Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едмунд Калікст Євгеніуш Харашкевич пол Edmund Kalikst Eugeniusz Charaszkiewicz 14 вересня 1895 18950914 Понець 22 грудня

Едмунд Харашкєвіч

Едмунд Харашкєвіч

Едмунд Калікст Євгеніуш Харашкевич (пол. Edmund Kalikst Eugeniusz Charaszkiewicz; {14 вересня 1895(18950914), Понець — 22 грудня 1975, Лондон) — польський офіцер воєнної розвідки II-го відділу Генерального штабу Війська Польського, який спеціалізувався на партизанських війнах. У міжвоєнний період він брав участь у встановлені кордонів Польщі при конфліктах з країнами-сусідами.

Едмунд Харашкевич
пол. Edmund Charaszkiewicz
Народження14 жовтня 1895(1895-10-14)[1]
Понець, Ґміна Понець, Гостинський повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща
Смерть22 грудня 1975(1975-12-22)[1] (80 років)
Лондон, Велика Британія
Країнаimage Польща
Званнямайор і лейтенант-полковник
Війни / битвиПерша світова війна, Сілезькі повстання, Польсько-радянська війна 1920, Q18745813? і Друга світова війна
Нагороди
image
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
image
Хрест Незалежності
image
Срібний Хрест Заслуг
image
Сілезький хрест на стрічці Доблесті та Заслуг 1 ступеня default
image
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
image
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
image
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
image Едмунд Харашкевич у Вікісховищі

Перед Другою світовою війною він десять років координував прометеїстський рух маршала Юзефа Пілсудського, головною метою якого було звільнення народів Східної Європи від Російської імперії та Радянського Союзу — завдання, яке Пілсудський вважав головним для Польщі, що перебувала під тиском Німеччини та Радянського Союзу, а також збереження здобутої незалежності Польщі.

Ранні роки та початок кар'єри

Едмунд Харашкевич народився 14 вересня у Понеці, Провінція Позен, території Німецької імперії, яка була анексована у Польщі Пруссією під час Третього поділу Речі Посполитої (1795). Його батько — Станіслав Харашкевич — будівельник-підрядник, мати — Броніслава, до шлюбу Раєвська. Едмунд закінчив початкову школу в Понеці, в середній школі він з успіхом навчався в Кротошині, Катовицях і Кракові. У Кракові перед Першою світовою війною його сім'я жила на вулиці Довгій, 63. В Кракові,17 грудня 1915 року, Едмунд закінчив середню школу, вже будучи в лавах Польського легіону.

В цей час для учнів середніх шкіл на Галиччині було прийнято вступати в лави польських військово-патріотичних організацій. 1 листопада 1913 року Харашкевич, якому було 18 років, вступив у Клуб стрільців, а в 1913—1914 відвідував школу Асоціації відставних офіцерів, де його знали під псевдо Калікст (насправді це його друге ім'я).

Невдовзі після початку Першої світової війни, 4 чи 5 серпня 1914, Харашкевич записався у Польський легіон. Він пройшов службу у декількох відділенях, пережив декілька хвороб. З жовтня 1917 до лютого 1918 воював у складі Польських спеціальних військ (колишня друга бригада Польського легіону) в чині старшого фельдфебеля. Тоді він був звільнений з Легіону щоб служити в німецькій армії. Щоб уникнути служби, і так як він підпадав під арешт та інтернування як колишній польський легіонер, з 18 лютого до червня 1918 року він переховується в Кракові, а з листопада 1918 у Варшаві, де працював у Міністерстві військових справ Польської армії. Його начальниками там були два майбутні генерали Польщі: полковник Маріан Жегота-Янушайтіс та майор Стефан Паславскі.

Одразу по закінченні війни, 15 листопада 1918, Харашкевич вступив на службу до Армії Польської в званні молодшого лейтенанта. Протягом польсько-радянської війни (1919—1921) брав участь в битвах у Новосвєцянах, Підброді, , Вільнюсі та Ейшишці. Під час польського захисту Вільнюса його взяли у полон та тримали з 19 липня по 18 серпня 1920 року литовці. Він утік, повернувся у Білостоцький стрілецький полк, де керував 11-ю кампанією (21 вересня — 6 жовтня), потім служив молодшим офіцером в 9-й кампанії. 27 лютого 1921, за доблесть та мужність проявлені за лінією фронту, в Радянському Союзі, його рекомендували до отримання найвищої польської військової нагороди — Virtuti Militari.

Військова розвідка

15 грудня 1920 року Харашкевич вступив на службу до 2-ї секції Генерального штабу — розвідки, в бюро плебісциту верхньої Сілезії. Протягом Третього (2 травня — 15 серпня 1921 року) він служив замкомандира загонів знешкодження, відомих як група «Вавельберг». За відвагу та мужність під час операції проти німецьких військ, 18 лютого 1922 його знову представили до нагородження Virtuti Militari. 27 червня 1922 лейтенанта Харашкевича нагородили орденом за заслуги Virtuti Militari 5-го ступеня.

Пізніше, а саме 16 лютого 1940 року в Парижі, Харашкевич описував операції військової розвідки Польщі під час Третього Сілезійського повстання, як модельні у своєму роді: завдання були чітко сформульовані, особовий склад був вміло вибраний та навчений, вся необхідна вибухівка, зброя, амуніція, спорядження та додаткові знаряддя були доставленні на територію операції заздалегідь, а плани операцій були точно та ефективно розробленими. Пізніше це ж повстання він наведе у контрприклад незграбній підготовці та виконанні польським військом взяття Заолжя, що відбулося через 17 років, у 1938 році. Крім того політична ситуації всередині країни, так і в сусідній країні  — Німеччині, а також у світі були сприятливими для Польщі. Населення польської Сілезії підтримало повстання і всі соціальні групи долучилися до збройної боротьби, крім комуністів, які виступали з нейтральних позицій, підтримуючи пролетаріат.

Між 1918 та 1923 Харашкевич пройшов три з чотирьох років навчання з курсу права у Варшавському університеті.

Після Третього Сілезького повстання (2 травня — 5 липня 1921) в 1922 Харашкевича призначили у Другий відділ Генерального Штабу. У рекомендаціях його описували як людину з сильним характером, ініціативну, енергійну та з ентузіазмом, віддану обов'язкам, які яскраво проявилися під час таємних операцій у Литві, до якої у Польщі були претензії щодо Вільнюса. В 1928 році його нагородили Срібним Хрестом за мужність, за заслуги в діяльності у тилу Радянської армії, участь і підготовку Третього Сілезького повстання, за охорону життя та власності громадян Польщі в Польсько-Литовській нейтральній зоні від нерегулярних військ литовців.

У записах про Харашкевича сказано, що він володів німецькою, французькою та англійською мовами, які використовував для виконання завдань розвідки. Його підвищили до звання лейтенанта 1 червня 1919 року, до капітана — 1 липня 1925 року, а до звання майора — в 1935 році.

З 1931 до початку Другої світової війни Харашкевич, у звані майора, служив начальником Другого відділу 2-ї секції Генерального штабу. Другий відділ, названий так 1 квітня 1929 року, відповідав за планування, підготовку та проведення військових таємних операцій.

Перед обличчям зростаючих загроз з боку Німеччини та Радянського Союзу, одразу після закінчення І СВ Польща почала створення таємної зафронтової організації. Харашкевича долучили до цього процесу вже 15 квітня 1922.

Після приходу Адольфа Гітлера до влади в 1933 мережа таємних організацій почали розвиватися ще швидше. Їхні члени, у майбутніх військових конфліктах, мали паралізувати транспортну систему ворога — дороги та залізницю, та знищувати ворожі військові склади. Таємні мережі створювалися як в самій Польщі, так і в сусідніх країнах, в основному в Німеччині та Радянському Союзі.

Особовий склад таємної мережі добирався надзвичайно обережно. Завдяки цьому розвідки сусідніх з Польщею країн нічого про неї не знали аж до середини 1939, коли зростаюча загроза з боку Німеччини не викликала масову появу польських добровольчих військових організацій.

Прометеїзм

image
Юзеф Пілсудський, приблизно 1916

Друге відділення генштабу відповідало також за операції «Прометей», ідейником яких був Юзеф Пілсудський. Головна ідея полягала в підтримці рухів опору серед неросійських народів Радянського Союзу, що призвело б до перемоги над радянським імперіалізмом. Дехто вважає, що головною метою «Прометея» було розчленування Радянського Союзу.

Пілсудський та його прихильники, «пілсудкісти», мали домінуючий вплив на уряд Польщі в міжвоєнний період, тому завдання «Прометея» були інтегровані в програми багатьох польський громадських інститутів, які займалися справами пов'язаними із Східною Європою.

image
image

Після Травневого перевороту Пілсудського в 1926 році, Другий відділ почав інтенсивніше займатися програмою «Прометей». До лідерів руху належали такі визначні представники Санації як полковник Валері Славек, публіцист та депутат Сейму Тадеуш Головко. Велику увагу «Прометеєві» приділяли керівники виконавчої служби Другого відділу полковники та , заступник начальника відділу лейтенант-полковник . Розвідувальними операціями «Прометея» керував Едмунд Харашкевич. Були встановлені зв'язки з Україною, а також з представниками кількох кавказьких націй: азербайджанцями, вірменами та грузинами.

Виконуючи програму операції «Прометей» Другий відділ співпрацював з офіційними установами, наприклад, Інститутом досліджень національних справ (пол. Instytut Badań Spraw Narodowościowych), Польсько-Українським товариством (пол. Towarzystwo Polsko-Ukraińskie), разом з яким з 1932 року випускав польсько-українську брошуру. В Польсько-Українському товаристві працювали спеціалісти у справах Східної Європи — Леон Василевський, Станіслав Лось та Станіслав Стемповський, а також засновник товариства, його головний ідеолог та видавець брошури Влодімєр Банчковскі, ключова фігура у русі «Прометей». З березня 1934 року Харашкевич входив у Комісію з дослідження східних земель Польщі (пол. Komisja Naukowych Badań Ziem Wschodnich) та Комітет східних земель та народів Польщі (пол. Komitet do Spraw Ziem Wschodnich i Narodowościowych) при Раді Міністрів. Вже до того часу він виступав речником представників східних земель Польщі, які прагнули більшої свободи вираження національних інтересів.

Починаючи з 1927 року, Василевський, Славек, Шаетцель та Головко закладали основи для руху «Прометей» в Парижі, Варшаві та Стамбулі. Вони вивчали питання пов'язані із національним самовизначенням та федеративним устроєм, при цьому заручалися допомогою спеціалістів різних інститутів, наприклад, Інституту Сходу у Варшаві та Вільнюсі, а також Інституту вивчення народів, та різних наукових публікацій.

Заступниками Харашкевича у Другому відділі були офіцери, що брали участь в Третьому Сілезькому повстанні: (1929—1939), під час повстання, з 27 квітня командував підгрупою «Бутрим», та майор , який командував відділенням «G» групи «Вавельберга», при Службі знешкодження.

Таємні операції

Другий відділ

Станом на 1935 рік у Другому відділі працювало 11 офіцерів, сім з них у групі «А» (відповідала за Західну Німеччину, Східну Прусію, Данциг, Чехословаччину) під командуванням Анкерштайна, та 22 цивільних працівника-контрактника. Особовий склад був досить стабільним, більшість з офіцерів служили у Другому відділі впродовж наступних шести років.

Головним завданням Другого відділу було організація та проведення таємних операцій за межами Польщі, переважно у сусідніх країнах, та підготовка центрів опору на території Польщі, яка у разі війни могла бути окупована ворогами. Група «B» (що відповідала за східний напрям), в 1937—1939 очолювана майором Домбровським, готувала таємні операції проти Радянського Союзу, та надавала підтримку операціям «Прометей» серед неросіян (емігрантам із Кавказу, татарам, українцям, козакам з Дону), та створювала підпільні організації на польському кордоні з БРСР та УРСР. Група «А» (західний напрям) відповідала за підготовку і проведення таємних операцій проти західних сусідів.

Агенти Другого відділу діяли в Німеччині, Данцигу, Чехословаччині та Литві. Вони також проникли в ряди організацій німецьких емігрантів антинацистів в Чехословаччині, а також у Франції. В 1935 році Харашкєіч та Анкерштайн у місті Данциг організували підпільну «Групу Зигмунт», яка у вересні 1939, на самому початку ІІ СВ мала захищати відділення польської пошти у Данцигу. Мережа «Групи Зигмунт» мала покрити західний кордон Польщі, Померанію та вільне місто Данциг, і у випадку окупації ворогом цієї території мала здійснювати саботажі та таємні операції.

Підписання польсько-німецького пакту про ненапад 26 січня 1934 поміняло векторність польської зовнішньої політики. Територія Чехословацького Заолжжя (претензії на яку висувала Польща) вийшла із сфери інтересу Другого відділу, але з весни 1934 року тут почала діяти таємна пропаганда та створюватися підпільні організації.

Комітет Семи

Харашкевич запропонував своєму старому товаришу по службі у Польському легіоні , який з 15 вересня 1933 року до початку ІІ СВ працював директором консультативного відділу польського міністерства зовнішніх справ, створити організацію, яка б діяла у всіх країнах що межують з Польщею. У міністерстві погодилися, що це необхідно, так як війна з нацистською Німеччиною була б невигідною, а організація має бути абсолютно секретною, як на території Польщі, так і за кордоном, мати націоналістичний характер, та бути більш елітарною ніж відкритою для усіх прошарків суспільства, за своєю природою. Статут організації створив капітан Анкерштайн.

Остаточно було вирішено, що організацією керуватиме «Комітет Семи» (К-7), що наполовину складатиметься з працівників Міністерства закордонних справ — Дріммера, його замісника з питань політики пр. Владислава Юзефа Залеського, Тадеуша Ковальського та його замісника Тадеуша Ковалеця та наполовину із співробітників Другого відділу — Харашкевича, Анкерштайна і його замісника капітана Войцеха Ліпінського. Пізніше підполковник Людвік Зих, начальник польської прикордонної охорони, приєднався до керівного органу.

К-7 займалася наймом у ряди організації польської молоді, що проживали в Німеччині, Латвії, Литві та в румунській частині Буковини. Їх тренували у малих групах, готуючи до можливої війни. Починаючи з травня 1938 К-7 проводила вишколи у Варшиві, Гдині та декількох інших польських містах.

Операція в Заолжі

Перша польська таємна операція пройшла в Заолжі приблизно в 1935; пізніше члени К-7 брали участь у анексії Польщею цієї території в 1938. Після анексії Заолзя, 7 жовтня 1938 року почалася підготовка до операції під кодовою назвою «Лом» у найсхіднішій частині Карпатської Русі, що належала Чехословаччині. Операція підтримувалася з півдня групами, що розміщувалися в Угорщині. Командувачем операцією на місці був майор Анкерштайн, генеральне командування здійснював Харашкевич з Варшави. Операція проводилася в жовтні та листопаді 1938 та спричинила до перемоги у (2 листопада 1938). В середині 1939 завдання операції було повністю виконаним: територія Карпатської Русі повернулася до Угорщини, яка володіла нею до І СВ, а це, в свою чергу, призвело до відновлення старого Польсько-Угорського кордону.

Шість місяців потому, підчас вересневого завоювання Польщі в 1939, Польсько-Угорський кордон мав стратегічно важливе значення, адже угорський уряд регента Міклоша Горті відмовив Гітлеру та не дозволив прохід німецьких військ через Карпатську Русь у південно-східну Польщу, що лише пришвидшило б падіння Польщі, пояснюючи це тим, що це справа «угорської честі». Відмова Горті дозволила польському уряду та десяткам тисяч польських військовиків втекти до сусідніх Румунії та Угорщини, а звідти до Франції та підконтрольну Франції частину Сирії, щоб продовжити війну у третьому за кількістю бійців об'єднані, після Британії та Франції.

Розробка підпільних мереж

Наступним завданням Другого відділу було створення «мереж зафронтової диверсії», які мали виконувати розвідку, саботажі та таємні операції на самому початку війни, особливо на територіях окупованих Німеччиною. Харашкевич створив концепцію таких мереж. Їм давали різні назви «Таємна Організація Військова, ТОВ», або «Мобільні бойові одиниці». В багатьох випадках — в Сілезії, південно-західній Польщі — після того як Польщу окупувала Німеччина у вересні 1939, ці мережі стали основою для перших місцевих рухів опору, і потім стали частиною Організації Збройної Боротьби (пол. Związek Walki Zbrojnej, або ZWZ).

Однією з організацій, що виникла з ідеї створення мереж таємних операцій за лінією ворога, 22 вересня 1939 року в Кракові, була Організація Орла Білого (пол. Organizacja Orła Białego, або OOB), яка вже в 1940 стала частиною ОЗБ. ООБ була головною організацією, яка мала добру інфраструктуру не лише в південній Польщі, але й в Сілезії, Варшаві та Любліні. Наказ на створення ООБ дав замісник Харашкевича, Анкерштайн, який для цієї мети прибув з Угорщини до Кракова. Перед поверненням назад в Угорщину та подорожжю далі на Захід, він провів триденний тренінг по проведенню таємних операцій для членів ООБ.

Перед війною була створена таємна мережа з груп, завданням яких було паралізувати канали зв'язку, та знищити ворожі склади провізії та командні пункти. Члени мережі мали різноманітний попередній досвід участі в парамілітарних організаціях, від Товариства стрільців та Союзу підофіцерів-резервістів (пол. Związek Podoficerów Rezerwy) до Повітового управління фізичного виховання та військової підготовки (пол. Powiatowe Urzędy Wychowania Fizycznego i Przysposobienia Wojskowego, або PUWFiPW), Польського скаутського товариства (пол. Związek Harcerzy Polskich, або ZHP), Польської Соціалістичної Партії, та інших.

Підготовча робота координувалася Відділом планування розвідки та військової диверсії (пол. Wydział Planowania Wywiadu I Dywersji Wojennej), що був створений в кінці 1937 року. Завдання відділу включали і організацію операцій по мобілізації мережі розвідки за кордоном та забезпечення її функціонування у воєнний час, а також підтримка таємними операціями армії на фронті.

Весна 1938 почалася інтенсивним вишколом членів підпільної мережі. Під прикриттям навчання з цивільної оборони Другий відділ організував тренінги де вивчали основи криптології, розвідувальну мікрофотозйомку, саботаж шляхів залізничного сполучення, рукопашний бій, нові види зброї та вибухівки, а також придушення вогню. З огляду на значну перевагу ворога в озброєнні, артилерії і, особливо, повітряних силах було прийняте рішення розширити завдання підпільних мереж. 3 червня 1939 Другий відділ надіслав командуваню армії спис правил підпільних організацій; серед решти приписів було сказано, що лише ті члени підпілля могли знати один одного, які виконувала однакове практичне завдання.

Влітку 1939 в дислокаціям та патрулям таємної мережі почали постачати зброю та вибухівку. Доставка боєприпасів здійснювалася по таємній мережі, про яку не знав Третій Рейх. Але не дивлячись на секретність підготовки, німецька розвідка дістала інформацію про польські мережі, а німецька служба безпеки отримала наказ ліквідувати їх. Коли війна лише почалася у вересні 1939, масовий терор німців щодо польського населення, який в багатьох випадках не мав жодних підстав, паралізував мережу польських підпільних організацій.

У вересні 1939, під час відступу перед переважаючими силами німецької армії, Дріммер та інші лідери підпілля під час перебування у Казімежі Дольному розділилися та відтепер діяли окремо. Так само як і в Польському Консульстві в румунській частині Буковини, К-7 підготував групу молоді до проведення таємних операцій. Сам майор Харашкевич на початку війни став керівником відділу «F» у Генеральному Штабі, та перебував на цій посаді з 1 по 20 вересня 1939. За іншою інформацією він виконував спецдоручення генштабу та особисто Ріжа-Смігла, та з цими повноваженнями за підтримки маршала створив щонайменше одну підпільну організацію приблизно 12 вересня. Згодом Харашкевич, як і інші члени К-7, перейшов польсько-румунський кордон, та готував групу офіцерів, які мали повернутися на окуповану територію Польщі щоб створити іншу підпільну організацію.

В Румунії Харашкевич встановив зв'язок з групою Санації та «групою Шаетцеля-Дріммера», які мало підтримували Маршала Ріжа-Шміглі, але були лояльними до Міністра закордонних справ Юзефа Бека. Харашкевич також був однією з ключових фігур у створенні Служби «R» головного відділення польської розвідки в Бухаресті, з центрами-сателітами по всій Румунії. Це було важливо не лише для проведення розвіддіяльності, але і для підтримки зв'язку з окупованою Польщею.

image

В жовтні 1939 в Бухаресті Харашкевич отримав листа від свого британського колеги, підполковника , який невдовзі став головним лобістом Служби Спецоперацій, в якому йшлося про те, що Габбінс хотів би особисто зустрітися з Харашкевичем, та пропонував йому усю можливу допомогу, в тому числі фінансову (від якої Харашкевич відмовився). Завдяки Габбінсові від Британського військового аташе Харашкевич отримав британську візу.

Велика Британія та Франція

Харашкевич ніколи не користувався візами. 31 жовтня 1939 він приїхав у Францію, де спочатку (листопад 1939 — квітень 1940) перебував у казармах Бессьєр без жодних призначень. Після короткого перебування в таборі для офіцерів у Вічі (квітень — травень 1940), він приєднався до Офіцерського Легіону в Ніорті.

Протягом «сидячої війни» новий польський Прем'єр-міністр та командувач у вигнані, генерал , з'ясовував причини польської поразки у вересні 1939, із рапортів, які склали офіцери, що володіли відповідною інформацією. Можливо саме у відповідь на це Харашкевич склав серію звітів у кінці 1939 — початку 1940, які привернули до себе увагу, і які складають основу серію документів опублікованих через 60 років, у 2000.

Сікорський, чия військова та політична кар'єра не мала майбутнього після приходу до влади після Травневого перевороту 1926 «пілсудкістів», відсторонив від участі у Русі спротиву тих, хто були близькими до останніх. Саме тому досвідчені офіцери, які мали досвід веденя партизанських воєн, наприклад, Харашкевич, якому тоді було лише 44 роки, ніколи більше не допускалися до таких операцій.

Після капітуляції Франції 22 червня 1940 року Харашкевич евакуювався до Великої Британії. В Шотландії він спочатку перебував у таборі для офіцерів «Дуглас» (липень-серпень 1940), потім в таборі для офіцерів «Броутон» (серпень-вересень 1940).

Він створив та служив замісником командира, а потім й командиром, бронепотяга «C», згодом і «D» (жовтень 1940 — серпень 1943) Першого дивізіону бронепотягів (пол. 1 Dywizjon Pociągów Pancernych). 3 серпня 1943 року його перевели у польський центр навчання піхоти, потім в адміністративний відділ польського Міністерства Держоборони. До лютого 1946 був замісником, а потім — начальником Інформаційного відділення інспекції польського військового командування. 27 травня 1945 року його підвищили до підполковника. З лютого 1946 до квітня 1946 від керував Генеральним відділом в інспекції по цивільним справам, а в вересні 1946 він приєднався до Польського корпусу переселенців. Був демобілізований 1948 року, потім мешкав у Лондоні.

Харашкевич брав активну участь в житті спільноти польських емігрантів: в «Лізі за Незалежність Польщі» Пілсудського (пол. Liga Niepodległości Polski) та Інституті Юзефа Пілсудського (президентом якого він був багато років). Він заснував та видавав протягом декількох років газету Інституту Юзефа Пілсудського «Незалежність». Він також був відомий серед членів Спілки Сілезьких повстанців (пол. Związek Powstańców Śląskich). Він продовжував поширювати ідеї руху «Прометей», і вперше за багато років праці став голосом цієї організації.

Впродовж років праці у розвідці та офіцером у таємних операціях Харашкевич допоміг розробити передові техніки асиметричної війни. Перед самим початком Другої світової війни, впродовж тижневого візиту до Лондона, цією інформацією він поділився з британським полковником Холландом, підполковником (майбутній директор Департаменту Спецоперацій), та технічними працівниками. У своїх рапортах про ці зустрічі Харашкевич наголошував на тому, що вміння польських бійців у цій справі були набагато кращі ніж у британців.

Він помер у Лондоні 22 грудня 1975 року.

Військові нагороди

Харашкевич отримав багато польських військових нагород, в тому числі: Хрест Virtuti Militari (Срібний Хрест, 1922), Polonia Restituta (3-й командирський, 4-й офіцерський та 5-й лицарський класи), Хрест Незалежності із мечами (1931), Хрест мужніх (1922, отримав нагороду тричі), Срібну Медаль за заслуги, та Сілезійський стяг за мужність та заслуги, а також численні закордонні нагороди.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 16 вересня 2019.
  3. Andrzej Grzywacz et al., introduction to Zbiór dokumentów ppłk. Edmunda Charaszkiewicza (A Collection of Documents by Lt. Col. Edmund Charaszkiewicz), p. 5.
  4. Andrzej Grzywacz et al., p. 5.
  5. Andrzej Grzywacz et al., pp. 5–6.
  6. Andrzej Grzywacz et al., pp. 6–7.
  7. Andrzej Grzywacz et al., pp. 7–8.
  8. Wesolowski, p. 231.
  9. Edmund Charaszkiewicz, «Referat o roli dywersji w Trzecim Powstaniu Śląskim» («Report on the Role of Covert Operations in the Third Silesian Uprising»), pp. 31–55.
  10. Edmund Charaszkiewicz, «Referat o działaniach dywersyjnych w Czechosłowacji» («Report on Covert Operations in Czechoslovakia»), p. 103.
  11. Edmund Charaszkiewicz, «Referat o roli dywersji w Trzecim Powstaniu Śląskim» («Report on the Role of Covert Operations in the Third Silesian Uprising»), pp. 39–40.
  12. Andrzej Grzywacz et al., p. 9.
  13. Andrzej Grzywacz et al., p. 10.
  14. Andrzej Grzywacz et al., pp. 10–11.
  15. Andrzej Grzywacz et al., p. 14.
  16. Andrzej Grzywacz et al., p. 11.
  17. Andrzej Grzywacz et al., p. 12.
  18. Andrzej Grzywacz et al., p. 15.
  19. Andrzej Grzywacz et al., pp. 15–16.
  20. Andrzej Grzywacz et al., p. 16.
  21. Andrzej Grzywacz et al., pp. 16–17.
  22. Andrzej Grzywacz et al., pp. 17–18.
  23. Andrzej Grzywacz et al., p. 18.
  24. Andrzej Grzywacz et al., p. 19.
  25. Andrzej Grzywacz et al., pp. 19–20.
  26. Andrzej Grzywacz et al., p. 20.
  27. Paweł Samuś et al., Akcja «Łom», passim.
  28. Andrzej Grzywacz et al., pp. 20–21.
  29. , «Poland's 1938 Covert Operations in Ruthenia» and Przepust karpacki (The Carpathian Back Door); and Edmund Charaszkiewicz, «Referat o działaniach dywersyjnych na Rusi Karpackiej» («Report on Covert Operations in Carpathian Rus»).
  30. Andrzej Grzywacz et al., p. 21.
  31. Andrzej Grzywacz et al., pp. 21-22.
  32. Andrzej Grzywacz et al., pp. 22–23.
  33. Andrzej Grzywacz et al., p. 22.
  34. Andrzej Grzywacz et al., pp. 23–24.
  35. Andrzej Grzywacz et al., pp. 24–25.
  36. Before the war, one of the leaders of a covert-operations network had been . Grzywacz et al. remark (p. 25) on the evidently strong influences, in the early establishment of the Polish World War II , of individuals connected with the political camp and with Section II's Office 2.
  37. Andrzej Grzywacz et al., p. 25.
  38. Edmund Charaszkiewicz, «Raport o współpracy z wywiadem angielskim przed wybuchem wojny» («Report on Prewar Cooperation with British Intelligence»), p. 134.
  39. Шиманович А., Лесик Ю. Вільне козацтво і військова розвідка II Речі Посполитої в контексті політики прометеїзму «Воєнно-історичний вісник» 3(25)/2, 2017
  40. Edmund Charaszkiewicz, Zbiór dokumentów ppłk. Edmunda Charaszkiewicz (A Collection of Documents by Lt. Col. Edmund Charaszkiewicz).
  41. Andrzej Grzywacz et al., pp. 25–26.
  42. Andrzej Grzywacz et al., pp. 26–27.
  43. Edmund Charaszkiewicz, «Raport o współpracy z wywiadem angielskim przed wybuchem wojny» («Report on Prewar Cooperation with British Intelligence»), pp. 131–34.
  44. Andrzej Grzywacz et al., p. 27.

Література

  • Edmund Charaszkiewicz, Zbiór dokumentów ppłk. Edmunda Charaszkiewicza (A Collection of Documents by Lt. Col. Edmund Charaszkiewicz), opracowanie, wstęp i przypisy (edited, with introduction and notes by) Andrzej Grzywacz, Marcin Kwiecień, Grzegorz Mazur, Kraków, Księgarnia Akademicka, 2000, .
  • Edmund Charaszkiewicz, «Referat o roli dywersji w Trzecim Powstaniu Śląskim» («Report on the Role of Covert Operations in the Third Silesian Uprising»), in Zbiór dokumentów ppłk. Edmunda Charaszkiewicza (A Collection of Documents by Lt. Col. Edmund Charaszkiewicz), pp. 31–55.
  • Edmund Charaszkiewicz, «Referat o działaniach dywersyjnych w Czechosłowacji» («Report on Covert Operations in Czechoslovakia»), in Zbiór dokumentów ppłk. Edmunda Charaszkiewicza (A Collection of Documents by Lt. Col. Edmund Charaszkiewicz), pp. 88–105.
  • Edmund Charaszkiewicz, «Referat o działaniach dywersyjnych na Rusi Karpackiej» («Report on Covert Operations in Carpathian Rus»), in Zbiór dokumentów ppłk. Edmunda Charaszkiewicza (A Collection of Documents by Lt. Col. Edmund Charaszkiewicz), pp. 106–30.
  • Edmund Charaszkiewicz, «Raport o współpracy z wywiadem angielskim przed wybuchem wojny» («Report on Prewar Cooperation with British Intelligence»), in Zbiór dokumentów ppłk. Edmunda Charaszkiewicza (A Collection of Documents by Lt. Col. Edmund Charaszkiewicz), pp. 131–34.
  • Edmund Charaszkiewicz, «Przebudowa wschodu Europy» (The Restructuring of Eastern Europe), Niepodległość (Independence), London, 1955, pp. 125–67.
  • Adam Szymanowicz, «Działalność Ekspozytury nr 2 Oddziału II Sztabu Głównego Wojska Polskiego wobec ludności mazurskiej w latach trzydziestych XX wieku» («The Activities of Office 2 of Section II of the Polish General Staff in Regard to the in the 1930s»), Zapiski historyczne, tom (vol.) LXXI, zeszyt (no.) 4, 2006, pp. 55–72.
  • , W służbie Polsce (In Service to Poland), Warsaw, 1998.
  • Sergiusz Mikulicz, Prometeizm w polityce II Rzeczypospolitej (Prometheism in the Policies of the Second [Polish] Republic), Warsaw, Książka i Wiedza, 1971.
  • , "Poland's 1938 Covert Operations in Ruthenia, " East European Quarterly, vol. XXIII, no. 3 (September 1989), pp. 365–73.
  • , Przepust karpacki: tajna akcja polskiego wywiadu (The Carpathian Bridge: a Secret Polish Intelligence Operation), Warsaw, Sigma NOT, 1992, .
  • Kazimierz Badziak, Giennadij Matwiejew, Paweł Samuś, «Powstanie» na Zaolziu w 1938 r.: Polska akcja specjalna w świetle dokumentów Oddziału II Sztabu Głównego WP (The «Uprising» in Zaolzie in 1938: a Polish Special Operation in Light of Documents of Section II of the Polish General Staff), Warsaw, Adiutor, 1997, .
  • Paweł Samuś, Kazimierz Badziak, Giennadij Matwiejew, Akcja «Łom»: polskie działania dywersyjne na Rusi Zakarpackiej w świetle dokumentów Oddziału II Sztabu Głównego WP (Operation Crowbar: Polish Covert Operations in in Light of Documents of Section II of the Polish General Staff), Warsaw, Adiutor, 1998.
  • Zdzislaw P. Wesolowski, The Order of the Virtuti Militari and Its Cavaliers, 1792—1992, Miami, Hallmark Press, 1992, .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Edmund Kalikst Yevgeniush Harashkevich pol Edmund Kalikst Eugeniusz Charaszkiewicz 14 veresnya 1895 18950914 Ponec 22 grudnya 1975 London polskij oficer voyennoyi rozvidki II go viddilu Generalnogo shtabu Vijska Polskogo yakij specializuvavsya na partizanskih vijnah U mizhvoyennij period vin brav uchast u vstanovleni kordoniv Polshi pri konfliktah z krayinami susidami Edmund Harashkevichpol Edmund CharaszkiewiczNarodzhennya14 zhovtnya 1895 1895 10 14 1 Ponec Gmina Ponec Gostinskij povit Velikopolske voyevodstvo Respublika PolshaSmert22 grudnya 1975 1975 12 22 1 80 rokiv London Velika BritaniyaKrayina PolshaZvannyamajor i lejtenant polkovnikVijni bitviPersha svitova vijna Silezki povstannya Polsko radyanska vijna 1920 Q18745813 i Druga svitova vijnaNagorodiVirtuti Militari Sribnij Hrest Hrest NezalezhnostiSribnij Hrest ZaslugSilezkij hrest na strichci Doblesti ta Zaslug 1 stupenya default Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Oficerskij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Licarskij Hrest Edmund Harashkevich u Vikishovishi Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu vin desyat rokiv koordinuvav prometeyistskij ruh marshala Yuzefa Pilsudskogo golovnoyu metoyu yakogo bulo zvilnennya narodiv Shidnoyi Yevropi vid Rosijskoyi imperiyi ta Radyanskogo Soyuzu zavdannya yake Pilsudskij vvazhav golovnim dlya Polshi sho perebuvala pid tiskom Nimechchini ta Radyanskogo Soyuzu a takozh zberezhennya zdobutoyi nezalezhnosti Polshi Ranni roki ta pochatok kar yeriEdmund Harashkevich narodivsya 14 veresnya u Poneci Provinciya Pozen teritoriyi Nimeckoyi imperiyi yaka bula aneksovana u Polshi Prussiyeyu pid chas Tretogo podilu Rechi Pospolitoyi 1795 Jogo batko Stanislav Harashkevich budivelnik pidryadnik mati Bronislava do shlyubu Rayevska Edmund zakinchiv pochatkovu shkolu v Poneci v serednij shkoli vin z uspihom navchavsya v Krotoshini Katovicyah i Krakovi U Krakovi pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu jogo sim ya zhila na vulici Dovgij 63 V Krakovi 17 grudnya 1915 roku Edmund zakinchiv serednyu shkolu vzhe buduchi v lavah Polskogo legionu V cej chas dlya uchniv serednih shkil na Galichchini bulo prijnyato vstupati v lavi polskih vijskovo patriotichnih organizacij 1 listopada 1913 roku Harashkevich yakomu bulo 18 rokiv vstupiv u Klub strilciv a v 1913 1914 vidviduvav shkolu Asociaciyi vidstavnih oficeriv de jogo znali pid psevdo Kalikst naspravdi ce jogo druge im ya Nevdovzi pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 4 chi 5 serpnya 1914 Harashkevich zapisavsya u Polskij legion Vin projshov sluzhbu u dekilkoh viddilenyah perezhiv dekilka hvorob Z zhovtnya 1917 do lyutogo 1918 voyuvav u skladi Polskih specialnih vijsk kolishnya druga brigada Polskogo legionu v chini starshogo feldfebelya Todi vin buv zvilnenij z Legionu shob sluzhiti v nimeckij armiyi Shob uniknuti sluzhbi i tak yak vin pidpadav pid aresht ta internuvannya yak kolishnij polskij legioner z 18 lyutogo do chervnya 1918 roku vin perehovuyetsya v Krakovi a z listopada 1918 u Varshavi de pracyuvav u Ministerstvi vijskovih sprav Polskoyi armiyi Jogo nachalnikami tam buli dva majbutni generali Polshi polkovnik Marian Zhegota Yanushajtis ta major Stefan Paslavski Odrazu po zakinchenni vijni 15 listopada 1918 Harashkevich vstupiv na sluzhbu do Armiyi Polskoyi v zvanni molodshogo lejtenanta Protyagom polsko radyanskoyi vijni 1919 1921 brav uchast v bitvah u Novosvyecyanah Pidbrodi Vilnyusi ta Ejshishci Pid chas polskogo zahistu Vilnyusa jogo vzyali u polon ta trimali z 19 lipnya po 18 serpnya 1920 roku litovci Vin utik povernuvsya u Bilostockij strileckij polk de keruvav 11 yu kampaniyeyu 21 veresnya 6 zhovtnya potim sluzhiv molodshim oficerom v 9 j kampaniyi 27 lyutogo 1921 za doblest ta muzhnist proyavleni za liniyeyu frontu v Radyanskomu Soyuzi jogo rekomenduvali do otrimannya najvishoyi polskoyi vijskovoyi nagorodi Virtuti Militari Vijskova rozvidka15 grudnya 1920 roku Harashkevich vstupiv na sluzhbu do 2 yi sekciyi Generalnogo shtabu rozvidki v byuro plebiscitu verhnoyi Sileziyi Protyagom Tretogo 2 travnya 15 serpnya 1921 roku vin sluzhiv zamkomandira zagoniv zneshkodzhennya vidomih yak grupa Vavelberg Za vidvagu ta muzhnist pid chas operaciyi proti nimeckih vijsk 18 lyutogo 1922 jogo znovu predstavili do nagorodzhennya Virtuti Militari 27 chervnya 1922 lejtenanta Harashkevicha nagorodili ordenom za zaslugi Virtuti Militari 5 go stupenya Piznishe a same 16 lyutogo 1940 roku v Parizhi Harashkevich opisuvav operaciyi vijskovoyi rozvidki Polshi pid chas Tretogo Silezijskogo povstannya yak modelni u svoyemu rodi zavdannya buli chitko sformulovani osobovij sklad buv vmilo vibranij ta navchenij vsya neobhidna vibuhivka zbroya amuniciya sporyadzhennya ta dodatkovi znaryaddya buli dostavlenni na teritoriyu operaciyi zazdalegid a plani operacij buli tochno ta efektivno rozroblenimi Piznishe ce zh povstannya vin navede u kontrpriklad nezgrabnij pidgotovci ta vikonanni polskim vijskom vzyattya Zaolzhya sho vidbulosya cherez 17 rokiv u 1938 roci Krim togo politichna situaciyi vseredini krayini tak i v susidnij krayini Nimechchini a takozh u sviti buli spriyatlivimi dlya Polshi Naselennya polskoyi Sileziyi pidtrimalo povstannya i vsi socialni grupi doluchilisya do zbrojnoyi borotbi krim komunistiv yaki vistupali z nejtralnih pozicij pidtrimuyuchi proletariat Mizh 1918 ta 1923 Harashkevich projshov tri z chotiroh rokiv navchannya z kursu prava u Varshavskomu universiteti Pislya Tretogo Silezkogo povstannya 2 travnya 5 lipnya 1921 v 1922 Harashkevicha priznachili u Drugij viddil Generalnogo Shtabu U rekomendaciyah jogo opisuvali yak lyudinu z silnim harakterom iniciativnu energijnu ta z entuziazmom viddanu obov yazkam yaki yaskravo proyavilisya pid chas tayemnih operacij u Litvi do yakoyi u Polshi buli pretenziyi shodo Vilnyusa V 1928 roci jogo nagorodili Sribnim Hrestom za muzhnist za zaslugi v diyalnosti u tilu Radyanskoyi armiyi uchast i pidgotovku Tretogo Silezkogo povstannya za ohoronu zhittya ta vlasnosti gromadyan Polshi v Polsko Litovskij nejtralnij zoni vid neregulyarnih vijsk litovciv U zapisah pro Harashkevicha skazano sho vin volodiv nimeckoyu francuzkoyu ta anglijskoyu movami yaki vikoristovuvav dlya vikonannya zavdan rozvidki Jogo pidvishili do zvannya lejtenanta 1 chervnya 1919 roku do kapitana 1 lipnya 1925 roku a do zvannya majora v 1935 roci Z 1931 do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Harashkevich u zvani majora sluzhiv nachalnikom Drugogo viddilu 2 yi sekciyi Generalnogo shtabu Drugij viddil nazvanij tak 1 kvitnya 1929 roku vidpovidav za planuvannya pidgotovku ta provedennya vijskovih tayemnih operacij Pered oblichchyam zrostayuchih zagroz z boku Nimechchini ta Radyanskogo Soyuzu odrazu pislya zakinchennya I SV Polsha pochala stvorennya tayemnoyi zafrontovoyi organizaciyi Harashkevicha doluchili do cogo procesu vzhe 15 kvitnya 1922 Pislya prihodu Adolfa Gitlera do vladi v 1933 merezha tayemnih organizacij pochali rozvivatisya she shvidshe Yihni chleni u majbutnih vijskovih konfliktah mali paralizuvati transportnu sistemu voroga dorogi ta zaliznicyu ta znishuvati vorozhi vijskovi skladi Tayemni merezhi stvoryuvalisya yak v samij Polshi tak i v susidnih krayinah v osnovnomu v Nimechchini ta Radyanskomu Soyuzi Osobovij sklad tayemnoyi merezhi dobiravsya nadzvichajno oberezhno Zavdyaki comu rozvidki susidnih z Polsheyu krayin nichogo pro neyi ne znali azh do seredini 1939 koli zrostayucha zagroza z boku Nimechchini ne viklikala masovu poyavu polskih dobrovolchih vijskovih organizacij PrometeyizmYuzef Pilsudskij priblizno 1916 Druge viddilennya genshtabu vidpovidalo takozh za operaciyi Prometej idejnikom yakih buv Yuzef Pilsudskij Golovna ideya polyagala v pidtrimci ruhiv oporu sered nerosijskih narodiv Radyanskogo Soyuzu sho prizvelo b do peremogi nad radyanskim imperializmom Dehto vvazhaye sho golovnoyu metoyu Prometeya bulo rozchlenuvannya Radyanskogo Soyuzu Pilsudskij ta jogo prihilniki pilsudkisti mali dominuyuchij vpliv na uryad Polshi v mizhvoyennij period tomu zavdannya Prometeya buli integrovani v programi bagatoh polskij gromadskih institutiv yaki zajmalisya spravami pov yazanimi iz Shidnoyu Yevropoyu Pislya Travnevogo perevorotu Pilsudskogo v 1926 roci Drugij viddil pochav intensivnishe zajmatisya programoyu Prometej Do lideriv ruhu nalezhali taki viznachni predstavniki Sanaciyi yak polkovnik Valeri Slavek publicist ta deputat Sejmu Tadeush Golovko Veliku uvagu Prometeyevi pridilyali kerivniki vikonavchoyi sluzhbi Drugogo viddilu polkovniki ta zastupnik nachalnika viddilu lejtenant polkovnik Rozviduvalnimi operaciyami Prometeya keruvav Edmund Harashkevich Buli vstanovleni zv yazki z Ukrayinoyu a takozh z predstavnikami kilkoh kavkazkih nacij azerbajdzhancyami virmenami ta gruzinami Vikonuyuchi programu operaciyi Prometej Drugij viddil spivpracyuvav z oficijnimi ustanovami napriklad Institutom doslidzhen nacionalnih sprav pol Instytut Badan Spraw Narodowosciowych Polsko Ukrayinskim tovaristvom pol Towarzystwo Polsko Ukrainskie razom z yakim z 1932 roku vipuskav polsko ukrayinsku broshuru V Polsko Ukrayinskomu tovaristvi pracyuvali specialisti u spravah Shidnoyi Yevropi Leon Vasilevskij Stanislav Los ta Stanislav Stempovskij a takozh zasnovnik tovaristva jogo golovnij ideolog ta vidavec broshuri Vlodimyer Banchkovski klyuchova figura u rusi Prometej Z bereznya 1934 roku Harashkevich vhodiv u Komisiyu z doslidzhennya shidnih zemel Polshi pol Komisja Naukowych Badan Ziem Wschodnich ta Komitet shidnih zemel ta narodiv Polshi pol Komitet do Spraw Ziem Wschodnich i Narodowosciowych pri Radi Ministriv Vzhe do togo chasu vin vistupav rechnikom predstavnikiv shidnih zemel Polshi yaki pragnuli bilshoyi svobodi virazhennya nacionalnih interesiv Pochinayuchi z 1927 roku Vasilevskij Slavek Shaetcel ta Golovko zakladali osnovi dlya ruhu Prometej v Parizhi Varshavi ta Stambuli Voni vivchali pitannya pov yazani iz nacionalnim samoviznachennyam ta federativnim ustroyem pri comu zaruchalisya dopomogoyu specialistiv riznih institutiv napriklad Institutu Shodu u Varshavi ta Vilnyusi a takozh Institutu vivchennya narodiv ta riznih naukovih publikacij Zastupnikami Harashkevicha u Drugomu viddili buli oficeri sho brali uchast v Tretomu Silezkomu povstanni 1929 1939 pid chas povstannya z 27 kvitnya komanduvav pidgrupoyu Butrim ta major yakij komanduvav viddilennyam G grupi Vavelberga pri Sluzhbi zneshkodzhennya Tayemni operaciyiDrugij viddil Stanom na 1935 rik u Drugomu viddili pracyuvalo 11 oficeriv sim z nih u grupi A vidpovidala za Zahidnu Nimechchinu Shidnu Prusiyu Dancig Chehoslovachchinu pid komanduvannyam Ankershtajna ta 22 civilnih pracivnika kontraktnika Osobovij sklad buv dosit stabilnim bilshist z oficeriv sluzhili u Drugomu viddili vprodovzh nastupnih shesti rokiv Golovnim zavdannyam Drugogo viddilu bulo organizaciya ta provedennya tayemnih operacij za mezhami Polshi perevazhno u susidnih krayinah ta pidgotovka centriv oporu na teritoriyi Polshi yaka u razi vijni mogla buti okupovana vorogami Grupa B sho vidpovidala za shidnij napryam v 1937 1939 ocholyuvana majorom Dombrovskim gotuvala tayemni operaciyi proti Radyanskogo Soyuzu ta nadavala pidtrimku operaciyam Prometej sered nerosiyan emigrantam iz Kavkazu tataram ukrayincyam kozakam z Donu ta stvoryuvala pidpilni organizaciyi na polskomu kordoni z BRSR ta URSR Grupa A zahidnij napryam vidpovidala za pidgotovku i provedennya tayemnih operacij proti zahidnih susidiv Agenti Drugogo viddilu diyali v Nimechchini Dancigu Chehoslovachchini ta Litvi Voni takozh pronikli v ryadi organizacij nimeckih emigrantiv antinacistiv v Chehoslovachchini a takozh u Franciyi V 1935 roci Harashkyeich ta Ankershtajn u misti Dancig organizuvali pidpilnu Grupu Zigmunt yaka u veresni 1939 na samomu pochatku II SV mala zahishati viddilennya polskoyi poshti u Dancigu Merezha Grupi Zigmunt mala pokriti zahidnij kordon Polshi Pomeraniyu ta vilne misto Dancig i u vipadku okupaciyi vorogom ciyeyi teritoriyi mala zdijsnyuvati sabotazhi ta tayemni operaciyi Pidpisannya polsko nimeckogo paktu pro nenapad 26 sichnya 1934 pominyalo vektornist polskoyi zovnishnoyi politiki Teritoriya Chehoslovackogo Zaolzhzhya pretenziyi na yaku visuvala Polsha vijshla iz sferi interesu Drugogo viddilu ale z vesni 1934 roku tut pochala diyati tayemna propaganda ta stvoryuvatisya pidpilni organizaciyi Komitet Semi Harashkevich zaproponuvav svoyemu staromu tovarishu po sluzhbi u Polskomu legioni yakij z 15 veresnya 1933 roku do pochatku II SV pracyuvav direktorom konsultativnogo viddilu polskogo ministerstva zovnishnih sprav stvoriti organizaciyu yaka b diyala u vsih krayinah sho mezhuyut z Polsheyu U ministerstvi pogodilisya sho ce neobhidno tak yak vijna z nacistskoyu Nimechchinoyu bula b nevigidnoyu a organizaciya maye buti absolyutno sekretnoyu yak na teritoriyi Polshi tak i za kordonom mati nacionalistichnij harakter ta buti bilsh elitarnoyu nizh vidkritoyu dlya usih prosharkiv suspilstva za svoyeyu prirodoyu Statut organizaciyi stvoriv kapitan Ankershtajn Ostatochno bulo virisheno sho organizaciyeyu keruvatime Komitet Semi K 7 sho napolovinu skladatimetsya z pracivnikiv Ministerstva zakordonnih sprav Drimmera jogo zamisnika z pitan politiki pr Vladislava Yuzefa Zaleskogo Tadeusha Kovalskogo ta jogo zamisnika Tadeusha Kovalecya ta napolovinu iz spivrobitnikiv Drugogo viddilu Harashkevicha Ankershtajna i jogo zamisnika kapitana Vojceha Lipinskogo Piznishe pidpolkovnik Lyudvik Zih nachalnik polskoyi prikordonnoyi ohoroni priyednavsya do kerivnogo organu K 7 zajmalasya najmom u ryadi organizaciyi polskoyi molodi sho prozhivali v Nimechchini Latviyi Litvi ta v rumunskij chastini Bukovini Yih trenuvali u malih grupah gotuyuchi do mozhlivoyi vijni Pochinayuchi z travnya 1938 K 7 provodila vishkoli u Varshivi Gdini ta dekilkoh inshih polskih mistah Operaciya v Zaolzhi Persha polska tayemna operaciya projshla v Zaolzhi priblizno v 1935 piznishe chleni K 7 brali uchast u aneksiyi Polsheyu ciyeyi teritoriyi v 1938 Pislya aneksiyi Zaolzya 7 zhovtnya 1938 roku pochalasya pidgotovka do operaciyi pid kodovoyu nazvoyu Lom u najshidnishij chastini Karpatskoyi Rusi sho nalezhala Chehoslovachchini Operaciya pidtrimuvalasya z pivdnya grupami sho rozmishuvalisya v Ugorshini Komanduvachem operaciyeyu na misci buv major Ankershtajn generalne komanduvannya zdijsnyuvav Harashkevich z Varshavi Operaciya provodilasya v zhovtni ta listopadi 1938 ta sprichinila do peremogi u 2 listopada 1938 V seredini 1939 zavdannya operaciyi bulo povnistyu vikonanim teritoriya Karpatskoyi Rusi povernulasya do Ugorshini yaka volodila neyu do I SV a ce v svoyu chergu prizvelo do vidnovlennya starogo Polsko Ugorskogo kordonu Shist misyaciv potomu pidchas veresnevogo zavoyuvannya Polshi v 1939 Polsko Ugorskij kordon mav strategichno vazhlive znachennya adzhe ugorskij uryad regenta Miklosha Gorti vidmoviv Gitleru ta ne dozvoliv prohid nimeckih vijsk cherez Karpatsku Rus u pivdenno shidnu Polshu sho lishe prishvidshilo b padinnya Polshi poyasnyuyuchi ce tim sho ce sprava ugorskoyi chesti Vidmova Gorti dozvolila polskomu uryadu ta desyatkam tisyach polskih vijskovikiv vtekti do susidnih Rumuniyi ta Ugorshini a zvidti do Franciyi ta pidkontrolnu Franciyi chastinu Siriyi shob prodovzhiti vijnu u tretomu za kilkistyu bijciv ob yednani pislya Britaniyi ta Franciyi Rozrobka pidpilnih merezh Nastupnim zavdannyam Drugogo viddilu bulo stvorennya merezh zafrontovoyi diversiyi yaki mali vikonuvati rozvidku sabotazhi ta tayemni operaciyi na samomu pochatku vijni osoblivo na teritoriyah okupovanih Nimechchinoyu Harashkevich stvoriv koncepciyu takih merezh Yim davali rizni nazvi Tayemna Organizaciya Vijskova TOV abo Mobilni bojovi odinici V bagatoh vipadkah v Sileziyi pivdenno zahidnij Polshi pislya togo yak Polshu okupuvala Nimechchina u veresni 1939 ci merezhi stali osnovoyu dlya pershih miscevih ruhiv oporu i potim stali chastinoyu Organizaciyi Zbrojnoyi Borotbi pol Zwiazek Walki Zbrojnej abo ZWZ Odniyeyu z organizacij sho vinikla z ideyi stvorennya merezh tayemnih operacij za liniyeyu voroga 22 veresnya 1939 roku v Krakovi bula Organizaciya Orla Bilogo pol Organizacja Orla Bialego abo OOB yaka vzhe v 1940 stala chastinoyu OZB OOB bula golovnoyu organizaciyeyu yaka mala dobru infrastrukturu ne lishe v pivdennij Polshi ale j v Sileziyi Varshavi ta Lyublini Nakaz na stvorennya OOB dav zamisnik Harashkevicha Ankershtajn yakij dlya ciyeyi meti pribuv z Ugorshini do Krakova Pered povernennyam nazad v Ugorshinu ta podorozhzhyu dali na Zahid vin proviv tridennij trening po provedennyu tayemnih operacij dlya chleniv OOB Pered vijnoyu bula stvorena tayemna merezha z grup zavdannyam yakih bulo paralizuvati kanali zv yazku ta znishiti vorozhi skladi proviziyi ta komandni punkti Chleni merezhi mali riznomanitnij poperednij dosvid uchasti v paramilitarnih organizaciyah vid Tovaristva strilciv ta Soyuzu pidoficeriv rezervistiv pol Zwiazek Podoficerow Rezerwy do Povitovogo upravlinnya fizichnogo vihovannya ta vijskovoyi pidgotovki pol Powiatowe Urzedy Wychowania Fizycznego i Przysposobienia Wojskowego abo PUWFiPW Polskogo skautskogo tovaristva pol Zwiazek Harcerzy Polskich abo ZHP Polskoyi Socialistichnoyi Partiyi ta inshih Pidgotovcha robota koordinuvalasya Viddilom planuvannya rozvidki ta vijskovoyi diversiyi pol Wydzial Planowania Wywiadu I Dywersji Wojennej sho buv stvorenij v kinci 1937 roku Zavdannya viddilu vklyuchali i organizaciyu operacij po mobilizaciyi merezhi rozvidki za kordonom ta zabezpechennya yiyi funkcionuvannya u voyennij chas a takozh pidtrimka tayemnimi operaciyami armiyi na fronti Vesna 1938 pochalasya intensivnim vishkolom chleniv pidpilnoyi merezhi Pid prikrittyam navchannya z civilnoyi oboroni Drugij viddil organizuvav treningi de vivchali osnovi kriptologiyi rozviduvalnu mikrofotozjomku sabotazh shlyahiv zaliznichnogo spoluchennya rukopashnij bij novi vidi zbroyi ta vibuhivki a takozh pridushennya vognyu Z oglyadu na znachnu perevagu voroga v ozbroyenni artileriyi i osoblivo povitryanih silah bulo prijnyate rishennya rozshiriti zavdannya pidpilnih merezh 3 chervnya 1939 Drugij viddil nadislav komanduvanyu armiyi spis pravil pidpilnih organizacij sered reshti pripisiv bulo skazano sho lishe ti chleni pidpillya mogli znati odin odnogo yaki vikonuvala odnakove praktichne zavdannya Vlitku 1939 v dislokaciyam ta patrulyam tayemnoyi merezhi pochali postachati zbroyu ta vibuhivku Dostavka boyepripasiv zdijsnyuvalasya po tayemnij merezhi pro yaku ne znav Tretij Rejh Ale ne divlyachis na sekretnist pidgotovki nimecka rozvidka distala informaciyu pro polski merezhi a nimecka sluzhba bezpeki otrimala nakaz likviduvati yih Koli vijna lishe pochalasya u veresni 1939 masovij teror nimciv shodo polskogo naselennya yakij v bagatoh vipadkah ne mav zhodnih pidstav paralizuvav merezhu polskih pidpilnih organizacij U veresni 1939 pid chas vidstupu pered perevazhayuchimi silami nimeckoyi armiyi Drimmer ta inshi lideri pidpillya pid chas perebuvannya u Kazimezhi Dolnomu rozdililisya ta vidteper diyali okremo Tak samo yak i v Polskomu Konsulstvi v rumunskij chastini Bukovini K 7 pidgotuvav grupu molodi do provedennya tayemnih operacij Sam major Harashkevich na pochatku vijni stav kerivnikom viddilu F u Generalnomu Shtabi ta perebuvav na cij posadi z 1 po 20 veresnya 1939 Za inshoyu informaciyeyu vin vikonuvav specdoruchennya genshtabu ta osobisto Rizha Smigla ta z cimi povnovazhennyami za pidtrimki marshala stvoriv shonajmenshe odnu pidpilnu organizaciyu priblizno 12 veresnya Zgodom Harashkevich yak i inshi chleni K 7 perejshov polsko rumunskij kordon ta gotuvav grupu oficeriv yaki mali povernutisya na okupovanu teritoriyu Polshi shob stvoriti inshu pidpilnu organizaciyu V Rumuniyi Harashkevich vstanoviv zv yazok z grupoyu Sanaciyi ta grupoyu Shaetcelya Drimmera yaki malo pidtrimuvali Marshala Rizha Shmigli ale buli loyalnimi do Ministra zakordonnih sprav Yuzefa Beka Harashkevich takozh buv odniyeyu z klyuchovih figur u stvorenni Sluzhbi R golovnogo viddilennya polskoyi rozvidki v Buharesti z centrami satelitami po vsij Rumuniyi Ce bulo vazhlivo ne lishe dlya provedennya rozviddiyalnosti ale i dlya pidtrimki zv yazku z okupovanoyu Polsheyu V zhovtni 1939 v Buharesti Harashkevich otrimav lista vid svogo britanskogo kolegi pidpolkovnika yakij nevdovzi stav golovnim lobistom Sluzhbi Specoperacij v yakomu jshlosya pro te sho Gabbins hotiv bi osobisto zustritisya z Harashkevichem ta proponuvav jomu usyu mozhlivu dopomogu v tomu chisli finansovu vid yakoyi Harashkevich vidmovivsya Zavdyaki Gabbinsovi vid Britanskogo vijskovogo atashe Harashkevich otrimav britansku vizu Velika Britaniya ta FranciyaHarashkevich nikoli ne koristuvavsya vizami 31 zhovtnya 1939 vin priyihav u Franciyu de spochatku listopad 1939 kviten 1940 perebuvav u kazarmah Bessyer bez zhodnih priznachen Pislya korotkogo perebuvannya v tabori dlya oficeriv u Vichi kviten traven 1940 vin priyednavsya do Oficerskogo Legionu v Niorti Protyagom sidyachoyi vijni novij polskij Prem yer ministr ta komanduvach u vignani general z yasovuvav prichini polskoyi porazki u veresni 1939 iz raportiv yaki sklali oficeri sho volodili vidpovidnoyu informaciyeyu Mozhlivo same u vidpovid na ce Harashkevich sklav seriyu zvitiv u kinci 1939 pochatku 1940 yaki privernuli do sebe uvagu i yaki skladayut osnovu seriyu dokumentiv opublikovanih cherez 60 rokiv u 2000 Sikorskij chiya vijskova ta politichna kar yera ne mala majbutnogo pislya prihodu do vladi pislya Travnevogo perevorotu 1926 pilsudkistiv vidstoroniv vid uchasti u Rusi sprotivu tih hto buli blizkimi do ostannih Same tomu dosvidcheni oficeri yaki mali dosvid vedenya partizanskih voyen napriklad Harashkevich yakomu todi bulo lishe 44 roki nikoli bilshe ne dopuskalisya do takih operacij Pislya kapitulyaciyi Franciyi 22 chervnya 1940 roku Harashkevich evakuyuvavsya do Velikoyi Britaniyi V Shotlandiyi vin spochatku perebuvav u tabori dlya oficeriv Duglas lipen serpen 1940 potim v tabori dlya oficeriv Brouton serpen veresen 1940 Vin stvoriv ta sluzhiv zamisnikom komandira a potim j komandirom bronepotyaga C zgodom i D zhovten 1940 serpen 1943 Pershogo divizionu bronepotyagiv pol 1 Dywizjon Pociagow Pancernych 3 serpnya 1943 roku jogo pereveli u polskij centr navchannya pihoti potim v administrativnij viddil polskogo Ministerstva Derzhoboroni Do lyutogo 1946 buv zamisnikom a potim nachalnikom Informacijnogo viddilennya inspekciyi polskogo vijskovogo komanduvannya 27 travnya 1945 roku jogo pidvishili do pidpolkovnika Z lyutogo 1946 do kvitnya 1946 vid keruvav Generalnim viddilom v inspekciyi po civilnim spravam a v veresni 1946 vin priyednavsya do Polskogo korpusu pereselenciv Buv demobilizovanij 1948 roku potim meshkav u Londoni Harashkevich brav aktivnu uchast v zhitti spilnoti polskih emigrantiv v Lizi za Nezalezhnist Polshi Pilsudskogo pol Liga Niepodleglosci Polski ta Instituti Yuzefa Pilsudskogo prezidentom yakogo vin buv bagato rokiv Vin zasnuvav ta vidavav protyagom dekilkoh rokiv gazetu Institutu Yuzefa Pilsudskogo Nezalezhnist Vin takozh buv vidomij sered chleniv Spilki Silezkih povstanciv pol Zwiazek Powstancow Slaskich Vin prodovzhuvav poshiryuvati ideyi ruhu Prometej i vpershe za bagato rokiv praci stav golosom ciyeyi organizaciyi Vprodovzh rokiv praci u rozvidci ta oficerom u tayemnih operaciyah Harashkevich dopomig rozrobiti peredovi tehniki asimetrichnoyi vijni Pered samim pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni vprodovzh tizhnevogo vizitu do Londona ciyeyu informaciyeyu vin podilivsya z britanskim polkovnikom Hollandom pidpolkovnikom majbutnij direktor Departamentu Specoperacij ta tehnichnimi pracivnikami U svoyih raportah pro ci zustrichi Harashkevich nagoloshuvav na tomu sho vminnya polskih bijciv u cij spravi buli nabagato krashi nizh u britanciv Vin pomer u Londoni 22 grudnya 1975 roku Vijskovi nagorodiHarashkevich otrimav bagato polskih vijskovih nagorod v tomu chisli Hrest Virtuti Militari Sribnij Hrest 1922 Polonia Restituta 3 j komandirskij 4 j oficerskij ta 5 j licarskij klasi Hrest Nezalezhnosti iz mechami 1931 Hrest muzhnih 1922 otrimav nagorodu trichi Sribnu Medal za zaslugi ta Silezijskij styag za muzhnist ta zaslugi a takozh chislenni zakordonni nagorodi PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2018 Procitovano 16 veresnya 2019 Andrzej Grzywacz et al introduction to Zbior dokumentow pplk Edmunda Charaszkiewicza A Collection of Documents by Lt Col Edmund Charaszkiewicz p 5 Andrzej Grzywacz et al p 5 Andrzej Grzywacz et al pp 5 6 Andrzej Grzywacz et al pp 6 7 Andrzej Grzywacz et al pp 7 8 Wesolowski p 231 Edmund Charaszkiewicz Referat o roli dywersji w Trzecim Powstaniu Slaskim Report on the Role of Covert Operations in the Third Silesian Uprising pp 31 55 Edmund Charaszkiewicz Referat o dzialaniach dywersyjnych w Czechoslowacji Report on Covert Operations in Czechoslovakia p 103 Edmund Charaszkiewicz Referat o roli dywersji w Trzecim Powstaniu Slaskim Report on the Role of Covert Operations in the Third Silesian Uprising pp 39 40 Andrzej Grzywacz et al p 9 Andrzej Grzywacz et al p 10 Andrzej Grzywacz et al pp 10 11 Andrzej Grzywacz et al p 14 Andrzej Grzywacz et al p 11 Andrzej Grzywacz et al p 12 Andrzej Grzywacz et al p 15 Andrzej Grzywacz et al pp 15 16 Andrzej Grzywacz et al p 16 Andrzej Grzywacz et al pp 16 17 Andrzej Grzywacz et al pp 17 18 Andrzej Grzywacz et al p 18 Andrzej Grzywacz et al p 19 Andrzej Grzywacz et al pp 19 20 Andrzej Grzywacz et al p 20 Pawel Samus et al Akcja Lom passim Andrzej Grzywacz et al pp 20 21 Poland s 1938 Covert Operations in Ruthenia and Przepust karpacki The Carpathian Back Door and Edmund Charaszkiewicz Referat o dzialaniach dywersyjnych na Rusi Karpackiej Report on Covert Operations in Carpathian Rus Andrzej Grzywacz et al p 21 Andrzej Grzywacz et al pp 21 22 Andrzej Grzywacz et al pp 22 23 Andrzej Grzywacz et al p 22 Andrzej Grzywacz et al pp 23 24 Andrzej Grzywacz et al pp 24 25 Before the war one of the leaders of a covert operations network had been Grzywacz et al remark p 25 on the evidently strong influences in the early establishment of the Polish World War II of individuals connected with the political camp and with Section II s Office 2 Andrzej Grzywacz et al p 25 Edmund Charaszkiewicz Raport o wspolpracy z wywiadem angielskim przed wybuchem wojny Report on Prewar Cooperation with British Intelligence p 134 Shimanovich A Lesik Yu Vilne kozactvo i vijskova rozvidka II Rechi Pospolitoyi v konteksti politiki prometeyizmu Voyenno istorichnij visnik 3 25 2 2017 Edmund Charaszkiewicz Zbior dokumentow pplk Edmunda Charaszkiewicz A Collection of Documents by Lt Col Edmund Charaszkiewicz Andrzej Grzywacz et al pp 25 26 Andrzej Grzywacz et al pp 26 27 Edmund Charaszkiewicz Raport o wspolpracy z wywiadem angielskim przed wybuchem wojny Report on Prewar Cooperation with British Intelligence pp 131 34 Andrzej Grzywacz et al p 27 LiteraturaEdmund Charaszkiewicz Zbior dokumentow pplk Edmunda Charaszkiewicza A Collection of Documents by Lt Col Edmund Charaszkiewicz opracowanie wstep i przypisy edited with introduction and notes by Andrzej Grzywacz Marcin Kwiecien Grzegorz Mazur Krakow Ksiegarnia Akademicka 2000 ISBN 83 7188 449 4 Edmund Charaszkiewicz Referat o roli dywersji w Trzecim Powstaniu Slaskim Report on the Role of Covert Operations in the Third Silesian Uprising in Zbior dokumentow pplk Edmunda Charaszkiewicza A Collection of Documents by Lt Col Edmund Charaszkiewicz pp 31 55 Edmund Charaszkiewicz Referat o dzialaniach dywersyjnych w Czechoslowacji Report on Covert Operations in Czechoslovakia in Zbior dokumentow pplk Edmunda Charaszkiewicza A Collection of Documents by Lt Col Edmund Charaszkiewicz pp 88 105 Edmund Charaszkiewicz Referat o dzialaniach dywersyjnych na Rusi Karpackiej Report on Covert Operations in Carpathian Rus in Zbior dokumentow pplk Edmunda Charaszkiewicza A Collection of Documents by Lt Col Edmund Charaszkiewicz pp 106 30 Edmund Charaszkiewicz Raport o wspolpracy z wywiadem angielskim przed wybuchem wojny Report on Prewar Cooperation with British Intelligence in Zbior dokumentow pplk Edmunda Charaszkiewicza A Collection of Documents by Lt Col Edmund Charaszkiewicz pp 131 34 Edmund Charaszkiewicz Przebudowa wschodu Europy The Restructuring of Eastern Europe Niepodleglosc Independence London 1955 pp 125 67 Adam Szymanowicz Dzialalnosc Ekspozytury nr 2 Oddzialu II Sztabu Glownego Wojska Polskiego wobec ludnosci mazurskiej w latach trzydziestych XX wieku The Activities of Office 2 of Section II of the Polish General Staff in Regard to the in the 1930s Zapiski historyczne tom vol LXXI zeszyt no 4 2006 pp 55 72 W sluzbie Polsce In Service to Poland Warsaw 1998 Sergiusz Mikulicz Prometeizm w polityce II Rzeczypospolitej Prometheism in the Policies of the Second Polish Republic Warsaw Ksiazka i Wiedza 1971 Poland s 1938 Covert Operations in Ruthenia East European Quarterly vol XXIII no 3 September 1989 pp 365 73 Przepust karpacki tajna akcja polskiego wywiadu The Carpathian Bridge a Secret Polish Intelligence Operation Warsaw Sigma NOT 1992 ISBN 83 85001 96 4 Kazimierz Badziak Giennadij Matwiejew Pawel Samus Powstanie na Zaolziu w 1938 r Polska akcja specjalna w swietle dokumentow Oddzialu II Sztabu Glownego WP The Uprising in Zaolzie in 1938 a Polish Special Operation in Light of Documents of Section II of the Polish General Staff Warsaw Adiutor 1997 ISBN 83 86100 21 4 Pawel Samus Kazimierz Badziak Giennadij Matwiejew Akcja Lom polskie dzialania dywersyjne na Rusi Zakarpackiej w swietle dokumentow Oddzialu II Sztabu Glownego WP Operation Crowbar Polish Covert Operations in in Light of Documents of Section II of the Polish General Staff Warsaw Adiutor 1998 Zdzislaw P Wesolowski The Order of the Virtuti Militari and Its Cavaliers 1792 1992 Miami Hallmark Press 1992

Дата публікації:
Топ