Таврійська губернська вчена архівна комісія

Таврі́йська уче́на архі́вна комі́сія створена 24 січня 1887 в Сімферополі для збирання і зберігання документальних матеріалів і охорони пам'яток старовини.

Таврійська губернська вчена архівна комісія
Основні дані
Засновано	24 січня 1887
Ліквідовано	1929
Сфера	архівознавство і охорона пам'яток історії та культури
Розташування	Сімферополь
Країна	Російська імперія,  Російська СФРР і  СРСР
Тип	^d і науково-дослідний інститут
Таврійська губернська вчена архівна комісія у Вікісховищі

Згідно збережених «Алфавітних списків» загальна чисельність членів Комісії в середньому становила 300 осіб. Серед них були найповажніші та найосвіченіші люди того часу — науковці, викладачі навчальних закладів, представники місцевої адміністрації, дворянства та духовенства тощо.

Провадила археологічні розкопи на території Криму і Причорномор'я, видавала «Известия Таврической ученой архивной комиссии» (57 тт.), мала музей. Члени Комісії переглядала справи і документи в губернських і повітових архівах, в різних відомствах, які призначалися для знищення, і відбирала найцінніші з них.

У 1894—1902 Таврійська вчена архівна комісія видала три випуски капітальної бібліографії про Крим і Таврійську губернію під загальною назвою «Taurica», укладачем якого був кримський історик і археолог, активний діяч Таврійської вченої архівної комісії А. Маркевич. У ньому зареєстровано 11 тисяч назв і це був найзначніший краєзнавчий бібліографічний покажчик з усіх випущених на цей час в Україні.

Комісія активно проводила діяльність по збереженню історичних пам'яток. У 1899 відновлено первинний вигляд давньої мечеті в маєтку князя Долгорукого в Ескі-Сарай. У 1903 було реставровано старовинну грецьку церкву Іоанна Богослова та мечеть Узбека в м. Старий Крим, а в 1907—1908 Комісія взяла участь у реставрації давнього вірменського храму Св. Урпата в Топловському жіночому монастирі. Також, у 1909 реставровано мусульманську мечеть у с. Карагоз Феодосійського повіту та в 1911 стародавню грецьку церкву у Феодосійському повіті. Комісія контролювала ремонт Петропавловської церкви в м. Балаклава в 1913 та ін.

З 1920 діяльність Комісії (з 1923 п. н. Таврійське Товариство історії, археології та етнографії) занепала, а 1929 зовсім припинилася.

Джерела та література

• Е. М. Піскова. Музей таврійської вченої архівної комісії // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 113. — .
• Верба І. В. Таврійська вчена архівна комісія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 16. — .

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Каліновський В. Духівництво в заходах таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Краєзнавство: науковий журнал. — К.: Вид-во «Телесик», 2009. — Ч. 3-4. — 344 с.
• Гуч С. Еволюція системи краєзнавчих бібліографічних покажчиків про історичні та природно-географічні регіони України // Вісник Книжкової палати Науково-практичний журнал 7 (168) липень 2010
• Бублик Дарія. Роль наукових товариств Південної України другої половини XIX — початку XX століття у збереженні історико-культурних цінностей^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії Збірник наукових праць Випуск 14 Харків — 2011