Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Ізмітська затока

Ізмітська затока
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (березень 2019)

Ізмітська затока (тур. Izmit körfezi) — вузький і довгий тектонічний розлом, нині заповнений водами Мармурового моря. Є частиною берегової лінії півострова Мала Азія. Затока витягнута у широтному напрямку, її північний берег становить горбистий Віфінський півострів, південний — гористий півострів . Біля входу в затоку на південному березі розміщене місто Ялова, на північному — Гебзе, в глибині — м. Ізміт.

Ізмітська затока
тур. Izmit körfezi
image
40°43′54″ пн. ш. 29°35′25″ сх. д. / 40.731649° пн. ш. 29.590302° сх. д. / 40.731649; 29.590302
Назва на честь Ізміт
Частина від Мармурове море
Море Мармурове море
Прибережні країни Туреччина
Регіон Коджаелі[1]
Максимальна глибина 183 м
ідентифікатори і посилання
GeoNames 745027
У проєкті OpenStreetMap ↑223473 ·R (Коджаелі)
image
image
Ізмітська затока
Ізмітська затока (Туреччина)
image Ізмітська затока у Вікісховищі

Історія і сучасний стан

У часи Середньовіччя затока мала важливе стратегічне значення, оскільки в глибині розташовувалася важлива візантійська фортеця Нікомедія, а вздовж північного берега затоки існувала низка важливих приморських фортець, що захищали підступи до Константинополю. За контроль над затокою довгу і наполегливу боротьбу вели Візантійська імперія, Венеція, Генуя, Латинська імперія і турки-османи. Після того, як перемогою останніх завершилася , місто (перейменоване на Ізміт) і затока увійшли до складу Османської Туреччини, нині в складі республіки Туреччина. Довжина затоки — близько 52 км, ширина біля входу 6,1 км. Далі є два звуження, одне в районі мису (до 3,5 км), інше в районі м. (до 1,25 км). У центральній частині, перпендикулярно селищу , розташована найширша частина — до 10,5 км. Максимальна глибина — до 183 м. Північний берег затоки займає приміська курортна зона Стамбулу (так звана ). Ізмітський порт розташований в глибині затоки. Зберігається високий рівень сейсмічної небезпеки. У 2010—2017 рр. через затоку планується звести .

Примітки

  1. GEOnet Names Server — 2018.
    d:Track:Q1194038
  2. . Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 25 січня 2019.
  3. Измитский залив // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad berezen 2019 Izmitska zatoka tur Izmit korfezi vuzkij i dovgij tektonichnij rozlom nini zapovnenij vodami Marmurovogo morya Ye chastinoyu beregovoyi liniyi pivostrova Mala Aziya Zatoka vityagnuta u shirotnomu napryamku yiyi pivnichnij bereg stanovit gorbistij Vifinskij pivostriv pivdennij goristij pivostriv Bilya vhodu v zatoku na pivdennomu berezi rozmishene misto Yalova na pivnichnomu Gebze v glibini m Izmit Izmitska zatokatur Izmit korfezi40 43 54 pn sh 29 35 25 sh d 40 731649 pn sh 29 590302 sh d 40 731649 29 590302Nazva na chest IzmitChastina vid Marmurove moreMore Marmurove morePriberezhni krayini TurechchinaRegion Kodzhaeli 1 Maksimalna glibina 183 midentifikatori i posilannyaGeoNames 745027U proyekti OpenStreetMap 223473 R Kodzhaeli Izmitska zatokaIzmitska zatoka Turechchina Izmitska zatoka u VikishovishiIstoriya i suchasnij stanU chasi Serednovichchya zatoka mala vazhlive strategichne znachennya oskilki v glibini roztashovuvalasya vazhliva vizantijska fortecya Nikomediya a vzdovzh pivnichnogo berega zatoki isnuvala nizka vazhlivih primorskih fortec sho zahishali pidstupi do Konstantinopolyu Za kontrol nad zatokoyu dovgu i napoleglivu borotbu veli Vizantijska imperiya Veneciya Genuya Latinska imperiya i turki osmani Pislya togo yak peremogoyu ostannih zavershilasya misto perejmenovane na Izmit i zatoka uvijshli do skladu Osmanskoyi Turechchini nini v skladi respubliki Turechchina Dovzhina zatoki blizko 52 km shirina bilya vhodu 6 1 km Dali ye dva zvuzhennya odne v rajoni misu do 3 5 km inshe v rajoni m do 1 25 km U centralnij chastini perpendikulyarno selishu roztashovana najshirsha chastina do 10 5 km Maksimalna glibina do 183 m Pivnichnij bereg zatoki zajmaye primiska kurortna zona Stambulu tak zvana Izmitskij port roztashovanij v glibini zatoki Zberigayetsya visokij riven sejsmichnoyi nebezpeki U 2010 2017 rr cherez zatoku planuyetsya zvesti PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 25 sichnya 2019 Izmitskij zaliv Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros

Дата публікації:
Топ