Октагональний храм прийнята істориками назва руїн восьмигранного православного храму XV століття розташованих в цитаделі

Октагональний храм — прийнята істориками назва руїн восьмигранного православного храму XV століття, розташованих в цитаделі Мангупа, в XVII столітті перетвореного на мечеть.

Регіон =
Октагональний храм

44°35′41″ пн. ш. 33°48′29″ сх. д. / 44.59472222224999882° пн. ш. 33.80805555558332998° сх. д.Координати: 44°35′41″ пн. ш. 33°48′29″ сх. д. / 44.59472222224999882° пн. ш. 33.80805555558332998° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Крим
Тип	церква і пам'ятка археології^[d]




Октагональний храм Октагональний храм (Україна) Октагональний храм Октагональний храм (Росія)

Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Будова у плані є трохи витягнутий по поздовжній осі восьмигранник розмірами 8,0 на 8,50 м (або 8,02 на 8,46 м, довжина всіх граней різна) з дверима в західній стіні, шириною

0,70 м зовні та близько 1,20 м зсередини. Останнім часом (з 2009 року) історики, що вивчають Мангуп, зійшлися на думці, що з великою ймовірністю відомий напис князя Олексія міг бути архітравом, який перекривав дверний отвір Октагонального храму. Всередині церква має вигляд рівнокінцевого хреста з напівкруглою східною стороною та внутрішніми розмірами 6,60 м завдовжки і 6,20 м ширини, була апсида шириною 2,60 м і глибиною 1,25 м, вівтарна перешкода, посередині вівтаря — квадратна вирубування (0,56 на 0,54 м) під престол. Тришарові дволицеві стіни храму, завтовшки 0,90 м, були поставлені у спеціально вирубані ліжка глибиною близько 0,05 м на скельній поверхні. Зовнішні сторони були складені з великих, ретельно обтесаних і підігнаних блоків вапняку із забутовкою на вапняному розчині. Слідів даху і взагалі будь-якого завершення церкви не збереглося. Висота будівлі дослідниками реконструюється за 15 м. На момент розкопок Федора Брауна 1890 року будівля мала відносно добрий стан збереженості, що істориками пояснюється довгим функціонуванням як мечеть, про яку згадував в 1666 Евлія Челебі.

У цій цитаделі немає будинків. Є лише одна мечеть з кам'яним куполом, перероблена з церкви.

Наприкінці ХІХ століття храм був повністю розібраний на будматеріали.

План Октагонального храму Федора Брауна. 1890 рік.

Історія вивчення

Пам'ятник відкрив Ф. А. Браун під час розкопок 1890 року, припускаючи, що це «палацова каплиця мангупських князів дотатарського часу», у чому сам згодом сумнівався. Олександр Бертьє-Делагард відвідував розкопки октагона Брауном і пізніше в одній зі своїх праць коротко повідомив про це, звернувши увагу на унікальність церкви, порівнявши з традиціями вірменського будівництва. У червні 1891 року мандрівник, член Кримсько-Кавказького гірського клубу, артилерист Н. Нікольський, за результатами огляду пам'ятника, зробив умоглядний висновок про будівництво храму греками в VI столітті, як частини резиденції єпископа. Роберт Лепер у 1912 році зробив невеликі розкопки в октагоні, не знайшовши нічого істотного і не зробивши ніяких висновків; до його заслуг відносять розчищення наоса і вівтарної частини, перше відкриття, за допомогою траншеї, зовнішнього контуру церкви і розчищення поховання біля північно-західної грані. Анатолій Якобсон, за результатами досліджень 1938 року, висловив припущення про одночасність будівництва октагону і Великий базиліки у VI столітті, вважаючи його хрестильницею, що також підтримала Марія Тиханова, а, згодом, Євгеній Веймарн, датуючи будівництво VIII—IX століттям. Академік архітектури Юрій Асєєв також спочатку визначав, без будь-якої аргументації, час будівництва VIII—IX століттям, але пізніше запропонував нове датування: VI-початок VII століття, визначаючи споруду, як замкову каплицю (домову церкву), приблизно так само вважали Олег Домбровський і Ольга Махнєва, що називали пам'ятник «княжою каплицею» VIII століття. Віктор Миц у свій час також датував храм XII—XIII століттям, пов'язавши його появу з діяльністю «перших князів Мангупа» вірменського походження з роду Гаврасов, що могло пояснити незвичайну для Криму архітектуру, але потім визнав цю точку зору помилковою, зважаючи на недоведеність перебування Гаврасів як правителів Феодоро. З 1990 року вивченням храму займається Олександр Герцен (керована ним ). До 1997 року, виходячи з результатів досліджень цитадель і матеріальних свідчень про початковий етап її спорудження в 1360-х роках, була сформульована гіпотеза про одночасне будівництво обох пам'яток.

Октагон був повністю розкопаний протягом 1997—2005 років, за результатами археологічних робіт гіпотеза була конкретизована-група істориків під керівництвом Герцена вважає створення храму одночасним з періодом реконструкції цитаделі князем Олексієм в 1420-х — 1430-х роках і допускає більш точне датування з прив'язкою до будівельної написи Олексія 1427 року, яку підтримують також не входять до цієї групи історики і Віктор Миц, при цьому наполягаючи на вірменський версії архітектурного стилю пам'ятника. Зроблена Кирилком реконструкція зовнішнього вигляду храму іншими вченими не підтримується, оскільки судити про характер перекриття за наявними архітектурними залишками не є можливим.

Посилання

А.Г. Герцен. Христианство в Мангупе под властью турок // Таврические духовные чтения. Материалы международной научно-практической конференции к 140-летию открытия Таврической духовной семинарии : сборник трудов конференции. — 2013. — Т. 2 (14 липня). — С. 310. з джерела 22 березня 2022.
Мыц В.Л. 2.3.2. Город Феодоро в 20-е гг. XV в.: оборонительное, культовое и гражданское строительство // [1] — Симферополь : Универсум, 2009. — С. 134—138. — . з джерела 11 листопада 2021
А.Г. Герцен, Науменко В. Е. Октагональная церковь Мангупской цитадели по данным археологических исследований 1997—1999 гг.: планировка, стратиграфия, хронология // Античная древность и средние века : журнал. — 2009. — Вип. 39 (14 липня). — С. 423—466. — ISSN 2687-0398. з джерела 14 лютого 2022.
В. П. Кирилко. О времени строительства мангупского октагона и его идентификации (к вопросу об интерпретационных возможностях источников) // Stratum plus. Археология и культурная антропология : журнал. — Кишинёв, 2010. — Вип. 6 (14 липня). — С. 104—120. — ISSN 1857-3533. з джерела 12 лютого 2022.
Браун Ф. А. Рукописный отчет о раскопках на Мангупе // [2] — Санкт-Петербург : Издательство Императорской Археологической комиссии, 1893. — С. 19—20. з джерела 18 червня 2022
Эвлия Челеби. Книга путешествий Эвлии Челеби. Походы с татарами и путешествия по Крыму (1641-1667 гг.). — Симферополь : Таврия, 1996. — С. 76. з джерела 24 жовтня 2021
Бертье-Делагард А.Л. Каламита и Феодоро // [3] / А.И. Маркевич. — Таврическая Губернская Типография, 1918. — Т. 55. — С. 1—44. з джерела 23 березня 2016
Никольский Н. П. Мангуп-кале // Записки Крымского горного клуба : журнал. — 1893. — № 3 (14 липня). — С. 71—79.
Лепер Р. Х. Археологические исследования в Мангупе в 1912 году (предварительное сообщение) // Известия Императорской Археологической комиссии. : журнал. — 1913. — Т. 47 (14 липня). — С. 73—79. з джерела 5 березня 2022.
Якобсон А. Л. Из истории раннесредневековой архитектуры в Крыму. II. Мангупская базилика // Советская археология : журнал. — Москва — Ленинград : Издательство АН СССР, 1940. — Т. 6 (14 липня). — С. 220. з джерела 30 серпня 2020.
Тиханова М. А. Дорос-Феодора в истории средневекового Крыма // Материалы и исследования по археологии СССР : сборник статей. — 1953. — Вип. 34 (14 липня). — С. 319—333.
Веймарн Е. В. Разведки оборонительных стен и некрополя // Материалы и исследования по археологии СССР : сборник статей. — 1953. — Вип. 34 (14 липня). — С. 419—429.
Веймарн Е.В. Пам'ятки південно-західного Криму // Археология Украинской ССР = Археологія Української РСР / Баран В.Д., Бибиков С. Н. — Киев : Наукова думка, 1975. — Т. 3. — С. 460. — (Раннеславянский и древнерусский периоды)
Асеев Ю. С., Лебедев, Георгий Александрович. — Киев : Госстройиздат УССР, 1961. — С. 16.
Асеев Ю. С. Архитектура северного Причерноморья // / Яралов Ю.С. — Ленинград, Москва : Стройиздат, 1966. — Т. 3. — С. 509. — (Архитектура Восточной Европы. Средние века)
Домбровский О.И., Махнева О.А. / Бибиков С. Н. — Симферополь : Таврия, 1973. — С. 51. — (Археологические памятники Крыма) — 30000 прим.
В.Л. Мыц. Загородный храм и некрополь Мангупа // Античная древность и средние века : журнал. — Свердловск, 1984. — Вип. 21 (14 липня). — С. 58. — ISSN 2687-0398. — DOI:10.15826/adsv. з джерела 13 лютого 2022.
Мыц В.Л. Крестообразный храм Мангупа // Советская археология : журнал. — 1990. — Вип. 1 (14 липня). — С. 224. — ISSN 0038-5034. з джерела 14 березня 2022.
В. П. Кирилко, Мыц В.Л. Октогональный храм Мангупа // Античная древность и средние века : журнал. — 2001. — Вип. 32 (14 липня). — С. 354—375. — ISSN 2687-0398. з джерела 12 лютого 2022.

Посилання

Возрождение миров. Цитадель Феодоро на YouTube

[Христианство-1] А.Г. Герцен. Христианство в Мангупе под властью турок // Таврические духовные чтения. Материалы международной научно-практической конференции к 140-летию открытия Таврической духовной семинарии : сборник трудов конференции. — 2013. — Т. 2 (14 липня). — С. 310. з джерела 22 березня 2022.

[Мыц-2] Мыц В.Л. 2.3.2. Город Феодоро в 20-е гг. XV в.: оборонительное, культовое и гражданское строительство // [1] — Симферополь : Универсум, 2009. — С. 134—138. — . з джерела 11 листопада 2021

[Науменко-3] А.Г. Герцен, Науменко В. Е. Октагональная церковь Мангупской цитадели по данным археологических исследований 1997—1999 гг.: планировка, стратиграфия, хронология // Античная древность и средние века : журнал. — 2009. — Вип. 39 (14 липня). — С. 423—466. — ISSN 2687-0398. з джерела 14 лютого 2022.

[О_времени-4] В. П. Кирилко. О времени строительства мангупского октагона и его идентификации (к вопросу об интерпретационных возможностях источников) // Stratum plus. Археология и культурная антропология : журнал. — Кишинёв, 2010. — Вип. 6 (14 липня). — С. 104—120. — ISSN 1857-3533. з джерела 12 лютого 2022.

[Браун-5] Браун Ф. А. Рукописный отчет о раскопках на Мангупе // [2] — Санкт-Петербург : Издательство Императорской Археологической комиссии, 1893. — С. 19—20. з джерела 18 червня 2022

[6] Эвлия Челеби. Книга путешествий Эвлии Челеби. Походы с татарами и путешествия по Крыму (1641-1667 гг.). — Симферополь : Таврия, 1996. — С. 76. з джерела 24 жовтня 2021

[7] Бертье-Делагард А.Л. Каламита и Феодоро // [3] / А.И. Маркевич. — Таврическая Губернская Типография, 1918. — Т. 55. — С. 1—44. з джерела 23 березня 2016

[8] Никольский Н. П. Мангуп-кале // Записки Крымского горного клуба : журнал. — 1893. — № 3 (14 липня). — С. 71—79.

[Лепер-9] Лепер Р. Х. Археологические исследования в Мангупе в 1912 году (предварительное сообщение) // Известия Императорской Археологической комиссии. : журнал. — 1913. — Т. 47 (14 липня). — С. 73—79. з джерела 5 березня 2022.

[Якобсон-10] Якобсон А. Л. Из истории раннесредневековой архитектуры в Крыму. II. Мангупская базилика // Советская археология : журнал. — Москва — Ленинград : Издательство АН СССР, 1940. — Т. 6 (14 липня). — С. 220. з джерела 30 серпня 2020.

[11] Тиханова М. А. Дорос-Феодора в истории средневекового Крыма // Материалы и исследования по археологии СССР : сборник статей. — 1953. — Вип. 34 (14 липня). — С. 319—333.

[12] Веймарн Е. В. Разведки оборонительных стен и некрополя // Материалы и исследования по археологии СССР : сборник статей. — 1953. — Вип. 34 (14 липня). — С. 419—429.

[13] Веймарн Е.В. Пам'ятки південно-західного Криму // Археология Украинской ССР = Археологія Української РСР / Баран В.Д., Бибиков С. Н. — Киев : Наукова думка, 1975. — Т. 3. — С. 460. — (Раннеславянский и древнерусский периоды)

[14] Асеев Ю. С., Лебедев, Георгий Александрович. — Киев : Госстройиздат УССР, 1961. — С. 16.

[15] Асеев Ю. С. Архитектура северного Причерноморья // / Яралов Ю.С. — Ленинград, Москва : Стройиздат, 1966. — Т. 3. — С. 509. — (Архитектура Восточной Европы. Средние века)

[16] Домбровский О.И., Махнева О.А. / Бибиков С. Н. — Симферополь : Таврия, 1973. — С. 51. — (Археологические памятники Крыма) — 30000 прим.

[17] В.Л. Мыц. Загородный храм и некрополь Мангупа // Античная древность и средние века : журнал. — Свердловск, 1984. — Вип. 21 (14 липня). — С. 58. — ISSN 2687-0398. — DOI:10.15826/adsv. з джерела 13 лютого 2022.

[18] Мыц В.Л. Крестообразный храм Мангупа // Советская археология : журнал. — 1990. — Вип. 1 (14 липня). — С. 224. — ISSN 0038-5034. з джерела 14 березня 2022.

[Кирилко-19] В. П. Кирилко, Мыц В.Л. Октогональный храм Мангупа // Античная древность и средние века : журнал. — 2001. — Вип. 32 (14 липня). — С. 354—375. — ISSN 2687-0398. з джерела 12 лютого 2022.