Республіка Косово країна що розташована на Балканському півострові на півдні Європи З площею 10 908 км Косово є однією з

Республіка Косово — країна, що розташована на Балканському півострові на півдні Європи. З площею 10 908 км², Косово є однією з найменших країн у Європі за площею, але і однією з найбільш густонаселених, з населенням 1 859 203 жителі (оцінка 2014), щільність становить 159 осіб/км².

Загальні дані

Косово лежить всередині континенту, за 85 км від узбережжя Адріатичного моря. За формою край нагадує ромб, кожна з діагоналей якого простягається приблизно на 145 км. Основна частина території Косова являє собою піднесену рівнину, яка ділиться на дві приблизно рівні міжгірські улоговини: східну — Косово, або Косово Поле (частина велетенського Дунайського басейну), і західну — Метохію, якою протікають притоки Дрина — річки, що несе свої води в Адріатику. По периметру краю височіють середньогірські масиви: , Рогізна та Копаонік — на півночі, Голяк і — на сході, Шар-Планіна — на півдні і Проклетіє — на заході.

Гори визначають кордони Косова з Албанією і Північною Македонією. Найвища точка — на горі Джеравіца (2556 м). По Косову протікають річки: Білий Дрин, Ситниця, Південна Морава та Ібар.

Найбільші міста — Приштина з населенням близько 500 тисяч чоловік і Призрен з населенням близько 120 тисяч.

Клімат

Клімат помірний або субсередземноморський. Зима характеризується великою кількістю опадів, тоді як решта року зазвичай посушлива. Весна і осінь переважно з дрібними опадами. Це зумовлено тим, що Косово загороджене високими горами, які запобігають раптовому вторгненню холодних повітряних мас з півночі і північного заходу. Клімат характеризується теплим сухим літом. Кількість опадів становить менш як 1000 мм на рік.

Сонячний період триває 2079 годин на рік або 5,7 години в день, що становить 47 % потенціалу сонячної енергії. Середня температура у січні −0,9 °С), у липні й серпні 20,9 °C). Середня температура взимку становить близько 1 °С, навесні й восени близько 10,8 °С, та 20,8 °C в літній час. Максимальне значення температури в Косові становить +37…+39 °C, а мінімальні значення зафіксовані до −32,5 °C. Негативні екстремальні значення температури в Косові дуже рідкісні, в іншому випадку вони завдають великої шкоди сільському господарству, особливо винограду і фруктовим деревам.

Рельєф

Рельєф складається з хребтів, гір, западин і долин, створених тектонічним рухом, ерозією тощо. Гори вкривають близько 63 % території і розділені на кілька груп: периферійні і центральні гори, високий, середній і низький.

Периферійні гори мають гірські хребти в формі дистальної позиції, груп гір і ізольованих гір, що лежать на території Косова і або виходять за його межі. Центральні гори це невисокі гори, займають меншу площу, ізольовані або в групах і лежать у межах території Косова. До периферійних гір належать Албанські Альпи, , хребет Коритник, , масиви Копаонік і . Центральні гори простягаються у внутрішній частині Косова між Косовською рівниною і . Ці гори на півдні й на півночі, пов'язані із Шарськими горами.

Гідрологія

Велика частина території Косова належить до водозбору Чорного моря (50,7 %), решта (43,5 %) належить до басейну Адріатичного моря і невелика частина 5,8 % належить до водозбору Егейського моря. До річок чорноморського басейну належать: Ситниця, Ібер, Дреніца, Ллапі і Морава з притоками Кріворєка та Бінчес. До водозбору Адріатичного моря належать річки: Дрин з притоками Істок, Печ, Дечані, Ереніку, Призрен, Топлуха, Міруша, Клину тощо, в той час як до вододілу Егейського моря належать невеликі річки Лепенчі та Неродімя. Найбільші озера — , , і .

Водоспади Косова й Метохії:

Водоспад на Білому Дрині заввишки 25 метрів, лежить недалеко від села .
Водоспади Міруші в регіоні Метохія.

Корисні копалини

На території Косова виявлено великі поклади корисних копалин: свинцю, цинку, нікелю, кобальту, бокситів і магнезиту. Запаси рідкісних мінералів: індій, кадмій, германій, талій і цеоліт. Родовища лігніту (бурого вугілля) оцінюються більш ніж у 15 млрд тонн, що дає Косову можливість вести їх експлуатацію протягом 150—200 років, розвиваючи енергетику.

Запаси руд олова і цинку оцінюються в 42, 2 мільйони тонн (74 % запасів Сербії). Запаси нікелю і кобальту оцінюються в 13, 3 мільйони тонн, бокситів — в 1, 7 мільйона тонн, магнезиту — в 5, 4 мільйони тонн.

У Косові видобувають золото, срібло (срібні і золоті копальні Ново-Брдо), залізо, кобальт, платину, мідь, а також рідкісні мінерали.

Комбінат «Трепча», що існує понад 70 років (він об'єднує 14 шахт і 8 різних збагачувальних фабрик), останніми роками знизив вироблення через брак якісної сировини. У 2000 році комбінат закрили.

З 16 наявних шахт свинцю і цинку в Косові працюють тільки 2, з численних вугільних кар'єрів — тільки один (забезпечує вугіллям ТЕС «Обилич»).

Флора і фауна

Докладніше: Біорізноманіття Косова

Флора і фауна досить багаті через вплив середземноморського клімату У цьому контексті Шар-Планіна і Албанські Альпи є двома найбільш важливими областями для біорізноманіття Косова. Рідколісся Шар-Планіни є середовищем існування 86 видів судинних рослин, тоді як Албанські Альпи є домом для 128 ендемічних видів.

Флора

Через вплив середземноморського клімату, кілька рослин, що характерні для субсередземноморських регіонів, є в лісах Косова, в тому числі терпентинне дерево (Pistacia terebinthus), ашпарагус дикий (Asparagus acutifolius), ломиніс пекучий (Clematis flammula) та берізка мальвоподібна (Convolvulus althaeoides).

Інші види, поширені в лісах Косова й не виняткові для середземноморського клімату:

Бирючина звичайна (Ligustrum vulgare)
Анемона блакитна ()
Хмілеграб звичайний (Ostrya carpinifolia)
Граб східний (Carpinus orientalis)
Ліщина турецька (Corylus colurna)
Форзиція (Forsythia europaea)

Зникаючі види

Є кілька видів рослин у косовських лісах, які вважаються під загрозою зникнення, за класифікацією Агентства з охорони навколишнього середовища Косова:

Тваринний світ

Див. також: Природоохоронні території Косова

Тваринний світ Косова складається з широкого спектра видів через різноманітність рельєфу країни, екологічних факторів та географічного розташування. Там є одинадцять природних заповідників, які стали домівкою для таких видів, як:

Ведмідь бурий (Ursus arctos)
Рись звичайна (Lynx lynx)
Сарна (Rupicapra rupicapra)
Беркут (Aquila chrysaetos)
Тетерук (Tetrao urogallus)
Лелека білий (Ciconia ciconia)
Боривітер степовий (Falco naumanni)
Гадюка рогата (Vipera ammodytes)
Миша хатня (Mus musculus)
Вовчок сірий (Glis glis)

Див. також

Примітки

Riza Çavolli 1993, p. 24
Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Prishtinë: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN .
(PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
(PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Pristina: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN .
(PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
(PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.
Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010: 5. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010: 70. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
(PDF) (Albanian) . Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.

Посилання

Visit Kosovo — Tourism Website [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.]
http://www.worldclimateguide.co.uk/climateguides/kosovo/pristina.php [ 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/kv.html [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]
http://www.weather2travel.com/climate-guides/kosovo/ [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
http://www.spainexchange.com/guide/KV-climate.htm [ 17 квітня 2012 у Wayback Machine.]
http://www.iexplore.com/travel-guides/europe/kosovo/weather [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
http://www.spainexchange.com/guide/KV-climate.htm [ 17 квітня 2012 у Wayback Machine.]
http://books.google.com/books?id=uSaH1bKAb8QC&ei=Lg8qUYOYEY-izATqq4C4BQ [ 24 грудня 2019 у Wayback Machine.]

[1] Riza Çavolli 1993, p. 24

[2] Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Prishtinë: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN .

[3] (PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.

[4] (PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.

[Kraja-5] Kraja, Rexhep Ismajli, Mehmet. Kosova : vështrim monografik. Pristina: Akademia e Shkencave dhe e Arteve e Kosovës. ISBN .

[6] (PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.

[:0-7] (PDF) (Albanian) . AKMM/IKMN. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.

[8] Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010: 5. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()

[9] Qenan Maxhuni et al. Gjendja e natyres, Raport 2008-2009. 2010: 70. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()

[10] (PDF) (Albanian) . Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2013.