Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жуль Мішле фр Jules Michelet 21 серпня 1798 Париж 9 лютого 1874 Єр департамент Вар Франція французький історик і публіци

Жюль Мішле

Жюль Мішле

Жуль Мішле́ (фр. Jules Michelet; 21 серпня 1798, Париж — 9 лютого 1874, Єр, департамент Вар, Франція) — французький історик і публіцист, представник романтичної історіографії, автор глибоко суб'єктивних трактатів про історію, суспільство, природу, що написані яскравою, стилістично витонченою мовою. Винахідник терміну «Ренесанс» (Відродження).

Жуль Мішле
фр. Jules Michelet
image
Народився22 серпня 1798(1798-08-22)[4]
d, d[4]
Помер9 лютого 1874(1874-02-09)[1][2][…] (75 років)
Єр[5][6]
·інфаркт міокарда
ПохованняПер-Лашез і Єр[8]
Країнаimage Франція[9]
Місце проживанняНант[10]
Діяльністьісторик, архівіст, письменник, автор щоденника, професор, перекладач, філософ
Галузьісторія Франції і історизм
Alma materЛіцей Карла Великого (1816)
Науковий ступіньd (21 вересня 1821) і ліценціат[d] (6 липня 1818)
Вчителіd і Франсуа Гізо
Відомі учніКлементина Орлеанська і d
Знання мовфранцузька[1][11]
Закладd, Вища нормальна школа, Національні архіви Франції і Колеж де Франс[12]
ЧленствоАкадемія моральних і політичних наук, d, d і d
Роки активності1821[9] — 1874[9]
Напрямокромантизм
Magnum opusd, d, d і d
Посадапрофесор
Батькоd
У шлюбі зd і d
Дітиd, d і d
Автографimage
Нагороди

Ім'я Жуля Мішле маловідоме в Україні й знайоме, хіба що невеликому колу істориків та дослідників французької літератури, хоча він прихильно ставився до нашої країни, поважав її героїчне минуле, висловлював симпатії до населення — «нації козаків».

У Франції історик є досить відомою особистістю завдяки науковій діяльності, активній участі в житті французького суспільства. Його внесок в розвиток історичної науки є досить вагомим. Мішле — видатний історик і письменник. Думки, висловлені ним, залишаються актуальними й сьогодні. Жуля Мішле можна з впевненістю назвати тією людиною, що своєю діяльністю формувала французьку націю в сучасному її сенсі.

Дитячі та юнацькі роки

Жуль Мішле народився 21 серпня 1789 року в Парижі, в родині друкаря Жана-Фюрсі Мішле та його дружини Анжеліки-Констанції. Батьки Мішле не були корінними парижанами. Вони були родом з невеликих містечок Лан і Ранвез, що в Арденнах. Ця історична область у Франції носить традиційну назву Пікардії. Революційна ситуація, що вирувала тоді у Франції, дозволила їм стати столичними мешканцями. Свою родину Жуль Мішле називав селянською, але вона була за провінційними мірками досить заможною. Дід по батьковій лінії працював учителем у Лані, а в розпал революції разом з сином подався до Парижа.

За допомогою свого батька, який покладав на нього великі надії, Жан-Фюрсі Мішле зміг облаштуватися в столиці. У Парижі він потрапив під вплив бабувістів, прибічників ідей комунізму Гракха Бабьофа (Бабефа). Після страти Бабьофа розпочалися переслідування його прихильників, існувала загроза арешту, а може й страти за антиурядову діяльність. Але на щастя родину Мішле репресії не зачепили.

У 1800 році, коли Жулю було два роки, його родина переїхала на Монмартр, де вони тримали невеличку книжкову крамничку поряд із типографією. Упродовж подальших двох років сім'я ще декілька разів переїжджала, аж поки не поселилася на вулиці Франзес, поблизу все того ж Манмартру. У 1808 р. Жан-Фюрсі Мішле взяв у оренду стареньку крамничку скляного посуду на вулиці Сен-Пер, через що вгрузнув у борги й не зміг розрахуватися з кредиторами. Його було ув'язнено у в'язниці святої Палагеї.

Після виходу з в'язниці батька, сім'я Мішле переїхала до дешевшого помешкання на бульварі Сен-Мартен. Тут вони відкрили невелику читальню та крамницю з продажу друкованих виробів. Саме тоді маленький Жуль Мішле почав засвоювати особливості друкарської справи. Справа книготорговця й друкаря Мішле ледь жевріла, його родина ледве зводила кінці з кінцями. Бідність породила у Жуля Мішле впевненість, що всі багатії мерзотники. Ніколи Жуль Мішле не шукав щастя в грошах.

У 1810 році в Ренвезі померла бабуся по материнській лінії юного Мішле, залишивши родині дочки досить пристойний спадок. Добробут сім'ї помітно покращився. Восени того ж року 12-річний Жуль почав здобувати освіту, відвідуючи приватний пенсіон мсьє Мело. У пенсіоні у хлопця відбулися дружні знайомства, багато з яких тривали надалі роками. Найближчим другом Мішле став Поль Пуансо. Під час навчання юний Мішле почав захоплюватися історією. Він із задоволенням слухав розповіді Мело про якобінців, Марата, Робесп'єра, Наполеона І. Також Жуль дуже любив читати, серед його улюблених книг можна назвати: «Робінзона Крузо», Даніеля Дефо та «Історію Франції у віршах» Ніколя Буало.

Незважаючи на економічну скруту, в якій знову опинилася його сім'я, 14-річний Жуль перейшов до коледжу Карла Великого, де почав навчатися у метра Андріе д'Альба. Юнак досить добре вчився, незважаючи на постійні кепкування з боку однокласників через його бідний одяг, необізнаність у моді та високих манерах. Під час навчання хлопець цікавився латинською поезією, багато гуляв, особливо Жуль чомусь любив прогулюватись по цвинтарю Пер-Лашез, який став місцем спокою багатьох відомих французів. Після своєї смерті Мішле отримав вічний спокій саме в цьому місці.

Під час навчання в коледжі Жуль уважно слідкував за політичною ситуацією та обстановкою на фронті. Зазнавши поразки восени 1812 року в Росії, армія Наполеона під ударами військ союзників по антифранцузькій коаліції швидко втрачала багаторічні завоювання, відкочуючись до кордонів Франції. На початку 1814 року Жуль відчув на собі весь тягар життя в обложеному Парижі. Саме цим юнацьким страхом за себе та свою батьківщину зумовлена певна антиросійська позиція Мішле, що інколи проявляється в його працях.

6 квітня 1814 року Наполеон зрікся престолу і був засланий на Ельбу, влада перейшла до Людовіка XVIII, почалося відновлення монархії. Політичні зміни у Франції проходили на фоні особистого горя Жуля Мішле. 9 лютого 1815 року померла його мати. 16-річний Жуль дуже любив свою матір, що мала значний вплив на формування його характеру та виховання. Згодом він з гордістю заявив: «Я — син жінки!». На фоні особистої трагедії для Мішле швидко проминуло повернення до влади Наполеона, його нове зречення, відновлення династії Бурбонів.

У жовтні 1815 року Жуль перейшов до класу риторики, де відразу гарно зарекомендував себе. Наступного року хлопець, якому вже майже виповнилося 18 років, вирішив охреститися. Обряд хрещення відбувся 23 червня 1816 року в церкві Сен-Медар. Хрещена мати Мішле, мадам Фурсі, допомагаючи йому пережити біль утрати матері, стала немов би другою матір'ю для хлопця. Вона мала великий вплив на Мішле. У серпні 1816 року на випускних іспитах у коледжі, Жуль серед свої однокурсників виграв перші призи з французької словесності та перекладів на латину, та другий приз із латинської словесності. Це дало йому можливість без вступних випробувань вступити до інституту. Уже в травні 1817 року Мішле отримав ступінь бакалавра літератури. Через деякий час йому надходить пропозиція стати викладачем гуманітарних наук і риторики у навчальному закладі Тріана, яку він охоче прийняв. Пізніше він перейшов працювати до коледжу святої Варвари. Тоді він зустрів 25-річну Поліну Руссо, якій судилося відіграти важливу роль у житті історика.

Початок наукової діяльності

Романтичні захоплення Мішле не завадили йому успішно скласти на першу ступінь бакалавра права. У липні 1819 року Жуль захистив у Сорбонні дві докторські дисертації з літератури. Одна з них була написана французькою — «Витримки з життєписів видатних людей Плутарха», інша латиною — «De percipienda infinitate secundum Lockium» («Про сприйняття безкінечності за Локком»). Того періоду в історика виник задум написати працю, робоча назва якої «Характери народів, виражені у їхній словесності». З 1820 року Жуль Мішле активно публікував свої статті в газетах «Журналь» і «Меморіаль». Публікації Мішле захоплювали увагу читацької аудиторії, у нього з'явилися знатні шанувальники, яким подобалася творчість молодого історика.

14 лютого 1821 Жуль пережив тяжку втрату. Від туберкульозу помер його найкращий друг — Поль Пуансо. Ледве оговтавшись від утрати, Мішле повернувся до культурно-наукової роботи. Разом з Анрі Поре він узяв участь у літературному конкурсі, де здобув третє місце, його друг Анрі — перше. Але література менше цікавила Мішле, ніж історія. У 1822 Мішле почав викладати історію в колежі святої Варвари. Він з головою поринув у викладацьку та наукову діяльність. Грудень 1823 року приніс нову втрату. Померла хрещена мати Мішле мадам Фурсі, яка була йому за другу матір. Єдиною жінкою, яка підтримувала його, на той момент залишилася Поліна. У травні 1824 року 26-річний Жуль та його 32-річна наречена Поліна, яка була на шостому місяці вагітності, обвінчалися. 28 серпня 1824 у подружжя народилася дівчинка, яку назвали Адель.

Починаючи з 1820 року, Мішле опублікував історичні праці, присвячені європейському середньовіччю. Восени 1826 Мішле, якому на той час виповнилося 28 років, очолив кафедру історії та філософії в Еколь Нормаль. Але активній роботі тут завадила хвороба. Історик захворів на запалення легенів, що на той час була досить серйозною, часто смертельною хворобою. Однак завдяки природному міцному здоров'ю і догляду Поліни, Мішле одужав і незабаром повернувся до наукової діяльності. Протягом 1827 року вийшли з друку праці Мішле, присвячені античній та середньовічній історії, а також переклади і статті про Віко. Свої погляди на історію Мішле виклав у Еколь Нормаль. Його лекції відрізнялись оригінальністю і цікавістю викладу. Ім'я історика стало відомим у Франції. «Творити душі!» — стало основним педагогічним кредо діяльності Мішле. Того часу в нього зародилася філософська концепція, що історія — це драма боротьби між волею й фаталізмом. Поєднання історії та філософії буде супроводжувати майже всі його праці. Згодом з'явилися на світ дві роботи Мішле: філософська — «Вступ до загальної історії» і перший великий історичний твір — «Римська історія. Республіка». У 1828 році науковець вирушив у поїздку по Німеччині, коли він повернувся, його запросили як вчителя історії для 9-річної Луїзи-Марії-Терезії, принцеси де Беррі, онуки тогочасного французького короля Карла Х. Історик прийняв цю пропозицію, через що йому довелося перервати свою практику в Еколь Нормаль, проте наукову діяльність він не припинив. 17 листопада 1828 у Жуля та Поліни народився син, якого батько назвав Шарлем.

27 липня 1830 у Парижі спалахнула нова революція. Карл Х зі своєю родиною був змушений втекти до Великої Британії, а на престол було запрошено представника Орлеанської династії Бурбонів герцога Луї-Філіппа. Незважаючи на небезпеку для свого життя, як для прислужника старого режиму, Мішле не залишив Париж. Неочікувано він отримав пропозицію від нового короля стати викладачем історії для його 13-річної доньки — принцеси Климентини. Одночасно з цим Мішле було призначено завідувачем історичної секції королівського архіву. Також час від часу він читав лекції з історії в Еколь Нормаль. Новий режим визнав заслуги науковця.

Мішле працював над двотомником з історії Стародавнього Риму. Після поїздки до Нормандії та Бретані, а потім до Арден і Бельгії, він розпочав роботу над твором з історії Франції та її провінцій. З 1833 року Жуль Мішле став професором кафедри сучасної історії в Сорбонні. З цього моменту почала виходити в світ його багатотомна фундаментальна «Історія Франції». Згодом молодий історик очолив історичну секцію державного архіву. Після подорожі до Великої Британії у 1834 році, Мішле написав кілька робіт з історії Реформації Лютера, а також здійснив подорож до Аквітанії, де вивчав стан місцевої архівної справи. У 1836—1837 роках з'явилися нові праці Мішле — ІІІ том «Історії Франції», нарис про тамплієрів. Того часу він відвідав Німеччину, Бельгію та Голландію. Після повернення до Франції, Жуля Мішле було обрано на кафедру історії в Колеж де Франц. А в березні 1838 він став членом Французької академії наук. Улітку 1839 викладачем слов'янських мов і літератури в Колеж де Франс став видатний польський поет і громадський діяч Адам Міцкевич. Між ним і Мішле зав'язалася тісна дружба і співпраця, яка тривала до смерті Міцкевича в 1855 році.

Наприкінці 1830-х років Мішле отримав загальну відомість і популярність у Франції. Він став дуже впливовою особою в наукових і навіть політичних колах. Але тоді доля завдала сильного удару історику. 24 липня 1839 після тяжкої хвороби померла його дружина. Тіло Поліни було поховане на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі.

Розквіт творчості

Після смерті дружини Жуль Мішле повністю поринув у наукову діяльність. Він продовжив читати лекції в Колеж де Франц, видав IV том «Історії Франції». Також Мішле написав праці про тамплієрів та Столітню війну. Того часу найближчим другом історика стаі його учень та помічник Альфред Дюмніль. У травні 1840 р. відбулося знайомство Мішле з матір'ю Альфреда, мадам Дюмніль, з того часу між ними зав'язалися романтичні відносини. У серпні 1841 р. вийшов у світ V том «Історії ЙФранції». Проте автор назвав цей том іменем улюбленої героїні, що наважилася кинути виклик чоловічому й почати боротьбу за визволення батьківщини — Жанна д'Арк".

31 травня 1842 р. померла мадам Дюмніль. Трагізм романтичних почуттів змусив чоловіка прийти до висновку: «Любов — сестра смерті!». У 1843 р. разом зі своїм товаришем Едгаром Кіне працював над дослідженням «Єзуїти», чим викликав невдоволення з боку громадськості й католицької церкви. Мішле був звинувачений у невір'ї, в тому, що в Колеж де Франсі він проповідував безбожництво. Через це його викладацька діяльність на деякий час була призупинена. Але історик не впав у відчай. Він написав дослідження про Людовіка ХІ Святого, випустив VI том «Історії Франції» та низку праць з історії Давнього Риму. На фоні активної наукової діяльності Мішле відзначився також численними амурними походеньками. Пізніше він навіть написав кілька філософських трактатів, присвячених жінкам. Найвідоміші серед них «Відьма», «Кохання», «Жінка». Однак жінки, які з'явилися у його житті, були не тими, з якими б він хотів назавжди пов'язати своє життя. Справжнє кохання виявилося попереду.

У 1845 р. Мішле опублікував філософський трактат «Священик, жінка й родина», яка згодом була заборонена палатою перів, самого ж історика попередили, що його діяльністю незадоволені у вищих колах. Але, не дивлячись на це, Мішле почав читати лекції про велику Французьку революцію в Колеж де Франс. Протягом 1945 року Мішле працював над новим філософським твором «Народ». Його «Народ» став певним провісником прийдешньої революції й «весни народів» у 1848 р. У своїх публічних лекціях Мішле почав трактувати історію як історію народних мас. Він вважав, що народ — головний герой історичного процесу.

Мішле, подорожуючи Францією, розповідав про ідеали Великої Французької революції, пам'ять про які намагалися знищити тогочасна Липнева монархія. Виступи Мішле проходили не тільки у Франції, але й Голландії, Бельгії, Німеччині. У 1847 р. Мішле опублікував фундаментальну роботу «Історія революції». Він читав лекції про Мірабо, Лафайєта й інших діячів революції 1789 р. У Колеж де Франс Мішле почав читати новий курс лекцій «Суспільне відновлення й революція». Але уже через два тижні адміністрація Колеж де Франс знову заборонила лекції Мішле.

24 лютого 1848 р. у Парижі спалахнула революція. Луї-Філіпп Орлеанський втік до Англії. Була проголошена республіка. 6 березня Мішле в урочистій обстановці відновив читання своїх курсів. У квітні 1848 р. вийшов у світ його твір «Народна біблія». Незабаром з'явився його черговий том «Історії революції».

12 березня 1849 р. 50-річний Жуль Мішле одружився з 23-річною Афіною Міаларе, що захоплювалася його талантом. Кохання до цієї жінки запалило серце й душу 50-річного чоловіка, надало йому нових життєвих сил.

У 1850 р. з'явилися IV і V томи «Історії революції».

А 2 липня 1850 р. Мішле знову став батьком. У вченого народився син, якого назвали Ів-Жан-Лазар. Мішле відчував, що народження сина відновило його сили до активної праці. але слідом за великою радістю прийшло велике горе. Через півтора місяця після народження хлопчик помер.

Після того, як в березні 1851 р. лекції Мішле були заборонені, він видав книгу «Золота легенда про демократію», у якій охарактеризував антинародний режим Луї-Наполеона. У червні 1851 р. відбулося знайомство Мішле з відомим російським демократом Олександром Івановичем Герценом. Під його впливом з'явилася книга «Польща і Росія. Легенда про Костюшко», а також книга «Солдати революції», що побачила світ уже після смерті автора, в 1878 році.

Мішле негативно ставився до реанімування імперії й відмовився присягнути на вірність Луї-Наполеону Бонепарту, який здійснив 2 грудня 1851 р. державний переворот. 11 квітня 1852 року історик був усунений від викладання своїх курсів у Колеж де Франс. Його праці були виключені з університетських списків, заборонені в ліцеях.

У червні 1852 р. Мішле залишив Париж і переїхав до Нанту. Тут він написав твір «Культ полеглих або могили революції», у якому стверджував, що всі завоювання революції були знищені в імперії Наполеона ІІІ. Ця книга була опублікована вже після смерті історика.

Протягом 1855 року Мішле працював над VII й VIII томами «Історії Франції». У цей час у нього з'явився задум написати філософський трактат «Птах». У 1857 р. Мішле опублікував філософський роман «Кохання», а у 1859 р. — роман «Жінка». Обидва ці твори здобули велику популярність. Наприкінці 1862 р. Мішле написав публіцистичний твір «Відьма», в якому критикував існуючий у Франції режим і католицьку церкву. У 1865 р. історик завершив свою фундаментальну працю «Історія Франції».

В умовах загострення кризи ІІ імперії в 1869 р. Мішле створив два твори «Тиран» і «Терор», в яких передбачив швидку катастрофу імперії. Одночасно з цим він готував видання «Історії ХІХ століття». У жовтні 1870 р. Мішле написав брошуру «Франція зігнута перед Європою», в якій описав принижене становище Франції.

9 лютого 1874 Мішле помер від серцевого нападу в Гієрі. Похований на цвинтарі Пер-Лашез.

Праці

  • Principes de la philosophie de l'histoire de Vico (1827)
  • Précis de l'histoire de France jusqu'à la Révolution (1833)
  • Histoire de France (Tomes I et II [jusqu'à la date de 1270], 1833; tome III [jusqu'à la mort de Charles V], 1837; Tome IV [le règne de Charles VI], 1840; Tome V [Charles VII], 1841 (nouvelle préface en 1869); tome VI ["Louis XI et le Téméraire"], 1844) :
    • Hetzel : 5 томів
    • A. Lacroix (1876) : 19 томів
    • E. Flammarion (1893), dite «Édition définitive, revue et corrigée» : 16 volumes
    • Éditions Saint-Clair (années 60) : 18 томів
    • Équateurs (2008) : 17 томів: de la Gaule à Louis XVI, том 2: TABLEAU DE LA FRANCE
  • Introduction à l'Histoire universelle (1831)
  • Histoire de la Révolution française (tome I, 1847; tome II [1789-1791], 1847; tome III [1790-1791], 1849; tome IV [1792], 1850 ; tome V [1792-1793], 1851 ; tomes VI et VII [1793-1794], 1853)
  • L'insecte (1857)
  • La Sorcière (1862)
  • La Mer (1861)
  • La Femme (1859)
  • L'Amour (1858)
  • Le Peuple (1846)
  • Des jésuites en collaboration avec Edgar Quinet (1843)
  • Histoire de France au XVI. La Renaissance (1855)
  • Histoire de France au XVIe siècle. Réforme (1855)
  • L'Oiseau (1856), Les Bibliophiles de France [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.] ont publié en 1952 une édition illustrée, avec des eaux-fortes d'André Jacquemin.
  • Histoire de France au XVII. Guerres de religion (1856)
  • Histoire de France au XVII. La Ligue (1856)
  • Histoire de France au XVII. Henri IV et Richelieu (1857)
  • Histoire de France au XVII. Richelieu et la Fronde (1858)
  • Histoire de France au XVII. Louis XIV et la révocation de l'édit de Nantes (1860)
  • Histoire de France au XVIII. Louis XIV et le duc de Bourgogne (1862)
  • Histoire de France au XVIII. La Régence (1863)
  • Bible de l'Humanité (1864)
  • Histoire de France au XVIII. Louis XV (1866)
  • Histoire de France au XVIII. Louis XV et Louis XVI (1867)
  • La Montagne (1868)
  • Nos Fils (1869)
  • La France devant l'Europe (1871)
  • Le Banquet (1879 [незакінчений, посмертна публ.])
  • Les Soldats de la révolution (1878 [посмертно])
  • Légendes démocratiques du Nord (1854; réédité comme La Pologne martyre en 1863)
  • Du prêtre, de la femme et de l'humanité (1845)
  • Pologne et Russie (1851)
  • Le Peuple russe et le socialisme (1851)
  • Les Femmes de la Révolution (1854)
  • Le Procès des Templiers
  • Histoire romaine: république
  • Histoire du XIX
  • Origine du droit français (1837)
  • Mémoires de Luther écrit par lui-même (1835)
  • Œuvres choisies de Vico (1835)
  • Précis d'histoire moderne (1827)
  • Tableau synchronique d'histoire moderne de 1453 à 1648 (1826)
  • Tableau chronologique de l'histoire moderne de 1453 à 1739 (1825)
  • Voyage en Angleterre (2005, Éditions Sulliver)

Література

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Seznec J. J. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  4. Reconstructed vital records of Paris
    d:Track:Q30034421
  5. Departmental archives of Var
    d:Track:Q21009103
  6. Мишле Жюль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  7. Journal des débats, Journal des débats politiques et littéraires, Journal des débats, Journal des débats et des décrets de l’assemblée nationale, الديبا / (not translated to fr) — Paris: Louis-François Bertin, 1876. — P. 3. — ISSN 1770-619X; 2420-6474
    d:Track:Q3260485d:Track:Q125160413d:Track:Q2565164d:Track:Q90
  8. Ґалліка — 1997.
    d:Track:Q1492436
  9. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  10. http://www.alexandrines.fr/nantes-pornic-michelet/
  11. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  12. Список професорів Колеж де Франс
    d:Track:Q3253460

Посилання

  • Мішле, або Відродження // Володимир Єрмоленко. Далекі близькі. Есеї з філософії та літератури. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2017, с. 99–122.
  • Мішле Жюль // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1011. — 1000 екз.
  • Dossier de L'Encyclopédie de L'Agora — стаття в енциклопедії Аґора (фр.) [ 24 квітня 2010 у Wayback Machine.]
  • L'Insecte — Tome I, La métamorphose,
  • L'Insecte — Tome II, La société des insectes,
  • L'Histoire de France — Історія Франції в електронній бібліотеці Ґалліка: Gallica [ 18 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Детальний зміст на сайті LA BIBLIOTHÈQUE NUMÉRIQUE UNIVERSELLE [1] [ 26 вересня 2011 у Wayback Machine.] Окремі томи можна знайти в бібліотеці проекту Гутенберг [2] [ 6 квітня 2011 у Wayback Machine.]
  • Édition numérique du Moyen Âge, tome V (1422—1461), sur le site de l'université de Chicoutimi [ 20 травня 2009 у Wayback Machine.]
  • Твори Мішле на сайті проекту Гутенберг [ 6 квітня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhul Mishle fr Jules Michelet 21 serpnya 1798 Parizh 9 lyutogo 1874 Yer departament Var Franciya francuzkij istorik i publicist predstavnik romantichnoyi istoriografiyi avtor gliboko sub yektivnih traktativ pro istoriyu suspilstvo prirodu sho napisani yaskravoyu stilistichno vitonchenoyu movoyu Vinahidnik terminu Renesans Vidrodzhennya Zhul Mishlefr Jules MicheletNarodivsya22 serpnya 1798 1798 08 22 4 d d 4 Pomer9 lyutogo 1874 1874 02 09 1 2 75 rokiv Yer 5 6 infarkt miokardaPohovannyaPer Lashez i Yer 8 Krayina Franciya 9 Misce prozhivannyaNant 10 Diyalnististorik arhivist pismennik avtor shodennika profesor perekladach filosofGaluzistoriya Franciyi i istorizmAlma materLicej Karla Velikogo 1816 Naukovij stupind 21 veresnya 1821 i licenciat d 6 lipnya 1818 Vchitelid i Fransua GizoVidomi uchniKlementina Orleanska i dZnannya movfrancuzka 1 11 Zakladd Visha normalna shkola Nacionalni arhivi Franciyi i Kolezh de Frans 12 ChlenstvoAkademiya moralnih i politichnih nauk d d i dRoki aktivnosti1821 9 1874 9 NapryamokromantizmMagnum opusd d d i dPosadaprofesorBatkodU shlyubi zd i dDitid d i dAvtografNagorodiKonkur zheneralRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Im ya Zhulya Mishle malovidome v Ukrayini j znajome hiba sho nevelikomu kolu istorikiv ta doslidnikiv francuzkoyi literaturi hocha vin prihilno stavivsya do nashoyi krayini povazhav yiyi geroyichne minule vislovlyuvav simpatiyi do naselennya naciyi kozakiv U Franciyi istorik ye dosit vidomoyu osobististyu zavdyaki naukovij diyalnosti aktivnij uchasti v zhitti francuzkogo suspilstva Jogo vnesok v rozvitok istorichnoyi nauki ye dosit vagomim Mishle vidatnij istorik i pismennik Dumki vislovleni nim zalishayutsya aktualnimi j sogodni Zhulya Mishle mozhna z vpevnenistyu nazvati tiyeyu lyudinoyu sho svoyeyu diyalnistyu formuvala francuzku naciyu v suchasnomu yiyi sensi Dityachi ta yunacki roki Zhul Mishle narodivsya 21 serpnya 1789 roku v Parizhi v rodini drukarya Zhana Fyursi Mishle ta jogo druzhini Anzheliki Konstanciyi Batki Mishle ne buli korinnimi parizhanami Voni buli rodom z nevelikih mistechok Lan i Ranvez sho v Ardennah Cya istorichna oblast u Franciyi nosit tradicijnu nazvu Pikardiyi Revolyucijna situaciya sho viruvala todi u Franciyi dozvolila yim stati stolichnimi meshkancyami Svoyu rodinu Zhul Mishle nazivav selyanskoyu ale vona bula za provincijnimi mirkami dosit zamozhnoyu Did po batkovij liniyi pracyuvav uchitelem u Lani a v rozpal revolyuciyi razom z sinom podavsya do Parizha Za dopomogoyu svogo batka yakij pokladav na nogo veliki nadiyi Zhan Fyursi Mishle zmig oblashtuvatisya v stolici U Parizhi vin potrapiv pid vpliv babuvistiv pribichnikiv idej komunizmu Grakha Babofa Babefa Pislya strati Babofa rozpochalisya peresliduvannya jogo prihilnikiv isnuvala zagroza areshtu a mozhe j strati za antiuryadovu diyalnist Ale na shastya rodinu Mishle represiyi ne zachepili U 1800 roci koli Zhulyu bulo dva roki jogo rodina pereyihala na Monmartr de voni trimali nevelichku knizhkovu kramnichku poryad iz tipografiyeyu Uprodovzh podalshih dvoh rokiv sim ya she dekilka raziv pereyizhdzhala azh poki ne poselilasya na vulici Franzes poblizu vse togo zh Manmartru U 1808 r Zhan Fyursi Mishle vzyav u orendu starenku kramnichku sklyanogo posudu na vulici Sen Per cherez sho vgruznuv u borgi j ne zmig rozrahuvatisya z kreditorami Jogo bulo uv yazneno u v yaznici svyatoyi Palageyi Pislya vihodu z v yaznici batka sim ya Mishle pereyihala do deshevshogo pomeshkannya na bulvari Sen Marten Tut voni vidkrili neveliku chitalnyu ta kramnicyu z prodazhu drukovanih virobiv Same todi malenkij Zhul Mishle pochav zasvoyuvati osoblivosti drukarskoyi spravi Sprava knigotorgovcya j drukarya Mishle led zhevrila jogo rodina ledve zvodila kinci z kincyami Bidnist porodila u Zhulya Mishle vpevnenist sho vsi bagatiyi merzotniki Nikoli Zhul Mishle ne shukav shastya v groshah U 1810 roci v Renvezi pomerla babusya po materinskij liniyi yunogo Mishle zalishivshi rodini dochki dosit pristojnij spadok Dobrobut sim yi pomitno pokrashivsya Voseni togo zh roku 12 richnij Zhul pochav zdobuvati osvitu vidviduyuchi privatnij pension msye Melo U pensioni u hlopcya vidbulisya druzhni znajomstva bagato z yakih trivali nadali rokami Najblizhchim drugom Mishle stav Pol Puanso Pid chas navchannya yunij Mishle pochav zahoplyuvatisya istoriyeyu Vin iz zadovolennyam sluhav rozpovidi Melo pro yakobinciv Marata Robesp yera Napoleona I Takozh Zhul duzhe lyubiv chitati sered jogo ulyublenih knig mozhna nazvati Robinzona Kruzo Danielya Defo ta Istoriyu Franciyi u virshah Nikolya Bualo Nezvazhayuchi na ekonomichnu skrutu v yakij znovu opinilasya jogo sim ya 14 richnij Zhul perejshov do koledzhu Karla Velikogo de pochav navchatisya u metra Andrie d Alba Yunak dosit dobre vchivsya nezvazhayuchi na postijni kepkuvannya z boku odnoklasnikiv cherez jogo bidnij odyag neobiznanist u modi ta visokih manerah Pid chas navchannya hlopec cikavivsya latinskoyu poeziyeyu bagato gulyav osoblivo Zhul chomus lyubiv progulyuvatis po cvintaryu Per Lashez yakij stav miscem spokoyu bagatoh vidomih francuziv Pislya svoyeyi smerti Mishle otrimav vichnij spokij same v comu misci Pid chas navchannya v koledzhi Zhul uvazhno slidkuvav za politichnoyu situaciyeyu ta obstanovkoyu na fronti Zaznavshi porazki voseni 1812 roku v Rosiyi armiya Napoleona pid udarami vijsk soyuznikiv po antifrancuzkij koaliciyi shvidko vtrachala bagatorichni zavoyuvannya vidkochuyuchis do kordoniv Franciyi Na pochatku 1814 roku Zhul vidchuv na sobi ves tyagar zhittya v oblozhenomu Parizhi Same cim yunackim strahom za sebe ta svoyu batkivshinu zumovlena pevna antirosijska poziciya Mishle sho inkoli proyavlyayetsya v jogo pracyah 6 kvitnya 1814 roku Napoleon zriksya prestolu i buv zaslanij na Elbu vlada perejshla do Lyudovika XVIII pochalosya vidnovlennya monarhiyi Politichni zmini u Franciyi prohodili na foni osobistogo gorya Zhulya Mishle 9 lyutogo 1815 roku pomerla jogo mati 16 richnij Zhul duzhe lyubiv svoyu matir sho mala znachnij vpliv na formuvannya jogo harakteru ta vihovannya Zgodom vin z gordistyu zayaviv Ya sin zhinki Na foni osobistoyi tragediyi dlya Mishle shvidko prominulo povernennya do vladi Napoleona jogo nove zrechennya vidnovlennya dinastiyi Burboniv U zhovtni 1815 roku Zhul perejshov do klasu ritoriki de vidrazu garno zarekomenduvav sebe Nastupnogo roku hlopec yakomu vzhe majzhe vipovnilosya 18 rokiv virishiv ohrestitisya Obryad hreshennya vidbuvsya 23 chervnya 1816 roku v cerkvi Sen Medar Hreshena mati Mishle madam Fursi dopomagayuchi jomu perezhiti bil utrati materi stala nemov bi drugoyu matir yu dlya hlopcya Vona mala velikij vpliv na Mishle U serpni 1816 roku na vipusknih ispitah u koledzhi Zhul sered svoyi odnokursnikiv vigrav pershi prizi z francuzkoyi slovesnosti ta perekladiv na latinu ta drugij priz iz latinskoyi slovesnosti Ce dalo jomu mozhlivist bez vstupnih viprobuvan vstupiti do institutu Uzhe v travni 1817 roku Mishle otrimav stupin bakalavra literaturi Cherez deyakij chas jomu nadhodit propoziciya stati vikladachem gumanitarnih nauk i ritoriki u navchalnomu zakladi Triana yaku vin ohoche prijnyav Piznishe vin perejshov pracyuvati do koledzhu svyatoyi Varvari Todi vin zustriv 25 richnu Polinu Russo yakij sudilosya vidigrati vazhlivu rol u zhitti istorika Pochatok naukovoyi diyalnosti Romantichni zahoplennya Mishle ne zavadili jomu uspishno sklasti na pershu stupin bakalavra prava U lipni 1819 roku Zhul zahistiv u Sorbonni dvi doktorski disertaciyi z literaturi Odna z nih bula napisana francuzkoyu Vitrimki z zhittyepisiv vidatnih lyudej Plutarha insha latinoyu De percipienda infinitate secundum Lockium Pro sprijnyattya bezkinechnosti za Lokkom Togo periodu v istorika vinik zadum napisati pracyu robocha nazva yakoyi Harakteri narodiv virazheni u yihnij slovesnosti Z 1820 roku Zhul Mishle aktivno publikuvav svoyi statti v gazetah Zhurnal i Memorial Publikaciyi Mishle zahoplyuvali uvagu chitackoyi auditoriyi u nogo z yavilisya znatni shanuvalniki yakim podobalasya tvorchist molodogo istorika 14 lyutogo 1821 Zhul perezhiv tyazhku vtratu Vid tuberkulozu pomer jogo najkrashij drug Pol Puanso Ledve ogovtavshis vid utrati Mishle povernuvsya do kulturno naukovoyi roboti Razom z Anri Pore vin uzyav uchast u literaturnomu konkursi de zdobuv tretye misce jogo drug Anri pershe Ale literatura menshe cikavila Mishle nizh istoriya U 1822 Mishle pochav vikladati istoriyu v kolezhi svyatoyi Varvari Vin z golovoyu porinuv u vikladacku ta naukovu diyalnist Gruden 1823 roku prinis novu vtratu Pomerla hreshena mati Mishle madam Fursi yaka bula jomu za drugu matir Yedinoyu zhinkoyu yaka pidtrimuvala jogo na toj moment zalishilasya Polina U travni 1824 roku 26 richnij Zhul ta jogo 32 richna narechena Polina yaka bula na shostomu misyaci vagitnosti obvinchalisya 28 serpnya 1824 u podruzhzhya narodilasya divchinka yaku nazvali Adel Pochinayuchi z 1820 roku Mishle opublikuvav istorichni praci prisvyacheni yevropejskomu serednovichchyu Voseni 1826 Mishle yakomu na toj chas vipovnilosya 28 rokiv ocholiv kafedru istoriyi ta filosofiyi v Ekol Normal Ale aktivnij roboti tut zavadila hvoroba Istorik zahvoriv na zapalennya legeniv sho na toj chas bula dosit serjoznoyu chasto smertelnoyu hvoroboyu Odnak zavdyaki prirodnomu micnomu zdorov yu i doglyadu Polini Mishle oduzhav i nezabarom povernuvsya do naukovoyi diyalnosti Protyagom 1827 roku vijshli z druku praci Mishle prisvyacheni antichnij ta serednovichnij istoriyi a takozh perekladi i statti pro Viko Svoyi poglyadi na istoriyu Mishle viklav u Ekol Normal Jogo lekciyi vidriznyalis originalnistyu i cikavistyu vikladu Im ya istorika stalo vidomim u Franciyi Tvoriti dushi stalo osnovnim pedagogichnim kredo diyalnosti Mishle Togo chasu v nogo zarodilasya filosofska koncepciya sho istoriya ce drama borotbi mizh voleyu j fatalizmom Poyednannya istoriyi ta filosofiyi bude suprovodzhuvati majzhe vsi jogo praci Zgodom z yavilisya na svit dvi roboti Mishle filosofska Vstup do zagalnoyi istoriyi i pershij velikij istorichnij tvir Rimska istoriya Respublika U 1828 roci naukovec virushiv u poyizdku po Nimechchini koli vin povernuvsya jogo zaprosili yak vchitelya istoriyi dlya 9 richnoyi Luyizi Mariyi Tereziyi princesi de Berri onuki togochasnogo francuzkogo korolya Karla H Istorik prijnyav cyu propoziciyu cherez sho jomu dovelosya perervati svoyu praktiku v Ekol Normal prote naukovu diyalnist vin ne pripiniv 17 listopada 1828 u Zhulya ta Polini narodivsya sin yakogo batko nazvav Sharlem 27 lipnya 1830 u Parizhi spalahnula nova revolyuciya Karl H zi svoyeyu rodinoyu buv zmushenij vtekti do Velikoyi Britaniyi a na prestol bulo zaprosheno predstavnika Orleanskoyi dinastiyi Burboniv gercoga Luyi Filippa Nezvazhayuchi na nebezpeku dlya svogo zhittya yak dlya prisluzhnika starogo rezhimu Mishle ne zalishiv Parizh Neochikuvano vin otrimav propoziciyu vid novogo korolya stati vikladachem istoriyi dlya jogo 13 richnoyi donki princesi Klimentini Odnochasno z cim Mishle bulo priznacheno zaviduvachem istorichnoyi sekciyi korolivskogo arhivu Takozh chas vid chasu vin chitav lekciyi z istoriyi v Ekol Normal Novij rezhim viznav zaslugi naukovcya Mishle pracyuvav nad dvotomnikom z istoriyi Starodavnogo Rimu Pislya poyizdki do Normandiyi ta Bretani a potim do Arden i Belgiyi vin rozpochav robotu nad tvorom z istoriyi Franciyi ta yiyi provincij Z 1833 roku Zhul Mishle stav profesorom kafedri suchasnoyi istoriyi v Sorbonni Z cogo momentu pochala vihoditi v svit jogo bagatotomna fundamentalna Istoriya Franciyi Zgodom molodij istorik ocholiv istorichnu sekciyu derzhavnogo arhivu Pislya podorozhi do Velikoyi Britaniyi u 1834 roci Mishle napisav kilka robit z istoriyi Reformaciyi Lyutera a takozh zdijsniv podorozh do Akvitaniyi de vivchav stan miscevoyi arhivnoyi spravi U 1836 1837 rokah z yavilisya novi praci Mishle III tom Istoriyi Franciyi naris pro tampliyeriv Togo chasu vin vidvidav Nimechchinu Belgiyu ta Gollandiyu Pislya povernennya do Franciyi Zhulya Mishle bulo obrano na kafedru istoriyi v Kolezh de Franc A v berezni 1838 vin stav chlenom Francuzkoyi akademiyi nauk Ulitku 1839 vikladachem slov yanskih mov i literaturi v Kolezh de Frans stav vidatnij polskij poet i gromadskij diyach Adam Mickevich Mizh nim i Mishle zav yazalasya tisna druzhba i spivpracya yaka trivala do smerti Mickevicha v 1855 roci Naprikinci 1830 h rokiv Mishle otrimav zagalnu vidomist i populyarnist u Franciyi Vin stav duzhe vplivovoyu osoboyu v naukovih i navit politichnih kolah Ale todi dolya zavdala silnogo udaru istoriku 24 lipnya 1839 pislya tyazhkoyi hvorobi pomerla jogo druzhina Tilo Polini bulo pohovane na cvintari Per Lashez u Parizhi Rozkvit tvorchosti Pislya smerti druzhini Zhul Mishle povnistyu porinuv u naukovu diyalnist Vin prodovzhiv chitati lekciyi v Kolezh de Franc vidav IV tom Istoriyi Franciyi Takozh Mishle napisav praci pro tampliyeriv ta Stolitnyu vijnu Togo chasu najblizhchim drugom istorika stai jogo uchen ta pomichnik Alfred Dyumnil U travni 1840 r vidbulosya znajomstvo Mishle z matir yu Alfreda madam Dyumnil z togo chasu mizh nimi zav yazalisya romantichni vidnosini U serpni 1841 r vijshov u svit V tom Istoriyi JFranciyi Prote avtor nazvav cej tom imenem ulyublenoyi geroyini sho navazhilasya kinuti viklik cholovichomu j pochati borotbu za vizvolennya batkivshini Zhanna d Ark 31 travnya 1842 r pomerla madam Dyumnil Tragizm romantichnih pochuttiv zmusiv cholovika prijti do visnovku Lyubov sestra smerti U 1843 r razom zi svoyim tovarishem Edgarom Kine pracyuvav nad doslidzhennyam Yezuyiti chim viklikav nevdovolennya z boku gromadskosti j katolickoyi cerkvi Mishle buv zvinuvachenij u nevir yi v tomu sho v Kolezh de Fransi vin propoviduvav bezbozhnictvo Cherez ce jogo vikladacka diyalnist na deyakij chas bula prizupinena Ale istorik ne vpav u vidchaj Vin napisav doslidzhennya pro Lyudovika HI Svyatogo vipustiv VI tom Istoriyi Franciyi ta nizku prac z istoriyi Davnogo Rimu Na foni aktivnoyi naukovoyi diyalnosti Mishle vidznachivsya takozh chislennimi amurnimi pohodenkami Piznishe vin navit napisav kilka filosofskih traktativ prisvyachenih zhinkam Najvidomishi sered nih Vidma Kohannya Zhinka Odnak zhinki yaki z yavilisya u jogo zhitti buli ne timi z yakimi b vin hotiv nazavzhdi pov yazati svoye zhittya Spravzhnye kohannya viyavilosya poperedu U 1845 r Mishle opublikuvav filosofskij traktat Svyashenik zhinka j rodina yaka zgodom bula zaboronena palatoyu periv samogo zh istorika poperedili sho jogo diyalnistyu nezadovoleni u vishih kolah Ale ne divlyachis na ce Mishle pochav chitati lekciyi pro veliku Francuzku revolyuciyu v Kolezh de Frans Protyagom 1945 roku Mishle pracyuvav nad novim filosofskim tvorom Narod Jogo Narod stav pevnim provisnikom prijdeshnoyi revolyuciyi j vesni narodiv u 1848 r U svoyih publichnih lekciyah Mishle pochav traktuvati istoriyu yak istoriyu narodnih mas Vin vvazhav sho narod golovnij geroj istorichnogo procesu Mishle podorozhuyuchi Franciyeyu rozpovidav pro ideali Velikoyi Francuzkoyi revolyuciyi pam yat pro yaki namagalisya znishiti togochasna Lipneva monarhiya Vistupi Mishle prohodili ne tilki u Franciyi ale j Gollandiyi Belgiyi Nimechchini U 1847 r Mishle opublikuvav fundamentalnu robotu Istoriya revolyuciyi Vin chitav lekciyi pro Mirabo Lafajyeta j inshih diyachiv revolyuciyi 1789 r U Kolezh de Frans Mishle pochav chitati novij kurs lekcij Suspilne vidnovlennya j revolyuciya Ale uzhe cherez dva tizhni administraciya Kolezh de Frans znovu zaboronila lekciyi Mishle 24 lyutogo 1848 r u Parizhi spalahnula revolyuciya Luyi Filipp Orleanskij vtik do Angliyi Bula progoloshena respublika 6 bereznya Mishle v urochistij obstanovci vidnoviv chitannya svoyih kursiv U kvitni 1848 r vijshov u svit jogo tvir Narodna bibliya Nezabarom z yavivsya jogo chergovij tom Istoriyi revolyuciyi 12 bereznya 1849 r 50 richnij Zhul Mishle odruzhivsya z 23 richnoyu Afinoyu Mialare sho zahoplyuvalasya jogo talantom Kohannya do ciyeyi zhinki zapalilo serce j dushu 50 richnogo cholovika nadalo jomu novih zhittyevih sil U 1850 r z yavilisya IV i V tomi Istoriyi revolyuciyi A 2 lipnya 1850 r Mishle znovu stav batkom U vchenogo narodivsya sin yakogo nazvali Iv Zhan Lazar Mishle vidchuvav sho narodzhennya sina vidnovilo jogo sili do aktivnoyi praci ale slidom za velikoyu radistyu prijshlo velike gore Cherez pivtora misyacya pislya narodzhennya hlopchik pomer Pislya togo yak v berezni 1851 r lekciyi Mishle buli zaboroneni vin vidav knigu Zolota legenda pro demokratiyu u yakij oharakterizuvav antinarodnij rezhim Luyi Napoleona U chervni 1851 r vidbulosya znajomstvo Mishle z vidomim rosijskim demokratom Oleksandrom Ivanovichem Gercenom Pid jogo vplivom z yavilasya kniga Polsha i Rosiya Legenda pro Kostyushko a takozh kniga Soldati revolyuciyi sho pobachila svit uzhe pislya smerti avtora v 1878 roci Mishle negativno stavivsya do reanimuvannya imperiyi j vidmovivsya prisyagnuti na virnist Luyi Napoleonu Bonepartu yakij zdijsniv 2 grudnya 1851 r derzhavnij perevorot 11 kvitnya 1852 roku istorik buv usunenij vid vikladannya svoyih kursiv u Kolezh de Frans Jogo praci buli viklyucheni z universitetskih spiskiv zaboroneni v liceyah U chervni 1852 r Mishle zalishiv Parizh i pereyihav do Nantu Tut vin napisav tvir Kult poleglih abo mogili revolyuciyi u yakomu stverdzhuvav sho vsi zavoyuvannya revolyuciyi buli znisheni v imperiyi Napoleona III Cya kniga bula opublikovana vzhe pislya smerti istorika Protyagom 1855 roku Mishle pracyuvav nad VII j VIII tomami Istoriyi Franciyi U cej chas u nogo z yavivsya zadum napisati filosofskij traktat Ptah U 1857 r Mishle opublikuvav filosofskij roman Kohannya a u 1859 r roman Zhinka Obidva ci tvori zdobuli veliku populyarnist Naprikinci 1862 r Mishle napisav publicistichnij tvir Vidma v yakomu kritikuvav isnuyuchij u Franciyi rezhim i katolicku cerkvu U 1865 r istorik zavershiv svoyu fundamentalnu pracyu Istoriya Franciyi V umovah zagostrennya krizi II imperiyi v 1869 r Mishle stvoriv dva tvori Tiran i Teror v yakih peredbachiv shvidku katastrofu imperiyi Odnochasno z cim vin gotuvav vidannya Istoriyi HIH stolittya U zhovtni 1870 r Mishle napisav broshuru Franciya zignuta pered Yevropoyu v yakij opisav prinizhene stanovishe Franciyi 9 lyutogo 1874 Mishle pomer vid sercevogo napadu v Giyeri Pohovanij na cvintari Per Lashez PraciPrincipes de la philosophie de l histoire de Vico 1827 Precis de l histoire de France jusqu a la Revolution 1833 Histoire de France Tomes I et II jusqu a la date de 1270 1833 tome III jusqu a la mort de Charles V 1837 Tome IV le regne de Charles VI 1840 Tome V Charles VII 1841 nouvelle preface en 1869 tome VI Louis XI et le Temeraire 1844 Hetzel 5 tomiv A Lacroix 1876 19 tomiv E Flammarion 1893 dite Edition definitive revue et corrigee 16 volumes Editions Saint Clair annees 60 18 tomiv Equateurs 2008 17 tomiv de la Gaule a Louis XVI tom 2 TABLEAU DE LA FRANCE Introduction a l Histoire universelle 1831 Histoire de la Revolution francaise tome I 1847 tome II 1789 1791 1847 tome III 1790 1791 1849 tome IV 1792 1850 tome V 1792 1793 1851 tomes VI et VII 1793 1794 1853 L insecte 1857 La Sorciere 1862 La Mer 1861 La Femme 1859 L Amour 1858 Le Peuple 1846 Des jesuites en collaboration avec Edgar Quinet 1843 Histoire de France au XVI La Renaissance 1855 Histoire de France au XVIe siecle Reforme 1855 L Oiseau 1856 Les Bibliophiles de France 26 sichnya 2012 u Wayback Machine ont publie en 1952 une edition illustree avec des eaux fortes d Andre Jacquemin Histoire de France au XVII Guerres de religion 1856 Histoire de France au XVII La Ligue 1856 Histoire de France au XVII Henri IV et Richelieu 1857 Histoire de France au XVII Richelieu et la Fronde 1858 Histoire de France au XVII Louis XIV et la revocation de l edit de Nantes 1860 Histoire de France au XVIII Louis XIV et le duc de Bourgogne 1862 Histoire de France au XVIII La Regence 1863 Bible de l Humanite 1864 Histoire de France au XVIII Louis XV 1866 Histoire de France au XVIII Louis XV et Louis XVI 1867 La Montagne 1868 Nos Fils 1869 La France devant l Europe 1871 Le Banquet 1879 nezakinchenij posmertna publ Les Soldats de la revolution 1878 posmertno Legendes democratiques du Nord 1854 reedite comme La Pologne martyre en 1863 Du pretre de la femme et de l humanite 1845 Pologne et Russie 1851 Le Peuple russe et le socialisme 1851 Les Femmes de la Revolution 1854 Le Proces des Templiers Histoire romaine republique Histoire du XIX Origine du droit francais 1837 Memoires de Luther ecrit par lui meme 1835 Œuvres choisies de Vico 1835 Precis d histoire moderne 1827 Tableau synchronique d histoire moderne de 1453 a 1648 1826 Tableau chronologique de l histoire moderne de 1453 a 1739 1825 Voyage en Angleterre 2005 Editions Sulliver LiteraturaP V Golobuckij Mishle Michelet Zhyul 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 769 ISBN 978 966 00 1028 1 Lunyak Ye M Z pleyadi tvorciv naciyi Mishle Kostomarov Grushevskij Vidatni istoriki v romantichnih zhittyepisah Nizhin Vidavnictvo NDU im M Gogolya 2010 165 s PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Seznec J J Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 RKDartists d Track Q17299517 Reconstructed vital records of Paris d Track Q30034421 Departmental archives of Var d Track Q21009103 Mishle Zhyul Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Journal des debats Journal des debats politiques et litteraires Journal des debats Journal des debats et des decrets de l assemblee nationale الديبا not translated to fr Paris Louis Francois Bertin 1876 P 3 ISSN 1770 619X 2420 6474 d Track Q3260485d Track Q125160413d Track Q2565164d Track Q90 Gallika 1997 d Track Q1492436 RKDartists d Track Q17299517 http www alexandrines fr nantes pornic michelet CONOR Sl d Track Q16744133 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460PosilannyaMishle abo Vidrodzhennya Volodimir Yermolenko Daleki blizki Eseyi z filosofiyi ta literaturi Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2017 s 99 122 Mishle Zhyul Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1011 1000 ekz Dossier de L Encyclopedie de L Agora stattya v enciklopediyi Agora fr 24 kvitnya 2010 u Wayback Machine L Insecte Tome I La metamorphose L Insecte Tome II La societe des insectes L Histoire de France Istoriya Franciyi v elektronnij biblioteci Gallika Gallica 18 grudnya 2016 u Wayback Machine Detalnij zmist na sajti LA BIBLIOTHEQUE NUMERIQUE UNIVERSELLE 1 26 veresnya 2011 u Wayback Machine Okremi tomi mozhna znajti v biblioteci proektu Gutenberg 2 6 kvitnya 2011 u Wayback Machine Edition numerique du Moyen Age tome V 1422 1461 sur le site de l universite de Chicoutimi 20 travnya 2009 u Wayback Machine Tvori Mishle na sajti proektu Gutenberg 6 kvitnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ