Ма́о Цзеду́н (кит. трад. 毛澤東, спр. 毛泽东, піньїнь: Máo Zédōng; 26 грудня 1893, Шаошань, Хунань, Імперія Цін — 9 вересня 1976, Пекін, КНР) — китайський політичний лідер, теоретик маоїзму, поет, каліграф. Засновник Китайської комуністичної партії (ККП) у 1921, незабаром став її лідером. У КНР вважається національним героєм.
Мао Цзедун трад. китайська: 毛澤東 спрощ. кит.: 毛泽东 | |||
| |||
---|---|---|---|
1 жовтня 1949 — 27 вересня 1954 | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| |||
27 вересня 1954 — 27 квітня 1959 | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Лю Шаоці | ||
Ім'я при народженні: | кит. 毛澤東 | ||
Народження: | 26 грудня 1893 Шаошань, Хунань, Імперія Цін | ||
Смерть: | 9 вересня 1976 (82 роки) Чжуннаньхай, Пекін, КНР | ||
Причина смерті: | інфаркт міокарда | ||
Поховання: | Мавзолей Мао Цзедуна | ||
Національність: | китайці[1] | ||
Країна: | КНР | ||
Релігія: | атеїзм і атеїст[d] | ||
Освіта: | d (1911), d (1911), d (1912) і d (червень 1918) | ||
Партія: | КПК і Гоміндан (1927) | ||
Батько: | d | ||
Мати: | d[2] | ||
Шлюб: | d[3], d[3], d[3] і Цзян Цін[1] | ||
Діти: | d[4][5][6], d[4][5][6], d[5], d, d[3] і Лі На[d][3] | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Висловлювання у Вікіцитатах | |||
Роботи у Вікіджерелах |
Очолював партію й уряд країни до смерті. Його вплив зменшився після ряду економічних невдач (1958—1960, «Великий стрибок»), але знову став панівним в роки Культурної революції 1961—1969. Адаптував соціалізм до китайських умов, що зображено в «Маленькій червоній книзі».
Життєпис
Дитинство та юність
Мао Цзедун народився 26 грудня 1893 року в селі Шаошань провінції Хунань, недалеко від столиці провінції, міста Чанша. Батько Цзедуна, Мао Женьшен, належав до дрібних землевласників, і сім'я його була досить забезпеченою. Сувора вдача батька-конфуціанця зумовила конфлікти з сином і одночасно прихильність хлопчика до м'якшої за характером матері-буддистки, Вень Суцінь (кит. 素勤, трансліт. Sù qín — прізвисько Цімей). Подружжя народило сім дітей, але два сина та дві доньки померли у ранньому віці. Рідними братами Цзедуна були (1895—1943) та (1905—1935). Родина також взяла до себе доньку двоюрідного брата батька, Мао Вейшена (кит. 毛尉生, трансліт. Máo Wèishēng). Дівчина отримала ім'я (1905—1929).
Синьхайська революція застала молодого Мао в Чанша, куди той у віці шістнадцяти років перебрався з рідного села. Він став свідком кровопролитної боротьби різних угрупувань, а також солдатських повстань, і на короткий час сам примкнув до армії губернатора провінції. Після цього Мао заглибився в навчання, досягши блискучих результатів в гуманітарних науках. У 1917 році з'явилися його перші статті у відомих журналах соціалістичного спрямування, таких, як «Нова молодь». Роком пізніше він, наслідуючи свого улюбленого вчителя Яна Чанцзі, перебрався до Пекіна, де працював асистентом , що став пізніше одним із засновників Комуністичної партії Китаю.
Початок політичної діяльності
Покинувши Пекін, юний Мао подорожував країною, займався поглибленим вивченням праць західних філософів і революціонерів, цікавився подіями в Російській імперії. Взимку 1920 року він відвідав Пекін у складі делегації від Національних Зборів провінції Хунань, що вимагали зняття корумпованого і жорстокого губернатора провінції. Через рік Мао услід за своїм другом Цай Хесенем вирішив взяти на озброєння комуністичну ідеологію. У липні 1921 року Мао взяв участь у шанхайському з'їзді, на якому була заснована Комуністична партія Китаю. Через два місяці, після повернення в Чанша, він став секретарем хунанського відділення КПК. Тоді ж Мао одружився з Ян Кайхуей, дочці Яна Чанцзі. Протягом наступних п'яти років у них народилися три сини — Аньін, Аньцин і Аньлун.
За наполяганням Комуністичного інтернаціоналу КПК була вимушена вступити в союз з Гомінданом. Мао Цзедун, який влітку 1923 року входив до складу ЦК КПК, не вітав цей компроміс. У 1926 році Мао було висунуто на посаду секретаря КПК з селянського руху, а роком пізніше — керівника гоміньданівського Інституту Селянського Руху. Всі ці роки він багато займався роботою з селянством, знаходив взаєморозуміння з яким Мао допомагало його сільське походження. Мао прийшов до висновку, що пролетаріат не може бути носієм революції в Республіці Китай, де переважну більшість населення складають селяни. Вже у той час він почав формулювати для себе основні тези майбутньої ідеології (маоїзму).
Громадянська війна
Радянська Республіка в Цзянсі
У квітні 1927 року Чан Кайші, зайнявши за допомогою комуністів Шанхай, почав проводити в місті політику нещадного терору проти вчорашніх союзників. Тисячі членів КПК були арештовані або вбиті. У цей час Мао Цзедун підняв в околицях Чанша селянське повстання «Осіннього урожаю». Повстання було придушене місцевою владою з великою жорстокістю, Мао був змушений тікати із залишками своєї армії в гори Цзінганшан на межі Хунані і Цзянсі. Незабаром атаки Гоміньдана примусили групи Мао, а також розбитих у ході Наньчанського повстання Чжу Де, Чжоу Еньлая та інших військових лідерів КПК, покинути цю територію. У 1928 році, після довгих переселень, комуністи міцно закріпилися на заході провінції Цзянсі. Там Мао створив достатньо сильну радянську республіку. Згодом він провів ряд аграрних і соціальних реформ — зокрема, конфіскацію і перерозподіл землі, лібералізацію прав жінок.
Тим часом, Компартія Китаю переживала важку кризу. Число її членів скоротилося до 10 000, з них лише 3 % були робочими. Новий лідер партії Лі Лісань, унаслідок декількох серйозних поразок на військовому й ідеологічному фронті, а також розбіжностей зі Йосипом Сталіним, був виключений із ЦК. На цьому тлі позиція Мао, що робив ставку на селянство і відносно успішно діяв у цьому напрямі, посилилася в партії, незважаючи на часті конфлікти з партійною верхівкою. Зі своїми супротивниками на локальному рівні в Цзянси Мао розправився протягом 1930—1931 рр. за допомогою репресій, під час яких багато місцевих керівників було вбито або кинуто у в'язниці як агенти вигаданого товариства «АБ-туаней». Справа «АБ-туаней» стала першим «чищенням» в історії КПК.
У той же час Мао пережив особисту втрату: агентам Гоміньдана вдалося схопити його дружину, Ян Кайхуей. Вона була страчена в 1930 р., а дещо пізніше молодший син Мао Аньлун помер від дизентерії (ймовірно від шигельозу). Другий його син від Кайхуей, Мао Аньін, загинув під час Корейської війни. Незабаром після смерті другої дружини Мао почав жити з активісткою Хе Цзиджень.
Великий похід
До 1934 р. сили Чан Кайші оточили комуністичні райони в Цзянсі і почали готуватися до масованої атаки. Керівництво КПК ухвалило рішення про відхід з цього району. Операція з прориву чотирьох рядів гоміндановських укріплень готувалось і проводилось Чжоу Енлаєм — Мао в цей час знову в опалі. Чільні позиції після відсторонення Лі Лісаня зайняли «28 Більшовиків» — група близьких до Комінтерну і Йосипа Сталіна молодих функціонерів на чолі з Ван Міном. З великими втратами комуністам вдалося прорватися через заслони націоналістів і піти в гірські райони Ґуйчжоу. Під час короткого перепочинку в містечку Цзуньі пройшла партійна конференція, на якій партією були офіційно прийняті деякі тези, представлені Мао. Сам він став постійним членом політбюро, а групу «28 більшовиків» піддано відчутній критиці.
Яньаньський період
Через рік після початку Великого походу, в жовтні 1935 р. Червона Армія досягла комуністичного району Шеньсі-Ганьсу-Нінся (або, за назвою найбільшого міста, Яньань), який вирішено було зробити новим форпостом комуністичної партії. Під час Великого походу через військові дії, епідемії, нещасні випадки в горах і болотах, а також через дезертирство комуністи втратили понад 90 % з того складу, що покинув Цзянсі. Проте їм вдалося швидко відновити свої сили. На той час головною метою партії стала вважатися боротьба з Японською імперією, яка поводилася все агресивніше у відношенні до ослабленого Китаю. Після того, як в липні 1937 року відкрито вибухнула війна, комуністи, за вказівкою Москви, пішли на створення єдиного патріотичного фронту з Гоміньданом.
У самому розпалі антияпонської боротьби Мао Цзедун ініціював так званий «Рух за впорядкування стилю» («чженфен»; 1942—1943). Рух включав, в числі іншого, вивчення класиків марксизму-ленінізму, праць Мао, придушення вільнодумства серед комуністичної інтелігенції і кампанії з «самокритики», що особливо торкнулися головного суперника Мао — Ван Міна. Підсумком чженфен стала повна концентрація внутріпартійної влади в руках Мао Цзедуна. У 1943 р. його було обрано головою політбюро КПК, і тоді ж поволі почав виникати культ особи Мао.
До цього Мао тривалий час вивчав класику західної філософії і, особливо, марксизму. На основі марксизму-ленінізму, деяких аспектів традиційної китайської філософії і, не в останню чергу, власного досвіду та ідей, Мао, за допомогою особистого секретаря Чень Бода створив і теоретично обґрунтував новий напрям марксизму — «маоїзм». Маоїзм замислювався як гнучкіша, прагматичніша форма марксизму, яка була б краще пристосована до китайських реалій того часу. Головними його особливостями можуть бути позначені однозначне орієнтування на селянство (а не на пролетаріат) а також значна частка націоналізму.
Перемога КПК у громадянській війні
У війні з Японською імперією комуністи діяли успішніше Гоміньдана. З одного боку це пояснювалося тактикою партизанської війни, що дозволяла успішно оперувати в тилу у супротивника. Наприкінці війни навіть робилися спроби зближення з китайськими комуністами з боку Сполучених Штатів Америки, що розчарувалася в Чан Кайші, який терпів одну поразку за іншою.
До середини 1940-х років усі суспільні інститути Гоміндану, включаючи армію, знаходилися на заключній стадії розпаду. Повсюди процвітали нечувана корупція, свавілля, насильство; економіка і фінансова система країни фактично були атрофовані. Частина вищого керівництва Гоміньдану вельми м'яко відносилася до головного ворога Китаю — Японської імперії, надаючи перевагу веденню головних військових дій проти комуністів. Все це сприяло поширенню негативного відношення до Гоміньдану у більшості населення, у тому числі й серед інтелігенції.
Категорична відмова Чан Кайші організовувати життя в країні після кінця війни на демократичних засадах і хвиля репресій проти інакодумців спричинили повну втрату підтримки Гоміньданом серед населення і навіть власної армії. Після початку активних військових дій в 1947 році, комуністам, за допомогою Радянського Союзу, що закріпився на той час у Маньчжурії, вдалося за 2,5 роки захопити всією територією континентального Китаю, незважаючи на багатократну чисельну перевагу військ Гоміньдана і активне протистояння США. 1 жовтня 1949 року з воріт Тяньаньмень Мао Цзедун проголосив утворення Китайської Народної Республіки із столицею в Пекіні. Сам Мао став головою уряду нової республіки.
Роки при владі
Перша п'ятирічка і кампанія «Ста квітів»
Перші роки після перемоги над Гоміньданом в основному здійснено вирішення насущних економічних і соціальних проблем. Особливе значення Мао Цзедун надавав аграрній реформі, розвитку важкої індустрії і зміцненню громадянських прав. Майже всі реформи китайські комуністи проводили за зразком Радянського Союзу, що мав на початку 1950-х досить великий вплив на КНР. Зокрема, проводилася конфіскація землі у великих землевласників; у рамках першої п'ятирічки за допомогою фахівців з СРСР здійснено ряд великих індустріальних проектів. Зовнішньополітично початок 50-х років для Китайської Народної Республіки ознаменувався участю в Корейській війні, на якій за 3 роки військових дій загинуло близько мільйона китайських «добровольців», включаючи сина Мао.
Після ХХ з'їзду КПРС і смерті Сталіна у вищих ешелонах влади Китайської Народної Республіки також виникли розбіжності з приводу лібералізації країни і допустимості критики партії. Спочатку Мао ухвалив рішення підтримати ліберальне крило, до якого належали Чжоу Еньлай (Прем'єр Держради КНР), Дзюнь Юнь (Замголови КПК) і Ден Сяопін (Генсек КПК). У 1956 р. в своїй промові «Про справедливе вирішення протиріч усередині народу» Мао закликав відкрито висловлювати свою думку і брати участь у дискусіях, кинувши гасло: «Хай розцвітають сто квітів, хай змагаються сто шкіл!». Голова партії не розрахував, що його заклик викличе шквал критики відносно КПК і його самого. Інтелігенція і прості люди різко засудили диктаторський стиль правління КПК, порушення прав і свобод людини, корупцію, некомпетентність, насильство. Таким чином, вже в липні 1957 кампанія «Ста квітів» згорнута, і замість неї проголошено кампанію проти правих ухильників. Під час неї заарештовано близько 520 000 людей, що подали голос протесту під час «Ста квітів».
«Великий стрибок тигра»
Незважаючи на великі зусилля, темпи зростання китайської економіки наприкінці 1950-х були недостатніми. Зменшилося виробництво аграрної продукції. Крім цього, Мао турбувала відсутність «революційного духу» в масах народу. До рішення цих проблем він вирішив підійти в рамках політики «Трьох червоних знамен», покликаної забезпечити «Великий стрибок вперед» у всіх областях народного господарства. Кампанія почалася в 1958 році. Щоб вже через 15 років досягти обсягів виробництва Великої Британії, передбачалося об'єднати практично все сільське (а також, частково, і міське) населення країни в автономні «комуни». Життя в комунах було вкрай колективізоване — приватне життя і, тим більше, власність були практично викорінені. Кожна комуна повинна була не тільки забезпечувати себе і навколишні міста продуктами харчування, але і виготовляти індустріальні продукти, головним чином сталь, яка виплавлялася в маленьких печах на задніх дворах членів комуни.
Політика «Великого стрибка тигра» закінчилася грандіозним провалом. Якість виробленої в комунах сталі була вкрай низькою, обробка колективних полів з різних причин йшла також кепсько, вже через 2 роки урожаї зернових і все виробництво продуктів харчування впали до катастрофічно низького рівня. У цей час керівники провінцій доповідали Мао про небувалі успіхи нової політики, провокуючи підняття планок з продажу зерна і виробництва «домашньої» сталі. Критики «Великого стрибка», наприклад, міністр оборони Пен Дехуай, позбавлені своїх постів. У 1959-61 рр. країну охопив найбільший голод, жертвами якого стали, за різними оцінках, від 10 до 30 мільйонів осіб.
Напередодні «Культурної Революції»
У 1959 р. ліворадикальні погляди Мао привели до розриву відносин Китайської Народної Республіки з Радянським Союзом. Мао з самого початку вкрай негативно ставився до ліберальної політики Хрущова і, особливо, до його тез про мирне співіснування двох систем. Під час «Великого стрибка» ця неприязнь вилилася у відкриту конфронтацію. СРСР відкликав з Китайської Народної Республіки всіх фахівців, що допомагали піднімати економіку країни, і припинив фінансову допомогу.
Внутрішньополітична ситуація в Китайській Народній Республіці також істотно змінилася. Після катастрофічного провалу «Великого стрибка» багато керівників як вищого, так і локальнішого рівня почали відмовляти Мао в підтримці. Інспекційні поїздки країною Ден Сяопіна і Лю Шаоці (що змінив в 1959 р. Мао Цзедуна на посаді голови держави) виявили жахливі наслідки політики, що проводилася, унаслідок чого велика частина членів ЦК більш-менш відкрито перейшла на сторону «лібералів». Лунали завуальовані вимоги відставки голови КПК. Внаслідок цього Мао Цзедун частково визнав провал «Великого стрибка» і навіть натякав на свою провину в цьому. Він припинив на час активно втручатися в справи керівництва країни, спостерігаючи з боку, як Ден і Лю проводили реалістичну політику, що в корені розходилася з його власними переконаннями, — розбивали комуни, допускали приватне землеволодіння і елементи вільної торгівлі на селі, істотно послабили тиск цензури.
Одночасно ліве крило партії посилено укріплювало свої позиції, діючи переважно з Шанхаю, куди незабаром виїхав і сам Мао. Так, новий міністр оборони Лінь Бяо займався активним насадженням культу особи Мао, особливо в підвладній йому «Народно-визвольній армії» (див. нижче). Вперше в політику — спочатку політику культури — стала втручатися Цзян Цин, остання дружина Мао. Вона різко атакувала демократично налаштованих письменників і поетів Китаю, а також авторів «буржуазної» літератури, що писали без підтексту класової боротьби. У 1965 році в Шанхаї від імені ліворадикального журналіста Яо Веньюаня опубліковано статтю, в якій піддано нищівній критиці драму відомого історика і письменника, заступника мера Пекіна У Ханя «Розжалування Рань Жуя», яка завуальовано ілюструвала корупцію, свавілля, святенництво і несвободу, що панували в Китаї. Незважаючи на старання ліберального блоку, дискусія навколо цієї драми стала прецедентом для початку великих змін у сфері культури, а незабаром — і Культурної Революції.
Культурна революція
Незважаючи на високі темпи розвитку китайської економіки, після відмови від політики «Трьох червоних знамен», Мао не збирався миритися з ліберальною тенденцією розвитку народного господарства. Він також був не готовий забути ідеали перманентної революції, допустити «буржуазні цінності» в життя китайців. Проте він був змушений констатувати, що основна маса керівних кадрів не розділяє його світогляду. Навіть створений «Комітет з культурної революції» волів спочатку не застосовувати жорстких заходів проти критиків режиму. При такому розкладі Мао наважився провести нову глобальну пертурбацію в суспільстві, яка мала привести його назад у лоно революції і «дійсного соціалізму». Окрім лівих радикалів — , Цзян Цин і , союзником Мао Цзедуна в цьому заході мала стати перш за все китайська молодь.
Провівши в липні 1966 р. заплив річкою Янцзи і довівши тим самим свою «боєздатність», Мао повернувся до Пекіна і провів могутню атаку на ліберальне крило партії, головним чином, на Лю Шаоці. Трохи пізніше ЦК за вказівкою Мао затвердив документ «Шістнадцять пунктів», що став практично програмою «Великої Пролетарської Культурної Революції». Початком її стали нападки на керівництво Пекінського університету лекторки Не Юаньцзи. Услід за цим студенти і учні середніх шкіл, в прагненні протистояти консервативним і нерідко корумпованим вчителям і професурі, надихнувшись революційними настроями і культом «Великого керманича — голови Мао», які уміло розпалювали «ліваки», почали організовуватися в загони «хунвейбінів» — «червоних вартових» (можна також перекласти як «червоногвардійців»). У пресі, що вже потрапила під контроль «ліваків», стартувала кампанія проти ліберальної інтелігенції. Не витримавши цькування, деякі її представники, а також партійні керівники здійснили самогубство.
Незабаром рух хунвейбінів набув глобального характеру. У всій країні проводилися масові судилища над керівними працівниками, професорами, під час яких їх піддано усіляким приниженням, нерідко били. На мільйонному мітингу в серпні 1966 Мао висловив повну підтримку і схвалення діям хунвейбінів, з яких послідовно створено армію революційного лівого терору. Разом з офіційними репресіями партійних керівників, все частіше відбувалися жорстокі розправи хунвейбінів. У числі інших представників інтелігенції, став жертвою звірячих тортур і покінчив життя самогубством відомий китайський письменник Лао Ше.
Надалі терор охопив усю країну, всі області життя і всі класи. Не тільки відомих осіб, але і простих громадян піддано пограбуванням, биттю, тортурам і навіть фізичному знищенню, часто під найнікчемнішим приводом. Хунвейбіни знищили незліченні витвори мистецтва, спалили мільйони книг, тисячі монастирів, храмів, бібліотек. Незабаром, крім хунвейбінів, зорганізовано загони революційної робочої молоді — «цзаофані» («бунтарі»), причому обидва рухи дробилися на ворогуючі угрупування, що вели часом кровопролитну боротьбу між собою. Коли терор досяг свого піку і життя в багатьох містах завмерло, проти анархії наважилися виступити регіональні керівники і армія. Сутички військових з хунвейбінами, а також внутрішні зіткнення між революційною молоддю поставили Китайську Народну Республіку під загрозу громадянської війни. Дійшовши до цієї межі, Мао вирішив припинити революційний терор. Мільйони хунвейбінів і цзаофаней, разом з партійними працівниками, просто вислали в села. Головна дія культурної революції закінчилася, Китайська Народна Республіка образно (і, частково — в буквальному розумінні) лежала у руїнах.
У країні після культурної революції потрапила під заборону Біблія, і всі екземпляри священної для християн книги були конфісковані. Біблію знову почали друкувати в країні тільки в кінці 1980-х років.
Завершальний етап культурної революції. Останні роки Мао
По закінченню культурної революції в зовнішній політиці Китайської Народної Республіки відбувся несподіваний поворот. На тлі крайніх напружених відносин з Радянським Союзом (особливо після озброєного конфлікту на острові Даманський) Мао раптово зважився на зближення із Сполученими Штатами Америки, проти чого різко виступав Лінь Бяо, що вважався офіційним наступником Мао. Після культурної революції його влада різко зросла, що турбувало Мао Цзедуна. Спроби Лінь Бяо вести самостійну політику примусили голову остаточно розчаруватися в ньому, проти Ліня почали фабрикувати справу. Дізнавшись про це, Лінь Бяо 13 вересня 1971 року здійснив спробу втечі з країни, але його літак розбився за нез'ясованих обставин. Вже в 1972 році Китайську Народну Республіку відвідав президент Ніксон.
Після загибелі Лінь Бяо внутрішньополітичне життя Китайської Народної Республіки майже десятиліття визначала внутрішньофракційна боротьба в КПК. Один одному протистояли угрупування «ліваків» (на чолі з лідерами культурної революції, так званою «бандою чотирьох» — Цзян Цин, Ван Хунвень, Чжан Чунцяо і Яо Веньюань) і угрупування «прагматиків» (на чолі з поміркованим Чжоу Еньлаєм і реабілітованим Ден Сяопіном). Мао Цзедун прагнув підтримувати рівновагу влади між двома фракціями, допускаючи, з одного боку, деякі послаблення в області економіки, але і підтримуючи, з іншого боку, масові кампанії ліваків, наприклад, «Критику Конфуція і Лінь Бяо». Новим наступником Мао став вважатися Хуа Гофен, вірний маоїст, що належить до поміркованих лівих.
Боротьба між двома фракціями загострилася в 1976 р. після смерті Чжоу Еньлая. Його поминання вилилися в масові народні демонстрації, на яких люди виражали пошану покійному і протестували проти політики лівих радикалів. Безлади були жорстоко придушені, Чжоу Еньлая посмертно заклеймили як «каппутіста» (тобто прихильника капіталістичного шляху — ярлик, що використовувався під час культурної революції), а Ден Сяопіна відправлено в заслання. На той час Мао вже серйозно хворів на хворобу Паркінсона і не був у змозі активно втручатися в політику.
Після двох тяжких інфарктів 9 вересня 1976 року на 83-му році життя Мао Цзедун помер. На похорони «Великого керманича» прийшло більше мільйона людей. Тіло покійного забальзамували за розробленою китайськими ученими методикою і виставили для огляду через рік після смерті в спорудженому на площі Тяньаньмень величезному мавзолеї. На початок 2007 року усипальницю Мао відвідало близько 158 млн чоловік.
Культ
Культ особи Мао Цзедуна зародився ще під час Яньаньського періоду на початку 1940-их років. Вже тоді на заняттях з вивчення теорії комунізму використовувались головним чином праці Мао. У 1943 році почали виходити газети з портретом Мао на передовиці, а незабаром «ідеї Мао Цзедуна» стали офіційною програмою КПК. Після перемоги комуністів у громадянській війні плакати, портрети, а пізніше і статуї Мао з'явилися на площах міст, у кабінетах і навіть у квартирах громадян. Проте до гротескових розмірів культ Мао довів Лінь Бяо в середині 1960-х. Тоді вперше опубліковано цитатник Мао — «Червона книжечка», що стала надалі Біблією культурної революції та посіла 88 рядок у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік. У пропагандистських творах, як, наприклад, в підробленому «Щоденнику Лей Фена», гучних гаслах і полум'яних мовах культ «вождя» доведений до абсурду. Натовпи молодих людей збуджували себе до істерії, викрикуючи заздоровниці «червоному сонцю наших сердець» — «мудрому голові Мао». Мао Цзедун став фігурою, на якій у Китайській Народній Республіці було зосереджено геть все.
Після розгрому «Банди чотирьох» ажіотаж навколо Мао значно стих. Він досі є «галеонною фігурою» китайського комунізму, його досі вшановують, в містах все ще частково стоять пам'ятники Мао, його зображення прикрашає китайські банкноти, значки і наклейки. Проте нинішній культ Мао серед пересічних громадян, особливо молоді, слід швидше віднести до проявів сучасної поп-культури, а не свідомого поклоніння перед мисленням і діяннями цієї людини.
Ідеї Мао
Революційна теорія
Цей розділ не містить . (січень 2015) |
Мао був творцем оригінальної революційної теорії, що поєднувала марксизим-ленінізм та низку давніх китайських філософських систем: легізм (фа-цзя), конфуціанську систему з її шануванням батьків і начальства (хоча саме конфуціанство в Китайській Народній Республіці було заборонене як «феодальна ідеологія»), повагою до обряду та ритуалу й бунтарський дух книжок іноземних і китайських анархістів початку XX століття. Його теорія була не продуктом кабінетної науки, а «виростала» безпосередньо з практики революційного руху в Китаї.
Ключовими для розуміння поглядів Мао на практику є його філософські твори «Відносно практики» та «Відносно суперечності». У них Мао сформулював — часто у формі простих афоризмів — концепцію, що для практичних потреб революційного руху Китаю 1930-40-х підходила краще, ніж «класичний» марксизм, від імені якого Мао виступав. Він усвідомив, що здійснює у себе в країні селянську революцію, і селяни є її головною рушійною силою. При цьому у своїх теоретичних побудовах Мао користувався марксистською термінологією і говорив про «диктатуру пролетаріату». Свою позицію він обґрунтовував, покликаючись на своєрідність китайських умов. Далі Мао державі протиставив армію. Якщо марксисти виходили з необхідності захопити «державну машину» й повернути її проти класового ворога (це і є «диктатура пролетаріату»), то Мао стверджував, що знаряддям розгрому класового ворога є не держава, а армія. Держава підпорядковується армії. Звідси відомий афоризм Мао: «Народ вчиться у партії, а партія — в армії».
Три етапи партизанської війни
Цей розділ не містить . (січень 2015) |
Мао вважав, що селянська війна, це — партизанська війна, а успішна партизанська війна розкладається на три етапи.
1) Створення партизанської бази у віддаленому, важкодоступному, неконтрольованому владою районі. Як казав Мао, «село виступає проти міста». Поняття «місто» і «село» означали «начальство, державних чиновників і ледарів» і «трудяще населення далекого куточка, що його начальство постійно оббирає». Партизанське вогнище є зразком майбутньої народної влади. Тут ведеться пропаганда у доступній формі. Мао, приходячи до нового району, завжди пояснював, що наше завдання — розділити землю, ліквідувати поміщиків і поки що не займати кулака. І повторював, що це приклад того, що ми хочемо зробити: землю — селянам, звільнити селян від податків і дати селянам гвинтівки, щоби вони стали «озброєним народом». Усі адміністративні та соціальні зміни, що впроваджуються у партизанському вогнищі, робляться лише для того, щоби партизанський рух вижив тут і тепер. А після перемоги все буде організовано набагато краще. Ця тактика «помірних перетворень» у зоні партизанського вогнища.
2) Цей етап називається «село оточує місто». Тепер партизанські дії виходять за межі бази й створюються партизанські райони. Партизанські райони не обов'язково повністю контрольовані партизанами — це райони, де партизани проводять свої бойові операції. Цю територію ще не захопили, продовжуються партизанські дії, але на території цих районів походи та рейди проводяться постійно. При цьому сфера дії партизанських з'єднань виходить далеко за межі первісної бази: у такий спосіб партизани не дають противнику напасти на саму базу. Також ця тактика покликана дезорганізувати життя і порушити комунікації противника у всьому районі, вимотати противника, примусити його безплідно витрачати свої матеріальні й людські ресурси.
3) Цей етап Мао назвав «село захоплює місто». Офіційна влада починає видихатися у нескінченній боротьбі та намагається зосередити всі свої сили у великих містах і в стратегічно важливих центрах. Урядові війська повністю втрачають стратегічну ініціативу, і міста починають поступово втрачати зв'язок одне з одним. Відтепер основною метою партизан стає руйнування комунікацій між урядовими анклавами, щоби вони не могли допомагати один одному та діяти спільно. Після чого партизани переходять до захоплення укріплених пунктів супротивника: спочатку падають найвіддаленіші гарнізони урядових військ, а наприкінці партизани захоплюють столицю.[]
Світова революція
Цей розділ не містить . (січень 2015) |
Концепція Мао перемоги комунізму у світі ґрунтувалася на його власному досвіді та досвіді антифранцузької війни Хо Ші Міна (1890—1969) та Во Нгуена Зіапа (1911—2013) у В'єтнамі. Її також можна розглядати як продовження його стратегії партизанської війни, тільки у світовому масштабі.[]
За Мао, хоча кінець-кінцем на зміну капіталізму прийде соціалістична система, капіталістична й імперіалістична система сама по собі ніколи не завалиться — її зруйнує пролетарська революція всередині імперіалістичних країн («першого світу») та національні революції в колоніях і залежних країнах («третього світу»). Вона починається з колоній і економічно відсталих країн з поступовим втягуванням у революційну війну Європи та США. Мао вважав, що головною рушійною силою епохи є національно-визвольні, антиімперіалістичні рухи в колоніях. Ці рухи комуністи мали очолити й використати. Оскільки більшість населення у колоніях і відсталих країнах живе на селі, революція у «третьому світі» має бути головним чином селянською з гаслами боротьби за землю. Треба підтримувати націоналізм народів Азії, Африки та Латинської Америки, просуваючи ідею «відокремлення» від метрополій. Після відокремлення колоній від метрополій в останніх настане господарська криза, що спричинить падіння рівня життя, викличе незадоволення широких мас і пролетарське повстання. Так антиколоніальні й антиімперіалістичні війни «місцевого значення» «переростатимуть» у світову революцію.[]
Значення і спадщина Мао
По смерті Мао залишив своїм наступникам країну в глибокій, всеосяжній кризі. Після «Великого стрибка» і культурної революції економіка країни животіла на низькому рівні, культурне життя і наука були розгромлені лівими радикалами. Особливо тяжкою спадщиною режиму Мао слід вважати покалічені долі десятків мільйонів людей в усій Китайській Народній Республіці, що постраждали від безглуздих і жорстоких кампаній. Тільки в ході культурної революції загинуло, за деякими даними, до 20 мільйонів людей, ще 100 мільйонів так чи інакше постраждали в її ході. Тим часом, за офіційною оцінкою Комуністичної Партії Китаю, Мао помилявся лише на 3/10 долі.
З іншого боку не можна не визнати, що Мао, отримавши в 1949 році малорозвинену, загрузлу в анархії, корупції і загальній розрусі аграрну країну за стислий термін зробив з неї досить могутню, незалежну державу, що володіє атомною зброєю. У роки його правління відсоток неписьменності знизився з 80 % до 7 %, тривалість життя збільшилася вдвічі, населення зросло більш ніж удвічі, індустріальна продукція більш ніж в 10 разів. Йому також вдалося вперше за декілька десятків років об'єднати Китай, відновивши його майже в тих межах, що він мав за часів Імперії; позбавити його від принизливого диктату іноземних держав, від якого Китай страждав починаючи з періоду опіумних воєн. Крім цього, навіть критики Мао визнають в нім блискучого стратега і тактика, який довів свої здібності під час Китайської Громадянської Війни і Корейської Війни.
Ідеологія маоїзму також зробила великий вплив на розвиток комуністичних рухів у багатьох країнах світу — Червоних Кхмерів в Камбоджі, Світлого Шляху в Перу, революційного руху в Непалі, комуністичних рухів у США і Європі. Тим часом, сама Китайська Народна Республіка після смерті Мао в своїй політиці вельми далеко відійшла від ідей Мао Цзедуна і комуністичній ідеології взагалі. Реформи, початі Ден Сяопіном в 1979 році і продовжені його послідовниками, де-факто зробили економіку Китайської Народної Республіки капіталістичною, з відповідними наслідками для внутрішньої і зовнішньої політики. У самій Китайській Народній Республіці персона Мао оцінюється вкрай неоднозначно. З одного боку, більшість населення бачать у ньому героя Громадянської Війни, сильного правителя, харизматичну особу. Деякі китайці старшого віку ностальгують за упевненістю в завтрашньому дні, рівністю і відсутністю корупції, що існували, на їхню думку, в епоху Мао. З іншого боку, багато людей не можуть пробачити Мао жорстокості і помилок його масових кампаній, особливо культурної революції. Сьогодні в Китайській Народній Республіці досить вільно ведеться дискусія про роль Мао в сучасній історії країни, публікуються твори, де політика «Великого керманича» піддається різкій критиці.
Твори Мао
Основні твори
- Класовий аналіз китайського суспільства (1926)
- Питання стратегії революційної війни в Китаї (1936)
- Відносно практики (1937) [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.] — Київ: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1958.
- Відносно суперечності (1937) [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.] — Київ: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1958.
- Діялєктичний матеріалізм (1938) [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Про нову демократію (1940)
- Про правильне розв'язання протиріч всередині народу (1957)
Видання українською
- Мао Цзе-дун. Відносно практики. Відносно суперечності. — Київ: Державне видавництво політич-ної літератури УРСР, 1958.
- Мао Цзе-дун. Філософські твори. — Київ: «Вперед», 2019.
Видання іншими мовами
- Избранные произведения в четырех томах. — Москва: Издательство иностранной литературы, 1952.(рос.)
- Восемнадцать стихотворений. — Москва: Издательство иностранной литературы, 1957.(рос.)
- Выдержки из произведений. — Пекин: Издательство литературы на иностранных языках, 1966.(рос.)
- Сборник высказываний «Мао Цзедун». — Санкт-Петербург: Нева, Олма-Пресс, 2000.(рос.)
- Dzieła wybrane, t. 1-4, wyd. Książka i Wiedza, Warszawa 1953—1958.(пол.)
- Quotations from Mao Tse Tung. Peking: Foreign Languages Press, 1966.(англ.)
- Scritti scelti, 5 vol., Edizioni Rinascita, Roma 1954—1964.(італ.)
- Selected Works, 4 vols., Peking: Foreign Languages Press, 1965.(англ.)
Див. також
Примітки
- База даних китайських політичних еліт
- Short P. Mao: A Life — Great Britain: Hodder & Stoughton, 1999. — P. 23. — 782 p. —
- Short P. Mao: A Life — Great Britain: Hodder & Stoughton, 1999. — P. 635. — 782 p. —
- Spence J. The Search for Modern China — 1 — USA: W. W. Norton & Company, 1991. — P. 531. —
- Short P. Mao: A Life — Great Britain: Hodder & Stoughton, 1999. — P. 116. — 782 p. —
- Zhisui L. The Private Life of Chairman Mao (1996 edition) — 1996. — P. 56. —
- Кірносова Надія Анатоліївна. Мао Цзедун. Поезія революції. [ 30 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Україна–Китай, № 4 (10), 2017.
- politicalscience (3 травня 2021). Mao Zedong Was a National Hero. Political Science (амер.). Процитовано 10 січня 2024.
- Gazeta.ua (5 лютого 2016). Як "Маленька червона книжка Мао" перевернула Захід. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 10 січня 2024.
- After the little red book was flourished in Parliament, should Mao be rehabilitated?. The Independent (англ.). 29 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2024.
- Spence, Jonathan. Chinas Weg in die Moderne. DTV, München, 2001, C.370
- Гобова Є. В. «Нова молодь» та Рух 4 травня. sinologist. 22 серпня 2019. Процитовано 10 січня 2024.
- Шорт, Филип. Мао Цзэ-дун. АСТ, Москва, 2001, С.126, 132-33
- Spence, Jonathan. Chinas Weg in die Moderne. DTV, München, 2001, C.434
- Spence, Jonathan. Chinas Weg in die Moderne. DTV, München, 2001, C.451-458
- Шорт, Филип. Мао Цзэ-дун. АСТ, Москва, 2001, С.229-32
- Меликсетов, А. В., Писарев, А. А., …, История Китая. Издательство московского университета, Москва, 2004, С.519
- Selden, Marc. Yanan Legacy: The Mass Line, в: «Chinese Communist Politics in Action», Seattle, London 1970, С.101-109
- Holm, David. Art and Ideology in Revolutionary China. Oxford 1991, С.53,88; Mao, Zedong. Die Gesammelten Werke. том II, Пекін 1969; С.246
- Gray, Jack. Rebellions and Revolutions. China from 1800s to the 1980s. (The Short Oxford History of the Modern World). Oxford, 1990, С.285-8; Spence, Jonathan. Chinas Weg in die Moderne. DTV, München, 2001, C.590-600
- Меликсетов, А. В., Писарев, А. А., …, История Китая. Издательство московского университета, Москва, 2004, С.634
- Spence, Jonathan. Chinas Weg in die Moderne. DTV, München, 2001, C.674
- Шорт, Филип. Мао Цзэ-дун. АСТ, Москва, 2001, С.467; Spence, Jonathan. Chinas Weg in die Moderne. DTV, München, 2001, C.688; Меликсетов, А. В., Писарев, А. А., …, История Китая. Издательство московского университета, Москва, 2004, С.667
- Шорт, Филип. Мао Цзэ-дун. АСТ, Москва, 2001, С.470-473
- Мао, Цзе-Дун. Выдержки из произведений. Издательство литературы на иностранных языках, Пекин, 1966, С.302-303
- Малявин, Владимир. Китайская цивилизация. ФСТ, Москва, 2003, С.100-101; Меликсетов, А. В., Писарев, А. А., …, История Китая. Издательство московского университета, Москва, 2004, С.678-81; Шорт, Филип. Мао Цзэ-дун. АСТ, Москва, 2001, С.505-511
- Меликсетов, А. В., Писарев, А. А., …, История Китая. Издательство московского университета, Москва, 2004, С.679-686
- Spence, Jonathan. Chinas Weg in die Moderne. DTV, München, 2001, C.728
- Коли Річард Ніксон зустрічався в 1972 році з Мао, то сказав йому, що його учення змінило культуру і цивілізацію Китаю. Мао відповів: «Все, що я піддав змінам, це лише Пекін і кілька передмість». Для нього було кошмаром те, що він, після 20 років боротьби і після стількох зусиль, направлених на створення комуністичного суспільства, досяг так мало з того, що могло б жити тривалий час. Це привело до того, що він став, щоб добитися своєї мети ще за життя, приносити в жертву все більше і більше людей. Інакше, як він вважав, історичний процес знищить справу всього його життя. (Генрі Кіссинджер)
- Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- В. І. Головченко. Мао Цзедун // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- В. Горбатенко. Мао Цзедун // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.423
- Тиса Р. Мао Цзедун // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за наук. ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 412.
- Шорт Ф.. Мао Цзедун. Москва: АСТ, 2001. (рос.)
- Галенович Ю. М. Пэн Дэхуай и Мао Цзэ-дун. Политические лидеры Китая XX века. Огни, 2005. (рос.)
- Bettelheim, C., Rossanda, R., Il marxismo di Mao Tse-tung e la dialettica. Feltrinelli, Milano 1974. 52 p. (італ.)
- Deutscher, I., «Maoism—Its Origins, Background, and Outlook», in The Socialist Register, 1964, pp. 11-37. (англ.)
- Lew, R., «Maoism and the Chinese Revolution», in The Socialist Register, vol. 12 (1975), pp. 115-159. (англ.)
- Schram, S., The Thought of Mao Tse-tung, Cambridge University Press, 1989. — 242 p. (англ.)
- Snow, Edgar, Red Star over China, Hesperides Press, 2006. (англ.)
- Spence, Jonathan D, Mao Zedong, New York: Viking, 1999. (англ.)
Посилання
- Мао Цзедун [ 17 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Амін С. Маоїзм потрібний всюди в світі (2008) [ 20 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Бурлацкий Ф. М. Мао Цзэ-дун. 2003. (рос.)
- Голубничий В. Мао Тзе-тунґ — теоретик національного відродження Китаю (1955) [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Голубничий В. Матеріялістична діялєктика Мао Цзедуна (1964) [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Дойчер І. Маоїзм: його засновки, розвиток, ідейна сильвета (1964) [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Майстренко І. Енциклопедист антисталіністської революції Мао-Цзедун (1957) [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Россанда Р. Мао Цзе-дун як марксист (1974) [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Тарасов А. Спадщина Мао Цзедуна для радикала кінця XX — початку XXI ст. (1997) [ 21 травня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mao Ma o Czedu n kit trad 毛澤東 spr 毛泽东 pinyin Mao Zedōng 26 grudnya 1893 Shaoshan Hunan Imperiya Cin 9 veresnya 1976 Pekin KNR kitajskij politichnij lider teoretik maoyizmu poet kaligraf Zasnovnik Kitajskoyi komunistichnoyi partiyi KKP u 1921 nezabarom stav yiyi liderom U KNR vvazhayetsya nacionalnim geroyem Mao Czedun trad kitajska 毛澤東 sprosh kit 毛泽东 Prapor 1 j Golova Centralnogo narodnogo uryadu 1 zhovtnya 1949 27 veresnya 1954 Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Posadu likvidovano Prapor 1 j Golova KNR 27 veresnya 1954 27 kvitnya 1959 Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Lyu Shaoci Im ya pri narodzhenni kit 毛澤東Narodzhennya 26 grudnya 1893 1893 12 26 Shaoshan Hunan Imperiya CinSmert 9 veresnya 1976 1976 09 09 82 roki Chzhunnanhaj Pekin KNRPrichina smerti infarkt miokardaPohovannya Mavzolej Mao CzedunaNacionalnist kitajci 1 Krayina KNRReligiya ateyizm i ateyist d Osvita d 1911 d 1911 d 1912 i d cherven 1918 Partiya KPK i Gomindan 1927 Batko dMati d 2 Shlyub d 3 d 3 d 3 i Czyan Cin 1 Diti d 4 5 6 d 4 5 6 d 5 d d 3 i Li Na d 3 Avtograf Nagorodi d Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Ocholyuvav partiyu j uryad krayini do smerti Jogo vpliv zmenshivsya pislya ryadu ekonomichnih nevdach 1958 1960 Velikij stribok ale znovu stav panivnim v roki Kulturnoyi revolyuciyi 1961 1969 Adaptuvav socializm do kitajskih umov sho zobrazheno v Malenkij chervonij knizi ZhittyepisDitinstvo ta yunist Mao Czedun narodivsya 26 grudnya 1893 roku v seli Shaoshan provinciyi Hunan nedaleko vid stolici provinciyi mista Chansha Batko Czeduna Mao Zhenshen nalezhav do dribnih zemlevlasnikiv i sim ya jogo bula dosit zabezpechenoyu Suvora vdacha batka konfuciancya zumovila konflikti z sinom i odnochasno prihilnist hlopchika do m yakshoyi za harakterom materi buddistki Ven Sucin kit 素勤 translit Su qin prizvisko Cimej Podruzhzhya narodilo sim ditej ale dva sina ta dvi donki pomerli u rannomu vici Ridnimi bratami Czeduna buli 1895 1943 ta 1905 1935 Rodina takozh vzyala do sebe donku dvoyuridnogo brata batka Mao Vejshena kit 毛尉生 translit Mao Weisheng Divchina otrimala im ya 1905 1929 Sinhajska revolyuciya zastala molodogo Mao v Chansha kudi toj u vici shistnadcyati rokiv perebravsya z ridnogo sela Vin stav svidkom krovoprolitnoyi borotbi riznih ugrupuvan a takozh soldatskih povstan i na korotkij chas sam primknuv do armiyi gubernatora provinciyi Pislya cogo Mao zaglibivsya v navchannya dosyagshi bliskuchih rezultativ v gumanitarnih naukah U 1917 roci z yavilisya jogo pershi statti u vidomih zhurnalah socialistichnogo spryamuvannya takih yak Nova molod Rokom piznishe vin nasliduyuchi svogo ulyublenogo vchitelya Yana Chanczi perebravsya do Pekina de pracyuvav asistentom sho stav piznishe odnim iz zasnovnikiv Komunistichnoyi partiyi Kitayu Pochatok politichnoyi diyalnosti Mao Czedun u 1927 roci Pokinuvshi Pekin yunij Mao podorozhuvav krayinoyu zajmavsya pogliblenim vivchennyam prac zahidnih filosofiv i revolyucioneriv cikavivsya podiyami v Rosijskij imperiyi Vzimku 1920 roku vin vidvidav Pekin u skladi delegaciyi vid Nacionalnih Zboriv provinciyi Hunan sho vimagali znyattya korumpovanogo i zhorstokogo gubernatora provinciyi Cherez rik Mao uslid za svoyim drugom Caj Hesenem virishiv vzyati na ozbroyennya komunistichnu ideologiyu U lipni 1921 roku Mao vzyav uchast u shanhajskomu z yizdi na yakomu bula zasnovana Komunistichna partiya Kitayu Cherez dva misyaci pislya povernennya v Chansha vin stav sekretarem hunanskogo viddilennya KPK Todi zh Mao odruzhivsya z Yan Kajhuej dochci Yana Chanczi Protyagom nastupnih p yati rokiv u nih narodilisya tri sini Anin Ancin i Anlun Za napolyagannyam Komunistichnogo internacionalu KPK bula vimushena vstupiti v soyuz z Gomindanom Mao Czedun yakij vlitku 1923 roku vhodiv do skladu CK KPK ne vitav cej kompromis U 1926 roci Mao bulo visunuto na posadu sekretarya KPK z selyanskogo ruhu a rokom piznishe kerivnika gomindanivskogo Institutu Selyanskogo Ruhu Vsi ci roki vin bagato zajmavsya robotoyu z selyanstvom znahodiv vzayemorozuminnya z yakim Mao dopomagalo jogo silske pohodzhennya Mao prijshov do visnovku sho proletariat ne mozhe buti nosiyem revolyuciyi v Respublici Kitaj de perevazhnu bilshist naselennya skladayut selyani Vzhe u toj chas vin pochav formulyuvati dlya sebe osnovni tezi majbutnoyi ideologiyi maoyizmu Gromadyanska vijnaRadyanska Respublika v Czyansi Mao 1931 rik U kvitni 1927 roku Chan Kajshi zajnyavshi za dopomogoyu komunistiv Shanhaj pochav provoditi v misti politiku neshadnogo teroru proti vchorashnih soyuznikiv Tisyachi chleniv KPK buli areshtovani abo vbiti U cej chas Mao Czedun pidnyav v okolicyah Chansha selyanske povstannya Osinnogo urozhayu Povstannya bulo pridushene miscevoyu vladoyu z velikoyu zhorstokistyu Mao buv zmushenij tikati iz zalishkami svoyeyi armiyi v gori Czinganshan na mezhi Hunani i Czyansi Nezabarom ataki Gomindana primusili grupi Mao a takozh rozbitih u hodi Nanchanskogo povstannya Chzhu De Chzhou Enlaya ta inshih vijskovih lideriv KPK pokinuti cyu teritoriyu U 1928 roci pislya dovgih pereselen komunisti micno zakripilisya na zahodi provinciyi Czyansi Tam Mao stvoriv dostatno silnu radyansku respubliku Zgodom vin proviv ryad agrarnih i socialnih reform zokrema konfiskaciyu i pererozpodil zemli liberalizaciyu prav zhinok Tim chasom Kompartiya Kitayu perezhivala vazhku krizu Chislo yiyi chleniv skorotilosya do 10 000 z nih lishe 3 buli robochimi Novij lider partiyi Li Lisan unaslidok dekilkoh serjoznih porazok na vijskovomu j ideologichnomu fronti a takozh rozbizhnostej zi Josipom Stalinim buv viklyuchenij iz CK Na comu tli poziciya Mao sho robiv stavku na selyanstvo i vidnosno uspishno diyav u comu napryami posililasya v partiyi nezvazhayuchi na chasti konflikti z partijnoyu verhivkoyu Zi svoyimi suprotivnikami na lokalnomu rivni v Czyansi Mao rozpravivsya protyagom 1930 1931 rr za dopomogoyu represij pid chas yakih bagato miscevih kerivnikiv bulo vbito abo kinuto u v yaznici yak agenti vigadanogo tovaristva AB tuanej Sprava AB tuanej stala pershim chishennyam v istoriyi KPK U toj zhe chas Mao perezhiv osobistu vtratu agentam Gomindana vdalosya shopiti jogo druzhinu Yan Kajhuej Vona bula strachena v 1930 r a desho piznishe molodshij sin Mao Anlun pomer vid dizenteriyi jmovirno vid shigelozu Drugij jogo sin vid Kajhuej Mao Anin zaginuv pid chas Korejskoyi vijni Nezabarom pislya smerti drugoyi druzhini Mao pochav zhiti z aktivistkoyu He Czidzhen Velikij pohid Do 1934 r sili Chan Kajshi otochili komunistichni rajoni v Czyansi i pochali gotuvatisya do masovanoyi ataki Kerivnictvo KPK uhvalilo rishennya pro vidhid z cogo rajonu Operaciya z prorivu chotiroh ryadiv gomindanovskih ukriplen gotuvalos i provodilos Chzhou Enlayem Mao v cej chas znovu v opali Chilni poziciyi pislya vidstoronennya Li Lisanya zajnyali 28 Bilshovikiv grupa blizkih do Kominternu i Josipa Stalina molodih funkcioneriv na choli z Van Minom Z velikimi vtratami komunistam vdalosya prorvatisya cherez zasloni nacionalistiv i piti v girski rajoni Gujchzhou Pid chas korotkogo perepochinku v mistechku Czuni projshla partijna konferenciya na yakij partiyeyu buli oficijno prijnyati deyaki tezi predstavleni Mao Sam vin stav postijnim chlenom politbyuro a grupu 28 bilshovikiv piddano vidchutnij kritici Yananskij period Cherez rik pislya pochatku Velikogo pohodu v zhovtni 1935 r Chervona Armiya dosyagla komunistichnogo rajonu Shensi Gansu Ninsya abo za nazvoyu najbilshogo mista Yanan yakij virisheno bulo zrobiti novim forpostom komunistichnoyi partiyi Pid chas Velikogo pohodu cherez vijskovi diyi epidemiyi neshasni vipadki v gorah i bolotah a takozh cherez dezertirstvo komunisti vtratili ponad 90 z togo skladu sho pokinuv Czyansi Prote yim vdalosya shvidko vidnoviti svoyi sili Na toj chas golovnoyu metoyu partiyi stala vvazhatisya borotba z Yaponskoyu imperiyeyu yaka povodilasya vse agresivnishe u vidnoshenni do oslablenogo Kitayu Pislya togo yak v lipni 1937 roku vidkrito vibuhnula vijna komunisti za vkazivkoyu Moskvi pishli na stvorennya yedinogo patriotichnogo frontu z Gomindanom U samomu rozpali antiyaponskoyi borotbi Mao Czedun iniciyuvav tak zvanij Ruh za vporyadkuvannya stilyu chzhenfen 1942 1943 Ruh vklyuchav v chisli inshogo vivchennya klasikiv marksizmu leninizmu prac Mao pridushennya vilnodumstva sered komunistichnoyi inteligenciyi i kampaniyi z samokritiki sho osoblivo torknulisya golovnogo supernika Mao Van Mina Pidsumkom chzhenfen stala povna koncentraciya vnutripartijnoyi vladi v rukah Mao Czeduna U 1943 r jogo bulo obrano golovoyu politbyuro KPK i todi zh povoli pochav vinikati kult osobi Mao Do cogo Mao trivalij chas vivchav klasiku zahidnoyi filosofiyi i osoblivo marksizmu Na osnovi marksizmu leninizmu deyakih aspektiv tradicijnoyi kitajskoyi filosofiyi i ne v ostannyu chergu vlasnogo dosvidu ta idej Mao za dopomogoyu osobistogo sekretarya Chen Boda stvoriv i teoretichno obgruntuvav novij napryam marksizmu maoyizm Maoyizm zamislyuvavsya yak gnuchkisha pragmatichnisha forma marksizmu yaka bula b krashe pristosovana do kitajskih realij togo chasu Golovnimi jogo osoblivostyami mozhut buti poznacheni odnoznachne oriyentuvannya na selyanstvo a ne na proletariat a takozh znachna chastka nacionalizmu Peremoga KPK u gromadyanskij vijni U vijni z Yaponskoyu imperiyeyu komunisti diyali uspishnishe Gomindana Z odnogo boku ce poyasnyuvalosya taktikoyu partizanskoyi vijni sho dozvolyala uspishno operuvati v tilu u suprotivnika Naprikinci vijni navit robilisya sprobi zblizhennya z kitajskimi komunistami z boku Spoluchenih Shtativ Ameriki sho rozcharuvalasya v Chan Kajshi yakij terpiv odnu porazku za inshoyu Mao Czedun z predstavnikami huacyao v 1949 r Do seredini 1940 h rokiv usi suspilni instituti Gomindanu vklyuchayuchi armiyu znahodilisya na zaklyuchnij stadiyi rozpadu Povsyudi procvitali nechuvana korupciya svavillya nasilstvo ekonomika i finansova sistema krayini faktichno buli atrofovani Chastina vishogo kerivnictva Gomindanu velmi m yako vidnosilasya do golovnogo voroga Kitayu Yaponskoyi imperiyi nadayuchi perevagu vedennyu golovnih vijskovih dij proti komunistiv Vse ce spriyalo poshirennyu negativnogo vidnoshennya do Gomindanu u bilshosti naselennya u tomu chisli j sered inteligenciyi Kategorichna vidmova Chan Kajshi organizovuvati zhittya v krayini pislya kincya vijni na demokratichnih zasadah i hvilya represij proti inakodumciv sprichinili povnu vtratu pidtrimki Gomindanom sered naselennya i navit vlasnoyi armiyi Pislya pochatku aktivnih vijskovih dij v 1947 roci komunistam za dopomogoyu Radyanskogo Soyuzu sho zakripivsya na toj chas u Manchzhuriyi vdalosya za 2 5 roki zahopiti vsiyeyu teritoriyeyu kontinentalnogo Kitayu nezvazhayuchi na bagatokratnu chiselnu perevagu vijsk Gomindana i aktivne protistoyannya SShA 1 zhovtnya 1949 roku z vorit Tyananmen Mao Czedun progolosiv utvorennya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki iz stoliceyu v Pekini Sam Mao stav golovoyu uryadu novoyi respubliki Roki pri vladiPersha p yatirichka i kampaniya Sta kvitiv Stalin ta Mao na poshtovij marci KNR Pershi roki pislya peremogi nad Gomindanom v osnovnomu zdijsneno virishennya nasushnih ekonomichnih i socialnih problem Osoblive znachennya Mao Czedun nadavav agrarnij reformi rozvitku vazhkoyi industriyi i zmicnennyu gromadyanskih prav Majzhe vsi reformi kitajski komunisti provodili za zrazkom Radyanskogo Soyuzu sho mav na pochatku 1950 h dosit velikij vpliv na KNR Zokrema provodilasya konfiskaciya zemli u velikih zemlevlasnikiv u ramkah pershoyi p yatirichki za dopomogoyu fahivciv z SRSR zdijsneno ryad velikih industrialnih proektiv Zovnishnopolitichno pochatok 50 h rokiv dlya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki oznamenuvavsya uchastyu v Korejskij vijni na yakij za 3 roki vijskovih dij zaginulo blizko miljona kitajskih dobrovolciv vklyuchayuchi sina Mao Pislya HH z yizdu KPRS i smerti Stalina u vishih eshelonah vladi Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki takozh vinikli rozbizhnosti z privodu liberalizaciyi krayini i dopustimosti kritiki partiyi Spochatku Mao uhvaliv rishennya pidtrimati liberalne krilo do yakogo nalezhali Chzhou Enlaj Prem yer Derzhradi KNR Dzyun Yun Zamgolovi KPK i Den Syaopin Gensek KPK U 1956 r v svoyij promovi Pro spravedlive virishennya protirich useredini narodu Mao zaklikav vidkrito vislovlyuvati svoyu dumku i brati uchast u diskusiyah kinuvshi gaslo Haj rozcvitayut sto kvitiv haj zmagayutsya sto shkil Golova partiyi ne rozrahuvav sho jogo zaklik vikliche shkval kritiki vidnosno KPK i jogo samogo Inteligenciya i prosti lyudi rizko zasudili diktatorskij stil pravlinnya KPK porushennya prav i svobod lyudini korupciyu nekompetentnist nasilstvo Takim chinom vzhe v lipni 1957 kampaniya Sta kvitiv zgornuta i zamist neyi progolosheno kampaniyu proti pravih uhilnikiv Pid chas neyi zaareshtovano blizko 520 000 lyudej sho podali golos protestu pid chas Sta kvitiv Velikij stribok tigra Nezvazhayuchi na veliki zusillya tempi zrostannya kitajskoyi ekonomiki naprikinci 1950 h buli nedostatnimi Zmenshilosya virobnictvo agrarnoyi produkciyi Krim cogo Mao turbuvala vidsutnist revolyucijnogo duhu v masah narodu Do rishennya cih problem vin virishiv pidijti v ramkah politiki Troh chervonih znamen poklikanoyi zabezpechiti Velikij stribok vpered u vsih oblastyah narodnogo gospodarstva Kampaniya pochalasya v 1958 roci Shob vzhe cherez 15 rokiv dosyagti obsyagiv virobnictva Velikoyi Britaniyi peredbachalosya ob yednati praktichno vse silske a takozh chastkovo i miske naselennya krayini v avtonomni komuni Zhittya v komunah bulo vkraj kolektivizovane privatne zhittya i tim bilshe vlasnist buli praktichno vikorineni Kozhna komuna povinna bula ne tilki zabezpechuvati sebe i navkolishni mista produktami harchuvannya ale i vigotovlyati industrialni produkti golovnim chinom stal yaka viplavlyalasya v malenkih pechah na zadnih dvorah chleniv komuni Politika Velikogo stribka tigra zakinchilasya grandioznim provalom Yakist viroblenoyi v komunah stali bula vkraj nizkoyu obrobka kolektivnih poliv z riznih prichin jshla takozh kepsko vzhe cherez 2 roki urozhayi zernovih i vse virobnictvo produktiv harchuvannya vpali do katastrofichno nizkogo rivnya U cej chas kerivniki provincij dopovidali Mao pro nebuvali uspihi novoyi politiki provokuyuchi pidnyattya planok z prodazhu zerna i virobnictva domashnoyi stali Kritiki Velikogo stribka napriklad ministr oboroni Pen Dehuaj pozbavleni svoyih postiv U 1959 61 rr krayinu ohopiv najbilshij golod zhertvami yakogo stali za riznimi ocinkah vid 10 do 30 miljoniv osib Naperedodni Kulturnoyi Revolyuciyi U 1959 r livoradikalni poglyadi Mao priveli do rozrivu vidnosin Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki z Radyanskim Soyuzom Mao z samogo pochatku vkraj negativno stavivsya do liberalnoyi politiki Hrushova i osoblivo do jogo tez pro mirne spivisnuvannya dvoh sistem Pid chas Velikogo stribka cya nepriyazn vililasya u vidkritu konfrontaciyu SRSR vidklikav z Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki vsih fahivciv sho dopomagali pidnimati ekonomiku krayini i pripiniv finansovu dopomogu Vnutrishnopolitichna situaciya v Kitajskij Narodnij Respublici takozh istotno zminilasya Pislya katastrofichnogo provalu Velikogo stribka bagato kerivnikiv yak vishogo tak i lokalnishogo rivnya pochali vidmovlyati Mao v pidtrimci Inspekcijni poyizdki krayinoyu Den Syaopina i Lyu Shaoci sho zminiv v 1959 r Mao Czeduna na posadi golovi derzhavi viyavili zhahlivi naslidki politiki sho provodilasya unaslidok chogo velika chastina chleniv CK bilsh mensh vidkrito perejshla na storonu liberaliv Lunali zavualovani vimogi vidstavki golovi KPK Vnaslidok cogo Mao Czedun chastkovo viznav proval Velikogo stribka i navit natyakav na svoyu provinu v comu Vin pripiniv na chas aktivno vtruchatisya v spravi kerivnictva krayini sposterigayuchi z boku yak Den i Lyu provodili realistichnu politiku sho v koreni rozhodilasya z jogo vlasnimi perekonannyami rozbivali komuni dopuskali privatne zemlevolodinnya i elementi vilnoyi torgivli na seli istotno poslabili tisk cenzuri Odnochasno live krilo partiyi posileno ukriplyuvalo svoyi poziciyi diyuchi perevazhno z Shanhayu kudi nezabarom viyihav i sam Mao Tak novij ministr oboroni Lin Byao zajmavsya aktivnim nasadzhennyam kultu osobi Mao osoblivo v pidvladnij jomu Narodno vizvolnij armiyi div nizhche Vpershe v politiku spochatku politiku kulturi stala vtruchatisya Czyan Cin ostannya druzhina Mao Vona rizko atakuvala demokratichno nalashtovanih pismennikiv i poetiv Kitayu a takozh avtoriv burzhuaznoyi literaturi sho pisali bez pidtekstu klasovoyi borotbi U 1965 roci v Shanhayi vid imeni livoradikalnogo zhurnalista Yao Venyuanya opublikovano stattyu v yakij piddano nishivnij kritici dramu vidomogo istorika i pismennika zastupnika mera Pekina U Hanya Rozzhaluvannya Ran Zhuya yaka zavualovano ilyustruvala korupciyu svavillya svyatennictvo i nesvobodu sho panuvali v Kitayi Nezvazhayuchi na starannya liberalnogo bloku diskusiya navkolo ciyeyi drami stala precedentom dlya pochatku velikih zmin u sferi kulturi a nezabarom i Kulturnoyi Revolyuciyi Suchasna statuya Mao Kulturna revolyuciya Dokladnishe Kulturna revolyuciya v Kitayi Nezvazhayuchi na visoki tempi rozvitku kitajskoyi ekonomiki pislya vidmovi vid politiki Troh chervonih znamen Mao ne zbiravsya miritisya z liberalnoyu tendenciyeyu rozvitku narodnogo gospodarstva Vin takozh buv ne gotovij zabuti ideali permanentnoyi revolyuciyi dopustiti burzhuazni cinnosti v zhittya kitajciv Prote vin buv zmushenij konstatuvati sho osnovna masa kerivnih kadriv ne rozdilyaye jogo svitoglyadu Navit stvorenij Komitet z kulturnoyi revolyuciyi voliv spochatku ne zastosovuvati zhorstkih zahodiv proti kritikiv rezhimu Pri takomu rozkladi Mao navazhivsya provesti novu globalnu perturbaciyu v suspilstvi yaka mala privesti jogo nazad u lono revolyuciyi i dijsnogo socializmu Okrim livih radikaliv Czyan Cin i soyuznikom Mao Czeduna v comu zahodi mala stati persh za vse kitajska molod Provivshi v lipni 1966 r zapliv richkoyu Yanczi i dovivshi tim samim svoyu boyezdatnist Mao povernuvsya do Pekina i proviv mogutnyu ataku na liberalne krilo partiyi golovnim chinom na Lyu Shaoci Trohi piznishe CK za vkazivkoyu Mao zatverdiv dokument Shistnadcyat punktiv sho stav praktichno programoyu Velikoyi Proletarskoyi Kulturnoyi Revolyuciyi Pochatkom yiyi stali napadki na kerivnictvo Pekinskogo universitetu lektorki Ne Yuanczi Uslid za cim studenti i uchni serednih shkil v pragnenni protistoyati konservativnim i neridko korumpovanim vchitelyam i profesuri nadihnuvshis revolyucijnimi nastroyami i kultom Velikogo kermanicha golovi Mao yaki umilo rozpalyuvali livaki pochali organizovuvatisya v zagoni hunvejbiniv chervonih vartovih mozhna takozh pereklasti yak chervonogvardijciv U presi sho vzhe potrapila pid kontrol livakiv startuvala kampaniya proti liberalnoyi inteligenciyi Ne vitrimavshi ckuvannya deyaki yiyi predstavniki a takozh partijni kerivniki zdijsnili samogubstvo Nezabarom ruh hunvejbiniv nabuv globalnogo harakteru U vsij krayini provodilisya masovi sudilisha nad kerivnimi pracivnikami profesorami pid chas yakih yih piddano usilyakim prinizhennyam neridko bili Na miljonnomu mitingu v serpni 1966 Mao visloviv povnu pidtrimku i shvalennya diyam hunvejbiniv z yakih poslidovno stvoreno armiyu revolyucijnogo livogo teroru Razom z oficijnimi represiyami partijnih kerivnikiv vse chastishe vidbuvalisya zhorstoki rozpravi hunvejbiniv U chisli inshih predstavnikiv inteligenciyi stav zhertvoyu zviryachih tortur i pokinchiv zhittya samogubstvom vidomij kitajskij pismennik Lao She Nadali teror ohopiv usyu krayinu vsi oblasti zhittya i vsi klasi Ne tilki vidomih osib ale i prostih gromadyan piddano pograbuvannyam bittyu torturam i navit fizichnomu znishennyu chasto pid najnikchemnishim privodom Hunvejbini znishili nezlichenni vitvori mistectva spalili miljoni knig tisyachi monastiriv hramiv bibliotek Nezabarom krim hunvejbiniv zorganizovano zagoni revolyucijnoyi robochoyi molodi czaofani buntari prichomu obidva ruhi drobilisya na voroguyuchi ugrupuvannya sho veli chasom krovoprolitnu borotbu mizh soboyu Koli teror dosyag svogo piku i zhittya v bagatoh mistah zavmerlo proti anarhiyi navazhilisya vistupiti regionalni kerivniki i armiya Sutichki vijskovih z hunvejbinami a takozh vnutrishni zitknennya mizh revolyucijnoyu moloddyu postavili Kitajsku Narodnu Respubliku pid zagrozu gromadyanskoyi vijni Dijshovshi do ciyeyi mezhi Mao virishiv pripiniti revolyucijnij teror Miljoni hunvejbiniv i czaofanej razom z partijnimi pracivnikami prosto vislali v sela Golovna diya kulturnoyi revolyuciyi zakinchilasya Kitajska Narodna Respublika obrazno i chastkovo v bukvalnomu rozuminni lezhala u ruyinah U krayini pislya kulturnoyi revolyuciyi potrapila pid zaboronu Bibliya i vsi ekzemplyari svyashennoyi dlya hristiyan knigi buli konfiskovani Bibliyu znovu pochali drukuvati v krayini tilki v kinci 1980 h rokiv Mao Czedun Chzhan Yujfen ta R Nikson 1972 Zavershalnij etap kulturnoyi revolyuciyi Ostanni roki Mao Po zakinchennyu kulturnoyi revolyuciyi v zovnishnij politici Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki vidbuvsya nespodivanij povorot Na tli krajnih napruzhenih vidnosin z Radyanskim Soyuzom osoblivo pislya ozbroyenogo konfliktu na ostrovi Damanskij Mao raptovo zvazhivsya na zblizhennya iz Spoluchenimi Shtatami Ameriki proti chogo rizko vistupav Lin Byao sho vvazhavsya oficijnim nastupnikom Mao Pislya kulturnoyi revolyuciyi jogo vlada rizko zrosla sho turbuvalo Mao Czeduna Sprobi Lin Byao vesti samostijnu politiku primusili golovu ostatochno rozcharuvatisya v nomu proti Linya pochali fabrikuvati spravu Diznavshis pro ce Lin Byao 13 veresnya 1971 roku zdijsniv sprobu vtechi z krayini ale jogo litak rozbivsya za nez yasovanih obstavin Vzhe v 1972 roci Kitajsku Narodnu Respubliku vidvidav prezident Nikson Pislya zagibeli Lin Byao vnutrishnopolitichne zhittya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki majzhe desyatilittya viznachala vnutrishnofrakcijna borotba v KPK Odin odnomu protistoyali ugrupuvannya livakiv na choli z liderami kulturnoyi revolyuciyi tak zvanoyu bandoyu chotiroh Czyan Cin Van Hunven Chzhan Chuncyao i Yao Venyuan i ugrupuvannya pragmatikiv na choli z pomirkovanim Chzhou Enlayem i reabilitovanim Den Syaopinom Mao Czedun pragnuv pidtrimuvati rivnovagu vladi mizh dvoma frakciyami dopuskayuchi z odnogo boku deyaki poslablennya v oblasti ekonomiki ale i pidtrimuyuchi z inshogo boku masovi kampaniyi livakiv napriklad Kritiku Konfuciya i Lin Byao Novim nastupnikom Mao stav vvazhatisya Hua Gofen virnij maoyist sho nalezhit do pomirkovanih livih Borotba mizh dvoma frakciyami zagostrilasya v 1976 r pislya smerti Chzhou Enlaya Jogo pominannya vililisya v masovi narodni demonstraciyi na yakih lyudi virazhali poshanu pokijnomu i protestuvali proti politiki livih radikaliv Bezladi buli zhorstoko pridusheni Chzhou Enlaya posmertno zaklejmili yak kapputista tobto prihilnika kapitalistichnogo shlyahu yarlik sho vikoristovuvavsya pid chas kulturnoyi revolyuciyi a Den Syaopina vidpravleno v zaslannya Na toj chas Mao vzhe serjozno hvoriv na hvorobu Parkinsona i ne buv u zmozi aktivno vtruchatisya v politiku Pislya dvoh tyazhkih infarktiv 9 veresnya 1976 roku na 83 mu roci zhittya Mao Czedun pomer Na pohoroni Velikogo kermanicha prijshlo bilshe miljona lyudej Tilo pokijnogo zabalzamuvali za rozroblenoyu kitajskimi uchenimi metodikoyu i vistavili dlya oglyadu cherez rik pislya smerti v sporudzhenomu na ploshi Tyananmen velicheznomu mavzoleyi Na pochatok 2007 roku usipalnicyu Mao vidvidalo blizko 158 mln cholovik KultMonument na chest Mao Czeduna v Uhani Kult osobi Mao Czeduna zarodivsya she pid chas Yananskogo periodu na pochatku 1940 ih rokiv Vzhe todi na zanyattyah z vivchennya teoriyi komunizmu vikoristovuvalis golovnim chinom praci Mao U 1943 roci pochali vihoditi gazeti z portretom Mao na peredovici a nezabarom ideyi Mao Czeduna stali oficijnoyu programoyu KPK Pislya peremogi komunistiv u gromadyanskij vijni plakati portreti a piznishe i statuyi Mao z yavilisya na ploshah mist u kabinetah i navit u kvartirah gromadyan Prote do groteskovih rozmiriv kult Mao doviv Lin Byao v seredini 1960 h Todi vpershe opublikovano citatnik Mao Chervona knizhechka sho stala nadali Bibliyeyu kulturnoyi revolyuciyi ta posila 88 ryadok u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik U propagandistskih tvorah yak napriklad v pidroblenomu Shodenniku Lej Fena guchnih gaslah i polum yanih movah kult vozhdya dovedenij do absurdu Natovpi molodih lyudej zbudzhuvali sebe do isteriyi vikrikuyuchi zazdorovnici chervonomu soncyu nashih serdec mudromu golovi Mao Mao Czedun stav figuroyu na yakij u Kitajskij Narodnij Respublici bulo zoseredzheno get vse Pislya rozgromu Bandi chotiroh azhiotazh navkolo Mao znachno stih Vin dosi ye galeonnoyu figuroyu kitajskogo komunizmu jogo dosi vshanovuyut v mistah vse she chastkovo stoyat pam yatniki Mao jogo zobrazhennya prikrashaye kitajski banknoti znachki i naklejki Prote ninishnij kult Mao sered peresichnih gromadyan osoblivo molodi slid shvidshe vidnesti do proyaviv suchasnoyi pop kulturi a ne svidomogo pokloninnya pered mislennyam i diyannyami ciyeyi lyudini Ideyi MaoRevolyucijna teoriya Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2015 Mao buv tvorcem originalnoyi revolyucijnoyi teoriyi sho poyednuvala marksizim leninizm ta nizku davnih kitajskih filosofskih sistem legizm fa czya konfuciansku sistemu z yiyi shanuvannyam batkiv i nachalstva hocha same konfucianstvo v Kitajskij Narodnij Respublici bulo zaboronene yak feodalna ideologiya povagoyu do obryadu ta ritualu j buntarskij duh knizhok inozemnih i kitajskih anarhistiv pochatku XX stolittya Jogo teoriya bula ne produktom kabinetnoyi nauki a virostala bezposeredno z praktiki revolyucijnogo ruhu v Kitayi Klyuchovimi dlya rozuminnya poglyadiv Mao na praktiku ye jogo filosofski tvori Vidnosno praktiki ta Vidnosno superechnosti U nih Mao sformulyuvav chasto u formi prostih aforizmiv koncepciyu sho dlya praktichnih potreb revolyucijnogo ruhu Kitayu 1930 40 h pidhodila krashe nizh klasichnij marksizm vid imeni yakogo Mao vistupav Vin usvidomiv sho zdijsnyuye u sebe v krayini selyansku revolyuciyu i selyani ye yiyi golovnoyu rushijnoyu siloyu Pri comu u svoyih teoretichnih pobudovah Mao koristuvavsya marksistskoyu terminologiyeyu i govoriv pro diktaturu proletariatu Svoyu poziciyu vin obgruntovuvav poklikayuchis na svoyeridnist kitajskih umov Dali Mao derzhavi protistaviv armiyu Yaksho marksisti vihodili z neobhidnosti zahopiti derzhavnu mashinu j povernuti yiyi proti klasovogo voroga ce i ye diktatura proletariatu to Mao stverdzhuvav sho znaryaddyam rozgromu klasovogo voroga ye ne derzhava a armiya Derzhava pidporyadkovuyetsya armiyi Zvidsi vidomij aforizm Mao Narod vchitsya u partiyi a partiya v armiyi Tri etapi partizanskoyi vijni Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2015 Mao vvazhav sho selyanska vijna ce partizanska vijna a uspishna partizanska vijna rozkladayetsya na tri etapi 1 Stvorennya partizanskoyi bazi u viddalenomu vazhkodostupnomu nekontrolovanomu vladoyu rajoni Yak kazav Mao selo vistupaye proti mista Ponyattya misto i selo oznachali nachalstvo derzhavnih chinovnikiv i ledariv i trudyashe naselennya dalekogo kutochka sho jogo nachalstvo postijno obbiraye Partizanske vognishe ye zrazkom majbutnoyi narodnoyi vladi Tut vedetsya propaganda u dostupnij formi Mao prihodyachi do novogo rajonu zavzhdi poyasnyuvav sho nashe zavdannya rozdiliti zemlyu likviduvati pomishikiv i poki sho ne zajmati kulaka I povtoryuvav sho ce priklad togo sho mi hochemo zrobiti zemlyu selyanam zvilniti selyan vid podatkiv i dati selyanam gvintivki shobi voni stali ozbroyenim narodom Usi administrativni ta socialni zmini sho vprovadzhuyutsya u partizanskomu vognishi roblyatsya lishe dlya togo shobi partizanskij ruh vizhiv tut i teper A pislya peremogi vse bude organizovano nabagato krashe Cya taktika pomirnih peretvoren u zoni partizanskogo vognisha 2 Cej etap nazivayetsya selo otochuye misto Teper partizanski diyi vihodyat za mezhi bazi j stvoryuyutsya partizanski rajoni Partizanski rajoni ne obov yazkovo povnistyu kontrolovani partizanami ce rajoni de partizani provodyat svoyi bojovi operaciyi Cyu teritoriyu she ne zahopili prodovzhuyutsya partizanski diyi ale na teritoriyi cih rajoniv pohodi ta rejdi provodyatsya postijno Pri comu sfera diyi partizanskih z yednan vihodit daleko za mezhi pervisnoyi bazi u takij sposib partizani ne dayut protivniku napasti na samu bazu Takozh cya taktika poklikana dezorganizuvati zhittya i porushiti komunikaciyi protivnika u vsomu rajoni vimotati protivnika primusiti jogo bezplidno vitrachati svoyi materialni j lyudski resursi 3 Cej etap Mao nazvav selo zahoplyuye misto Oficijna vlada pochinaye vidihatisya u neskinchennij borotbi ta namagayetsya zoserediti vsi svoyi sili u velikih mistah i v strategichno vazhlivih centrah Uryadovi vijska povnistyu vtrachayut strategichnu iniciativu i mista pochinayut postupovo vtrachati zv yazok odne z odnim Vidteper osnovnoyu metoyu partizan staye rujnuvannya komunikacij mizh uryadovimi anklavami shobi voni ne mogli dopomagati odin odnomu ta diyati spilno Pislya chogo partizani perehodyat do zahoplennya ukriplenih punktiv suprotivnika spochatku padayut najviddalenishi garnizoni uryadovih vijsk a naprikinci partizani zahoplyuyut stolicyu dzherelo Svitova revolyuciya Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2015 Koncepciya Mao peremogi komunizmu u sviti gruntuvalasya na jogo vlasnomu dosvidi ta dosvidi antifrancuzkoyi vijni Ho Shi Mina 1890 1969 ta Vo Nguena Ziapa 1911 2013 u V yetnami Yiyi takozh mozhna rozglyadati yak prodovzhennya jogo strategiyi partizanskoyi vijni tilki u svitovomu masshtabi dzherelo Za Mao hocha kinec kincem na zminu kapitalizmu prijde socialistichna sistema kapitalistichna j imperialistichna sistema sama po sobi nikoli ne zavalitsya yiyi zrujnuye proletarska revolyuciya vseredini imperialistichnih krayin pershogo svitu ta nacionalni revolyuciyi v koloniyah i zalezhnih krayinah tretogo svitu Vona pochinayetsya z kolonij i ekonomichno vidstalih krayin z postupovim vtyaguvannyam u revolyucijnu vijnu Yevropi ta SShA Mao vvazhav sho golovnoyu rushijnoyu siloyu epohi ye nacionalno vizvolni antiimperialistichni ruhi v koloniyah Ci ruhi komunisti mali ocholiti j vikoristati Oskilki bilshist naselennya u koloniyah i vidstalih krayinah zhive na seli revolyuciya u tretomu sviti maye buti golovnim chinom selyanskoyu z gaslami borotbi za zemlyu Treba pidtrimuvati nacionalizm narodiv Aziyi Afriki ta Latinskoyi Ameriki prosuvayuchi ideyu vidokremlennya vid metropolij Pislya vidokremlennya kolonij vid metropolij v ostannih nastane gospodarska kriza sho sprichinit padinnya rivnya zhittya vikliche nezadovolennya shirokih mas i proletarske povstannya Tak antikolonialni j antiimperialistichni vijni miscevogo znachennya pererostatimut u svitovu revolyuciyu dzherelo Znachennya i spadshina MaoPortret Mao na Brami Nebesnogo Spokoyu v Pekini Po smerti Mao zalishiv svoyim nastupnikam krayinu v glibokij vseosyazhnij krizi Pislya Velikogo stribka i kulturnoyi revolyuciyi ekonomika krayini zhivotila na nizkomu rivni kulturne zhittya i nauka buli rozgromleni livimi radikalami Osoblivo tyazhkoyu spadshinoyu rezhimu Mao slid vvazhati pokalicheni doli desyatkiv miljoniv lyudej v usij Kitajskij Narodnij Respublici sho postrazhdali vid bezgluzdih i zhorstokih kampanij Tilki v hodi kulturnoyi revolyuciyi zaginulo za deyakimi danimi do 20 miljoniv lyudej she 100 miljoniv tak chi inakshe postrazhdali v yiyi hodi Tim chasom za oficijnoyu ocinkoyu Komunistichnoyi Partiyi Kitayu Mao pomilyavsya lishe na 3 10 doli Z inshogo boku ne mozhna ne viznati sho Mao otrimavshi v 1949 roci malorozvinenu zagruzlu v anarhiyi korupciyi i zagalnij rozrusi agrarnu krayinu za stislij termin zrobiv z neyi dosit mogutnyu nezalezhnu derzhavu sho volodiye atomnoyu zbroyeyu U roki jogo pravlinnya vidsotok nepismennosti znizivsya z 80 do 7 trivalist zhittya zbilshilasya vdvichi naselennya zroslo bilsh nizh udvichi industrialna produkciya bilsh nizh v 10 raziv Jomu takozh vdalosya vpershe za dekilka desyatkiv rokiv ob yednati Kitaj vidnovivshi jogo majzhe v tih mezhah sho vin mav za chasiv Imperiyi pozbaviti jogo vid prinizlivogo diktatu inozemnih derzhav vid yakogo Kitaj strazhdav pochinayuchi z periodu opiumnih voyen Krim cogo navit kritiki Mao viznayut v nim bliskuchogo stratega i taktika yakij doviv svoyi zdibnosti pid chas Kitajskoyi Gromadyanskoyi Vijni i Korejskoyi Vijni Ideologiya maoyizmu takozh zrobila velikij vpliv na rozvitok komunistichnih ruhiv u bagatoh krayinah svitu Chervonih Khmeriv v Kambodzhi Svitlogo Shlyahu v Peru revolyucijnogo ruhu v Nepali komunistichnih ruhiv u SShA i Yevropi Tim chasom sama Kitajska Narodna Respublika pislya smerti Mao v svoyij politici velmi daleko vidijshla vid idej Mao Czeduna i komunistichnij ideologiyi vzagali Reformi pochati Den Syaopinom v 1979 roci i prodovzheni jogo poslidovnikami de fakto zrobili ekonomiku Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki kapitalistichnoyu z vidpovidnimi naslidkami dlya vnutrishnoyi i zovnishnoyi politiki U samij Kitajskij Narodnij Respublici persona Mao ocinyuyetsya vkraj neodnoznachno Z odnogo boku bilshist naselennya bachat u nomu geroya Gromadyanskoyi Vijni silnogo pravitelya harizmatichnu osobu Deyaki kitajci starshogo viku nostalguyut za upevnenistyu v zavtrashnomu dni rivnistyu i vidsutnistyu korupciyi sho isnuvali na yihnyu dumku v epohu Mao Z inshogo boku bagato lyudej ne mozhut probachiti Mao zhorstokosti i pomilok jogo masovih kampanij osoblivo kulturnoyi revolyuciyi Sogodni v Kitajskij Narodnij Respublici dosit vilno vedetsya diskusiya pro rol Mao v suchasnij istoriyi krayini publikuyutsya tvori de politika Velikogo kermanicha piddayetsya rizkij kritici Tvori MaoOsnovni tvori Klasovij analiz kitajskogo suspilstva 1926 Pitannya strategiyi revolyucijnoyi vijni v Kitayi 1936 Vidnosno praktiki 1937 29 bereznya 2014 u Wayback Machine Kiyiv Derzhavne vidavnictvo politichnoyi literaturi URSR 1958 Vidnosno superechnosti 1937 29 bereznya 2014 u Wayback Machine Kiyiv Derzhavne vidavnictvo politichnoyi literaturi URSR 1958 Diyalyektichnij materializm 1938 29 bereznya 2014 u Wayback Machine Pro novu demokratiyu 1940 Pro pravilne rozv yazannya protirich vseredini narodu 1957 Vidannya ukrayinskoyu Mao Cze dun Vidnosno praktiki Vidnosno superechnosti Kiyiv Derzhavne vidavnictvo politich noyi literaturi URSR 1958 Mao Cze dun Filosofski tvori Kiyiv Vpered 2019 Vidannya inshimi movami Izbrannye proizvedeniya v chetyreh tomah Moskva Izdatelstvo inostrannoj literatury 1952 ros Vosemnadcat stihotvorenij Moskva Izdatelstvo inostrannoj literatury 1957 ros Vyderzhki iz proizvedenij Pekin Izdatelstvo literatury na inostrannyh yazykah 1966 ros Sbornik vyskazyvanij Mao Czedun Sankt Peterburg Neva Olma Press 2000 ros Dziela wybrane t 1 4 wyd Ksiazka i Wiedza Warszawa 1953 1958 pol Quotations from Mao Tse Tung Peking Foreign Languages Press 1966 angl Scritti scelti 5 vol Edizioni Rinascita Roma 1954 1964 ital Selected Works 4 vols Peking Foreign Languages Press 1965 angl Div takozhMaoyizmPrimitkiBaza danih kitajskih politichnih elit d Track Q63346312 Short P Mao A Life Great Britain Hodder amp Stoughton 1999 P 23 782 p ISBN 978 0 340 60624 7 d Track Q15732482d Track Q23666d Track Q14175176d Track Q1796614 Short P Mao A Life Great Britain Hodder amp Stoughton 1999 P 635 782 p ISBN 978 0 340 60624 7 d Track Q15732482d Track Q23666d Track Q14175176d Track Q1796614 Spence J The Search for Modern China 1 USA W W Norton amp Company 1991 P 531 ISBN 978 0 393 30780 1 d Track Q15233012d Track Q1282208d Track Q932820d Track Q30 Short P Mao A Life Great Britain Hodder amp Stoughton 1999 P 116 782 p ISBN 978 0 340 60624 7 d Track Q15732482d Track Q23666d Track Q14175176d Track Q1796614 Zhisui L The Private Life of Chairman Mao 1996 edition 1996 P 56 ISBN 978 0 09 964881 9 d Track Q492897d Track Q21000501 Kirnosova Nadiya Anatoliyivna Mao Czedun Poeziya revolyuciyi 30 kvitnya 2019 u Wayback Machine Ukrayina Kitaj 4 10 2017 politicalscience 3 travnya 2021 Mao Zedong Was a National Hero Political Science amer Procitovano 10 sichnya 2024 Gazeta ua 5 lyutogo 2016 Yak Malenka chervona knizhka Mao perevernula Zahid Gazeta ua ukr Procitovano 10 sichnya 2024 After the little red book was flourished in Parliament should Mao be rehabilitated The Independent angl 29 listopada 2015 Procitovano 10 sichnya 2024 Spence Jonathan Chinas Weg in die Moderne DTV Munchen 2001 C 370 Gobova Ye V Nova molod ta Ruh 4 travnya sinologist 22 serpnya 2019 Procitovano 10 sichnya 2024 Short Filip Mao Cze dun AST Moskva 2001 S 126 132 33 Spence Jonathan Chinas Weg in die Moderne DTV Munchen 2001 C 434 Spence Jonathan Chinas Weg in die Moderne DTV Munchen 2001 C 451 458 Short Filip Mao Cze dun AST Moskva 2001 S 229 32 Meliksetov A V Pisarev A A Istoriya Kitaya Izdatelstvo moskovskogo universiteta Moskva 2004 S 519 Selden Marc Yanan Legacy The Mass Line v Chinese Communist Politics in Action Seattle London 1970 S 101 109 Holm David Art and Ideology in Revolutionary China Oxford 1991 S 53 88 Mao Zedong Die Gesammelten Werke tom II Pekin 1969 S 246 Gray Jack Rebellions and Revolutions China from 1800s to the 1980s The Short Oxford History of the Modern World Oxford 1990 S 285 8 Spence Jonathan Chinas Weg in die Moderne DTV Munchen 2001 C 590 600 Meliksetov A V Pisarev A A Istoriya Kitaya Izdatelstvo moskovskogo universiteta Moskva 2004 S 634 Spence Jonathan Chinas Weg in die Moderne DTV Munchen 2001 C 674 Short Filip Mao Cze dun AST Moskva 2001 S 467 Spence Jonathan Chinas Weg in die Moderne DTV Munchen 2001 C 688 Meliksetov A V Pisarev A A Istoriya Kitaya Izdatelstvo moskovskogo universiteta Moskva 2004 S 667 Short Filip Mao Cze dun AST Moskva 2001 S 470 473 Mao Cze Dun Vyderzhki iz proizvedenij Izdatelstvo literatury na inostrannyh yazykah Pekin 1966 S 302 303 Malyavin Vladimir Kitajskaya civilizaciya FST Moskva 2003 S 100 101 Meliksetov A V Pisarev A A Istoriya Kitaya Izdatelstvo moskovskogo universiteta Moskva 2004 S 678 81 Short Filip Mao Cze dun AST Moskva 2001 S 505 511 Meliksetov A V Pisarev A A Istoriya Kitaya Izdatelstvo moskovskogo universiteta Moskva 2004 S 679 686 Spence Jonathan Chinas Weg in die Moderne DTV Munchen 2001 C 728 Koli Richard Nikson zustrichavsya v 1972 roci z Mao to skazav jomu sho jogo uchennya zminilo kulturu i civilizaciyu Kitayu Mao vidpoviv Vse sho ya piddav zminam ce lishe Pekin i kilka peredmist Dlya nogo bulo koshmarom te sho vin pislya 20 rokiv borotbi i pislya stilkoh zusil napravlenih na stvorennya komunistichnogo suspilstva dosyag tak malo z togo sho moglo b zhiti trivalij chas Ce privelo do togo sho vin stav shob dobitisya svoyeyi meti she za zhittya prinositi v zhertvu vse bilshe i bilshe lyudej Inakshe yak vin vvazhav istorichnij proces znishit spravu vsogo jogo zhittya Genri Kissindzher Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl LiteraturaV I Golovchenko Mao Czedun Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 V Gorbatenko Mao Czedun Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 423 ISBN 978 966 611 818 2 Tisa R Mao Czedun Istoriya politichnoyi dumki navch encikl slovnik dovidnik dlya studentiv vishih navch zakl za nauk red N M Homi Lviv Novij Svit 2000 2014 S 412 Short F Mao Czedun Moskva AST 2001 ros Galenovich Yu M Pen Dehuaj i Mao Cze dun Politicheskie lidery Kitaya XX veka Ogni 2005 ros Bettelheim C Rossanda R Il marxismo di Mao Tse tung e la dialettica Feltrinelli Milano 1974 52 p ital Deutscher I Maoism Its Origins Background and Outlook in The Socialist Register 1964 pp 11 37 angl Lew R Maoism and the Chinese Revolution in The Socialist Register vol 12 1975 pp 115 159 angl Schram S The Thought of Mao Tse tung Cambridge University Press 1989 242 p angl Snow Edgar Red Star over China Hesperides Press 2006 angl Spence Jonathan D Mao Zedong New York Viking 1999 angl PosilannyaMao Czedun 17 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Mao Czedun u sestrinskih Vikiproyektah Portal Kitaj Portal Istoriya Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah 864622 Genealogiya na Rodovodi Mao Czedun u Vikishovishi Amin S Maoyizm potribnij vsyudi v sviti 2008 20 lyutogo 2016 u Wayback Machine Burlackij F M Mao Cze dun 2003 ros Golubnichij V Mao Tze tung teoretik nacionalnogo vidrodzhennya Kitayu 1955 15 bereznya 2016 u Wayback Machine Golubnichij V Materiyalistichna diyalyektika Mao Czeduna 1964 15 bereznya 2016 u Wayback Machine Dojcher I Maoyizm jogo zasnovki rozvitok idejna silveta 1964 15 bereznya 2016 u Wayback Machine Majstrenko I Enciklopedist antistalinistskoyi revolyuciyi Mao Czedun 1957 15 bereznya 2016 u Wayback Machine Rossanda R Mao Cze dun yak marksist 1974 15 bereznya 2016 u Wayback Machine Tarasov A Spadshina Mao Czeduna dlya radikala kincya XX pochatku XXI st 1997 21 travnya 2010 u Wayback Machine