Церква Костянтина та Олени — руїни православного храму XV—XVII століття на Мангупі, розташовані в центральній частині плато, у верхів'ї яру Гамам-дере. Однонефна базиліка, розмірами 7,3 м на 4,5 м; мабуть, була цвинтарною церквою — у церкві та навколо неї виявлено 175 поховань. Нині залишки стін місцями збереглися на висоту до 2 м-коду.
Церква Костянтина та Олени | |
---|---|
44°35′30″ пн. ш. 33°48′15″ сх. д. / 44.59166666669444368° пн. ш. 33.80416666669444226° сх. д.Координати: 44°35′30″ пн. ш. 33°48′15″ сх. д. / 44.59166666669444368° пн. ш. 33.80416666669444226° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Крим |
Тип | церква і пам'ятка археології[d] |
Церква Костянтина та Олени Церква Костянтина та Олени (Україна) Церква Костянтина та Олени Церква Костянтина та Олени (Росія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Церква, на думку істориків, була побудована в 1427 році: час будівництва храму відомий з грецького напису на плиті білого мармуру (9¾ вершка (близько 43,3 см) заввишки, 1 аршин 13,½ вершка (131,1 см) шириною і трохи більше 3 вершків завтовшки), яка, в українському перекладі, звучить так:
Збудований храм цей із благословенною фортецею, що нині бачиться, за днів пана Олексія, володаря Феодоро та помор'я і ктитора святих славних, боговенчанних, великих царів рівноапостольних Костянтина та Олени в місяці жовтні, індикту шостого, літа 6936.
Місце і час виявлення плити не встановлено, передбачається, що вона була знайдена між 1803 і 1805 роком: вперше була опублікована П. Сумароковим, у II томі праці «Дозвілля кримського судді, або Друга подорож до Тавриди», причому О. Бертьє-Делагард, говорячи про малюнок Сумарокова, стверджував, що мандрівник бачив її не в стіні церкви, а вже знятою, в якомусь іншому місці, оскільки із встановленої плити такий докладний малюнок зробити неможливо. За даними І. Стемпковського, повідомленим Петром Кеппеном, артефакт знаходився в Інкермані, звідки був вивезений в маєток таврійського губернатора А. Бороздіна. Ари археологічних роботах 1890 року Ф. Браун виявив вбудовану в одну з веж мармурову плиту, на якій, після вилучення, опинилися залишки грецького напису, що відноситься істориками до кінця XIV — початку XV століття і походить з храму Костянтина та Олени. Вважається, що Церква Костянтина та Олени була останнім чинним християнським храмом Мангупа. Храм був зруйнований після падіння Мангупа в 1475 році, але, згодом відновлений і діяв до XVII століття — польський дипломат Мартін Броневський в 1578 ще бачив церкву, що збереглася і залишив про це відповідний запис:
Тепер залишилися там лише грецька церква св. Костянтина та інша св. Георгія, зовсім занедбані
Церква відзначена на обох планах Мангупа, виконаних російськими топографами в 1780-ті роки, серед трьох грецьких або християнських церков, як вони позначені в експлікаціях до креслень. Про розпис храму згадував у 1793 П.-С. Паллас:
…можна ще розглянути ікони святих, що збереглися, писані фарбами на стінах, і в одній — прекрасний образ Марії
Примітки
- Латышев В. В. Мангуп // Сборник греческих надписей христианских времен из Южной России. — Санкт-Петербург : Типография Императорской Академии наук, 1896. — С. 51—53.
- Сумароков, Павел Иванович. Досуги крымского судьи, или Второе путешествие в Тавриду, ч. 2. — Санкт-Петербург : Императорская типография, 1805. — Т. 2. — С. рисунок 20.
- А. Л. Бертье-Делагард. Остатки древних сооружений в окрестностях Севастополя и пещерные города Крыма // Записки Одесского Общества Истории и Древностей. — Одесса : Типография Алексомати, 1888. — Т. XIV. — С. 190.
- Пётр Кеппен. О древностях южнаго берега Крыма и гор Таврических. — СПб : Императорская академия наук, 1837. — С. 95, 220.
- Браун Ф. А. Рукописный отчет о раскопках на Мангупе // Отчет Археологической комиссии за 1890 год. — Санкт-Петербург : Издательство Императорской Археологической комиссии, 1893. — С. 19—20.
- А.Г. Герцен. Христианство в Мангупе под властью турок // Таврические духовные чтения. Материалы международной научно-практической конференции к 140-летию открытия Таврической духовной семинарии : сборник трудов конференции. — 2013. — Т. 2 (12 липня). — С. 310.
- Мартин Броневский. Описание Крыма (Tarlariae descriplio) Мартына Броневского // Записки Одесского Общества Истории и Древностей / Шершеневич И. Г. (переводчик). — Одесса : Типография Алексомати. — Т. VI. — С. 333—367.
- А.Г. Герцен, В. Е. Науменко, Т. Ю. Шведчикова. Археологические исследования некрополей Мангупского городища. Антропологические исследования материалов из раскопок некрополей Мангупского городища. // Население Дороса-Феодоро по результатам комплексного археолого-антропологического анализа некрополей Мангупского городища (IV–XVII вв.) / А.И. Айбабин. — Москва, Санкт-Петербург : Нестор-История, 2017. — С. 56—109, 143—145. — 300 прим. — .
- Пётр Симон Паллас. Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793—1794 годах = Bemerkungen auf einer Reise in die sudlichen Statthalterschaften des russischen Reichs in den Jahren 1793 und 1794 / Борис Венедиктович Левшин. — Российская Академия наук. — Москва : Наука, 1999. — С. 64. — (Научное наследство) — 500 прим. — . з джерела 4 лютого 2021
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Kostyantina ta Oleni ruyini pravoslavnogo hramu XV XVII stolittya na Mangupi roztashovani v centralnij chastini plato u verhiv yi yaru Gamam dere Odnonefna bazilika rozmirami 7 3 m na 4 5 m mabut bula cvintarnoyu cerkvoyu u cerkvi ta navkolo neyi viyavleno 175 pohovan Nini zalishki stin miscyami zbereglisya na visotu do 2 m kodu Cerkva Kostyantina ta Oleni44 35 30 pn sh 33 48 15 sh d 44 59166666669444368 pn sh 33 80416666669444226 sh d 44 59166666669444368 33 80416666669444226 Koordinati 44 35 30 pn sh 33 48 15 sh d 44 59166666669444368 pn sh 33 80416666669444226 sh d 44 59166666669444368 33 80416666669444226Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKrimTipcerkva i pam yatka arheologiyi d Cerkva Kostyantina ta OleniCerkva Kostyantina ta Oleni Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaCerkva Kostyantina ta OleniCerkva Kostyantina ta Oleni Rosiya Pokazati na mapi Rosiya Mediafajli u Vikishovishi Vebel M Mangup Ruyini greckoyi cerkvi 1853 r Cerkva na dumku istorikiv bula pobudovana v 1427 roci chas budivnictva hramu vidomij z greckogo napisu na pliti bilogo marmuru 9 vershka blizko 43 3 sm zavvishki 1 arshin 13 vershka 131 1 sm shirinoyu i trohi bilshe 3 vershkiv zavtovshki yaka v ukrayinskomu perekladi zvuchit tak Zbudovanij hram cej iz blagoslovennoyu forteceyu sho nini bachitsya za dniv pana Oleksiya volodarya Feodoro ta pomor ya i ktitora svyatih slavnih bogovenchannih velikih cariv rivnoapostolnih Kostyantina ta Oleni v misyaci zhovtni indiktu shostogo lita 6936 Misce i chas viyavlennya pliti ne vstanovleno peredbachayetsya sho vona bula znajdena mizh 1803 i 1805 rokom vpershe bula opublikovana P Sumarokovim u II tomi praci Dozvillya krimskogo suddi abo Druga podorozh do Tavridi prichomu O Bertye Delagard govoryachi pro malyunok Sumarokova stverdzhuvav sho mandrivnik bachiv yiyi ne v stini cerkvi a vzhe znyatoyu v yakomus inshomu misci oskilki iz vstanovlenoyi pliti takij dokladnij malyunok zrobiti nemozhlivo Za danimi I Stempkovskogo povidomlenim Petrom Keppenom artefakt znahodivsya v Inkermani zvidki buv vivezenij v mayetok tavrijskogo gubernatora A Borozdina Ari arheologichnih robotah 1890 roku F Braun viyaviv vbudovanu v odnu z vezh marmurovu plitu na yakij pislya viluchennya opinilisya zalishki greckogo napisu sho vidnositsya istorikami do kincya XIV pochatku XV stolittya i pohodit z hramu Kostyantina ta Oleni Vvazhayetsya sho Cerkva Kostyantina ta Oleni bula ostannim chinnim hristiyanskim hramom Mangupa Hram buv zrujnovanij pislya padinnya Mangupa v 1475 roci ale zgodom vidnovlenij i diyav do XVII stolittya polskij diplomat Martin Bronevskij v 1578 she bachiv cerkvu sho zbereglasya i zalishiv pro ce vidpovidnij zapis Teper zalishilisya tam lishe grecka cerkva sv Kostyantina ta insha sv Georgiya zovsim zanedbani Cerkva vidznachena na oboh planah Mangupa vikonanih rosijskimi topografami v 1780 ti roki sered troh greckih abo hristiyanskih cerkov yak voni poznacheni v eksplikaciyah do kreslen Pro rozpis hramu zgaduvav u 1793 P S Pallas mozhna she rozglyanuti ikoni svyatih sho zbereglisya pisani farbami na stinah i v odnij prekrasnij obraz MariyiPrimitkiLatyshev V V Mangup Sbornik grecheskih nadpisej hristianskih vremen iz Yuzhnoj Rossii Sankt Peterburg Tipografiya Imperatorskoj Akademii nauk 1896 S 51 53 Sumarokov Pavel Ivanovich Dosugi krymskogo sudi ili Vtoroe puteshestvie v Tavridu ch 2 Sankt Peterburg Imperatorskaya tipografiya 1805 T 2 S risunok 20 A L Berte Delagard Ostatki drevnih sooruzhenij v okrestnostyah Sevastopolya i peshernye goroda Kryma Zapiski Odesskogo Obshestva Istorii i Drevnostej Odessa Tipografiya Aleksomati 1888 T XIV S 190 Pyotr Keppen O drevnostyah yuzhnago berega Kryma i gor Tavricheskih SPb Imperatorskaya akademiya nauk 1837 S 95 220 Braun F A Rukopisnyj otchet o raskopkah na Mangupe Otchet Arheologicheskoj komissii za 1890 god Sankt Peterburg Izdatelstvo Imperatorskoj Arheologicheskoj komissii 1893 S 19 20 A G Gercen Hristianstvo v Mangupe pod vlastyu turok Tavricheskie duhovnye chteniya Materialy mezhdunarodnoj nauchno prakticheskoj konferencii k 140 letiyu otkrytiya Tavricheskoj duhovnoj seminarii sbornik trudov konferencii 2013 T 2 12 lipnya S 310 Martin Bronevskij Opisanie Kryma Tarlariae descriplio Martyna Bronevskogo Zapiski Odesskogo Obshestva Istorii i Drevnostej Shershenevich I G perevodchik Odessa Tipografiya Aleksomati T VI S 333 367 A G Gercen V E Naumenko T Yu Shvedchikova Arheologicheskie issledovaniya nekropolej Mangupskogo gorodisha Antropologicheskie issledovaniya materialov iz raskopok nekropolej Mangupskogo gorodisha Naselenie Dorosa Feodoro po rezultatam kompleksnogo arheologo antropologicheskogo analiza nekropolej Mangupskogo gorodisha IV XVII vv A I Ajbabin Moskva Sankt Peterburg Nestor Istoriya 2017 S 56 109 143 145 300 prim ISBN 978 5 4469 1341 1 Pyotr Simon Pallas Nablyudeniya sdelannye vo vremya puteshestviya po yuzhnym namestnichestvam Russkogo gosudarstva v 1793 1794 godah Bemerkungen auf einer Reise in die sudlichen Statthalterschaften des russischen Reichs in den Jahren 1793 und 1794 Boris Venediktovich Levshin Rossijskaya Akademiya nauk Moskva Nauka 1999 S 64 Nauchnoe nasledstvo 500 prim ISBN 5 02 002440 6 z dzherela 4 lyutogo 2021