Адреса: | Україна, Чернівці, , 20 а |
Транспорт: | корп.1 - тролейбус №1,5,маршрутне таксі №5 (зуп.вул. Небесної Сотні), корп.2 - тролейбус №1 (зуп.вул.Ковальчука), маршрутне таксі №9,20, 26, 30, 31, 42 (зупинка: вул. Миргородська). |
Час роботи: | понеділок-четвер: 8.00-17.00, п'ятниця: 8.00-15:45 обідня перерва: 12:00-12:45 |
в.о. генерального директора |
Державний архів Чернівецької області - головна архівна установа Чернівецької області, структурний підрозділ Чернівецької обласної державної адміністрації, який підзвітний та підконтрольний голові обласної державної адміністрації та Державній архівній службі України.
Адреса
Історія
Територія сучасної Чернівецької області – Північна Буковина – в Х-ХІ ст. входила до складу Київської Русі, а в ХІІ-XIV ст. – до складу Галицького та Галицько-Волинського князівств. У другій половині XIV ст. внаслідок ослаблення Галицько-Волинського князівства Північна Буковина була включена до складу молдавського князівства і перебувала в ньому до приєднання до Австрійської імперії 1775 р. В цей період з’являється перша згадка про місто Чернівці (1408 р.). В 1775 р. Буковина стала частиною Австрійської імперії. Відтоді починається історія державних установ та архівів при них.
18 вересня 1907 р. за погодженням з Міністерством внутрішніх справ було офіційно затверджено директором доктора – професора кафедри Східної Європи Чернівецького університету. Фактично діяльність архіву розпочалася 1 листопада 1907 р.
На початку 1918 р. архів був практично ліквідований поряд з іншими державними установами після розпаду Австро-Угорської імперії. Невдовзі Північна Буковина та Хотинський повіт Бесарабії були включені до складу королівської Румунії. На підставі наказу Міністерства освіти Румунії від 22 серпня 1924 р. і вказівки Генеральної дирекції державних архівів Румунії у Чернівцях було створено Комісію державних архівів Буковини. Її президентом було призначено відомого румунського історика та політичного діяча Іона Ністора. На Комісію покладалося завдання концентрації всіх архівних документів і створення умов для організації окружного архіву. З 1924 р. окружним державним архівом керувала Комісія державних архівів Буковини, секретарі якої Сімеон Релі (1924-1933) та Теодор Балан (1934-1941) виконували обов’язки директорів архіву. Відповідно до Закону Румунії від 12 липня 1925 р. „Про організацію державних архівів”, державні архіви на всій території країни підпорядковувалися Міністерству освіти, а керувала ними безпосередньо Генеральна дирекція державних архівів Румунії, яка знаходилася в Бухаресті.
У 1938 р. Комісію було реорганізовано в Чернівецьку регіональну дирекцію державних архівів, яка діяла по червень 1940 р., коли Північна Буковина та Хотинський повіт Бесарабії увійшли до складу Української РСР. У липні 1941 р. румунський державний архів поновив свою діяльність, але в березні 1944 р. був ліквідований.
Архівні документи, зібрані Крайовим архівом та Комісією державних архівів, уявляли собою окремі архівні фонди або частини фондів та окремі документи, подаровані або продані архіву приватними особами. Об’єм документів був невеликим: в 1940р. архів нараховував біля 1000 в’язок документів австрійських установ, 1500 документів більш давнього періоду. В ньому зберігались також книги-реєстри та картографічні колекції. Зазначені документи не могли бути основою організації Чернівецького обласного архіву в зв’язку з тим, що велика маса документів його профілю знаходилась у так званих відомчих архівах колишніх державних архівних установ та приватних підприємств та організацій.
В перший рік встановлення радянської влади архівне будівництво у Чернівецькій області було визначено Ленінськими декретами про архівну справу. В першу чергу був здійснений декрет від 1 червня 1918 року „Про реорганізацію і централізацію архівної справи” і декрет від 31 березня 1919 року „Про зберігання і знищення архівних справ”, а також декрет про відміну прав приватної власності на архіви.
Створенням мережі державних архівних установ, Буковина вирішила питання про централізацію архівної справи. Архівні документи стали державною власністю. Архівні установи мали статус наукових.
В 1957 році була створена група по дезинфекції, дезинсекції, реставрації та ремонту документів, яка потім була перетворена на майстерню. Для поліпшення режиму зберігання документів розпочалося їх картонування.
В 1959 році було обладнано приміщення під фотолабораторію. В наступні роки лабораторія проводила роботу по прийому і описанню фотодокументів, надавала практичну допомогу установам у справі збереження і описання фотодокументів.
Новий етап архівного будівництва в Чернівецькій області розпочався з постанови Ради Міністрів СРСР (1958) про затвердження Положення про Державний архівний фонд СРСР, а також підпорядкування державних архівних установ Раді Міністрів УРСР. Відповідно до рішення Чернівецького облвиконкому від 25.04.1960 р. Чернівецький облдержархів перейшов у підпорядкування виконавчому комітету Чернівецької обласної Ради депутатів трудящих та Головному архівному управлінню УРСР, також архівному відділу облвиконкому.
Чернівецький обласний державний архів першим в Україні серед обласних архівів почав комплектуватися кінофотофонодокументами (з 1963 р. – фотодокументами; з 1969 р. – фонодокументами; з 1970 р. – кінодокументами).
У відповідності до наказу Начальника Архівного управління при Раді Міністрів УРСР від 31 грудня 1968 року №38 „Про створення спеціальних бригад в державних архівах західних областей України для удосконалення науково-технічної обробки документів”, було зобов’язано „організаційно перебудувати роботу в державних архівах, створити спеціальні бригади по удосконаленню науково-технічної обробки фондів та науково-довідкового апарату до документів: в Чернівецькому облдержархіві з 7 співробітників”.
На підставі зазначеного документу в облдержархіві була створена госпрозрахункова група.
Наказом начальника Головного архівного управління при Раді Міністрів УРСР від 29.12.1971 р. при Чернівецькому обласному архіві на базі існуючої лабораторії по фотокопіюванню та реставрації документів була відкрита зональна лабораторія по обробці мікроплівок державних архівів Чернівецької, Тернопільської та Івано-Франківської областей. З 1977 року в лабораторії почала проводитися робота по відновленню згасаючих текстів.
В 1968 р. в Чернівецькому обласному архіві було створено Бюро економічного аналізу. На засіданнях бюро розглядалися раціоналізаторські пропозиції. Одним з раціоналізаторів, який полегшив працю співробітникам лабораторії і чиїм витвором користуються і до цього часу – був Матуц В’ячеслав Вікентійович. Він винайшов розсувні сушарки, які були встановлені над реставраційними столами та у фотореставраційній майстерні, барабан для сушки мікроплівки; пристрій до свердлувального верстата; заточний верстат з приставкою; настільний свердлувальний верстат; переносні настільні стелажі.
В зв’язку з ліквідацією в республіці архівних відділів облвиконкомів, рішенням Чернівецького облвиконкому від 17.12.1988 р. на Чернівецький обласний архів було покладено виконання функцій органу державного управління архівною справою в області.
На виконання Указу Президії Верховної Ради України від 27.08.1991 р., наказу Головархіву України від 28.08.1991 р. та рішення Чернівецької обласної Ради народних депутатів був ліквідований партійний архів Чернівецького обкому КП України, який увійшов до складу держархіву області як відділ фондів громадсько-політичних організацій.
Станом на 01.01.1992 р. в штаті держархіву області налічувалося 72 спеціалісти.
Відповідно до розпорядження Президента України від 14.05.1992 р. № 85 „Про затвердження примірних переліків відділів, управлінь, інших служб обласних, Севастопольської міської, районних державних адміністрацій” та розпорядження представника Президента України в Чернівецькій області від 15.07.1992 р. державний архів Чернівецької області переходить в підпорядкування Чернівецькій обласній державній адміністрації та Головному архівному управлінню при Раді Міністрів України.
Відповідно до ст. 8 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про формування місцевих органів влади і самоврядування” від 28.06.1994 р. держархів області з серпня 1994 р. підпорядковується Чернівецькій обласній Раді та Головному архівному управлінню при Раді Міністрів України.
З вересня 1995 р. Держархів Чернівецької області перейшов у підпорядкування Чернівецькій обласній адміністрації та Головному архівному управлінню при Раді Міністрів України.
Керуючись Указом Президента України „Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999 р. № 1573/99, держархів Чернівецької області підпорядковується з 01.04.2000 р. Чернівецькій облдержадміністрації та Державному комітету архівів України.
Відповідно до Положення, державний архів Чернівецької області на сьогодні є структурним підрозділом Чернівецької обласної державної адміністрації, підзвітний та підконтрольний голові облдержадміністрації та Державній архівній службі.
Фонди
• 4136 фонди (у томі числі 1123 дорадянського; 1736 радянського та періоду Незалежної України і 1277 фондів колишнього партійного архіву), 7469 описів, кількістю 1548805;
• 2053 од. зб. науково-технічної документації;
• 3210 од. зб. особового походження;
• 1072 од. зб. кінодокументів, 14292 од. обл.;
• 66276 од. обл. фотодокументів;
• 782 од. зб. фонодокументів, 1887 од. обл.;
• 47 од. зб. відеодокументів, 175 од. обл.
В архіві сконцентровані документи установ, організацій та підприємств, що існували на території Північної Буковини та колишнього Хотинського повіту Бессарабської губернії Росії від 1775 року до возз’єднання з УРСР, а також Чернівецької області України (1940-1941 рр.; 1944-2011 рр.). До складу архіву входять також документи установ періоду тимчасової румуно-німецької окупації 1941-1944 рр.
Найдавніші документи архіву – колекції /Ф.1023, ф.1024/, зібрані комісією державних архівів Буковини та дослідником історії Буковини Францем Вікенгаузером і відносяться до ХУ-ХУІІІ століття, коли Буковина входила до Молдавського князівства. Це грамоти молдавських господарів та воєвод про право власності монастирів та приватних осіб на маєтки, землю, пасовиська, документи про затвердження угод купівлі-продажу нерухомого майна, встановлення меж общинних землеволодінь, поділ маєтків між спадкоємцями; акти, угоди, свідоцтва, що відображають події політичного та економічного життя, діяльність православної церкви на Буковині, створення монастирів; донесення та вказівки щодо розслідування суперечок між землевласниками, документи про встановлення меж общинних землеволодінь, грамоти про визнання дворянських титулів, заповіти, історичні, економічні та географічні характеристики населених пунктів Буковини, відомості про відносини краю з сусідніми країнами, будівництво міст, фортець, діяльність ремісничих цехів.
Документи – рукописні оригінали та копії на старомолдавській та старослов’янській мовах з перекладом на німецьку та румунську мови.
До найдавніших документів архіву відносяться: копія грамоти молдавського воєводи 1418 року про визнання прав власності та встановлення межових кордонів маєтків Опришени та Привороки (німецький переклад з старомолдавської) та купчий привілей молдавського господаря Петра стольнику Іону Лупу на село Черканул від 1546 року, написаний на пергаменті кирилицею. Найдавніші документи, представлені також договорами куплі-продажу та іншими матеріалами про право власності на маєтки Глибока, Василів, Южинець, Жадова, Чуньків, Шишківці, Кулівці, Заставна, Тисовець, Багринівка, Ставчани (1595, 1625-1629, 1648, 1664-1790 рр.), грамотами про встановлення межевих кордонів населених пунктів Буковини: Задубрівка, Ширівці, Шишківці, Новоселиця. Серед документів також історичний, географічний опис містечок, підпорядкованих Кимполунзькій камеральній управі (1800 р.), матеріали про утворення та діяльність церков на Буковині (1840-1846 рр.), грамоти, купчі записи та інші документи стосовно сіл Хотинського повіту (1644-1665 рр.), грамоти молдавського воєводи Григорія Гіки про передачу маєтків у володіння монастирів (1737 р.).
Основні етапи розвитку економічного та громадського життя Буковини до її возз'єднання з Україною представлені документами з середини ХУІІІ ст. У них знайшли відображення два періоди історії краю: перебування в складі Австрії, (з 1867 р.) Австро-Угорщини (1774-1918 рр.) та включення до складу королівської Румунії (1918-1940 рр.).
У фондах установ австрійського періоду – Військовій адміністрації Буковини (1775-1786 рр.), Галицькому намісництві в справах Буковини (1775-1861 рр.), Буковинській окружній управі (1786-1853 рр.) висвітлені суспільні відносини в краї, порядок управління Буковиною (1778-1820 рр.), міськими (1826 р.) та сільськими (1822-1847 рр.) общинами, питання включення Буковини до складу Галичини та управління нею (1786 р.), опис державних кордонів Буковини, адміністративно-територіальний устрій: відокремлення хуторів, утворення самостійних общин, переведення сіл у категорію торгових містечок, становище населення краю, колонізація краю, надання пільг колоністам, правове становище національних меншин, що поселилися на Буковині, права власності на маєтки, розслідування земельних конфліктів та скарг селян на збільшення панщини, загарбання поміщиками земельних ділянок та утиски, система землеволодіння та землекористування, стан сільського господарства, боротьба селян за землю, аграрний рух у 40-х роках ХІХ ст., селянське повстання під проводом Лук’яна Кобилиці. Є документи про історичні події, пов’язані з Великою Французькою революцією, наполеонівськими війнами, численними балканськими війнами, революціями 1848 р. у Німеччині, Австрії, Франції та інших країнах. Особливу значимість мають документи судових процесів селянських громад з поміщиками, кінця ХУІІІ – середини ХІХ ст., що характеризують передумови відміни кріпосного права на Буковині.
В архіві зберігаються документи фондів Буковинської крайової управи, виконавчого комітету Буковинського сейму, митрополії Буковини, Чернівецького міського магістрату, крайового суду Буковини, повітових управ.
Документи цих фондів розповідають про проведення виборів до Державної Палати Послів Австрії, Буковинського сейму, міських магістратів та сільських управ, політичну та адміністративну реформу (1859-1862 рр.; 1910-1912 рр.; 1918 р.), адміністративно-податковий поділ, введення та стягнення податків та зборів, заснування та діяльність торгово-промислової палати, стан сільського господарства, стан промисловості, відкриття фабрик, заводів, здачу в оренду підприємств, діяльність акціонерних товариств, становище робітників, будівельний статут Буковини, будівництво шосейних доріг, організацію лісоохорони, діяльність лісових корпорацій, організацію поштового, телеграфного та телефонного зв'язку, будівництво та ремонт залізниць, автомобільний транспорт, шкільництво (відкриття та діяльність початкових шкіл, гімназій, ліцеїв, фахових шкіл, університету).
В цих фондах є матеріали про заснування, визначення правового стану та діяльність політичних, культурно-освітніх, релігійних, профспілкових, студентських, благодійних організацій та товариств, правове становище різних віровизнань, затвердження на посадах митрополитів, призначення та переміщення священників; нагляд за православними парафіями, монастирями, старообрядницькими, євангелістськими, європейськими релігійними громадами, майновий стан православної та католицької церков Буковини.
Документи фондів Буковинської окружної та крайової управ, Чернівецького міського магістрату, примарії міста Чернівці, префектури Чернівецького повіту розповідають про будівництво головного міста Буковини, спорудження офіційних та громадських будівель тощо.
У цих же фондах є багато документів про розвиток культури і мистецтва краю, зокрема створення і діяльність національних культурно-освітніх товариств, організацію та проведення гастролей театральних труп, відкриття кінотеатрів, є відомості про українських письменників І. Франка, Ю. Федьковича, О Кобилянську, О. Маковея, композитора С. Воробкевича, художника Е. Бучевського, а також таких діячів румунської культури, як М. Емінеску, Г. Асакі, Ч. Порумбеску, І. Ністор та ін.
В фондах крайової фінансової прокуратури (1786-1855 рр.), центральної крайової земельної податкової комісії (1819-1850 рр.) зберігаються відомості про стан стягнення прямих і непрямих податків, розслідування фінансових конфліктів.
В фонді крайової табули при крайовому суді (1781-1918 рр.) зібрані акти про встановлення межових кордонів та право власності на поміщицькі, церковні та монастирські землеволодіння. Тут є книги записів нерухомого майна сіл, маєтків, приватних осіб.
Цінним джерелом для вивчення становища селянства Буковини першої половини ХІХ століття є фонди крайових комісій Буковини у справах відміни та відкупу кріпосних повинностей та врегулювання сервітутних питань, які діяли в Чернівцях з 1853 по 1914 рр. Вони мають у своєму складі документи про хід і результати земельної реформи 1848 року. Цінними є справи про встановлення прав власності на землю, митні кордони, сервітутні пасовиська, справи по розгляду селянських скарг на поміщиків за примус до виконання феодальних повинностей і захоплення землі, в т.ч. про захист інтересів селян Русько-Кимполунзького околу в сервітутних справах письменником Юрієм Федьковичем (1864 р.).
Документи фондів митрополії Буковини (1780-1940 рр.; 1941-1944 рр.) Кишинівської духовної консисторії (1812-1940 рр.), адміністрації православного релігійного фонду Буковини, євангелістської та єврейської релігійних громад розповідають про положення та місце релігії та релігійних культів на Буковині та Хотинщині.
Серед документів протоколи засідань консисторії та синоду Буковини, звіти про їх діяльність, справи про діяльність церковних парафій, будівництво церков та приходських будинків, відомості про церковне землеволодіння, інвентарні описи церков, справи по нагляду за викладанням релігії в навчальних закладах, клірові відомості, метричні книги Хотинського повіту.
У фондах румунського періоду – президійного бюро міністра-делегата, секретаріату Міністерства внутрішніх справ, державного міністра в справах Буковини, другого міністерського директорату Буковини, повітових та волосних префектурах, примарії м. Чернівці та примаріях сільських комун містяться документи про румунізацію краю, закриття українських шкіл, заборону української мови.
Документи судових та поліцейських органів секретаріату міністерства юстиції (1918-1940 рр.),адміністративного суду Буковини, повітових трибуналів, квестури поліції Чернівецького окружного інспекторату поліції, сільських судів розповідають про окупаційний режим, Хотинське повстання (1919 р.), соціал-демократичний, комуністичний та український національно-визвольний рух, а також антифашистську боротьбу населення в роки другої світової війни. В цих же фондах зберігаються документи про проведення аграрної реформи в 20-х роках.
У фондах інспекторату рудників, 12-ї лісної дирекції, 16-го окружного відомства річок, акціонерних товариств по експлуатації залізниць є відомості про наявність корисних копалин, транспортне освоювання малих річок, кадастрові плани, карти лісів та лісонасаджень, відомості про експлуатацію лісних запасів, будівництво залізниць, шосейних шляхів і мостів.
Документи секретаріату торгівлі та промисловості Буковини, палати праці, каси соціального страхування, трудового суду, промислових і торговельних підприємств відображають стан торгівлі, промисловості, ремесел у краї, трудове законодавство, систему соціального страхування, санітарний стан, боротьбу робітників за покращення умов та оплати праці.
У документах крайової шкільної Ради (1869-1918 рр.), 14-го окружного шкільного інспекторату (1918-1940 рр.), Чернівецького університету, гімназій, ліцеїв, училищ, початкових шкіл висвітлено стан початкової, середньої та вищої освіти на Буковині в австрійський та румунський періоди.
В архіві зберігаються фонди установ Російської імперії, які існували на території Хотинського повіту Бессарабської губернії (1812-1917 рр.) та Чернівецької губернії періоду першої світової війни (1914-1917 рр.).
Документи радянського періоду (1940-1941 рр.; 1944-1991 рр.) представлені в фондах Рад депутатів трудящих (народних депутатів), їх виконкомів, а також управлінь та відділів останніх, органів суду та прокуратури, установ промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку, торгівлі, постачання та побутового обслуговування населення, науки, культури, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення.
Особливу цінність мають документи про націоналізацію землі, банків, промислових підприємств, установ торгівлі, колективізацію сільського господарства, створення нових промислових підприємств, розвиток науки, освіти і культури.
Фонди Чернівецького обкому Компартії України, міськкомів, райкомів Компартії України , профспілкових організацій за 1940-1941 рр., 1944-1992 рр. також відображають історію Чернівецької області в складі УРСР.
Окрема група фондів складається з документів Губернаторства провінції Буковини, обласної комісії сприяння розслідуванню злочинів німецько-фашистських окупантів на території Чернівецької області, органів румунської поліції та жандармерії, колекції спогадів колишніх в’язнів гетто та концтаборів. До цих матеріалів належать понад 10 тисяч фільтраційних справ, що надійшли з УСНБ України в Чернівецькій області, на громадян, які під час війни були вигнані на роботу в Німеччину та Румунію, перебували там в концтаборах.
Документи незалежної України представлені у фондах органів місцевого самоврядування; виконавчої влади, їх управлінь; виборчих комісій по виборах органів державної влади та органів місцевого самоврядування; об’єднань громадян; підприємств, установ та організацій, які створені після проголошення незалежності України.
Серед особових виділяються фонди: австрійського урядовця та історика Франца Адольфа Вікенгаузера (1809-1891 рр.); австрійського історика, професора Чернівецького університету Фердинанда Циглауера (1829-1906 рр.); румунського історика та громадського діяча Іона Ністора; буковинських поетів: Параски Амбросій, Івана Кутеня; вчителя та журналіста Іларія Карбулицького; лікаря та скульптора Опанаса Шевчукевича; народних артистів України: Володимира Сокирка, Петра Міхневича, Галини Янушевич; народного депутата СРСР від Буковини, професора Чернівецького держуніверситету, колишнього посла України в Румунії Леонтія Івановича Сандуляка та ін.
Науково-довідкова бібліотека представлена літературою довідкового характеру: енциклопедії, довідники адміністративно-територіального поділу, шематизми, адресні та телефонні книги, путівники.
Серед найдавніших видань рукописна книга “Schauplatz der funf Theile der Welt”. (Карти п’яти частин світу. ІІ частина. Карти Німеччини, Швейцарії, Італії, Франції, Нідерландів, Іспанії та Португалії. Виконана Ігнатом Альбрехтом у Відні в 1791 році. Серед книг багато рідкісних видань ХІУ-ХУІІІ ст. латинською, італійською, німецькою, французькою та румунською мовами. Це книги з історії стародавнього світу та середньовіччя, збірник творів Ціцерона, італійсько-німецький словник, видання з історії церкви. Є в бібліотеці зібрання законів Австро-Угорщини, Буковини, стенографічні протоколи засідань Буковинського сейму, вісники розпоряджень Буковинської крайової управи, збірники фінансових органів Буковини, звіти, доповіді, кошториси Хотинської повітової земської управи, звіти про переписи населення Буковини, видання колекцій документів з історії Буковини, видані Румунською Академією наук. Представлена також література з історії церкви (зокрема монастирів, православ'я, католицизму, іудаїзму), етнографії, національностей, промисловості, сільського господарства, залізничного транспорту, культури, медицини та шкільництва.
В газетно-журнальному фонді є велике зібрання газет та журналів дорадянського періоду, виданих на Буковині (зокрема в Чернівцях), в Галичині, Бессарабії – українською, німецькою та румунською мовами.
Кінодокументами архів комплектується з 1970 року. Найраніший кінодокумент – документальний фільм “Буковина – земля українська”, знятий в 1940 році після возз'єднання Північної Буковини з Україною. Серед кінодокументів сюжети воєнної кінохроніки 1944 року, телесюжети про розвиток промисловості, сільського господарства, науки і культури, охорони здоров'я. Цікаві телесюжети про будівництво Дністровської гідроелектростанції; спогади старожилів м. Вижниці про Лесю Українку, що перебувала тут в квітні-травні 1901 року; телесюжети “Літературна карта України”, зокрема, про письменників – Юрія Федьковича, Михайла Івасюка та ін.; про святкування Дня міста.
Фотодокументи вперше поступили в архів в 1962 році. Перші серед них – фотонегативи, оригінали на склі 1910 року. Серед них зображення пам'ятників архітектури м. Чернівці. Найдавніші фотодокументи являють собою фото учасників національно-визвольного руху краю, відомих людей, письменників, художників, акторів, почесних громадян м. Чернівці. Багато фотодокументів присвячені визволенню краю від німецько-фашистських загарбників, розвитку промисловості, сільського господарства, шкільництва, історії архітектури та містобудування, історії міст і сіл краю.
Серед фонодокументів, більшість яких складають документальні магнітні звукозаписи, записи оперної, вокально-симфонічної, хорової та камерно-інструментальної музики, пісень у виконанні кращих артистів Чернівецької філармонії, фольклорні записи народних виконавців. Серед фонодокументів записи мітингів, урочистих зборів, присвячених ювілейним датам. Цікавий запис спогадів про українську письменницю Ольгу Кобилянську, записи спогадів учасників Великої Вітчизняної війни.
Науково-довідкова бібліотека нараховує:
• 28820 книг та брошур;
• 823 річних підшивок журналів;
• 3530 спеціальних видань;
• 3438 річних підшивок газет.
Керівники архіву
- Милькович Володимир
- Шевченко Федір Павлович
- Жмундуляк Дмитро Дмитрович
- Сідляр Ігор Анатолійович
- Рубанець Микола Васильович
Посилання
- Державний архів Чернівецької області, офіційний сайт [ 16 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Архівні установи України: Довідник. Т. 1. Державні архіви [ 28 січня 2018 у Wayback Machine.] / Держкомархів України. УНДІАСД; Редкол.: Г. В. Боряк (голова), І. Б. Матяш, Г. В. Папакін. — 2-е вид., доп. — К., 2005. — 692 с. — (Архівні зібрання України. Спеціальні довідники). — .
- Переміщення унікальної буковинської скарбниці завершено [ 7 червня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti Adresa Ukrayina Chernivci 20 aTransport korp 1 trolejbus 1 5 marshrutne taksi 5 zup vul Nebesnoyi Sotni korp 2 trolejbus 1 zup vul Kovalchuka marshrutne taksi 9 20 26 30 31 42 zupinka vul Mirgorodska Chas roboti ponedilok chetver 8 00 17 00 p yatnicya 8 00 15 45 obidnya pererva 12 00 12 45v o generalnogo direktora Derzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti golovna arhivna ustanova Cherniveckoyi oblasti strukturnij pidrozdil Cherniveckoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi yakij pidzvitnij ta pidkontrolnij golovi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi ta Derzhavnij arhivnij sluzhbi Ukrayini Adresa58029 Ukrayina Chernivci 20 A korpus 1 58029 Ukrayina Chernivci korpus 2 IstoriyaTeritoriya suchasnoyi Cherniveckoyi oblasti Pivnichna Bukovina v H HI st vhodila do skladu Kiyivskoyi Rusi a v HII XIV st do skladu Galickogo ta Galicko Volinskogo knyazivstv U drugij polovini XIV st vnaslidok oslablennya Galicko Volinskogo knyazivstva Pivnichna Bukovina bula vklyuchena do skladu moldavskogo knyazivstva i perebuvala v nomu do priyednannya do Avstrijskoyi imperiyi 1775 r V cej period z yavlyayetsya persha zgadka pro misto Chernivci 1408 r V 1775 r Bukovina stala chastinoyu Avstrijskoyi imperiyi Vidtodi pochinayetsya istoriya derzhavnih ustanov ta arhiviv pri nih 18 veresnya 1907 r za pogodzhennyam z Ministerstvom vnutrishnih sprav bulo oficijno zatverdzheno direktorom doktora profesora kafedri Shidnoyi Yevropi Cherniveckogo universitetu Faktichno diyalnist arhivu rozpochalasya 1 listopada 1907 r Na pochatku 1918 r arhiv buv praktichno likvidovanij poryad z inshimi derzhavnimi ustanovami pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi Nevdovzi Pivnichna Bukovina ta Hotinskij povit Besarabiyi buli vklyucheni do skladu korolivskoyi Rumuniyi Na pidstavi nakazu Ministerstva osviti Rumuniyi vid 22 serpnya 1924 r i vkazivki Generalnoyi direkciyi derzhavnih arhiviv Rumuniyi u Chernivcyah bulo stvoreno Komisiyu derzhavnih arhiviv Bukovini Yiyi prezidentom bulo priznacheno vidomogo rumunskogo istorika ta politichnogo diyacha Iona Nistora Na Komisiyu pokladalosya zavdannya koncentraciyi vsih arhivnih dokumentiv i stvorennya umov dlya organizaciyi okruzhnogo arhivu Z 1924 r okruzhnim derzhavnim arhivom keruvala Komisiya derzhavnih arhiviv Bukovini sekretari yakoyi Simeon Reli 1924 1933 ta Teodor Balan 1934 1941 vikonuvali obov yazki direktoriv arhivu Vidpovidno do Zakonu Rumuniyi vid 12 lipnya 1925 r Pro organizaciyu derzhavnih arhiviv derzhavni arhivi na vsij teritoriyi krayini pidporyadkovuvalisya Ministerstvu osviti a keruvala nimi bezposeredno Generalna direkciya derzhavnih arhiviv Rumuniyi yaka znahodilasya v Buharesti U 1938 r Komisiyu bulo reorganizovano v Chernivecku regionalnu direkciyu derzhavnih arhiviv yaka diyala po cherven 1940 r koli Pivnichna Bukovina ta Hotinskij povit Besarabiyi uvijshli do skladu Ukrayinskoyi RSR U lipni 1941 r rumunskij derzhavnij arhiv ponoviv svoyu diyalnist ale v berezni 1944 r buv likvidovanij Arhivni dokumenti zibrani Krajovim arhivom ta Komisiyeyu derzhavnih arhiviv uyavlyali soboyu okremi arhivni fondi abo chastini fondiv ta okremi dokumenti podarovani abo prodani arhivu privatnimi osobami Ob yem dokumentiv buv nevelikim v 1940r arhiv narahovuvav bilya 1000 v yazok dokumentiv avstrijskih ustanov 1500 dokumentiv bilsh davnogo periodu V nomu zberigalis takozh knigi reyestri ta kartografichni kolekciyi Zaznacheni dokumenti ne mogli buti osnovoyu organizaciyi Cherniveckogo oblasnogo arhivu v zv yazku z tim sho velika masa dokumentiv jogo profilyu znahodilas u tak zvanih vidomchih arhivah kolishnih derzhavnih arhivnih ustanov ta privatnih pidpriyemstv ta organizacij V pershij rik vstanovlennya radyanskoyi vladi arhivne budivnictvo u Cherniveckij oblasti bulo viznacheno Leninskimi dekretami pro arhivnu spravu V pershu chergu buv zdijsnenij dekret vid 1 chervnya 1918 roku Pro reorganizaciyu i centralizaciyu arhivnoyi spravi i dekret vid 31 bereznya 1919 roku Pro zberigannya i znishennya arhivnih sprav a takozh dekret pro vidminu prav privatnoyi vlasnosti na arhivi Stvorennyam merezhi derzhavnih arhivnih ustanov Bukovina virishila pitannya pro centralizaciyu arhivnoyi spravi Arhivni dokumenti stali derzhavnoyu vlasnistyu Arhivni ustanovi mali status naukovih V 1957 roci bula stvorena grupa po dezinfekciyi dezinsekciyi restavraciyi ta remontu dokumentiv yaka potim bula peretvorena na majsternyu Dlya polipshennya rezhimu zberigannya dokumentiv rozpochalosya yih kartonuvannya V 1959 roci bulo obladnano primishennya pid fotolaboratoriyu V nastupni roki laboratoriya provodila robotu po prijomu i opisannyu fotodokumentiv nadavala praktichnu dopomogu ustanovam u spravi zberezhennya i opisannya fotodokumentiv Novij etap arhivnogo budivnictva v Cherniveckij oblasti rozpochavsya z postanovi Radi Ministriv SRSR 1958 pro zatverdzhennya Polozhennya pro Derzhavnij arhivnij fond SRSR a takozh pidporyadkuvannya derzhavnih arhivnih ustanov Radi Ministriv URSR Vidpovidno do rishennya Cherniveckogo oblvikonkomu vid 25 04 1960 r Cherniveckij oblderzharhiv perejshov u pidporyadkuvannya vikonavchomu komitetu Cherniveckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih ta Golovnomu arhivnomu upravlinnyu URSR takozh arhivnomu viddilu oblvikonkomu Cherniveckij oblasnij derzhavnij arhiv pershim v Ukrayini sered oblasnih arhiviv pochav komplektuvatisya kinofotofonodokumentami z 1963 r fotodokumentami z 1969 r fonodokumentami z 1970 r kinodokumentami U vidpovidnosti do nakazu Nachalnika Arhivnogo upravlinnya pri Radi Ministriv URSR vid 31 grudnya 1968 roku 38 Pro stvorennya specialnih brigad v derzhavnih arhivah zahidnih oblastej Ukrayini dlya udoskonalennya naukovo tehnichnoyi obrobki dokumentiv bulo zobov yazano organizacijno perebuduvati robotu v derzhavnih arhivah stvoriti specialni brigadi po udoskonalennyu naukovo tehnichnoyi obrobki fondiv ta naukovo dovidkovogo aparatu do dokumentiv v Cherniveckomu oblderzharhivi z 7 spivrobitnikiv Na pidstavi zaznachenogo dokumentu v oblderzharhivi bula stvorena gosprozrahunkova grupa Nakazom nachalnika Golovnogo arhivnogo upravlinnya pri Radi Ministriv URSR vid 29 12 1971 r pri Cherniveckomu oblasnomu arhivi na bazi isnuyuchoyi laboratoriyi po fotokopiyuvannyu ta restavraciyi dokumentiv bula vidkrita zonalna laboratoriya po obrobci mikroplivok derzhavnih arhiviv Cherniveckoyi Ternopilskoyi ta Ivano Frankivskoyi oblastej Z 1977 roku v laboratoriyi pochala provoditisya robota po vidnovlennyu zgasayuchih tekstiv V 1968 r v Cherniveckomu oblasnomu arhivi bulo stvoreno Byuro ekonomichnogo analizu Na zasidannyah byuro rozglyadalisya racionalizatorski propoziciyi Odnim z racionalizatoriv yakij polegshiv pracyu spivrobitnikam laboratoriyi i chiyim vitvorom koristuyutsya i do cogo chasu buv Matuc V yacheslav Vikentijovich Vin vinajshov rozsuvni susharki yaki buli vstanovleni nad restavracijnimi stolami ta u fotorestavracijnij majsterni baraban dlya sushki mikroplivki pristrij do sverdluvalnogo verstata zatochnij verstat z pristavkoyu nastilnij sverdluvalnij verstat perenosni nastilni stelazhi V zv yazku z likvidaciyeyu v respublici arhivnih viddiliv oblvikonkomiv rishennyam Cherniveckogo oblvikonkomu vid 17 12 1988 r na Cherniveckij oblasnij arhiv bulo pokladeno vikonannya funkcij organu derzhavnogo upravlinnya arhivnoyu spravoyu v oblasti Na vikonannya Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 27 08 1991 r nakazu Golovarhivu Ukrayini vid 28 08 1991 r ta rishennya Cherniveckoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ buv likvidovanij partijnij arhiv Cherniveckogo obkomu KP Ukrayini yakij uvijshov do skladu derzharhivu oblasti yak viddil fondiv gromadsko politichnih organizacij Stanom na 01 01 1992 r v shtati derzharhivu oblasti nalichuvalosya 72 specialisti Vidpovidno do rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 14 05 1992 r 85 Pro zatverdzhennya primirnih perelikiv viddiliv upravlin inshih sluzhb oblasnih Sevastopolskoyi miskoyi rajonnih derzhavnih administracij ta rozporyadzhennya predstavnika Prezidenta Ukrayini v Cherniveckij oblasti vid 15 07 1992 r derzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti perehodit v pidporyadkuvannya Cherniveckij oblasnij derzhavnij administraciyi ta Golovnomu arhivnomu upravlinnyu pri Radi Ministriv Ukrayini Vidpovidno do st 8 Zakonu Ukrayini Pro vnesennya zmin do Zakonu Ukrayini Pro formuvannya miscevih organiv vladi i samovryaduvannya vid 28 06 1994 r derzharhiv oblasti z serpnya 1994 r pidporyadkovuyetsya Cherniveckij oblasnij Radi ta Golovnomu arhivnomu upravlinnyu pri Radi Ministriv Ukrayini Z veresnya 1995 r Derzharhiv Cherniveckoyi oblasti perejshov u pidporyadkuvannya Cherniveckij oblasnij administraciyi ta Golovnomu arhivnomu upravlinnyu pri Radi Ministriv Ukrayini Keruyuchis Ukazom Prezidenta Ukrayini Pro zmini u strukturi centralnih organiv vikonavchoyi vladi vid 15 12 1999 r 1573 99 derzharhiv Cherniveckoyi oblasti pidporyadkovuyetsya z 01 04 2000 r Cherniveckij oblderzhadministraciyi ta Derzhavnomu komitetu arhiviv Ukrayini Vidpovidno do Polozhennya derzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti na sogodni ye strukturnim pidrozdilom Cherniveckoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi pidzvitnij ta pidkontrolnij golovi oblderzhadministraciyi ta Derzhavnij arhivnij sluzhbi Fondi 4136 fondi u tomi chisli 1123 doradyanskogo 1736 radyanskogo ta periodu Nezalezhnoyi Ukrayini i 1277 fondiv kolishnogo partijnogo arhivu 7469 opisiv kilkistyu 1548805 2053 od zb naukovo tehnichnoyi dokumentaciyi 3210 od zb osobovogo pohodzhennya 1072 od zb kinodokumentiv 14292 od obl 66276 od obl fotodokumentiv 782 od zb fonodokumentiv 1887 od obl 47 od zb videodokumentiv 175 od obl V arhivi skoncentrovani dokumenti ustanov organizacij ta pidpriyemstv sho isnuvali na teritoriyi Pivnichnoyi Bukovini ta kolishnogo Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi Rosiyi vid 1775 roku do vozz yednannya z URSR a takozh Cherniveckoyi oblasti Ukrayini 1940 1941 rr 1944 2011 rr Do skladu arhivu vhodyat takozh dokumenti ustanov periodu timchasovoyi rumuno nimeckoyi okupaciyi 1941 1944 rr Najdavnishi dokumenti arhivu kolekciyi F 1023 f 1024 zibrani komisiyeyu derzhavnih arhiviv Bukovini ta doslidnikom istoriyi Bukovini Francem Vikengauzerom i vidnosyatsya do HU HUIII stolittya koli Bukovina vhodila do Moldavskogo knyazivstva Ce gramoti moldavskih gospodariv ta voyevod pro pravo vlasnosti monastiriv ta privatnih osib na mayetki zemlyu pasoviska dokumenti pro zatverdzhennya ugod kupivli prodazhu neruhomogo majna vstanovlennya mezh obshinnih zemlevolodin podil mayetkiv mizh spadkoyemcyami akti ugodi svidoctva sho vidobrazhayut podiyi politichnogo ta ekonomichnogo zhittya diyalnist pravoslavnoyi cerkvi na Bukovini stvorennya monastiriv donesennya ta vkazivki shodo rozsliduvannya superechok mizh zemlevlasnikami dokumenti pro vstanovlennya mezh obshinnih zemlevolodin gramoti pro viznannya dvoryanskih tituliv zapoviti istorichni ekonomichni ta geografichni harakteristiki naselenih punktiv Bukovini vidomosti pro vidnosini krayu z susidnimi krayinami budivnictvo mist fortec diyalnist remisnichih cehiv Dokumenti rukopisni originali ta kopiyi na staromoldavskij ta staroslov yanskij movah z perekladom na nimecku ta rumunsku movi Do najdavnishih dokumentiv arhivu vidnosyatsya kopiya gramoti moldavskogo voyevodi 1418 roku pro viznannya prav vlasnosti ta vstanovlennya mezhovih kordoniv mayetkiv Oprisheni ta Privoroki nimeckij pereklad z staromoldavskoyi ta kupchij privilej moldavskogo gospodarya Petra stolniku Ionu Lupu na selo Cherkanul vid 1546 roku napisanij na pergamenti kiriliceyu Najdavnishi dokumenti predstavleni takozh dogovorami kupli prodazhu ta inshimi materialami pro pravo vlasnosti na mayetki Gliboka Vasiliv Yuzhinec Zhadova Chunkiv Shishkivci Kulivci Zastavna Tisovec Bagrinivka Stavchani 1595 1625 1629 1648 1664 1790 rr gramotami pro vstanovlennya mezhevih kordoniv naselenih punktiv Bukovini Zadubrivka Shirivci Shishkivci Novoselicya Sered dokumentiv takozh istorichnij geografichnij opis mistechok pidporyadkovanih Kimpolunzkij kameralnij upravi 1800 r materiali pro utvorennya ta diyalnist cerkov na Bukovini 1840 1846 rr gramoti kupchi zapisi ta inshi dokumenti stosovno sil Hotinskogo povitu 1644 1665 rr gramoti moldavskogo voyevodi Grigoriya Giki pro peredachu mayetkiv u volodinnya monastiriv 1737 r Osnovni etapi rozvitku ekonomichnogo ta gromadskogo zhittya Bukovini do yiyi vozz yednannya z Ukrayinoyu predstavleni dokumentami z seredini HUIII st U nih znajshli vidobrazhennya dva periodi istoriyi krayu perebuvannya v skladi Avstriyi z 1867 r Avstro Ugorshini 1774 1918 rr ta vklyuchennya do skladu korolivskoyi Rumuniyi 1918 1940 rr U fondah ustanov avstrijskogo periodu Vijskovij administraciyi Bukovini 1775 1786 rr Galickomu namisnictvi v spravah Bukovini 1775 1861 rr Bukovinskij okruzhnij upravi 1786 1853 rr visvitleni suspilni vidnosini v krayi poryadok upravlinnya Bukovinoyu 1778 1820 rr miskimi 1826 r ta silskimi 1822 1847 rr obshinami pitannya vklyuchennya Bukovini do skladu Galichini ta upravlinnya neyu 1786 r opis derzhavnih kordoniv Bukovini administrativno teritorialnij ustrij vidokremlennya hutoriv utvorennya samostijnih obshin perevedennya sil u kategoriyu torgovih mistechok stanovishe naselennya krayu kolonizaciya krayu nadannya pilg kolonistam pravove stanovishe nacionalnih menshin sho poselilisya na Bukovini prava vlasnosti na mayetki rozsliduvannya zemelnih konfliktiv ta skarg selyan na zbilshennya panshini zagarbannya pomishikami zemelnih dilyanok ta utiski sistema zemlevolodinnya ta zemlekoristuvannya stan silskogo gospodarstva borotba selyan za zemlyu agrarnij ruh u 40 h rokah HIH st selyanske povstannya pid provodom Luk yana Kobilici Ye dokumenti pro istorichni podiyi pov yazani z Velikoyu Francuzkoyu revolyuciyeyu napoleonivskimi vijnami chislennimi balkanskimi vijnami revolyuciyami 1848 r u Nimechchini Avstriyi Franciyi ta inshih krayinah Osoblivu znachimist mayut dokumenti sudovih procesiv selyanskih gromad z pomishikami kincya HUIII seredini HIH st sho harakterizuyut peredumovi vidmini kriposnogo prava na Bukovini V arhivi zberigayutsya dokumenti fondiv Bukovinskoyi krajovoyi upravi vikonavchogo komitetu Bukovinskogo sejmu mitropoliyi Bukovini Cherniveckogo miskogo magistratu krajovogo sudu Bukovini povitovih uprav Dokumenti cih fondiv rozpovidayut pro provedennya viboriv do Derzhavnoyi Palati Posliv Avstriyi Bukovinskogo sejmu miskih magistrativ ta silskih uprav politichnu ta administrativnu reformu 1859 1862 rr 1910 1912 rr 1918 r administrativno podatkovij podil vvedennya ta styagnennya podatkiv ta zboriv zasnuvannya ta diyalnist torgovo promislovoyi palati stan silskogo gospodarstva stan promislovosti vidkrittya fabrik zavodiv zdachu v orendu pidpriyemstv diyalnist akcionernih tovaristv stanovishe robitnikiv budivelnij statut Bukovini budivnictvo shosejnih dorig organizaciyu lisoohoroni diyalnist lisovih korporacij organizaciyu poshtovogo telegrafnogo ta telefonnogo zv yazku budivnictvo ta remont zaliznic avtomobilnij transport shkilnictvo vidkrittya ta diyalnist pochatkovih shkil gimnazij liceyiv fahovih shkil universitetu V cih fondah ye materiali pro zasnuvannya viznachennya pravovogo stanu ta diyalnist politichnih kulturno osvitnih religijnih profspilkovih studentskih blagodijnih organizacij ta tovaristv pravove stanovishe riznih viroviznan zatverdzhennya na posadah mitropolitiv priznachennya ta peremishennya svyashennikiv naglyad za pravoslavnimi parafiyami monastiryami staroobryadnickimi yevangelistskimi yevropejskimi religijnimi gromadami majnovij stan pravoslavnoyi ta katolickoyi cerkov Bukovini Dokumenti fondiv Bukovinskoyi okruzhnoyi ta krajovoyi uprav Cherniveckogo miskogo magistratu primariyi mista Chernivci prefekturi Cherniveckogo povitu rozpovidayut pro budivnictvo golovnogo mista Bukovini sporudzhennya oficijnih ta gromadskih budivel tosho U cih zhe fondah ye bagato dokumentiv pro rozvitok kulturi i mistectva krayu zokrema stvorennya i diyalnist nacionalnih kulturno osvitnih tovaristv organizaciyu ta provedennya gastrolej teatralnih trup vidkrittya kinoteatriv ye vidomosti pro ukrayinskih pismennikiv I Franka Yu Fedkovicha O Kobilyansku O Makoveya kompozitora S Vorobkevicha hudozhnika E Buchevskogo a takozh takih diyachiv rumunskoyi kulturi yak M Eminesku G Asaki Ch Porumbesku I Nistor ta in V fondah krajovoyi finansovoyi prokuraturi 1786 1855 rr centralnoyi krajovoyi zemelnoyi podatkovoyi komisiyi 1819 1850 rr zberigayutsya vidomosti pro stan styagnennya pryamih i nepryamih podatkiv rozsliduvannya finansovih konfliktiv V fondi krajovoyi tabuli pri krajovomu sudi 1781 1918 rr zibrani akti pro vstanovlennya mezhovih kordoniv ta pravo vlasnosti na pomishicki cerkovni ta monastirski zemlevolodinnya Tut ye knigi zapisiv neruhomogo majna sil mayetkiv privatnih osib Cinnim dzherelom dlya vivchennya stanovisha selyanstva Bukovini pershoyi polovini HIH stolittya ye fondi krajovih komisij Bukovini u spravah vidmini ta vidkupu kriposnih povinnostej ta vregulyuvannya servitutnih pitan yaki diyali v Chernivcyah z 1853 po 1914 rr Voni mayut u svoyemu skladi dokumenti pro hid i rezultati zemelnoyi reformi 1848 roku Cinnimi ye spravi pro vstanovlennya prav vlasnosti na zemlyu mitni kordoni servitutni pasoviska spravi po rozglyadu selyanskih skarg na pomishikiv za primus do vikonannya feodalnih povinnostej i zahoplennya zemli v t ch pro zahist interesiv selyan Rusko Kimpolunzkogo okolu v servitutnih spravah pismennikom Yuriyem Fedkovichem 1864 r Dokumenti fondiv mitropoliyi Bukovini 1780 1940 rr 1941 1944 rr Kishinivskoyi duhovnoyi konsistoriyi 1812 1940 rr administraciyi pravoslavnogo religijnogo fondu Bukovini yevangelistskoyi ta yevrejskoyi religijnih gromad rozpovidayut pro polozhennya ta misce religiyi ta religijnih kultiv na Bukovini ta Hotinshini Sered dokumentiv protokoli zasidan konsistoriyi ta sinodu Bukovini zviti pro yih diyalnist spravi pro diyalnist cerkovnih parafij budivnictvo cerkov ta prihodskih budinkiv vidomosti pro cerkovne zemlevolodinnya inventarni opisi cerkov spravi po naglyadu za vikladannyam religiyi v navchalnih zakladah klirovi vidomosti metrichni knigi Hotinskogo povitu U fondah rumunskogo periodu prezidijnogo byuro ministra delegata sekretariatu Ministerstva vnutrishnih sprav derzhavnogo ministra v spravah Bukovini drugogo ministerskogo direktoratu Bukovini povitovih ta volosnih prefekturah primariyi m Chernivci ta primariyah silskih komun mistyatsya dokumenti pro rumunizaciyu krayu zakrittya ukrayinskih shkil zaboronu ukrayinskoyi movi Dokumenti sudovih ta policejskih organiv sekretariatu ministerstva yusticiyi 1918 1940 rr administrativnogo sudu Bukovini povitovih tribunaliv kvesturi policiyi Cherniveckogo okruzhnogo inspektoratu policiyi silskih sudiv rozpovidayut pro okupacijnij rezhim Hotinske povstannya 1919 r social demokratichnij komunistichnij ta ukrayinskij nacionalno vizvolnij ruh a takozh antifashistsku borotbu naselennya v roki drugoyi svitovoyi vijni V cih zhe fondah zberigayutsya dokumenti pro provedennya agrarnoyi reformi v 20 h rokah U fondah inspektoratu rudnikiv 12 yi lisnoyi direkciyi 16 go okruzhnogo vidomstva richok akcionernih tovaristv po ekspluataciyi zaliznic ye vidomosti pro nayavnist korisnih kopalin transportne osvoyuvannya malih richok kadastrovi plani karti lisiv ta lisonasadzhen vidomosti pro ekspluataciyu lisnih zapasiv budivnictvo zaliznic shosejnih shlyahiv i mostiv Dokumenti sekretariatu torgivli ta promislovosti Bukovini palati praci kasi socialnogo strahuvannya trudovogo sudu promislovih i torgovelnih pidpriyemstv vidobrazhayut stan torgivli promislovosti remesel u krayi trudove zakonodavstvo sistemu socialnogo strahuvannya sanitarnij stan borotbu robitnikiv za pokrashennya umov ta oplati praci U dokumentah krajovoyi shkilnoyi Radi 1869 1918 rr 14 go okruzhnogo shkilnogo inspektoratu 1918 1940 rr Cherniveckogo universitetu gimnazij liceyiv uchilish pochatkovih shkil visvitleno stan pochatkovoyi serednoyi ta vishoyi osviti na Bukovini v avstrijskij ta rumunskij periodi V arhivi zberigayutsya fondi ustanov Rosijskoyi imperiyi yaki isnuvali na teritoriyi Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi 1812 1917 rr ta Cherniveckoyi guberniyi periodu pershoyi svitovoyi vijni 1914 1917 rr Dokumenti radyanskogo periodu 1940 1941 rr 1944 1991 rr predstavleni v fondah Rad deputativ trudyashih narodnih deputativ yih vikonkomiv a takozh upravlin ta viddiliv ostannih organiv sudu ta prokuraturi ustanov promislovosti silskogo gospodarstva transportu zv yazku torgivli postachannya ta pobutovogo obslugovuvannya naselennya nauki kulturi osviti ohoroni zdorov ya socialnogo zabezpechennya Osoblivu cinnist mayut dokumenti pro nacionalizaciyu zemli bankiv promislovih pidpriyemstv ustanov torgivli kolektivizaciyu silskogo gospodarstva stvorennya novih promislovih pidpriyemstv rozvitok nauki osviti i kulturi Fondi Cherniveckogo obkomu Kompartiyi Ukrayini miskkomiv rajkomiv Kompartiyi Ukrayini profspilkovih organizacij za 1940 1941 rr 1944 1992 rr takozh vidobrazhayut istoriyu Cherniveckoyi oblasti v skladi URSR Okrema grupa fondiv skladayetsya z dokumentiv Gubernatorstva provinciyi Bukovini oblasnoyi komisiyi spriyannya rozsliduvannyu zlochiniv nimecko fashistskih okupantiv na teritoriyi Cherniveckoyi oblasti organiv rumunskoyi policiyi ta zhandarmeriyi kolekciyi spogadiv kolishnih v yazniv getto ta konctaboriv Do cih materialiv nalezhat ponad 10 tisyach filtracijnih sprav sho nadijshli z USNB Ukrayini v Cherniveckij oblasti na gromadyan yaki pid chas vijni buli vignani na robotu v Nimechchinu ta Rumuniyu perebuvali tam v konctaborah Dokumenti nezalezhnoyi Ukrayini predstavleni u fondah organiv miscevogo samovryaduvannya vikonavchoyi vladi yih upravlin viborchih komisij po viborah organiv derzhavnoyi vladi ta organiv miscevogo samovryaduvannya ob yednan gromadyan pidpriyemstv ustanov ta organizacij yaki stvoreni pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Sered osobovih vidilyayutsya fondi avstrijskogo uryadovcya ta istorika Franca Adolfa Vikengauzera 1809 1891 rr avstrijskogo istorika profesora Cherniveckogo universitetu Ferdinanda Ciglauera 1829 1906 rr rumunskogo istorika ta gromadskogo diyacha Iona Nistora bukovinskih poetiv Paraski Ambrosij Ivana Kutenya vchitelya ta zhurnalista Ilariya Karbulickogo likarya ta skulptora Opanasa Shevchukevicha narodnih artistiv Ukrayini Volodimira Sokirka Petra Mihnevicha Galini Yanushevich narodnogo deputata SRSR vid Bukovini profesora Cherniveckogo derzhuniversitetu kolishnogo posla Ukrayini v Rumuniyi Leontiya Ivanovicha Sandulyaka ta in Naukovo dovidkova biblioteka predstavlena literaturoyu dovidkovogo harakteru enciklopediyi dovidniki administrativno teritorialnogo podilu shematizmi adresni ta telefonni knigi putivniki Sered najdavnishih vidan rukopisna kniga Schauplatz der funf Theile der Welt Karti p yati chastin svitu II chastina Karti Nimechchini Shvejcariyi Italiyi Franciyi Niderlandiv Ispaniyi ta Portugaliyi Vikonana Ignatom Albrehtom u Vidni v 1791 roci Sered knig bagato ridkisnih vidan HIU HUIII st latinskoyu italijskoyu nimeckoyu francuzkoyu ta rumunskoyu movami Ce knigi z istoriyi starodavnogo svitu ta serednovichchya zbirnik tvoriv Cicerona italijsko nimeckij slovnik vidannya z istoriyi cerkvi Ye v biblioteci zibrannya zakoniv Avstro Ugorshini Bukovini stenografichni protokoli zasidan Bukovinskogo sejmu visniki rozporyadzhen Bukovinskoyi krajovoyi upravi zbirniki finansovih organiv Bukovini zviti dopovidi koshtorisi Hotinskoyi povitovoyi zemskoyi upravi zviti pro perepisi naselennya Bukovini vidannya kolekcij dokumentiv z istoriyi Bukovini vidani Rumunskoyu Akademiyeyu nauk Predstavlena takozh literatura z istoriyi cerkvi zokrema monastiriv pravoslav ya katolicizmu iudayizmu etnografiyi nacionalnostej promislovosti silskogo gospodarstva zaliznichnogo transportu kulturi medicini ta shkilnictva V gazetno zhurnalnomu fondi ye velike zibrannya gazet ta zhurnaliv doradyanskogo periodu vidanih na Bukovini zokrema v Chernivcyah v Galichini Bessarabiyi ukrayinskoyu nimeckoyu ta rumunskoyu movami Kinodokumentami arhiv komplektuyetsya z 1970 roku Najranishij kinodokument dokumentalnij film Bukovina zemlya ukrayinska znyatij v 1940 roci pislya vozz yednannya Pivnichnoyi Bukovini z Ukrayinoyu Sered kinodokumentiv syuzheti voyennoyi kinohroniki 1944 roku telesyuzheti pro rozvitok promislovosti silskogo gospodarstva nauki i kulturi ohoroni zdorov ya Cikavi telesyuzheti pro budivnictvo Dnistrovskoyi gidroelektrostanciyi spogadi starozhiliv m Vizhnici pro Lesyu Ukrayinku sho perebuvala tut v kvitni travni 1901 roku telesyuzheti Literaturna karta Ukrayini zokrema pro pismennikiv Yuriya Fedkovicha Mihajla Ivasyuka ta in pro svyatkuvannya Dnya mista Fotodokumenti vpershe postupili v arhiv v 1962 roci Pershi sered nih fotonegativi originali na skli 1910 roku Sered nih zobrazhennya pam yatnikiv arhitekturi m Chernivci Najdavnishi fotodokumenti yavlyayut soboyu foto uchasnikiv nacionalno vizvolnogo ruhu krayu vidomih lyudej pismennikiv hudozhnikiv aktoriv pochesnih gromadyan m Chernivci Bagato fotodokumentiv prisvyacheni vizvolennyu krayu vid nimecko fashistskih zagarbnikiv rozvitku promislovosti silskogo gospodarstva shkilnictva istoriyi arhitekturi ta mistobuduvannya istoriyi mist i sil krayu Sered fonodokumentiv bilshist yakih skladayut dokumentalni magnitni zvukozapisi zapisi opernoyi vokalno simfonichnoyi horovoyi ta kamerno instrumentalnoyi muziki pisen u vikonanni krashih artistiv Cherniveckoyi filarmoniyi folklorni zapisi narodnih vikonavciv Sered fonodokumentiv zapisi mitingiv urochistih zboriv prisvyachenih yuvilejnim datam Cikavij zapis spogadiv pro ukrayinsku pismennicyu Olgu Kobilyansku zapisi spogadiv uchasnikiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Naukovo dovidkova biblioteka narahovuye 28820 knig ta broshur 823 richnih pidshivok zhurnaliv 3530 specialnih vidan 3438 richnih pidshivok gazet Kerivniki arhivuMilkovich Volodimir Shevchenko Fedir Pavlovich Zhmundulyak Dmitro Dmitrovich Sidlyar Igor Anatolijovich Rubanec Mikola VasilovichPosilannyaDerzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti oficijnij sajt 16 chervnya 2021 u Wayback Machine Arhivni ustanovi Ukrayini Dovidnik T 1 Derzhavni arhivi 28 sichnya 2018 u Wayback Machine Derzhkomarhiv Ukrayini UNDIASD Redkol G V Boryak golova I B Matyash G V Papakin 2 e vid dop K 2005 692 s Arhivni zibrannya Ukrayini Specialni dovidniki ISBN 966 625 029 2 Peremishennya unikalnoyi bukovinskoyi skarbnici zaversheno 7 chervnya 2009 u Wayback Machine