Нуе́во-Лео́н (ісп. Nuevo León, ацт. Yancuic León — «Новий Леон») — штат на південному сході Мексики. Площа 64 924 км². Населення 4 199 292 чоловік (2005). Адміністративний центр — місто Монтеррей.
Нуево-Леон | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
— Штат — | ||||||||||
Nuevo León | ||||||||||
| ||||||||||
Столиця | Монтеррей | |||||||||
Найбільше місто | Монтеррей | |||||||||
Країна | Мексика | |||||||||
| ||||||||||
Муніципалітетів | 51 | |||||||||
Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
Населення | ||||||||||
- повне | 4 199 292 чоловік () | |||||||||
Етнікон | nuevoleonés(a) neoleonés (a) | |||||||||
Площа | ||||||||||
- повна | 64 210 км² | |||||||||
Висота | ||||||||||
- максимальна | 3721 м (d) | |||||||||
- мінімальна | 243 м | |||||||||
Часовий пояс | UTC−6 | |||||||||
ІРЛП | 0,8451 - високий | |||||||||
Став штатом | 1824 | |||||||||
Губернатор | José Natividad González Parás (PRI) | |||||||||
Число сенаторів | 3 (2 - PAN, 1 - PRI) | |||||||||
Число депутатів | 18 | |||||||||
Вебсайт | nl.gob.mx | |||||||||
- код ISO 3166-2 | MX-NLE | |||||||||
- поштове ск. | N.L. | |||||||||
Штат Нуево-Леон на мапі Мексики | ||||||||||
|
Історія
У 1824 році, після прийняття першої конституції Мексики, Нуево-Леон отримав статус штату країни. 5 березня 1825 року була ратифікована конституція штату. Першим конституційним губернатором штату став Хосе-Марія Паррас. У 1850 році під час війни за реформи вибухнуло повстання на чолі з Сантьяго Відауррі проти диктатури Антоніо Санта-Ани. У середині XIX ст. відбувалася боротьба за владу поміж ліберальними та консерваторськими силами, що викликало незадоволення урядом народних мас. 17 січня 1840 року на північному кордоні Мексики була оголошена Республіка Ріо-Гранде, яка складалася зі штатів Коауїла, Нуево-Леон, Тамауліпас та частини штату Техас (нині у складі США). 19 лютого 1856 році була спроба створення [es], до складу якої входили штати Нуево-Леон та частина штату Коауїли. Обидві спроби республік були жорстоко придушені федеральним урядом Мексики.
Під час французької інтервенції до Мексики губернатор Сантьяго Відауррі за підтримку французьких військ був позбавлений посади й страчений як зрадник за наказом Порфіріо Діаса.
У період правління Порфіріо Діаса наприкінці XIX ст. та на початку XX ст. завдяки відносному спокою та торговому партнерстві зі США в Нуево-Леон отримала широкий спектр розвитку промисловість. У цей період з'явилися перші банки, пивоварня, цементний та металургійний компанії — такі як "Fundidora de Monterrey" та "Cervecería Cuauhtmoc". У середині XX-го ст. були засновані два, нині всесвітньо відомі, виші: Автономний університет та Інститут технологічних досліджень у Монтерреї (ісп. Instituto Tecnológico y de Estudios Superiores de Monterrey). У цей період до штату почалася масова імміграція із Німеччини, Італії та Росії, які збагатили місцеву мексиканську культуру.
Нуево Леон, маючи вигідне географічне положення, скористався другою промисловою революцією, починаючи з 20-х років XX ст., і після націоналізації підприємств та нафтовидобувних об'єктів штат отримав суттєвий розвиток.
У 1970-х роках у Нуево-Ліоні терористи, які належали до комуністичних угруповань, убивали впливових бізнесменів, зокрема у 1973 році було вбито Євгеніо Гарза Сада — підприємця та засновника Інституту технологічних досліджень. У 70-90-х роках штат Нуево-Леон, як і більшість штатів Мексики, потерпав від економічної кризи. На початку 90-х знову відбувся економічний підйом завдяки заснуванню союзу вільної торгівлі НАФТА. До кінця XX ст. штат став одним із найбільших освітніх центрів у Латинській Америці, рівень життя порівнювався з деякими передовими країнами Західної Європи. У червні 1991 року Нуево-Леон відкрив кордон із Техасом, побудувавши сучасний пункт перетину на кордоні із Колумбією — міст "Solidaridad".
25 серпня 2011 року в казино "Royale" було вбито 53 людини. Інцидент розглядався як один із найкривавіших нападів на розважальний центр і пов'язувався з війною наркоторговців у Мексиці, оскільки в 2006 році президент Феліпе Кальдерон розпочав боротьбу з наркобізнесом.
Примітки
- Promulgó su primera Constitución(ісп.)
- Cavazos (2003), p. 137.
- Cavazos (2003), p. 147.
- García Cubas, Antonio. The Republic of Mexico in 1876. Imprenta La Enseñanza. México, 1876. 1884 - García Cubas, Antonio. Cuadro geográfico, estadístico, descriptivo e histórico de los Estados Unidos Mexicanos. Oficina tipográfica de la Secretaría "de Fomento. México, 1884.(ісп.)
- Instituto Tecnológico y de Estudios Superiores de Monterrey(ісп.)
- Historia - Nuevo León [ 2018-10-03 у Wayback Machine.](ісп.)
- http://www.lifeder.com/historia-nuevo-leon/ Historia de Nuevo León: Características Más Relevantes(ісп.)
- [Ortiz Rivera, Alicia (2011). Eugenio Garza Sada. Mexico City: Planeta DeAgostini. .(ісп.)]
- Nuevo León y sus principales sectores productivos y estratégicos(ісп.)
- Ignacio de los Reyes (Viernes, 26 de agosto de 2011). «"Terror y barbarie" en un casino de Monterrey». BBC Mundo. Consultado el 26 de agosto de 2011.(ісп.)
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нуево-Леон |
- Cavazos, Israel (2003), Breve historia de Nuevo León, Fondo de Cultura Económica, ISBN (ісп.)
- De León, Alonso (2005), Historia de Nuevo León con noticias sobre Coahuila, Tamaulipas, Texas y Nuevo México, Fondo de Cultura Económica, ISBN (ісп.)
- Vizcaya, Isidro (2005), En los albores de la independencia: las Provincias Internas de Oriente durante la insurrección de don Miguel Hidalgo y Costilla, 1810-1811, Fondo de Cultura Económica, ISBN (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nue vo Leo n isp Nuevo Leon act Yancuic Leon Novij Leon shtat na pivdennomu shodi Meksiki Plosha 64 924 km Naselennya 4 199 292 cholovik 2005 Administrativnij centr misto Monterrej Nuevo Leon Shtat Nuevo Leon Gerb Nuevo Leonu Stolicya Monterrej Najbilshe misto Monterrej Krayina Meksika Mezhuye z susidni adminodinici Koauyila Tehas Sakatekas Tamaulipas San Luyis Potosi Municipalitetiv 51 Oficijna mova Ispanska Naselennya povne 4 199 292 cholovik Etnikon nuevoleones a neoleones a Plosha povna 64 210 km Visota maksimalna 3721 m d minimalna 243 m Chasovij poyas UTC 6 IRLP 0 8451 visokij Stav shtatom 1824 Gubernator Jose Natividad Gonzalez Paras PRI Chislo senatoriv 3 2 PAN 1 PRI Chislo deputativ 18 Vebsajt nl gob mx kod ISO 3166 2 MX NLE poshtove sk N L Shtat Nuevo Leon na mapi Meksiki Shtat Nuevo Leon na mapi Meksiki Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nuevo LeonIstoriyaPershij gubernator Nuevo Leon Hose Mariya Parras Gubernatorskij palac u Monterreyi Fontan Neptuna v Monterreyi U 1824 roci pislya prijnyattya pershoyi konstituciyi Meksiki Nuevo Leon otrimav status shtatu krayini 5 bereznya 1825 roku bula ratifikovana konstituciya shtatu Pershim konstitucijnim gubernatorom shtatu stav Hose Mariya Parras U 1850 roci pid chas vijni za reformi vibuhnulo povstannya na choli z Santyago Vidaurri proti diktaturi Antonio Santa Ani U seredini XIX st vidbuvalasya borotba za vladu pomizh liberalnimi ta konservatorskimi silami sho viklikalo nezadovolennya uryadom narodnih mas 17 sichnya 1840 roku na pivnichnomu kordoni Meksiki bula ogoloshena Respublika Rio Grande yaka skladalasya zi shtativ Koauyila Nuevo Leon Tamaulipas ta chastini shtatu Tehas nini u skladi SShA 19 lyutogo 1856 roci bula sproba stvorennya es do skladu yakoyi vhodili shtati Nuevo Leon ta chastina shtatu Koauyili Obidvi sprobi respublik buli zhorstoko pridusheni federalnim uryadom Meksiki Pid chas francuzkoyi intervenciyi do Meksiki gubernator Santyago Vidaurri za pidtrimku francuzkih vijsk buv pozbavlenij posadi j strachenij yak zradnik za nakazom Porfirio Diasa U period pravlinnya Porfirio Diasa naprikinci XIX st ta na pochatku XX st zavdyaki vidnosnomu spokoyu ta torgovomu partnerstvi zi SShA v Nuevo Leon otrimala shirokij spektr rozvitku promislovist U cej period z yavilisya pershi banki pivovarnya cementnij ta metalurgijnij kompaniyi taki yak Fundidora de Monterrey ta Cerveceria Cuauhtmoc U seredini XX go st buli zasnovani dva nini vsesvitno vidomi vishi Avtonomnij universitet ta Institut tehnologichnih doslidzhen u Monterreyi isp Instituto Tecnologico y de Estudios Superiores de Monterrey U cej period do shtatu pochalasya masova immigraciya iz Nimechchini Italiyi ta Rosiyi yaki zbagatili miscevu meksikansku kulturu Nuevo Leon mayuchi vigidne geografichne polozhennya skoristavsya drugoyu promislovoyu revolyuciyeyu pochinayuchi z 20 h rokiv XX st i pislya nacionalizaciyi pidpriyemstv ta naftovidobuvnih ob yektiv shtat otrimav suttyevij rozvitok U 1970 h rokah u Nuevo Lioni teroristi yaki nalezhali do komunistichnih ugrupovan ubivali vplivovih biznesmeniv zokrema u 1973 roci bulo vbito Yevgenio Garza Sada pidpriyemcya ta zasnovnika Institutu tehnologichnih doslidzhen U 70 90 h rokah shtat Nuevo Leon yak i bilshist shtativ Meksiki poterpav vid ekonomichnoyi krizi Na pochatku 90 h znovu vidbuvsya ekonomichnij pidjom zavdyaki zasnuvannyu soyuzu vilnoyi torgivli NAFTA Do kincya XX st shtat stav odnim iz najbilshih osvitnih centriv u Latinskij Americi riven zhittya porivnyuvavsya z deyakimi peredovimi krayinami Zahidnoyi Yevropi U chervni 1991 roku Nuevo Leon vidkriv kordon iz Tehasom pobuduvavshi suchasnij punkt peretinu na kordoni iz Kolumbiyeyu mist Solidaridad 25 serpnya 2011 roku v kazino Royale bulo vbito 53 lyudini Incident rozglyadavsya yak odin iz najkrivavishih napadiv na rozvazhalnij centr i pov yazuvavsya z vijnoyu narkotorgovciv u Meksici oskilki v 2006 roci prezident Felipe Kalderon rozpochav borotbu z narkobiznesom PrimitkiPromulgo su primera Constitucion isp Cavazos 2003 p 137 Cavazos 2003 p 147 Garcia Cubas Antonio The Republic of Mexico in 1876 Imprenta La Ensenanza Mexico 1876 1884 Garcia Cubas Antonio Cuadro geografico estadistico descriptivo e historico de los Estados Unidos Mexicanos Oficina tipografica de la Secretaria de Fomento Mexico 1884 isp Instituto Tecnologico y de Estudios Superiores de Monterrey isp Historia Nuevo Leon 2018 10 03 u Wayback Machine isp http www lifeder com historia nuevo leon Historia de Nuevo Leon Caracteristicas Mas Relevantes isp Ortiz Rivera Alicia 2011 Eugenio Garza Sada Mexico City Planeta DeAgostini ISBN 970 726 095 5 isp Nuevo Leon y sus principales sectores productivos y estrategicos isp Ignacio de los Reyes Viernes 26 de agosto de 2011 Terror y barbarie en un casino de Monterrey BBC Mundo Consultado el 26 de agosto de 2011 isp LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nuevo Leon Cavazos Israel 2003 Breve historia de Nuevo Leon Fondo de Cultura Economica ISBN 968 16 4541 3 isp De Leon Alonso 2005 Historia de Nuevo Leon con noticias sobre Coahuila Tamaulipas Texas y Nuevo Mexico Fondo de Cultura Economica ISBN 970 9715 09 7 isp Vizcaya Isidro 2005 En los albores de la independencia las Provincias Internas de Oriente durante la insurreccion de don Miguel Hidalgo y Costilla 1810 1811 Fondo de Cultura Economica ISBN 970 9715 04 6 isp