Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
16 жовтня 1964 Китай провів перше випробування ядерної зброї. Вибух атомної бомби був здійснений на полігоні біля озера Лобнор, на північному заході країни, в СУАР. Потужність вибуху становила 22 Кт.
Того ж дня уряд Китаю заявив, що Китай ніколи не стане першим використовувати ядерну зброю.
Створення і випробовування
Безпосереднім імпульсом для розгортання робіт зі створення атомної бомби в Китаї стала присутність заступника голови КНР Чжу Де, міністра оборони Пен Дехуя і деяких інших високопоставлених китайських воєначальників на радянському загальновійськовому навчанні із застосуванням атомної бомби на Тоцькому полігоні 14 вересня 1954. У тому ж році Мао Цзедун звернувся до Хрущова з проханням розкрити секрет атомної бомби і допомогти налагодити виробництво нової зброї. Хрущов це прохання відхилив, заявивши, що у разі військової загрози Радянський Союз прикриє Китай своєю ядерною парасолькою.
У січні 1955 року в КНР схвалили програму розвитку ядерної зброї, тоді ж заснували відповідне міністерство. У цей час СРСР надавав велику допомогу КНР у дослідженнях з атомної енергетики та ядерної фізики: між 1955 і 1958 роками укладено шість двосторонніх угод, багато китайських вчених-атомників навчалися в Об'єднаному інституті ядерних досліджень у Дубні. 15 жовтня 1957 СРСР погодився укласти новий Договір з оборонних технологій з наданням Китаю зразків атомної бомби і технічних даних щодо її виготовлення.
Проте погіршення відносин між двома державами спонукало Радянський Союз повідомити Китаю про відмову від забезпечення Пекіна технічними деталями з атомної бомби.
У 1959 році Мао Цзедун ухвалив рішення в найкоротші терміни розгорнути роботу над власною ядерною зброєю. До роботи над проектом зі створення ядерної зброї були залучені близько 900 наукових і промислових організацій, об'єднаних під керівництвом Другого міністерства машинобудування. Кістяк ядерно-збройового комплексу Китаю склали підприємства з видобутку (рудники Ченсян, Хеншан Дапу, Шанграо), переробки і збагачення урану (Баотоу, Дзіуцян, Ланьчжоу, Хенян), центр напрацювання плутонію Цзюцюань, Північно-Західний центр розвитку озброєнь Цинхай, що згодом став Дев'ятою академією, Пекінський інститут ядерної зброї, Інститут атомної енергії Академії наук Китаю, випробувальний полігон Лобнор.
Робота зі створення атомної бомби мала тривати 8—10 років, але була завершена достроково — за п'ять років.
16 жовтня 1964 КНР здійснила випробування першої атомної бомби, 17 червня 1967 була випробувана перша воднева бомба; 27 грудня 1968 Китай здійснив вибух атомної бомби потужністю в 3 Мт; 14 жовтня 1970 був здійснений вибух тримегатонної водневої бомби. У 1980 році Китай провів останнє ядерне випробування в атмосфері, всі подальші випробування виконувалися під землею.
До 24 вересня 1996 року, коли КНР підписала Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань, на полігоні провели в цілому 45 випробувань (23 атмосферних і 22 підземних).
На відміну від СРСР і США, в перших тестах Китай використовував як ядерну начинку уран-235, а плутоній став застосовувати з восьмого за ліком випробування.
База на полігоні Лобнор
У 2007 році уряд КНР відкрило для туристів базу на полігоні Лобнор, де проводилися перші випробування ядерної зброї. База була побудована в 1958 році, її площа становить 1100 км². База була закрита центральною владою в 1987 році і передана місцевому уряду в 1993 році.
Штабні приміщення складається з восьми кімнат, розташованих на глибині 9,3 м від земної поверхні і захищених посиленим бетоном. Туристи можуть відвідувати всі ці кімнати дослідницьку лабораторію, командний центр, електрогенераторні і комунікаційне приміщення.
На базі також відкрився музей, в якому виставлено старі телеграфні і телефонні апарати, інше устаткування, одяг і предмети побуту, що належали раніше співробітникам бази.
Ядерний потенціал Китаю
Станом на 2009 рік, Китай є володарем ядерних засобів глобального масштабу наземного і морського базування, серед яких МБР наземного базування, ракети середньої дальності, бомбардувальники, здатні доставити ядерні заряди на дальність до 2500 кілометрів. Програма розвитку ядерних сил КНР передбачає збільшення чисельності МБР, оснащення їх роздільними боєголовками індивідуального наведення, будівництво підводних ракетоносців, прийняття на озброєння нових літаків носіїв ядерної зброї (в основному середньої дальності).
Див. також
Джерела
- Первые испытания ядерного оружия в Китае. Историческая справка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
16 zhovtnya 1964 Kitaj proviv pershe viprobuvannya yadernoyi zbroyi Vibuh atomnoyi bombi buv zdijsnenij na poligoni bilya ozera Lobnor na pivnichnomu zahodi krayini v SUAR Potuzhnist vibuhu stanovila 22 Kt Maket pershoyi yadernoyi bombi KitayuSuputnikova fotografiya viprobovuvalnogo poligonu 4 dni pislya pershogo yadernogo vibuhu u KNRSvyatkuvannya na ploshi Tyananmen z nagodi viprobuvan balistichnih raket z yadernimi boyegolovkami 1966 Togo zh dnya uryad Kitayu zayaviv sho Kitaj nikoli ne stane pershim vikoristovuvati yadernu zbroyu Stvorennya i viprobovuvannyaBezposerednim impulsom dlya rozgortannya robit zi stvorennya atomnoyi bombi v Kitayi stala prisutnist zastupnika golovi KNR Chzhu De ministra oboroni Pen Dehuya i deyakih inshih visokopostavlenih kitajskih voyenachalnikiv na radyanskomu zagalnovijskovomu navchanni iz zastosuvannyam atomnoyi bombi na Tockomu poligoni 14 veresnya 1954 U tomu zh roci Mao Czedun zvernuvsya do Hrushova z prohannyam rozkriti sekret atomnoyi bombi i dopomogti nalagoditi virobnictvo novoyi zbroyi Hrushov ce prohannya vidhiliv zayavivshi sho u razi vijskovoyi zagrozi Radyanskij Soyuz prikriye Kitaj svoyeyu yadernoyu parasolkoyu U sichni 1955 roku v KNR shvalili programu rozvitku yadernoyi zbroyi todi zh zasnuvali vidpovidne ministerstvo U cej chas SRSR nadavav veliku dopomogu KNR u doslidzhennyah z atomnoyi energetiki ta yadernoyi fiziki mizh 1955 i 1958 rokami ukladeno shist dvostoronnih ugod bagato kitajskih vchenih atomnikiv navchalisya v Ob yednanomu instituti yadernih doslidzhen u Dubni 15 zhovtnya 1957 SRSR pogodivsya uklasti novij Dogovir z oboronnih tehnologij z nadannyam Kitayu zrazkiv atomnoyi bombi i tehnichnih danih shodo yiyi vigotovlennya Prote pogirshennya vidnosin mizh dvoma derzhavami sponukalo Radyanskij Soyuz povidomiti Kitayu pro vidmovu vid zabezpechennya Pekina tehnichnimi detalyami z atomnoyi bombi U 1959 roci Mao Czedun uhvaliv rishennya v najkorotshi termini rozgornuti robotu nad vlasnoyu yadernoyu zbroyeyu Do roboti nad proektom zi stvorennya yadernoyi zbroyi buli zalucheni blizko 900 naukovih i promislovih organizacij ob yednanih pid kerivnictvom Drugogo ministerstva mashinobuduvannya Kistyak yaderno zbrojovogo kompleksu Kitayu sklali pidpriyemstva z vidobutku rudniki Chensyan Henshan Dapu Shangrao pererobki i zbagachennya uranu Baotou Dziucyan Lanchzhou Henyan centr napracyuvannya plutoniyu Czyucyuan Pivnichno Zahidnij centr rozvitku ozbroyen Cinhaj sho zgodom stav Dev yatoyu akademiyeyu Pekinskij institut yadernoyi zbroyi Institut atomnoyi energiyi Akademiyi nauk Kitayu viprobuvalnij poligon Lobnor Robota zi stvorennya atomnoyi bombi mala trivati 8 10 rokiv ale bula zavershena dostrokovo za p yat rokiv 16 zhovtnya 1964 KNR zdijsnila viprobuvannya pershoyi atomnoyi bombi 17 chervnya 1967 bula viprobuvana persha vodneva bomba 27 grudnya 1968 Kitaj zdijsniv vibuh atomnoyi bombi potuzhnistyu v 3 Mt 14 zhovtnya 1970 buv zdijsnenij vibuh trimegatonnoyi vodnevoyi bombi U 1980 roci Kitaj proviv ostannye yaderne viprobuvannya v atmosferi vsi podalshi viprobuvannya vikonuvalisya pid zemleyu Do 24 veresnya 1996 roku koli KNR pidpisala Dogovir pro vseosyazhnu zaboronu yadernih viprobuvan na poligoni proveli v cilomu 45 viprobuvan 23 atmosfernih i 22 pidzemnih Na vidminu vid SRSR i SShA v pershih testah Kitaj vikoristovuvav yak yadernu nachinku uran 235 a plutonij stav zastosovuvati z vosmogo za likom viprobuvannya Baza na poligoni LobnorU 2007 roci uryad KNR vidkrilo dlya turistiv bazu na poligoni Lobnor de provodilisya pershi viprobuvannya yadernoyi zbroyi Baza bula pobudovana v 1958 roci yiyi plosha stanovit 1100 km Baza bula zakrita centralnoyu vladoyu v 1987 roci i peredana miscevomu uryadu v 1993 roci Shtabni primishennya skladayetsya z vosmi kimnat roztashovanih na glibini 9 3 m vid zemnoyi poverhni i zahishenih posilenim betonom Turisti mozhut vidviduvati vsi ci kimnati doslidnicku laboratoriyu komandnij centr elektrogeneratorni i komunikacijne primishennya Na bazi takozh vidkrivsya muzej v yakomu vistavleno stari telegrafni i telefonni aparati inshe ustatkuvannya odyag i predmeti pobutu sho nalezhali ranishe spivrobitnikam bazi Yadernij potencial KitayuStanom na 2009 rik Kitaj ye volodarem yadernih zasobiv globalnogo masshtabu nazemnogo i morskogo bazuvannya sered yakih MBR nazemnogo bazuvannya raketi serednoyi dalnosti bombarduvalniki zdatni dostaviti yaderni zaryadi na dalnist do 2500 kilometriv Programa rozvitku yadernih sil KNR peredbachaye zbilshennya chiselnosti MBR osnashennya yih rozdilnimi boyegolovkami individualnogo navedennya budivnictvo pidvodnih raketonosciv prijnyattya na ozbroyennya novih litakiv nosiyiv yadernoyi zbroyi v osnovnomu serednoyi dalnosti Div takozhYaderna zbroya SShA Yaderna zbroya Ukrayini Taktichna yaderna zbroyaDzherelaPervye ispytaniya yadernogo oruzhiya v Kitae Istoricheskaya spravka