Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Малява (пол. Malawa) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 184 особи (2011).
Село  Координати 49°40′ пн. ш. 22°25′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 22.417° сх. д.Координати: 49°40′ пн. ш. 22°25′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 22.417° сх. д.
 Малява у Вікісховищі |
Географія
Село було розташоване на відстані 5 кілометрів на захід від центру гміни села Бірчі, 28 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 49 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.
Історія
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
Село Малява засноване в 1450 році. Першим власником був Єжи Матіажович (пол. Jerzy Matiaszowicz).
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Малява відійшло до імперії Габсбургів.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно населене українцями село Надсяння опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.
Порівнюючи наявні дані про населення за 1926, 1929 та 1938 роки, можна з великою ймовірністю стверджувати, що до початку Другої світової війни абсолютну більшість населення Маляви становили українці греко-католицького віросповідання. На 1.01.1939 в селі було 780 жителів, з них 650 українців-грекокатоликів, 110 українців-римокатоликів, 10 поляків, 10 євреїв. Село входило до ґміни Бірча Добромильського повіту Львівського воєводства.
До початку Другої світової війни в селі існував двір (садиба) 17 століття з великим парком. Все було пограбовано й знищено солдатами Червоної Армії в 1939 році.
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі з 17 вересня 1939 року, Малява, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.
31 липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.
13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).
В березні 1945 року Маляву, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.
Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені господарства поляками.
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Відомі люди
- Ківтонюк Григорій — командир чоти УПА, лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА. Загинув поблизу села.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 88 | 20 | 62 | 6 |
| Жінки | 96 | 24 | 55 | 17 |
| Разом | 184 | 44 | 117 | 23 |
- 1785 - 230 греко-католиків, 45 римо-католиків, 17 юдеїв
- 1840 - 705 греко-католиків
- 1859 - 368 греко-католиків
- 1879 - 427 греко-католиків
- 1899 - 539 греко-католиків
- 1926 - 648 греко-католиків
- 1929 - 628 мешканців
- 1938 - 671 греко-католиків
- (відсутні дані про вірних інших релігійних конфесій)
- 2006 - 194 особи
Архітектура
В селі знаходиться мурована церква святого Теодозія Печерського (пол. Cerkiew św. Teodosija Peczerskiego w Malawie), збудована в 1897 році на місці попередньої, дерев'яної церкви, котра існувала щонайменше до 1830 року.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малява (Перемишльський повіт)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 18.
- Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 4 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 4 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 4 листопада 2012.
- * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела, посилання та література
- (пол. Malawa) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 943. (пол.)
- Сторінка села Малява на вебсайті гміни Бірча [ 29 липня 2012 у Wayback Machine.]
Див. також
- Різня в Бахові
- Різня в Березці
- Різня в Сівчині
- Бої в Бірчі та околицях
- Трагедія села Павлокоми
- Пискоровичі
- Різня в Сагрині
- Малява (Ряшівський повіт)
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malyava pol Malawa selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 184 osobi 2011 Selo Malyava pol Malawa Koordinati 49 40 pn sh 22 25 sh d 49 667 pn sh 22 417 sh d 49 667 22 417 Koordinati 49 40 pn sh 22 25 sh d 49 667 pn sh 22 417 sh d 49 667 22 417 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaData zasnuvannya 1450Naselennya 184 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 740Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599534GeoNames 765408OSM r6855027 RMalyavaMalyava Polsha MalyavaMalyava Pidkarpatske voyevodstvo Malyava u VikishovishiCerkva svyatogo Teodoziya Pecherskogo v MalyaviGeografiyaSelo bulo roztashovane na vidstani 5 kilometriv na zahid vid centru gmini sela Birchi 28 kilometriv na pivdennij zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 49 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Selo Malyava zasnovane v 1450 roci Pershim vlasnikom buv Yezhi Matiazhovich pol Jerzy Matiaszowicz V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo Malyava vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku Porivnyuyuchi nayavni dani pro naselennya za 1926 1929 ta 1938 roki mozhna z velikoyu jmovirnistyu stverdzhuvati sho do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni absolyutnu bilshist naselennya Malyavi stanovili ukrayinci greko katolickogo virospovidannya Na 1 01 1939 v seli bulo 780 zhiteliv z nih 650 ukrayinciv grekokatolikiv 110 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv 10 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Bircha Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v seli isnuvav dvir sadiba 17 stolittya z velikim parkom Vse bulo pograbovano j znisheno soldatami Chervonoyi Armiyi v 1939 roci Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi z 17 veresnya 1939 roku Malyava sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu 31 lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Malyavu yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinska Povstanska Armiya namagalas zahistiti mirne ukrayinske naselennya vid primusovoyi deportaciyi polskoyu armiyeyu ta ne dati polskij vladi zaselyuvati zvilneni gospodarstva polyakami Dokladnishe Boyi v Birchi ta okolicyah Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Vidomi lyudiKivtonyuk Grigorij komandir choti UPA licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi UPA Zaginuv poblizu sela NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 88 20 62 6Zhinki 96 24 55 17Razom 184 44 117 231785 230 greko katolikiv 45 rimo katolikiv 17 yudeyiv 1840 705 greko katolikiv 1859 368 greko katolikiv 1879 427 greko katolikiv 1899 539 greko katolikiv 1926 648 greko katolikiv 1929 628 meshkanciv 1938 671 greko katolikiv vidsutni dani pro virnih inshih religijnih konfesij 2006 194 osobiArhitekturaV seli znahoditsya murovana cerkva svyatogo Teodoziya Pecherskogo pol Cerkiew sw Teodosija Peczerskiego w Malawie zbudovana v 1897 roci na misci poperednoyi derev yanoyi cerkvi kotra isnuvala shonajmenshe do 1830 roku Dokladnishe PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Malyava Peremishlskij povit GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 18 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 4 listopada 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 4 listopada 2012 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Povit PEREMIShL 30 lipnya 2017 u Wayback Machine Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela posilannya ta literatura pol Malawa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 943 pol Storinka sela Malyava na vebsajti gmini Bircha 29 lipnya 2012 u Wayback Machine Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v Sagrini Malyava Ryashivskij povit Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi