Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тайга сходу Канадського щита ідентифікатор WWF NA0606 неарктичний екорегіон тайги розташований на сході Канади Тайга схо

Тайга сходу Канадського щита

Тайга сходу Канадського щита

Тайга сходу Канадського щита (ідентифікатор WWF: NA0606) — неарктичний екорегіон тайги, розташований на сході Канади.

Тайга сходу Канадського щита
imageЛісотундра на березі водосховища Каніапіско
Екозона Неарктика
Біом Бореальний ліс/Тайга
Статус збереження відносно стабільний/відносно збережений
 WWF NA0606
Межі Ліси центральних районів Канадського щита
Східноканадські бореальні ліси
Приполярна тундра Канади
Тайга півдня Гудзонової затоки
Тундра гір Торнгат
Площа, км² 754 169
Країни Канада
Охороняється 26 540 км² (4 %)
imageРозташування екорегіону (зеленим)
image
Ландшафт Національного парку гір Мілі

Географія

Екорегіон тайги сходу Канадського щита охоплює більшу частину півострова Лабрадор та простягається від східного узбережжя Гудзонової затоки та затоки Джеймс на схід до узбережжя Лабрадорського моря та на північ до південного узбережжя затоки Унгава. У південно-західному куті затоки Унгава спостерігаються одні з найбільших припливів у світі, висота яких може досягати 17 м. Приблизно дві третини екорегіону знаходяться в межах Квебеку, а східна третина лежить в межах провінції Ньюфаундленд і Лабрадор.

На заході екорегіону розташоване Модринове плато та простягаються пагорби Річмонд-Гіллс, висота яких коливається від 150 м біля узбережжя затоки Джеймс до 450 м над рівнем моря далі на схід. В центральній частині регіону лежать плато Каніапіскау та Озерне плато, висота яких досягає 915 м над рівнем моря. Основу цих плато складають архейські грануліти та чарнокіти. З північного заходу на південний схід через регіон простягаються Лабрадорські пагорби, основу яких складають докембрійські осадові та вулканічні породи. Висота цих звивистих пагорбів досягає 360-730 м над рівнем моря. На сході регіону до узбережжя Атлантичного океану спускаються глибокі U-подібні долини та фіорди. На південному сході регіону розташовані гори Мілі, висота яких перевищує 1000 м над рівнем моря.

З геологічної точки зору основу суворого скелястого ландшафту регіону складають архейські та докембрійські граніти, гнейси та інші породи Канадського щита. В часи останнього льодовикового періоду територія екорегіону була вкрита льодовиковим щитом, який залишив тут численні озера, морени та інші льодовикові форми рельєфу. Серед річок, що перетинають територію регіону, слід відзначити [en], [en], [en] та Фей.

На південному заході екорегіон переходить у тайгу півдня Гудзонової затоки та у ліси центральних районів Канадського щита, а на півдні та південному сході — у східноканадські бореальні ліси. На півострові Унгава, розташованому на північному заході Лабрадорського півострова, екорегіон переходить у приполярну тундру Канади, а в горах Торнгат, розташованих на північному сході Лабрадору — у тундру гір Торнгат.

Клімат

В межах екорегіону переважає субарктичний клімат (Dfc за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується прохолодним літом та дуже холодною зимою, хоча на узбережжі Лабрадорського моря клімат більш м'який. Середньорічна температура в екорегіоні коливається від -6 °C до 1 °C, збільшуючись із заходу на схід. Середня літня температура в регіоні коливається від 5,5 °C до 10 °C, а середня зимова температура — від -18 °C до -1 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 300-400 мм в районі затоки Унгава до 1000 мм на південному сході регіону. На більшій частині екорегіону, особливо на болотах, трапляються ділянки багаторічної мерзлоти.

Флора

Рослинний покрив на більшій частині екорегіону представлений відкритою, невисокою лісотундрою, в якій домінують чорні ялини (Picea mariana) та американські модрини (Larix laricina), а також зустрічаються сизі ялини (Picea glauca), карликові чагарники берези (Betula spp.) та верби (Salix spp.), різноманітні кущі з родини вересових (Ericaceae), купини пухівки (Eriophorum spp.), лишайники та мохи. На погано дренованих ділянках ростуть невисокі кущі гренландського рододендрону (Rhododendron groenlandicum), купини осоки (Carex spp.) і пухівки (Eriophorum spp.), сфагнум (Sphagnum spp.) та інші мохи.

У напрямку до затоки Унгава, розташованої на півночі регіону, рослинний покрив стає більш розрідженим і відкритим. Далі на північ лісотундра переходить у відкриту тундру, в якій не ростуть дерева. Тундра також зустрічаються в горах Мілі на південному сході регіону. Рослинний покрив у цих горах обмежений долинами, в яких взимку накопичується сніг, що забезпечує вологу протягом вегетаційного періоду. На півдні екорегіону поширені відкриті хвойні ліси, які є перехідними між тундрою та лісотундрою, поширеними північніше, та більш густою тайгою, поширеною південніше. Основу хвойних лісів регіону складають чорні ялини (Picea mariana) та сизі ялини (Picea glauca), а в підліску цих лісів поширені мохи.

Уздовж узбережжя Атлантичного океану на більшості схилів ростуть невисокі ліси сизої ялини (Picea glauca), однак на мисах та інших прибережних ділянках поширені вересові пустища. Тут також часто зустрічаються скелі, в тріщинах яких ростуть мохи та лишайники. На морських узбережжях регіону зустрічаються [en] та верхові болота. На сході регіону домінують великі ділянки [en], відкриті ділянки води в яких оточені осокою, бурими мохами та сфагнумом.

Фауна

В межах екорегіону зустрічається 34 види ссавців та близько 100 видів птахів. Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити [en] (Alces alces americana), барибала (Ursus americanus), [en] (Canis lupus labradorius), лабрадорську лисицю (Vulpes vulpes bangsi), песця (Vulpes lagopus), канадську рись (Lynx canadensis), звичайну росомаху (Gulo gulo), американську куницю (Martes americana), [en] (Mustela richardsonii), американського зайця (Lepus americanus), арктичного зайця (Lepus arcticus), північну літягу (Glaucomys sabrinus), червону вивірку (Tamiasciurus hudsonicus) та канадського голкошерста (Erethizon dorsatum). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus). В долині річки [en] мешкає одне з найбільших мігруючих стад [en] (Rangifer tarandus groenlandicus) у світі, а в озері [en] — дуже рідкісний озерний підвид звичайного тюленя (Phoca vitulina mellonae), популяція якого становить менше 100 особин.

Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити білу куріпку (Lagopus lagopus), тундрову куріпку (Lagopus muta), [en] (Canachites canadensis), сапсана (Falco peregrinus), кречета (Falco rusticolus), зимняка (Buteo lagopus), скопу (Pandion haliaetus), білу сову (Bubo scandiacus), віргінського пугача (Bubo virginianus), [en] (Picoides dorsalis), звичайного крука (Corvus corax), [en] (Lanius borealis), малого дрозда-короткодзьоба (Catharus minimus), вільхового піві-малюка (Empidonax alnorum), канадську гаїчку (Poecile hudsonicus), північну вівсянку (Spizelloides arborea), північного трупіальця (Euphagus carolinus) та світлобрового червоїда (Leiothlypis peregrina). Атлантичне узбережжя екорегіону є частиною [en] та забезпечує важливе середовище існування для колоній морських птахів.

Збереження

Оцінка 2017 року показала, що 26 540 км², або 4 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають Національний парк гір Мілі та [en].

Примітки

  1. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 січня 2024.
  3. Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .

Посилання

  • «Eastern Canadian Shield taiga». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Eastern Canadian Shield Taiga» — One Earth.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tajga shodu Kanadskogo shita identifikator WWF NA0606 nearktichnij ekoregion tajgi roztashovanij na shodi Kanadi Tajga shodu Kanadskogo shita Lisotundra na berezi vodoshovisha Kaniapisko Ekozona Nearktika Biom Borealnij lis Tajga Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF NA0606 Mezhi Lisi centralnih rajoniv Kanadskogo shita Shidnokanadski borealni lisi Pripolyarna tundra Kanadi Tajga pivdnya Gudzonovoyi zatoki Tundra gir Torngat Plosha km 754 169 Krayini Kanada Ohoronyayetsya 26 540 km 4 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Landshaft Nacionalnogo parku gir MiliGeografiyaEkoregion tajgi shodu Kanadskogo shita ohoplyuye bilshu chastinu pivostrova Labrador ta prostyagayetsya vid shidnogo uzberezhzhya Gudzonovoyi zatoki ta zatoki Dzhejms na shid do uzberezhzhya Labradorskogo morya ta na pivnich do pivdennogo uzberezhzhya zatoki Ungava U pivdenno zahidnomu kuti zatoki Ungava sposterigayutsya odni z najbilshih pripliviv u sviti visota yakih mozhe dosyagati 17 m Priblizno dvi tretini ekoregionu znahodyatsya v mezhah Kvebeku a shidna tretina lezhit v mezhah provinciyi Nyufaundlend i Labrador Na zahodi ekoregionu roztashovane Modrinove plato ta prostyagayutsya pagorbi Richmond Gills visota yakih kolivayetsya vid 150 m bilya uzberezhzhya zatoki Dzhejms do 450 m nad rivnem morya dali na shid V centralnij chastini regionu lezhat plato Kaniapiskau ta Ozerne plato visota yakih dosyagaye 915 m nad rivnem morya Osnovu cih plato skladayut arhejski granuliti ta charnokiti Z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid cherez region prostyagayutsya Labradorski pagorbi osnovu yakih skladayut dokembrijski osadovi ta vulkanichni porodi Visota cih zvivistih pagorbiv dosyagaye 360 730 m nad rivnem morya Na shodi regionu do uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu spuskayutsya gliboki U podibni dolini ta fiordi Na pivdennomu shodi regionu roztashovani gori Mili visota yakih perevishuye 1000 m nad rivnem morya Z geologichnoyi tochki zoru osnovu suvorogo skelyastogo landshaftu regionu skladayut arhejski ta dokembrijski graniti gnejsi ta inshi porodi Kanadskogo shita V chasi ostannogo lodovikovogo periodu teritoriya ekoregionu bula vkrita lodovikovim shitom yakij zalishiv tut chislenni ozera moreni ta inshi lodovikovi formi relyefu Sered richok sho peretinayut teritoriyu regionu slid vidznachiti en en en ta Fej Na pivdennomu zahodi ekoregion perehodit u tajgu pivdnya Gudzonovoyi zatoki ta u lisi centralnih rajoniv Kanadskogo shita a na pivdni ta pivdennomu shodi u shidnokanadski borealni lisi Na pivostrovi Ungava roztashovanomu na pivnichnomu zahodi Labradorskogo pivostrova ekoregion perehodit u pripolyarnu tundru Kanadi a v gorah Torngat roztashovanih na pivnichnomu shodi Labradoru u tundru gir Torngat KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye subarktichnij klimat Dfc za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya proholodnim litom ta duzhe holodnoyu zimoyu hocha na uzberezhzhi Labradorskogo morya klimat bilsh m yakij Serednorichna temperatura v ekoregioni kolivayetsya vid 6 C do 1 C zbilshuyuchis iz zahodu na shid Serednya litnya temperatura v regioni kolivayetsya vid 5 5 C do 10 C a serednya zimova temperatura vid 18 C do 1 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 300 400 mm v rajoni zatoki Ungava do 1000 mm na pivdennomu shodi regionu Na bilshij chastini ekoregionu osoblivo na bolotah traplyayutsya dilyanki bagatorichnoyi merzloti FloraRoslinnij pokriv na bilshij chastini ekoregionu predstavlenij vidkritoyu nevisokoyu lisotundroyu v yakij dominuyut chorni yalini Picea mariana ta amerikanski modrini Larix laricina a takozh zustrichayutsya sizi yalini Picea glauca karlikovi chagarniki berezi Betula spp ta verbi Salix spp riznomanitni kushi z rodini veresovih Ericaceae kupini puhivki Eriophorum spp lishajniki ta mohi Na pogano drenovanih dilyankah rostut nevisoki kushi grenlandskogo rododendronu Rhododendron groenlandicum kupini osoki Carex spp i puhivki Eriophorum spp sfagnum Sphagnum spp ta inshi mohi U napryamku do zatoki Ungava roztashovanoyi na pivnochi regionu roslinnij pokriv staye bilsh rozridzhenim i vidkritim Dali na pivnich lisotundra perehodit u vidkritu tundru v yakij ne rostut dereva Tundra takozh zustrichayutsya v gorah Mili na pivdennomu shodi regionu Roslinnij pokriv u cih gorah obmezhenij dolinami v yakih vzimku nakopichuyetsya snig sho zabezpechuye vologu protyagom vegetacijnogo periodu Na pivdni ekoregionu poshireni vidkriti hvojni lisi yaki ye perehidnimi mizh tundroyu ta lisotundroyu poshirenimi pivnichnishe ta bilsh gustoyu tajgoyu poshirenoyu pivdennishe Osnovu hvojnih lisiv regionu skladayut chorni yalini Picea mariana ta sizi yalini Picea glauca a v pidlisku cih lisiv poshireni mohi Uzdovzh uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu na bilshosti shiliv rostut nevisoki lisi sizoyi yalini Picea glauca odnak na misah ta inshih priberezhnih dilyankah poshireni veresovi pustisha Tut takozh chasto zustrichayutsya skeli v trishinah yakih rostut mohi ta lishajniki Na morskih uzberezhzhyah regionu zustrichayutsya en ta verhovi bolota Na shodi regionu dominuyut veliki dilyanki en vidkriti dilyanki vodi v yakih otocheni osokoyu burimi mohami ta sfagnumom FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 34 vidi ssavciv ta blizko 100 vidiv ptahiv Sered poshirenih v regioni ssavciv slid vidznachiti en Alces alces americana baribala Ursus americanus en Canis lupus labradorius labradorsku lisicyu Vulpes vulpes bangsi pescya Vulpes lagopus kanadsku ris Lynx canadensis zvichajnu rosomahu Gulo gulo amerikansku kunicyu Martes americana en Mustela richardsonii amerikanskogo zajcya Lepus americanus arktichnogo zajcya Lepus arcticus pivnichnu lityagu Glaucomys sabrinus chervonu vivirku Tamiasciurus hudsonicus ta kanadskogo golkoshersta Erethizon dorsatum Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus V dolini richki en meshkaye odne z najbilshih migruyuchih stad en Rangifer tarandus groenlandicus u sviti a v ozeri en duzhe ridkisnij ozernij pidvid zvichajnogo tyulenya Phoca vitulina mellonae populyaciya yakogo stanovit menshe 100 osobin Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti bilu kuripku Lagopus lagopus tundrovu kuripku Lagopus muta en Canachites canadensis sapsana Falco peregrinus krecheta Falco rusticolus zimnyaka Buteo lagopus skopu Pandion haliaetus bilu sovu Bubo scandiacus virginskogo pugacha Bubo virginianus en Picoides dorsalis zvichajnogo kruka Corvus corax en Lanius borealis malogo drozda korotkodzoba Catharus minimus vilhovogo pivi malyuka Empidonax alnorum kanadsku gayichku Poecile hudsonicus pivnichnu vivsyanku Spizelloides arborea pivnichnogo trupialcya Euphagus carolinus ta svitlobrovogo chervoyida Leiothlypis peregrina Atlantichne uzberezhzhya ekoregionu ye chastinoyu en ta zabezpechuye vazhlive seredovishe isnuvannya dlya kolonij morskih ptahiv ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 26 540 km abo 4 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park gir Mili ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 sichnya 2024 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannya Eastern Canadian Shield taiga Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Eastern Canadian Shield Taiga One Earth

Дата публікації:
Топ