Коджаелі́ (тур. Kocaeli) або Віфінський півострів — півострів у Туреччині, в північно-західній частині півострова Мала Азія. Відокремлює Чорне і Мармурове моря на азійському боці протоки Босфор. На півострові розташована азійська частина Стамбула, зокрема Ускюдар і місто Ізміт.
Коджаелі | |
Країна | Туреччина[1] |
---|---|
Адміністративна одиниця | Туреччина[1] |
Координати: 41°00′ пн. ш. 29°36′ сх. д. / 41.000° пн. ш. 29.600° сх. д.
Географія
Омивається Чорним морем на півночі, протокою Босфор на заході та Ізмітського затокою Мармурового моря на півдні. Босфор та Ізмітська затока є тектонічними розломами земної кори, тому півострів украй сейсмонебезпечний.
Довжина півострова сягає 75 км, ширина до 50 км. Недалеко від південного берега розташований архіпелаг Принцеві острови. Рельєф складають плато і невисокі пагорби, які є північно-західним краєм системи Понтійських гір. Найбільша висота над рівнем моря — 537 м. Віфінський півострів складається з кварцитів, вапняків, пісковиків. Основні річки: (Чаягзи), і впадають у Чорне море ; — у Мармурове море ; [tr] і — в Босфор. У центрі — водосховище на річці Ріва.
Панує типово середземноморський клімат, хоча взимку часті холодні північні вітри з Чорного моря. Флору північної причорноморської частини складають листяні ліси, маквіс, біля теплішого південного берега, дуже зміненого під впливом людини, панують різного роду сільськогосподарські ландшафти, виноградники, плантації шовковиці.
Південь і південний схід півострова дуже щільно заселені і їх населення продовжує зростати. Основні міста — великі промислові центри Стамбул, Ізміт, Гебзе, [tr], [tr].
Екологія півострова постійно погіршується. Проте, на південному узбережжі Коджаелі розташовані численні курорти та історичні заміські резиденції — (так звана «Анатолійська Рів'єра»).
Друга назва півострова походить від держави Віфінії, яка колись тут існувала.
Історія
Віфінський півострів отримав важливе стратегічне значення в IV столітті, після перенесення столиці Римської імперії до міста Константинополь, оскільки розташовувався безпосередньо на схід від міста. У Середньовіччі для захисту столиці візантійці звели багато фортець, головною з яких була Нікомедія, розташована біля основи півострова. У 1204—1240 роках півострів контролювали хрестоносці (Латинська імперія). У 1240—1337 роках — греко-візантійські держави. У 1337—1338 роках півострів захопили і заселили турки-османи, які дали йому турецьку назву Коджаелі. У XIX столітті став місцем будівництва султанських дач.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Коджаэли (полуостров) // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Lakes and Rivers of Istanbul — Turkey. www.greatistanbul.com. оригіналу за 22 Травня 2015. Процитовано 15 травня 2019.
Література
- Коджаэли (полуостров) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kodzhaeli tur Kocaeli abo Vifinskij pivostriv pivostriv u Turechchini v pivnichno zahidnij chastini pivostrova Mala Aziya Vidokremlyuye Chorne i Marmurove morya na azijskomu boci protoki Bosfor Na pivostrovi roztashovana azijska chastina Stambula zokrema Uskyudar i misto Izmit Kodzhaeli Krayina Turechchina 1 Administrativna odinicyaTurechchina 1 Koordinati 41 00 pn sh 29 36 sh d 41 000 pn sh 29 600 sh d 41 000 29 600GeografiyaOmivayetsya Chornim morem na pivnochi protokoyu Bosfor na zahodi ta Izmitskogo zatokoyu Marmurovogo morya na pivdni Bosfor ta Izmitska zatoka ye tektonichnimi rozlomami zemnoyi kori tomu pivostriv ukraj sejsmonebezpechnij Dovzhina pivostrova syagaye 75 km shirina do 50 km Nedaleko vid pivdennogo berega roztashovanij arhipelag Princevi ostrovi Relyef skladayut plato i nevisoki pagorbi yaki ye pivnichno zahidnim krayem sistemi Pontijskih gir Najbilsha visota nad rivnem morya 537 m Vifinskij pivostriv skladayetsya z kvarcitiv vapnyakiv piskovikiv Osnovni richki Chayagzi i vpadayut u Chorne more u Marmurove more tr i v Bosfor U centri vodoshovishe na richci Riva Panuye tipovo seredzemnomorskij klimat hocha vzimku chasti holodni pivnichni vitri z Chornogo morya Floru pivnichnoyi prichornomorskoyi chastini skladayut listyani lisi makvis bilya teplishogo pivdennogo berega duzhe zminenogo pid vplivom lyudini panuyut riznogo rodu silskogospodarski landshafti vinogradniki plantaciyi shovkovici Pivden i pivdennij shid pivostrova duzhe shilno zaseleni i yih naselennya prodovzhuye zrostati Osnovni mista veliki promislovi centri Stambul Izmit Gebze tr tr Ekologiya pivostrova postijno pogirshuyetsya Prote na pivdennomu uzberezhzhi Kodzhaeli roztashovani chislenni kurorti ta istorichni zamiski rezidenciyi tak zvana Anatolijska Riv yera Druga nazva pivostrova pohodit vid derzhavi Vifiniyi yaka kolis tut isnuvala IstoriyaVifinskij pivostriv otrimav vazhlive strategichne znachennya v IV stolitti pislya perenesennya stolici Rimskoyi imperiyi do mista Konstantinopol oskilki roztashovuvavsya bezposeredno na shid vid mista U Serednovichchi dlya zahistu stolici vizantijci zveli bagato fortec golovnoyu z yakih bula Nikomediya roztashovana bilya osnovi pivostrova U 1204 1240 rokah pivostriv kontrolyuvali hrestonosci Latinska imperiya U 1240 1337 rokah greko vizantijski derzhavi U 1337 1338 rokah pivostriv zahopili i zaselili turki osmani yaki dali jomu turecku nazvu Kodzhaeli U XIX stolitti stav miscem budivnictva sultanskih dach PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Kodzhaeli poluostrov Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Lakes and Rivers of Istanbul Turkey www greatistanbul com originalu za 22 Travnya 2015 Procitovano 15 travnya 2019 LiteraturaKodzhaeli poluostrov Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros