Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Вулиця Коперника Ву лиця Копе рника одна із центральних вулиць Львов

Вулиця Коперніка (Львів)

Вулиця Коперніка (Львів)
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Коперника.

Ву́лиця Копе́рника — одна із центральних вулиць Львова, знаходиться у Галицькому районі міста. Починається від проспекту Свободи, а закінчується біля підніжжя Познанського (Пелчинського) пагорбу Цитаделі, на перетині вулиць: Дмитра Вітовського, Героїв Майдану та Андрія Сахарова. Вулиця Коперника паралельна до вулиці Петра Дорошенка, а також утворює перехрестя з вулицями Словацького та Стефаника. Прилучаються вулиці Вербицького, Грабовського, Бандери, Колесси, Ліста, Банківська.

Вулиця Коперника
Львів
image
Палац Потоцьких на вул. Коперника
Палац Потоцьких на вул. Коперника
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький
Назва на честьМиколая Коперника
Колишні назви
Сокільницька, Широка, Святого Лазаря (Сент Лазарусґассе),
Брайте Ґассе, Вулькервег (Вулькаштрассе),
Коперніка, Копернікусштрассе, Коперника,
Святого Лазаря, Коперніка (част.), Томіцького,
Томасґассе, Сєрова, Коперника
польського періоду (польською)Sokolnicka, Szeroka, Sw. Lazarza, Kopernika, Tomickiego
радянського періоду (українською)Коперника, Томіцького, Сєрова, Коперника
радянського періоду (російською)Коперника, Томицкого, Серова, Коперника
Загальні відомості
Протяжність1100 м
Координати початку49°49′57″ пн. ш. 24°01′06″ сх. д. / 49.8325556° пн. ш. 24.0184306° сх. д. / 49.8325556; 24.0184306Координати: 49°49′57″ пн. ш. 24°01′06″ сх. д. / 49.8325556° пн. ш. 24.0184306° сх. д. / 49.8325556; 24.0184306
Координати кінця49°50′21″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.8393444° пн. ш. 24.0286694° сх. д. / 49.8393444; 24.0286694
поштові індекси79000
Транспорт
Автобуси№ 9
Трамваї№ 1, 2
Маршрутні таксі№ 15, 21, 43; приміські — № 114
Зупинки громадського транспорту«вул. Академіка Сахарова», «вул. Грабовського (Цитадель)», «Головна пошта»
Рухдвосторонній (част.), односторонній (част.)
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 1, 3-5, 7, 9-12, 14-33, 15а, 35, 37, 39, 40-47, 40а, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62
Архітектурні пам'ятки№ 1, 3, 4, 5, 9, 11, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 27, 30, 31, 35, 36, 37, 39, 40а, 44, 46, 50, 54, 60, 62
Пам'ятникиБарельєф Патріарха Йосипа Сліпого у Львові;
Пам'ятник Маркіянові Шашкевичу
Державні установиУправління Національного банку України у Львівській області
Навчальні закладиДержавна академічна хорова капела Дударик;
ЛСЗОШ № 9;
Дитяча музична школа № 2
Географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Медичні закладиклініка Ярослава Заблоцького
Заклади культуриЛьвівський палац мистецтв;
Львівська галерея мистецтв;
Музей української книги;
Музей Русалки Дністрової;
Кінотеатр «Коперник»
Поштові відділенняВПЗ № 1 (вул. Словацького, 1)
АптекиФарм-Сервіс
Забудовабароко, класицизм, історизм, сецесія, конструктивізм 1930-1950-х років
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2630335
Мапа
image Вулиця Коперника у Вікісховищі

Історія

У XVI столітті по теперішній вулиці Коперника проходила «Сокільницька дорога», яка вела до села Сокільники (назва відома з 1560 року). У XVI—XVIII століттях Сокільницька дорога забудовувалася, і з того часу дотепер збереглися Шпиталь святого Лазаря та дзвіниця церкви Святого Духа Української греко-католицької семінарії (заснована у 1783 році). З часом верхня частина дороги, приблизно до вулиці Бандери, стала називатися «Сокільницькою вулицею» (від 1690 — вулиця Широка.

image
Барельєф Патріарха Йосипа Сліпого у Львові на будівлі колишньої семінарії
image
Вигляд на вул. Коперника від початку вул. Степана Бандери

У 1871 році вулицю було названо на честь великого польського астронома — Миколая Коперника. Наприкінці XIX століття вулиця Коперника стала центральною, на ній з'явились багатоповерхові будинки, дорогі магазини. Відносна віддаленість від шуму міста, густа зелень сприяла поселенню на цій вулиці еліти. У XX столітті у більшій частині будівель на вулиці вже розміщувались невеликі підприємства та майстерні.

У 1941 році під час німецької окупації вулиця мала назву Копернікусштрассе. У 1944 році вулиці повернена довоєнна назва — вулиця Коперника.

У 1894 році від пошти до кінця вулиці проклали лінію електричного трамваю. До березня 1970 року у верхній частині вулиці Коперника курсував трамвай № 12 за маршрутом від трамвайного депо через центр на Високий Замок. Нині цією вулицею курсує більшість маршрутів громадського пасажирського транспорту, що прямує через центральну частину міста.

Пам'ятки архітектури

Поруч з тротуаром, на схилі монастирського пагорба біля костелу та шпиталю святого Лазаря, є напівкругла, викладена цеглою ніша — фонтан «Криниця з левами», що з'явився на цьому місці у середині XIX століття. Нішу прикрашають два кам'яні леви з гербами родин патриціїв Шольц-Вольфовичів та Кампіанів (скульптор Бернард Дікембош), які свого часу прикрашали стару львівську ратушу, що були встановлені тут значно пізніше, ніж була облаштована сама криниця. До криниці вода була проведена з джерела і з часом вода перестала текти, бо джерела замулились. Колодязь діяв до середини 1950-х років і відтоді аж до 2017 року ванна колодязя слугувала квітником.

Реставрацію криниці розпочало 2017 року ПП «Оберіг Груп», зокрема, біля фонтану було перемуровано підпірну стінку, бо через потрапляння ґрунтових вод вона фактично була зруйнована, а також розчищено саму криницю. Старовинні фігури левів, що стояли по обидвох боках колодязя, очистили в майстерні від забруднень. 31 липня 2018 року було встановлено дві відреставровані фігури левів та запущено в дію фонтан. Залишається лише замостити невеличку ділянку тротуару бруківкою, який розкопали під час підведення води. Фонтан буде працювати лише у літню пору, а на зиму його закриватимуть.

Забудова

image
Палац Потоцьких
  • № 1. На місці цієї будівлі у 1828 році було відкрито аптеку «Під золотою зіркою». Тут у 1853 році львів'яни Ігнатій Лукасевич і Ян Зег винайшли гасову лампу. У 1898—1901 роках будівничою фірмою Івана Левинського за проєктом Івана Левинського та Альфреда Захаревича споруджений «Пасаж Миколяша» — торгова галерея, через яку можна було перейти від вул. Коперника до тодішньої вулиці Крутої (нинішня вулиці Вороного) з відгалуженням до вулиці Лінде (нинішня вулиця Ференца Ліста) та був накритий ажурною заскленою металевою конструкцією. У пасажі були десятки крамниць, два кінотеатри, кав'ярні та різні офіси, зокрема, тут працювало консульство Югославії. На початку другої світової війни, у 1939 році, під час бомбардування міста німецькою авіацією, одна з авіабомб впала на пасаж та зруйнувала його. До початку реконструкції приміщення на першому поверсі будівлі у 2010 році тут функціонувала центральна аптека міста Львова. Після реконструкції у 2017 році в приміщенні колишньої аптеки відкрився інтерактивний музей-кондитерська «Під золотою зіркою» родини Іонових. Власники закладу також планують відновити історичний пасаж Міколяша.
  • № 2. На початку XX століття на першому поверсі будинку містилися цукерня Яна Гефлінґера, крамниця Артура Бартоша з продажу ламп, залізних, латунних і садових меблів, порцеляни та скляних виробів, а також «Оптика» Бенедикта Мюнца.
  • № 3. Будинок збудовано у стилі модернізму у 1908—1910 роках на місці давньої кам'яниці міщанина Яна Марішлера. Замовником виступала італійська страхова компанія [it]. Архітектор Альфред Захаревич. Фасад оздоблено маскаронами та увінчано чотирма скульптурами роботи Зигмунта Курчинського. Між другим-третім поверхами, над входом — горельєф «Піклування», виконаний Тадеушем Блотницьким. Вітражі сходової клітки виготовлені за картонами Захаревича на фабриці Станіслава Ґабріеля Желенського. На першому поверсі у 1911—1914 роках діяло кабаре «Вулик» (пол. Ul). До 1939 року тут містилися бюро морських подорожей лінії «Ґдиня-Америка», ресторація «Кафка і Скаврон», «Дивани Живецькі» Марцина Тремського. За радянських часів у будинку містився фінансовий технікум (нині — львівська державна фінансова академія). 6 жовтня 2016 року, у рамках проекту , на будинку міський голова Львова Андрій Садовий разом із Надзвичайним та Повноваженим Послом Королівства Данії в Україні Крістіаном Донсом Крістенсеном відкрили інформаційну таблицю почесного консульства Королівства Данії, яке працювало тут у 1918—1924 роках.
  • № 4. П'ятиповерхова будівля споруджена у 1912—1914 роках за проєктом архітекторів Юзефа Сосновського та Альфреда Захаревича для колишньої Земської кредитної спілки. Будівля прикрашена двома монументальними скульптурами крилатого Меркурія, створених Зиґмунтом Курчинським, а з боку від вулиці Банківської оздоблена вгорі скульптурними зображеннями кінських голів. Нижні вікна оздоблені вишуканим мереживом залізних ґрат. Інтер'єр банку прикрашений розписами Каетана Стефановича та Зигмунта Розвадовського. За Польщі цю адресу мали склад кіно-фототехніки та матеріалів Яна Буяка, фабричний відділ [pl]. За радянських часів тут містилося львівське міське управління та львівська обласна контора Держбанку СРСР. Будівля використовується банками й донині — управління НБУ у Львівській області.
  • № 5. Колишній прибутковий дім Ізидори Шутц, збудований близько 1911 року за проєктом Романа Фелінського. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського. За Польщі тут містилися склад та представництво фабрики шоколаду Е. Ведель. В цьому будинку до 1943 року мешкав галицький український політичний і військовий діяч, полковник армії УНР (генерал-хорунжий в еміграції), правник, один із засновників української артилерії Роман Дашкевич. У будинку від грудня 1944 року міститься львівська державна музична школа № 2 імені Миколи Колесси), що була заснована у 1939 році, як музична вечірня школа для дорослих. З 1926 роках тут містився салон, що виробляв та продавав музичні інструменти. Від 1960-х років й донині перший поверх будинку займає крамниця музичних інструментів «Трембіта», яка у 2021 році за «найтриваліший період незмінного місцезнаходження» увійшла до Книги рекордів України.
  • № 9. Кам'яниця збудована у 1912 році за проєктом архітектора Казимира Теодоровича. Від часу побудови на першому поверсі будівлі діє (кінотеатр «Коперник») (початкова назва — «Санс-Рівал»), один із найстаріших кінотеатрів міста. До початку 1960-х років у будинку був також готель.
  • № 10. За Польщі тут містилася крамниця з продажу нафти та фабрика пасти до взуття О. Келлера. Також до 1939 року в будинку працювала чоловіча кравецька майстерня Марека Тейга.
  • № 11. За цією адресою за Польщі працювала крамниця з продажу музичних інструментів Конрада Хаїма і сина.
image
Музей «Русалка Дністровая»
  • № 15а. Музей модернізму — нова експозиційна локація Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького, що відкрилася 5 травня 2021 року на двох поверхах приміщення позаду палацу Потоцьких. У семи залах музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму. Колекція сформована з фондів Галереї мистецтв, Національного музею та приватних збірок. Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму: мистецтво 1914—1939 років. Інший розділ експозиції ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939—1953-х років. Тут вперше системно представлено різновиди тактильної абстракції та раннього структуралізму у авторстві Карла Звіринського та митців його «герметичного кола». Наступний зал розкриває феномен Євгена Лисика — унікального модерного сценографа та митця екзистенціаліста. В залі експоновані унікальні ескізи його сценічних рішень та авторська великоформатна графіка 1960—1980-х років. Четвертий зал присвячений пост-індустріальному бунту львівських нонконформістів. Авторські серії творів Любомира Медвідя 1967—1968 років, Івана Остафійчука 1972—1974 років, Романа Жука 1973—1974 років, композиції Романа Петрука 1970-х років. У творах відстежуються впливи європейських течій: дадаїзму, сюрреалізму та неоекспресіонізму. П'ятий зал ілюструє масштабне явище «львівського нео-авангарду» — мистецтво 1962—1975 років, що ілюструє нетривалий період повернення модерної стилістики у львівське мистецтво завдяки «хрущовській відлизі» та новому ідеологічному курсу офіційного мистецтва середини 1970-х під видом «радянського модернізму» та «суворого стилю». Наступна частина експозиції експонує твори завершальної фази модерної естетики, з її акцентами на структуралізмі, космогонічній тематиці та медитативних формах безпредметних образів. Останній зал візуалізує перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Твори Мирослава Ягоди, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрія Сагайдаковського — розкривають явище антисоціального відчуження та екзистенційного крику, наближеного до західного означення «транс-авангарду».
image
Кам'яниця (вул. Коперника, 16)
  • № 16. Близько 1888 року органмістр Ян Слівінський викупив цей будинок для потреб власної фабрики органів. Перебудувала для Слівінського цю кам'яницю фірма Івана Левинського, ймовірно за проєктом Яна Томаша Кудельського. Фасад будинку барельєфами жінок-музикантів оздобив, ймовірно, львівський скульптор Петро-Віталіс Гарасимович. Кам'яниця мала величезне внутрішнє подвір'я, що, дозволяло майстрові зберігати в себе на фірмі велику кількість необхідних для виготовлення органів матеріалів та різноманітних пристроїв, заготовки з різних порід дерев, запасні частини тощо. Виробничі площі фабрики розташовувалися вглибині будинку. Від 1892 року й до трагічної смерті майстра у 1903 році його фірма діяла за цією адресою.
  • № 18. За цією адресою за Польщі працювала крамниця фотоапаратів та приладів Станіслава Барвіка.
  • № 19. За цією адресою працювала фабрика корків Мюльштайна. Будинок реконструйовано фірмою Едмунда Жиховича за проєктом 1908 року авторства Петра Тарнавецького.
  • № 23. У цьому будинку до 1939 року містилися інженерно-архітектурне бюро будівничого Зиґмунта Шлагера, аптека Хайльмана.
  • № 26. Неоренесансний будинок, споруджений 1885 року для адвоката Феліціана Яцковського. На його фасаді поміщено погруддя Коперника, авторства, ймовірно, Юліуша Белтовського.
image
Костел святого Лазаря
  • № 27. — колишній шпиталь святого Лазаря — комплекс будівель, що відносяться до XVII—XIX століть і мають статус пам'яток архітектури. Серед них костел святого Лазаря, освячений у 1639 році, пам'ятка епохи ренесансу з елементами готики. Архітектор Амвросій Прихильний, який помер 1640 року і був похований у крипті костелу. 1872 року проведено капітальний ремонт. У радянський час більшість творів мистецтва, що зберігалися в храмі, зникли. Будівлі було передано військовим. 1989 року храм і прилеглі шпитальні будинки передали Державній академічній хоровій капелі «Дударик». Нині в храмі також почергово проводяться богослужіння громад Української греко-католицької церкви та Православної церкви України.
  • № 28. У 1908—1914 роках в будинку містилася філія фотоательє «Геліос» Макса Апісдорфа, головний офіс ательє містився в будинку на вул. Асника, 4 (нині — вул. Богомольця).
  • № 30. Будинок збудований 1907 року в стилі неоготики за проєктом архітектора . Скульптурна орнаментика Петра Гарасимовича. До 1939 року в будинку містилося бюро Францішека Іжика, що спеціалізувалося на монтажі та ремонті систем центрального опалення закладів охорони здоров'я.
image
Будинок № 36
image
Пам'ятник М. Шашкевичу у Львові біля музею «Русалки Дністрової»
  • № 38. За цією адресою за Польщі працювала майстерня Яна Ортнера з виготовлення меблів, також жіночий загальноосвітній гуманітарний та математично-фізичний ліцей Ольги Філіпі-Жихович. Нині цієї адреси не існує.
image
Палац Сапігів
  • № 40. В будівлі міститься львівська середня загальноосвітня школа I-III ступенів № 9 з поглибленим вивченням інформаційних технологій.
  • № 42. Палац Бєльських було перебудовано у 1921—1923 роках архітектором професором Іваном Багенським для графів Бєльських у стилі неокласицизму. Від радянських часів й понині тут міститься Львівський обласний будинок вчителя, при якому функціонує педагогічний музей.
  • № 56. За Польщі в будинку містилася першокласна майстерня чоловічого, жіночого і дитячого взуття та ремонту калошів і валянків М. Зубрицького.

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  2. Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 10 жовтня 2021.
  3. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 29 лютого 2024.
  4. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  5. Ілько Лемко // Львівська газета. — 2008. — 25 травня.
  6. Проєкт «Міський медіаархів»: Старовинні леви з давньої ратуші біля криниці на вул. Коперника. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
  7. На Коперника запрацював відреставрований фонтан «Криниця з левами». Фото, відео. tvoemisto.tv. Твоє Місто. 31 липня 2018. оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  8. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 13.
  9. У Львові на місці історичної аптеки відкрили інтерактивний музей-кондитерську (фото, відео). 032.ua. 21 липня 2017. оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 10 жовтня 2021.
  10. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 560, 570, 582, 592.
  11. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 578.
  12. Najnowszy ksiąźkowy plan-informator miasta Lwowa… — S. 15.
  13. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 55.
  14. Бірюльов Ю. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 235—239. — .
  15. Орися Шиян (6 жовтня 2016). У Львові відкрили інформаційну таблицю консульства Данії початку XX ст. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 10 жовтня 2021.
  16. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 51.
  17. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Коперника, 04 — будинок банку. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 10 жовтня 2021.
  18. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 56.
  19. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 54.
  20. Львов: справочник, 1949, с. 140.
  21. Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 34—36. — .
  22. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 22.
  23. Львов: справочник, 1949, с. 122.
  24. 95 років історії: магазин «Трембіта» у Львові увійшов у Книгу рекордів України. zahid.espreso.tv. Еспресо TV. 10 жовтня 2021. оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  25. Павло Кучерський, Оксана Лепак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Коперника, 09 — кінотеатр «Кінопалац-Коперник». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 10 жовтня 2021.
  26. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 58.
  27. Катерина Сліпченко (5 травня 2021). У Львові відкрився Музей модернізму. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 27 липня 2022. Процитовано 29 жовтня 2022.
  28. Музей модернізму. lvivgallery.org.ua. Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького. оригіналу за 14 серпня 2022. Процитовано 29 жовтня 2022.
  29. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 164. — .
  30. Мацелюх О. // Українська музика. — 2017/2 (24). — С. 59—67.
  31. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 60.
  32. Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 68. — .
  33. Biriulow J. Rzeźba… — S. 135.
  34. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 28.
  35. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 21.
  36. Ірина Котлобулатова, Христина Харчук, Ольга Заречнюк. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Академіка Богомольця, 04 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 7 березня 2020.
  37. Biriulow J. Rzeźba… — S. 167.
  38. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 59.
  39. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 17.
  40. Офіційний сайт ЛСЗОШ № 9. shkola9-lv.at.ua. оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 10 жовтня 2021.
  41. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Коперника, 42 — будинок вчителя. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 10 жовтня 2021.

Джерела

Вулиця Коперника
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Вулиця Коперника у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 62. — .
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Коперника вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 72—77. — .
  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 122, 140. (рос.)
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 29, 30. — .
  • Мельник І. Коперника Миколая вулиця // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 397—401. — .
  • Львів. Туристичний путівник. — Львів : Центр Європи, 2007. — 516 с. — .
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
  • . — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
  • Najnowszy ksiąźkowy plan-informator miasta Lwowa ze spisem ulic oraz 14 planami miasta.  — Lwów: Nakładem Edwarda Zimnego, 1939.  — 60 s. (пол.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Kopernika Vu licya Kope rnika odna iz centralnih vulic Lvova znahoditsya u Galickomu rajoni mista Pochinayetsya vid prospektu Svobodi a zakinchuyetsya bilya pidnizhzhya Poznanskogo Pelchinskogo pagorbu Citadeli na peretini vulic Dmitra Vitovskogo Geroyiv Majdanu ta Andriya Saharova Vulicya Kopernika paralelna do vulici Petra Doroshenka a takozh utvoryuye perehrestya z vulicyami Slovackogo ta Stefanika Priluchayutsya vulici Verbickogo Grabovskogo Banderi Kolessi Lista Bankivska Vulicya Kopernika LvivPalac Potockih na vul KopernikaPalac Potockih na vul KopernikaMiscevistIstorichnij centr LvovaRajonGalickijNazva na chestMikolaya KopernikaKolishni nazviSokilnicka Shiroka Svyatogo Lazarya Sent Lazarusgasse Brajte Gasse Vulkerveg Vulkashtrasse Kopernika Kopernikusshtrasse Kopernika Svyatogo Lazarya Kopernika chast Tomickogo Tomasgasse Syerova Kopernikapolskogo periodu polskoyu Sokolnicka Szeroka Sw Lazarza Kopernika Tomickiegoradyanskogo periodu ukrayinskoyu Kopernika Tomickogo Syerova Kopernikaradyanskogo periodu rosijskoyu Kopernika Tomickogo Serova KopernikaZagalni vidomostiProtyazhnist1100 mKoordinati pochatku49 49 57 pn sh 24 01 06 sh d 49 8325556 pn sh 24 0184306 sh d 49 8325556 24 0184306 Koordinati 49 49 57 pn sh 24 01 06 sh d 49 8325556 pn sh 24 0184306 sh d 49 8325556 24 0184306Koordinati kincya49 50 21 pn sh 24 01 43 sh d 49 8393444 pn sh 24 0286694 sh d 49 8393444 24 0286694poshtovi indeksi79000TransportAvtobusi 9Tramvayi 1 2Marshrutni taksi 15 21 43 primiski 114Zupinki gromadskogo transportu vul Akademika Saharova vul Grabovskogo Citadel Golovna poshta Ruhdvostoronnij chast odnostoronnij chast PokrittyabrukivkaBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 1 3 5 7 9 12 14 33 15a 35 37 39 40 47 40a 50 52 54 56 58 60 62Arhitekturni pam yatki 1 3 4 5 9 11 12 14 15 16 18 20 27 30 31 35 36 37 39 40a 44 46 50 54 60 62Pam yatnikiBarelyef Patriarha Josipa Slipogo u Lvovi Pam yatnik Markiyanovi ShashkevichuDerzhavni ustanoviUpravlinnya Nacionalnogo banku Ukrayini u Lvivskij oblastiNavchalni zakladiDerzhavna akademichna horova kapela Dudarik LSZOSh 9 Dityacha muzichna shkola 2 Geografichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaMedichni zakladiklinika Yaroslava ZablockogoZakladi kulturiLvivskij palac mistectv Lvivska galereya mistectv Muzej ukrayinskoyi knigi Muzej Rusalki Dnistrovoyi Kinoteatr Kopernik Poshtovi viddilennyaVPZ 1 vul Slovackogo 1 AptekiFarm ServisZabudovabaroko klasicizm istorizm secesiya konstruktivizm 1930 1950 h rokivZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr2630335Mapa Vulicya Kopernika u VikishovishiIstoriyaU XVI stolitti po teperishnij vulici Kopernika prohodila Sokilnicka doroga yaka vela do sela Sokilniki nazva vidoma z 1560 roku U XVI XVIII stolittyah Sokilnicka doroga zabudovuvalasya i z togo chasu doteper zbereglisya Shpital svyatogo Lazarya ta dzvinicya cerkvi Svyatogo Duha Ukrayinskoyi greko katolickoyi seminariyi zasnovana u 1783 roci Z chasom verhnya chastina dorogi priblizno do vulici Banderi stala nazivatisya Sokilnickoyu vuliceyu vid 1690 vulicya Shiroka Barelyef Patriarha Josipa Slipogo u Lvovi na budivli kolishnoyi seminariyi Viglyad na vul Kopernika vid pochatku vul Stepana Banderi U 1871 roci vulicyu bulo nazvano na chest velikogo polskogo astronoma Mikolaya Kopernika Naprikinci XIX stolittya vulicya Kopernika stala centralnoyu na nij z yavilis bagatopoverhovi budinki dorogi magazini Vidnosna viddalenist vid shumu mista gusta zelen spriyala poselennyu na cij vulici eliti U XX stolitti u bilshij chastini budivel na vulici vzhe rozmishuvalis neveliki pidpriyemstva ta majsterni U 1941 roci pid chas nimeckoyi okupaciyi vulicya mala nazvu Kopernikusshtrasse U 1944 roci vulici povernena dovoyenna nazva vulicya Kopernika U 1894 roci vid poshti do kincya vulici proklali liniyu elektrichnogo tramvayu Do bereznya 1970 roku u verhnij chastini vulici Kopernika kursuvav tramvaj 12 za marshrutom vid tramvajnogo depo cherez centr na Visokij Zamok Nini ciyeyu vuliceyu kursuye bilshist marshrutiv gromadskogo pasazhirskogo transportu sho pryamuye cherez centralnu chastinu mista Pam yatki arhitekturiPoruch z trotuarom na shili monastirskogo pagorba bilya kostelu ta shpitalyu svyatogo Lazarya ye napivkrugla vikladena cegloyu nisha fontan Krinicya z levami sho z yavivsya na comu misci u seredini XIX stolittya Nishu prikrashayut dva kam yani levi z gerbami rodin patriciyiv Sholc Volfovichiv ta Kampianiv skulptor Bernard Dikembosh yaki svogo chasu prikrashali staru lvivsku ratushu sho buli vstanovleni tut znachno piznishe nizh bula oblashtovana sama krinicya Do krinici voda bula provedena z dzherela i z chasom voda perestala tekti bo dzherela zamulilis Kolodyaz diyav do seredini 1950 h rokiv i vidtodi azh do 2017 roku vanna kolodyazya sluguvala kvitnikom Restavraciyu krinici rozpochalo 2017 roku PP Oberig Grup zokrema bilya fontanu bulo peremurovano pidpirnu stinku bo cherez potraplyannya gruntovih vod vona faktichno bula zrujnovana a takozh rozchisheno samu krinicyu Starovinni figuri leviv sho stoyali po obidvoh bokah kolodyazya ochistili v majsterni vid zabrudnen 31 lipnya 2018 roku bulo vstanovleno dvi vidrestavrovani figuri leviv ta zapusheno v diyu fontan Zalishayetsya lishe zamostiti nevelichku dilyanku trotuaru brukivkoyu yakij rozkopali pid chas pidvedennya vodi Fontan bude pracyuvati lishe u litnyu poru a na zimu jogo zakrivatimut Zabudova Palac Potockih 1 Na misci ciyeyi budivli u 1828 roci bulo vidkrito apteku Pid zolotoyu zirkoyu Tut u 1853 roci lviv yani Ignatij Lukasevich i Yan Zeg vinajshli gasovu lampu U 1898 1901 rokah budivnichoyu firmoyu Ivana Levinskogo za proyektom Ivana Levinskogo ta Alfreda Zaharevicha sporudzhenij Pasazh Mikolyasha torgova galereya cherez yaku mozhna bulo perejti vid vul Kopernika do todishnoyi vulici Krutoyi ninishnya vulici Voronogo z vidgaluzhennyam do vulici Linde ninishnya vulicya Ferenca Lista ta buv nakritij azhurnoyu zasklenoyu metalevoyu konstrukciyeyu U pasazhi buli desyatki kramnic dva kinoteatri kav yarni ta rizni ofisi zokrema tut pracyuvalo konsulstvo Yugoslaviyi Na pochatku drugoyi svitovoyi vijni u 1939 roci pid chas bombarduvannya mista nimeckoyu aviaciyeyu odna z aviabomb vpala na pasazh ta zrujnuvala jogo Do pochatku rekonstrukciyi primishennya na pershomu poversi budivli u 2010 roci tut funkcionuvala centralna apteka mista Lvova Pislya rekonstrukciyi u 2017 roci v primishenni kolishnoyi apteki vidkrivsya interaktivnij muzej konditerska Pid zolotoyu zirkoyu rodini Ionovih Vlasniki zakladu takozh planuyut vidnoviti istorichnij pasazh Mikolyasha 2 Na pochatku XX stolittya na pershomu poversi budinku mistilisya cukernya Yana Geflingera kramnicya Artura Bartosha z prodazhu lamp zaliznih latunnih i sadovih mebliv porcelyani ta sklyanih virobiv a takozh Optika Benedikta Myunca 3 Budinok zbudovano u stili modernizmu u 1908 1910 rokah na misci davnoyi kam yanici mishanina Yana Marishlera Zamovnikom vistupala italijska strahova kompaniya it Arhitektor Alfred Zaharevich Fasad ozdobleno maskaronami ta uvinchano chotirma skulpturami roboti Zigmunta Kurchinskogo Mizh drugim tretim poverhami nad vhodom gorelyef Pikluvannya vikonanij Tadeushem Blotnickim Vitrazhi shodovoyi klitki vigotovleni za kartonami Zaharevicha na fabrici Stanislava Gabrielya Zhelenskogo Na pershomu poversi u 1911 1914 rokah diyalo kabare Vulik pol Ul Do 1939 roku tut mistilisya byuro morskih podorozhej liniyi Gdinya Amerika restoraciya Kafka i Skavron Divani Zhivecki Marcina Tremskogo Za radyanskih chasiv u budinku mistivsya finansovij tehnikum nini lvivska derzhavna finansova akademiya 6 zhovtnya 2016 roku u ramkah proektu na budinku miskij golova Lvova Andrij Sadovij razom iz Nadzvichajnim ta Povnovazhenim Poslom Korolivstva Daniyi v Ukrayini Kristianom Donsom Kristensenom vidkrili informacijnu tablicyu pochesnogo konsulstva Korolivstva Daniyi yake pracyuvalo tut u 1918 1924 rokah 4 P yatipoverhova budivlya sporudzhena u 1912 1914 rokah za proyektom arhitektoriv Yuzefa Sosnovskogo ta Alfreda Zaharevicha dlya kolishnoyi Zemskoyi kreditnoyi spilki Budivlya prikrashena dvoma monumentalnimi skulpturami krilatogo Merkuriya stvorenih Zigmuntom Kurchinskim a z boku vid vulici Bankivskoyi ozdoblena vgori skulpturnimi zobrazhennyami kinskih goliv Nizhni vikna ozdobleni vishukanim merezhivom zaliznih grat Inter yer banku prikrashenij rozpisami Kaetana Stefanovicha ta Zigmunta Rozvadovskogo Za Polshi cyu adresu mali sklad kino fototehniki ta materialiv Yana Buyaka fabrichnij viddil pl Za radyanskih chasiv tut mistilosya lvivske miske upravlinnya ta lvivska oblasna kontora Derzhbanku SRSR Budivlya vikoristovuyetsya bankami j donini upravlinnya NBU u Lvivskij oblasti 5 Kolishnij pributkovij dim Izidori Shutc zbudovanij blizko 1911 roku za proyektom Romana Felinskogo Skulpturne ozdoblennya Zigmunta Kurchinskogo Za Polshi tut mistilisya sklad ta predstavnictvo fabriki shokoladu E Vedel V comu budinku do 1943 roku meshkav galickij ukrayinskij politichnij i vijskovij diyach polkovnik armiyi UNR general horunzhij v emigraciyi pravnik odin iz zasnovnikiv ukrayinskoyi artileriyi Roman Dashkevich U budinku vid grudnya 1944 roku mistitsya lvivska derzhavna muzichna shkola 2 imeni Mikoli Kolessi sho bula zasnovana u 1939 roci yak muzichna vechirnya shkola dlya doroslih Z 1926 rokah tut mistivsya salon sho viroblyav ta prodavav muzichni instrumenti Vid 1960 h rokiv j donini pershij poverh budinku zajmaye kramnicya muzichnih instrumentiv Trembita yaka u 2021 roci za najtrivalishij period nezminnogo misceznahodzhennya uvijshla do Knigi rekordiv Ukrayini 9 Kam yanicya zbudovana u 1912 roci za proyektom arhitektora Kazimira Teodorovicha Vid chasu pobudovi na pershomu poversi budivli diye kinoteatr Kopernik pochatkova nazva Sans Rival odin iz najstarishih kinoteatriv mista Do pochatku 1960 h rokiv u budinku buv takozh gotel 10 Za Polshi tut mistilasya kramnicya z prodazhu nafti ta fabrika pasti do vzuttya O Kellera Takozh do 1939 roku v budinku pracyuvala cholovicha kravecka majsternya Mareka Tejga 11 Za ciyeyu adresoyu za Polshi pracyuvala kramnicya z prodazhu muzichnih instrumentiv Konrada Hayima i sina 12 14 Budinki sporudzheno u 1908 roci za proyektom arhitektoriv Edmunda Zhihovicha ta Mihala Luzheckogo Muzej Rusalka Dnistrovaya 15 Palac Potockih zbudovanij u 1880 1889 rokah v stili francuzkogo klasicizmu dlya grafa Romana Potockogo Za radyanskih chasiv tut mistilisya rizni ustanovi Palac pioneriv Ukrayinskij derzhavnij geologorozviduvalnij institut Palac urochistih podij Nini budivlya nalezhit Lvivskij galereyi mistectv imeni Borisa Voznickogo 15a Muzej modernizmu nova ekspozicijna lokaciya Lvivskoyi nacionalnoyi galereyi mistectv imeni Borisa Voznickogo sho vidkrilasya 5 travnya 2021 roku na dvoh poverhah primishennya pozadu palacu Potockih U semi zalah muzeyu rozgornuta retrospektiva lvivskogo mistectva vid rannih modernih eksperimentiv do prikladiv estetiki piznogo strukturalizmu Kolekciya sformovana z fondiv Galereyi mistectv Nacionalnogo muzeyu ta privatnih zbirok Rozpochinaye ekspoziciyu zal istorichnogo avangardu ta visokogo modernizmu mistectvo 1914 1939 rokiv Inshij rozdil ekspoziciyi ilyustruye ekzistencijnu chutlivist povoyennogo suspilstva ta stan socialnogo vidchuzhennya lvivskih intelektualiv u dobu totalitarnogo presingu 1939 1953 h rokiv Tut vpershe sistemno predstavleno riznovidi taktilnoyi abstrakciyi ta rannogo strukturalizmu u avtorstvi Karla Zvirinskogo ta mitciv jogo germetichnogo kola Nastupnij zal rozkrivaye fenomen Yevgena Lisika unikalnogo modernogo scenografa ta mitcya ekzistencialista V zali eksponovani unikalni eskizi jogo scenichnih rishen ta avtorska velikoformatna grafika 1960 1980 h rokiv Chetvertij zal prisvyachenij post industrialnomu buntu lvivskih nonkonformistiv Avtorski seriyi tvoriv Lyubomira Medvidya 1967 1968 rokiv Ivana Ostafijchuka 1972 1974 rokiv Romana Zhuka 1973 1974 rokiv kompoziciyi Romana Petruka 1970 h rokiv U tvorah vidstezhuyutsya vplivi yevropejskih techij dadayizmu syurrealizmu ta neoekspresionizmu P yatij zal ilyustruye masshtabne yavishe lvivskogo neo avangardu mistectvo 1962 1975 rokiv sho ilyustruye netrivalij period povernennya modernoyi stilistiki u lvivske mistectvo zavdyaki hrushovskij vidlizi ta novomu ideologichnomu kursu oficijnogo mistectva seredini 1970 h pid vidom radyanskogo modernizmu ta suvorogo stilyu Nastupna chastina ekspoziciyi eksponuye tvori zavershalnoyi fazi modernoyi estetiki z yiyi akcentami na strukturalizmi kosmogonichnij tematici ta meditativnih formah bezpredmetnih obraziv Ostannij zal vizualizuye perehidnu dobu mizh lvivskim modernizmom ta postmodernizmom Tvori Miroslava Yagodi Romana Zhuka Rostislava Laha Andriya Sagajdakovskogo rozkrivayut yavishe antisocialnogo vidchuzhennya ta ekzistencijnogo kriku nablizhenogo do zahidnogo oznachennya trans avangardu Kam yanicya vul Kopernika 16 16 Blizko 1888 roku organmistr Yan Slivinskij vikupiv cej budinok dlya potreb vlasnoyi fabriki organiv Perebuduvala dlya Slivinskogo cyu kam yanicyu firma Ivana Levinskogo jmovirno za proyektom Yana Tomasha Kudelskogo Fasad budinku barelyefami zhinok muzikantiv ozdobiv jmovirno lvivskij skulptor Petro Vitalis Garasimovich Kam yanicya mala velichezne vnutrishnye podvir ya sho dozvolyalo majstrovi zberigati v sebe na firmi veliku kilkist neobhidnih dlya vigotovlennya organiv materialiv ta riznomanitnih pristroyiv zagotovki z riznih porid derev zapasni chastini tosho Virobnichi ploshi fabriki roztashovuvalisya vglibini budinku Vid 1892 roku j do tragichnoyi smerti majstra u 1903 roci jogo firma diyala za ciyeyu adresoyu 17 Lvivskij palac mistectv sporudzhenij u 1987 roci za proyektom arhitektora Vasilya Kamenshika Nini tut takozh mistitsya Lvivska oblasna organizaciya Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini U poperednomu budinku sho stoyav na comu misci za Polshi mistivsya viddil prodazhiv Malopolskoyi spilki bdzholyariv 18 Za ciyeyu adresoyu za Polshi pracyuvala kramnicya fotoaparativ ta priladiv Stanislava Barvika 19 Za ciyeyu adresoyu pracyuvala fabrika korkiv Myulshtajna Budinok rekonstrujovano firmoyu Edmunda Zhihovicha za proyektom 1908 roku avtorstva Petra Tarnaveckogo 20 Budinok zbudovanij za proyektom arhitektora Friderika Baumana u 1820 h rokah Spochatku tut pracyuvala drukarnya Goyavichinskogo piznishe budinok nalezhav vice gubernatoru Galichini Francu Krausu U 1839 roci meshkav ercgercog Franc Karl Josip Gabsburg 1802 1878 batko majbutnogo avstrijskogo imperatora Franca Josifa I 22 U comu budinku diyala majsternya skulptora Yuliusha Beltovskogo 23 U comu budinku do 1939 roku mistilisya inzhenerno arhitekturne byuro budivnichogo Zigmunta Shlagera apteka Hajlmana 26 Neorenesansnij budinok sporudzhenij 1885 roku dlya advokata Feliciana Yackovskogo Na jogo fasadi pomisheno pogruddya Kopernika avtorstva jmovirno Yuliusha Beltovskogo Kostel svyatogo Lazarya 27 kolishnij shpital svyatogo Lazarya kompleks budivel sho vidnosyatsya do XVII XIX stolit i mayut status pam yatok arhitekturi Sered nih kostel svyatogo Lazarya osvyachenij u 1639 roci pam yatka epohi renesansu z elementami gotiki Arhitektor Amvrosij Prihilnij yakij pomer 1640 roku i buv pohovanij u kripti kostelu 1872 roku provedeno kapitalnij remont U radyanskij chas bilshist tvoriv mistectva sho zberigalisya v hrami znikli Budivli bulo peredano vijskovim 1989 roku hram i prilegli shpitalni budinki peredali Derzhavnij akademichnij horovij kapeli Dudarik Nini v hrami takozh pochergovo provodyatsya bogosluzhinnya gromad Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi ta Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini 28 U 1908 1914 rokah v budinku mistilasya filiya fotoatelye Gelios Maksa Apisdorfa golovnij ofis atelye mistivsya v budinku na vul Asnika 4 nini vul Bogomolcya 30 Budinok zbudovanij 1907 roku v stili neogotiki za proyektom arhitektora Skulpturna ornamentika Petra Garasimovicha Do 1939 roku v budinku mistilosya byuro Francisheka Izhika sho specializuvalosya na montazhi ta remonti sistem centralnogo opalennya zakladiv ohoroni zdorov ya Budinok 36 36 U 1729 roci na comu misci bulo zbudovano zhinochij monastir ordenu dominikanok U 1783 roci jogo zakrili a u budivli roztashuvalas greko katolicka duhovna seminariya zgodom duhovna akademiya U radyanski chasi budivlya starih muzeyiv abo seminarskij gurtozhitok vikoristovuvavsya yak studentskij gurtozhitok Lvivskogo universitetu imeni Ivana Franka ale naprikinci 1970 h rokiv budivlyu zneseno i na yiyi misci pobuduvali suchasnu pryamokutnu budivlyu ninishnya adresa vul Doroshenka 43 yaku zajmayut sluzhbi Lvivskoyi filiyi AT Ukrtelekom a novi primishennya kolishnoyi seminariyi zajmaye geografichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka ninishnya adresa vul Doroshenka 41 Poruch roztashovana dzvinicya cerkvi Svyatogo Duha sho bula zbudovana 1729 roku poryad z odnojmennoyu cerkvoyu Sama zh cerkva bula zrujnovana 15 veresnya 1939 roku pid chas bombarduvannya Lvova nimeckoyu aviaciyeyu U nash chas na misci de stoyala cerkva Svyatogo Duha provedeno arheologichni doslidzhennya viyavleno fundamenti cerkvi ale navit do konservaciyi spravi tak i ne dijshli Planuvalasya navit vidbudova cerkvi Nini u dzvinici Svyato Duhivskoyi cerkvi roztashovano ekspoziciyu muzeyu Rusalka Dnistrovaya Pam yatnik M Shashkevichu u Lvovi bilya muzeyu Rusalki Dnistrovoyi 38 Za ciyeyu adresoyu za Polshi pracyuvala majsternya Yana Ortnera z vigotovlennya mebliv takozh zhinochij zagalnoosvitnij gumanitarnij ta matematichno fizichnij licej Olgi Filipi Zhihovich Nini ciyeyi adresi ne isnuye Palac Sapigiv 40 V budivli mistitsya lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 9 z pogliblenim vivchennyam informacijnih tehnologij 40a Palac knyaziv Sapigiv zbudovanij 1868 roku u stili francuzkogo baroko za proyektom arhitektora Adolfa Kuna U radyanski chasi u vcililij pislya vijni chastini palacu mistilasya biblioteka ta aktova zala lvivskoyi serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 9 piznishe tut roztashuvali lvivsku oblasnu organizaciyu Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Vzdovzh vul Kopernika bilya budivli zbereglisya zalishki palacovogo parku 42 Palac Byelskih bulo perebudovano u 1921 1923 rokah arhitektorom profesorom Ivanom Bagenskim dlya grafiv Byelskih u stili neoklasicizmu Vid radyanskih chasiv j ponini tut mistitsya Lvivskij oblasnij budinok vchitelya pri yakomu funkcionuye pedagogichnij muzej 56 Za Polshi v budinku mistilasya pershoklasna majsternya cholovichogo zhinochogo i dityachogo vzuttya ta remontu kaloshiv i valyankiv M Zubrickogo PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Marshruti gromadskogo transportu m Lvova eway in ua EasyWay originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 29 lyutogo 2024 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Ilko Lemko Lvivska gazeta 2008 25 travnya Proyekt Miskij mediaarhiv Starovinni levi z davnoyi ratushi bilya krinici na vul Kopernika lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 21 sichnya 2021 Na Kopernika zapracyuvav vidrestavrovanij fontan Krinicya z levami Foto video tvoemisto tv Tvoye Misto 31 lipnya 2018 originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 13 U Lvovi na misci istorichnoyi apteki vidkrili interaktivnij muzej konditersku foto video 032 ua 21 lipnya 2017 originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 560 570 582 592 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 578 Najnowszy ksiazkowy plan informator miasta Lwowa S 15 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 55 Biryulov Yu Zaharevichi Tvorci stolichnogo Lvova Lviv Centr Yevropi 2010 S 235 239 ISBN 978 966 7022 86 0 Orisya Shiyan 6 zhovtnya 2016 U Lvovi vidkrili informacijnu tablicyu konsulstva Daniyi pochatku XX st zaxid net Zaxid net originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 51 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Kopernika 04 budinok banku lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 17 travnya 2022 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 56 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 54 Lvov spravochnik 1949 s 140 Lewicki J Roman Felinski architekt i urbanista pioner nowoczesnej architektury Warszawa Neriton 2007 S 34 36 ISBN 978 83 7543 003 5 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 22 Lvov spravochnik 1949 s 122 95 rokiv istoriyi magazin Trembita u Lvovi uvijshov u Knigu rekordiv Ukrayini zahid espreso tv Espreso TV 10 zhovtnya 2021 originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Pavlo Kucherskij Oksana Lepak Proyekt Interaktivnij Lviv vul Kopernika 09 kinoteatr Kinopalac Kopernik lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 58 Katerina Slipchenko 5 travnya 2021 U Lvovi vidkrivsya Muzej modernizmu zaxid net Zaxid net originalu za 27 lipnya 2022 Procitovano 29 zhovtnya 2022 Muzej modernizmu lvivgallery org ua Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni Borisa Voznickogo originalu za 14 serpnya 2022 Procitovano 29 zhovtnya 2022 Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 164 ISBN 978 83 7543 009 7 Macelyuh O Ukrayinska muzika 2017 2 24 S 59 67 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 60 Piotr Tarnawiecki architekt lwowski Lwow 2002 S 68 ISBN 966 7022 27 7 Biriulow J Rzezba S 135 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 28 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 21 Irina Kotlobulatova Hristina Harchuk Olga Zarechnyuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Akademika Bogomolcya 04 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2020 Biriulow J Rzezba S 167 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 59 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 17 Oficijnij sajt LSZOSh 9 shkola9 lv at ua originalu za 29 bereznya 2022 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Kopernika 42 budinok vchitelya lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 10 zhovtnya 2021 DzherelaVulicya Kopernika u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Vulicya Kopernika u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 62 ISBN 978 617 629 077 3 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Kopernika vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 72 77 ISBN 978 966 2154 24 5 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 S 122 140 ros Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 29 30 ISBN 966 603 115 9 Melnik I Kopernika Mikolaya vulicya Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 397 401 ISBN 978 966 7007 99 7 Lviv Turistichnij putivnik Lviv Centr Yevropi 2007 516 s ISBN 966 7022 09 9 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 146 s pol Lwow Stryj wydawca Franciszek Reicman 1912 695 s 84 s dodatek pol Najnowszy ksiazkowy plan informator miasta Lwowa ze spisem ulic oraz 14 planami miasta Lwow Nakladem Edwarda Zimnego 1939 60 s pol PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Kopernika M lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Pres sluzhba LMR 18 kvitnya 2019 Na verhnij aleyi vulici Kopernika oblashtuyut novu pishohidno velosipednu dorizhku city adm lviv ua Lvivska miska rada originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021

Дата публікації:
Топ