi Vasilya Latisheva viglyadaye takZbudovanij hram cej iz blagoslovennoyu forteceyu sho nini bachitsya za dniv pana Oleksiya volodarya Feodoro ta pomor ya i ktitora svyatih slavnih bogovenchannih velikih cariv rivnoapostolnih Kostyantina ta Oleni v misyaci zhovtni indiktu shostogo lita 6 936 Plita takozh prikrashena centrom nomogramoyu vid imeni grec Ἀle3ios i dvoma gerbami zliva vityagnutij hrest v ovalnomu shiti podibnij do genuezkih i prichina jogo znahodzhennya v napisi i vzagali prinalezhnist do knyazhogo rodu neyasna vislovilasya dumka sho zapozichivshi genuezkij gerb Oleksij zayavlyav pro svoyi prava na genuezki volodinnya v Krimu pripuskayut sho selisha okrugi Lusti v ostanni desyatilittya isnuvannya genuezkih kolonij ne vhodili v yihnyu yurisdikciyu i sho vlada Feodoro v ci roki poshirilasya na vsyu Gotiyu do kordoniv konsulstva Soldajskogo Z pravogo boku zobrazhenij dvogolovij orel tochnishe polovina dvogolovogo orla z privodu chogo Mikola Ryepnikov vkazuvav sho pravij kraj prosto vidbitij u p yatomu ryadku napisi takozh vtracheno 2 ostanni literi Na dumku istorikiv gerb mig vkazuvati na sporidnenist knyazya z Valeologami IstoriyaMisce i chas viyavlennya pliti ne vstanovleno peredbachayetsya sho vona bula znajdena mizh 1803 i 1805 rokom Vpershe pam yatnik buv opublikovanij u viglyadi malyunka Pavlom Sumarokovim u II tomi praci dozvillya Krimskogo suddi abo druga podorozh do Tavridi yakij za vidomostyami Ivana Stempkovskogo poshirenimiPetrom Keppenom bachiv jogo v mayetku SablaTavrijskogo gubernatora Andrij Borozdina Oleksandr Bertye Delagard govoryachi pro malyunok pliti u Sumarokova takozh buv perekonanij sho mandrivnik bachiv yiyi ne v stini cerkvi a vzhe znyatoyu v yakomus inshomu misci oskilki z vstanovlenoyi pliti takij dokladnij malyunok zrobiti nemozhlivo Sam Sumarokov roz yasnen z cogo privodu svogo chasu ne zrobiv Na dumku Keppena artefakt ranishe znahodivsya v Inkermani Kalamita zvidki buv nevidomo kim vivezenij v Sablu u 1890 roci plita z mayetku bula peredana do muzeyu Tavrijskoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi Versiyi pro pochatkove inkermanske znahodzhennya pliti dotrimuvavsya Oleksandr Bertye Delagard posilayuchis na povidomlennya majora Gustava Shtrandmana z armiyi Vasilya Dolgorukova vid 1771 roku sho bachiv nad vorotami bilya vhodu v Inkermanskogo monastirya yakijs napis prochitati yaku ne mig a mabut zapisav zmist z chiyihos sliv osoblivogo sensu v perekazanomu majorom teksti nemaye Cya zvistka i sponukala vchenogo vidstoyuvati inkermanske Pohodzhennya pliti Taku dumku dominuvalo zv yazku z tim sho v XIX stolitti fortecya Feodoro ototozhnyuvali z Inkermanom i tilki pislya roboti Pilipa Bruna Chornomorski goti j slidi dovgogo yih perebuvannya v Pivdennij Rosiyi 1880 roku stolicyu knyazivstva lokalizuvali na Mangupi Miscem zhe pochatkovogo znahodzhennya pliti dovgo prodovzhuvali vvazhati Kalamitu she v kapitalnij praci 1990 roku Fortechnij ansambl Mangupa A G Gercen vislovlyuvav dumku sho plita spochatku perebuvala v Inkermani i lishe v roboti 2006 roku vchenij pisav sho plita perebuvala na Mangupi j vislovlyuye pripushennya vihodyachi zi zmistu mogla perebuvati nad vorotami v citadel sho argumentovano zaperechuye Volodimir Kirilko yakij vvazhaye sho plita bula arhitrav sho perekrivav dvernij otvir i za rozmirami mogla perebuvati v odnomu z hramiv Za rezultatami rozkopok 1997 2005 rokiv grupa istorikiv pid kerivnictvom Gercena vvazhaye za mozhlive pervisne znahodzhennya pliti abo v Oktagonalnomu hrami abo v cerkvi Kostyantina ta Oleni sho uzgodzhuyetsya z versiyeyu Vasilya Latisheva Proti takogo visnovku ne zaperechuyut i naukovi oponenti Gercena Kirilka ta Mica na korist chogo govorit vidpovidnist paza na nizhnomu tilnomu krayu kamenyu rozmiram vhidnogo otvoru dverej za zaplichnikami Versiyu pro pohodzhennya artefaktu z Oktagonalnogo hramu de plita bula vstanovlena nad dverima v odnij iz robit ta zh vislovlyuye Viktor Mic PosilannyaVinogradov A Yu V 180 Feodoro ili Kalamita Stroitelnaya nadpis Alekseya 1427 g Inscriptiones antiquae Orae Septentrionalis Ponti Euxini originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 16 lyutogo 2022 Myc V L 2 3 2 Gorod Feodoro v 20 e gg XV v oboronitelnoe kultovoe i grazhdanskoe stroitelstvo 1 Simferopol Universum 2009 S 134 138 ISBN 978 966 8048 40 1 z dzherela 11 listopada 2021 A G Gercen Krepostnoj ansambl Mangupa Materialy po arheologii istorii etnografii Tavriki zhurnal Simferopol 1990 Vip 1 13 lipnya S 145 146 ISSN 2413 189X ISBN 5 7780 0291 2 Latyshev V V Mangup 2 Sankt Peterburg Tipografiya Imperatorskoj Akademii nauk 1896 S 51 53 Malickij N V Zametki po epigrafike Mangupa Izvestiya Gosudarstvennoj akademii istorii materialnoj kultury zhurnal 1933 Vip 71 13 lipnya S 26 27 z dzherela 17 lyutogo 2022 Myc V L Glava IV Timor turcorum v genuezskih faktoriyah vremeni ih upravleniya Bankom San Dzhordzho 1453 1475 gg Lusta Chembalo i Kapitanstvo Gotii v tretej chetverti XV v Simferopol Universum 2009 S 345 352 ISBN 978 966 8048 40 1 Sekirinskij S A Simferopol Krymizdat 1955 S 80 81 Pyotr Keppen 3 SPb Imperatorskaya akademiya nauk 1837 S 221 z dzherela 31 sichnya 2022 Sumarokov Pavel Ivanovich 4 Sankt Peterburg Imperatorskaya tipografiya 1805 T 2 S risunok 20 z dzherela 5 listopada 2021 A L Berte Delagard Ostatki drevnih sooruzhenij v okrestnostyah Sevastopolya i peshernye goroda Kryma 5 Odessa Tipografiya Aleksomati 1888 T XIV S 190 z dzherela 5 bereznya 2022 Pyotr Keppen 6 SPb Imperatorskaya akademiya nauk 1837 S 95 220 z dzherela 31 sichnya 2022 Brun F K Chernomorskie goty i sledy dolgogo ih prebyvaniya v Yuzhnoj Rossii Odessa tipografiya G Ulriha 1880 T 2 S 189 241 A G Gercen Hristianskaya obshina Mangupa pod vlastyu turok Simferopol Izdatelstvo Simferopolskoj i Krymskoj eparhii 2006 S 32 35 materialy Mezhdunarodnoj cerkovno istoricheskoj konferencii pamyati prepodobnogo Ioanna episkopa Gotfskogo 7 10 iyulya 2005 g pos Partenit V P Kirilko O vremeni stroitelstva mangupskogo oktagona i ego identifikacii k voprosu ob interpretacionnyh vozmozhnostyah istochnikov Stratum plus Arheologiya i kulturnaya antropologiya zhurnal Kishinyov 2010 Vip 6 13 lipnya S 104 120 ISSN 1857 3533 A G Gercen Naumenko V E Oktagonalnaya cerkov Mangupskoj citadeli po dannym arheologicheskih issledovanij 1997 1999 gg planirovka stratigrafiya hronologiya Antichnaya drevnost i srednie veka zhurnal 2009 Vip 39 13 lipnya S 423 466 ISSN 2687 0398 z dzherela 14 lyutogo 2022 V P Kirilko Myc V L Oktogonalnyj hram Mangupa Antichnaya drevnost i srednie veka zhurnal 2001 Vip 32 13 lipnya S 354 375 ISSN 2687 0398 z dzherela 12 lyutogo 2022