Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Море Лабрадо р англ Labrador Sea фр mer du Labrador море частина Атлантичного океану між півостровом Лабрадор островом Н

Лабрадор (море)

Лабрадор (море)

Море Лабрадо́р (англ. Labrador Sea, фр. mer du Labrador) — море, частина Атлантичного океану між півостровом Лабрадор, островом Ньюфаундленд та Гренландією. Площа 840 тис. км²; найбільша глибина 4316 м; поклади природного газу; рибальство. Оточено континентальним шельфом із південного заходу, північного заходу, північного сходу. З'єднано на півночі з морем Баффіна через Дейвісову протоку. Є окраїнним морем Атлантичного океану.

Море Лабрадор
image
Захід сонця на Лабрадорському морі біля узбережжя Пааміуту (Гренландія, липень 2009 року).
Координати: 61°00′00″ пн. ш. 56°00′00″ зх. д. / 61.00000° пн. ш. 56.00000° зх. д. / 61.00000; -56.00000
ОбластьАтлантичний океан
Льодовитий океан
РозташуванняПівніч Атлантичного океану,
(між Канадою та Ґренландією)
Прибережні країниКанада, Гренландія і Королівство Данія
Довжина1 000 км
Ширина900 км
Найбільша глибина1898 м
Середня глибина1 898 м
Площа841 000 км²
image Море Лабрадор у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лабрадор.
image

У період між 500 р. до н. е. і 1300 р. н. е. вздовж південного узбережжя моря розташовувались поселення палеоескімосів Дорсетської культури, беотуків і інуїтів; Дорсетська культура пізніше була замінена культурою туле.

Назва моря пов'язано з ім'ям португальського мореплавця Жоау Фернандеша Леврадура, який в 1498 році першим з європейців (не рахуючи скандинавських мешканців Гренландії) відвідав ці води.

Геологія

Море утворилося через поділ Північноамериканської і плит, що почалася близько 60 мільйонів років тому (палеоцен) і сформувалося близько 40 мільйонів років тому. Осадовий басейн, який нині похований під континентальним шельфом, утворився в крейдовому періоді.

Географія і батиметрія

image
Головні течії Північної Атлантики
Докладніше: Східно-Гренландська течія

Найглибша точка моря близько 3400 м, ширина — 1000 км на межі з Атлантичним океаном. Стає мілководнішим (менш ніж 700 м) ближче до затоки Баффіна і має 300 км завширшки на межі з Дейвісовою протокою. Один із найбільших у світі турбідітових каналів проходить з півночі на південь посередині моря — (англ. Northwest Atlantic Mid-Ocean Channel (NAMOC)) (має параметри: близько 100—200 м завглибшки, 2—5 км завширшки і 3800 км завдовжки), що прямує на тисячі кілометрів уздовж морського дна від центру Гудзонової протоки в бік Атлантичного океану і є одним із найдовших у світі дренажних систем плейстоцену, щось на кшталт підводного русла річки з численними притоками, і підтримує високу щільність і каламутність струмів порогами.

Море Лабрадор є значним джерелом північноатлантичних глибинних вод (англ. North Atlantic Deep Water (NADW)) — холодної маси води, яка тече на великій глибині уздовж західного краю Північної Атлантики, поширюючись і формуючи велику ідентифіковану масу води у Світовому океані. NADW складається з трьох частин різного походження та солоності, і верхній шар, [en] (англ. Labrador Sea Water (LSW)), формується в морі Лабрадор. Цей шар залягає на середній глибині і має відносно низьку солоність (34,84—34,89 проміле), знижену температуру (3,3—3,4 °C) і високий вміст кисню порівняно з шарами вище і нижче нього, LSW також має відносно низьку завихореність, тобто схильність до утворення вихорів, ніж будь-яка інша вода в Північній Атлантиці, що підкреслює її високу однорідність. Має 27,76—27,78 мг/см³ щодо поверхневих шарів, тобто вона щільніша і, таким чином, занурюється під поверхнею, залишається однорідною і не залежить від коливань поверхні.

Температура води коливається між –1 °C взимку і +5...+6 °C влітку. Солоність відносно низька, в 31—34,9 проміле. Дві третини моря покрита льодом ц зимовий період. Припливи півдобові (тобто відбувається два рази на день), сягають 4 м.

У море спостерігається циркуляція води проти годинникової стрілки. Вона утворюється Східногренландською течією і утвореною від неї Західногренландською течією, яка приносить теплі, солоніші води на північ, уздовж узбереж Гренландії до Баффінової затоки і далі і Лабрадорською течією транспортує холоднішу і менш солону воду на південь вздовж узбережжя Канади. Ці течії переносять численні айсберги, а отже, перешкоджають навігації й розвідці газових родовищ під морським дном. Швидкість Лабрадорської течії зазвичай становить 0,3—0,5 м/с, але може досягати 1 м/с у деяких областях, а течія Баффінової Землі дещо повільніше — близько 0,2 м/с. Середня температура Лабрадорської течії — 0 °C і солоність між 30 і 34 проміле.

Межі

Міжнародна гідрографічна організація визначає межі моря Лабрадор так:

  • На півночі: південна межа протоки Дейвіса [60 °N між Гренландією і Лабрадор].
  • На сході: лінія від мису Святого Франциска 47°45′ пн. ш. 52°27′ зх. д. / 47.750° пн. ш. 52.450° зх. д. / 47.750; -52.450 (Cape St. Francis) (Ньюфаундленд) до мису Фарвель (Гренландія) (59°46′23″ пн. ш. 43°55′21″ зх. д. / 59.77306° пн. ш. 43.92250° зх. д. / 59.77306; -43.92250 (Cape Farewell))
  • На заході: східне узбережжя Лабрадору і Ньюфаундленду і межа на північний схід від затоки Святого Лаврентія — лінія, що проходить від мису (Північна точка Ньюфаундленду 51°40′ пн. ш. 55°25′ зх. д. / 51.667° пн. ш. 55.417° зх. д. / 51.667; -55.417 (Cape Bauld) до крайнього сходу острову Белл (Belle Isle) і далі до точки (52°02′ пн. ш. 55°15′ зх. д. / 52.033° пн. ш. 55.250° зх. д. / 52.033; -55.250 (Belle Isle)) Звідси лінія, прямує до крайнього сходу мису Сент-Чарльз (52° 13' пн. ш.) на Лабрадорі.

Клімат

Кліматичні умови моря Лабрадор через його фізико-географічне положення й режим морських течій досить складні. Акваторія моря на півночі лежить в субарктичному кліматичному поясі, а на півдні — в помірному. На півдні панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження надмірне. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Відносно тепла волога зима з нестійкою погодою, прохолодне літо. Поблизу узбережжя півострова Лабрадор, південно-західна акваторія моря, через вплив континенту зима холодна, а влітку перезволоження, постійні тумани. Над північчю акваторії моря влітку теж переважають помірні повітряні маси, але взимку — полярні. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря. Цілий рік зустрічається багато морської криги, айсбергів. Літо прохолодне й сире з частими туманами; зима волога й вітряна.

Біологія

Акваторія моря поділяється на 3 морських екорегіони: Західногренландський шельф, Північний Лабрадор, Південний Лабрадор і прилеглі морські банки арктичної зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до перехідної зони між арктичної зони і бореальної зони.

Фауна

image
Дельфін і айсберг у Лабрадорському морі

Північна і західна частини Лабрадорського моря скуті льодом у період з грудня по червень. Дрейфуючий лід служить оселищем ластоногим ранньою весною. Море також є місцем харчування атлантичного лосося і декількох видів морських ссавців. Промисел креветок почався в 1978 році і посилився до 2000 року, як і вилов тріски. Однак вилов тріски швидко виснажив популяцію риб біля берегів Лабрадору і Західної Гренландії в 1990-х роках і тому був зупинений у 1992 році. Діючі промисли включають пікшу, атлантичного оселедця, лобстерів, кілька видів камбал і пелагічних риб, таких як піщанка і мойва. Вони найбільш поширені в південних частинах моря.

Білухи, хоча і численні на півночі, у Баффіновій затоці, де їх чисельність сягає 20 000, у Лабрадорському море зустрічаються рідко, особливо з 1950-х років. У море мешкає один з двох основних видів смугача сейвала, на шельфі Нової Шотландії — інший вид. Також поширені малі смугачі і пляшконоси.

Лабрадорська качка (Camptorhynchus labradorius) була звичайним птахом на канадському узбережжі, але вона вимерла наприкінці XIX століття.. Інші прибережні тварини: лабрадорський вовк (), карибу, лось, ведмідь барибал, лисиця звичайна, песець, росомаха, Lepus americanus, тетерук, скопа, крук та інші.

Флора

image
Квітка лабрадорського чаю

Берегова рослинність включає Picea mariana, модрину американську, ялину канадську, березу карликову, тополю, вербу, пухівку, осоку, вересові, лишайники та мохи. Вічнозелені кущі лабрадорського чаю (Rhododendron tomentosum, Rhododendron groenlandicum, ), який використовується для приготування трав'яних чаїв, поширені в цьому регіоні, як на берегах Гренландії, так і на канадському узбережжі.

Порти


Примітки

  1. Атлантичний океан // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Encyclopædia Britannica. . Архів оригіналу за 6 лютого 2008. Процитовано 3 лютого 2008.
  4. Peter Calow (12 липня 1999). . Wiley-Blackwell. с. 7. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 29 листопада 2010.
  5. Spall, Michael A. (2004). Boundary Currents and Watermass Transformation in Marginal Seas. J. Phys. Oceanogr. 34 (5): 1197—1213. doi:10.1175/1520-0485(2004)034<1197:BCAWTI>2.0.CO;2.
  6. Grønlands forhistorie, ed. Hans Christian Gulløv, Gyldendal 2005,
  7. Wilson, R. C. L; London, Geological Society of (2001). . Geological Society, London, Special Publications. 187: 77. doi:10.1144/GSL.SP.2001.187.01.05. ISBN . Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 3 грудня 2018.
  8. За палеоцену відбувся спрединг морського дна що супроводжувалося вулканічними виверженнями пікритів і базальтів у протоці Дейвіса і морі Баффіна
  9. . Geoscience Canada. 24 (1): 3. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 10 вересня 2015.
  10. Reinhard Hesse And Allan Rakofsky (1992). Deep-Sea Channel/Submarine-Yazoo System of the Labrador Sea: A New Deep-Water Facies Model (1). AAPG Bulletin. 76. doi:10.1306/BDFF88A8-1718-11D7-8645000102C1865D.
  11. Hesse, R., Klauck, I., Khodabakhsh, S. & Ryan, W. B. F. (1997). Thomas A. Davies (ред.). . Springer. с. 286. ISBN . Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 10 вересня 2015. {{}}: Проігноровано |work= ()
  12. Gerhard Einsele (2000). . Springer. с. 234. ISBN . Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 10 вересня 2015.
  13. Wallace Gary Ernst (2000). . Cambridge University Press. с. 179. ISBN . Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 10 вересня 2015.
  14. Talley, L.D.; McCartney, M.S. (1982). Distribution and Circulation of Labrador Sea Water (PDF). Journal of Physical Oceanography. 12 (11): 1189. doi:10.1175/1520-0485(1982)012<1189:DACOLS>2.0.CO;2. ISSN 1520-0485.[недоступне посилання з квітня 2019]
  15. (Russian) . Велика Радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
  16. The Canadian Encyclopedia. . Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 3 лютого 2008.
  17. Petrie, B., and A. Isenor (1985). (PDF). Atmosphere-Ocean. 23 (3): 209—227. doi:10.1080/07055900.1985.9649225. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2010. Процитовано 10 вересня 2015.
  18. Encyclopædia Britannica. . Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 3 лютого 2010.
  19. Encyclopædia Britannica. . Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2010.
  20. (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010.
  21. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач  — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  22. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  23. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  24. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
  25. National Research Council (U.S.) (1981). . с. 6—7. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  26. COSEWIC Assessment and Update Status Report on the Beluga Whale [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.]. Dsp-psd.pwgsc.gc.ca (2012-07-31). Retrieved on 2013-03-20.
  27. Anthony Bertram Dickinson; Chesley W. Sanger (2005). . McGill-Queen's Press – MQUP. с. 16—17. ISBN . Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  28. Ducher, William (1894). (PDF). Auk. 11 (1): 4—12. doi:10.2307/4067622. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2021. Процитовано 23 березня 2019.
  29. E. A. Goldman (1937). The Wolves of North America. Journal of Mammalogy. 18 (1): 37—45. doi:10.2307/1374306. JSTOR 1374306.
  30. G.R. Parker; S. Luttich (1986). (PDF). Arctic. 39 (2): 145—149. doi:10.14430/arctic2062. Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
  31. Anonymous, (2006). . с. 9—11. ISBN . Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  32. Eastern Canadian Shield taiga. Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  33. Ledum groenlandicum Oeder — Labrador Tea [ 11 червня 2014 у Wayback Machine.]. (PDF) . Retrieved on 2013-03-20.

Література

  • Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
  • Clarke, R.A. & J.-C. Gascard. The Formation of Labrador Sea Water. Part I: Large-Scale Processes // Journal of Physical Oceanography, Volume 13, Issue 10 (October 1983), pp. 1764–1778.
  • Clarke, R.A. & J.-C. Gascard. The Formation of Labrador Sea Water. Part II: Mesoscale and Smaller-Scale Processes // Journal of Physical Oceanography, Volume 13, Issue 10 (October 1983), pp. 1779–1797.
  • Dickson, R. From the Labrador Sea to global change // Nature, Vol. 386 (1997), pp. 649–650.
  • Talley, L.D. & M.S. McCartney. Distribution and Circulation of Labrador Sea Water // Journal of Physical Oceanography, Volume 12, Issue 11 (November 1982), pp. 1189–1205. [1]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

More Labrado r angl Labrador Sea fr mer du Labrador more chastina Atlantichnogo okeanu mizh pivostrovom Labrador ostrovom Nyufaundlend ta Grenlandiyeyu Plosha 840 tis km najbilsha glibina 4316 m pokladi prirodnogo gazu ribalstvo Otocheno kontinentalnim shelfom iz pivdennogo zahodu pivnichnogo zahodu pivnichnogo shodu Z yednano na pivnochi z morem Baffina cherez Dejvisovu protoku Ye okrayinnim morem Atlantichnogo okeanu More LabradorZahid soncya na Labradorskomu mori bilya uzberezhzhya Paamiutu Grenlandiya lipen 2009 roku Koordinati 61 00 00 pn sh 56 00 00 zh d 61 00000 pn sh 56 00000 zh d 61 00000 56 00000OblastAtlantichnij okean Lodovitij okeanRoztashuvannyaPivnich Atlantichnogo okeanu mizh Kanadoyu ta Grenlandiyeyu Priberezhni krayiniKanada Grenlandiya i Korolivstvo DaniyaDovzhina1 000 kmShirina900 kmNajbilsha glibina1898 mSerednya glibina1 898 mPlosha841 000 km More Labrador u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Labrador U period mizh 500 r do n e i 1300 r n e vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya morya roztashovuvalis poselennya paleoeskimosiv Dorsetskoyi kulturi beotukiv i inuyitiv Dorsetska kultura piznishe bula zaminena kulturoyu tule Nazva morya pov yazano z im yam portugalskogo moreplavcya Zhoau Fernandesha Levradura yakij v 1498 roci pershim z yevropejciv ne rahuyuchi skandinavskih meshkanciv Grenlandiyi vidvidav ci vodi GeologiyaMore utvorilosya cherez podil Pivnichnoamerikanskoyi i plit sho pochalasya blizko 60 miljoniv rokiv tomu paleocen i sformuvalosya blizko 40 miljoniv rokiv tomu Osadovij basejn yakij nini pohovanij pid kontinentalnim shelfom utvorivsya v krejdovomu periodi Geografiya i batimetriyaGolovni techiyi Pivnichnoyi Atlantiki Dokladnishe Shidno Grenlandska techiya Najglibsha tochka morya blizko 3400 m shirina 1000 km na mezhi z Atlantichnim okeanom Staye milkovodnishim mensh nizh 700 m blizhche do zatoki Baffina i maye 300 km zavshirshki na mezhi z Dejvisovoyu protokoyu Odin iz najbilshih u sviti turbiditovih kanaliv prohodit z pivnochi na pivden poseredini morya angl Northwest Atlantic Mid Ocean Channel NAMOC maye parametri blizko 100 200 m zavglibshki 2 5 km zavshirshki i 3800 km zavdovzhki sho pryamuye na tisyachi kilometriv uzdovzh morskogo dna vid centru Gudzonovoyi protoki v bik Atlantichnogo okeanu i ye odnim iz najdovshih u sviti drenazhnih sistem plejstocenu shos na kshtalt pidvodnogo rusla richki z chislennimi pritokami i pidtrimuye visoku shilnist i kalamutnist strumiv porogami More Labrador ye znachnim dzherelom pivnichnoatlantichnih glibinnih vod angl North Atlantic Deep Water NADW holodnoyi masi vodi yaka teche na velikij glibini uzdovzh zahidnogo krayu Pivnichnoyi Atlantiki poshiryuyuchis i formuyuchi veliku identifikovanu masu vodi u Svitovomu okeani NADW skladayetsya z troh chastin riznogo pohodzhennya ta solonosti i verhnij shar en angl Labrador Sea Water LSW formuyetsya v mori Labrador Cej shar zalyagaye na serednij glibini i maye vidnosno nizku solonist 34 84 34 89 promile znizhenu temperaturu 3 3 3 4 C i visokij vmist kisnyu porivnyano z sharami vishe i nizhche nogo LSW takozh maye vidnosno nizku zavihorenist tobto shilnist do utvorennya vihoriv nizh bud yaka insha voda v Pivnichnij Atlantici sho pidkreslyuye yiyi visoku odnoridnist Maye 27 76 27 78 mg sm shodo poverhnevih shariv tobto vona shilnisha i takim chinom zanuryuyetsya pid poverhneyu zalishayetsya odnoridnoyu i ne zalezhit vid kolivan poverhni Temperatura vodi kolivayetsya mizh 1 C vzimku i 5 6 C vlitku Solonist vidnosno nizka v 31 34 9 promile Dvi tretini morya pokrita lodom c zimovij period Priplivi pivdobovi tobto vidbuvayetsya dva razi na den syagayut 4 m U more sposterigayetsya cirkulyaciya vodi proti godinnikovoyi strilki Vona utvoryuyetsya Shidnogrenlandskoyu techiyeyu i utvorenoyu vid neyi Zahidnogrenlandskoyu techiyeyu yaka prinosit tepli solonishi vodi na pivnich uzdovzh uzberezh Grenlandiyi do Baffinovoyi zatoki i dali i Labradorskoyu techiyeyu transportuye holodnishu i mensh solonu vodu na pivden vzdovzh uzberezhzhya Kanadi Ci techiyi perenosyat chislenni ajsbergi a otzhe pereshkodzhayut navigaciyi j rozvidci gazovih rodovish pid morskim dnom Shvidkist Labradorskoyi techiyi zazvichaj stanovit 0 3 0 5 m s ale mozhe dosyagati 1 m s u deyakih oblastyah a techiya Baffinovoyi Zemli desho povilnishe blizko 0 2 m s Serednya temperatura Labradorskoyi techiyi 0 C i solonist mizh 30 i 34 promile MezhiMizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi morya Labrador tak Na pivnochi pivdenna mezha protoki Dejvisa 60 N mizh Grenlandiyeyu i Labrador Na shodi liniya vid misu Svyatogo Franciska 47 45 pn sh 52 27 zh d 47 750 pn sh 52 450 zh d 47 750 52 450 Cape St Francis Nyufaundlend do misu Farvel Grenlandiya 59 46 23 pn sh 43 55 21 zh d 59 77306 pn sh 43 92250 zh d 59 77306 43 92250 Cape Farewell Na zahodi shidne uzberezhzhya Labradoru i Nyufaundlendu i mezha na pivnichnij shid vid zatoki Svyatogo Lavrentiya liniya sho prohodit vid misu Pivnichna tochka Nyufaundlendu 51 40 pn sh 55 25 zh d 51 667 pn sh 55 417 zh d 51 667 55 417 Cape Bauld do krajnogo shodu ostrovu Bell Belle Isle i dali do tochki 52 02 pn sh 55 15 zh d 52 033 pn sh 55 250 zh d 52 033 55 250 Belle Isle Zvidsi liniya pryamuye do krajnogo shodu misu Sent Charlz 52 13 pn sh na Labradori KlimatKlimatichni umovi morya Labrador cherez jogo fiziko geografichne polozhennya j rezhim morskih techij dosit skladni Akvatoriya morya na pivnochi lezhit v subarktichnomu klimatichnomu poyasi a na pivdni v pomirnomu Na pivdni panuyut pomirni povitryani masi Perevazhaye zahidnij perenos Znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Zvolozhennya nadmirne Cilij rik perevazhaye ciklonichna diyalnist pogoda minliva chasti shtormi Vidnosno tepla vologa zima z nestijkoyu pogodoyu proholodne lito Poblizu uzberezhzhya pivostrova Labrador pivdenno zahidna akvatoriya morya cherez vpliv kontinentu zima holodna a vlitku perezvolozhennya postijni tumani Nad pivnichchyu akvatoriyi morya vlitku tezh perevazhayut pomirni povitryani masi ale vzimku polyarni Chitko vidstezhuyetsya sezonna zmina perevazhayuchih vitriv Dosit veliki richni amplitudi temperaturi povitrya Cilij rik zustrichayetsya bagato morskoyi krigi ajsbergiv Lito proholodne j sire z chastimi tumanami zima vologa j vitryana BiologiyaAkvatoriya morya podilyayetsya na 3 morskih ekoregioni Zahidnogrenlandskij shelf Pivnichnij Labrador Pivdennij Labrador i prilegli morski banki arktichnoyi zoogeografichnoyi provinciyi U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m nalezhit do perehidnoyi zoni mizh arktichnoyi zoni i borealnoyi zoni Fauna Delfin i ajsberg u Labradorskomu mori Pivnichna i zahidna chastini Labradorskogo morya skuti lodom u period z grudnya po cherven Drejfuyuchij lid sluzhit oselishem lastonogim rannoyu vesnoyu More takozh ye miscem harchuvannya atlantichnogo lososya i dekilkoh vidiv morskih ssavciv Promisel krevetok pochavsya v 1978 roci i posilivsya do 2000 roku yak i vilov triski Odnak vilov triski shvidko visnazhiv populyaciyu rib bilya beregiv Labradoru i Zahidnoyi Grenlandiyi v 1990 h rokah i tomu buv zupinenij u 1992 roci Diyuchi promisli vklyuchayut pikshu atlantichnogo oseledcya lobsteriv kilka vidiv kambal i pelagichnih rib takih yak pishanka i mojva Voni najbilsh poshireni v pivdennih chastinah morya Biluhi hocha i chislenni na pivnochi u Baffinovij zatoci de yih chiselnist syagaye 20 000 u Labradorskomu more zustrichayutsya ridko osoblivo z 1950 h rokiv U more meshkaye odin z dvoh osnovnih vidiv smugacha sejvala na shelfi Novoyi Shotlandiyi inshij vid Takozh poshireni mali smugachi i plyashkonosi Labradorska kachka Camptorhynchus labradorius bula zvichajnim ptahom na kanadskomu uzberezhzhi ale vona vimerla naprikinci XIX stolittya Inshi priberezhni tvarini labradorskij vovk karibu los vedmid baribal lisicya zvichajna pesec rosomaha Lepus americanus teteruk skopa kruk ta inshi FloraKvitka labradorskogo chayu Beregova roslinnist vklyuchaye Picea mariana modrinu amerikansku yalinu kanadsku berezu karlikovu topolyu verbu puhivku osoku veresovi lishajniki ta mohi Vichnozeleni kushi labradorskogo chayu Rhododendron tomentosum Rhododendron groenlandicum yakij vikoristovuyetsya dlya prigotuvannya trav yanih chayiv poshireni v comu regioni yak na beregah Grenlandiyi tak i na kanadskomu uzberezhzhi PortiGotgob Grenlandiya Sent Dzhons ostriv Nyufaundlend PrimitkiAtlantichnij okean Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Atlas svitu 2005 Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 6 lyutogo 2008 Procitovano 3 lyutogo 2008 Peter Calow 12 lipnya 1999 Wiley Blackwell s 7 ISBN 978 0 632 04951 6 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 29 listopada 2010 Spall Michael A 2004 Boundary Currents and Watermass Transformation in Marginal Seas J Phys Oceanogr 34 5 1197 1213 doi 10 1175 1520 0485 2004 034 lt 1197 BCAWTI gt 2 0 CO 2 Gronlands forhistorie ed Hans Christian Gullov Gyldendal 2005 ISBN 87 02 01724 5 Wilson R C L London Geological Society of 2001 Geological Society London Special Publications 187 77 doi 10 1144 GSL SP 2001 187 01 05 ISBN 978 1 86239 091 1 Arhiv originalu za 25 bereznya 2019 Procitovano 3 grudnya 2018 Za paleocenu vidbuvsya spreding morskogo dna sho suprovodzhuvalosya vulkanichnimi viverzhennyami pikritiv i bazaltiv u protoci Dejvisa i mori Baffina Geoscience Canada 24 1 3 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2015 Procitovano 10 veresnya 2015 Reinhard Hesse And Allan Rakofsky 1992 Deep Sea Channel Submarine Yazoo System of the Labrador Sea A New Deep Water Facies Model 1 AAPG Bulletin 76 doi 10 1306 BDFF88A8 1718 11D7 8645000102C1865D Hesse R Klauck I Khodabakhsh S amp Ryan W B F 1997 Thomas A Davies red Springer s 286 ISBN 0 412 79340 7 Arhiv originalu za 5 lipnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Gerhard Einsele 2000 Springer s 234 ISBN 3 540 66193 X Arhiv originalu za 5 lipnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2015 Wallace Gary Ernst 2000 Cambridge University Press s 179 ISBN 0 521 47895 2 Arhiv originalu za 5 lipnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2015 Talley L D McCartney M S 1982 Distribution and Circulation of Labrador Sea Water PDF Journal of Physical Oceanography 12 11 1189 doi 10 1175 1520 0485 1982 012 lt 1189 DACOLS gt 2 0 CO 2 ISSN 1520 0485 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Russian Velika Radyanska enciklopediya Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 3 grudnya 2018 The Canadian Encyclopedia Arhiv originalu za 13 listopada 2011 Procitovano 3 lyutogo 2008 Petrie B and A Isenor 1985 PDF Atmosphere Ocean 23 3 209 227 doi 10 1080 07055900 1985 9649225 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2010 Procitovano 10 veresnya 2015 Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 29 lipnya 2010 Procitovano 3 lyutogo 2010 Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 23 lyutogo 2015 Procitovano 3 lyutogo 2010 PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2010 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 National Research Council U S 1981 s 6 7 Arhiv originalu za 25 bereznya 2019 Procitovano 22 bereznya 2019 COSEWIC Assessment and Update Status Report on the Beluga Whale 11 travnya 2011 u Wayback Machine Dsp psd pwgsc gc ca 2012 07 31 Retrieved on 2013 03 20 Anthony Bertram Dickinson Chesley W Sanger 2005 McGill Queen s Press MQUP s 16 17 ISBN 0 7735 2881 4 Arhiv originalu za 25 bereznya 2019 Procitovano 22 bereznya 2019 Ducher William 1894 PDF Auk 11 1 4 12 doi 10 2307 4067622 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2021 Procitovano 23 bereznya 2019 E A Goldman 1937 The Wolves of North America Journal of Mammalogy 18 1 37 45 doi 10 2307 1374306 JSTOR 1374306 G R Parker S Luttich 1986 PDF Arctic 39 2 145 149 doi 10 14430 arctic2062 Arhiv originalu PDF za 1 lipnya 2020 Procitovano 23 bereznya 2019 Anonymous 2006 s 9 11 ISBN 1 4068 0512 2 Arhiv originalu za 25 bereznya 2019 Procitovano 23 bereznya 2019 Eastern Canadian Shield taiga Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Ledum groenlandicum Oeder Labrador Tea 11 chervnya 2014 u Wayback Machine PDF Retrieved on 2013 03 20 LiteraturaAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Clarke R A amp J C Gascard The Formation of Labrador Sea Water Part I Large Scale Processes Journal of Physical Oceanography Volume 13 Issue 10 October 1983 pp 1764 1778 Clarke R A amp J C Gascard The Formation of Labrador Sea Water Part II Mesoscale and Smaller Scale Processes Journal of Physical Oceanography Volume 13 Issue 10 October 1983 pp 1779 1797 Dickson R From the Labrador Sea to global change Nature Vol 386 1997 pp 649 650 Talley L D amp M S McCartney Distribution and Circulation of Labrador Sea Water Journal of Physical Oceanography Volume 12 Issue 11 November 1982 pp 1189 1205 1

Дата публікації:
Топ