Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єврейський Народний Дім у Чернівцях дім збудований на початку XX століття Єврейською релігійною громадою який став центр

Єврейський народний дім у Чернівцях

Єврейський народний дім у Чернівцях

Єврейський Народний Дім у Чернівцях — дім, збудований на початку XX століття Єврейською релігійною громадою, який став центром єврейського культурного і громадського життя у Чернівцях та на Буковині. Має статус пам'ятки архітектури місцевого значення.

Єврейський Народний Дім у Чернівцях
image
Єврейський Народний Дім (сучасне фото)
48°18′ пн. ш. 25°55′ сх. д. / 48.300° пн. ш. 25.917° сх. д. / 48.300; 25.917Координати: 48°18′ пн. ш. 25°55′ сх. д. / 48.300° пн. ш. 25.917° сх. д. / 48.300; 25.917
Країна image Україна
Розташування м. Чернівці
Архітектор Юліус Бохнер
Клієнт Єврейська релігійна громада Чернівців
Інженер Йозеф Шрайбер
Дата початку спорудження 1907
Дата закінчення спорудження 28 грудня 1908
Відкриття 28 грудня 1908
Вартість 450 000 крон
Стиль стиль модерн з домішками бароко і ренесансу
Поверхів чотири
Власник до 1944 року — Єврейська релігійна громада Чернівців, в даний час — міська комунальна власність
Призначення робота релігійних, громадських та культурних товариств, організацій, політичних партій тощо
Адреса м. Чернівці, пл. Театральна, 6
image
image
Єврейський Народний Дім у Чернівцях
Єврейський Народний Дім у Чернівцях (Україна)
image Єврейський Народний Дім у Чернівцях у Вікісховищі

У 1908 році в Чернівцях, праворуч від недавно збудованого міського театру, постала вишукана чотириповерхова будівля у стилі модерн з домішками бароко і ренесансу, в якій розташувався Єврейський Народний Дім — Юдішесхауз.
Поява ще одного Єврейського дому ще більше доповнила картину розмаїття національного життя австрійських Чернівців, представленого на той час народними домами української, румунської, польської та німецької громад.
До Другої Світової війни він був центром єврейського життя у Чернівцях; тут містилися різноманітні єврейські спілки та організації.

Євреї в Чернівцях і на Буковині

Відомо, що в 1774 році, коли Буковина перейшла під патронат Австрії, тут нараховувалось 560 єврейських сімей. У самих Чернівцях їх було 112. Це відзначив у своїй докладній записці у Відень перший генерал-губернатор краю Габріель фон Сплені. Характеризуючи Чернівці, він підкреслив, що містечко забудовано хаотично, але найкращі будинки займають євреї.

У Чернівцях є достатньо відомих адрес, що мають єврейське історичне минуле: спеціальна професійна школа («Сафа-арт») на вул. Еліезера Штейнбарга; хасидський дім цадика Фрідмана в Садгорі; єврейське кладовище (вул. Зелена), колишня велика Синагога (вул. Барбюса, 31).

була створена, згідно з Указом австрійського цісаря, у 1786 році. Вона об'єднувала громадян, що сповідували юдаїзм.

Чернівецька єврейська релігійна громада мала свої власні установи, серед яких — школа, шпиталь, громадські синагоги, лазня, цвинтар, птахорізка.

Спочатку правління Чернівецької єврейської релігійної громади працювало у винаймлених приміщеннях. З побудовою споруди Чернівецької єврейсько-німецької школи (1860) тут розташувалися канцелярія Чернівецької єврейської релігійної громади із залом засідань, а також кімната єврейського матрикуляру, де реєстрували акти громадянського стану. Ці установи перебували у приміщенні школи упродовж 48 років.

Діяльність єврейської громади по створенню власного народного дому

Настав час єврейській громаді Чернівців збудувати власне приміщення.

Будинок задумано як центр зібрання всієї єврейської громади, притулок духовного і національного життя євреїв краю.

Пропозицію про будівництво підтримали члени правління громади, і новому президенту д-ру Бен'яміну Штраухеру тільки залишалося втілити цю ідею в життя.

Розробити проект споруди доручили вже відомому на той час архітекторові Юліусу Бохнеру, йому також доручили виготовити детальні плани.

На засіданні правління єврейської громади було прийнято рішення про оголошення звернення до всіх євреїв Буковини про збір коштів для побудови споруди і необхідність отримання кредиту у Галицькому іпотечному банку.

Значні кошти на зведення споруди пожертвували Генріх та Жозефіна Ваґнери. Використовувалися й кошти Чернівецької єврейської релігійної громади та благодійні внески членів громади.

Кредит у банку взяли 450 тисяч корон під 8 відсотків річних.

Для керівництва будівництвом створили будівельний комітет, до складу якого ввійшли міські архітектори та радники єврейської громади: Юліус Бохнер, Іоахім Айзенберґ, Йозеф Ґрюнберґ та інші.

Комітет очолив голова правління громади д-р Бенно Штраухер.

image
Керівники Єврейської громади в Чернівцях

Будівництво Єврейського Народного Дому

Керівництво будівельними роботами доручили одному з найвідоміших тогочасних архітекторів Йозефу Шрайберу, який у 1904–1905 роках керував зведенням в Чернівцях міського театру.
Будівництво Народного Дому розпочали з копання фундаменту восени 1906 року.
Урочисті закладини будинку відбулися навесні 1907 року.
Роботи виконували різні місцеві будівельні компанії: які займалися бетонними роботами, поставляли пісок та гравій, цеглу, гіпс, дерево, планки і траверси, балки. Декілька фірм робили покрівлю та проводили центральне опалення.
20 червня 1907 року комітет по будівництву склав вимоги до виготовлення скульптур атлантів. Скульптури були виготовленні скульптором .
В Чернівецькому архіві збереглися всі договори на проведення робіт, в тому числі на проведення електричного освітлення (цим займалася фірма Сіменс-шукерт), воно вартувало 2,1 тисячі крон). Опалення обійшлося в 4 тисячі крон. Вікна та двері виготовила фірма Хаїма Танненбаума.
До кінця 1908 року будівельні роботи завершили.
28 грудня 1908-го року будівлю визнали закінченою. Цього дня відбулося свято урочистого закладення останнього каменя.
От як описувала місцева газета «Bukowiner Post» саму споруду: на першому поверсі — широкий парадний вестибюль, двоє бічних сходів.
Тут розташовувалися приміщення для моління, шкільні класи, кімнати для реєстрації шлюбів і новонароджених,
на другому — конференц-зала, зала засідань правління Чернівецької єврейської релігійної громади, кабінет президента громади, приймальня, кімнати секретаря, бухгалтера, касира, а також читальний зал і бібліотека.
Верхній поверх використовувався під житло.
У напівпідвалі знаходилося приміщення кошерного ресторану разом із кегельбаном, кімнатою для прислуги та кухнею.

image

Освячення Єврейського Народного Дому

Для проведення урочистого освячення будови було створено спеціальний комітет, головою якого став аптекар Фюлленбаум. За короткий термін підготували дуже гарне свято. У великій розкішній залі Єврейського Народного Дому зібрались численні гості. Це були досить поважні особи, котрі займали досить високе становище в Чернівцях, Буковині та Австро-Угорщині.
Серед гостей був депутат австрійської Палати послів доктор .
Після виконання святкового хоралу слово надали головному рабинові д-ру Розенфельду, котрий говорив про велике значення новобудови для культурного розвитку єврейського народу.
Від імені студентських академічних корпорацій «Гасмонея», «Емуна», «Гебронія» виступив член товариства «Гасмонея» кандидат юриспруденції М. Аріе, від імені товариства «Зефіра» — кандидат юриспруденції Шапіро, від єврейського політичного товариства — д-р Діамант, від жіночого товариства — велика землевласниця пані Блюм.
Завершив виступи тепло сприйнятий голова правління Чернівецької єврейської релігійної громади, депутат австрійської Палати послів д-р Бенно Штраухер.
Після урочистої освяти відбувся виступ єврейського співочого товариства.
О 9 годині вечора відбувся святковий бенкет. На бенкет були запрошені також і представники релігійних громад інших міст Австрії.

Використання Єврейського Народного Дому

Приміщення Народного Дому здавалися в оренду численним єврейським товариствам для проведення різноманітних заходів.

Тут відбувалися вибори до правління Чернівецької єврейської релігійної громади, збори уповноважених «Єврейської національної партії Буковини», партійні з'їзди Буковинського сіоністського крайового комітету, крайові конференції буковинських сіоністів, народні збори Єврейської національної спілки, численні зібрання, зокрема з нагоди надання матеріальної допомоги голодуючому населенню Південної Бессарабії (1935). Тут зустрічали президента виконавчого комітету всесвітньої сіоністської організації (1929) тощо.

При Єврейському Народному Домі працювали товариства: «Товариство чернівецьких підприємців» (керівник Г. Вендер), "Єврейське товариство «Відродження», Союз єврейських студентів (Л. Кельнер), цілий ряд благочинних організацій і товариств, таких, як «Студентська столова академіка Юдейка», «Союз Марі-Регінц», «Народна єврейська кухня», «Союз захисту дітей» та інші.

Єврейська громада приділяла велику увагу розвитку мистецтва і літератури, залишалась вірною своїм традиціям і сприяла розвитку міста Чернівців та Буковини.

Єврейський Народний Дім в період входження Буковини до Радянського Союзу і України

З приходом радянської влади (1944) приміщення було передано під міський Будинок культури. Нині це — Центральний палац культури Чернівецької міської ради. Тут працюють численні аматорські колективи — як дорослі, так і дитячі. Серед них — народний драматичний театр, народний театр естрадних мініатюр та публіцистики «Гомін», народна оперна студія, народний ансамбль танцю «Юність», народний вокально-інструментальний ансамбль «Карпати», народний духовий оркестр, народний вокальний ансамбль «Марічка», гурток троїстих музик, студія художнього слова, дитячий народний ансамбль спортивного бального танцю «Промінь», дитячі студії — музична та театрального мистецтва тощо.

Єврейські громадські організації повернулися до свого Народного дому лише на початку 90-х, в незалежній Україні.

Тут, згідно з рішенням Чернівецького міськвиконкому, розмістилися на першому поверсі Товариство єврейської культури імені Еліезера Штейнбарга і, відкритий у 2008 році, Музей історії та культури євреїв Буковини, решту приміщень Єврейського дому займає міський палац культури Чернівців. На фасаді встановлено меморіальну дошку (чорний граніт) з двомовним написом (українською та на їдиші) про спорудження будинку у 1908 році єврейською громадою м. Чернівців.

20.12.2019 єврейська громада відродила історичний напис на фасаді: "JÜDISCHES HAUS - בית ישראל" та зображення Зірки Давида.

  • image
    Справа від Єврейського Дому видно пам'ятник Шіллеру - він стоїть перед міським театром
  • image
    Зліва, в глибині, видно Темпель. Поруч ще не побудовано Румунський Дім
  • image
    Сучасне фото. Зліва від Єврейського дому видно побудований в 1940 році Румунський Дім
  • image
    Деталі фасаду

Примітки

  1. Єврейське населення та розвиток єврейського національного руху на Буковині в останній чверті XVIII - на початку XX ст.: Збірник документів та матеріалів / Упор. О. В. Добржанський, М. П. Кушнір, М. Д. Никирса. — Чернівці: ТОВ «Видавництво „Наші книги“», 2007. — 464 с., 32 іл.
  2. Яка існує і нині: Штайнбарга, 2
  3. Тепер — Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської
  4. Деякі роботи виконувались і після початку експлуатації будівлі: у вестибюлі Єврейського Дому 3 січня 1909 року з'явився бронзовий бюст президента Чернівецької єврейської релігійної громади д-ра Бенно Штраухера роботи віденського скульптора Ляйзека. На другому поверсі встановили пам'ятну дошку з написом «На постійну згадку і вічну пам'ять про ініціатора і творця цієї монументальної споруди пана д-ра Бенно Штраухера, президента Чернівецької єврейської релігійної громади, депутата австрійської Палати послів і Буковинського сейму, засідателя виконавчого комітету Буковинського сейму, міського радника…»
  5. Пізніше — Будинок культури об'єднання «Восход».
  6. Меморіальну дошку встановлено згідно із розпорядженням виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів на клопотання № 18/98 від 2 березня 1998 року. Зазначено на дошці і прізвище автора чотириповерхової цегляної, на високому цоколі споруди. Проте, як встановила науковець, відмінник архівної справи Никирса Марія Дмитрівна, автором цього архітектурного шедевра був не львівський архітектор Тадеуш Левандовський, а відомий на Буковині архітектор Юліус Бохнер
  7. . Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.

Джерела

  • Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ. — Чернівці: Золоті литаври, 2008. — 452 с.
  • Єврейське населення та розвиток єврейського національного руху на Буковині в останній чверті XVIII — на початку XX ст.: Збірник документів та матеріалів / Упор. О. В. Добржанський, М. П. Кушнір, М. Д. Никирса. — Чернівці: ТОВ "Видавництво «Наші книги», 2007. — 464 с., 32 іл.
  • Газета «Чернівці». Марія Никирса: Справжній архітектор єврейського дому — Юліус Бохнер[недоступне посилання з травня 2019]
  • Колишній Єврейський Народний Дім [ 29 травня 2010 у Wayback Machine.]
  • Театральна площа [ 11 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • Енциклопедія пам'яток: Єврейський народний дім
  • Колишній Єврейський Народний Дім [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Етнічні архітектурні надбання Буковини [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Історична подорож до Чернівців [ 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yevrejskij Narodnij Dim u Chernivcyah dim zbudovanij na pochatku XX stolittya Yevrejskoyu religijnoyu gromadoyu yakij stav centrom yevrejskogo kulturnogo i gromadskogo zhittya u Chernivcyah ta na Bukovini Maye status pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya Yevrejskij Narodnij Dim u ChernivcyahYevrejskij Narodnij Dim suchasne foto 48 18 pn sh 25 55 sh d 48 300 pn sh 25 917 sh d 48 300 25 917 Koordinati 48 18 pn sh 25 55 sh d 48 300 pn sh 25 917 sh d 48 300 25 917Krayina UkrayinaRoztashuvannya m ChernivciArhitektor Yulius BohnerKliyent Yevrejska religijna gromada ChernivcivInzhener Jozef ShrajberData pochatku sporudzhennya 1907Data zakinchennya sporudzhennya 28 grudnya 1908Vidkrittya 28 grudnya 1908Vartist 450 000 kronStil stil modern z domishkami baroko i renesansuPoverhiv chotiriVlasnik do 1944 roku Yevrejska religijna gromada Chernivciv v danij chas miska komunalna vlasnistPriznachennya robota religijnih gromadskih ta kulturnih tovaristv organizacij politichnih partij toshoAdresa m Chernivci pl Teatralna 6Yevrejskij Narodnij Dim u ChernivcyahYevrejskij Narodnij Dim u Chernivcyah Ukrayina Yevrejskij Narodnij Dim u Chernivcyah u Vikishovishi U 1908 roci v Chernivcyah pravoruch vid nedavno zbudovanogo miskogo teatru postala vishukana chotiripoverhova budivlya u stili modern z domishkami baroko i renesansu v yakij roztashuvavsya Yevrejskij Narodnij Dim Yudisheshauz Poyava she odnogo Yevrejskogo domu she bilshe dopovnila kartinu rozmayittya nacionalnogo zhittya avstrijskih Chernivciv predstavlenogo na toj chas narodnimi domami ukrayinskoyi rumunskoyi polskoyi ta nimeckoyi gromad Do Drugoyi Svitovoyi vijni vin buv centrom yevrejskogo zhittya u Chernivcyah tut mistilisya riznomanitni yevrejski spilki ta organizaciyi Yevreyi v Chernivcyah i na BukoviniVidomo sho v 1774 roci koli Bukovina perejshla pid patronat Avstriyi tut narahovuvalos 560 yevrejskih simej U samih Chernivcyah yih bulo 112 Ce vidznachiv u svoyij dokladnij zapisci u Viden pershij general gubernator krayu Gabriel fon Spleni Harakterizuyuchi Chernivci vin pidkresliv sho mistechko zabudovano haotichno ale najkrashi budinki zajmayut yevreyi U Chernivcyah ye dostatno vidomih adres sho mayut yevrejske istorichne minule specialna profesijna shkola Safa art na vul Eliezera Shtejnbarga hasidskij dim cadika Fridmana v Sadgori yevrejske kladovishe vul Zelena kolishnya velika Sinagoga vul Barbyusa 31 bula stvorena zgidno z Ukazom avstrijskogo cisarya u 1786 roci Vona ob yednuvala gromadyan sho spoviduvali yudayizm Chernivecka yevrejska religijna gromada mala svoyi vlasni ustanovi sered yakih shkola shpital gromadski sinagogi laznya cvintar ptahorizka Spochatku pravlinnya Cherniveckoyi yevrejskoyi religijnoyi gromadi pracyuvalo u vinajmlenih primishennyah Z pobudovoyu sporudi Cherniveckoyi yevrejsko nimeckoyi shkoli 1860 tut roztashuvalisya kancelyariya Cherniveckoyi yevrejskoyi religijnoyi gromadi iz zalom zasidan a takozh kimnata yevrejskogo matrikulyaru de reyestruvali akti gromadyanskogo stanu Ci ustanovi perebuvali u primishenni shkoli uprodovzh 48 rokiv Diyalnist yevrejskoyi gromadi po stvorennyu vlasnogo narodnogo domuNastav chas yevrejskij gromadi Chernivciv zbuduvati vlasne primishennya Budinok zadumano yak centr zibrannya vsiyeyi yevrejskoyi gromadi pritulok duhovnogo i nacionalnogo zhittya yevreyiv krayu Propoziciyu pro budivnictvo pidtrimali chleni pravlinnya gromadi i novomu prezidentu d ru Ben yaminu Shtrauheru tilki zalishalosya vtiliti cyu ideyu v zhittya Rozrobiti proekt sporudi doruchili vzhe vidomomu na toj chas arhitektorovi Yuliusu Bohneru jomu takozh doruchili vigotoviti detalni plani Na zasidanni pravlinnya yevrejskoyi gromadi bulo prijnyato rishennya pro ogoloshennya zvernennya do vsih yevreyiv Bukovini pro zbir koshtiv dlya pobudovi sporudi i neobhidnist otrimannya kreditu u Galickomu ipotechnomu banku Znachni koshti na zvedennya sporudi pozhertvuvali Genrih ta Zhozefina Vagneri Vikoristovuvalisya j koshti Cherniveckoyi yevrejskoyi religijnoyi gromadi ta blagodijni vneski chleniv gromadi Kredit u banku vzyali 450 tisyach koron pid 8 vidsotkiv richnih Dlya kerivnictva budivnictvom stvorili budivelnij komitet do skladu yakogo vvijshli miski arhitektori ta radniki yevrejskoyi gromadi Yulius Bohner Ioahim Ajzenberg Jozef Gryunberg ta inshi Komitet ocholiv golova pravlinnya gromadi d r Benno Shtrauher Kerivniki Yevrejskoyi gromadi v ChernivcyahBudivnictvo Yevrejskogo Narodnogo DomuKerivnictvo budivelnimi robotami doruchili odnomu z najvidomishih togochasnih arhitektoriv Jozefu Shrajberu yakij u 1904 1905 rokah keruvav zvedennyam v Chernivcyah miskogo teatru Budivnictvo Narodnogo Domu rozpochali z kopannya fundamentu voseni 1906 roku Urochisti zakladini budinku vidbulisya navesni 1907 roku Roboti vikonuvali rizni miscevi budivelni kompaniyi yaki zajmalisya betonnimi robotami postavlyali pisok ta gravij ceglu gips derevo planki i traversi balki Dekilka firm robili pokrivlyu ta provodili centralne opalennya 20 chervnya 1907 roku komitet po budivnictvu sklav vimogi do vigotovlennya skulptur atlantiv Skulpturi buli vigotovlenni skulptorom V Cherniveckomu arhivi zbereglisya vsi dogovori na provedennya robit v tomu chisli na provedennya elektrichnogo osvitlennya cim zajmalasya firma Simens shukert vono vartuvalo 2 1 tisyachi kron Opalennya obijshlosya v 4 tisyachi kron Vikna ta dveri vigotovila firma Hayima Tannenbauma Do kincya 1908 roku budivelni roboti zavershili 28 grudnya 1908 go roku budivlyu viznali zakinchenoyu Cogo dnya vidbulosya svyato urochistogo zakladennya ostannogo kamenya Ot yak opisuvala misceva gazeta Bukowiner Post samu sporudu na pershomu poversi shirokij paradnij vestibyul dvoye bichnih shodiv Tut roztashovuvalisya primishennya dlya molinnya shkilni klasi kimnati dlya reyestraciyi shlyubiv i novonarodzhenih na drugomu konferenc zala zala zasidan pravlinnya Cherniveckoyi yevrejskoyi religijnoyi gromadi kabinet prezidenta gromadi prijmalnya kimnati sekretarya buhgaltera kasira a takozh chitalnij zal i biblioteka Verhnij poverh vikoristovuvavsya pid zhitlo U napivpidvali znahodilosya primishennya koshernogo restoranu razom iz kegelbanom kimnatoyu dlya prislugi ta kuhneyu Osvyachennya Yevrejskogo Narodnogo DomuDlya provedennya urochistogo osvyachennya budovi bulo stvoreno specialnij komitet golovoyu yakogo stav aptekar Fyullenbaum Za korotkij termin pidgotuvali duzhe garne svyato U velikij rozkishnij zali Yevrejskogo Narodnogo Domu zibralis chislenni gosti Ce buli dosit povazhni osobi kotri zajmali dosit visoke stanovishe v Chernivcyah Bukovini ta Avstro Ugorshini Sered gostej buv deputat avstrijskoyi Palati posliv doktor Pislya vikonannya svyatkovogo horalu slovo nadali golovnomu rabinovi d ru Rozenfeldu kotrij govoriv pro velike znachennya novobudovi dlya kulturnogo rozvitku yevrejskogo narodu Vid imeni studentskih akademichnih korporacij Gasmoneya Emuna Gebroniya vistupiv chlen tovaristva Gasmoneya kandidat yurisprudenciyi M Arie vid imeni tovaristva Zefira kandidat yurisprudenciyi Shapiro vid yevrejskogo politichnogo tovaristva d r Diamant vid zhinochogo tovaristva velika zemlevlasnicya pani Blyum Zavershiv vistupi teplo sprijnyatij golova pravlinnya Cherniveckoyi yevrejskoyi religijnoyi gromadi deputat avstrijskoyi Palati posliv d r Benno Shtrauher Pislya urochistoyi osvyati vidbuvsya vistup yevrejskogo spivochogo tovaristva O 9 godini vechora vidbuvsya svyatkovij benket Na benket buli zaprosheni takozh i predstavniki religijnih gromad inshih mist Avstriyi Vikoristannya Yevrejskogo Narodnogo DomuPrimishennya Narodnogo Domu zdavalisya v orendu chislennim yevrejskim tovaristvam dlya provedennya riznomanitnih zahodiv Tut vidbuvalisya vibori do pravlinnya Cherniveckoyi yevrejskoyi religijnoyi gromadi zbori upovnovazhenih Yevrejskoyi nacionalnoyi partiyi Bukovini partijni z yizdi Bukovinskogo sionistskogo krajovogo komitetu krajovi konferenciyi bukovinskih sionistiv narodni zbori Yevrejskoyi nacionalnoyi spilki chislenni zibrannya zokrema z nagodi nadannya materialnoyi dopomogi goloduyuchomu naselennyu Pivdennoyi Bessarabiyi 1935 Tut zustrichali prezidenta vikonavchogo komitetu vsesvitnoyi sionistskoyi organizaciyi 1929 tosho Pri Yevrejskomu Narodnomu Domi pracyuvali tovaristva Tovaristvo cherniveckih pidpriyemciv kerivnik G Vender Yevrejske tovaristvo Vidrodzhennya Soyuz yevrejskih studentiv L Kelner cilij ryad blagochinnih organizacij i tovaristv takih yak Studentska stolova akademika Yudejka Soyuz Mari Reginc Narodna yevrejska kuhnya Soyuz zahistu ditej ta inshi Yevrejska gromada pridilyala veliku uvagu rozvitku mistectva i literaturi zalishalas virnoyu svoyim tradiciyam i spriyala rozvitku mista Chernivciv ta Bukovini Yevrejskij Narodnij Dim v period vhodzhennya Bukovini do Radyanskogo Soyuzu i UkrayiniZ prihodom radyanskoyi vladi 1944 primishennya bulo peredano pid miskij Budinok kulturi Nini ce Centralnij palac kulturi Cherniveckoyi miskoyi radi Tut pracyuyut chislenni amatorski kolektivi yak dorosli tak i dityachi Sered nih narodnij dramatichnij teatr narodnij teatr estradnih miniatyur ta publicistiki Gomin narodna operna studiya narodnij ansambl tancyu Yunist narodnij vokalno instrumentalnij ansambl Karpati narodnij duhovij orkestr narodnij vokalnij ansambl Marichka gurtok troyistih muzik studiya hudozhnogo slova dityachij narodnij ansambl sportivnogo balnogo tancyu Promin dityachi studiyi muzichna ta teatralnogo mistectva tosho Yevrejski gromadski organizaciyi povernulisya do svogo Narodnogo domu lishe na pochatku 90 h v nezalezhnij Ukrayini Tut zgidno z rishennyam Cherniveckogo miskvikonkomu rozmistilisya na pershomu poversi Tovaristvo yevrejskoyi kulturi imeni Eliezera Shtejnbarga i vidkritij u 2008 roci Muzej istoriyi ta kulturi yevreyiv Bukovini reshtu primishen Yevrejskogo domu zajmaye miskij palac kulturi Chernivciv Na fasadi vstanovleno memorialnu doshku chornij granit z dvomovnim napisom ukrayinskoyu ta na yidishi pro sporudzhennya budinku u 1908 roci yevrejskoyu gromadoyu m Chernivciv 20 12 2019 yevrejska gromada vidrodila istorichnij napis na fasadi JUDISCHES HAUS בית ישראל ta zobrazhennya Zirki Davida Sprava vid Yevrejskogo Domu vidno pam yatnik Shilleru vin stoyit pered miskim teatrom Zliva v glibini vidno Tempel Poruch she ne pobudovano Rumunskij Dim Suchasne foto Zliva vid Yevrejskogo domu vidno pobudovanij v 1940 roci Rumunskij Dim Detali fasaduPrimitkiYevrejske naselennya ta rozvitok yevrejskogo nacionalnogo ruhu na Bukovini v ostannij chverti XVIII na pochatku XX st Zbirnik dokumentiv ta materialiv Upor O V Dobrzhanskij M P Kushnir M D Nikirsa Chernivci TOV Vidavnictvo Nashi knigi 2007 464 s 32 il Yaka isnuye i nini Shtajnbarga 2 Teper Cherniveckij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Olgi Kobilyanskoyi Deyaki roboti vikonuvalis i pislya pochatku ekspluataciyi budivli u vestibyuli Yevrejskogo Domu 3 sichnya 1909 roku z yavivsya bronzovij byust prezidenta Cherniveckoyi yevrejskoyi religijnoyi gromadi d ra Benno Shtrauhera roboti videnskogo skulptora Lyajzeka Na drugomu poversi vstanovili pam yatnu doshku z napisom Na postijnu zgadku i vichnu pam yat pro iniciatora i tvorcya ciyeyi monumentalnoyi sporudi pana d ra Benno Shtrauhera prezidenta Cherniveckoyi yevrejskoyi religijnoyi gromadi deputata avstrijskoyi Palati posliv i Bukovinskogo sejmu zasidatelya vikonavchogo komitetu Bukovinskogo sejmu miskogo radnika Piznishe Budinok kulturi ob yednannya Voshod Memorialnu doshku vstanovleno zgidno iz rozporyadzhennyam vikonavchogo komitetu Cherniveckoyi miskoyi radi narodnih deputativ na klopotannya 18 98 vid 2 bereznya 1998 roku Zaznacheno na doshci i prizvishe avtora chotiripoverhovoyi ceglyanoyi na visokomu cokoli sporudi Prote yak vstanovila naukovec vidminnik arhivnoyi spravi Nikirsa Mariya Dmitrivna avtorom cogo arhitekturnogo shedevra buv ne lvivskij arhitektor Tadeush Levandovskij a vidomij na Bukovini arhitektor Yulius Bohner Arhiv originalu za 24 grudnya 2019 Procitovano 24 grudnya 2019 DzherelaMariya Nikirsa Chernivci Dokumentalni narisi z istoriyi vulic i plosh Chernivci Zoloti litavri 2008 452 s Yevrejske naselennya ta rozvitok yevrejskogo nacionalnogo ruhu na Bukovini v ostannij chverti XVIII na pochatku XX st Zbirnik dokumentiv ta materialiv Upor O V Dobrzhanskij M P Kushnir M D Nikirsa Chernivci TOV Vidavnictvo Nashi knigi 2007 464 s 32 il Gazeta Chernivci Mariya Nikirsa Spravzhnij arhitektor yevrejskogo domu Yulius Bohner nedostupne posilannya z travnya 2019 Kolishnij Yevrejskij Narodnij Dim 29 travnya 2010 u Wayback Machine Teatralna plosha 11 bereznya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya pam yatok Yevrejskij narodnij dim Kolishnij Yevrejskij Narodnij Dim 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Etnichni arhitekturni nadbannya Bukovini 12 bereznya 2016 u Wayback Machine Istorichna podorozh do Chernivciv 6 zhovtnya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ