Сиванці (Siwa, Siwis, Isiwan) — берберський народ, що населяє оазу Сива (сиван. Isiwan, араб. واحات سيوة, Wāḥat Sīwah), розташовану на північному заході Єгипту, в декількох десятках кілометрів від кордону з Лівією.
Сиванці | |
---|---|
Сиванська дівчинка в національному вбранні | |
Кількість | 20 000 (2013) |
Ареал | Єгипет: оази Сива і Кара, Лівія: оаза Джагбуб |
Раса | європеоїди |
Входить до | бербери |
Мова | сиванська, арабська |
Релігія | іслам |
Сива — найзахідніша з оаз Єгипту, і водночас це найсхідніший район, де говорять берберською мовою, якщо не рахувати крихітну оазу Кара за 120 км на північний схід від Сиви, де також говорять сиванською. На заході межі берберського світу сягають Марокко, Канарських островів та Мавританії.
Сива мало нагадує те, що можна побачити в долині Нілу. Місцеві жителі відрізняються від єгиптян одягом, традиціями, способом життя, менталітетом. Вони говорять власною сиванською мовою, живуть в особливому сиванському світі. Тисячі років ізоляції серед великої й невблаганної пустелі дозволили сиванській спільноті створити унікальні культурні традиції, методи будівництва, стилі вишивки та системи сільськогосподарського виробництва, які відрізняються своєю красою і гармонією з навколишнім середовищем.
Тривала ізольованість наклала свій відбиток на світосприйнятті місцевого населення, яке протиставляє власну сиванську спільноту решті людства, що не є сиванцями.
1985 р. асфальтоване шосе, прокладене від середземноморського портового міста Мерса-Матрух, пов'язало Сиву із зовнішнім світом. Фактично лише після цього про неї дізналися в світі. Та й зараз, навіть у Єгипті, мало кому відомо про існування цієї унікальної оази.
Сиванці мають колір шкіри від легко-коричневого до середньо-коричневого, темно-карі очі, хвилясте волосся і помітно вузьку голову.
Споріднене за мовою населення живе в сусідній оазі Кара, а також в оазі Джагбуб, розташованій по той бік кордону з Лівією.
Розселення
Оаза Сива захована серед Західної пустелі Єгипту, яку ще називають Великим піщаним морем. Це один із найпосушливіших районів світу, який є частиною великої пустелі Сахара. 500 км пісків відділяють Сиву від долини Нілу на сході і 250 км від узбережжя Середземного моря на півночі. Найближча до Сиви велика єгипетська оаза Бахарія розташована приблизно за 350 км на сході.
Район має приємний клімат, тут холодно взимку, спекотно влітку і помірно тепло навесні і восени. Хмар і дощів практично не буває. Величезною буває різниця температур між денною спекою та нічним холодом, а то й заморозками. Влітку ця різниця може сягати 70-80 градусів.
Сиванці становлять абсолютну більшість населення оази Сива, лише в селах Маракі (Maraqi) і Бахадж-ель-Дін (Bahaj al-Din, Bahay al-Din), розташованих серед піщаних дюн, живуть араби-бедуїни. Більшість мешканців оази проживає в її головному місті, яке також називається Сива.
В пошуках роботи сиванці з'явилися в інших містах Єгипту, а також у нафтовидобувних районах Лівії.
Чисельність
Ламін Суаг (Lameen Souag, 2009), посилаючись на дані перепису населення Єгипту 2006 р., зробив оцінку чисельності сиванців (носіїв сиванської мови). За даними цього перепису, населення оази Сива становило 15 886 осіб. До них він додав невелику кількість жителів оази Кара (до 300 осіб) та відняв арабів-бедуїнів, жителів маленьких сіл Маракі і Бахадж-ель-Дін, а ще невелику групу арабів-єгиптян, що живуть у місті Сива. На жаль, точна чисельність арабського населення Сиви невідома, от і виходить приблизна чисельність сиванців у 15 000 осіб (2006).
Проект Етнолог оцінює чисельність носіїв сиванської мови у 20 000 осіб (2013), а Joshua Project наводить чисельність сиванців станом на 2017 рік — 22 000 осіб.
Мова
Сиванська мова (власна назва: джлан-ісіван, žlān n īsīwān, ∂ǧlan n isiwan) належить до східної гілки берберських мов. Вона відзначається архаїзмом і величезною кількістю арабських запозичень. Власної писемності не має.
Літературною для сиванців є арабська. Вона ж є мовою шкільного навчання. Перша урядова школа була збудована 1928 р. У 1980-х рр. з'явилося єгипетське телебачення. Школа і телебачення є потужними чинниками, які впливають на мовне середовище Сиви, особливо на молоде покоління.
Постійно збільшується кількість контактів з арабським населенням. Багато молодих сиванців їдуть на заробітки до Александрії або до Лівії, а іноді й далі, наприклад, до Катару. Підзаробивши достатньо грошей, вони повертаються назад, щоб створити сім'ю. Природно, що ці люди більше призвичаїлись до арабської мови.
З іншого боку, ще в 1960-і роки сиванські землевласники стали наймати робітників з Верхнього Єгипту, а починаючи з 1980-х років розширення індустрії туризму приваблює до Сиви арабомовних людей з усього Єгипту. Так з'явилася арабська громада на території оази.
Результатом цих процесів стало те, що практично всі сиванці користуються, крім рідної, ще й арабською мовою.
Проте, незважаючи на таку ситуацію, всі сиванці в повсякденному житті продовжують користуватися переважно власною сиванською мовою. Жодних ознак переходу на арабську не помітно, батьки продовжують говорити з дітьми рідною мовою. З іноземцями спілкуються арабською; дехто знає також англійську.
Релігія
За віросповіданням сиванці є мусульманами-сунітами. Проте іслам тут зазнав сильного впливу з боку місцевої народної релігії, поширеної в культурному середовищі берберських народів. Багато доісламських традиційних вірувань зберігається й досі.
Місцеве населення дуже релігійне. Сиванці дотримуються всіх канонів ісламу, відзначають всі головні мусульманські свята. Кількість мечетей на душу населення є надзвичайно високою. Традиції дуже суворі, особливо по відношенню до жінок. Ті дуже рідко з'являються на людях, на вулиці вони завжди повністю загорнуті у чорне. У громадських місцях, включаючи магазини й кафе, ніколи не чути музики. Натомість майже весь день крутять аудіокасети з мусульманськими проповідями.
Сіванські чоловіки духовно керуються настановами суфійського ордену Сенусія (англ. Sanusiya), що містять суворий моральний кодекс.
Історія
Предки берберів вже понад 10000 років тому мешкали на узбережжі Північної Африки. Згодом завойовники відтіснили їх у внутрішні райони. Точно невідомо, коли саме бербери заселили оазу Сива, але з'явилися вони тут до появи арабів у Північній Африці в VII ст. Єгипетський археолог Ахмед Фахрі (Ahmed Fakhry, 1973), інтерпретуючи коптські хроніки, висловлює припущення, що на початку VII ст. Сиву населяли бербери-масаки (Masacaes).
Про берберський етнічний характер населення Сиви свідчать повідомлення середньовічних арабських географів. В XI ст. аль-Бекрі відзначає, що її жителями були бербери, а не араби. У наступному столітті аль-Ідрісі наводить нові свідчення і говорить, що в оазі, крім місцевих берберів жила ще й група осілих арабів. Пізніше ця арабська громада більше не згадується. У XV ст. аль-Макризі відзначає спорідненість сиванської мови із зенетською (основною берберською). Розташована на стародавньому берберському караванному шляху, оаза прийняла певну кількість іноземних візитерів і при цьому зберегла більшу частину своєї давньої спадщини.
Той факт, що сиванська мова більше пов'язана із мовами сокна (Sokna) та фоджаха (El-Fogaha) в центральній Лівії і навіть нафусі (Nafusi) на північному заході цієї країни, ніж із сусідньою мовою ауджила (Awjila), наводить на думку, що вже після арабського завоювання відбулася якась міграція берберів із заходу, яка замінила попереднє населення. Певною мірою це підтверджує Сиванський манускрипт, місцевий літопис, який повідомляє, що деякі сиванські племена до XIII ст. прийшли з Джебель-Яфрін (Jabal Yafrīn), що на північному заході сучасної Лівії.
Сива піддавалась численним нападам кочових арабів-бедуїнів, які постійно грабували жителів оази. Як результат, за Сиванським манускриптом, на початок XIII ст. населення оази скоротилася лише до 49 осіб. 1203 р. ці залишки збудували на пагорбі місто-фортецю Шалі й сховалися за його мурами. У ті часи Сива була незалежною республікою. Чисельність населення зростала, і в XV ст. за стінами фортеці вже проживало близько 700 жителів. Зростала й економіка Сиви, освоювались нові землі, надлишки продукції (фініки, апельсини, зернові) експортуватися в інші краї.
Сиванський манускрипт також свідчить про напружені стосунки між двома громадами Сиви: корінними жителями оази, що жили на сході Шалі, та новими поселенцями, які займали західну частину міста. Конфлікти між ними стали нормою життя оази, періодично відбувалися короткі, але дуже активні й безкомпромісні сутички; були поранені й загиблі.
1820 року оаза була захоплена військом правителя Єгипту Мухаммеда Алі. Сиванці чинили спротив, бій тривав протягом 3 годин, але жителі оази не мали жодних шансів у протиборстві з армією, яка мала на озброєнні сучасну артилерію. Сива стає частиною Єгипту. На жителів оази була накладена доволі велика данина, що викликало невдоволення місцевого населення. Сиванці неодноразово відмовлялися сплачувати данину, а чужинців, як тільки війська залишали оазу, виганяли зі своєї громади. Врешті 1829 року непокірну оазу було приборкано, і знову збройною силою. Єгиптяни були безжальними, 18 шейхів було страчено, 26 інших вислано з оази. Сива втратила свободу, але більше не зазнавала нападів з боку бедуїнів. Уперше після 1200 року жителі оази стали будувати собі житло за межами укріпленого міста, хоча більшість за звичкою не хотіла цього робити.
1855 року сусідня оаза Джагбуб стає «столицею» ордену Сенусія. Сенусити встановили контроль і над Сивою. Вони мали підтримку серед західної частини сиванців, тоді як «східняки» перебували в опозиції до їх влади. Під час чергового внутрішнього сиванського конфлікту, що стався 1898 року, незважаючи на підтримку своїх «патронів», «західняки» зазнали поразки, і сенусити мусили на деякий час утекти в Джагбуб.
У кінці XIX — на початку XX ст. геополітична ситуація в Північній Африці змінилася через вторгнення європейських колонізаторів. Велика Британія захопила Єгипет, а Італія — Лівію. Пустельні райони лишалися під контролем сенуситів. Ескалація конфлікту сталася під час Першої світової війни, коли сенусіти примкнули до турків і оголосили війну італійцям та британцям. Ця авантюра скінчилася для них поразкою. При цьому Сива довше за більшість інших оаз перебувала в руках сенуситів, вона протрималась до 1917 року. Сиванці під час воєнних дій намагалися триматись подалі від обох сторін конфлікту й більшу частину часу переховувались в гробницях гори Мерців.
За угодою між Італією та Великою Британією 1919 р. оаза Джагбуб відійшла до першої з них, а оаза Сива — до другої. Цей кордон згодом був успадкований незалежними Лівією (1951) та Єгиптом (1922). Споріднене населення оаз було розділене державним кордоном.
1926 року небачена досі злива вирувала в Сиві протягом 3 днів. Вона завдала тяжкої шкоди місту Шалі, зруйнувавши більшу частину стародавньої фортеці. Її глинобитні будівлі буквально розтанули під дощем. Значна їх частина була зруйнована, решта стала небезпечною для життя. Люди мусили покинути свої домівки. Так сили природи прискорили будівництво нового поселення за межами старої фортеці.
Хоча Сива й перебувала в складі Єгипту, реального впливу не неї уряд країни довгий час не мав. Місцева берберська громада продовжувала, як і раніше, жити власним автономним життям. Локальні бої, що відбувалися тут в часи Другої світової війни, також мало позначилися на житті сиванців. Натомість сусідня оаза Джагбуб залишила слід в історії героїчною обороною місцевого італійського гарнізону, який з грудня 1940 р. до квітня 1941 р. витримував облогу британсько-австралійських військ.
Переломними для Сиви стали 1980-і роки: було побудоване шосе між Мерса-Матрух і Сивою, до оази прийшли електрика, телебачення, бетонні будівлі, туризм. Ізоляція сиванського народу відійшла в минуле.
Етнографічні групи
Традиційно сиванці поділяються на «західняків» (араб. gharbiyyîn, сиван. takhsîb) та «східняків» (араб. sharqiyyîn, сиван. il-lifaya). Кордон між ними в минулому навпіл поділяв фортецю Шалі. Сьогодні нова лінія поділу проходить через велику нову мечеть, розташовану біля східного підніжжя Шалі. Цей поділ є відголосом минулого з його війнами, бійками та суперечками супротивників, що залишило помітний слід у місцевому фольклорі. Зараз поділ між групами носить більше психологічний характер, чітких територіальних меж між ними не існує. Але й сьогодні «західняки» та «східняки» не мають між собою ніякої співпраці, кожна група вважає себе кращою за іншу.
Етнографічною групою сиванців є населення оази Кара. За мовою та культурою вони не відрізняються від жителів Сиви, але мають інше етнічне походження. Уважають, що каранці становлять суміш арабів, берберів та чорношкірого населення Судану. Для сиванців вони є нащадками рабів, викуплених зі старих караванів. Це клеймо лежить на каранцях і досі. І справді, ці люди зовні нагадують сільських жителів на заході Судану. У каранців також існує поділ на схід-захід.
Ще на початку 1940-х років в оазі Джагбуб жило близько 4000 берберів. Проте невідомо, скільки їх залишилося зараз і чи зберігають вони й досі берберську культуру.
Господарство
Більшість сиванців зайнята в аграрному секторі. Основу місцевої економіки становить зрошуване культивування фінікових пальм і оливкових дерев. На території Сиви є близько 12 000 федданів (5 000 га) сільськогосподарських земель. За оцінками, в оазі росте 250 тисяч фінікових пальм і 30 тисяч оливкових дерев. Фініки та оливки забезпечують основний дохід місцевим жителям.
Для власного споживання сиванці вирощують овочі, пшеницю, ячмінь, просо, боби, цибулю, а також інжир, виноград, абрикоси, апельсини та інші сільськогосподарські культури. Ще тут вирощують велику кількість люцерни, яка йде на корм для худоби, а також на експорт.
Тримають різних тварин: велику рогату худобу, кіз, віслюків, собак та трохи овець. Верблюдів сиванці не тримають, хоча вони й використовуються в караванній торгівлі.
Сиванські фермери продовжують вирощувати і збирати урожай так само, як це робили їх предки протягом багатьох тисячоліть. Сільськогосподарські роботи є переважно чоловічою справою. Жінки та дівчата тут не працюють, як це заведено у арабів. Всі сільськогосподарські землі Сиви складаються з доглянутих садів з продуманою системою поливу та дренажу. Місцеві люди дуже піклуються про землю та рослини. Сад — це не тільки робота, а й задоволення. Сім'я (її чоловіча половина) може декілька тижнів проводити на сільськогосподарських роботах у садку, живучи в легкій хатинці або навіть у наметі. Влітку, коли в місті стоїть спека, тут панує прохолода. Діти у супроводі батьків тут навчаються працювати, вони отримують невеличкі завдання, наприклад, виполюють бур'ян. Годинами граючись у піску, малі сиванці створюють тут мініатюрні лялькові садки.
Основний вид місцевого транспорту — возик, запряжений віслюком; сиванці називають його «каретою».
Сива бутилює місцеву природну мінеральну воду, що носить назву оази, й постачає її в магазини всього Єгипту.
Ремесла
Сиванці можуть похвалитись розмаїттям своїх традиційних мистецтв і ремесел, серед яких срібні ювелірні вироби, плетені кошики, ручна вишивка на полотні, одязі та аксесуарах, килими та інші побутові предмети. Вони є втіленням душі народу й високо цінуються за свою красу та майстерність виконання.
Вражають сиванські ювелірні вироби. Серед них ніжні, але водночас міцні, складні намиста з підвісками різної форми, а ще великі різьблені браслети та кільця, зроблені зі срібла й вишитої шкіри, прикрашені коралами, перлами, бурштином, раковинами та іншими природними матеріалами, а також важкі сережки з ланцюжків і дзвоників. Останні занадто важкі, щоб носити їх у вухах, вони звабливо звисають на шкіряних смужках по обидва боки голови. Срібні вироби сиванських майстрів мають високу якість і користуються попитом серед колекціонерів в усьому світі. Вони подібні до виробів, які виготовляють у Північній Африці, але відмінні від інших районів Єгипту.
Не одне покоління сиванських жінок прикрашало вишивкою домоткані тканини з бавовни, шкіряний муар і полотно з Верхнього Єгипту. З їх рук виходили надзвичайної краси і художнього оформлення вишиті тканини, вишукані сукні, халати та головні убори, прикрашені старовинними монетами і перламутровими кнопками.
Дуже цікавими є барвисті кошики з пальмового листя, прикрашені різнокольоровими нитками, а також вовняні килими й доріжки в яскравих кольорах з геометричним дизайном.
Будівництво
При будівництві сиванці здавна використовували місцеві матеріали. Найпопулярнішим серед них був так званий «солоний мул», або кершиф (араб. karshif, сиван. tlaght). Це готова суміш глини, солі й тонкого піску, якої є вдосталь у місцевих солоних озерах. З неї формують сирицеву цеглу, яка протягом століть була в Сиві основним будівельним матеріалом. Матеріал дуже пористий. Коли кладуть стіни, зв'язуючим розчином є той самий «солоний мул», але в розрідженому стані. Так утворювались тверді й досить міцні монолітні конструкції, що мали товщину від 40 до 80 см. Зведені з кершифу будівлі мають характерний сіро-синій колір «перець і сіль».
«Солоний мул» діє як природний ізолятор, зберігаючи комфортну температуру повітря в приміщенні і в гарячий, і в холодний сезон. Вікна в будинках розташовували таким чином, щоб утворювались канали для сухого вітру з пустелі. Так здійснювалось безенергетичне кондиціювання повітря, особливо доцільне в умовах жаркого й посушливого клімату.
Сиванські будинки в плані прямокутні, часто багатоповерхові. Житло складається з декількох приміщень різного призначення: вітальня, житлова кімната, ванна, кухня. Комора і хлів для худоби розташовані на першому поверсі. Коли батько одружує своїх дітей, він надбудовує над своїми нові приміщення для молодят, — такий собі патріархальний будинок. Таким чином, місто постійно росте вгору. Плоский дах будівлі перекривається пальмовими стовбурами, а іноді ще й оливковими гілками. Деревину вкладають перпендикулярно перетинаючи стебла між собою, тоді цей каркас заповнюють глиною. Дах нижнього поверху водночас є підлогою для верхнього.
Залишки старого міста-фортеці Шалі є типовим зразком традиційної пустельної архітектури. Схожі споруди збереглися в оазах Західної Сахари й Марокко. Будинки, що могли налічувати до 5-6 поверхів, стояли тісно один до одного й утворювали складну заплутану систему виходів і переходів. Будівлі були розташовані невеликими терасами, і все це переплетено лабіринтом сходів. Здалеку місто нагадувало стільники. Основним матеріалом, що використовувався при будівництві Шалі, був кершиф. Єдиним, але суттєвим, недоліком цього матеріалу є відсутність у нього водостійкості. Це й засвідчила катастрофа, що сталася 1926 року.
Руйнування Шалі через сильний дощ спонукало жителів Сиви до пошуків альтернативних будівельних матеріалів, і вони звернулися до іншого місцевого матеріалу — «вапнякового гіпсу» (сиван. і араб. tob). Вапняк видобувають у двох кар'єрах у скелях, розташованих приблизно за 20 км від Сиви. Цей матеріал економічніший за кершиф, але має гірші теплові властивості. У збудованому з вапняку приміщенні холодно взимку і спекотно улітку. Зникання кершифу як основного будівельного матеріалу зробило революцію у вигляді Сиви, це не лише колір будівель, а й організація проживання в оазі. Місто-вулик змінили окремі будинки, вишикувані вздовж вулиць.
Незважаючи на зміну уподобань, «солоний мул» все ще продовжує використовуватись у сиванському будівництві. В Сиві навіть розрізняють мулярів, що спеціалізуються на мулі (сиван. abenney ne-tlaght) або на «вапняковому гіпсі» (сиван. abenney ne-tob).
Протягом XX ст. Сива поступово ставала ближчою до долини Нілу і піддавалась впливу єгипетської національної культури. Зовнішні чинники мали глибокий вплив на характер житлового будівництво в оазі. Традиційна архітектура Сиви поступово зникла. Стали масово ставити дешеві житлові будинки з бетонних блоків. Подібне будівництво було звичайною практикою в усьому Єгипті. Місцеві жителі сприймають такі бетонні блоки як ознаку модернізації. Тепер Сива стала зовні схожа на села, розташовані в долині Нілу.
Суспільство
Як і інші берберські народи, сиванці живуть в умовах патріархального суспільства, в якому домінують чоловіки. Сиванці є мусульманами, тому життя в місцевій громаді будується за нормами мусульманського права.
Містом і досі керує рада шейхів (старійшин), яка представляє 10 сиванських колін (родів), всі вони чоловіки. Хоча старійшини повинні обиратись, у реальному житті сини часто успадковують посаду батька. Шейхи в своїй діяльності керуються сиванськими законами ще XIII ст., а також Корану. Дотримання власних традицій, відмінних від єгипетської культури, сприяє збереженню цієї унікальної місцевої спільноти.
Майнові відмінності є дуже важливими в Сиві. Сади (atil, у множині itilen) перебувають у приватній власності, але визначення меж володінь для сторонньої людини становить справжню головоломку. Проте місцеві жителі чудово знають свої володіння.
Спадщина передається за чоловічою лінією. Релігійні правила визначають також, яку частину спадщини чоловіка отримує вдова, а яка ділиться між дітьми, з повною долею для синів і половинною для дочок.
Шлюб у сиванців патрилокальний, дружина йде жити в родину чоловіка. Зазвичай сиванці мають одну дружину, але мати декілька дружин не забороняється. Дівчата тут часто одружуються у віці 14 років. При виборі подружжя зазвичай головним фактором є належність молодих до певного роду. Поширеним явищем є шлюб між двоюрідними братами та сестрами. Мішані шлюби з представниками інших народів є рідкісним явищем.
Сиванське суспільство вважається дуже консервативним, навіть за єгипетськими мірками. Шляхи комунікації людей чітко поділяються за статевою ознакою, існує умовно жіночий (внутрішній) простір та чоловічий (зовнішній) простір.
Раніше жінки були взагалі практично замкнені в домашніх стінах. Вулицею вони могли ходити лише на невелику відстань, лише у супроводі чоловіка і лише з голови до ніг загорнутою в паранджу з тканини синього кольору, яку тут звуть тарфутет (tarfutet). Тепер правила не такі суворі, але все одно жінки можуть з'являтися в громадських місцях лише вкриті тарфутетом. Особливо це стосується заміжніх жінок. Спілкуватися сиванки можуть лише з вуличними торговцями тканинами, це єдині чужі чоловіки, з якими вони контактують. На базар жінки не ходять, це роблять лише чоловіки, жінки можуть послати туди власного малолітнього сина. Працювати вони можуть лише іноді під час збирання врожаю фініків і оливок, коли сім'я змушена завершити всі роботи в стислі терміни.
Чоловіки увечері збираються за віковими групами в спеціальних громадських закладах, які є в кожному районі міста. Тут вони спілкуються, обмінюються новинами, слухають музику, співають, танцюють або дивляться телевізор, а ще п'ють місцевій самогон з фініків. Традиційним місцем зустрічей друзів є басейни біля джерел. Сюди чоловіки приходять купатися. Раніше існували спеціальні джерела для прання, які відвідували виключно жінки. Тепер ця традиція не практикується.
У минулому сиванські молоді неодружені чоловіки та підлітки об'єднувались в особливий стан загала (zaggâla, zagalla), який інтегрував такі поняття як «віковий клас», «робочий клас», «військова каста». Їх відразу можна було впізнати завдяки особливому одягу. Загала заборонялося перебувати в місті, зустрічатися із жінками. Вони жили в гаях за стінами фортеці, тут ще у XIX ст. існували укріплені поселення загала. Загала становили головну робочу силу в сільському господарстві Сиви. Вони ж були військовою силою, яка захищала оазу від вторгнення агресора. У межах загала нормою вважалися гомосексуальні стосунки.
Тепер інституту загала більше не існує, але серед сиванської молоді й досі домінують стандарти толерантності стосовно гомосексуальності, вживання алкоголю, конопель.
Традиційні свята
Поряд із мусульманськими святами, сиванці мають також власне традиційне свято, відоме як Туристичний Фестиваль (англ. Tourist Festival). Його щороку відзначають у жовтні, коли місяць буває у повні, іноді воно припадає вже на листопад. Жодного стосунку з туризмом воно не має, навпаки, іноземних туристів на це свято не запрошують. «Туристами» є лише члени сиванської громади. Всі вони пішки підіймаються на гору Дакрур (Gabal al Dakrur, Gebel Dakrur), розташовану поблизу озера Зейтун (Birket Zeitun). Беруть участь і дорослі, і діти. Для декого такий підйом може бути доволі складним.
Туристичний Фестиваль триває три дні. Це духовне й релігійне свято сиванського народу 200-літньої давнини. Люди збираються на вершині гори, щоб разом помолитися, прославити Бога і пророка Мухаммеда. Вони вдягають свій кращий одяг і прикраси. Символічно, що протягом Туристичного Фестивалю люди мають владнати всі суперечки й конфлікти, які накопичились протягом року. Це традиційне свято примирення «східняків» і «західняків». Під час свята відбуваються й заручини. Туристичний Фестиваль — це ще й свято врожаю.
За день до того, як почнеться свято, кожен сиванець жертвує гроші і хліб у найближчій мечеті, які будуть використані для приготування ритуальної страви фетта (fatta, хліб, замочений у м'ясному бульйоні). Увечері того ж дня на м'ясо забивають худобу, а на світанку на спеціальному майданчику, розташованому на підвищенні, готують їжу для бенкету. Туристичний Фестиваль — це гомінке свято, проходить ярмарок, на продаж виставляють виставляють вироби сиванського ремесла, продукти харчування та інші товари. Кожного дня людям, що зібралися поїсти, роздають фетту. Підготовка до бенкету, розподіл і споживання страв мають чіткі церемоніальні процедури, які символізують рівність і гармонію місцевого суспільства. На ранок четвертого дня сиванці вдягають білий одяг і збираються біля підніжжя гори. Вони проходять ходою через пальмові й оливкові гаї до могили сиванського святого. На чолі ходи йдуть старійшини і вожді 10 сиванських племен. Завершується дійство спільною молитвою, релігійними співами, рукостисканням і теплим прощанням.
Спільною церемонією сиванських чоловіків і жінок є весілля. Їх проводять на спеціально відведених для цього майданчиках, які мають статус колективного простору.
За традицією, наречена вдягається в найкраще вбрання, розпущене волосся заплітається в кіски. Кожна сиванська дівчина сама виготовляє свій весільний посаг, це показує її майстерність в традиційних ремеслах. Кожен виріб вигадливо вишивають маленькими червоними, помаранчевими і чорними елементами, які відходять від центрального кола, що розташовується на грудях. Весільний одяг також прикрашають перламутровими кнопками й амулетами.
Напередодні весілля молоду відводять до ставка. Тут стара жінка купає її та вилучає срібний диск невинності, що висить у неї на шиї. По дорозі додому сім'я нареченого перехоплює молоду й наділяє її багатьма дарами. Серед дарів сукні, сім з яких потрібно вдягнути одна поверх іншої в день весілля.
Ментальність
Для сиванців їхня оаза — це центр світу. За пустелею знаходиться Мерса-Матрух, далі на узбережжі розташована Александрія, Каїр майже відсутній на їхній географічній мапі, решта ж світу для них узагалі невпорядкована. На південь іде лише пустеля, порожня й ворожа країна, земля арабів-бедуїнів.
Місцеві єгиптяни чітко відділяються від корінного населення, вони єдині (за винятком рідкісних тут туристів) відвідують кафе. Ці установи для сиванців є синонімом аморального життя.
Хоча сиванці й бедуїни є торговими партнерами, їхні світи поділені. Сиванці можуть говорити арабською, бедуїни ж не знають сиванської. Бедуїни селяться в периферійних частинах оази.
У Сиві роблять місцевий алкогольний напій (lagbi або lagmi) і вживають його (у невеликих дозах) на вечірках або з друзями.
Берберська мова Сиви ніколи не мала писемності, яка б давала можливість записати й таким чином передати майбутнім поколінням основи сиванської історії та культури. Але сиванські жінки мають власну систему передачі інформації з покоління в покоління. Вони мають багатий набір символів, які вишивають шовковими нитками на тканині. Ці символи вони відтворюють, вплітаючи кольорові смужки тканини в кошики, розмальовуючи червоною вохрою керамічні вироби, а ще наносять хною на руки та ноги нареченої. У такий спосіб передаються основи сиванського життя та світогляду. Все це було, зокрема, й невід'ємною частиною приданого нареченої. Сиванські жінки століттями навчали своїх дочок цій мови хитромудрих символів, пояснюючи їх приховане значення.
Нині й матері, і дочки дивляться телевізор. Вони мають мало часу на творчі ремесла, обмежуючи свої зусилля роботою по домогосподарству. Жінки бажають дивитися на красунь-телезірок. Замість кошиків і керамічних горщиків вони вже давно використовують пластикові контейнери та посуд з алюмінію. Тепер вони шиють одяг і купують взуття, які відповідають їх новим ідеалам краси.
Зважаючи на зростаючий зовнішній тиск і загрозу сиванській традиційній культурі місцевий антрополог Фатхі Малім (Fathi Malim) написав і опублікував у грудні 2001 р. книжку «Oasis Siwa: From the Inside», в якій задокументував ряд унікальних аспектів сиванського життя та культури; окремі розділи присвячені пологам, весіллю, шлюбу, похоронам, фольклору, медицині. Але старійшини оази визнали цю книжку недоречною й образливою, адже вона відкриває чужинцям інтимні подробиці життя народу. Авторові пригрозили вигнанням із громади. Зважаючи на таку реакцію спільноти, Фатхі Малім вирішив поки що припинити заплановані видання наступних матеріалів.
Новітні зміни і тенденції
Дорога, побудована до Сиви 1985 р., відкрила оазу для зовнішнього світу. Вона дала початок економічному розвитку та інтеграції в світову економіку. Швидко змінюється побут сиванців. Поширюються нові товари й технічні засоби, впроваджуються нові технології. Все це загрожує втратою автентичних традицій народу. На ці тенденції звернула увагу міжнародна організація з якості навколишнього середовища Environmental Quality International (EQI) зі штаб-квартирою в Єгипті. Щоб зупинити процес, вона розробила й впроваджує ряд програм, спрямованих на збереження унікальних місцевих технологій будівництва, вишивки й сільськогосподарського виробництва.
У місті Сіва є державна лікарня, але обслуговує вона лише чоловіків.
Більшість місцевих дітей відвідує школи. Деякі із сиванців, серед них є й жінки, отримали вищу освіту в університетах Єгипту.
Джерела
- Vincent Battesti. «Pourquoi j'irais voir d'en haut ce que je connais déjà d'en bas ?», Centralités et circulations: comprendre l'usage des espaces dans l'oasis de Siwa. Égypte — Monde Arabe, CEDEJ, 2006, 3e série (3, «Terrains d'Égypte, anthropologies contemporaines» (V. Battesti et N. Puig dirs)), pp. 139-179 (фр.)
- Alfred Janata. Towards a History of Siwi Things. Egypt: The Oasis of Amun-Siwa. Work in Progress — 1991 (англ.)
- Mostafa Lameen Souag. Grammatical Contact in the Sahara: Arabic, Berber, and Songhay in Tabelbala and Siwa. SOAS, University of London. 2010 (англ.)
- Khalil Abou El Nasr. Siwa. Resort of Kings. Saudi Aramco World, July/August 1979, pp. 30-35 (англ.)
- John Watson. An Overview of the Siwa Oasis in Egypt: Part I: Geology and Geography. Egypt Travel Guide — Tour Egypt (англ.)
- Belkacem Lounes (février 1999). L'oasis de Siwa, une légende à l'autre bout de Tamazgha?[недоступне посилання з липня 2019]. Kabyle.com (фр.)
- Berber, Siwa in Egypt. Joshua Project (англ.)
- Jimmy Dunn. The History of the Siwa Oasis. Egypt Travel Guide — Tour Egypt (англ.)
- The Siwa Oasis — An Adventure Travel Destination Like No Other. Ker & Downey. Posted on June 3, 2009 (англ.)
- . SEGAP — Siwa Egyptian German for Agricultural Production (англ.)
- Hsain Ilahiane. Historical Dictionary of the Berbers (Imazighen), p. 111-113: Siwa. Series: Historical Dictionaries of Peoples and Cultures (Book 5). Scarecrow Press , 2006. (англ.)
- Torben B. Larsen. Siwa. Oasis Extraordinary. Saudi Aramco World, September/October 1988, pp. 2-7 (англ.)
- Siwa.com. Culture. Environmental Quality International (EQI) (англ.)
- Vincent Battesti. De l'habitation aux pieds d'argile Les vicissitudes des matériaux et techniques de construction à Siwa (Égypte). Journal des Africanistes, 2006, Tome 76, fascicule 1, Sahara: identités et mutations sociales en objets, p. 165—185 (фр.)
- A. A. Shetawy, M. M. Abdel-Latif. Echoes of the Environment: Housing Patterns in Siwa Oasis, Egypt. Ain Shams Journal of Architectural Engineering, Vol. 2, 2008. ISSN 1687-8604 (англ.)
- Siwan Anthropologist Sparks Controversy. Cultural Survival (англ.)
- Siwa. The sweetest oasis. LookLex (англ.)
Примітки
- Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). Siwi. A language of Egypt. Ethnologue: Languages of the World, 20th ed., 2017. Процитовано 9.07.2017.(англ.)
- Berber, Siwa in Egypt. Joshua Project, 2017. Процитовано 9.07.2017.(англ.)
- Mostafa Lameen Souag. Grammatical Contact in the Sahara: Arabic, Berber, and Songhay in Tabelbala and Siwa (PDF). SOAS, University of London. 2010. Процитовано 9.07.2017.(англ.)
- Khalil Abou El Nasr. Siwa. Resort of Kings. Saudi Aramco World, July/August 1979, pp. 30-35. Процитовано 9.07.2017.(англ.)
- Lameen Souag. Siwa and its significance for Arabic dialectology. Zeitschrift für Arabische Linguistik (51), 2009, pp. 51-75. Процитовано 9.07.2017.(англ.)
- Siwi. Glottopedia. Процитовано 9.07.2017.(англ.)
- Belkacem Lounes (février 1999). L'oasis de Siwa, une légende à l'autre bout de Tamazgha?. Kabyle.com, 2002. Процитовано 9.07.2017.[недоступне посилання з липня 2019](фр.)
- Alfred Janata. Towards a History of Siwi Things. Egypt: The Oasis of Amun-Siwa. Work in Progress — 1991. Процитовано 9.07.2017.(англ.)
- Jimmy Dunn. The History of the Siwa Oasis. Egypt Travel Guide — Tour Egypt. Процитовано 9.07.2017.(англ.)
- Historical Treasures. Old Shali. Siwa.com. Процитовано 9.07.2017.(англ.)
- Berber. Image House. Egypt's Biodiversity. Процитовано 10.07.2017.(англ.)
- . A Traveller's Tale, October 16, 2014. Архів оригіналу за 25.05.2017. Процитовано 13.07.2017.(англ.)
- Gavin Long. The Capture of Giarabub. Australia in the War of 1939-1945, Ch. 12, pp. 287-304. Canberra Australian War Memorial. First published 1952. Reprinted (with corrections) 1961. Процитовано 15.07.2017.(англ.)
Посилання
- Сіва, ідилічна оаза. Voloцюги. Лютий 2003 (укр.)
- Siwa.com. Environmental Quality International (EQI) (англ.)
- . Somewhere Different. Breb Maramures Romania & Siwa Egypt — Adventure Villa Holidays (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sivanci Siwa Siwis Isiwan berberskij narod sho naselyaye oazu Siva sivan Isiwan arab واحات سيوة Waḥat Siwah roztashovanu na pivnichnomu zahodi Yegiptu v dekilkoh desyatkah kilometriv vid kordonu z Liviyeyu SivanciSivanska divchinka v nacionalnomu vbranniKilkist20 000 2013 Areal Yegipet oazi Siva i Kara Liviya oaza DzhagbubRasayevropeoyidiVhodit doberberiMovasivanska arabskaReligiyaislam Siva najzahidnisha z oaz Yegiptu i vodnochas ce najshidnishij rajon de govoryat berberskoyu movoyu yaksho ne rahuvati krihitnu oazu Kara za 120 km na pivnichnij shid vid Sivi de takozh govoryat sivanskoyu Na zahodi mezhi berberskogo svitu syagayut Marokko Kanarskih ostroviv ta Mavritaniyi Siva malo nagaduye te sho mozhna pobachiti v dolini Nilu Miscevi zhiteli vidriznyayutsya vid yegiptyan odyagom tradiciyami sposobom zhittya mentalitetom Voni govoryat vlasnoyu sivanskoyu movoyu zhivut v osoblivomu sivanskomu sviti Tisyachi rokiv izolyaciyi sered velikoyi j nevblagannoyi pusteli dozvolili sivanskij spilnoti stvoriti unikalni kulturni tradiciyi metodi budivnictva stili vishivki ta sistemi silskogospodarskogo virobnictva yaki vidriznyayutsya svoyeyu krasoyu i garmoniyeyu z navkolishnim seredovishem Trivala izolovanist naklala svij vidbitok na svitosprijnyatti miscevogo naselennya yake protistavlyaye vlasnu sivansku spilnotu reshti lyudstva sho ne ye sivancyami 1985 r asfaltovane shose prokladene vid seredzemnomorskogo portovogo mista Mersa Matruh pov yazalo Sivu iz zovnishnim svitom Faktichno lishe pislya cogo pro neyi diznalisya v sviti Ta j zaraz navit u Yegipti malo komu vidomo pro isnuvannya ciyeyi unikalnoyi oazi Sivanci mayut kolir shkiri vid legko korichnevogo do seredno korichnevogo temno kari ochi hvilyaste volossya i pomitno vuzku golovu Sporidnene za movoyu naselennya zhive v susidnij oazi Kara a takozh v oazi Dzhagbub roztashovanij po toj bik kordonu z Liviyeyu RozselennyaOaza Siva zahovana sered Zahidnoyi pusteli Yegiptu yaku she nazivayut Velikim pishanim morem Ce odin iz najposushlivishih rajoniv svitu yakij ye chastinoyu velikoyi pusteli Sahara 500 km piskiv viddilyayut Sivu vid dolini Nilu na shodi i 250 km vid uzberezhzhya Seredzemnogo morya na pivnochi Najblizhcha do Sivi velika yegipetska oaza Bahariya roztashovana priblizno za 350 km na shodi Rajon maye priyemnij klimat tut holodno vzimku spekotno vlitku i pomirno teplo navesni i voseni Hmar i doshiv praktichno ne buvaye Velicheznoyu buvaye riznicya temperatur mizh dennoyu spekoyu ta nichnim holodom a to j zamorozkami Vlitku cya riznicya mozhe syagati 70 80 gradusiv Sivanci stanovlyat absolyutnu bilshist naselennya oazi Siva lishe v selah Maraki Maraqi i Bahadzh el Din Bahaj al Din Bahay al Din roztashovanih sered pishanih dyun zhivut arabi beduyini Bilshist meshkanciv oazi prozhivaye v yiyi golovnomu misti yake takozh nazivayetsya Siva V poshukah roboti sivanci z yavilisya v inshih mistah Yegiptu a takozh u naftovidobuvnih rajonah Liviyi ChiselnistLamin Suag Lameen Souag 2009 posilayuchis na dani perepisu naselennya Yegiptu 2006 r zrobiv ocinku chiselnosti sivanciv nosiyiv sivanskoyi movi Za danimi cogo perepisu naselennya oazi Siva stanovilo 15 886 osib Do nih vin dodav neveliku kilkist zhiteliv oazi Kara do 300 osib ta vidnyav arabiv beduyiniv zhiteliv malenkih sil Maraki i Bahadzh el Din a she neveliku grupu arabiv yegiptyan sho zhivut u misti Siva Na zhal tochna chiselnist arabskogo naselennya Sivi nevidoma ot i vihodit priblizna chiselnist sivanciv u 15 000 osib 2006 Proekt Etnolog ocinyuye chiselnist nosiyiv sivanskoyi movi u 20 000 osib 2013 a Joshua Project navodit chiselnist sivanciv stanom na 2017 rik 22 000 osib MovaDokladnishe Sivanska mova Sivanska mova vlasna nazva dzhlan isivan zlan n isiwan ǧlan n isiwan nalezhit do shidnoyi gilki berberskih mov Vona vidznachayetsya arhayizmom i velicheznoyu kilkistyu arabskih zapozichen Vlasnoyi pisemnosti ne maye Literaturnoyu dlya sivanciv ye arabska Vona zh ye movoyu shkilnogo navchannya Persha uryadova shkola bula zbudovana 1928 r U 1980 h rr z yavilosya yegipetske telebachennya Shkola i telebachennya ye potuzhnimi chinnikami yaki vplivayut na movne seredovishe Sivi osoblivo na molode pokolinnya Postijno zbilshuyetsya kilkist kontaktiv z arabskim naselennyam Bagato molodih sivanciv yidut na zarobitki do Aleksandriyi abo do Liviyi a inodi j dali napriklad do Kataru Pidzarobivshi dostatno groshej voni povertayutsya nazad shob stvoriti sim yu Prirodno sho ci lyudi bilshe prizvichayilis do arabskoyi movi Z inshogo boku she v 1960 i roki sivanski zemlevlasniki stali najmati robitnikiv z Verhnogo Yegiptu a pochinayuchi z 1980 h rokiv rozshirennya industriyi turizmu privablyuye do Sivi arabomovnih lyudej z usogo Yegiptu Tak z yavilasya arabska gromada na teritoriyi oazi Rezultatom cih procesiv stalo te sho praktichno vsi sivanci koristuyutsya krim ridnoyi she j arabskoyu movoyu Prote nezvazhayuchi na taku situaciyu vsi sivanci v povsyakdennomu zhitti prodovzhuyut koristuvatisya perevazhno vlasnoyu sivanskoyu movoyu Zhodnih oznak perehodu na arabsku ne pomitno batki prodovzhuyut govoriti z ditmi ridnoyu movoyu Z inozemcyami spilkuyutsya arabskoyu dehto znaye takozh anglijsku ReligiyaMechet korolya Faruka v Sivi Za virospovidannyam sivanci ye musulmanami sunitami Prote islam tut zaznav silnogo vplivu z boku miscevoyi narodnoyi religiyi poshirenoyi v kulturnomu seredovishi berberskih narodiv Bagato doislamskih tradicijnih viruvan zberigayetsya j dosi Misceve naselennya duzhe religijne Sivanci dotrimuyutsya vsih kanoniv islamu vidznachayut vsi golovni musulmanski svyata Kilkist mechetej na dushu naselennya ye nadzvichajno visokoyu Tradiciyi duzhe suvori osoblivo po vidnoshennyu do zhinok Ti duzhe ridko z yavlyayutsya na lyudyah na vulici voni zavzhdi povnistyu zagornuti u chorne U gromadskih miscyah vklyuchayuchi magazini j kafe nikoli ne chuti muziki Natomist majzhe ves den krutyat audiokaseti z musulmanskimi propovidyami Sivanski choloviki duhovno keruyutsya nastanovami sufijskogo ordenu Senusiya angl Sanusiya sho mistyat suvorij moralnij kodeks IstoriyaPredki berberiv vzhe ponad 10000 rokiv tomu meshkali na uzberezhzhi Pivnichnoyi Afriki Zgodom zavojovniki vidtisnili yih u vnutrishni rajoni Tochno nevidomo koli same berberi zaselili oazu Siva ale z yavilisya voni tut do poyavi arabiv u Pivnichnij Africi v VII st Yegipetskij arheolog Ahmed Fahri Ahmed Fakhry 1973 interpretuyuchi koptski hroniki vislovlyuye pripushennya sho na pochatku VII st Sivu naselyali berberi masaki Masacaes Pro berberskij etnichnij harakter naselennya Sivi svidchat povidomlennya serednovichnih arabskih geografiv V XI st al Bekri vidznachaye sho yiyi zhitelyami buli berberi a ne arabi U nastupnomu stolitti al Idrisi navodit novi svidchennya i govorit sho v oazi krim miscevih berberiv zhila she j grupa osilih arabiv Piznishe cya arabska gromada bilshe ne zgaduyetsya U XV st al Makrizi vidznachaye sporidnenist sivanskoyi movi iz zenetskoyu osnovnoyu berberskoyu Roztashovana na starodavnomu berberskomu karavannomu shlyahu oaza prijnyala pevnu kilkist inozemnih viziteriv i pri comu zberegla bilshu chastinu svoyeyi davnoyi spadshini Toj fakt sho sivanska mova bilshe pov yazana iz movami sokna Sokna ta fodzhaha El Fogaha v centralnij Liviyi i navit nafusi Nafusi na pivnichnomu zahodi ciyeyi krayini nizh iz susidnoyu movoyu audzhila Awjila navodit na dumku sho vzhe pislya arabskogo zavoyuvannya vidbulasya yakas migraciya berberiv iz zahodu yaka zaminila poperednye naselennya Pevnoyu miroyu ce pidtverdzhuye Sivanskij manuskript miscevij litopis yakij povidomlyaye sho deyaki sivanski plemena do XIII st prijshli z Dzhebel Yafrin Jabal Yafrin sho na pivnichnomu zahodi suchasnoyi Liviyi Siva piddavalas chislennim napadam kochovih arabiv beduyiniv yaki postijno grabuvali zhiteliv oazi Yak rezultat za Sivanskim manuskriptom na pochatok XIII st naselennya oazi skorotilasya lishe do 49 osib 1203 r ci zalishki zbuduvali na pagorbi misto fortecyu Shali j shovalisya za jogo murami U ti chasi Siva bula nezalezhnoyu respublikoyu Chiselnist naselennya zrostala i v XV st za stinami forteci vzhe prozhivalo blizko 700 zhiteliv Zrostala j ekonomika Sivi osvoyuvalis novi zemli nadlishki produkciyi finiki apelsini zernovi eksportuvatisya v inshi krayi Sivanskij manuskript takozh svidchit pro napruzheni stosunki mizh dvoma gromadami Sivi korinnimi zhitelyami oazi sho zhili na shodi Shali ta novimi poselencyami yaki zajmali zahidnu chastinu mista Konflikti mizh nimi stali normoyu zhittya oazi periodichno vidbuvalisya korotki ale duzhe aktivni j bezkompromisni sutichki buli poraneni j zagibli 1820 roku oaza bula zahoplena vijskom pravitelya Yegiptu Muhammeda Ali Sivanci chinili sprotiv bij trivav protyagom 3 godin ale zhiteli oazi ne mali zhodnih shansiv u protiborstvi z armiyeyu yaka mala na ozbroyenni suchasnu artileriyu Siva staye chastinoyu Yegiptu Na zhiteliv oazi bula nakladena dovoli velika danina sho viklikalo nevdovolennya miscevogo naselennya Sivanci neodnorazovo vidmovlyalisya splachuvati daninu a chuzhinciv yak tilki vijska zalishali oazu viganyali zi svoyeyi gromadi Vreshti 1829 roku nepokirnu oazu bulo priborkano i znovu zbrojnoyu siloyu Yegiptyani buli bezzhalnimi 18 shejhiv bulo stracheno 26 inshih vislano z oazi Siva vtratila svobodu ale bilshe ne zaznavala napadiv z boku beduyiniv Upershe pislya 1200 roku zhiteli oazi stali buduvati sobi zhitlo za mezhami ukriplenogo mista hocha bilshist za zvichkoyu ne hotila cogo robiti 1855 roku susidnya oaza Dzhagbub staye stoliceyu ordenu Senusiya Senusiti vstanovili kontrol i nad Sivoyu Voni mali pidtrimku sered zahidnoyi chastini sivanciv todi yak shidnyaki perebuvali v opoziciyi do yih vladi Pid chas chergovogo vnutrishnogo sivanskogo konfliktu sho stavsya 1898 roku nezvazhayuchi na pidtrimku svoyih patroniv zahidnyaki zaznali porazki i senusiti musili na deyakij chas utekti v Dzhagbub Ruyini Shali suchasne foto U kinci XIX na pochatku XX st geopolitichna situaciya v Pivnichnij Africi zminilasya cherez vtorgnennya yevropejskih kolonizatoriv Velika Britaniya zahopila Yegipet a Italiya Liviyu Pustelni rajoni lishalisya pid kontrolem senusitiv Eskalaciya konfliktu stalasya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni koli senusiti primknuli do turkiv i ogolosili vijnu italijcyam ta britancyam Cya avantyura skinchilasya dlya nih porazkoyu Pri comu Siva dovshe za bilshist inshih oaz perebuvala v rukah senusitiv vona protrimalas do 1917 roku Sivanci pid chas voyennih dij namagalisya trimatis podali vid oboh storin konfliktu j bilshu chastinu chasu perehovuvalis v grobnicyah gori Merciv Za ugodoyu mizh Italiyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu 1919 r oaza Dzhagbub vidijshla do pershoyi z nih a oaza Siva do drugoyi Cej kordon zgodom buv uspadkovanij nezalezhnimi Liviyeyu 1951 ta Yegiptom 1922 Sporidnene naselennya oaz bulo rozdilene derzhavnim kordonom 1926 roku nebachena dosi zliva viruvala v Sivi protyagom 3 dniv Vona zavdala tyazhkoyi shkodi mistu Shali zrujnuvavshi bilshu chastinu starodavnoyi forteci Yiyi glinobitni budivli bukvalno roztanuli pid doshem Znachna yih chastina bula zrujnovana reshta stala nebezpechnoyu dlya zhittya Lyudi musili pokinuti svoyi domivki Tak sili prirodi priskorili budivnictvo novogo poselennya za mezhami staroyi forteci Hocha Siva j perebuvala v skladi Yegiptu realnogo vplivu ne neyi uryad krayini dovgij chas ne mav Misceva berberska gromada prodovzhuvala yak i ranishe zhiti vlasnim avtonomnim zhittyam Lokalni boyi sho vidbuvalisya tut v chasi Drugoyi svitovoyi vijni takozh malo poznachilisya na zhitti sivanciv Natomist susidnya oaza Dzhagbub zalishila slid v istoriyi geroyichnoyu oboronoyu miscevogo italijskogo garnizonu yakij z grudnya 1940 r do kvitnya 1941 r vitrimuvav oblogu britansko avstralijskih vijsk Perelomnimi dlya Sivi stali 1980 i roki bulo pobudovane shose mizh Mersa Matruh i Sivoyu do oazi prijshli elektrika telebachennya betonni budivli turizm Izolyaciya sivanskogo narodu vidijshla v minule Etnografichni grupiTradicijno sivanci podilyayutsya na zahidnyakiv arab gharbiyyin sivan takhsib ta shidnyakiv arab sharqiyyin sivan il lifaya Kordon mizh nimi v minulomu navpil podilyav fortecyu Shali Sogodni nova liniya podilu prohodit cherez veliku novu mechet roztashovanu bilya shidnogo pidnizhzhya Shali Cej podil ye vidgolosom minulogo z jogo vijnami bijkami ta superechkami suprotivnikiv sho zalishilo pomitnij slid u miscevomu folklori Zaraz podil mizh grupami nosit bilshe psihologichnij harakter chitkih teritorialnih mezh mizh nimi ne isnuye Ale j sogodni zahidnyaki ta shidnyaki ne mayut mizh soboyu niyakoyi spivpraci kozhna grupa vvazhaye sebe krashoyu za inshu Etnografichnoyu grupoyu sivanciv ye naselennya oazi Kara Za movoyu ta kulturoyu voni ne vidriznyayutsya vid zhiteliv Sivi ale mayut inshe etnichne pohodzhennya Uvazhayut sho karanci stanovlyat sumish arabiv berberiv ta chornoshkirogo naselennya Sudanu Dlya sivanciv voni ye nashadkami rabiv vikuplenih zi starih karavaniv Ce klejmo lezhit na karancyah i dosi I spravdi ci lyudi zovni nagaduyut silskih zhiteliv na zahodi Sudanu U karanciv takozh isnuye podil na shid zahid She na pochatku 1940 h rokiv v oazi Dzhagbub zhilo blizko 4000 berberiv Prote nevidomo skilki yih zalishilosya zaraz i chi zberigayut voni j dosi berbersku kulturu GospodarstvoFinikovi palmi Olivkove derevo Bilshist sivanciv zajnyata v agrarnomu sektori Osnovu miscevoyi ekonomiki stanovit zroshuvane kultivuvannya finikovih palm i olivkovih derev Na teritoriyi Sivi ye blizko 12 000 feddaniv 5 000 ga silskogospodarskih zemel Za ocinkami v oazi roste 250 tisyach finikovih palm i 30 tisyach olivkovih derev Finiki ta olivki zabezpechuyut osnovnij dohid miscevim zhitelyam Dlya vlasnogo spozhivannya sivanci viroshuyut ovochi pshenicyu yachmin proso bobi cibulyu a takozh inzhir vinograd abrikosi apelsini ta inshi silskogospodarski kulturi She tut viroshuyut veliku kilkist lyucerni yaka jde na korm dlya hudobi a takozh na eksport Trimayut riznih tvarin veliku rogatu hudobu kiz vislyukiv sobak ta trohi ovec Verblyudiv sivanci ne trimayut hocha voni j vikoristovuyutsya v karavannij torgivli Sivanski fermeri prodovzhuyut viroshuvati i zbirati urozhaj tak samo yak ce robili yih predki protyagom bagatoh tisyacholit Silskogospodarski roboti ye perevazhno cholovichoyu spravoyu Zhinki ta divchata tut ne pracyuyut yak ce zavedeno u arabiv Vsi silskogospodarski zemli Sivi skladayutsya z doglyanutih sadiv z produmanoyu sistemoyu polivu ta drenazhu Miscevi lyudi duzhe pikluyutsya pro zemlyu ta roslini Sad ce ne tilki robota a j zadovolennya Sim ya yiyi cholovicha polovina mozhe dekilka tizhniv provoditi na silskogospodarskih robotah u sadku zhivuchi v legkij hatinci abo navit u nameti Vlitku koli v misti stoyit speka tut panuye proholoda Diti u suprovodi batkiv tut navchayutsya pracyuvati voni otrimuyut nevelichki zavdannya napriklad vipolyuyut bur yan Godinami grayuchis u pisku mali sivanci stvoryuyut tut miniatyurni lyalkovi sadki Sivanska kareta Osnovnij vid miscevogo transportu vozik zapryazhenij vislyukom sivanci nazivayut jogo karetoyu Siva butilyuye miscevu prirodnu mineralnu vodu sho nosit nazvu oazi j postachaye yiyi v magazini vsogo Yegiptu RemeslaSribne namisto Robota sivanskih majstriv Sivanci mozhut pohvalitis rozmayittyam svoyih tradicijnih mistectv i remesel sered yakih sribni yuvelirni virobi pleteni koshiki ruchna vishivka na polotni odyazi ta aksesuarah kilimi ta inshi pobutovi predmeti Voni ye vtilennyam dushi narodu j visoko cinuyutsya za svoyu krasu ta majsternist vikonannya Vrazhayut sivanski yuvelirni virobi Sered nih nizhni ale vodnochas micni skladni namista z pidviskami riznoyi formi a she veliki rizbleni brasleti ta kilcya zrobleni zi sribla j vishitoyi shkiri prikrasheni koralami perlami burshtinom rakovinami ta inshimi prirodnimi materialami a takozh vazhki serezhki z lancyuzhkiv i dzvonikiv Ostanni zanadto vazhki shob nositi yih u vuhah voni zvablivo zvisayut na shkiryanih smuzhkah po obidva boki golovi Sribni virobi sivanskih majstriv mayut visoku yakist i koristuyutsya popitom sered kolekcioneriv v usomu sviti Voni podibni do virobiv yaki vigotovlyayut u Pivnichnij Africi ale vidminni vid inshih rajoniv Yegiptu Ne odne pokolinnya sivanskih zhinok prikrashalo vishivkoyu domotkani tkanini z bavovni shkiryanij muar i polotno z Verhnogo Yegiptu Z yih ruk vihodili nadzvichajnoyi krasi i hudozhnogo oformlennya vishiti tkanini vishukani sukni halati ta golovni ubori prikrasheni starovinnimi monetami i perlamutrovimi knopkami Duzhe cikavimi ye barvisti koshiki z palmovogo listya prikrasheni riznokolorovimi nitkami a takozh vovnyani kilimi j dorizhki v yaskravih kolorah z geometrichnim dizajnom BudivnictvoPri budivnictvi sivanci zdavna vikoristovuvali miscevi materiali Najpopulyarnishim sered nih buv tak zvanij solonij mul abo kershif arab karshif sivan tlaght Ce gotova sumish glini soli j tonkogo pisku yakoyi ye vdostal u miscevih solonih ozerah Z neyi formuyut siricevu ceglu yaka protyagom stolit bula v Sivi osnovnim budivelnim materialom Material duzhe poristij Koli kladut stini zv yazuyuchim rozchinom ye toj samij solonij mul ale v rozridzhenomu stani Tak utvoryuvalis tverdi j dosit micni monolitni konstrukciyi sho mali tovshinu vid 40 do 80 sm Zvedeni z kershifu budivli mayut harakternij siro sinij kolir perec i sil Solonij mul diye yak prirodnij izolyator zberigayuchi komfortnu temperaturu povitrya v primishenni i v garyachij i v holodnij sezon Vikna v budinkah roztashovuvali takim chinom shob utvoryuvalis kanali dlya suhogo vitru z pusteli Tak zdijsnyuvalos bezenergetichne kondiciyuvannya povitrya osoblivo docilne v umovah zharkogo j posushlivogo klimatu Centralnij majdan suchasnoyi Sivi Sivanski budinki v plani pryamokutni chasto bagatopoverhovi Zhitlo skladayetsya z dekilkoh primishen riznogo priznachennya vitalnya zhitlova kimnata vanna kuhnya Komora i hliv dlya hudobi roztashovani na pershomu poversi Koli batko odruzhuye svoyih ditej vin nadbudovuye nad svoyimi novi primishennya dlya molodyat takij sobi patriarhalnij budinok Takim chinom misto postijno roste vgoru Ploskij dah budivli perekrivayetsya palmovimi stovburami a inodi she j olivkovimi gilkami Derevinu vkladayut perpendikulyarno peretinayuchi stebla mizh soboyu todi cej karkas zapovnyuyut glinoyu Dah nizhnogo poverhu vodnochas ye pidlogoyu dlya verhnogo Zalishki starogo mista forteci Shali ye tipovim zrazkom tradicijnoyi pustelnoyi arhitekturi Shozhi sporudi zbereglisya v oazah Zahidnoyi Sahari j Marokko Budinki sho mogli nalichuvati do 5 6 poverhiv stoyali tisno odin do odnogo j utvoryuvali skladnu zaplutanu sistemu vihodiv i perehodiv Budivli buli roztashovani nevelikimi terasami i vse ce perepleteno labirintom shodiv Zdaleku misto nagaduvalo stilniki Osnovnim materialom sho vikoristovuvavsya pri budivnictvi Shali buv kershif Yedinim ale suttyevim nedolikom cogo materialu ye vidsutnist u nogo vodostijkosti Ce j zasvidchila katastrofa sho stalasya 1926 roku Rujnuvannya Shali cherez silnij dosh sponukalo zhiteliv Sivi do poshukiv alternativnih budivelnih materialiv i voni zvernulisya do inshogo miscevogo materialu vapnyakovogo gipsu sivan i arab tob Vapnyak vidobuvayut u dvoh kar yerah u skelyah roztashovanih priblizno za 20 km vid Sivi Cej material ekonomichnishij za kershif ale maye girshi teplovi vlastivosti U zbudovanomu z vapnyaku primishenni holodno vzimku i spekotno ulitku Znikannya kershifu yak osnovnogo budivelnogo materialu zrobilo revolyuciyu u viglyadi Sivi ce ne lishe kolir budivel a j organizaciya prozhivannya v oazi Misto vulik zminili okremi budinki vishikuvani vzdovzh vulic Nezvazhayuchi na zminu upodoban solonij mul vse she prodovzhuye vikoristovuvatis u sivanskomu budivnictvi V Sivi navit rozriznyayut mulyariv sho specializuyutsya na muli sivan abenney ne tlaght abo na vapnyakovomu gipsi sivan abenney ne tob Protyagom XX st Siva postupovo stavala blizhchoyu do dolini Nilu i piddavalas vplivu yegipetskoyi nacionalnoyi kulturi Zovnishni chinniki mali glibokij vpliv na harakter zhitlovogo budivnictvo v oazi Tradicijna arhitektura Sivi postupovo znikla Stali masovo staviti deshevi zhitlovi budinki z betonnih blokiv Podibne budivnictvo bulo zvichajnoyu praktikoyu v usomu Yegipti Miscevi zhiteli sprijmayut taki betonni bloki yak oznaku modernizaciyi Teper Siva stala zovni shozha na sela roztashovani v dolini Nilu SuspilstvoYak i inshi berberski narodi sivanci zhivut v umovah patriarhalnogo suspilstva v yakomu dominuyut choloviki Sivanci ye musulmanami tomu zhittya v miscevij gromadi buduyetsya za normami musulmanskogo prava Mistom i dosi keruye rada shejhiv starijshin yaka predstavlyaye 10 sivanskih kolin rodiv vsi voni choloviki Hocha starijshini povinni obiratis u realnomu zhitti sini chasto uspadkovuyut posadu batka Shejhi v svoyij diyalnosti keruyutsya sivanskimi zakonami she XIII st a takozh Koranu Dotrimannya vlasnih tradicij vidminnih vid yegipetskoyi kulturi spriyaye zberezhennyu ciyeyi unikalnoyi miscevoyi spilnoti Majnovi vidminnosti ye duzhe vazhlivimi v Sivi Sadi atil u mnozhini itilen perebuvayut u privatnij vlasnosti ale viznachennya mezh volodin dlya storonnoyi lyudini stanovit spravzhnyu golovolomku Prote miscevi zhiteli chudovo znayut svoyi volodinnya Spadshina peredayetsya za cholovichoyu liniyeyu Religijni pravila viznachayut takozh yaku chastinu spadshini cholovika otrimuye vdova a yaka dilitsya mizh ditmi z povnoyu doleyu dlya siniv i polovinnoyu dlya dochok Shlyub u sivanciv patrilokalnij druzhina jde zhiti v rodinu cholovika Zazvichaj sivanci mayut odnu druzhinu ale mati dekilka druzhin ne zaboronyayetsya Divchata tut chasto odruzhuyutsya u vici 14 rokiv Pri vibori podruzhzhya zazvichaj golovnim faktorom ye nalezhnist molodih do pevnogo rodu Poshirenim yavishem ye shlyub mizh dvoyuridnimi bratami ta sestrami Mishani shlyubi z predstavnikami inshih narodiv ye ridkisnim yavishem Sivanske suspilstvo vvazhayetsya duzhe konservativnim navit za yegipetskimi mirkami Shlyahi komunikaciyi lyudej chitko podilyayutsya za statevoyu oznakoyu isnuye umovno zhinochij vnutrishnij prostir ta cholovichij zovnishnij prostir Ranishe zhinki buli vzagali praktichno zamkneni v domashnih stinah Vuliceyu voni mogli hoditi lishe na neveliku vidstan lishe u suprovodi cholovika i lishe z golovi do nig zagornutoyu v parandzhu z tkanini sinogo koloru yaku tut zvut tarfutet tarfutet Teper pravila ne taki suvori ale vse odno zhinki mozhut z yavlyatisya v gromadskih miscyah lishe vkriti tarfutetom Osoblivo ce stosuyetsya zamizhnih zhinok Spilkuvatisya sivanki mozhut lishe z vulichnimi torgovcyami tkaninami ce yedini chuzhi choloviki z yakimi voni kontaktuyut Na bazar zhinki ne hodyat ce roblyat lishe choloviki zhinki mozhut poslati tudi vlasnogo malolitnogo sina Pracyuvati voni mozhut lishe inodi pid chas zbirannya vrozhayu finikiv i olivok koli sim ya zmushena zavershiti vsi roboti v stisli termini Choloviki uvecheri zbirayutsya za vikovimi grupami v specialnih gromadskih zakladah yaki ye v kozhnomu rajoni mista Tut voni spilkuyutsya obminyuyutsya novinami sluhayut muziku spivayut tancyuyut abo divlyatsya televizor a she p yut miscevij samogon z finikiv Tradicijnim miscem zustrichej druziv ye basejni bilya dzherel Syudi choloviki prihodyat kupatisya Ranishe isnuvali specialni dzherela dlya prannya yaki vidviduvali viklyuchno zhinki Teper cya tradiciya ne praktikuyetsya U minulomu sivanski molodi neodruzheni choloviki ta pidlitki ob yednuvalis v osoblivij stan zagala zaggala zagalla yakij integruvav taki ponyattya yak vikovij klas robochij klas vijskova kasta Yih vidrazu mozhna bulo vpiznati zavdyaki osoblivomu odyagu Zagala zaboronyalosya perebuvati v misti zustrichatisya iz zhinkami Voni zhili v gayah za stinami forteci tut she u XIX st isnuvali ukripleni poselennya zagala Zagala stanovili golovnu robochu silu v silskomu gospodarstvi Sivi Voni zh buli vijskovoyu siloyu yaka zahishala oazu vid vtorgnennya agresora U mezhah zagala normoyu vvazhalisya gomoseksualni stosunki Teper institutu zagala bilshe ne isnuye ale sered sivanskoyi molodi j dosi dominuyut standarti tolerantnosti stosovno gomoseksualnosti vzhivannya alkogolyu konopel Tradicijni svyataVid na goru Dakrur Poryad iz musulmanskimi svyatami sivanci mayut takozh vlasne tradicijne svyato vidome yak Turistichnij Festival angl Tourist Festival Jogo shoroku vidznachayut u zhovtni koli misyac buvaye u povni inodi vono pripadaye vzhe na listopad Zhodnogo stosunku z turizmom vono ne maye navpaki inozemnih turistiv na ce svyato ne zaproshuyut Turistami ye lishe chleni sivanskoyi gromadi Vsi voni pishki pidijmayutsya na goru Dakrur Gabal al Dakrur Gebel Dakrur roztashovanu poblizu ozera Zejtun Birket Zeitun Berut uchast i dorosli i diti Dlya dekogo takij pidjom mozhe buti dovoli skladnim Turistichnij Festival trivaye tri dni Ce duhovne j religijne svyato sivanskogo narodu 200 litnoyi davnini Lyudi zbirayutsya na vershini gori shob razom pomolitisya proslaviti Boga i proroka Muhammeda Voni vdyagayut svij krashij odyag i prikrasi Simvolichno sho protyagom Turistichnogo Festivalyu lyudi mayut vladnati vsi superechki j konflikti yaki nakopichilis protyagom roku Ce tradicijne svyato primirennya shidnyakiv i zahidnyakiv Pid chas svyata vidbuvayutsya j zaruchini Turistichnij Festival ce she j svyato vrozhayu Za den do togo yak pochnetsya svyato kozhen sivanec zhertvuye groshi i hlib u najblizhchij mecheti yaki budut vikoristani dlya prigotuvannya ritualnoyi stravi fetta fatta hlib zamochenij u m yasnomu buljoni Uvecheri togo zh dnya na m yaso zabivayut hudobu a na svitanku na specialnomu majdanchiku roztashovanomu na pidvishenni gotuyut yizhu dlya benketu Turistichnij Festival ce gominke svyato prohodit yarmarok na prodazh vistavlyayut vistavlyayut virobi sivanskogo remesla produkti harchuvannya ta inshi tovari Kozhnogo dnya lyudyam sho zibralisya poyisti rozdayut fettu Pidgotovka do benketu rozpodil i spozhivannya strav mayut chitki ceremonialni proceduri yaki simvolizuyut rivnist i garmoniyu miscevogo suspilstva Na ranok chetvertogo dnya sivanci vdyagayut bilij odyag i zbirayutsya bilya pidnizhzhya gori Voni prohodyat hodoyu cherez palmovi j olivkovi gayi do mogili sivanskogo svyatogo Na choli hodi jdut starijshini i vozhdi 10 sivanskih plemen Zavershuyetsya dijstvo spilnoyu molitvoyu religijnimi spivami rukostiskannyam i teplim proshannyam Spilnoyu ceremoniyeyu sivanskih cholovikiv i zhinok ye vesillya Yih provodyat na specialno vidvedenih dlya cogo majdanchikah yaki mayut status kolektivnogo prostoru Za tradiciyeyu narechena vdyagayetsya v najkrashe vbrannya rozpushene volossya zaplitayetsya v kiski Kozhna sivanska divchina sama vigotovlyaye svij vesilnij posag ce pokazuye yiyi majsternist v tradicijnih remeslah Kozhen virib vigadlivo vishivayut malenkimi chervonimi pomaranchevimi i chornimi elementami yaki vidhodyat vid centralnogo kola sho roztashovuyetsya na grudyah Vesilnij odyag takozh prikrashayut perlamutrovimi knopkami j amuletami Naperedodni vesillya molodu vidvodyat do stavka Tut stara zhinka kupaye yiyi ta viluchaye sribnij disk nevinnosti sho visit u neyi na shiyi Po dorozi dodomu sim ya narechenogo perehoplyuye molodu j nadilyaye yiyi bagatma darami Sered dariv sukni sim z yakih potribno vdyagnuti odna poverh inshoyi v den vesillya MentalnistDlya sivanciv yihnya oaza ce centr svitu Za pusteleyu znahoditsya Mersa Matruh dali na uzberezhzhi roztashovana Aleksandriya Kayir majzhe vidsutnij na yihnij geografichnij mapi reshta zh svitu dlya nih uzagali nevporyadkovana Na pivden ide lishe pustelya porozhnya j vorozha krayina zemlya arabiv beduyiniv Miscevi yegiptyani chitko viddilyayutsya vid korinnogo naselennya voni yedini za vinyatkom ridkisnih tut turistiv vidviduyut kafe Ci ustanovi dlya sivanciv ye sinonimom amoralnogo zhittya Hocha sivanci j beduyini ye torgovimi partnerami yihni sviti podileni Sivanci mozhut govoriti arabskoyu beduyini zh ne znayut sivanskoyi Beduyini selyatsya v periferijnih chastinah oazi U Sivi roblyat miscevij alkogolnij napij lagbi abo lagmi i vzhivayut jogo u nevelikih dozah na vechirkah abo z druzyami Berberska mova Sivi nikoli ne mala pisemnosti yaka b davala mozhlivist zapisati j takim chinom peredati majbutnim pokolinnyam osnovi sivanskoyi istoriyi ta kulturi Ale sivanski zhinki mayut vlasnu sistemu peredachi informaciyi z pokolinnya v pokolinnya Voni mayut bagatij nabir simvoliv yaki vishivayut shovkovimi nitkami na tkanini Ci simvoli voni vidtvoryuyut vplitayuchi kolorovi smuzhki tkanini v koshiki rozmalovuyuchi chervonoyu vohroyu keramichni virobi a she nanosyat hnoyu na ruki ta nogi narechenoyi U takij sposib peredayutsya osnovi sivanskogo zhittya ta svitoglyadu Vse ce bulo zokrema j nevid yemnoyu chastinoyu pridanogo narechenoyi Sivanski zhinki stolittyami navchali svoyih dochok cij movi hitromudrih simvoliv poyasnyuyuchi yih prihovane znachennya Nini j materi i dochki divlyatsya televizor Voni mayut malo chasu na tvorchi remesla obmezhuyuchi svoyi zusillya robotoyu po domogospodarstvu Zhinki bazhayut divitisya na krasun telezirok Zamist koshikiv i keramichnih gorshikiv voni vzhe davno vikoristovuyut plastikovi kontejneri ta posud z alyuminiyu Teper voni shiyut odyag i kupuyut vzuttya yaki vidpovidayut yih novim idealam krasi Zvazhayuchi na zrostayuchij zovnishnij tisk i zagrozu sivanskij tradicijnij kulturi miscevij antropolog Fathi Malim Fathi Malim napisav i opublikuvav u grudni 2001 r knizhku Oasis Siwa From the Inside v yakij zadokumentuvav ryad unikalnih aspektiv sivanskogo zhittya ta kulturi okremi rozdili prisvyacheni pologam vesillyu shlyubu pohoronam folkloru medicini Ale starijshini oazi viznali cyu knizhku nedorechnoyu j obrazlivoyu adzhe vona vidkrivaye chuzhincyam intimni podrobici zhittya narodu Avtorovi prigrozili vignannyam iz gromadi Zvazhayuchi na taku reakciyu spilnoti Fathi Malim virishiv poki sho pripiniti zaplanovani vidannya nastupnih materialiv Budivlya banku Banque du Caire v misti Siva Novitni zmini i tendenciyiDoroga pobudovana do Sivi 1985 r vidkrila oazu dlya zovnishnogo svitu Vona dala pochatok ekonomichnomu rozvitku ta integraciyi v svitovu ekonomiku Shvidko zminyuyetsya pobut sivanciv Poshiryuyutsya novi tovari j tehnichni zasobi vprovadzhuyutsya novi tehnologiyi Vse ce zagrozhuye vtratoyu avtentichnih tradicij narodu Na ci tendenciyi zvernula uvagu mizhnarodna organizaciya z yakosti navkolishnogo seredovisha Environmental Quality International EQI zi shtab kvartiroyu v Yegipti Shob zupiniti proces vona rozrobila j vprovadzhuye ryad program spryamovanih na zberezhennya unikalnih miscevih tehnologij budivnictva vishivki j silskogospodarskogo virobnictva U misti Siva ye derzhavna likarnya ale obslugovuye vona lishe cholovikiv Bilshist miscevih ditej vidviduye shkoli Deyaki iz sivanciv sered nih ye j zhinki otrimali vishu osvitu v universitetah Yegiptu DzherelaVincent Battesti Pourquoi j irais voir d en haut ce que je connais deja d en bas Centralites et circulations comprendre l usage des espaces dans l oasis de Siwa Egypte Monde Arabe CEDEJ 2006 3e serie 3 Terrains d Egypte anthropologies contemporaines V Battesti et N Puig dirs pp 139 179 fr Alfred Janata Towards a History of Siwi Things Egypt The Oasis of Amun Siwa Work in Progress 1991 angl Mostafa Lameen Souag Grammatical Contact in the Sahara Arabic Berber and Songhay in Tabelbala and Siwa SOAS University of London 2010 angl Khalil Abou El Nasr Siwa Resort of Kings Saudi Aramco World July August 1979 pp 30 35 angl John Watson An Overview of the Siwa Oasis in Egypt Part I Geology and Geography Egypt Travel Guide Tour Egypt angl Belkacem Lounes fevrier 1999 L oasis de Siwa une legende a l autre bout de Tamazgha nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kabyle com fr Berber Siwa in Egypt Joshua Project angl Jimmy Dunn The History of the Siwa Oasis Egypt Travel Guide Tour Egypt angl The Siwa Oasis An Adventure Travel Destination Like No Other Ker amp Downey Posted on June 3 2009 angl SEGAP Siwa Egyptian German for Agricultural Production angl Hsain Ilahiane Historical Dictionary of the Berbers Imazighen p 111 113 Siwa Series Historical Dictionaries of Peoples and Cultures Book 5 Scarecrow Press 2006 ISBN 978 0 8108 5452 9 angl Torben B Larsen Siwa Oasis Extraordinary Saudi Aramco World September October 1988 pp 2 7 angl Siwa com Culture Environmental Quality International EQI angl Vincent Battesti De l habitation aux pieds d argile Les vicissitudes des materiaux et techniques de construction a Siwa Egypte Journal des Africanistes 2006 Tome 76 fascicule 1 Sahara identites et mutations sociales en objets p 165 185 ISBN 2 908948 20 6 fr A A Shetawy M M Abdel Latif Echoes of the Environment Housing Patterns in Siwa Oasis Egypt Ain Shams Journal of Architectural Engineering Vol 2 2008 ISSN 1687 8604 angl Siwan Anthropologist Sparks Controversy Cultural Survival angl Siwa The sweetest oasis LookLex angl PrimitkiLewis M Paul Gary F Simons and Charles D Fennig eds Siwi A language of Egypt Ethnologue Languages of the World 20th ed 2017 Procitovano 9 07 2017 angl Berber Siwa in Egypt Joshua Project 2017 Procitovano 9 07 2017 angl Mostafa Lameen Souag Grammatical Contact in the Sahara Arabic Berber and Songhay in Tabelbala and Siwa PDF SOAS University of London 2010 Procitovano 9 07 2017 angl Khalil Abou El Nasr Siwa Resort of Kings Saudi Aramco World July August 1979 pp 30 35 Procitovano 9 07 2017 angl Lameen Souag Siwa and its significance for Arabic dialectology Zeitschrift fur Arabische Linguistik 51 2009 pp 51 75 Procitovano 9 07 2017 angl Siwi Glottopedia Procitovano 9 07 2017 angl Belkacem Lounes fevrier 1999 L oasis de Siwa une legende a l autre bout de Tamazgha Kabyle com 2002 Procitovano 9 07 2017 nedostupne posilannya z lipnya 2019 fr Alfred Janata Towards a History of Siwi Things Egypt The Oasis of Amun Siwa Work in Progress 1991 Procitovano 9 07 2017 angl Jimmy Dunn The History of the Siwa Oasis Egypt Travel Guide Tour Egypt Procitovano 9 07 2017 angl Historical Treasures Old Shali Siwa com Procitovano 9 07 2017 angl Berber Image House Egypt s Biodiversity Procitovano 10 07 2017 angl A Traveller s Tale October 16 2014 Arhiv originalu za 25 05 2017 Procitovano 13 07 2017 angl Gavin Long The Capture of Giarabub Australia in the War of 1939 1945 Ch 12 pp 287 304 Canberra Australian War Memorial First published 1952 Reprinted with corrections 1961 Procitovano 15 07 2017 angl PosilannyaSiva idilichna oaza Volocyugi Lyutij 2003 ukr Siwa com Environmental Quality International EQI angl Somewhere Different Breb Maramures Romania amp Siwa Egypt Adventure Villa Holidays angl