Дорсе́тська культу́ра чи культура дорсет — археологічна культура палеоескімосів, що була розповсюджена в Гренландії і на сході канадської Арктики приблизно з 800 р. до н. е. по 1300 р. н. е.; на півдні її ареал сягав острова Ньюфаундленд. В Гренландії дорсетська культура зникла близько 200 р. н. е., але десь наприкінці першого — початку другого тисячоліття знову ненадовго проникла до північного сходу острова, поки к 1300 року не була остаточно витиснена з Гренландії, як і з решти канадської Арктики, носіями культури туле, предками сучасного корінного населення регіону — інуїтів. Ізольована група ескімосів, яка існувала на острові Саутгемптон і довколишніх островах, імовірно, складалася останніми нащадками носіїв дорсетської культури, і остаточно вимерла від інфекційних захворювань, занесених європейцями, в 1903 році.
Опис
Назва культури походить від назви острівця Кейп-Дорсет поблизу південного узбережжя Баффінової Землі, де в 1925 році були знайдені перші ідентифіковані залишки цієї культури. Антрополог Деймонд Дженнес звернув увагу на те, що артефакти з дорсетських розкопок дуже відрізняються від знахідок з інших ескімоських стоянок і становлять окрему культурну традицію. В ній чітко простежувалися мистецьки мотиви, не характерні для інуїтів, зокрема зображення жінок з надзвичайно пишною зачіскою, а також типового для обох статей одягу, який, на відміну від інуїтських парок, замість відлоги мав величезний стоячий комір.
Існує декілька теорій щодо походження дорсетів. Згідно з одними, вони походять з Аляски чи з західної частини канадської Арктики. Згідно з іншими, культура походить від якоїсь архаїчної культури лісових чи прибережних індіанців, чи сформувалася під її міцним впливом. Втім, залишки дорсетських скелетів відносяться переважно до ескімоського типу. Ще інші теорії доводять, що культура виникла саме тут, на сході канадської Арктики на базі якоїсь давнішої місцевої палеоескімоської культури.
Легенди інуїтів згадують народ на ймення тунііт (в однині «тунік») чи сівуллірміут («перші насельники»), зігнаний інуїтами з їх місць під час міграції. Згідно з цими легендами, то був народ «велетнів», тобто людей, вищих та кремезніших за інуїтів, але яких було досить просто злякати й обернути навтіки. Легенди приписують їм досконале знання довколишнього середовища, яким вони іноді ділилися з новоприбулими інуїтами, але значно гірший за інуїтів розвиток матеріальної культури та технологічних навичок. Дорсети не знали їздових собак і нарт і користувалися лише волокушами, які тягнули люди. Вони не мали зазубрених гарпунів, не уміли будувати складних човнів та полювати на китів; , типовий ескімоський інструмент, також був відсутній. Дорсети, очевидно, були гірше за інуїтів пристосовані до виживання в умовах кліматичних змін, які час від часу спіткали канадську Арктику, що, мабуть, і сприяло їх вимиранню.
Носії дорсетської культури жили переважно полюванням на тюленів та моржів, але також рибалили й полювали на наземних ссавців та птахів. Вони оселялись в основному на морському узбережжі, їхні поселення складалися з сімейних землянок і великої хатини для зборів. Влітку, вочевидь, вони жили в наметах зі шкур. Існують свідоцтва того, що дорсети жили в напівкочовий спосіб, мандруючи влітку невеликими групами.
Дорсетські наконечники і рукоятки гарпунів, ножі, лампи, крем'яні інструменти чітко відрізняються від інуїтських. Відоме дорсетське різьблення по дереву, кістці чи моржевому бивню. Маленькі фігурки людей та тварин, вирізьблені з кістки чи бивня, мабуть, використовувалися як амулети чи застосовувалися в обрядах мисливської магії.
Зникнення
Причини зникнення дорсетської культури також остаточно не визначені, однак воно сталося після приходу до цих місць з Аляски носіїв культури туле. Занепаду дорсетів могли також сприяти кліматичні зміни на початку другого тисячоліття н. е. Поки що не зрозуміло, наскільки значний вплив зробили дорсети на культуру туле. Цілковитою несподіванкою виявилася відсутність генетичного зв'язку між дорсетами і сучасними інуїтами, що свідчить на користь того, що культура туле повністю замінила дорсетську і істотної асиміляції не відбувалося. При цьому, представники цих двох культур безперечно були близько спорідненими народами, які походили від спільного ескімоського кореня.
Садлерміути
В 1824 році британський корабель «Грайпер» під командою капітана Джорджа Френсіса Лайона став на якір поблизу мису Пембрук на острові Котс в Гудзоновій затоці. Китобої зустріли тут групу ескімосів, які розмовляли «чудним діалектом» і називали себе садлерміут чи саллірміут. Цей народ, що жив в цілковитій ізоляції на острові Саутгемптон і довколишніх островах, зберіг культуру, яка відрізнялася від культури інших інуїтів регіону. Внаслідок подальших контактів з європейцями вони були вражені європейськими хворобами, і до 1896 року їх залишалося лише близько 70 осіб. Восени 1902 року декілька з них відвідали китобійне судно «Актів», яке зупинилося на острові Саутгемптон, і заразилися від хворого моряка якоюсь хворобою, можливо, черевним чи висипним тифом. Все їх поселення повністю вимерло протягом наступних декількох тижнів.
В 1954 і 1955 роках зі вивчав руїни ескімоських поселень в канадській Арктиці і дійшов висновку, що риси, характерні для поселення садлерміутів, були в минулому розповсюджені значно ширше і, як правило, ідентифікуються з дорсетською культурою. Пізніші генетичні дослідження підтвердили цей висновок, довівши генетичну спільність садлерміутів з носіями колишньої дорсетської культури і встановивши, що садлерміути були останнім реліктом цієї культури, яку в інших місцях змінила культура інуїтів.
Посилання
- — стаття з сайту Nuntsiaq News (англійською мовою).
- — (англійською мовою).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dorse tska kultu ra chi kultura dorset arheologichna kultura paleoeskimosiv sho bula rozpovsyudzhena v Grenlandiyi i na shodi kanadskoyi Arktiki priblizno z 800 r do n e po 1300 r n e na pivdni yiyi areal syagav ostrova Nyufaundlend V Grenlandiyi dorsetska kultura znikla blizko 200 r n e ale des naprikinci pershogo pochatku drugogo tisyacholittya znovu nenadovgo pronikla do pivnichnogo shodu ostrova poki k 1300 roku ne bula ostatochno vitisnena z Grenlandiyi yak i z reshti kanadskoyi Arktiki nosiyami kulturi tule predkami suchasnogo korinnogo naselennya regionu inuyitiv Izolovana grupa eskimosiv yaka isnuvala na ostrovi Sautgempton i dovkolishnih ostrovah imovirno skladalasya ostannimi nashadkami nosiyiv dorsetskoyi kulturi i ostatochno vimerla vid infekcijnih zahvoryuvan zanesenih yevropejcyami v 1903 roci Maksimalne rozpovsyudzhennya piznoyi dorsetskoyi kulturi 500 1000 rr n e OpisDorsetske rizblene zobrazhennya bilogo vedmedya znajdene na ostrovi IglulikDorsetska rizblena figurka tyulenya Kam yani zalishki dovgogo budinku Dorsetskoyi kulturi poblizu Kembridzhskoyi zatoki NunavutKarta sho pokazuye zanepad kulturi Dorset ta rozshirennya Tule 900 1500 rr n e Odna z najposhirenishih dorsetska paralelna garpunna golovka Nazva kulturi pohodit vid nazvi ostrivcya Kejp Dorset poblizu pivdennogo uzberezhzhya Baffinovoyi Zemli de v 1925 roci buli znajdeni pershi identifikovani zalishki ciyeyi kulturi Antropolog Dejmond Dzhennes zvernuv uvagu na te sho artefakti z dorsetskih rozkopok duzhe vidriznyayutsya vid znahidok z inshih eskimoskih stoyanok i stanovlyat okremu kulturnu tradiciyu V nij chitko prostezhuvalisya mistecki motivi ne harakterni dlya inuyitiv zokrema zobrazhennya zhinok z nadzvichajno pishnoyu zachiskoyu a takozh tipovogo dlya oboh statej odyagu yakij na vidminu vid inuyitskih parok zamist vidlogi mav velicheznij stoyachij komir Isnuye dekilka teorij shodo pohodzhennya dorsetiv Zgidno z odnimi voni pohodyat z Alyaski chi z zahidnoyi chastini kanadskoyi Arktiki Zgidno z inshimi kultura pohodit vid yakoyis arhayichnoyi kulturi lisovih chi priberezhnih indianciv chi sformuvalasya pid yiyi micnim vplivom Vtim zalishki dorsetskih skeletiv vidnosyatsya perevazhno do eskimoskogo tipu She inshi teoriyi dovodyat sho kultura vinikla same tut na shodi kanadskoyi Arktiki na bazi yakoyis davnishoyi miscevoyi paleoeskimoskoyi kulturi Legendi inuyitiv zgaduyut narod na jmennya tuniit v odnini tunik chi sivullirmiut pershi naselniki zignanij inuyitami z yih misc pid chas migraciyi Zgidno z cimi legendami to buv narod veletniv tobto lyudej vishih ta kremeznishih za inuyitiv ale yakih bulo dosit prosto zlyakati j obernuti navtiki Legendi pripisuyut yim doskonale znannya dovkolishnogo seredovisha yakim voni inodi dililisya z novopribulimi inuyitami ale znachno girshij za inuyitiv rozvitok materialnoyi kulturi ta tehnologichnih navichok Dorseti ne znali yizdovih sobak i nart i koristuvalisya lishe volokushami yaki tyagnuli lyudi Voni ne mali zazubrenih garpuniv ne umili buduvati skladnih chovniv ta polyuvati na kitiv tipovij eskimoskij instrument takozh buv vidsutnij Dorseti ochevidno buli girshe za inuyitiv pristosovani do vizhivannya v umovah klimatichnih zmin yaki chas vid chasu spitkali kanadsku Arktiku sho mabut i spriyalo yih vimirannyu Nosiyi dorsetskoyi kulturi zhili perevazhno polyuvannyam na tyuleniv ta morzhiv ale takozh ribalili j polyuvali na nazemnih ssavciv ta ptahiv Voni oselyalis v osnovnomu na morskomu uzberezhzhi yihni poselennya skladalisya z simejnih zemlyanok i velikoyi hatini dlya zboriv Vlitku vochevid voni zhili v nametah zi shkur Isnuyut svidoctva togo sho dorseti zhili v napivkochovij sposib mandruyuchi vlitku nevelikimi grupami Dorsetski nakonechniki i rukoyatki garpuniv nozhi lampi krem yani instrumenti chitko vidriznyayutsya vid inuyitskih Vidome dorsetske rizblennya po derevu kistci chi morzhevomu bivnyu Malenki figurki lyudej ta tvarin virizbleni z kistki chi bivnya mabut vikoristovuvalisya yak amuleti chi zastosovuvalisya v obryadah mislivskoyi magiyi ZniknennyaPrichini zniknennya dorsetskoyi kulturi takozh ostatochno ne viznacheni odnak vono stalosya pislya prihodu do cih misc z Alyaski nosiyiv kulturi tule Zanepadu dorsetiv mogli takozh spriyati klimatichni zmini na pochatku drugogo tisyacholittya n e Poki sho ne zrozumilo naskilki znachnij vpliv zrobili dorseti na kulturu tule Cilkovitoyu nespodivankoyu viyavilasya vidsutnist genetichnogo zv yazku mizh dorsetami i suchasnimi inuyitami sho svidchit na korist togo sho kultura tule povnistyu zaminila dorsetsku i istotnoyi asimilyaciyi ne vidbuvalosya Pri comu predstavniki cih dvoh kultur bezperechno buli blizko sporidnenimi narodami yaki pohodili vid spilnogo eskimoskogo korenya SadlermiutiV 1824 roci britanskij korabel Grajper pid komandoyu kapitana Dzhordzha Frensisa Lajona stav na yakir poblizu misu Pembruk na ostrovi Kots v Gudzonovij zatoci Kitoboyi zustrili tut grupu eskimosiv yaki rozmovlyali chudnim dialektom i nazivali sebe sadlermiut chi sallirmiut Cej narod sho zhiv v cilkovitij izolyaciyi na ostrovi Sautgempton i dovkolishnih ostrovah zberig kulturu yaka vidriznyalasya vid kulturi inshih inuyitiv regionu Vnaslidok podalshih kontaktiv z yevropejcyami voni buli vrazheni yevropejskimi hvorobami i do 1896 roku yih zalishalosya lishe blizko 70 osib Voseni 1902 roku dekilka z nih vidvidali kitobijne sudno Aktiv yake zupinilosya na ostrovi Sautgempton i zarazilisya vid hvorogo moryaka yakoyus hvoroboyu mozhlivo cherevnim chi visipnim tifom Vse yih poselennya povnistyu vimerlo protyagom nastupnih dekilkoh tizhniv V 1954 i 1955 rokah zi vivchav ruyini eskimoskih poselen v kanadskij Arktici i dijshov visnovku sho risi harakterni dlya poselennya sadlermiutiv buli v minulomu rozpovsyudzheni znachno shirshe i yak pravilo identifikuyutsya z dorsetskoyu kulturoyu Piznishi genetichni doslidzhennya pidtverdili cej visnovok dovivshi genetichnu spilnist sadlermiutiv z nosiyami kolishnoyi dorsetskoyi kulturi i vstanovivshi sho sadlermiuti buli ostannim reliktom ciyeyi kulturi yaku v inshih miscyah zminila kultura inuyitiv Posilannya stattya z sajtu Nuntsiaq News anglijskoyu movoyu anglijskoyu movoyu