Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фортеця Йоро с тур Yoros kalesi стародавнє славетне місто на злитті Босфору і Чорного моря у передмісті Стамбула в місце

Йорос (Туреччина)

Йорос (Туреччина)

Фортеця Йоро́с (тур. Yoros kalesi) — стародавнє славетне місто на злитті Босфору і Чорного моря у передмісті Стамбула, в місцевості Бейкоз. Остання, окрім руїн легендарної фортеці та рибних ресторанів на узбережжі, відома завдяки (тур. Hazret-i Yuşa Türbesi), яка є одночасно місцем паломництва християн, юдеїв, та турецьких суфіїв (похований тут , що став ватажком єврейського народу після смерті св. Муси (Мойсея), ототожнюється з пророком Ісусом Навином).

Йорос

imageЗалишки фортечних стін навколо міста Йорос

Координати 41°10′42″ пн. ш. 29°05′39″ сх. д. / 41.17861111002777363° пн. ш. 29.09444444002777885° сх. д. / 41.17861111002777363; 29.09444444002777885Координати: 41°10′42″ пн. ш. 29°05′39″ сх. д. / 41.17861111002777363° пн. ш. 29.09444444002777885° сх. д. / 41.17861111002777363; 29.09444444002777885

Країна image Туреччина[1]
Адмінодиниця d
Дата заснування 1262
Часовий пояс , time in Turkey (Anadolu Kavağı)
Телефонний код 216 (Anadolu Kavağı)
Автомобільний код 34 (Anadolu Kavağı)
OSM ↑9488998 ·R (Anadolu Kavağı)
image
image
Йорос
Йорос (Туреччина)
image Йорос у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Йорос.
image
Пагорб Юші та фортеця Йорос на супутниковій мапі

Географія

Руїни Йороса розташовані над самим вузьким місцем Босфору, на останній горі, яка є домінуючою на азійському березі протоки. На південь, поруч з фортецею, зараз знаходиться невелике рибальське містечко Анадолукаваги (тур. Anadolu Kavağı, букв. Анатолійська Тополя), трохи далі — пагорб святого Юші. Навпростець від нього до фортеці — близько двох кілометрів, автомобілем — в об'їзд вздовж берега, повз Анадолукаваги — близько п'яти.

На протилежному березі Босфору знаходиться район Румелікаваги, де свого часу була побудована фортеця Румелі, аналогічна до Анатолійського замку (тур. Anadolu Hisarı) на протилежному березі, під горою з фортецею Йорос. Кажуть, що колись між ними було протягнуто ланцюг, подібний то того, що був на підступах до Константинополю, біля Золотого Рогу.

Історія

Див. також: Історія османського Стамбула

Фортеця завдяки домінанті висот над найближчими околицями, завжди мала стратегічне значення та була постійним предметом суперечок. Адже той, хто контролював фортецю та тримав флот у гавані під нею, господарював на всьому Босфорі, отримуючи дань від усіх кораблів, що йшли у Чорне море чи, навпаки, рухались звідти до Середземного.

Справжні розміри фортеці

image
Руїни башт

Вірменський історик Гукас Інчічян повідомляє, що у стародавні часи всередині фортеці знаходився турецький квартал, що складався з 25 будинків, а під керівництвом коменданта фортеці був загін з двадцяти стражників. Йдеться, напевно, про мирні часи і саме про верхню частину споруди. Бо, фортечні стіни тяглися вздовж узбережжя Босфору на цілих 500 метрів, а показники ширини коливалися в діапазоні від 60 до 130 метрів. Найбільш міцна і потужна частина Йоросу була повернута в східний бік, тобто в анатолійському напрямку. Таким чином, бастіон був готовий відбити не тільки напад ворожої ескадри з моря, але й набіги сухопутних ворогів.

image
Руїни башт, гравюра

Візантійський та латинський періоди

Професор відділення Візантійської історії Стамбульського університету Асну Більбан Ялчин (тур. Asnu Bilban Yalçın) висуває припущення про те, що Йорос будувався за наказом імператора Мануїла Комніна, але до сих пір точна дата споруди залишається невідомою. Цей захід для правителя Візантії був вимушеним: таким чином він вирішив захистити Константинополь від недружніх воїнів-варягів.

Як повідомляла у 2006 році табличка на вході у фортецю, Йорос було відбудовано у 1261 році, тобто саме у рік падіння держави хрестоносців — Латинської імперії. Після того, як Царград було взято володарем Нікейської імперії Михаїлом VIII Палеологом, що відновив Візантійську імперію і став засновником останньої династії візантійських імператорів, скоріше за все, фортецю перебудували. Що і відображено на табличці датами: 1261—1282.

Над фортецею постійно намагалися роздобути верховенство генуезці, візантійці та турки. На початку XIV ст. османам таки вдалося виконати задумане, відвоювавши бажані фортечні стіни, але через 40 років вони знову перейшли до Генуї. Саме тому фортецю Йорос також інколи називають Генуезькою (тур. Ceneviz Kalesi).

image
Анатолійський замок, вид із Босфору
image
Анатолійський замок, поштова листівка 1905 р.

Османські часи

Повернути собі Йорос османи зуміли лише наприкінці XIV століття, отримавши величезну військову перевагу. Менш уживана її назва — фортеця Анадолукаваги (тур. Anadolukavağı Kalesi). Більш поширеною є думка, що остання є спорудою, яку було побудовано нижче, на березі і значно пізніше — вже за часів падишаха Баязида І Блискавичного. Він зробив з неї, зокрема, базу для майбутніх походів на Візантію та досяг неабияких успіхів на цьому напрямку.

Після завоювання Константинополя османами у 1453 році фортеця продовжує розвиватися. Султан Баязид II (1481—1512) відреставрував Йорос і побудував там месджі (невелику мечеть). Ще пізніше, комендант фортеці Мехмед Ага побудував тут баню. Обидва цих факту свідчать про досить немалу кількість населення міста.

Стіни і башти фортеці сильно постраждали від землетрусу 1509 року, і згодом відновлювалися. У документі Османської Архіву, датованому 1576 роком, є запис про те, що разом з фортецею відремонтовано мечеть, джерело води і лазню.

Німецький мандрівник [de] в 1580-і роки, подорожуючи до Стамбулу, знайшов фортецю у доброму стані і у своїх подорожніх нотатках залишив гравюру, що цілком відповідає оригіналу.

image
Ісус Навин (Ефраїм Моше Лілієн, 1908)

У ХІХ столітті Йорос втратив своє військове стратегічне значення і прийшов в занепад.

На думку сучасних дослідників, назва міста невід'ємно пов'язана з подіями, що відбулися на пагорбі неподалік від нього. Ще за часів проживання тут фінікійців та греків, цю територію іменували не інакше, як «Священне місце» (от дав.-гр. ἱερός — «священний»).

Пагорб святого Юші

За часів античності в цьому місці розташовувалися храмові споруди на честь богів, а також спеціально оформлені майданчики для жертвоприношень. Святині, здебільшого, будувалися в знак поваги до Верховним Божествам. Відомо, що ще до нашої ери в цьому місці височів храм Аполлона, а також стояв жертовник, присвячений відразу 12 богам, зокрема Зевсу, без приношень якому моряки не ризикували вийти у Чорне море.).

У шостому столітті за часів імператора Юстиніана цей жертовник відійшов під заступництво візантійської церкви. Залишки побудованого навколо нього храму зберігалися до XIX століття (цей факт зазначає, зокрема, редактор константинопольської газети «Калем» візантинист Джелал Ессад).

Таким чином, в стародавні часи цієї території надавалося не стільки стратегічне, скільки релігійне значення. Стіни фортеці Йорос були прикрашені різноманітною християнською символікою, на баштових будівлях розміщені копії табличек з каменю, на яких вибиті хрест і півмісяць.

У 1755 році, за наказом великого візира Османа III — Йірмісекіззаде Мехмет Саїт-паші (тур. Küçük Mehmet Sait Pasha), на пагорбі були побудовані месджі (мечеть) і текке (монастир). Крім того, навколо могили була побудована стіна з каменю та цегли і призначені працівники для постійного нагляду за гробницею. Оскільки це місце викликало великий інтерес у людей, то на пагорбі постійно виникали тисняви. Через це султан Селім III був змушений заборонити тут читання житія Мухаммеда, мотивуючи своє рішення «необхідністю припинити чвари».

Сучасного вигляду гробниця святого Юші придбала у 1863 році, коли султан Абдул-Азіз наказав відреставрувати і оновити будівлі (так як стара мечеть постраждала від пожежі). У статистичному звіті 1885—1886 років Міністерства внутрішніх справ це місце згадано як «Yüşa Aleyhisselam Dergahı» (≈ Йуша Алейхісселям, або обитель дервіша).

За одною з версій, цей пагорб може бути біблійною Голгофою, а місто Йорос — Єрусалимом. При цьому круглий камінь з отвором посередині на гробниці Йоші, відповідно до цієї точки зору, є місцем установки хреста, а рипіди — це прообраз списа Лонгина.

Автори Нової хронології (А. Фоменко, Г. Носовський) нагадують, що назва Йоросалим (Єросалим) у першоджерелах писалася через «о» не тільки латиною (лат. Hierosolyma), але навіть старослов'янською мовою (церк.-слов. Ієросалим), принаймні до Никонівської реформи. Втім, якщо назва заснованого ще євусеями найбільшого міста Ізраїлю походить від додавання до імені міста Салім (названого на честь бога Салима) частки «Уру» (аккадською мовою — «Уру Шалем») або «Ір» (івр. Ір Шалем‎, або «Місто Салима»), то у семантиці «Йорос (Єрос) Алем» дослідники бачать саме «Святе Місто».

Поширення авторами Нової хронології трактування назви до «міста знаходження первосвященика» або столиці, однак, виглядає досить суперечливо. Навіть зважаючи на те, що фортеця Йорос захищала з боку Босфора подступи спочатку до Візантія, а згодом до Константинополя, первосвященник сидів в царградській Ая-Софії.

image
Могила святого Юші

Опис гробниці

Гробниця святого Юші складається з трьох споруд:

  • Широка тераса з лавками для відпочинку паломників;
  • Мечеть;
  • Могила святого Юші — плоске прямокутне земляне піднесення довжиною 17 метрів і шириною близько 2 метрів. Воно оточене високою чавунною решіткою, яка, в свою чергу, додатково затягнута залізною сіткою, щоб численні паломники не могли торкнутися священної землі всередині огорожі.

Решітка оточує ділянку землі, порослу густою травою. Всередині огорожі зростає також кілька високих дерев. У протилежних кінцях могили знаходяться два круглих циліндричнихкаменя, що нагадують невеликі жорна. У центрі одного з них, нагорі каменю, видно чотирикутний отвір і добре помітна тріщина в камені. До цього каменю прив'язаний встромлена у землю висока жердина. На вершині жердини сьогодні знаходиться золотий, або позолочений, диск з арабським написом, явно нагадує рипіди.

Все спорудження обнесено високою кам'яною стіною, в якій зроблені дві двері і кілька вікон. Паломники входять в одну з цих дверей, обходять могилу кругом і виходять через другі двері назовні. Згідно з уявленнями паломників, тут можна отримати зцілення від своїх недуг.

Джерела

Посилання

  • Ісус Навин, вождь Ізраїлю [ 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Українська Католицька енциклопедія
  • Глава «Завоевание Ханаана» [ 3 червня 2020 у Wayback Machine.] з книги І Фінкельштейна та Н. А. Зільбермана «Раскопанная Библия. Новая точка зрения археологии на древний Израиль и происхождение его священных текстов»

Примітки

  1. GeoNames — 2005.
    d:Track:Q830106
  2. Skeptic, Taras (21 грудня 2011). . БІБЛЕЇСТИКА (критичний аналіз біблійних текстів). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  3. . MoyStambul.ru (ru-RU) . 6 травня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  4. Там же.
  5. Иерусалим — это старая крепость Ерос на азиатском берегу Босфора, рядом с горой Бейкос. history.wikireading.ru. А.Фоменко, Г.Носовский: «Забытый Иерусалим — это Стамбул». Процитовано 22 травня 2020.
  6. Джелал Эссад. . Издание М. и С. Сабашниковых, Москва, 1919. С.75-77. Архів оригіналу за 10 лютого 2020.
  7. Arizonss20пише. (укр.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  8. . andrew-vk.narod.ru. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  9. Носовский, Глеб; Фоменко, Анатолий (11 березня 2020). Забытый Иерусалим. Стамбул в свете новой хронологии (рос.). Litres. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fortecya Joro s tur Yoros kalesi starodavnye slavetne misto na zlitti Bosforu i Chornogo morya u peredmisti Stambula v miscevosti Bejkoz Ostannya okrim ruyin legendarnoyi forteci ta ribnih restoraniv na uzberezhzhi vidoma zavdyaki tur Hazret i Yusa Turbesi yaka ye odnochasno miscem palomnictva hristiyan yudeyiv ta tureckih sufiyiv pohovanij tut sho stav vatazhkom yevrejskogo narodu pislya smerti sv Musi Mojseya ototozhnyuyetsya z prorokom Isusom Navinom Joros Zalishki fortechnih stin navkolo mista Joros Koordinati 41 10 42 pn sh 29 05 39 sh d 41 17861111002777363 pn sh 29 09444444002777885 sh d 41 17861111002777363 29 09444444002777885 Koordinati 41 10 42 pn sh 29 05 39 sh d 41 17861111002777363 pn sh 29 09444444002777885 sh d 41 17861111002777363 29 09444444002777885 Krayina Turechchina 1 Turechchina 1 Adminodinicya dData zasnuvannya 1262Chasovij poyas UTC 3 time in Turkey Anadolu Kavagi Telefonnij kod 216 Anadolu Kavagi Avtomobilnij kod 34 Anadolu Kavagi OSM 9488998 R Anadolu Kavagi JorosJoros Turechchina Joros u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Joros Pagorb Yushi ta fortecya Joros na suputnikovij mapiGeografiyaRuyini Jorosa roztashovani nad samim vuzkim miscem Bosforu na ostannij gori yaka ye dominuyuchoyu na azijskomu berezi protoki Na pivden poruch z forteceyu zaraz znahoditsya nevelike ribalske mistechko Anadolukavagi tur Anadolu Kavagi bukv Anatolijska Topolya trohi dali pagorb svyatogo Yushi Navprostec vid nogo do forteci blizko dvoh kilometriv avtomobilem v ob yizd vzdovzh berega povz Anadolukavagi blizko p yati Na protilezhnomu berezi Bosforu znahoditsya rajon Rumelikavagi de svogo chasu bula pobudovana fortecya Rumeli analogichna do Anatolijskogo zamku tur Anadolu Hisari na protilezhnomu berezi pid goroyu z forteceyu Joros Kazhut sho kolis mizh nimi bulo protyagnuto lancyug podibnij to togo sho buv na pidstupah do Konstantinopolyu bilya Zolotogo Rogu IstoriyaDiv takozh Istoriya osmanskogo Stambula Fortecya zavdyaki dominanti visot nad najblizhchimi okolicyami zavzhdi mala strategichne znachennya ta bula postijnim predmetom superechok Adzhe toj hto kontrolyuvav fortecyu ta trimav flot u gavani pid neyu gospodaryuvav na vsomu Bosfori otrimuyuchi dan vid usih korabliv sho jshli u Chorne more chi navpaki ruhalis zvidti do Seredzemnogo Spravzhni rozmiri forteci Ruyini basht Virmenskij istorik Gukas Inchichyan povidomlyaye sho u starodavni chasi vseredini forteci znahodivsya tureckij kvartal sho skladavsya z 25 budinkiv a pid kerivnictvom komendanta forteci buv zagin z dvadcyati strazhnikiv Jdetsya napevno pro mirni chasi i same pro verhnyu chastinu sporudi Bo fortechni stini tyaglisya vzdovzh uzberezhzhya Bosforu na cilih 500 metriv a pokazniki shirini kolivalisya v diapazoni vid 60 do 130 metriv Najbilsh micna i potuzhna chastina Jorosu bula povernuta v shidnij bik tobto v anatolijskomu napryamku Takim chinom bastion buv gotovij vidbiti ne tilki napad vorozhoyi eskadri z morya ale j nabigi suhoputnih vorogiv Ruyini basht gravyura Vizantijskij ta latinskij periodi Profesor viddilennya Vizantijskoyi istoriyi Stambulskogo universitetu Asnu Bilban Yalchin tur Asnu Bilban Yalcin visuvaye pripushennya pro te sho Joros buduvavsya za nakazom imperatora Manuyila Komnina ale do sih pir tochna data sporudi zalishayetsya nevidomoyu Cej zahid dlya pravitelya Vizantiyi buv vimushenim takim chinom vin virishiv zahistiti Konstantinopol vid nedruzhnih voyiniv varyagiv Yak povidomlyala u 2006 roci tablichka na vhodi u fortecyu Joros bulo vidbudovano u 1261 roci tobto same u rik padinnya derzhavi hrestonosciv Latinskoyi imperiyi Pislya togo yak Cargrad bulo vzyato volodarem Nikejskoyi imperiyi Mihayilom VIII Paleologom sho vidnoviv Vizantijsku imperiyu i stav zasnovnikom ostannoyi dinastiyi vizantijskih imperatoriv skorishe za vse fortecyu perebuduvali Sho i vidobrazheno na tablichci datami 1261 1282 Nad forteceyu postijno namagalisya rozdobuti verhovenstvo genuezci vizantijci ta turki Na pochatku XIV st osmanam taki vdalosya vikonati zadumane vidvoyuvavshi bazhani fortechni stini ale cherez 40 rokiv voni znovu perejshli do Genuyi Same tomu fortecyu Joros takozh inkoli nazivayut Genuezkoyu tur Ceneviz Kalesi Anatolijskij zamok vid iz Bosforu Anatolijskij zamok poshtova listivka 1905 r Osmanski chasi Povernuti sobi Joros osmani zumili lishe naprikinci XIV stolittya otrimavshi velicheznu vijskovu perevagu Mensh uzhivana yiyi nazva fortecya Anadolukavagi tur Anadolukavagi Kalesi Bilsh poshirenoyu ye dumka sho ostannya ye sporudoyu yaku bulo pobudovano nizhche na berezi i znachno piznishe vzhe za chasiv padishaha Bayazida I Bliskavichnogo Vin zrobiv z neyi zokrema bazu dlya majbutnih pohodiv na Vizantiyu ta dosyag neabiyakih uspihiv na comu napryamku Pislya zavoyuvannya Konstantinopolya osmanami u 1453 roci fortecya prodovzhuye rozvivatisya Sultan Bayazid II 1481 1512 vidrestavruvav Joros i pobuduvav tam mesdzhi neveliku mechet She piznishe komendant forteci Mehmed Aga pobuduvav tut banyu Obidva cih faktu svidchat pro dosit nemalu kilkist naselennya mista Stini i bashti forteci silno postrazhdali vid zemletrusu 1509 roku i zgodom vidnovlyuvalisya U dokumenti Osmanskoyi Arhivu datovanomu 1576 rokom ye zapis pro te sho razom z forteceyu vidremontovano mechet dzherelo vodi i laznyu Nimeckij mandrivnik de v 1580 i roki podorozhuyuchi do Stambulu znajshov fortecyu u dobromu stani i u svoyih podorozhnih notatkah zalishiv gravyuru sho cilkom vidpovidaye originalu Isus Navin Efrayim Moshe Liliyen 1908 U HIH stolitti Joros vtrativ svoye vijskove strategichne znachennya i prijshov v zanepad Na dumku suchasnih doslidnikiv nazva mista nevid yemno pov yazana z podiyami sho vidbulisya na pagorbi nepodalik vid nogo She za chasiv prozhivannya tut finikijciv ta grekiv cyu teritoriyu imenuvali ne inakshe yak Svyashenne misce ot dav gr ἱeros svyashennij Pagorb svyatogo YushiZa chasiv antichnosti v comu misci roztashovuvalisya hramovi sporudi na chest bogiv a takozh specialno oformleni majdanchiki dlya zhertvoprinoshen Svyatini zdebilshogo buduvalisya v znak povagi do Verhovnim Bozhestvam Vidomo sho she do nashoyi eri v comu misci visochiv hram Apollona a takozh stoyav zhertovnik prisvyachenij vidrazu 12 bogam zokrema Zevsu bez prinoshen yakomu moryaki ne rizikuvali vijti u Chorne more U shostomu stolitti za chasiv imperatora Yustiniana cej zhertovnik vidijshov pid zastupnictvo vizantijskoyi cerkvi Zalishki pobudovanogo navkolo nogo hramu zberigalisya do XIX stolittya cej fakt zaznachaye zokrema redaktor konstantinopolskoyi gazeti Kalem vizantinist Dzhelal Essad Takim chinom v starodavni chasi ciyeyi teritoriyi nadavalosya ne stilki strategichne skilki religijne znachennya Stini forteci Joros buli prikrasheni riznomanitnoyu hristiyanskoyu simvolikoyu na bashtovih budivlyah rozmisheni kopiyi tablichek z kamenyu na yakih vibiti hrest i pivmisyac U 1755 roci za nakazom velikogo vizira Osmana III Jirmisekizzade Mehmet Sayit pashi tur Kucuk Mehmet Sait Pasha na pagorbi buli pobudovani mesdzhi mechet i tekke monastir Krim togo navkolo mogili bula pobudovana stina z kamenyu ta cegli i priznacheni pracivniki dlya postijnogo naglyadu za grobniceyu Oskilki ce misce viklikalo velikij interes u lyudej to na pagorbi postijno vinikali tisnyavi Cherez ce sultan Selim III buv zmushenij zaboroniti tut chitannya zhitiya Muhammeda motivuyuchi svoye rishennya neobhidnistyu pripiniti chvari Suchasnogo viglyadu grobnicya svyatogo Yushi pridbala u 1863 roci koli sultan Abdul Aziz nakazav vidrestavruvati i onoviti budivli tak yak stara mechet postrazhdala vid pozhezhi U statistichnomu zviti 1885 1886 rokiv Ministerstva vnutrishnih sprav ce misce zgadano yak Yusa Aleyhisselam Dergahi Jusha Alejhisselyam abo obitel dervisha Za odnoyu z versij cej pagorb mozhe buti biblijnoyu Golgofoyu a misto Joros Yerusalimom Pri comu kruglij kamin z otvorom poseredini na grobnici Joshi vidpovidno do ciyeyi tochki zoru ye miscem ustanovki hresta a ripidi ce proobraz spisa Longina Avtori Novoyi hronologiyi A Fomenko G Nosovskij nagaduyut sho nazva Jorosalim Yerosalim u pershodzherelah pisalasya cherez o ne tilki latinoyu lat Hierosolyma ale navit staroslov yanskoyu movoyu cerk slov Iyerosalim prinajmni do Nikonivskoyi reformi Vtim yaksho nazva zasnovanogo she yevuseyami najbilshogo mista Izrayilyu pohodit vid dodavannya do imeni mista Salim nazvanogo na chest boga Salima chastki Uru akkadskoyu movoyu Uru Shalem abo Ir ivr Ir Shalem abo Misto Salima to u semantici Joros Yeros Alem doslidniki bachat same Svyate Misto Poshirennya avtorami Novoyi hronologiyi traktuvannya nazvi do mista znahodzhennya pervosvyashenika abo stolici odnak viglyadaye dosit superechlivo Navit zvazhayuchi na te sho fortecya Joros zahishala z boku Bosfora podstupi spochatku do Vizantiya a zgodom do Konstantinopolya pervosvyashennik sidiv v cargradskij Aya Sofiyi Mogila svyatogo YushiOpis grobniciGrobnicya svyatogo Yushi skladayetsya z troh sporud Shiroka terasa z lavkami dlya vidpochinku palomnikiv Mechet Mogila svyatogo Yushi ploske pryamokutne zemlyane pidnesennya dovzhinoyu 17 metriv i shirinoyu blizko 2 metriv Vono otochene visokoyu chavunnoyu reshitkoyu yaka v svoyu chergu dodatkovo zatyagnuta zaliznoyu sitkoyu shob chislenni palomniki ne mogli torknutisya svyashennoyi zemli vseredini ogorozhi Reshitka otochuye dilyanku zemli poroslu gustoyu travoyu Vseredini ogorozhi zrostaye takozh kilka visokih derev U protilezhnih kincyah mogili znahodyatsya dva kruglih cilindrichnihkamenya sho nagaduyut neveliki zhorna U centri odnogo z nih nagori kamenyu vidno chotirikutnij otvir i dobre pomitna trishina v kameni Do cogo kamenyu priv yazanij vstromlena u zemlyu visoka zherdina Na vershini zherdini sogodni znahoditsya zolotij abo pozolochenij disk z arabskim napisom yavno nagaduye ripidi Vse sporudzhennya obneseno visokoyu kam yanoyu stinoyu v yakij zrobleni dvi dveri i kilka vikon Palomniki vhodyat v odnu z cih dverej obhodyat mogilu krugom i vihodyat cherez drugi dveri nazovni Zgidno z uyavlennyami palomnikiv tut mozhna otrimati zcilennya vid svoyih nedug DzherelaIsus Navin 1 serpnya 2017 u Wayback Machine Kniga Iisus Navin 27 kvitnya 2020 u Wayback Machine Isus Navin Jozuye Joshuye 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 559 1000 ekz PosilannyaIsus Navin vozhd Izrayilyu 21 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska Katolicka enciklopediya Glava Zavoevanie Hanaana 3 chervnya 2020 u Wayback Machine z knigi I Finkelshtejna ta N A Zilbermana Raskopannaya Bibliya Novaya tochka zreniya arheologii na drevnij Izrail i proishozhdenie ego svyashennyh tekstov PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Skeptic Taras 21 grudnya 2011 BIBLEYiSTIKA kritichnij analiz biblijnih tekstiv Arhiv originalu za 3 chervnya 2020 Procitovano 22 travnya 2020 MoyStambul ru ru RU 6 travnya 2018 Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 24 travnya 2020 Tam zhe Ierusalim eto staraya krepost Eros na aziatskom beregu Bosfora ryadom s goroj Bejkos history wikireading ru A Fomenko G Nosovskij Zabytyj Ierusalim eto Stambul Procitovano 22 travnya 2020 Dzhelal Essad Izdanie M i S Sabashnikovyh Moskva 1919 S 75 77 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2020 Arizonss20pishe ukr Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 24 travnya 2020 andrew vk narod ru Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 22 travnya 2020 Nosovskij Gleb Fomenko Anatolij 11 bereznya 2020 Zabytyj Ierusalim Stambul v svete novoj hronologii ros Litres ISBN 978 5 457 25975 1

Дата публікації:
Топ