Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Херсонеський історико археологічний музей заповідник у Севастополі музей відкритий 1892 на базі археологічних знахідок з

Національний музей-заповідник «Херсонес Таврійський»

Національний музей-заповідник «Херсонес Таврійський»

Херсонеський історико-археологічний музей-заповідник у Севастополі — музей, відкритий 1892 на базі археологічних знахідок з розкопів старогрецького міста Херсонесу, розташований у колишньому монастирі на території розкопів; спершу мав назву «склад місцевих старожитностей». Тут 20 років працював дослідник і археолог Карл Казимирович Косцюшко-Валюжинич (1847—1907), перший директор музейного закладу в добу царату.

Херсонес Таврійський image44°36′44″ пн. ш. 33°29′24″ сх. д. / 44.61237048890924228° пн. ш. 33.4902579660423640° сх. д. / 44.61237048890924228; 33.4902579660423640Координати: 44°36′44″ пн. ш. 33°29′24″ сх. д. / 44.61237048890924228° пн. ш. 33.4902579660423640° сх. д. / 44.61237048890924228; 33.4902579660423640ТипмузейКраїнаimage УкраїнаРозташуванняСевастопольАдреса99045 вулиця Древня, 1, Севастополь, УкраїнаЗасновано1892ДиректорАнтонова Інна Анатоліївна, Антонова Інна Анатоліївна і Косцюшко-Валюжинич Карл КазимировичСайтchersonesos.org/?p=museum&l=eng
image
image
Херсонес Таврійський (заповідник) (Україна)
image Херсонес Таврійський у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Херсонес (значення).
image
Грецький дворик перед музеєм.


26 Червня 2024 року Херсонес Таврійський, пам'ятка світового значення, було повністю знищений РФ

На його місті спорудили відкритий театр.

З 1980 року існує під сучасною назвою.

Фонди музею

У фондах музею близько 200.000 експонатів з 5 ст. до н. е. до 15 ст. (понад 5000 в експозиції), серед яких:

  • археологічні пам'ятки,
  • епіграфічні (серед них присяги херсонесців з 3 в. до н. е., декрети на честь Діофанта, 2 ст. до н. е. тощо),
  • колекції монет,
  • поліхромні надгробковіі стелі (4-3 ст. до н. е.),
  • мозаїки з чорно-білої гальки та кольорових камінців,
  • антична кераміка
  • колекція архітектурних фрагментів (античні та середньовічні капітелі, рельєфи, залишки античних стінописів тощо.)

Вибрані пам'ятки

Базиліка 1935 року

image
Базиліка 1935 року
Докладніше: Базиліка 1935 року

Базиліка 1935 року — умовна назва найвідомішої базиліки, розкопаної в місті Херсонес Таврійський. Базиліка була споруджена, ймовірно, в VI столітті на місці більш раннього храму, який, за припущенням істориків, був синагогою. Базиліка 1935 року є своєрідним символом Херсонесу; її зображення було використано на купюрі вартістю одна гривня.

Собор Святого Володимира

Докладніше: Володимирський собор (Херсонес)
image
Собор Святого Володимира

Володимирський собор в Херсонесі було закладено 1861 року. Його будівництво було завершено через 10 років, та опорядження інтер'єрів тривало ще до 1883 р. Під час Другої світової війни у 1942 р. Володимирський собор зазнав сильних руйнувань: впав барабан з банею, провалились перекриття, в стінах з'явились тріщини, а вишукане оздоблення інтер'єру майже повністю загинуло. Була також знищена стародавня частина собору зі склепінням. Вціліли лише фундаменти базиліки і стіни храму, та й вони поступово руйнувалися. У грудні 1998 р. у стовп напівзруйнованого собору дружина Президента України Л.Кучма, Київський міський голова О.Омельченко, відомі українські боксери брати Клички та Митрополит Української Православної Церкви Володимир заклали символічну капсулу на відзнаку початку робіт з відродження храму. В ознаменування завершення основних будівельних робіт 28 липня 2001 року, в день Св. рівноапостольного князя Володимира, за участю Президентів України та Росії — Л. Кучми і В. Путіна — відбулося урочисте освячення і встановлення позолоченого хреста на баню відтвореного собору.

Вежа Зенона

Докладніше: Вежа Зенона
image
Вежа Зенона з боку поля

Найбільша з фортечних веж міста. Розташована на захід від Карантинної бухти. Вежа мала приміщення для варти, що охороняла міську браму. Найдавніша частина вежі — античних часів (2 ст. до н. е.) і має 8 метрів в діаметрі. Розкопи вежі наприкінці 19 ст. проводив дослідник Косцюшко-Валюжинич. По його смерті цю частину оборонних споруд досліджував Р. Х. Лепер.

Вежа мала значні пошкодження через військові дії степових скіфів, тому неодноразово ремонтувалася. Аби пришвидшити роботи по зміцненню та ремонту вежі, захісники міста розібрали стародавній цвинтар та використали кам'яні надгробки. Вежа частково розібрана на початку 20 століття. Лепер під час досліджень вежі у 1910—1911 роках знайшов чотири надгробкові стели та архітектурні деталі якоїсь античної споруди. Саме тут був знайдений уламок стінопису з головою юнака, виконаний в техніці енкавстики.

У 1960 р. вежу досліджували археологи (керівник С. Ф. Стржелецький), розібравши найдавнішу її частину. Всього було знайдено близько 400 надгробкових стел чи їх уламків. Частка з них збереглася досить повно, частка зібрана наново з уламків, що дало можливість добре відтворити їх форму і поліхромні розписи. Надгробки мають написи, що служать важливим епіграфічним джерелом для істориків античності.

Вежа отримала назву на честь візантійського імператора Зенона Ісаврийця, який дав гроші на її черговий ремонт та зміцнення у 488 році. Напис про це теж був віднайдений на кам'яній брилі під час обстежень вежі.

Амфітеатр

Докладніше: Античний амфітеатр (Херсонес)
image
Ліворуч — Античний амфітеатр, праворуч — Храм з ковчегом

Серед значущих археологічних комплексів міста — руїни давньогрецького амфітеатру. Первісно театр слугував для вистав та місцевих свят. В роки господарювання в місті римлян, театр використовували для боїв гладіаторів.

У добу раннього середньовіччя театральні вистави були заборонені візантійським імператором, кам'яні брили театру розібрані та використані на укріплення фортечних мурів. Територію театру засипали та забудували невеликими християнськими церквами. Залишки християнського храму, що розміщались в оркестрі, було розібрано під час розкопок. Мури більшого, хрестоподібного за поземним планом храму, збережено як пам'ятку середньовічної забудови міста.

Храм з ковчегом

Докладніше: Храм з ковчегом

Храм з ковчегом — умовна назва херсонеського храму, спорудженого в IV столітті. Храм було знайдено під час розкопок в місті в 1897 року. Назва «Храм з ковчегом» виникла під час розкопок 1897 року в зв'язку з тим, що у сховку під вівтарем було знайдено невеликий срібний ковчег (скриньку) з мощами. Херсонеський ковчег з 1900 року зберігається в санкт-петербурзькому Ермітажі.

Уварівська базиліка

Докладніше: Уваровська базиліка
image
Уварівська базиліка

Уварівська базиліка — одна з найбільших у Криму. Була споруджена наприкінці V — початку VI ст., згодом неодноразово перебудовувалась. Капітальна перебудову базиліки проводили в Х столітті. Після цього базиліка проіснувала ще три століття.

Історики й археологи вважають, що Уварівська базиліка була головним храмом міста, присвяченим апостолам Петру та Павлу, про який згадується в письмових джерелах. У 1853 році її було розкопано графом , засновником Московського археологічного товариства.

Дзвін у Херсонесі

Докладніше: Сигнальний дзвін
image
Сигнальний дзвін

Дзвін, який розмістили на руїнах міста, створено у 1778 році в Таганрозі. Ливарна майстерня використала гармати турків, відбиті під час боїв. Дзвін прикрашений зображеннями святих Миколая та Фоки, що вважалися небесними заступниками моряків. З 1803 року дзвін перебував в Севастополі. Під час Кримської війни його захопили як військовий трофей і відвезли до Парижу, де він й перебував, доки Франція не повернула дзвін у листопаді 1913 року, з приводу чого відбулася Хресна хода.

Базиліка в базиліці

Докладніше: Базиліка в базиліці
image
Базиліка в базиліці

Цікавою пам'яткою середньовічної архітектури є так звана Базиліка в базиліці. Свою назву храм отримав через те, що на тому самому місці було побудовано два храми — другий будувався на руїнах та з уламків першого. 9 травня 2007 року вандали перекинули колони «базиліки в базиліці» й завдали пам'ятці значних руйнувань.

Базиліка на пагорбі

Докладніше: Базиліка на пагорбі

Ця тринефна базиліка з п'ятигранною апсидою була одним з найбільших і найпишніше оздоблених храмів Херсонесу. Базиліка була споруджена на місці пізньоантичної садиби або гончарної майстерні. Комплекс будівель базиліки на пагорбі було зруйновано в 988-989 роках, під час походу князя Володимира Великого на Корсунь.

Підземний храм-мавзолей

image
Підземний храм-мавзолей
Докладніше: Підземний храм-мавзолей (Херсонес)

Підземний храм-мавзолей належить до ранньохристиянського часу. Також називається печерним храмом, оскільки він вирубаний в скелі. На думку багатьох фахівців храм було споруджено в V столітті, проте деякі історики припускають, що храм виник раніше, й датують його першими століттями нашої ери. Розташований у III кварталі на Головній вулиці. Підземний храм-мавзолей був знайдений під час розкопок Одеського товариства історії та старожитностей у 1883 році.

Храм з аркосолями

Докладніше: Храм з аркосоліями

Ще одним з давніх християнських храмів Херсонесу Таврійського був Храм з аркосолями. Назва храму умовна, вона походить від розвантажувальних арок — аркосолій — залишки яких збереглися по сьогодні.

Храм було відкрито під час розкопок 1964 року, що проводилися науковцями музею-заповідника «Херсонес Таврійський», а також фахівцями з Уральського та Харківського університетів. 

Монетний двір

Докладніше: Монетний двір (Херсонес)
image
Руїни монетного двору в Херсонесі

Монетний двір — умовна назва споруди в місті Херсонес Таврійський, в одному з підвальних приміщень якої було знайдено 43 заготівки для карбування бронзових монет. Підвали будівлі монетного двору величезні: ділянка, відкрита для туристів, складає лише малу частку цих підземель, що були розкопані та знову засипані ще в XIX столітті.

Експозиції

Експозиції відбивають античну і середньовічну історію Херсонесу. Відвідувачі можуть оглянути залишки оборонних споруд, вулиць, площ, будинків, термів, міського водосховища, монетного двору тощо. У музеї представлені цікаві експонати епіграфіки Херсонесу, скульптурна колекція, мозаїки, монети тощо.

Галерея

Мозаїки

  • image
  • image
  • image
  • image

Видання закладу

Музей видавав «Херсонесский сборник» (1926—1961, 1996—2018).

Адреса в Севастополі

  • Національний заповідник «Херсонес Таврійський», вул. Древня, 1, Севастополь, 99045, АР Крим, Україна.

Див. також

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Гавриленко О. А. Античні держави Північного Причорномор'я: біля витоків вітчизняного права (кінець VII ст. до н. е. — перша половина VI ст. н. е.). Монографія. — Харків: Парус, 2006. — 352 с.
  • Зубарь В. М. Боги и герои античного Херсонеса. — Издательский дом «Стилос», 2005. — 188 с.
  • Кадеев В. И. Херсонес Таврический. Быт и культура (I—III вв. н. э.). — Харьков: АО «Бизнес Информ», 1996. — 212 с.
  • Кадеев В. И., Сорочан С. Б. Экономические связи античных государств Северного Причерноморья в І в. до н. э. — V в. н. э. : (на материалах Херсонеса). — Харьков: Вища школа, Изд-во при ХГУ, 1989. — 134 с.
  • Сорочан С. Б., Зубарь В. М., Марченко Л. В. Жизнь и гибель Херсонеса. — Харьков: Майдан, 2000. — 828 с.
  • С. Б. Сорочан, М. В. Зубарь, Л. В. Марченко. Херсонес, Херсон, Корсунь. — Київ: Стилос, 2003
  • Херсонес Таврический в середине І в. до н. э. — VI в. н. э.: Очерки истории и культуры. — Харьков: Майдан, 2004. — 732 с.

Примітки

  1. Росіяни знищили античний Херсонес і поставили на його місці новобуд. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 28 червня 2024.
  2. Відтворення Собору Св. Володимиру на сайті Укрреставрації[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Херсонес Таврійський (заповідник)


  • Національний заповідник «Херсонес Таврійський»
  • National Preserve of Tauric Chersonesos
  • Национальный заповедник «Херсонес Таврический»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hersoneskij istoriko arheologichnij muzej zapovidnik u Sevastopoli muzej vidkritij 1892 na bazi arheologichnih znahidok z rozkopiv starogreckogo mista Hersonesu roztashovanij u kolishnomu monastiri na teritoriyi rozkopiv spershu mav nazvu sklad miscevih starozhitnostej Tut 20 rokiv pracyuvav doslidnik i arheolog Karl Kazimirovich Koscyushko Valyuzhinich 1847 1907 pershij direktor muzejnogo zakladu v dobu caratu Hersones Tavrijskij44 36 44 pn sh 33 29 24 sh d 44 61237048890924228 pn sh 33 4902579660423640 sh d 44 61237048890924228 33 4902579660423640 Koordinati 44 36 44 pn sh 33 29 24 sh d 44 61237048890924228 pn sh 33 4902579660423640 sh d 44 61237048890924228 33 4902579660423640TipmuzejKrayina UkrayinaRoztashuvannyaSevastopolAdresa99045 vulicya Drevnya 1 Sevastopol UkrayinaZasnovano1892DirektorAntonova Inna Anatoliyivna Antonova Inna Anatoliyivna i Koscyushko Valyuzhinich Karl KazimirovichSajtchersonesos org p museum amp l engHersones Tavrijskij zapovidnik Ukrayina Hersones Tavrijskij u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hersones znachennya Greckij dvorik pered muzeyem 26 Chervnya 2024 roku Hersones Tavrijskij pam yatka svitovogo znachennya bulo povnistyu znishenij RF Na jogo misti sporudili vidkritij teatr Z 1980 roku isnuye pid suchasnoyu nazvoyu Fondi muzeyuU fondah muzeyu blizko 200 000 eksponativ z 5 st do n e do 15 st ponad 5000 v ekspoziciyi sered yakih arheologichni pam yatki epigrafichni sered nih prisyagi hersonesciv z 3 v do n e dekreti na chest Diofanta 2 st do n e tosho kolekciyi monet polihromni nadgrobkovii steli 4 3 st do n e mozayiki z chorno biloyi galki ta kolorovih kaminciv antichna keramika kolekciya arhitekturnih fragmentiv antichni ta serednovichni kapiteli relyefi zalishki antichnih stinopisiv tosho Vibrani pam yatkiBazilika 1935 roku Bazilika 1935 roku Dokladnishe Bazilika 1935 roku Bazilika 1935 roku umovna nazva najvidomishoyi baziliki rozkopanoyi v misti Hersones Tavrijskij Bazilika bula sporudzhena jmovirno v VI stolitti na misci bilsh rannogo hramu yakij za pripushennyam istorikiv buv sinagogoyu Bazilika 1935 roku ye svoyeridnim simvolom Hersonesu yiyi zobrazhennya bulo vikoristano na kupyuri vartistyu odna grivnya Sobor Svyatogo Volodimira Dokladnishe Volodimirskij sobor Hersones Sobor Svyatogo Volodimira Volodimirskij sobor v Hersonesi bulo zakladeno 1861 roku Jogo budivnictvo bulo zaversheno cherez 10 rokiv ta oporyadzhennya inter yeriv trivalo she do 1883 r Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u 1942 r Volodimirskij sobor zaznav silnih rujnuvan vpav baraban z baneyu provalilis perekrittya v stinah z yavilis trishini a vishukane ozdoblennya inter yeru majzhe povnistyu zaginulo Bula takozh znishena starodavnya chastina soboru zi sklepinnyam Vcilili lishe fundamenti baziliki i stini hramu ta j voni postupovo rujnuvalisya U grudni 1998 r u stovp napivzrujnovanogo soboru druzhina Prezidenta Ukrayini L Kuchma Kiyivskij miskij golova O Omelchenko vidomi ukrayinski bokseri brati Klichki ta Mitropolit Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Volodimir zaklali simvolichnu kapsulu na vidznaku pochatku robit z vidrodzhennya hramu V oznamenuvannya zavershennya osnovnih budivelnih robit 28 lipnya 2001 roku v den Sv rivnoapostolnogo knyazya Volodimira za uchastyu Prezidentiv Ukrayini ta Rosiyi L Kuchmi i V Putina vidbulosya urochiste osvyachennya i vstanovlennya pozolochenogo hresta na banyu vidtvorenogo soboru Vezha Zenona Dokladnishe Vezha Zenona Vezha Zenona z boku polya Najbilsha z fortechnih vezh mista Roztashovana na zahid vid Karantinnoyi buhti Vezha mala primishennya dlya varti sho ohoronyala misku bramu Najdavnisha chastina vezhi antichnih chasiv 2 st do n e i maye 8 metriv v diametri Rozkopi vezhi naprikinci 19 st provodiv doslidnik Koscyushko Valyuzhinich Po jogo smerti cyu chastinu oboronnih sporud doslidzhuvav R H Leper Vezha mala znachni poshkodzhennya cherez vijskovi diyi stepovih skifiv tomu neodnorazovo remontuvalasya Abi prishvidshiti roboti po zmicnennyu ta remontu vezhi zahisniki mista rozibrali starodavnij cvintar ta vikoristali kam yani nadgrobki Vezha chastkovo rozibrana na pochatku 20 stolittya Leper pid chas doslidzhen vezhi u 1910 1911 rokah znajshov chotiri nadgrobkovi steli ta arhitekturni detali yakoyis antichnoyi sporudi Same tut buv znajdenij ulamok stinopisu z golovoyu yunaka vikonanij v tehnici enkavstiki U 1960 r vezhu doslidzhuvali arheologi kerivnik S F Strzheleckij rozibravshi najdavnishu yiyi chastinu Vsogo bulo znajdeno blizko 400 nadgrobkovih stel chi yih ulamkiv Chastka z nih zbereglasya dosit povno chastka zibrana nanovo z ulamkiv sho dalo mozhlivist dobre vidtvoriti yih formu i polihromni rozpisi Nadgrobki mayut napisi sho sluzhat vazhlivim epigrafichnim dzherelom dlya istorikiv antichnosti Vezha otrimala nazvu na chest vizantijskogo imperatora Zenona Isavrijcya yakij dav groshi na yiyi chergovij remont ta zmicnennya u 488 roci Napis pro ce tezh buv vidnajdenij na kam yanij brili pid chas obstezhen vezhi Amfiteatr Dokladnishe Antichnij amfiteatr Hersones Livoruch Antichnij amfiteatr pravoruch Hram z kovchegom Sered znachushih arheologichnih kompleksiv mista ruyini davnogreckogo amfiteatru Pervisno teatr sluguvav dlya vistav ta miscevih svyat V roki gospodaryuvannya v misti rimlyan teatr vikoristovuvali dlya boyiv gladiatoriv U dobu rannogo serednovichchya teatralni vistavi buli zaboroneni vizantijskim imperatorom kam yani brili teatru rozibrani ta vikoristani na ukriplennya fortechnih muriv Teritoriyu teatru zasipali ta zabuduvali nevelikimi hristiyanskimi cerkvami Zalishki hristiyanskogo hramu sho rozmishalis v orkestri bulo rozibrano pid chas rozkopok Muri bilshogo hrestopodibnogo za pozemnim planom hramu zberezheno yak pam yatku serednovichnoyi zabudovi mista Hram z kovchegom Dokladnishe Hram z kovchegom Hram z kovchegom umovna nazva hersoneskogo hramu sporudzhenogo v IV stolitti Hram bulo znajdeno pid chas rozkopok v misti v 1897 roku Nazva Hram z kovchegom vinikla pid chas rozkopok 1897 roku v zv yazku z tim sho u shovku pid vivtarem bulo znajdeno nevelikij sribnij kovcheg skrinku z moshami Hersoneskij kovcheg z 1900 roku zberigayetsya v sankt peterburzkomu Ermitazhi Uvarivska bazilika Dokladnishe Uvarovska bazilika Uvarivska bazilika Uvarivska bazilika odna z najbilshih u Krimu Bula sporudzhena naprikinci V pochatku VI st zgodom neodnorazovo perebudovuvalas Kapitalna perebudovu baziliki provodili v H stolitti Pislya cogo bazilika proisnuvala she tri stolittya Istoriki j arheologi vvazhayut sho Uvarivska bazilika bula golovnim hramom mista prisvyachenim apostolam Petru ta Pavlu pro yakij zgaduyetsya v pismovih dzherelah U 1853 roci yiyi bulo rozkopano grafom zasnovnikom Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Dzvin u Hersonesi Dokladnishe Signalnij dzvin Signalnij dzvin Dzvin yakij rozmistili na ruyinah mista stvoreno u 1778 roci v Taganrozi Livarna majsternya vikoristala garmati turkiv vidbiti pid chas boyiv Dzvin prikrashenij zobrazhennyami svyatih Mikolaya ta Foki sho vvazhalisya nebesnimi zastupnikami moryakiv Z 1803 roku dzvin perebuvav v Sevastopoli Pid chas Krimskoyi vijni jogo zahopili yak vijskovij trofej i vidvezli do Parizhu de vin j perebuvav doki Franciya ne povernula dzvin u listopadi 1913 roku z privodu chogo vidbulasya Hresna hoda Bazilika v bazilici Dokladnishe Bazilika v bazilici Bazilika v bazilici Cikavoyu pam yatkoyu serednovichnoyi arhitekturi ye tak zvana Bazilika v bazilici Svoyu nazvu hram otrimav cherez te sho na tomu samomu misci bulo pobudovano dva hrami drugij buduvavsya na ruyinah ta z ulamkiv pershogo 9 travnya 2007 roku vandali perekinuli koloni baziliki v bazilici j zavdali pam yatci znachnih rujnuvan Bazilika na pagorbi Dokladnishe Bazilika na pagorbi Cya trinefna bazilika z p yatigrannoyu apsidoyu bula odnim z najbilshih i najpishnishe ozdoblenih hramiv Hersonesu Bazilika bula sporudzhena na misci piznoantichnoyi sadibi abo goncharnoyi majsterni Kompleks budivel baziliki na pagorbi bulo zrujnovano v 988 989 rokah pid chas pohodu knyazya Volodimira Velikogo na Korsun Pidzemnij hram mavzolej Pidzemnij hram mavzolej Dokladnishe Pidzemnij hram mavzolej Hersones Pidzemnij hram mavzolej nalezhit do rannohristiyanskogo chasu Takozh nazivayetsya pechernim hramom oskilki vin virubanij v skeli Na dumku bagatoh fahivciv hram bulo sporudzheno v V stolitti prote deyaki istoriki pripuskayut sho hram vinik ranishe j datuyut jogo pershimi stolittyami nashoyi eri Roztashovanij u III kvartali na Golovnij vulici Pidzemnij hram mavzolej buv znajdenij pid chas rozkopok Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej u 1883 roci Hram z arkosolyami Dokladnishe Hram z arkosoliyami She odnim z davnih hristiyanskih hramiv Hersonesu Tavrijskogo buv Hram z arkosolyami Nazva hramu umovna vona pohodit vid rozvantazhuvalnih arok arkosolij zalishki yakih zbereglisya po sogodni Hram bulo vidkrito pid chas rozkopok 1964 roku sho provodilisya naukovcyami muzeyu zapovidnika Hersones Tavrijskij a takozh fahivcyami z Uralskogo ta Harkivskogo universitetiv Monetnij dvir Dokladnishe Monetnij dvir Hersones Ruyini monetnogo dvoru v Hersonesi Monetnij dvir umovna nazva sporudi v misti Hersones Tavrijskij v odnomu z pidvalnih primishen yakoyi bulo znajdeno 43 zagotivki dlya karbuvannya bronzovih monet Pidvali budivli monetnogo dvoru velichezni dilyanka vidkrita dlya turistiv skladaye lishe malu chastku cih pidzemel sho buli rozkopani ta znovu zasipani she v XIX stolitti Ekspoziciyi Ekspoziciyi vidbivayut antichnu i serednovichnu istoriyu Hersonesu Vidviduvachi mozhut oglyanuti zalishki oboronnih sporud vulic plosh budinkiv termiv miskogo vodoshovisha monetnogo dvoru tosho U muzeyi predstavleni cikavi eksponati epigrafiki Hersonesu skulpturna kolekciya mozayiki moneti tosho GalereyaGolova yunaka enkavstika 4 st do n e Muzeyefikovani zalishki monetnogo dvoru mista Gleki dlya zberezhennya yistivnih produktiv Zalishki tak zvanoyi Baziliki 1935 roku Cerkva usipalnicya XII XIII st Kapela martirij z pidzemnim mavzoleyem Ruyini Hersonesu Vulicya v Hersonesi MozayikiVidannya zakladuMuzej vidavav Hersonesskij sbornik 1926 1961 1996 2018 Adresa v SevastopoliNacionalnij zapovidnik Hersones Tavrijskij vul Drevnya 1 Sevastopol 99045 AR Krim Ukrayina Div takozhHersones Tavrijskij Epigrafika HersonesuLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Gavrilenko O A Antichni derzhavi Pivnichnogo Prichornomor ya bilya vitokiv vitchiznyanogo prava kinec VII st do n e persha polovina VI st n e Monografiya Harkiv Parus 2006 352 s Zubar V M Bogi i geroi antichnogo Hersonesa Izdatelskij dom Stilos 2005 188 s Kadeev V I Hersones Tavricheskij Byt i kultura I III vv n e Harkov AO Biznes Inform 1996 212 s Kadeev V I Sorochan S B Ekonomicheskie svyazi antichnyh gosudarstv Severnogo Prichernomorya v I v do n e V v n e na materialah Hersonesa Harkov Visha shkola Izd vo pri HGU 1989 134 s Sorochan S B Zubar V M Marchenko L V Zhizn i gibel Hersonesa Harkov Majdan 2000 828 s S B Sorochan M V Zubar L V Marchenko Hersones Herson Korsun Kiyiv Stilos 2003 Hersones Tavricheskij v seredine I v do n e VI v n e Ocherki istorii i kultury Harkov Majdan 2004 732 s PrimitkiRosiyani znishili antichnij Hersones i postavili na jogo misci novobud Ukrayinska pravda Zhittya ukr Procitovano 28 chervnya 2024 Vidtvorennya Soboru Sv Volodimiru na sajti Ukrrestavraciyi nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hersones Tavrijskij zapovidnik Nacionalnij zapovidnik Hersones Tavrijskij National Preserve of Tauric Chersonesos Nacionalnyj zapovednik Hersones Tavricheskij

Дата публікації:
Топ