Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2013) |
Населення Якутії становить 955,6 тис. осіб (2013). Питома вага міського населення — 64,9 % (2013). Густота населення — 0,31 особи/км² (2013), одна з найменших серед усіх суб'єктів Російської Федерації.
Розподіл за статтю
Розподіл за статтю та урбанізація населення за даними перепису 2010 р.
Показник | Міське населення | Сільське населення |
---|---|---|
Чоловіки | 296 573 | 169 333 |
Жінки | 317 972 | 174 650 |
Урбанізація | 63,97 % | 36,03 % |
Етнічний склад
Динаміка чисельності найбільших національностей Республіки Саха-Якутії за даними переписів.
1926 | 1939 | 1959 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | |
Якути | 235 926 | 233 273 | 226 053 | 313 917 | 365 236 | 432 290 | 466 492 |
Росіяни | 30 156 | 146 741 | 215 328 | 429 588 | 550 263 | 390 671 | 353 649 |
Евенки | 13 145 | 10 432 | 9 505 | 11 584 | 14 428 | 18 232 | 21 008 |
Українці | 138 | 4 229 | 12 182 | 46 326 | 77 114 | 34 633 | 20 341 |
Евени | 738 | 3 133 | 3 537 | 5 763 | 8 668 | 11 657 | 15 071 |
Татари | 1 671 | 4 420 | 5 172 | 10 976 | 17 478 | 10 768 | 8 122 |
Буряти | 11 | 699 | 757 | 4 508 | 8 471 | 7 266 | 7 011 |
Киргизи | 6 | 19 | 152 | 566 | 1 454 | 5 022 | |
Вірмени | 4 | 47 | 295 | 707 | 1 138 | 2 764 | 3 691 |
Узбеки | 18 | 142 | 379 | 780 | 1 207 | 3 332 | |
Таджики | 2 | 239 | 260 | 1 105 | 2 696 | ||
Білоруси | 21 | 1 572 | 2 548 | 6 769 | 9 900 | 4 236 | 2 527 |
Всього | 285 471 | 413 198 | 487 343 | 851 840 | 1094 065 | 949 280 | 958 528 |
Динаміка чисельності найбільших національностей у населенні Республіки Саха-Якутії за даними переписів.
1926 | 1939 | 1959 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | |
Якути | 82,64 % | 56,46 % | 46,38 % | 36,85 % | 33,38 % | 45,54 % | 48,67 % |
Росіяни | 10,56 % | 35,51 % | 44,18 % | 50,43 % | 50,30 % | 41,15 % | 36,90 % |
Евенки | 4,60 % | 2,52 % | 1,95 % | 1,36 % | 1,32 % | 1,92 % | 2,19 % |
Українці | 0,05 % | 1,02 % | 2,50 % | 5,44 % | 7,05 % | 3,65 % | 2,12 % |
Евени | 0,26 % | 0,76 % | 0,73 % | 0,68 % | 0,79 % | 1,23 % | 1,57 % |
Татари | 0,59 % | 1,07 % | 1,06 % | 1,29 % | 1,60 % | 1,13 % | 0,85 % |
Буряти | 0,17 % | 0,16 % | 0,53 % | 0,77 % | 0,77 % | 0,73 % | |
Киргизи | 0,02 % | 0,05 % | 0,15 % | 0,52 % | |||
Вірмени | 0,01 % | 0,06 % | 0,08 % | 0,10 % | 0,29 % | 0,39 % | |
Узбеки | 0,03 % | 0,04 % | 0,07 % | 0,13 % | 0,35 % | ||
Таджики | 0,03 % | 0,02 % | 0,12 % | 0,28 % | |||
Білоруси | 0,01 % | 0,38 % | 0,52 % | 0,79 % | 0,90 % | 0,45 % | 0,26 % |
Перепис 2010
Національний склад Саха-Якутії за результатами перепису 2010 р.
Національність | Загальна чисельність | % |
---|---|---|
Якути | 466 492 | 48,67 % |
Росіяни | 353 649 | 36,90 % |
Евенки | 21 008 | 2,19 % |
Українці | 20 341 | 2,12 % |
Евени | 15 071 | 1,57 % |
Татари | 8 122 | 0,85 % |
Буряти | 7 011 | 0,73 % |
Киргизи | 5 022 | 0,52 % |
Вірмени | 3 691 | 0,39 % |
Не вказали національності | 23 864 | 2,49 % |
Частка найбільших національностей у чисельності вікових груп
Вікова група, років | Чисельність | Якути | Росіяни | Евенки | Українці | Евени | Інші |
0 — 4 | 75 890 | 55,7 % | 32,4 % | 3,0 % | 0,3 % | 2,0 % | 6,7 % |
5 — 9 | 67 705 | 53,3 % | 34,8 % | 2,8 % | 0,5 % | 1,9 % | 6,7 % |
10 — 14 | 65 125 | 54,5 % | 33,0 % | 3,0 % | 0,7 % | 2,2 % | 6,6 % |
15 — 19 | 75 657 | 58,0 % | 29,1 % | 3,2 % | 0,8 % | 2,4 % | 6,6 % |
20 — 24 | 91 441 | 54,1 % | 32,7 % | 2,5 % | 0,8 % | 1,8 % | 8,2 % |
25 — 29 | 84 596 | 47,8 % | 38,1 % | 2,1 % | 1,2 % | 1,5 % | 9,3 % |
30 — 34 | 72 717 | 42,4 % | 42,0 % | 2,0 % | 2,0 % | 1,4 % | 10,3 % |
35 — 39 | 67 741 | 41,2 % | 41,8 % | 1,9 % | 2,9 % | 1,5 % | 10,6 % |
40 — 44 | 63 169 | 47,5 % | 35,0 % | 2,0 % | 3,3 % | 1,4 % | 10,9 % |
45 — 49 | 73 058 | 46,7 % | 36,1 % | 1,8 % | 3,7 % | 1,2 % | 10,5 % |
50 — 54 | 73 617 | 43,3 % | 40,3 % | 1,4 % | 4,2 % | 1,0 % | 9,8 % |
55 — 59 | 57 534 | 41,0 % | 43,8 % | 1,2 % | 4,4 % | 1,0 % | 8,6 % |
60 — 64 | 35 949 | 41,0 % | 44,4 % | 1,2 % | 4,3 % | 1,2 % | 7,9 % |
65 — 69 | 15 733 | 43,7 % | 41,3 % | 1,8 % | 4,3 % | 1,8 % | 7,2 % |
70 і більше | 38 559 | 49,2 % | 39,5 % | 1,5 % | 2,7 % | 1,1 % | 6,0 % |
Урбанізація серед найбільших народів Якутії за переписом 2010 року
національність | міського населення | сільського населення |
Якути | 39,6 % | 60,4 % |
Росіяни | 92,6 % | 7,4 % |
Евенки | 26,1 % | 73,9 % |
Українці | 94,8 % | 5,2 % |
Евени | 33,7 % | 66,3 % |
Татари | 91,4 % | 8,6 % |
Буряти | 92,5 % | 7,5 % |
Киргизи | 95,1 % | 4,9 % |
Вірмени | 97,5 % | 2,5 % |
Узбеки | 88,2 % | 11,8 % |
Таджики | 95,7 % | 4,3 % |
Білоруси | 92,2 % | 7,8 % |
Населення, що вказало національність | 63,5 % | 36,5 % |
Національний склад міського населення у 2010 році
Національність | Чисельність серед міських жителів | Частка |
Якути | 184 655 | 31,1 % |
Росіяни | 327 643 | 55,2 % |
Евенки | 5 486 | 0,9 % |
Українці | 19 280 | 3,2 % |
Евени | 5 077 | 0,9 % |
Татари | 7 420 | 1,3 % |
Буряти | 6 488 | 1,1 % |
Киргизи | 4 775 | 0,8 % |
Вірмени | 3 597 | 0,6 % |
Узбеки | 2 938 | 0,5 % |
Таджики | 2 581 | 0,4 % |
Білоруси | 2 330 | 0,4 % |
Інші | 21 324 | 3,6 % |
Населення, що вказало національність | 593 594 | 100,0 % |
Національний склад сільського населення у 2010 році
національність | чисельність серед сільських жителів | частка |
Якути | 281 837 | 82,6 % |
Росіяни | 26 006 | 7,6 % |
Евенки | 15 522 | 4,6 % |
Українці | 1 061 | 0,3 % |
Евени | 9 994 | 2,9 % |
Татари | 702 | 0,2 % |
Буряти | 523 | 0,2 % |
Киргизи | 247 | 0,1 % |
Вірмени | 94 | 0,0 % |
Узбеки | 394 | 0,1 % |
Таджики | 115 | 0,0 % |
Білоруси | 197 | 0,1 % |
Інші | 4 378 | 1,3 % |
Населення, що вказало національність | 341 070 | 100,0 % |
Національний склад районів, улусів та міст Республіки Саха — Якутія за переписом 2010 р. (улуси — сільськогосподарські райони з переважанням корінних національностей (якутів, евенків, евенів))
Населення, що вказало національність | Якути | Росіяни | Евенки | Українці | Евени | Татари | Буряти | Киргизи | Вірмени | Узбеки | Таджики | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Якутськ (міський округ) | 285 191 | 49,2 % | 39,8 % | 1,0 % | 1,4 % | 0,8 % | 0,7 % | 0,9 % | 1,1 % | 0,8 % | 0,7 % | 0,7 % |
Абийський улус | 4 422 | 80,1 % | 8,7 % | 1,2 % | 0,5 % | 7,9 % | 0,0 % | 0,3 % | 0,2 % | |||
Алданський район | 42 055 | 3,7 % | 80,0 % | 4,9 % | 3,6 % | 0,6 % | 1,1 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,6 % | 0,5 % | 0,4 % |
Аллаіховський улус | 3 047 | 39,1 % | 31,8 % | 1,2 % | 1,7 % | 20,1 % | 0,4 % | 0,9 % | 0,1 % | 0,1 % | ||
Амгинський улус | 17 107 | 92,2 % | 4,9 % | 1,3 % | 0,1 % | 0,8 % | 0,1 % | 0,1 % | ||||
Анабарський улус | 3 500 | 21,6 % | 3,7 % | 22,7 % | 0,9 % | 6,4 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,3 % | |||
Булунський улус | 8 982 | 23,6 % | 29,1 % | 25,2 % | 3,7 % | 14,2 % | 0,5 % | 0,6 % | 0,3 % | 0,1 % | ||
Верхньовілюйський улус | 21 532 | 98,1 % | 0,8 % | 0,5 % | 0,2 % | |||||||
Верхньоколимський улус | 4 679 | 28,9 % | 50,1 % | 0,1 % | 3,8 % | 6,2 % | 0,9 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | |
Верхоянський район | 12 773 | 74,0 % | 15,8 % | 0,8 % | 1,6 % | 4,9 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,0 % |
Вілюйський улус | 25 104 | 84,8 % | 10,5 % | 1,5 % | 1,1 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,2 % | 0,1 % | |||
Горний улус | 11 681 | 96,2 % | 1,1 % | 0,7 % | 0,2 % | 0,6 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,3 % | |||
Жиганський район | 4 296 | 27,9 % | 12,8 % | 55,0 % | 1,1 % | 1,2 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,2 % | |||
Кобяйський улус | 13 635 | 69,3 % | 20,4 % | 0,6 % | 1,0 % | 6,8 % | 0,4 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | ||
Ленський район | 39 117 | 10,6 % | 79,5 % | 0,1 % | 2,5 % | 0,1 % | 1,1 % | 0,7 % | 0,9 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,6 % |
Мегіно-Кангаласький улус | 30 902 | 91,4 % | 5,5 % | 0,4 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,3 % | 0,6 % | 0,1 % |
Мирнинський район | 69 117 | 9,7 % | 67,9 % | 0,8 % | 6,7 % | 0,2 % | 2,8 % | 2,5 % | 1,1 % | 0,2 % | 0,5 % | 0,1 % |
Момський район | 4 434 | 68,0 % | 6,9 % | 1,0 % | 0,5 % | 21,3 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,2 % | |||
Намський улус | 22 178 | 94,8 % | 2,8 % | 1,0 % | 0,1 % | 0,6 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | ||
Нерюнгрінський район | 81 161 | 2,5 % | 79,7 % | 1,4 % | 6,3 % | 0,2 % | 2,0 % | 1,9 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,2 % |
Нижньоколимський район | 4 655 | 19,2 % | 40,8 % | 0,2 % | 2,9 % | 12,9 % | 1,3 % | 0,5 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % |
Нюрбинський район | 25 153 | 95,0 % | 3,8 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,2 % | |||||
Оймяконський улус | 10 049 | 29,2 % | 52,7 % | 0,6 % | 6,2 % | 4,3 % | 1,2 % | 0,6 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,2 % | |
Олекминський район | 26 489 | 43,0 % | 46,1 % | 4,7 % | 0,8 % | 1,0 % | 1,8 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,1 % |
Оленекський район | 4 120 | 20,4 % | 1,8 % | 75,7 % | 0,2 % | 0,5 % | 0,2 % | 0,3 % | ||||
Середньоколимський улус | 7 889 | 80,3 % | 10,3 % | 0,4 % | 0,5 % | 6,6 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | |
Сунтарський улус | 24 994 | 97,6 % | 1,0 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,1 % | ||||
Таттинський улус | 17 193 | 98,2 % | 0,5 % | 0,5 % | 0,3 % | |||||||
Томпонський район | 13 997 | 38,6 % | 44,0 % | 0,7 % | 3,4 % | 6,6 % | 0,7 % | 0,5 % | 0,1 % | 1,8 % | 0,5 % | 0,2 % |
Усть-Алданський улус | 22 056 | 98,8 % | 0,3 % | 0,4 % | 0,0 % | 0,2 % | 0,1 % | |||||
Усть-Майський улус | 8 607 | 9,1 % | 57,4 % | 22,8 % | 3,5 % | 1,5 % | 1,0 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,2 % | |
Усть-Янський улус | 8 007 | 43,1 % | 27,2 % | 1,0 % | 5,7 % | 16,6 % | 0,7 % | 0,4 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | |
Хангаласький улус | 33 362 | 62,1 % | 31,4 % | 1,2 % | 1,0 % | 0,9 % | 0,6 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,2 % |
Чурапчинський улус | 20 319 | 98,3 % | 0,4 % | 0,6 % | 0,4 % | 0,1 % | ||||||
Евено-Битантайський улус | 2 861 | 44,5 % | 0,9 % | 0,6 % | 0,2 % | 53,2 % | 0,2 % | |||||
Саха — Якутія | 934 664 | 49,9 % | 37,8 % | 2,2 % | 2,2 % | 1,6 % | 0,9 % | 0,8 % | 0,5 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,3 % |
Перепис 1989
Національний склад районів та міст Якутської АРСР за переписом 1989 р.
Росіяни | Якути | Українці | Татари | Білоруси | Башкири | Німці | Чуваші | Мордва | Інші | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Якутськ (міськрада) | 62,1 % | 25,2 % | 4,6 % | 1,6 % | 0,8 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,2 % | 4,7 % |
м. Мирний | 74,6 % | 4,5 % | 9,7 % | 2,3 % | 1,3 % | 0,6 % | 0,4 % | 0,5 % | 1,0 % | 5,1 % |
Нерюнгрі (міськрада) | 71,9 % | 1,3 % | 13,4 % | 2,9 % | 1,5 % | 0,9 % | 1,0 % | 0,5 % | 0,4 % | 6,2 % |
Абийський район | 24,0 % | 66,3 % | 3,8 % | 0,5 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 4,5 % |
Алданський район | 77,0 % | 4,0 % | 7,8 % | 1,8 % | 1,2 % | 0,5 % | 0,6 % | 0,3 % | 0,6 % | 6,2 % |
Алексєєвський район | 2,4 % | 95,2 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,5 % | ||
Аллаіховський район | 45,0 % | 30,0 % | 6,6 % | 0,7 % | 1,1 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,1 % | 15,7 % |
Амгинський район | 8,2 % | 88,2 % | 0,6 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 2,5 % | |||
Анабарський район | 28,0 % | 37,3 % | 8,4 % | 1,0 % | 2,0 % | 0,6 % | 0,6 % | 0,2 % | 0,1 % | 21,8 % |
Булунський район | 53,4 % | 13,6 % | 13,7 % | 0,8 % | 1,7 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,2 % | 16,0 % |
Верхньовілюйський район | 3,2 % | 94,2 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,0 % | 1,2 % | ||
Верхньоколимський район | 61,6 % | 18,2 % | 9,8 % | 1,3 % | 1,3 % | 0,1 % | 0,3 % | 0,5 % | 0,1 % | 6,8 % |
Верхоянський район | 35,5 % | 44,3 % | 8,7 % | 1,2 % | 1,3 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,5 % | 0,1 % | 7,9 % |
Вілюйський район | 23,3 % | 67,6 % | 4,3 % | 1,5 % | 0,5 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,1 % | 1,8 % |
Горний район | 3,7 % | 93,6 % | 0,6 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,5 % | |
Жиганський район | 29,2 % | 30,1 % | 4,4 % | 0,8 % | 0,8 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 34,4 % | |
Кобяйський район | 41,5 % | 42,6 % | 5,9 % | 1,5 % | 1,0 % | 0,1 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,2 % | 6,7 % |
Ленінський район | 14,0 % | 81,3 % | 2,0 % | 0,5 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,6 % | |
Ленський район | 76,5 % | 8,5 % | 6,6 % | 1,8 % | 1,1 % | 0,5 % | 1,0 % | 0,4 % | 0,4 % | 3,2 % |
Мегіно-Кангаласький район | 11,2 % | 85,3 % | 1,2 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,6 % | |
Мирнинський район | 67,1 % | 3,7 % | 15,5 % | 4,0 % | 1,6 % | 1,0 % | 0,6 % | 0,5 % | 0,7 % | 5,3 % |
Момський район | 15,0 % | 67,7 % | 1,3 % | 0,6 % | 0,3 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,1 % | 14,5 % |
Намський район | 6,2 % | 91,7 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,3 % | |||
Нижньоколимський район | 63,7 % | 8,9 % | 13,2 % | 1,3 % | 1,2 % | 0,1 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,2 % | 11,0 % |
Оймяконський район | 62,1 % | 10,4 % | 16,7 % | 2,1 % | 2,0 % | 0,8 % | 0,5 % | 0,4 % | 0,2 % | 4,8 % |
Олекминський район | 50,6 % | 37,9 % | 2,9 % | 2,6 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | 5,0 % |
Оленекський район | 9,6 % | 31,9 % | 1,2 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | 56,6 % | ||
Орджонікіздевський район | 40,2 % | 51,3 % | 2,7 % | 1,0 % | 0,6 % | 0,5 % | 0,4 % | 0,1 % | 0,2 % | 3,0 % |
Середньоколимський район | 17,0 % | 74,2 % | 2,3 % | 0,3 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 5,4 % | |
Сунтарський район | 5,2 % | 92,1 % | 1,0 % | 0,2 % | 0,2 % | 0,1 % | 1,2 % | |||
Томпонський район | 57,1 % | 21,3 % | 10,5 % | 1,7 % | 1,0 % | 0,3 % | 0,5 % | 0,4 % | 0,3 % | 6,9 % |
Усть-Алданський район | 1,6 % | 97,1 % | 0,2 % | 0,1 % | 1,0 % | |||||
Усть-Майський район | 64,2 % | 7,2 % | 11,2 % | 1,5 % | 1,5 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,7 % | 0,7 % | 12,2 % |
Усть-Янський район | 58,5 % | 8,2 % | 21,1 % | 1,6 % | 2,0 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,6 % | 0,3 % | 6,9 % |
Чурапчинський район | 1,6 % | 97,0 % | 0,2 % | 0,1 %% | 1,1 % | |||||
Якутська АРСР | 50,3 % | 33,4 % | 7,1 % | 1,6 % | 0,9 % | 0,4 % | 0,4 % | 0,3 % | 0,3 % | 5,3 % |
Мови
Рідна мова населення Саха — Якутії за переписом 2010 р.
- якутська — 470 092 — 50,39 %
- російська — 421 481 — 45,18 %
- українська — 5 290 — 0,57 %
- киргизька — 4 615 — 0,49 %
- бурятська — 3 755 — 0,40 %
- вірменська — 3 217 — 0,34 %
- евенська — 3 188 — 0,34 %
Володіння мовами за переписом 2010 р.
- російська — 884 412 — 94,7 %
- якутська — 443 312 — 47,5 %
- англійська — 40 450 — 4,3 %
- українська — 13 138 — 1,4 %
- німецька — 6 800 — 0,7 %
- евенська — 3 755 — 0,4 %
- французька — 3 700 — 0,4 %
- татарська — 3 311 — 0,4 %
- бурятська — 3 098 — 0,3 %
Рідна мова найбільших серед національностей
якутська | російська | українська | киргизька | бурятська | вірменська | евенська | татарська | узбецька | евенкійська | |
Якути | 94,2 % | 5,8 % | ||||||||
Росіяни | 0,4 % | 99,5 % | 0,1 % | 0,0 % | ||||||
Евенки | 81,2 % | 12,1 % | 0,3 % | 6,4 % | ||||||
Українці | 0,2 % | 74,7 % | 25,0 % | 0,0 % | ||||||
Евени | 65,4 % | 13,3 % | 20,5 % | 0,7 % | ||||||
Татари | 1,6 % | 61,6 % | 36,3 % | 0,1 % | ||||||
Буряти | 2,1 % | 44,5 % | 53,4 % | |||||||
Киргизи | 1,1 % | 7,2 % | 91,3 % | 0,2 % | ||||||
Вірмени | 0,2 % | 12,4 % | 87,2 % | |||||||
Узбеки | 1,0 % | 10,5 % | 0,7 % | 87,5 % | ||||||
Долгани | 94,1 % | 3,1 % | ||||||||
Юкагіри | 31,3 % | 44,0 % | 0,6 % | |||||||
Чукчі | 6,6 % | 49,7 % | 0,4 % | |||||||
Якутія | 50,4 % | 45,2 % | 0,6 % | 0,5 % | 0,4 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,2 % |
Володіння російською мовою у районах та містах за переписом 2010 р.
Володіння російською мовою | Росіян у населенні | |
Нерюнгрінський район | 99,8 % | 79,7 % |
Нижньоколимський район | 99,8 % | 40,8 % |
Ленський район | 99,4 % | 79,5 % |
Алданський район | 99,3 % | 80,0 % |
Мирнинський район | 99,3 % | 67,9 % |
Верхньоколимський район | 99,2 % | 50,1 % |
Усть-Майський | 98,1 % | 57,4 % |
м. Якутськ | 96,9 % | 39,8 % |
Аллаіховський район | 96,5 % | 31,8 % |
Олекминський район | 96,3 % | 46,1 % |
Томпонський | 96,1 % | 44,0 % |
Оймяконський район | 95,9 % | 52,7 % |
Булунський район | 94,2 % | 29,1 % |
Хангаласький | 94,0 % | 31,4 % |
Абийський район | 92,5 % | 8,7 % |
Усть-Янський | 92,4 % | 27,2 % |
Жиганський район | 91,3 % | 12,8 % |
Середньоколимський район | 90,9 % | 10,3 % |
Верхоянський район | 89,4 % | 15,8 % |
Кобяйський район | 89,1 % | 20,4 % |
Амгинський район | 87,7 % | 4,9 % |
Анабарський район | 87,7 % | 3,7 % |
Намський район | 87,5 % | 2,8 % |
Вілюйський район | 87,3 % | 10,5 % |
Евено-Битантайський | 87,0 % | 0,9 % |
Момський район | 86,4 % | 6,9 % |
Горний район | 85,9 % | 1,1 % |
Нюрбинський район | 85,8 % | 3,8 % |
Мегіно-Кангаласький район | 85,5 % | 5,5 % |
Таттинський район | 85,5 % | 0,5 % |
Верхньовілюйський район | 85,3 % | 0,8 % |
Оленекський район | 85,0 % | 1,8 % |
Сунтарський район | 84,6 % | 1,0 % |
Чурапчинський | 84,1 % | 0,4 % |
Усть-Алданський | 84,0 % | 0,3 % |
Саха — Якутія | 94,7 % | 37,8 % |
Населені пункти
Якутськ | 245,6 | Нюрба | 9,9 |
Нерюнгрі | 64,9 | Ольокмінськ | 9,1 |
Мирний | 38,1 | Жатай | 8,9 |
Ленськ | 24,5 | Сунтар | 8,9 (2003) |
Алдан | 23,9 | Томмот | 8,8 |
Айхал | 16,2 | Усть-Нера | 8,6 |
Удачний | 15,3 | Намці | 8,2 (2003) |
Чульман | 10,5 | 7,5 (2003) | |
Покровськ | 10,1 | Мохсоголлох | 7,1 |
Вілюйськ | 10,0 | Майя | 7,0 (2003) |
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 8 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 8 липня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Долгано — Евенкійський національний район
- Евенкійський національний район
- Евенський національний район
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 липня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Територіальний орган державної статистики Росії у Республіці Саха — Якутія [ 6 липня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2013 Naselennya Yakutiyi stanovit 955 6 tis osib 2013 Pitoma vaga miskogo naselennya 64 9 2013 Gustota naselennya 0 31 osobi km 2013 odna z najmenshih sered usih sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi Rozpodil za stattyuRozpodil za stattyu ta urbanizaciya naselennya za danimi perepisu 2010 r Pokaznik Miske naselennya Silske naselennya Choloviki 296 573 169 333 Zhinki 317 972 174 650 Urbanizaciya 63 97 36 03 Etnichnij skladNacionalni ulusi ta nasligi Yakutiyi na karti nacionalnih avtonomij Rosiyi Vidsotok yakutiv v ulusah Yakutiyi Vidsotok rosiyan v ulusah Yakutiyi Dinamika chiselnosti najbilshih nacionalnostej Respubliki Saha Yakutiyi za danimi perepisiv 1926 1939 1959 1979 1989 2002 2010 Yakuti 235 926 233 273 226 053 313 917 365 236 432 290 466 492 Rosiyani 30 156 146 741 215 328 429 588 550 263 390 671 353 649 Evenki 13 145 10 432 9 505 11 584 14 428 18 232 21 008 Ukrayinci 138 4 229 12 182 46 326 77 114 34 633 20 341 Eveni 738 3 133 3 537 5 763 8 668 11 657 15 071 Tatari 1 671 4 420 5 172 10 976 17 478 10 768 8 122 Buryati 11 699 757 4 508 8 471 7 266 7 011 Kirgizi 6 19 152 566 1 454 5 022 Virmeni 4 47 295 707 1 138 2 764 3 691 Uzbeki 18 142 379 780 1 207 3 332 Tadzhiki 2 239 260 1 105 2 696 Bilorusi 21 1 572 2 548 6 769 9 900 4 236 2 527 Vsogo 285 471 413 198 487 343 851 840 1094 065 949 280 958 528 Dinamika chiselnosti najbilshih nacionalnostej u naselenni Respubliki Saha Yakutiyi za danimi perepisiv 1926 1939 1959 1979 1989 2002 2010 Yakuti 82 64 56 46 46 38 36 85 33 38 45 54 48 67 Rosiyani 10 56 35 51 44 18 50 43 50 30 41 15 36 90 Evenki 4 60 2 52 1 95 1 36 1 32 1 92 2 19 Ukrayinci 0 05 1 02 2 50 5 44 7 05 3 65 2 12 Eveni 0 26 0 76 0 73 0 68 0 79 1 23 1 57 Tatari 0 59 1 07 1 06 1 29 1 60 1 13 0 85 Buryati 0 17 0 16 0 53 0 77 0 77 0 73 Kirgizi 0 02 0 05 0 15 0 52 Virmeni 0 01 0 06 0 08 0 10 0 29 0 39 Uzbeki 0 03 0 04 0 07 0 13 0 35 Tadzhiki 0 03 0 02 0 12 0 28 Bilorusi 0 01 0 38 0 52 0 79 0 90 0 45 0 26 Perepis 2010 Nacionalnij sklad Saha Yakutiyi za rezultatami perepisu 2010 r Nacionalnist Zagalna chiselnist Yakuti 466 492 48 67 Rosiyani 353 649 36 90 Evenki 21 008 2 19 Ukrayinci 20 341 2 12 Eveni 15 071 1 57 Tatari 8 122 0 85 Buryati 7 011 0 73 Kirgizi 5 022 0 52 Virmeni 3 691 0 39 Ne vkazali nacionalnosti 23 864 2 49 Chastka najbilshih nacionalnostej u chiselnosti vikovih grup Vikova grupa rokiv Chiselnist Yakuti Rosiyani Evenki Ukrayinci Eveni Inshi 0 4 75 890 55 7 32 4 3 0 0 3 2 0 6 7 5 9 67 705 53 3 34 8 2 8 0 5 1 9 6 7 10 14 65 125 54 5 33 0 3 0 0 7 2 2 6 6 15 19 75 657 58 0 29 1 3 2 0 8 2 4 6 6 20 24 91 441 54 1 32 7 2 5 0 8 1 8 8 2 25 29 84 596 47 8 38 1 2 1 1 2 1 5 9 3 30 34 72 717 42 4 42 0 2 0 2 0 1 4 10 3 35 39 67 741 41 2 41 8 1 9 2 9 1 5 10 6 40 44 63 169 47 5 35 0 2 0 3 3 1 4 10 9 45 49 73 058 46 7 36 1 1 8 3 7 1 2 10 5 50 54 73 617 43 3 40 3 1 4 4 2 1 0 9 8 55 59 57 534 41 0 43 8 1 2 4 4 1 0 8 6 60 64 35 949 41 0 44 4 1 2 4 3 1 2 7 9 65 69 15 733 43 7 41 3 1 8 4 3 1 8 7 2 70 i bilshe 38 559 49 2 39 5 1 5 2 7 1 1 6 0 Urbanizaciya sered najbilshih narodiv Yakutiyi za perepisom 2010 roku nacionalnist miskogo naselennya silskogo naselennya Yakuti 39 6 60 4 Rosiyani 92 6 7 4 Evenki 26 1 73 9 Ukrayinci 94 8 5 2 Eveni 33 7 66 3 Tatari 91 4 8 6 Buryati 92 5 7 5 Kirgizi 95 1 4 9 Virmeni 97 5 2 5 Uzbeki 88 2 11 8 Tadzhiki 95 7 4 3 Bilorusi 92 2 7 8 Naselennya sho vkazalo nacionalnist 63 5 36 5 Nacionalnij sklad miskogo naselennya u 2010 roci Nacionalnist Chiselnist sered miskih zhiteliv Chastka Yakuti 184 655 31 1 Rosiyani 327 643 55 2 Evenki 5 486 0 9 Ukrayinci 19 280 3 2 Eveni 5 077 0 9 Tatari 7 420 1 3 Buryati 6 488 1 1 Kirgizi 4 775 0 8 Virmeni 3 597 0 6 Uzbeki 2 938 0 5 Tadzhiki 2 581 0 4 Bilorusi 2 330 0 4 Inshi 21 324 3 6 Naselennya sho vkazalo nacionalnist 593 594 100 0 Nacionalnij sklad silskogo naselennya u 2010 roci nacionalnist chiselnist sered silskih zhiteliv chastka Yakuti 281 837 82 6 Rosiyani 26 006 7 6 Evenki 15 522 4 6 Ukrayinci 1 061 0 3 Eveni 9 994 2 9 Tatari 702 0 2 Buryati 523 0 2 Kirgizi 247 0 1 Virmeni 94 0 0 Uzbeki 394 0 1 Tadzhiki 115 0 0 Bilorusi 197 0 1 Inshi 4 378 1 3 Naselennya sho vkazalo nacionalnist 341 070 100 0 Nacionalnij sklad rajoniv ulusiv ta mist Respubliki Saha Yakutiya za perepisom 2010 r ulusi silskogospodarski rajoni z perevazhannyam korinnih nacionalnostej yakutiv evenkiv eveniv Naselennya sho vkazalo nacionalnist Yakuti Rosiyani Evenki Ukrayinci Eveni Tatari Buryati Kirgizi Virmeni Uzbeki Tadzhiki Yakutsk miskij okrug 285 191 49 2 39 8 1 0 1 4 0 8 0 7 0 9 1 1 0 8 0 7 0 7 Abijskij ulus 4 422 80 1 8 7 1 2 0 5 7 9 0 0 0 3 0 2 Aldanskij rajon 42 055 3 7 80 0 4 9 3 6 0 6 1 1 0 2 0 4 0 6 0 5 0 4 Allaihovskij ulus 3 047 39 1 31 8 1 2 1 7 20 1 0 4 0 9 0 1 0 1 Amginskij ulus 17 107 92 2 4 9 1 3 0 1 0 8 0 1 0 1 Anabarskij ulus 3 500 21 6 3 7 22 7 0 9 6 4 0 1 0 2 0 3 Bulunskij ulus 8 982 23 6 29 1 25 2 3 7 14 2 0 5 0 6 0 3 0 1 Verhnovilyujskij ulus 21 532 98 1 0 8 0 5 0 2 Verhnokolimskij ulus 4 679 28 9 50 1 0 1 3 8 6 2 0 9 0 2 0 2 0 1 0 1 Verhoyanskij rajon 12 773 74 0 15 8 0 8 1 6 4 9 0 3 0 3 0 1 0 1 0 1 0 0 Vilyujskij ulus 25 104 84 8 10 5 1 5 1 1 0 4 0 4 0 2 0 1 Gornij ulus 11 681 96 2 1 1 0 7 0 2 0 6 0 1 0 1 0 3 Zhiganskij rajon 4 296 27 9 12 8 55 0 1 1 1 2 0 3 0 2 0 2 Kobyajskij ulus 13 635 69 3 20 4 0 6 1 0 6 8 0 4 0 3 0 1 0 1 Lenskij rajon 39 117 10 6 79 5 0 1 2 5 0 1 1 1 0 7 0 9 0 3 0 2 0 6 Megino Kangalaskij ulus 30 902 91 4 5 5 0 4 0 2 0 4 0 1 0 1 0 1 0 3 0 6 0 1 Mirninskij rajon 69 117 9 7 67 9 0 8 6 7 0 2 2 8 2 5 1 1 0 2 0 5 0 1 Momskij rajon 4 434 68 0 6 9 1 0 0 5 21 3 0 2 0 3 0 2 Namskij ulus 22 178 94 8 2 8 1 0 0 1 0 6 0 1 0 1 0 1 0 1 Neryungrinskij rajon 81 161 2 5 79 7 1 4 6 3 0 2 2 0 1 9 0 3 0 2 0 4 0 2 Nizhnokolimskij rajon 4 655 19 2 40 8 0 2 2 9 12 9 1 3 0 5 0 2 0 1 0 1 0 1 Nyurbinskij rajon 25 153 95 0 3 8 0 2 0 2 0 2 0 2 Ojmyakonskij ulus 10 049 29 2 52 7 0 6 6 2 4 3 1 2 0 6 0 2 0 4 0 2 Olekminskij rajon 26 489 43 0 46 1 4 7 0 8 1 0 1 8 0 3 0 3 0 4 0 1 0 1 Olenekskij rajon 4 120 20 4 1 8 75 7 0 2 0 5 0 2 0 3 Serednokolimskij ulus 7 889 80 3 10 3 0 4 0 5 6 6 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 Suntarskij ulus 24 994 97 6 1 0 0 4 0 1 0 4 0 1 0 1 Tattinskij ulus 17 193 98 2 0 5 0 5 0 3 Tomponskij rajon 13 997 38 6 44 0 0 7 3 4 6 6 0 7 0 5 0 1 1 8 0 5 0 2 Ust Aldanskij ulus 22 056 98 8 0 3 0 4 0 0 0 2 0 1 Ust Majskij ulus 8 607 9 1 57 4 22 8 3 5 1 5 1 0 0 3 0 1 0 1 0 2 Ust Yanskij ulus 8 007 43 1 27 2 1 0 5 7 16 6 0 7 0 4 0 2 0 1 0 1 Hangalaskij ulus 33 362 62 1 31 4 1 2 1 0 0 9 0 6 0 3 0 2 0 2 0 1 0 2 Churapchinskij ulus 20 319 98 3 0 4 0 6 0 4 0 1 Eveno Bitantajskij ulus 2 861 44 5 0 9 0 6 0 2 53 2 0 2 Saha Yakutiya 934 664 49 9 37 8 2 2 2 2 1 6 0 9 0 8 0 5 0 4 0 4 0 3 Perepis 1989 Nacionalnij sklad rajoniv ta mist Yakutskoyi ARSR za perepisom 1989 r Rosiyani Yakuti Ukrayinci Tatari Bilorusi Bashkiri Nimci Chuvashi Mordva Inshi Yakutsk miskrada 62 1 25 2 4 6 1 6 0 8 0 2 0 3 0 3 0 2 4 7 m Mirnij 74 6 4 5 9 7 2 3 1 3 0 6 0 4 0 5 1 0 5 1 Neryungri miskrada 71 9 1 3 13 4 2 9 1 5 0 9 1 0 0 5 0 4 6 2 Abijskij rajon 24 0 66 3 3 8 0 5 0 5 0 1 0 1 0 1 0 1 4 5 Aldanskij rajon 77 0 4 0 7 8 1 8 1 2 0 5 0 6 0 3 0 6 6 2 Aleksyeyevskij rajon 2 4 95 2 0 5 0 1 0 1 0 1 0 1 1 5 Allaihovskij rajon 45 0 30 0 6 6 0 7 1 1 0 2 0 3 0 3 0 1 15 7 Amginskij rajon 8 2 88 2 0 6 0 2 0 2 0 1 2 5 Anabarskij rajon 28 0 37 3 8 4 1 0 2 0 0 6 0 6 0 2 0 1 21 8 Bulunskij rajon 53 4 13 6 13 7 0 8 1 7 0 2 0 2 0 2 0 2 16 0 Verhnovilyujskij rajon 3 2 94 2 0 4 0 4 0 3 0 3 0 0 1 2 Verhnokolimskij rajon 61 6 18 2 9 8 1 3 1 3 0 1 0 3 0 5 0 1 6 8 Verhoyanskij rajon 35 5 44 3 8 7 1 2 1 3 0 2 0 3 0 5 0 1 7 9 Vilyujskij rajon 23 3 67 6 4 3 1 5 0 5 0 3 0 2 0 4 0 1 1 8 Gornij rajon 3 7 93 6 0 6 0 2 0 1 0 1 0 1 0 1 1 5 Zhiganskij rajon 29 2 30 1 4 4 0 8 0 8 0 1 0 1 0 1 34 4 Kobyajskij rajon 41 5 42 6 5 9 1 5 1 0 0 1 0 4 0 1 0 2 6 7 Leninskij rajon 14 0 81 3 2 0 0 5 0 3 0 1 0 1 0 1 1 6 Lenskij rajon 76 5 8 5 6 6 1 8 1 1 0 5 1 0 0 4 0 4 3 2 Megino Kangalaskij rajon 11 2 85 3 1 2 0 2 0 2 0 1 0 1 0 1 1 6 Mirninskij rajon 67 1 3 7 15 5 4 0 1 6 1 0 0 6 0 5 0 7 5 3 Momskij rajon 15 0 67 7 1 3 0 6 0 3 0 2 0 1 0 2 0 1 14 5 Namskij rajon 6 2 91 7 0 3 0 3 0 1 0 1 1 3 Nizhnokolimskij rajon 63 7 8 9 13 2 1 3 1 2 0 1 0 3 0 1 0 2 11 0 Ojmyakonskij rajon 62 1 10 4 16 7 2 1 2 0 0 8 0 5 0 4 0 2 4 8 Olekminskij rajon 50 6 37 9 2 9 2 6 0 5 0 1 0 2 0 1 0 1 5 0 Olenekskij rajon 9 6 31 9 1 2 0 2 0 3 0 1 0 1 56 6 Ordzhonikizdevskij rajon 40 2 51 3 2 7 1 0 0 6 0 5 0 4 0 1 0 2 3 0 Serednokolimskij rajon 17 0 74 2 2 3 0 3 0 5 0 1 0 1 0 1 5 4 Suntarskij rajon 5 2 92 1 1 0 0 2 0 2 0 1 1 2 Tomponskij rajon 57 1 21 3 10 5 1 7 1 0 0 3 0 5 0 4 0 3 6 9 Ust Aldanskij rajon 1 6 97 1 0 2 0 1 1 0 Ust Majskij rajon 64 2 7 2 11 2 1 5 1 5 0 4 0 4 0 7 0 7 12 2 Ust Yanskij rajon 58 5 8 2 21 1 1 6 2 0 0 4 0 4 0 6 0 3 6 9 Churapchinskij rajon 1 6 97 0 0 2 0 1 1 1 Yakutska ARSR 50 3 33 4 7 1 1 6 0 9 0 4 0 4 0 3 0 3 5 3 MoviRidna mova naselennya Saha Yakutiyi za perepisom 2010 r yakutska 470 092 50 39 rosijska 421 481 45 18 ukrayinska 5 290 0 57 kirgizka 4 615 0 49 buryatska 3 755 0 40 virmenska 3 217 0 34 evenska 3 188 0 34 Volodinnya movami za perepisom 2010 r rosijska 884 412 94 7 yakutska 443 312 47 5 anglijska 40 450 4 3 ukrayinska 13 138 1 4 nimecka 6 800 0 7 evenska 3 755 0 4 francuzka 3 700 0 4 tatarska 3 311 0 4 buryatska 3 098 0 3 Ridna mova najbilshih sered nacionalnostej yakutska rosijska ukrayinska kirgizka buryatska virmenska evenska tatarska uzbecka evenkijska Yakuti 94 2 5 8 Rosiyani 0 4 99 5 0 1 0 0 Evenki 81 2 12 1 0 3 6 4 Ukrayinci 0 2 74 7 25 0 0 0 Eveni 65 4 13 3 20 5 0 7 Tatari 1 6 61 6 36 3 0 1 Buryati 2 1 44 5 53 4 Kirgizi 1 1 7 2 91 3 0 2 Virmeni 0 2 12 4 87 2 Uzbeki 1 0 10 5 0 7 87 5 Dolgani 94 1 3 1 Yukagiri 31 3 44 0 0 6 Chukchi 6 6 49 7 0 4 Yakutiya 50 4 45 2 0 6 0 5 0 4 0 3 0 3 0 3 0 3 0 2 Volodinnya rosijskoyu movoyu u rajonah ta mistah za perepisom 2010 r Volodinnya rosijskoyu movoyu Rosiyan u naselenni Neryungrinskij rajon 99 8 79 7 Nizhnokolimskij rajon 99 8 40 8 Lenskij rajon 99 4 79 5 Aldanskij rajon 99 3 80 0 Mirninskij rajon 99 3 67 9 Verhnokolimskij rajon 99 2 50 1 Ust Majskij 98 1 57 4 m Yakutsk 96 9 39 8 Allaihovskij rajon 96 5 31 8 Olekminskij rajon 96 3 46 1 Tomponskij 96 1 44 0 Ojmyakonskij rajon 95 9 52 7 Bulunskij rajon 94 2 29 1 Hangalaskij 94 0 31 4 Abijskij rajon 92 5 8 7 Ust Yanskij 92 4 27 2 Zhiganskij rajon 91 3 12 8 Serednokolimskij rajon 90 9 10 3 Verhoyanskij rajon 89 4 15 8 Kobyajskij rajon 89 1 20 4 Amginskij rajon 87 7 4 9 Anabarskij rajon 87 7 3 7 Namskij rajon 87 5 2 8 Vilyujskij rajon 87 3 10 5 Eveno Bitantajskij 87 0 0 9 Momskij rajon 86 4 6 9 Gornij rajon 85 9 1 1 Nyurbinskij rajon 85 8 3 8 Megino Kangalaskij rajon 85 5 5 5 Tattinskij rajon 85 5 0 5 Verhnovilyujskij rajon 85 3 0 8 Olenekskij rajon 85 0 1 8 Suntarskij rajon 84 6 1 0 Churapchinskij 84 1 0 4 Ust Aldanskij 84 0 0 3 Saha Yakutiya 94 7 37 8 Naseleni punktiNaseleni punkti z naselennyam ponad 10 tisyach meshkanciv 2007Yakutsk 245 6 Nyurba 9 9 Neryungri 64 9 Olokminsk 9 1 Mirnij 38 1 Zhataj 8 9 Lensk 24 5 Suntar 8 9 2003 Aldan 23 9 Tommot 8 8 Ajhal 16 2 Ust Nera 8 6 Udachnij 15 3 Namci 8 2 2003 Chulman 10 5 7 5 2003 Pokrovsk 10 1 Mohsogolloh 7 1 Vilyujsk 10 0 Majya 7 0 2003 Primitki Arhiv originalu za 14 serpnya 2017 Procitovano 8 lipnya 2013 Arhiv originalu za 6 serpnya 2013 Procitovano 8 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dolgano Evenkijskij nacionalnij rajon Evenkijskij nacionalnij rajon Evenskij nacionalnij rajon Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaTeritorialnij organ derzhavnoyi statistiki Rosiyi u Respublici Saha Yakutiya 6 lipnya 2021 u Wayback Machine