Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Друга мова особи (позначається М2 або L2) — мова, яка не є для цієї особи рідною, але особа набуває її пізніше, зазвичай як іноземну мову, хоча можлива ситуація, що це інша мова тієї ж країни (тобто не є іноземною). Наприклад, у Канаді є дві офіційні мови, англійська та французька, і чимало людей користуються обома.
Мова, якій особа віддає перевагу, тобто мова, якою особі розмовляти найзручніше, не обов'язково є її рідною мовою. Перевага може віддаватися другій мові. Таке може трапитися, наприклад, тоді, коли діти переселяються в місцевість з іншим мовним середовищем.
Засвоєння другої мови
Існує відмінність між засвоєнням та вивченням другої мови. На це вказав Стівен Крашен (1982) у своїй моніторній моделі. На думку Крашена, засвоєння мови — природний процес; тоді як вивчення є процесом усвідомленим. У випадку засвоєння особа бере участь у природному спілкуванні. У випадку вивчення вступають у дію такі процеси, як виправлення помилок, вивчення граматичних правил, не властивих першій мові. Не всі викладачі другої мови згоджуються з цим розділенням, однак сам процес називають засвоєнням другої мови.
Вплив на теорії засвоєння мають як лінгвістичні, так і психологічні теорії. Серед лінгвістів домінує гіпотеза, що в мозку існує модуль чи пристосування з невід'ємним вродженим знанням. З іншого боку, багато психологічних теорій поділяють думку про існування когнітивних механізмів, відповідальних за навчання загалом, які діють при обробці мови.
Серед інших важливих теорій та тем досліджень стосовно засвоєння другої мови (включно з тими, які можна перенести на процес її вивчення) можна виділити вербальну поведінку (погляд, за яким сконструйовані лінгвістичні стимули можуть створити бажаний відгук у мові), вивчення морфем, біхевіоризм, аналіз помилок, вивчення етапів та порядку засвоєння, структуралізм (підхід, що намагається віднайти відношення основних одиниць різних мов за спільними характеристиками), вивчення процесу засвоєння першої мови, конструктивний аналіз (підхід, у якому проводиться вивчення спільних та відмінних рис мов) та міжмовні зв'язки (у цьому підході мова трактується як динамічна система, що підкоряється певним правилам).
Усі ці теорії вплинули на викладання другої мови й відповідну педагогіку. Існує велике розмаїття методів навчання другій мові, чимало з них випливають безпосередньо з конкретної теорії. Розповсюдженими методиками є методики граматики-перекладу, прямий метод, аудіолінгвістичний (вочевидь під впливом аудіолінгвістичних досліджень та біхевіористського підходу), мовчазний, сугестопедія, вивчення мови в колективі, повного фізичного відгуку, комунікативний (на нього значно вплинула теорія Крашена). Деякі з цих підходів популярніші ніж інші й вважаються ефективнішими. Більшість учителів не використовують єдиний стиль, а радше різноманітять викладання. Цим забезпечується збалансованіший підхід, що допомагає учням досягти успіху.
Значення віку
Визначальною різницею між першою мовою (L1) й другою (L2) є вік, у якому особа вивчає мову. Наприклад, лінгвіст [en] вживає термін друга мова в значенні «мова, засвоєна свідомо», або засвоєна мовцем після дорослішання. Здебільшого люди не досягають такого ж рівня розуміння й вільності з другою мовою, як із першою. Такий погляд тісно пов'язаний із [en].
Гілтенстам виявив (1992), що в шість чи сім років дитина втрачає здатність до двомовності, при якій досягається знання обох мов на рівні рідної. Після цього, особи, що вивчають другу мову можуть навчитися розмовляти мовою майже вільно, але все ж їхня мова, попри те, що помилок мало, все ж міститиме помилки, що відрізнятимуть їх від тих, для кого ця мова рідна. Пізніше Гілтенстам та Абрагамссон (2003) модифікували свою теорію, стверджуючи, що після дитинства досягти рівня природного мовця стає важче, але конкретно вказати вік цієї втрати неможливо.
Про функціонування мозку стає відомо дедалі більше, тож виникла гіпотеза, що акцент виникає, коли дитина проходить період статевого дозрівання. До того хімічні процеси в мозку більш сприятливі до вивчення мови та соціального спілкування. Після статевого дозрівання здатність до мов переходить до іншої області мозку, ймовірно до кори головного мозку, сприяючи когнітивним функціям, або до нейронної системи, функцією якої є статеве розмноження та ріст статевих органів.
Що стосується співвідношення між віком та засвоєнням другої мови, Крашен, Лонг та Скарчелла стверджують, що люди, які починають вчити іноземну мову в ранньому віці, взаємодіють з нею природно, тож досягають кращих результатів, ніж ті люди, які стикаються з другою мовою дорослими. Однак, стосовно співвідношення між віком та швидкістю вивчення мови, «дорослі проходять ранній етап синтаксичного та морфологічного розвитку швидше ніж діти (при однаковому часові експозиції». Крім того, «старші діти вчаться швидше, ніж молодші (знову ж, на ранньому етапі синтаксичного й морфологічного розвитку за умови однакового часу експозиції)». Іншими словами, коли мова йде про початкову стадію засвоєння іноземної мови, дорослі й старші діти вчаться швидко.
Готьє та Дженезі (2011) провели дослідження, що здебільшого зосереджувалося на засвоєнні другої мови дітьми, які були усиновленні батьками з іншої країни, і результати продемонстрували, що ранній досвід дітей з одною мовою може впливати на здатність освоїти другу мову, і що діти зазвичай вивчають другу мову повільніше й не так добре навіть під час критичного періоду.
Щоб розмовляти вільно, краще починати вивчення мови в дитинстві, але експозиція другій мові в ранньому віці може привести до «слабкої ідентифікації» (Billiet, Maddens та Beerten). Як наслідок виникає «відчуття приналежності до двох націй», особа не зовсім розуміє куди вона належить, бо, як стверджує Браян А. Джейкоб, мультикультурна освіта впливає на «стосунки, ставлення та поведінку» учня. Коли учень вивчає дедалі більше іноземних мов, діти пристосовуються, вливаються в іноземну культуру і «починають описувати себе так, щоб вписатися в представлення, створене іншими» (Pratt). Через ці фактори, вивчення іноземної мови в дитинстві може завдати шкоди перспективі власної країни.
Іноземна мова
У педагогіці та соціолінгвістиці розрізняють другу й іноземну мови. Іноземну мову вивчають там, де вона є мовою з іншої країни, а у власній країні нею не розмовляють. Іноземна мова — термін, що стосується країн, тоді як друга мова стосується окремих осіб.
Наприклад, англійська мова в таких країнах як Індія, Пакистан, Бангладеш, Філіппіни, у Нордичних країнах та Нідерландах багатьма людьми вважається другою, бо вони вивчили її в юному віці й регулярно використовують; у частині південної Азії вона виконує функцію офіційної мови в суді, в урядових установах та в бізнесі. Те ж можна сказати про французьку мову в Алжирі, Марокко й Тунісі, хоча французька не має в жодній з цих країн статусу офіційної. На практиці французьку використовують у цих країнах у численних ситуаціях, а вивіски зазвичай друкуються як арабською, так і французькою. Аналогічне явище існує в пострадянських країнах, таких як Україна, Узбекистан, Киргизстан і Казахстан, де російську можна розглядати другою мовою, й існують великі російськомовні громади.
Однак у Китаї (за винятком Гонконгу) англійську слід називати іноземною через брак можливості використання, історичних зв'язків, медіа, розмов між людьми чи спільного словника. Аналогічно, французьку потрібно вважати іноземною в Румунії та Молдові, навіть попри те, що румунська і молдавська — романські мови.
Посилання на джерела
- Krashen, 1982.
- Mitchell та Myles, 2004.
- Pratt, Mary (1991). Arts of the Contact Zone. Profession: 33—40.
- Beerten, Roeland; Billiet, Jaak; Bart Maddens (2003). National Identity and Attitude Toward Foreigners in a Multinational State: A Replication. International Society of Political Psychology. 2. 24.
- Jacob, Brian (Aug 1995). Defining Culture in a Multicultural Environment: An Ethnography of Heritage High School. American Journal of Education. 4. 103 (4): 339—376. doi:10.1086/444107.
- Scarcella, Robin; Krashen, Stephen D.; Michael A. Long (Dec 1979). Age, Rate and Eventual Attainment in Second Language Acquisition. TESOL Quarterly. 13 (4): 573—582. doi:10.2307/3586451. JSTOR 3586451.
- Hyltenstam та Abrahamsson, 2003.
- Gauthier, Karine; Genesee, Fred (March 2011). Language Development in Internationally Adopted Children: A Special Case of Early Second Language Learning. Child Development. 82 (3): 887—901. doi:10.1111/j.1467-8624.2011.01578.x.
- Rick Noack and Lazaro Gamio, «The world's languages, in 7 maps and charts» [ 12 липня 2015 у Wayback Machine.], The Washington Post, 23 April 2015 (page visited on 9 June 2015).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Druga mova osobi poznachayetsya M2 abo L2 mova yaka ne ye dlya ciyeyi osobi ridnoyu ale osoba nabuvaye yiyi piznishe zazvichaj yak inozemnu movu hocha mozhliva situaciya sho ce insha mova tiyeyi zh krayini tobto ne ye inozemnoyu Napriklad u Kanadi ye dvi oficijni movi anglijska ta francuzka i chimalo lyudej koristuyutsya oboma Mova yakij osoba viddaye perevagu tobto mova yakoyu osobi rozmovlyati najzruchnishe ne obov yazkovo ye yiyi ridnoyu movoyu Perevaga mozhe viddavatisya drugij movi Take mozhe trapitisya napriklad todi koli diti pereselyayutsya v miscevist z inshim movnim seredovishem Zasvoyennya drugoyi moviDokladnishe Zasvoyennya drugoyi movi Doshka v Garvardi zi sprobami studentiv pomistiti diakritiki v ispanskih slovah Isnuye vidminnist mizh zasvoyennyam ta vivchennyam drugoyi movi Na ce vkazav Stiven Krashen 1982 u svoyij monitornij modeli Na dumku Krashena zasvoyennya movi prirodnij proces todi yak vivchennya ye procesom usvidomlenim U vipadku zasvoyennya osoba bere uchast u prirodnomu spilkuvanni U vipadku vivchennya vstupayut u diyu taki procesi yak vipravlennya pomilok vivchennya gramatichnih pravil ne vlastivih pershij movi Ne vsi vikladachi drugoyi movi zgodzhuyutsya z cim rozdilennyam odnak sam proces nazivayut zasvoyennyam drugoyi movi Vpliv na teoriyi zasvoyennya mayut yak lingvistichni tak i psihologichni teoriyi Sered lingvistiv dominuye gipoteza sho v mozku isnuye modul chi pristosuvannya z nevid yemnim vrodzhenim znannyam Z inshogo boku bagato psihologichnih teorij podilyayut dumku pro isnuvannya kognitivnih mehanizmiv vidpovidalnih za navchannya zagalom yaki diyut pri obrobci movi Sered inshih vazhlivih teorij ta tem doslidzhen stosovno zasvoyennya drugoyi movi vklyuchno z timi yaki mozhna perenesti na proces yiyi vivchennya mozhna vidiliti verbalnu povedinku poglyad za yakim skonstrujovani lingvistichni stimuli mozhut stvoriti bazhanij vidguk u movi vivchennya morfem biheviorizm analiz pomilok vivchennya etapiv ta poryadku zasvoyennya strukturalizm pidhid sho namagayetsya vidnajti vidnoshennya osnovnih odinic riznih mov za spilnimi harakteristikami vivchennya procesu zasvoyennya pershoyi movi konstruktivnij analiz pidhid u yakomu provoditsya vivchennya spilnih ta vidminnih ris mov ta mizhmovni zv yazki u comu pidhodi mova traktuyetsya yak dinamichna sistema sho pidkoryayetsya pevnim pravilam Usi ci teoriyi vplinuli na vikladannya drugoyi movi j vidpovidnu pedagogiku Isnuye velike rozmayittya metodiv navchannya drugij movi chimalo z nih viplivayut bezposeredno z konkretnoyi teoriyi Rozpovsyudzhenimi metodikami ye metodiki gramatiki perekladu pryamij metod audiolingvistichnij vochevid pid vplivom audiolingvistichnih doslidzhen ta bihevioristskogo pidhodu movchaznij sugestopediya vivchennya movi v kolektivi povnogo fizichnogo vidguku komunikativnij na nogo znachno vplinula teoriya Krashena Deyaki z cih pidhodiv populyarnishi nizh inshi j vvazhayutsya efektivnishimi Bilshist uchiteliv ne vikoristovuyut yedinij stil a radshe riznomanityat vikladannya Cim zabezpechuyetsya zbalansovanishij pidhid sho dopomagaye uchnyam dosyagti uspihu Znachennya viku Viznachalnoyu rizniceyu mizh pershoyu movoyu L1 j drugoyu L2 ye vik u yakomu osoba vivchaye movu Napriklad lingvist en vzhivaye termin druga mova v znachenni mova zasvoyena svidomo abo zasvoyena movcem pislya doroslishannya Zdebilshogo lyudi ne dosyagayut takogo zh rivnya rozuminnya j vilnosti z drugoyu movoyu yak iz pershoyu Takij poglyad tisno pov yazanij iz en Giltenstam viyaviv 1992 sho v shist chi sim rokiv ditina vtrachaye zdatnist do dvomovnosti pri yakij dosyagayetsya znannya oboh mov na rivni ridnoyi Pislya cogo osobi sho vivchayut drugu movu mozhut navchitisya rozmovlyati movoyu majzhe vilno ale vse zh yihnya mova popri te sho pomilok malo vse zh mistitime pomilki sho vidriznyatimut yih vid tih dlya kogo cya mova ridna Piznishe Giltenstam ta Abragamsson 2003 modifikuvali svoyu teoriyu stverdzhuyuchi sho pislya ditinstva dosyagti rivnya prirodnogo movcya staye vazhche ale konkretno vkazati vik ciyeyi vtrati nemozhlivo Pro funkcionuvannya mozku staye vidomo dedali bilshe tozh vinikla gipoteza sho akcent vinikaye koli ditina prohodit period statevogo dozrivannya Do togo himichni procesi v mozku bilsh spriyatlivi do vivchennya movi ta socialnogo spilkuvannya Pislya statevogo dozrivannya zdatnist do mov perehodit do inshoyi oblasti mozku jmovirno do kori golovnogo mozku spriyayuchi kognitivnim funkciyam abo do nejronnoyi sistemi funkciyeyu yakoyi ye stateve rozmnozhennya ta rist statevih organiv Sho stosuyetsya spivvidnoshennya mizh vikom ta zasvoyennyam drugoyi movi Krashen Long ta Skarchella stverdzhuyut sho lyudi yaki pochinayut vchiti inozemnu movu v rannomu vici vzayemodiyut z neyu prirodno tozh dosyagayut krashih rezultativ nizh ti lyudi yaki stikayutsya z drugoyu movoyu doroslimi Odnak stosovno spivvidnoshennya mizh vikom ta shvidkistyu vivchennya movi dorosli prohodyat rannij etap sintaksichnogo ta morfologichnogo rozvitku shvidshe nizh diti pri odnakovomu chasovi ekspoziciyi Krim togo starshi diti vchatsya shvidshe nizh molodshi znovu zh na rannomu etapi sintaksichnogo j morfologichnogo rozvitku za umovi odnakovogo chasu ekspoziciyi Inshimi slovami koli mova jde pro pochatkovu stadiyu zasvoyennya inozemnoyi movi dorosli j starshi diti vchatsya shvidko Gotye ta Dzhenezi 2011 proveli doslidzhennya sho zdebilshogo zoseredzhuvalosya na zasvoyenni drugoyi movi ditmi yaki buli usinovlenni batkami z inshoyi krayini i rezultati prodemonstruvali sho rannij dosvid ditej z odnoyu movoyu mozhe vplivati na zdatnist osvoyiti drugu movu i sho diti zazvichaj vivchayut drugu movu povilnishe j ne tak dobre navit pid chas kritichnogo periodu Shob rozmovlyati vilno krashe pochinati vivchennya movi v ditinstvi ale ekspoziciya drugij movi v rannomu vici mozhe privesti do slabkoyi identifikaciyi Billiet Maddens ta Beerten Yak naslidok vinikaye vidchuttya prinalezhnosti do dvoh nacij osoba ne zovsim rozumiye kudi vona nalezhit bo yak stverdzhuye Brayan A Dzhejkob multikulturna osvita vplivaye na stosunki stavlennya ta povedinku uchnya Koli uchen vivchaye dedali bilshe inozemnih mov diti pristosovuyutsya vlivayutsya v inozemnu kulturu i pochinayut opisuvati sebe tak shob vpisatisya v predstavlennya stvorene inshimi Pratt Cherez ci faktori vivchennya inozemnoyi movi v ditinstvi mozhe zavdati shkodi perspektivi vlasnoyi krayini Inozemna movaDokladnishe Inozemna mova Nimecka studentka vivchaye francuzku movu Anglijska 1 5 mlrd uchniv francuzka 82 mln uchniv ta kitajska 30 mln uchniv skladayut trijku najpopulyarnishih inozemnih mov Vivchennya ispanskoyi yak drugoyi uchnyami dlya yakih ridna mova anglijska u privatnij shkoli v Massachusettsi SShA U pedagogici ta sociolingvistici rozriznyayut drugu j inozemnu movi Inozemnu movu vivchayut tam de vona ye movoyu z inshoyi krayini a u vlasnij krayini neyu ne rozmovlyayut Inozemna mova termin sho stosuyetsya krayin todi yak druga mova stosuyetsya okremih osib Napriklad anglijska mova v takih krayinah yak Indiya Pakistan Bangladesh Filippini u Nordichnih krayinah ta Niderlandah bagatma lyudmi vvazhayetsya drugoyu bo voni vivchili yiyi v yunomu vici j regulyarno vikoristovuyut u chastini pivdennoyi Aziyi vona vikonuye funkciyu oficijnoyi movi v sudi v uryadovih ustanovah ta v biznesi Te zh mozhna skazati pro francuzku movu v Alzhiri Marokko j Tunisi hocha francuzka ne maye v zhodnij z cih krayin statusu oficijnoyi Na praktici francuzku vikoristovuyut u cih krayinah u chislennih situaciyah a viviski zazvichaj drukuyutsya yak arabskoyu tak i francuzkoyu Analogichne yavishe isnuye v postradyanskih krayinah takih yak Ukrayina Uzbekistan Kirgizstan i Kazahstan de rosijsku mozhna rozglyadati drugoyu movoyu j isnuyut veliki rosijskomovni gromadi Odnak u Kitayi za vinyatkom Gonkongu anglijsku slid nazivati inozemnoyu cherez brak mozhlivosti vikoristannya istorichnih zv yazkiv media rozmov mizh lyudmi chi spilnogo slovnika Analogichno francuzku potribno vvazhati inozemnoyu v Rumuniyi ta Moldovi navit popri te sho rumunska i moldavska romanski movi Posilannya na dzherelaKrashen 1982 Mitchell ta Myles 2004 Pratt Mary 1991 Arts of the Contact Zone Profession 33 40 Beerten Roeland Billiet Jaak Bart Maddens 2003 National Identity and Attitude Toward Foreigners in a Multinational State A Replication International Society of Political Psychology 2 24 Jacob Brian Aug 1995 Defining Culture in a Multicultural Environment An Ethnography of Heritage High School American Journal of Education 4 103 4 339 376 doi 10 1086 444107 Scarcella Robin Krashen Stephen D Michael A Long Dec 1979 Age Rate and Eventual Attainment in Second Language Acquisition TESOL Quarterly 13 4 573 582 doi 10 2307 3586451 JSTOR 3586451 Hyltenstam ta Abrahamsson 2003 Gauthier Karine Genesee Fred March 2011 Language Development in Internationally Adopted Children A Special Case of Early Second Language Learning Child Development 82 3 887 901 doi 10 1111 j 1467 8624 2011 01578 x Rick Noack and Lazaro Gamio The world s languages in 7 maps and charts 12 lipnya 2015 u Wayback Machine The Washington Post 23 April 2015 page visited on 9 June 2015