Монетний двір — умовна назва споруди в давньогрецькому місті Херсонес Таврійський, в одному з підвальних приміщень якої було знайдено 43 заготовки для карбування бронзових монет. Монетний двір датується IV–III ст. до н. е. й був розкопаний в 1904 році.
Архітектура двору
Стіни Монетного двору в Херсонесі було складено з велетенських кам'яних блоків — квадрів, що з'єднувалися без розчину, лише за рахунок власної ваги, і так щільно, що між ними неможливо просунути лезо ножа. Підвали будівлі монетного двору величезні: ділянка, відкрита для туристів, складає лише малу частку цих підземель, що були розкопані та знову засипані ще в XIX столітті.
Зараз видно чотири приміщення підвального поверху, з'єднані між собою довгим коридором. З нього нагору вели двоє кам'яних сходів, одні з яких виходили на подвір'я, інші — в одне з приміщень на першому поверсі. На місці монетного двору, що згорів під час пожежі, згодом була споруджена велика житлова садиба.
Монетна справа в Херсонесі
Карбування монет в Херсонесі почалося ще в 390–380 роках до н. е. випуском першої серії, що складалася зі срібних та мідних монет. На їхньому аверсі зображено голову покровительки міста богині Діви у кекрифалі (різновид головного убору), а на реверсі — рибу та палицю. Перша серія монет складалася зі срібних (тетробол, діобол, геміобол) та мідних (халк та лепта) номіналів. На Херсонеських монетах зображали також Артеміду Партенос, Геракла, (сакральне уособлення всієї міської громади Херсонеса), квадриги, воїнів, інші часом досі не розшифровані символи. Власні монети херсонесити карбували спершу за перською ваговою системою.
У 300–280 рр. до н. е. на херсонеському монетному дворі почалося карбування повновартісних срібних номіналів — тетрадрахм (бл. 13,7 г) та (бл. 6,6 г), при карбуванні яких дотримувалися норми хіоської монетної системи.
Для херсонеської монетної системи типовим було поєднання двох монетно-вагових систем — хіоської (родоської) та перської.
Близько 100—90 рр. до н. е. було припинено карбування срібних монет. Остання серія драхм зі зображенням голови Діви на аверсі та її ж постаті, яка цілиться в лань, — на реверсі, подібна до тогочасних монет Боспорського царства. Надалі монети у Херсонесі карбувалися переважно з неблагородних металів, головним чином, з міді, але також із золота.
Новий етап розвитку монетного карбування Херсонесу припадає на період 45 р. н. е. На херсонеських монетах стали карбувати зображення богині перемоги — Ніке. У той же час (47 та 49 рр.) було випущено невелику кількість золотих статерів із головою божества та змією на аверсі та постаттю лані — на реверсі.
За часів імператора Клавдія (41—54 рр.) основним номіналом були . На них карбували рік емісії за херсонеською ерою (перший рік херсонеської ери припадав на 24 р. до н. е.). За часів Нерона та Веспасіана монетна справа Херсонесу дещо занепала й відродилася за часів імператора Тита (79—81 рр.). Тоді знову стали карбувати датовані золоті статери та мідні .
Доміціан, брат і наступник Тита, продовжував монетарну політику свого попередника: випускались ті ж монетні номінали, з таким самим зовнішнім виглядом. За часів короткого правління Нерви (96—98 рр.) у монетні справі Херсонесу не відбулося великих змін, так само й за Траяна відбулася емісія лише невеликої кількості тетрассаріїв та статерів (бл. 107 р.). За Адріана в Херсонесі карбували лише золотий статер (бл. 134 р.).
Близько 145 р. правителі Боспору та імператор Антонін Пій надали Херсонесу права вільного міста (цей статус місто зберегло до 268 р.). Цей час прийнято називати періодом «другої елевтерії». Монети Херсонесу в цей час — чотири мідні номінали: тетрассарій (аверс — голова божества Херсонас, реверс богиня Діва та лань), трессіс (аверс — Асклепій, реверс — Гігея), дупондій (богиня Діва та лань, реверс — бик) та ассарій (аверс — богиня Діва або Херсонас, реверс — богиня Ніке або Херсонас). Найбільше було накарбовано тетрассаріїв, які випускалися впродовж усього періоду «другої елевтерії».
Так званий фемний період історії Херсонесу є останнім етапом монетного карбування епохи середньовіччя. Феми — військово-адміністративні області на чолі з стратегом, який призначався імператором. Типовим для цього періоду монетної справи Херсонеса є виготовлення монетних кружків технікою лиття.
Кінець X — початок XI ст. був позначений бурхливими військово-політичними подіями в Херсонесі, що позначилося на монетній справі міста — у 1034–1067 рр. Херсонес був позбавлений права монетної регалії, і лише за часів Олексія Комнена (1081–1118 рр.) тут у місті виготовлено досить багато литих мідних монет з монограмою «ро». Ці монети були останньою емісією Херсонесу.
Література
- Кадеев В. И., Сорочан С. Б. Экономические связи античных государств Северного Причерноморья в І в. до н. э. — V в. н. э. : (на материалах Херсонеса). — Харьков: Вища школа, Изд-во при ХГУ, 1989. — 134 с.
- Русяєва А. С. Грошова справа. Система мір і ваги / Історія української культури, т. 1. — Київ: Наукова думка, 2001, с. 511–516.
- Анохин В. Монетное дело Херсонеса. — Київ: Наукова думка, 1977.
- Анохин В. Торговля и денежное обращение // Археология Украинской ССР. — Київ: Наукова думка, 1986, т. 2, с. 495–496.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mint in Chersones |
- Монетний двір на сайті музею-заповідника Херсонес Таврійський [ 16 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monetnij dvir umovna nazva sporudi v davnogreckomu misti Hersones Tavrijskij v odnomu z pidvalnih primishen yakoyi bulo znajdeno 43 zagotovki dlya karbuvannya bronzovih monet Monetnij dvir datuyetsya IV III st do n e j buv rozkopanij v 1904 roci Ruyini monetnogo dvoru v Hersonesi Shema monetnogo dvoruArhitektura dvoruStini Monetnogo dvoru v Hersonesi bulo skladeno z veletenskih kam yanih blokiv kvadriv sho z yednuvalisya bez rozchinu lishe za rahunok vlasnoyi vagi i tak shilno sho mizh nimi nemozhlivo prosunuti lezo nozha Pidvali budivli monetnogo dvoru velichezni dilyanka vidkrita dlya turistiv skladaye lishe malu chastku cih pidzemel sho buli rozkopani ta znovu zasipani she v XIX stolitti Zaraz vidno chotiri primishennya pidvalnogo poverhu z yednani mizh soboyu dovgim koridorom Z nogo nagoru veli dvoye kam yanih shodiv odni z yakih vihodili na podvir ya inshi v odne z primishen na pershomu poversi Na misci monetnogo dvoru sho zgoriv pid chas pozhezhi zgodom bula sporudzhena velika zhitlova sadiba Monetna sprava v HersonesiKarbuvannya monet v Hersonesi pochalosya she v 390 380 rokah do n e vipuskom pershoyi seriyi sho skladalasya zi sribnih ta midnih monet Na yihnomu aversi zobrazheno golovu pokrovitelki mista bogini Divi u kekrifali riznovid golovnogo uboru a na reversi ribu ta palicyu Persha seriya monet skladalasya zi sribnih tetrobol diobol gemiobol ta midnih halk ta lepta nominaliv Na Hersoneskih monetah zobrazhali takozh Artemidu Partenos Gerakla sakralne uosoblennya vsiyeyi miskoyi gromadi Hersonesa kvadrigi voyiniv inshi chasom dosi ne rozshifrovani simvoli Vlasni moneti hersonesiti karbuvali spershu za perskoyu vagovoyu sistemoyu U 300 280 rr do n e na hersoneskomu monetnomu dvori pochalosya karbuvannya povnovartisnih sribnih nominaliv tetradrahm bl 13 7 g ta bl 6 6 g pri karbuvanni yakih dotrimuvalisya normi hioskoyi monetnoyi sistemi Dlya hersoneskoyi monetnoyi sistemi tipovim bulo poyednannya dvoh monetno vagovih sistem hioskoyi rodoskoyi ta perskoyi Blizko 100 90 rr do n e bulo pripineno karbuvannya sribnih monet Ostannya seriya drahm zi zobrazhennyam golovi Divi na aversi ta yiyi zh postati yaka cilitsya v lan na reversi podibna do togochasnih monet Bosporskogo carstva Nadali moneti u Hersonesi karbuvalisya perevazhno z neblagorodnih metaliv golovnim chinom z midi ale takozh iz zolota Novij etap rozvitku monetnogo karbuvannya Hersonesu pripadaye na period 45 r n e Na hersoneskih monetah stali karbuvati zobrazhennya bogini peremogi Nike U toj zhe chas 47 ta 49 rr bulo vipusheno neveliku kilkist zolotih stateriv iz golovoyu bozhestva ta zmiyeyu na aversi ta postattyu lani na reversi Za chasiv imperatora Klavdiya 41 54 rr osnovnim nominalom buli Na nih karbuvali rik emisiyi za hersoneskoyu eroyu pershij rik hersoneskoyi eri pripadav na 24 r do n e Za chasiv Nerona ta Vespasiana monetna sprava Hersonesu desho zanepala j vidrodilasya za chasiv imperatora Tita 79 81 rr Todi znovu stali karbuvati datovani zoloti stateri ta midni Domician brat i nastupnik Tita prodovzhuvav monetarnu politiku svogo poperednika vipuskalis ti zh monetni nominali z takim samim zovnishnim viglyadom Za chasiv korotkogo pravlinnya Nervi 96 98 rr u monetni spravi Hersonesu ne vidbulosya velikih zmin tak samo j za Trayana vidbulasya emisiya lishe nevelikoyi kilkosti tetrassariyiv ta stateriv bl 107 r Za Adriana v Hersonesi karbuvali lishe zolotij stater bl 134 r Blizko 145 r praviteli Bosporu ta imperator Antonin Pij nadali Hersonesu prava vilnogo mista cej status misto zbereglo do 268 r Cej chas prijnyato nazivati periodom drugoyi elevteriyi Moneti Hersonesu v cej chas chotiri midni nominali tetrassarij avers golova bozhestva Hersonas revers boginya Diva ta lan tressis avers Asklepij revers Gigeya dupondij boginya Diva ta lan revers bik ta assarij avers boginya Diva abo Hersonas revers boginya Nike abo Hersonas Najbilshe bulo nakarbovano tetrassariyiv yaki vipuskalisya vprodovzh usogo periodu drugoyi elevteriyi Tak zvanij femnij period istoriyi Hersonesu ye ostannim etapom monetnogo karbuvannya epohi serednovichchya Femi vijskovo administrativni oblasti na choli z strategom yakij priznachavsya imperatorom Tipovim dlya cogo periodu monetnoyi spravi Hersonesa ye vigotovlennya monetnih kruzhkiv tehnikoyu littya Kinec X pochatok XI st buv poznachenij burhlivimi vijskovo politichnimi podiyami v Hersonesi sho poznachilosya na monetnij spravi mista u 1034 1067 rr Hersones buv pozbavlenij prava monetnoyi regaliyi i lishe za chasiv Oleksiya Komnena 1081 1118 rr tut u misti vigotovleno dosit bagato litih midnih monet z monogramoyu ro Ci moneti buli ostannoyu emisiyeyu Hersonesu LiteraturaKadeev V I Sorochan S B Ekonomicheskie svyazi antichnyh gosudarstv Severnogo Prichernomorya v I v do n e V v n e na materialah Hersonesa Harkov Visha shkola Izd vo pri HGU 1989 134 s Rusyayeva A S Groshova sprava Sistema mir i vagi Istoriya ukrayinskoyi kulturi t 1 Kiyiv Naukova dumka 2001 s 511 516 Anohin V Monetnoe delo Hersonesa Kiyiv Naukova dumka 1977 Anohin V Torgovlya i denezhnoe obrashenie Arheologiya Ukrainskoj SSR Kiyiv Naukova dumka 1986 t 2 s 495 496 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Mint in Chersones Monetnij dvir na sajti muzeyu zapovidnika Hersones Tavrijskij 16 travnya 2011 u Wayback Machine