Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ізміт (тур. İzmit, грец. Νικομήδεια) — місто в регіоні Мармара, Туреччина, в області Чаталджа-Коджаелі (тур. Çatalca-Kocaeli Bölümü). Адміністративний центр (центральний район, ' Меркез) провінції Коджаелі.
| Ізміт тур. İzmit | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 40°46′18″ пн. ш. 29°56′59″ сх. д. / 40.7718818000277778° пн. ш. 29.94978460002777965° сх. д.Координати: 40°46′18″ пн. ш. 29°56′59″ сх. д. / 40.7718818000277778° пн. ш. 29.94978460002777965° сх. д. | ||||
| Країна |  Туреччина | |||
| Регіон | Коджаелі | |||
| Столиця для | Коджаелі і d | |||
| Населення | 293 339 (2010) | |||
| Висота НРМ | 40 м | |||
| Водойма | Ізмітська затока | |||
| Офіційна мова | турецька | |||
| Міста-побратими | Кассель, Секешфегервар (2008)[1], Чженьцзян, d, d, Чаїр, Центр-Жупа, Ілиджа, Карачі, Жовтневий район[d], Херсон, d, Пхохан, d, Травник | |||
| Телефонний код | ((+90)) 262 | |||
| Часовий пояс | і | |||
| Номери автомобілів | 41 | |||
| GeoNames | 9544571 | |||
| OSM | r1211493 ·R | |||
| Поштові індекси | 41 000 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | http://www.izmitbelediyesi.com | |||
| Мапа | ||||
  Ізміт Ізміт (Туреччина) | ||||
| | ||||
| | ||||
 Ізміт у Вікісховищі | ||||
Розташоване на північному узбережжі Мармурового моря на вузькій прибережній смузі і на пагорбах заввишки до 200 метрів. В Ізміті проживає 293 339 осіб (2010). Населення провінції (у тому числі сільські області) становить 1 459 772 жителів.
Наявність сухопутних, залізничних, морських і навіть повітряних (військовий аеродром, який повинен стати аеродромом для приватних літаків ділової еліти Ізміта) шляхів сполучення перетворює місто на важливий транспортний вузол Туреччини.
До 1337 року місто носило назву Нікомедія і належало спочатку Римської імперії, потім Візантії. У 1337, після захоплення турками, були зруйновані стіни і винищено майже все грецьке і міське населення. Місто втрачає своє значення і стає третьорядним. Зараз Ізміт є центром одного з найважливіших промислових районів Туреччини.
Історія міста
Доісторичні часи і Античність
Згідно з дослідженнями, люди живуть на цій території щонайменше вже п'ять тисяч років. Місто має вдале географічне положенням, оскільки є перетином багатьох торгових шляхів.
Перші свідчення постійного поселення на місці Ізміту відносяться до XII століття до нашої ери. У цей час територія була під владою фригійців і пізніше перейшла до народу, який прибув сюди з грецького міста Мегара в пошуках нових місць для життя. Влаштувалися вони в районі нинішньої Башискеле, де знаходилось портове містечко Астакос.
Містечко було зруйнований царем Фракії і на місці сьогоднішнього Ізміту було зведено місто Нікомедія. У 91-94 роках до нашої ери місто переходить під управління Римської імперії. У 284 році нашої ери імператор Діоклетіан знову перетворює місто в столицю, і Нікомедія стає четвертим за величиною містом імперії — після Риму, Антіохії та Олександрії.
Місто безліч разів потерпало від землетрусів, було відновлене тільки в часи імператора Юстиніана.
Сельджуцький і османський періоди
У 1078 році місто перейшло до рук турків-сельджуків. За часів Хрестових походів турки втратили місто. Остаточний перехід під управління турків стався у період правління Орхана I Газі у 1331 році. Нікомедія, що перетворилася за часів сельджуків в Ізнікмід (тур. İznikmid), у правління Баязида I стала називатися Ізмід (тур. İzmid) (слід зазначити, що Нікомедія і Ізміт — це одне і те ж слово, але взяте з різних історичних періодів, а не дві різні назви, тобто перейменування як такого не сталося). Якщо у ті часи Візантія і мала плани на повернення Нікомедії, вона їх не втілила у життя.
За часів султана Селіма I в Ізміті були побудовані корабельні верфі. Період найвищого розквіту міста припав на правління султана Сулеймана I. Значення міста зросло з відкриттям двох транспортних ліній в 1837-у році: судноплавного сполучення між Ізмітом і Стамбулом та залізничної гілки від вокзалу через Ізміт до Анкари. Проте через землетрус 1894 року місто занепало.
Перша світова війна позбавила місто колишнього значення. 6 липня 1920 року місто захопили англійці, 28 квітня 1921 року — греки. 28 липня місто знову повернули собі турки.
Географія
Розташування
Ізміт розташовується між 40° і 41° північної широти і між 29° і 31° східної довготи на березі Ізмітської затоки Мармурового моря і на півночі омивається водами Чорного моря, на сході межує з провінцією , на півдні з , на заході з Яловою та Стамбуломом провінції Ізмір. розташовується від Стамбула на відстані 85 км. Відстань до Анкари автомагістраллю TEM otoyolu становить 120 км. знаходиться за 120 км від центру міста.
Є адміністративним центром провінції . Через східну частину Ізміту проходить 30-й меридіан, який і визначає часовий пояс Туреччини ().
При розгляді на карті можна побачити, що територія Ізміт немов обіймає затоку з півночі сходу і півдня. Затока є одним з найбільш завантажених вузлів турецьких морських шляхів. У затоці знаходиться два великих порти — Дериндже (Derince) і Яримджа (Yarımca) — а також близько тридцяти чотирьох приватних пристаней.
Ізміт з його залізницями, автомагістралями і портами є одним з найважливіших транспортних вузлів, що з'єднують європейську та азійську частину Туреччини.
Місцевості Ізміта
Поверхня характеризується великою кількістю крутих схилів. Основна частина міста розташовується уздовж вузької смужки берега. Топографічно місто ділиться на дві несхожих одна на одну частини. Перша частина — це старі квартали, забудовані переважно малоповерховими будинками (місцями навіть нетрями), з вузькими вуличками, що звивисто підіймаються схилами пагорбів. Друга частина — діловий центр міста, через який проходять автомобільна та залізнична магістралі.
Геологія
Значна частина території Коджаелі на північ від Ізмітської затоки (власне Ізміт) є нерівним плато з ухилом з півдня на північ. Плато виглядає як горбиста місцевість, порізана долинами річок, що впадають у Чорне море. Біля затоки висота пагорбів сягає 645 м, у той час як на півночі біля Чорного моря навряд чи перевищує 350 м. Долина Ізміт і озеро Сапанджа являють собою низовини. Область на південь від затоки в основному горбиста. Уздовж берегів озера і затоки залишається вузька смужка землі, обмежена крутими схилами Саманскіх гір до висоти 1602 м — [tr], що у перекладі означає «Сніговий пагорб» або «Снігова вершина».
Ще одна важлива особливість міста — це його приналежність до зони землетрусів першого ступеня небезпеки. Всі ці геологічні та топографічні особливості укупі з опадами підвищують ризик селів і зсувів.
Клімат
Теплий клімат Ізміта можна охарактеризувати як перехідний між середземноморським та гумідним, який у Туреччині називають [tr]. Влітку спекотно, опадів мало. Взимку тепло і опадів значно більше.
Середньорічна температура становить 14,5 °C. Історичний максимум в 44,1 °C був зафіксований 13 липня 2000 року. Мінімум був зареєстрований 23 лютого 1985 і склав −8,3 °C.
Переважає поривчастий південно-східний вітер. У середньому дев'ять днів у році випадає сніг. Середньорічна кількість опадів — 671,7 мм. Найбільше опадів (106 мм) випадає у грудні. Найсухіший місяць — серпень (26,1 мм).
Відносна вологість влітку становить 56 %, взимку — 64,6 %.
Населення
В Ізміті проживає 293 339 осіб (2010). Населення провінції (у тому числі сільські області) становить 1 459 772 жителів.
викликав значну зміну у чисельності населення.
Провінція (вілайєт, мул) Коджаелі, центром якої є Ізміт, займає територію 3626 км² і має населенням в 1 223 000 чоловік (2007 рік). Інтенсивна індустріалізація 1955—1960 років викликала швидке зростання кількості населення.
Згідно з поадресним переписом населення 2007 році, у Коджаелі проживає 1 437 926 чоловік. У зв'язку з розвитком туризму, появою нових робочих місць та добової міграцією робочої сили, кількість осіб, що розташовані на території провінції, змінюється в залежності від часу доби.
Економіка
Ізміт — друге за розвиненістю промислового виробництва місто Туреччини. Тут розташовані заводи і фабрики таких фірм, як , , , , Goodyear, Pirelli, Ford, Honda, Hyundai, Chrysler, , [en], , ], , Marshall, Arçelik, Lever та інше. Економіка Ізміта майже повністю залежить від промисловості. Близькість до такого великого ділового центру як Стамбул і наявність залізничних і автомобільних магістралей надає можливість транзитних перевезень. П'ять державних портів, сорок три приватні пристані займають важливе місце у транспортній системі країни.
Фабрика з виробництва паперу є одним з найстаріших підприємств міста (засновано 1934) і робить великий внесок у розвиток економічного потенціалу міста. Спочатку економіка міста ґрунтувалася на текстильній та лісопереробній промисловості. З відкриттям таких фірм, як [tr] у 1941, [en] у 1960, у 1965, значну частку в економіці зайняла нафтопереробна промисловість. В останні роки розвинулися органічна хімія, металургія, виробництво продуктів харчування, ліків, добрив, фарб. В Ізміті також є суднобудівна верф.
Пероналії
- Нерсесян Грачья Нерсесович (1895—1961) — радянський, вірменський актор театру і кіно.
Міста-побратими
Див. також
Примітки
- https://www.szekesfehervar.hu/kocaeli
- Kocaeli'nin tarihçesi [ 13 вересня 2008 у Wayback Machine.] (Історія Коджаелі на офіційному сайті)
- Енциклопедія Meydan Larousse, том 6-й, стор. 635
Посилання
- (тур.)
- Інформаційний сайт [ 4 березня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izmit tur Izmit grec Nikomhdeia misto v regioni Marmara Turechchina v oblasti Chataldzha Kodzhaeli tur Catalca Kocaeli Bolumu Administrativnij centr centralnij rajon Merkez provinciyi Kodzhaeli Izmit tur IzmitIzmitOsnovni dani40 46 18 pn sh 29 56 59 sh d 40 7718818000277778 pn sh 29 94978460002777965 sh d 40 7718818000277778 29 94978460002777965 Koordinati 40 46 18 pn sh 29 56 59 sh d 40 7718818000277778 pn sh 29 94978460002777965 sh d 40 7718818000277778 29 94978460002777965Krayina TurechchinaRegion KodzhaeliStolicya dlya Kodzhaeli i dNaselennya 293 339 2010 Visota NRM 40 mVodojma Izmitska zatokaOficijna mova tureckaMista pobratimi Kassel Sekeshfegervar 2008 1 Chzhenczyan d d Chayir Centr Zhupa Ilidzha Karachi Zhovtnevij rajon d Herson d Phohan d TravnikTelefonnij kod 90 262Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Nomeri avtomobiliv 41GeoNames 9544571OSM r1211493 RPoshtovi indeksi 41 000Miska vladaVebsajt http www izmitbelediyesi comMapaIzmitIzmit Turechchina Izmit u Vikishovishi Roztashovane na pivnichnomu uzberezhzhi Marmurovogo morya na vuzkij priberezhnij smuzi i na pagorbah zavvishki do 200 metriv V Izmiti prozhivaye 293 339 osib 2010 Naselennya provinciyi u tomu chisli silski oblasti stanovit 1 459 772 zhiteliv Nayavnist suhoputnih zaliznichnih morskih i navit povitryanih vijskovij aerodrom yakij povinen stati aerodromom dlya privatnih litakiv dilovoyi eliti Izmita shlyahiv spoluchennya peretvoryuye misto na vazhlivij transportnij vuzol Turechchini Do 1337 roku misto nosilo nazvu Nikomediya i nalezhalo spochatku Rimskoyi imperiyi potim Vizantiyi U 1337 pislya zahoplennya turkami buli zrujnovani stini i vinisheno majzhe vse grecke i miske naselennya Misto vtrachaye svoye znachennya i staye tretoryadnim Zaraz Izmit ye centrom odnogo z najvazhlivishih promislovih rajoniv Turechchini Istoriya mistaDokladnishe Nikomediya Doistorichni chasi i Antichnist Zgidno z doslidzhennyami lyudi zhivut na cij teritoriyi shonajmenshe vzhe p yat tisyach rokiv Misto maye vdale geografichne polozhennyam oskilki ye peretinom bagatoh torgovih shlyahiv Pershi svidchennya postijnogo poselennya na misci Izmitu vidnosyatsya do XII stolittya do nashoyi eri U cej chas teritoriya bula pid vladoyu frigijciv i piznishe perejshla do narodu yakij pribuv syudi z greckogo mista Megara v poshukah novih misc dlya zhittya Vlashtuvalisya voni v rajoni ninishnoyi Bashiskele de znahodilos portove mistechko Astakos Mistechko bulo zrujnovanij carem Frakiyi i na misci sogodnishnogo Izmitu bulo zvedeno misto Nikomediya U 91 94 rokah do nashoyi eri misto perehodit pid upravlinnya Rimskoyi imperiyi U 284 roci nashoyi eri imperator Diokletian znovu peretvoryuye misto v stolicyu i Nikomediya staye chetvertim za velichinoyu mistom imperiyi pislya Rimu Antiohiyi ta Oleksandriyi Misto bezlich raziv poterpalo vid zemletrusiv bulo vidnovlene tilki v chasi imperatora Yustiniana Seldzhuckij i osmanskij periodi Dokladnishe Seldzhuki ta Osmanska imperiya U 1078 roci misto perejshlo do ruk turkiv seldzhukiv Za chasiv Hrestovih pohodiv turki vtratili misto Ostatochnij perehid pid upravlinnya turkiv stavsya u period pravlinnya Orhana I Gazi u 1331 roci Nikomediya sho peretvorilasya za chasiv seldzhukiv v Iznikmid tur Iznikmid u pravlinnya Bayazida I stala nazivatisya Izmid tur Izmid slid zaznachiti sho Nikomediya iIzmit ce odne i te zh slovo ale vzyate z riznih istorichnih periodiv a ne dvi rizni nazvi tobto perejmenuvannya yak takogo ne stalosya Yaksho u ti chasi Vizantiya i mala plani na povernennya Nikomediyi vona yih ne vtilila u zhittya Za chasiv sultana Selima I v Izmiti buli pobudovani korabelni verfi Period najvishogo rozkvitu mista pripav na pravlinnya sultana Sulejmana I Znachennya mista zroslo z vidkrittyam dvoh transportnih linij v 1837 u roci sudnoplavnogo spoluchennya mizh Izmitom i Stambulom ta zaliznichnoyi gilki vid vokzalu cherez Izmit do Ankari Prote cherez zemletrus 1894 roku misto zanepalo Persha svitova vijna pozbavila misto kolishnogo znachennya 6 lipnya 1920 roku misto zahopili anglijci 28 kvitnya 1921 roku greki 28 lipnya misto znovu povernuli sobi turki GeografiyaRoztashuvannya Izmit roztashovuyetsya mizh 40 i 41 pivnichnoyi shiroti i mizh 29 i 31 shidnoyi dovgoti na berezi Izmitskoyi zatoki Marmurovogo morya i na pivnochi omivayetsya vodami Chornogo morya na shodi mezhuye z provinciyeyu na pivdni z na zahodi z Yalovoyu ta Stambulomom provinciyi Izmir roztashovuyetsya vid Stambula na vidstani 85 km Vidstan do Ankari avtomagistrallyu TEM otoyolu stanovit 120 km znahoditsya za 120 km vid centru mista Ye administrativnim centrom provinciyi Cherez shidnu chastinu Izmitu prohodit 30 j meridian yakij i viznachaye chasovij poyas Turechchini Pri rozglyadi na karti mozhna pobachiti sho teritoriya Izmit nemov obijmaye zatoku z pivnochi shodu i pivdnya Zatoka ye odnim z najbilsh zavantazhenih vuzliv tureckih morskih shlyahiv U zatoci znahoditsya dva velikih porti Derindzhe Derince i Yarimdzha Yarimca a takozh blizko tridcyati chotiroh privatnih pristanej Izmit z jogo zaliznicyami avtomagistralyami i portami ye odnim z najvazhlivishih transportnih vuzliv sho z yednuyut yevropejsku ta azijsku chastinu Turechchini Miscevosti Izmita Poverhnya harakterizuyetsya velikoyu kilkistyu krutih shiliv Osnovna chastina mista roztashovuyetsya uzdovzh vuzkoyi smuzhki berega Topografichno misto dilitsya na dvi neshozhih odna na odnu chastini Persha chastina ce stari kvartali zabudovani perevazhno malopoverhovimi budinkami miscyami navit netryami z vuzkimi vulichkami sho zvivisto pidijmayutsya shilami pagorbiv Druga chastina dilovij centr mista cherez yakij prohodyat avtomobilna ta zaliznichna magistrali Geologiya Vid na zasnizhenij Izmit Znachna chastina teritoriyi Kodzhaeli na pivnich vid Izmitskoyi zatoki vlasne Izmit ye nerivnim plato z uhilom z pivdnya na pivnich Plato viglyadaye yak gorbista miscevist porizana dolinami richok sho vpadayut u Chorne more Bilya zatoki visota pagorbiv syagaye 645 m u toj chas yak na pivnochi bilya Chornogo morya navryad chi perevishuye 350 m Dolina Izmit i ozero Sapandzha yavlyayut soboyu nizovini Oblast na pivden vid zatoki v osnovnomu gorbista Uzdovzh beregiv ozera i zatoki zalishayetsya vuzka smuzhka zemli obmezhena krutimi shilami Samanskih gir do visoti 1602 m tr sho u perekladi oznachaye Snigovij pagorb abo Snigova vershina She odna vazhliva osoblivist mista ce jogo prinalezhnist do zoni zemletrusiv pershogo stupenya nebezpeki Vsi ci geologichni ta topografichni osoblivosti ukupi z opadami pidvishuyut rizik seliv i zsuviv Klimat Teplij klimat Izmita mozhna oharakterizuvati yak perehidnij mizh seredzemnomorskim ta gumidnim yakij u Turechchini nazivayut tr Vlitku spekotno opadiv malo Vzimku teplo i opadiv znachno bilshe Serednorichna temperatura stanovit 14 5 C Istorichnij maksimum v 44 1 C buv zafiksovanij 13 lipnya 2000 roku Minimum buv zareyestrovanij 23 lyutogo 1985 i sklav 8 3 C Perevazhaye porivchastij pivdenno shidnij viter U serednomu dev yat dniv u roci vipadaye snig Serednorichna kilkist opadiv 671 7 mm Najbilshe opadiv 106 mm vipadaye u grudni Najsuhishij misyac serpen 26 1 mm Vidnosna vologist vlitku stanovit 56 vzimku 64 6 NaselennyaV Izmiti prozhivaye 293 339 osib 2010 Naselennya provinciyi u tomu chisli silski oblasti stanovit 1 459 772 zhiteliv viklikav znachnu zminu u chiselnosti naselennya Provinciya vilajyet mul Kodzhaeli centrom yakoyi ye Izmit zajmaye teritoriyu 3626 km i maye naselennyam v 1 223 000 cholovik 2007 rik Intensivna industrializaciya 1955 1960 rokiv viklikala shvidke zrostannya kilkosti naselennya Zgidno z poadresnim perepisom naselennya 2007 roci u Kodzhaeli prozhivaye 1 437 926 cholovik U zv yazku z rozvitkom turizmu poyavoyu novih robochih misc ta dobovoyi migraciyeyu robochoyi sili kilkist osib sho roztashovani na teritoriyi provinciyi zminyuyetsya v zalezhnosti vid chasu dobi EkonomikaIzmit druge za rozvinenistyu promislovogo virobnictva misto Turechchini Tut roztashovani zavodi i fabriki takih firm yak Goodyear Pirelli Ford Honda Hyundai Chrysler en Marshall Arcelik Lever ta inshe Ekonomika Izmita majzhe povnistyu zalezhit vid promislovosti Blizkist do takogo velikogo dilovogo centru yak Stambul i nayavnist zaliznichnih i avtomobilnih magistralej nadaye mozhlivist tranzitnih perevezen P yat derzhavnih portiv sorok tri privatni pristani zajmayut vazhlive misce u transportnij sistemi krayini Fabrika z virobnictva paperu ye odnim z najstarishih pidpriyemstv mista zasnovano 1934 i robit velikij vnesok u rozvitok ekonomichnogo potencialu mista Spochatku ekonomika mista gruntuvalasya na tekstilnij ta lisopererobnij promislovosti Z vidkrittyam takih firm yak tr u 1941 en u 1960 u 1965 znachnu chastku v ekonomici zajnyala naftopererobna promislovist V ostanni roki rozvinulisya organichna himiya metalurgiya virobnictvo produktiv harchuvannya likiv dobriv farb V Izmiti takozh ye sudnobudivna verf PeronaliyiNersesyan Grachya Nersesovich 1895 1961 radyanskij virmenskij aktor teatru i kino Mista pobratimiKassel Nimechchina Ulsan Pivdenna Koreya Czinan Kitaj Sekeshfehervar Ugorshina Antaliya Turechchina Nyu Jork SShA Manisa Turechchina Dzhibuti DzhibutiDiv takozhKodzhaeli pivostriv Primitkihttps www szekesfehervar hu kocaeli Kocaeli nin tarihcesi 13 veresnya 2008 u Wayback Machine Istoriya Kodzhaeli na oficijnomu sajti Enciklopediya Meydan Larousse tom 6 j stor 635Posilannya tur Informacijnij sajt 4 bereznya 2008 u Wayback Machine