Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
 Ця стаття є частиною серії Історія Кам'янця-Подільського |
| Гіпотези про заснування |
| 1362—1434 (Литва) |
| 1434—1672 (Польща) |
| Кам'янець-Подільський |
Кам'яне́ць-Поді́льський у 1434—1672 рока́х — другий період історії міста. Характеризується переходом міста від підпорядкування Великого князівства Литовського до Речі Посполитої. За початок періоду взято дату 1434 року, коли Кам'янець остаточно перейшов під владу польського короля та наділений функціями головного міста Подільського воєводства, Кам'янецького повіту та однойменного староства. З того часу у місті засідав подільський сеймик, почали діяти гродський суд та земський суд, три магістрати (руський, вірменський і польський). Від 1463 року місто стає королівським. Від 1434 до 1672 року Кам'янець перетворено на неприступний для тих часів оборонний форпост. Замок реконструйовано в кам'яний, для його прикриття із західного боку, тобто з боку поля, 1617 року додатково споруджено ще один кам'яно-земляний замок, який стали називати Новим (Нова фортеця), на відміну від більш давнього замку, що почав іменуватися Старим (Стара фортеця). У першій половині XVII століття містобудівники для сполучення замків з містом звели кам'яний арковий (Замковий) міст.
Формування фортифікацій
Оборонні укріплення зводилися й навколо міста: Руська і Польська брами, Баторієва (Кушнірська), Гончарська, Різницька, Слюсарська, Захаржевського або Турецька (збереглись до нашого часу) башти, Вірменський бастіон, кілька кам'яних стін і земляні вали, що оточували півострів по периметру. Кожне з цих укріплень є витвором оборонного та військово-інженерного мистецтва. Зокрема, Руська і Польська («Ляцька») брами, які розміщувалися безпосередньо у каньйоні, відповідно в південно-західній та північно-західній його частинах, складалися з кам'яних башт, мурів, барбаканів та шлюзів і повністю перекривали долину річки, майже унеможливлюючи несанкціонований доступ до міста.
Громади міста
Від середини XV століття основними композиційними центрами планувальної структури міста є майдани-ринки півострова руської, польської і вірменської громад. Руський ринок прямокутної форми з ратушею в центрі і храмом св. Михайла заново відбудований у північно-східній частині міста, Польський – у центрі міста, а Вірменський – у південній частині, там, де раніше знаходився давній загальноміський руський. Кожен із ринків мав свою ратушу, де засідала лава на чолі з війтом, який організовував життя громади, стежив за містобудівними нормами, судочинством, торгівлею, збором податків, ремеслами, обороною міста тощо. Раду, яку очолював бурмистер, мала лише польська громада.
У XVI-XVII століттях Кам'янець за чисельністю мешканців став одним з найбільших міст України: у 1580-х роках в місті, передмістях та замку, згідно з писемними джерелами, мешкало понад 6 тисяч осіб, 1629 – 7,5 тисяч, а в середині XVI століття – близько 10,5 тисяч. У цей період в Кам'янці існували 3 громади (руська, польська, вірменська), кожна з них управлялася своїми війтами, які керувалися нормами судочинства цих громад, мала свої окремі та змішані цехи ремісників, купців та інші.
Найдавніші відомості про термін «руський магістрат» у Коронній метриці виявлені за 1553 рік. Саме тоді польський король Сигізмунд II Август дозволив українцям Кам'янця виготовляти та продавати горілку, щоб на вторговані від неї гроші вони могли сплачувати підводну повинність. Війт української громади зобов'язався «кожний рік подавати звіт руському магістрату і народу про прибутки та витрати всієї суми». До Руського ринку з Польського і Вірменського ринків тягнулися вулиці Татарська, Троїцька, Зарванська, Домініканська і П'ятницька, а з півночі його захищали кам'яні мури та Кушнірська башта (зведена 1585 року, реконструйована 1785 року). У прилеглих до ринку кварталах руської громади діяли Свято-Троїцький, святих апостолів Петра і Павла, Успіння Пресвятої Богородиці та інші храми. Руський ринок проіснував до початку XVII століття. 1658 року українська громада отримала від польського короля Яна II Казимира Вази для своєї ратуші кам'яницю Киріака, котра знаходилася в східній частині Вірменського ринку. Однак уже з 1670 року українську громада в місті підпорядковано польському магістратові.
Польський ринок почав діяти в Кам'янці з 1452 року. Навколо нього, а також у західній та північно-західній напрямках велася забудова польських кварталів. Окрім поляків, тут скуповували собі садиби вірмени, хоча більша частина вірменської громади мешкала біля колишнього (Старого) Руського ринку та на міського валу.
Для майдану-ринку польської громади з часу його організації й до кінця XVIII століття характерними є норми західноєвропейських міст, що виникали у XII–XV століть.
Головною архітектурною домінантою у формуванні ансамблю ринку стала ратуша, вона розташовується в південно-західному кутку серед ринкового кварталу. Ратуша символізувала центр цивільного та громадського життя міста, осередок самоуправління громади (упродовж XV–XVII століть – польської, а у XVIII столітті – українсько-польської), де відбувалися засідання за присутністю війта, лавників, бурмистрів, райців, членів ради сорока мужів та інших. Ратуша польська громада в одній із кам'янецьких магістратських книг згадується вже 1482 року. З часу зведення споруди й до кінця XVIII століття її підземні приміщення використовувалися як в'язниця. Перед ратушею із західного боку у XVI-XVIII століттях стояв «стовп ганьби», а на початку XVIII століття з південно-західного боку вимурувано міський колодязь.
Забудова мала два периметри. Перший із них – безпосередньо навколо ратуші – у 1700 році його поділено на 18 садиб-ділянок, де розташовувалися міська важниця, 24 крамниці та кілька житлових будинків. Другий, великий, периметр налічував 54 садиби. У північно-західному куті ринку розташовувалися садиба та цвинтар костелу святих апостолів Петра і Павла.
Вірменський ринок мав форму витягнутого по лінії східно-західного прямокутника (35х250 м); його головними архітектурними спорудами є: ратуша, храми – Свято-Миколаївський з дзвіницею та святого пророка і хрестителя Іоанна Предтечі, домініканський костел і монастир, садиба подільських старост, арсенал, костел тринітаріїв, , палац коменданта тощо.
Окрім ринку, вірменській громаді в межах міста належали квартали, де мешкали вірменські сім'ї, а також прилеглі оборонні укріплення та передмістя. Від Вірменського ринку плато півострова поступово понижувалося в південного напрямку, утворюючи малі, а то й великі тераси. Відповідно до рельєфу формувалися вулиці та провулки, а також квартали й житлові дільниці.
У межах руського і вірменського кварталів впродовж XVI-XVII століть існували Гончарна, Різницька та Кравецька башти (вони розташовувалися на південно-східному боці півострова над скелею), безіменні міські ворота на перепаді двох терас по вулиці Довгій, земляний вал уздовж вулиці Довгої, Руська брама, Вірменський бастіон з боку замку, шанець на Вірменському ринку.
Торгівля та ремесло
Міжнародна і внутрішня торгівля Кам'янця XV-XVIII століттях велася в рамках численних регламентацій, головне серед яких стало право складу, дорожній примус і митна система. Гостинці з Кам'янця тягнулися до міст Угорщини, Польщі, Литви, Білорусі, Московщини, Криму, Волощини, Молдови, Туреччини, Персії та інших держав.
У XV-XVII століттях у Кам'янці проводилися 3 щорічні міжнародні ярмарки. Перша відкривалася на святого Войцеха і діяла з 24 квітня впродовж 5 тижнів. Друга розпочиналася на Різдво Пресвятої Богородиці (8 вересня за старим стилем) і тривала півтора тижня. Третя, листопадова, – розпочиналася у день пошанування святого апостола Андрія Первозванного (30 листопада за старим стилем) і тривала 4 тижні.
Впродовж XV-XVII століть Кам'янець став відомим ремісничим осередком України. Податкові документи 1583 свідчать, що в місті діяли 18 цехів, які об'єднували 591 ремісника. В архіві Кам'янця також виявлено і введено до наукового обігу «Цехову книгу бондарів, стельмахів, колодіїв, столярів міста Кам'янця-Подільського від 1601 до 1803 рр.» та .
Культурний осередок
У XV-XVII століттях Кам'янець розвивався й як культурний осередок України. З містом тих часів пов'язана діяльність культурно-освітніх діячів Ісайя Кам'янчанина та Герасима Смотрицького.
Тут працювали писці руської громади, які підготували книгу Євангеліє.
Відомими в Кам'янці та вірменські культурно-освітні діячі: Ісаак, Хачерес, Ованес, Агоп, Степанос Рошка та інші. Так, переписувач рукописних текстів Хачерес тер Авксент на замовлення однієї мешканки Ясс, 1579 року переписав Четьї мінеї. Збереглася рукописна книга Хачереса із 10-ма главами кодексу Мхітара Гоша – «Судебника польських вірмен». Особливу цінність у культурній спадщині Кам'янця становить «Кам'янецька хроніка», яка вміщує в собі кілька хронік 1430–1652. Її авторами стали: кам'янецький протоієрей Ованес, його син Григор та онуки – священники Авксент і Агоп. У Хроніці є цінні відомості про Кам'янець, Поділля, Польщу і Хотинську війну 1621 року. Детальний опис Хотинської війни 1621 року подав кам'янчанин Іоаннес у праці «Історія Хотинської війни». Степанос Рошка уклав , , «Хроніку» та інші твори.
З пам'ятками культової та оборонної архітектури міста XV-XVII століть пов'язані імена Каміліуса, Іова Претвича, , Яна де Вітте та інших.
Свідчення
Цінні свідчення про Кам'янець залишили посол Франції, Англії та Бургундії Жільбер де Лануа; польські хроністи Ян Длугош, Мартін Кромер та Мацей Стрийковський ; французький дослідник і археолог Блез де Віженер; італійці Джованні Ботеро та Алессандро Ґваньїні; посол австрійського цісаря Рудольфа II до українських козаків Еріх Лясота; московський мандрівник і релігійний діяч Трифон Коробейников; посол германського імператора Леопольда I Габсбурга в Москві Август Маєрберг; турецький мандрівник Евлія Челебі; дворянин з Фрісландії Ульріх фон Вердум; турецький чауш та інші.
Хмельниччина
У роки національної революції 1648–1676 років українською козацькою армію на чолі з Богданом Хмельницьким особливо активно на Поділлі підтримували загони місцевих опришків (левенців). Наприкінці серпня – на початку вересня 1648 року вони провели перші військові операції з метою захоплення Кам'янця, однак ця спроба стала невдалою. В листопаді цього ж року опришки поновлюють спроби опанувати містом. Український гетьман звернувся до його мешканців з вимогою виплатити викуп, проте цього не сталося. Невдовзі між Богданом Хмельницьким і польським королем Яном II Казимиром Ваза укладено перемир'я. Прагнення українських військ та опришків опанувати Кам'янцем у 1649, , та роках виявилися також безуспішними.
У ході війни між Річчю Посполитою та Османською імперією, після вибуху в новій Західній башті в Старому замку, 30 серпня 1672 в місто ввійшли турки.
Джерела та література
- Винокур І., Петров М. До початку історії Кам'янця-Подільського // Mappa Mundi. Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя / Ред. кол.: І. Гирич, Я. Грицак, М. Капраль, В. Остапчук, Г. Сварник, Я. Федорук. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України; Інститут історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка; Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України; Центральний державний історичний архів України у Львові. — Львів–Київ–Нью-Йорк : Видавництво M.П. Коць, 1996. — С. 113-135. — .
- Грушевський М. Опись подільських замків 1494 р. // Записки наукового товариства імені Шевченка / М. Грушевський. — Львів, 1895. — Т. 7. кн. 3. — С. 1-18.
- Дашкевич Я. Кам'янець-Подільський XVI-XVIII ст.: місто трьох гербів // Міста та містечка в гербах, прапорах і печатках. — Львів, 2003. — Т. 1. — С. 75-95. — .
- Дашкевич Я.Р. Акти вірменського суду міста Кам’янець-Подільського (XVI ст.) // Архіви України. — Київ, 1970. — Т. 5.
- Дашкевич Я.Р. Кам'янець-Подільський у вірменських джерелах XIV–XV ст. // Український історичний журнал / Упорядкував Р.Г.Григорян. Єреван, 1963. (Вірменською мовою). — Київ, 1964. — Т. 5. — С. 143-144.
- Завальнюк О. Комарніцький О. Кам'янець-Подільський: Історико-популярний нарис. — Кам'янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2001. — 120 с. — .
- Петров М. Б., Рибак І. В. Кам'янець-Подільський // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — . — С. 55—57.
- Петров М.Б. Кам'янець-Подільський XV–XVIII ст. – важливий осередок міжнародної торгівлі на шляхах до країн Сходу // II Міжнародний науковий конгрес українських істориків "Українська історична наука на сучасному етапі розвитку". — Кам'янець-Подільський–Київ–Нью-Йорк–Острог : НаУОА, 2006. — Т. 2. — .
- Кам'янеччина в контексті історії Поділля: Науковий збірник. — Кам'янець-Подільський, 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye chastinoyu seriyi Istoriya Kam yancya Podilskogo Gipotezi pro zasnuvannya 1362 1434 Litva 1434 1672 Polsha Kam yanec Podilskij Kam yane c Podi lskij u 1434 1672 roka h drugij period istoriyi mista Harakterizuyetsya perehodom mista vid pidporyadkuvannya Velikogo knyazivstva Litovskogo do Rechi Pospolitoyi Za pochatok periodu vzyato datu 1434 roku koli Kam yanec ostatochno perejshov pid vladu polskogo korolya ta nadilenij funkciyami golovnogo mista Podilskogo voyevodstva Kam yaneckogo povitu ta odnojmennogo starostva Z togo chasu u misti zasidav podilskij sejmik pochali diyati grodskij sud ta zemskij sud tri magistrati ruskij virmenskij i polskij Vid 1463 roku misto staye korolivskim Vid 1434 do 1672 roku Kam yanec peretvoreno na nepristupnij dlya tih chasiv oboronnij forpost Zamok rekonstrujovano v kam yanij dlya jogo prikrittya iz zahidnogo boku tobto z boku polya 1617 roku dodatkovo sporudzheno she odin kam yano zemlyanij zamok yakij stali nazivati Novim Nova fortecya na vidminu vid bilsh davnogo zamku sho pochav imenuvatisya Starim Stara fortecya U pershij polovini XVII stolittya mistobudivniki dlya spoluchennya zamkiv z mistom zveli kam yanij arkovij Zamkovij mist Formuvannya fortifikacijOboronni ukriplennya zvodilisya j navkolo mista Ruska i Polska brami Batoriyeva Kushnirska Goncharska Riznicka Slyusarska Zaharzhevskogo abo Turecka zbereglis do nashogo chasu bashti Virmenskij bastion kilka kam yanih stin i zemlyani vali sho otochuvali pivostriv po perimetru Kozhne z cih ukriplen ye vitvorom oboronnogo ta vijskovo inzhenernogo mistectva Zokrema Ruska i Polska Lyacka brami yaki rozmishuvalisya bezposeredno u kanjoni vidpovidno v pivdenno zahidnij ta pivnichno zahidnij jogo chastinah skladalisya z kam yanih basht muriv barbakaniv ta shlyuziv i povnistyu perekrivali dolinu richki majzhe unemozhlivlyuyuchi nesankcionovanij dostup do mista Gromadi mistaPlan Kam yaneckoyi forteci Ciprian Tomashevich 1672 rik Vid seredini XV stolittya osnovnimi kompozicijnimi centrami planuvalnoyi strukturi mista ye majdani rinki pivostrova ruskoyi polskoyi i virmenskoyi gromad Ruskij rinok pryamokutnoyi formi z ratusheyu v centri i hramom sv Mihajla zanovo vidbudovanij u pivnichno shidnij chastini mista Polskij u centri mista a Virmenskij u pivdennij chastini tam de ranishe znahodivsya davnij zagalnomiskij ruskij Kozhen iz rinkiv mav svoyu ratushu de zasidala lava na choli z vijtom yakij organizovuvav zhittya gromadi stezhiv za mistobudivnimi normami sudochinstvom torgivleyu zborom podatkiv remeslami oboronoyu mista tosho Radu yaku ocholyuvav burmister mala lishe polska gromada U XVI XVII stolittyah Kam yanec za chiselnistyu meshkanciv stav odnim z najbilshih mist Ukrayini u 1580 h rokah v misti peredmistyah ta zamku zgidno z pisemnimi dzherelami meshkalo ponad 6 tisyach osib 1629 7 5 tisyach a v seredini XVI stolittya blizko 10 5 tisyach U cej period v Kam yanci isnuvali 3 gromadi ruska polska virmenska kozhna z nih upravlyalasya svoyimi vijtami yaki keruvalisya normami sudochinstva cih gromad mala svoyi okremi ta zmishani cehi remisnikiv kupciv ta inshi Najdavnishi vidomosti pro termin ruskij magistrat u Koronnij metrici viyavleni za 1553 rik Same todi polskij korol Sigizmund II Avgust dozvoliv ukrayincyam Kam yancya vigotovlyati ta prodavati gorilku shob na vtorgovani vid neyi groshi voni mogli splachuvati pidvodnu povinnist Vijt ukrayinskoyi gromadi zobov yazavsya kozhnij rik podavati zvit ruskomu magistratu i narodu pro pributki ta vitrati vsiyeyi sumi Do Ruskogo rinku z Polskogo i Virmenskogo rinkiv tyagnulisya vulici Tatarska Troyicka Zarvanska Dominikanska i P yatnicka a z pivnochi jogo zahishali kam yani muri ta Kushnirska bashta zvedena 1585 roku rekonstrujovana 1785 roku U prileglih do rinku kvartalah ruskoyi gromadi diyali Svyato Troyickij svyatih apostoliv Petra i Pavla Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici ta inshi hrami Ruskij rinok proisnuvav do pochatku XVII stolittya 1658 roku ukrayinska gromada otrimala vid polskogo korolya Yana II Kazimira Vazi dlya svoyeyi ratushi kam yanicyu Kiriaka kotra znahodilasya v shidnij chastini Virmenskogo rinku Odnak uzhe z 1670 roku ukrayinsku gromada v misti pidporyadkovano polskomu magistratovi Polskij rinok pochav diyati v Kam yanci z 1452 roku Navkolo nogo a takozh u zahidnij ta pivnichno zahidnij napryamkah velasya zabudova polskih kvartaliv Okrim polyakiv tut skupovuvali sobi sadibi virmeni hocha bilsha chastina virmenskoyi gromadi meshkala bilya kolishnogo Starogo Ruskogo rinku ta na miskogo valu Ruska brama Dlya majdanu rinku polskoyi gromadi z chasu jogo organizaciyi j do kincya XVIII stolittya harakternimi ye normi zahidnoyevropejskih mist sho vinikali u XII XV stolit Golovnoyu arhitekturnoyu dominantoyu u formuvanni ansamblyu rinku stala ratusha vona roztashovuyetsya v pivdenno zahidnomu kutku sered rinkovogo kvartalu Ratusha simvolizuvala centr civilnogo ta gromadskogo zhittya mista oseredok samoupravlinnya gromadi uprodovzh XV XVII stolit polskoyi a u XVIII stolitti ukrayinsko polskoyi de vidbuvalisya zasidannya za prisutnistyu vijta lavnikiv burmistriv rajciv chleniv radi soroka muzhiv ta inshih Ratusha polska gromada v odnij iz kam yaneckih magistratskih knig zgaduyetsya vzhe 1482 roku Z chasu zvedennya sporudi j do kincya XVIII stolittya yiyi pidzemni primishennya vikoristovuvalisya yak v yaznicya Pered ratusheyu iz zahidnogo boku u XVI XVIII stolittyah stoyav stovp ganbi a na pochatku XVIII stolittya z pivdenno zahidnogo boku vimuruvano miskij kolodyaz Zabudova mala dva perimetri Pershij iz nih bezposeredno navkolo ratushi u 1700 roci jogo podileno na 18 sadib dilyanok de roztashovuvalisya miska vazhnicya 24 kramnici ta kilka zhitlovih budinkiv Drugij velikij perimetr nalichuvav 54 sadibi U pivnichno zahidnomu kuti rinku roztashovuvalisya sadiba ta cvintar kostelu svyatih apostoliv Petra i Pavla Virmenskij rinok mav formu vityagnutogo po liniyi shidno zahidnogo pryamokutnika 35h250 m jogo golovnimi arhitekturnimi sporudami ye ratusha hrami Svyato Mikolayivskij z dzviniceyu ta svyatogo proroka i hrestitelya Ioanna Predtechi dominikanskij kostel i monastir sadiba podilskih starost arsenal kostel trinitariyiv palac komendanta tosho Okrim rinku virmenskij gromadi v mezhah mista nalezhali kvartali de meshkali virmenski sim yi a takozh prilegli oboronni ukriplennya ta peredmistya Vid Virmenskogo rinku plato pivostrova postupovo ponizhuvalosya v pivdennogo napryamku utvoryuyuchi mali a to j veliki terasi Vidpovidno do relyefu formuvalisya vulici ta provulki a takozh kvartali j zhitlovi dilnici U mezhah ruskogo i virmenskogo kvartaliv vprodovzh XVI XVII stolit isnuvali Goncharna Riznicka ta Kravecka bashti voni roztashovuvalisya na pivdenno shidnomu boci pivostrova nad skeleyu bezimenni miski vorota na perepadi dvoh teras po vulici Dovgij zemlyanij val uzdovzh vulici Dovgoyi Ruska brama Virmenskij bastion z boku zamku shanec na Virmenskomu rinku Torgivlya ta remesloStare misto Mizhnarodna i vnutrishnya torgivlya Kam yancya XV XVIII stolittyah velasya v ramkah chislennih reglamentacij golovne sered yakih stalo pravo skladu dorozhnij primus i mitna sistema Gostinci z Kam yancya tyagnulisya do mist Ugorshini Polshi Litvi Bilorusi Moskovshini Krimu Voloshini Moldovi Turechchini Persiyi ta inshih derzhav U XV XVII stolittyah u Kam yanci provodilisya 3 shorichni mizhnarodni yarmarki Persha vidkrivalasya na svyatogo Vojceha i diyala z 24 kvitnya vprodovzh 5 tizhniv Druga rozpochinalasya na Rizdvo Presvyatoyi Bogorodici 8 veresnya za starim stilem i trivala pivtora tizhnya Tretya listopadova rozpochinalasya u den poshanuvannya svyatogo apostola Andriya Pervozvannogo 30 listopada za starim stilem i trivala 4 tizhni Vprodovzh XV XVII stolit Kam yanec stav vidomim remisnichim oseredkom Ukrayini Podatkovi dokumenti 1583 svidchat sho v misti diyali 18 cehiv yaki ob yednuvali 591 remisnika V arhivi Kam yancya takozh viyavleno i vvedeno do naukovogo obigu Cehovu knigu bondariv stelmahiv kolodiyiv stolyariv mista Kam yancya Podilskogo vid 1601 do 1803 rr ta Kulturnij oseredokU XV XVII stolittyah Kam yanec rozvivavsya j yak kulturnij oseredok Ukrayini Z mistom tih chasiv pov yazana diyalnist kulturno osvitnih diyachiv Isajya Kam yanchanina ta Gerasima Smotrickogo Tut pracyuvali pisci ruskoyi gromadi yaki pidgotuvali knigu Yevangeliye Vidomimi v Kam yanci ta virmenski kulturno osvitni diyachi Isaak Hacheres Ovanes Agop Stepanos Roshka ta inshi Tak perepisuvach rukopisnih tekstiv Hacheres ter Avksent na zamovlennya odniyeyi meshkanki Yass 1579 roku perepisav Chetyi mineyi Zbereglasya rukopisna kniga Hacheresa iz 10 ma glavami kodeksu Mhitara Gosha Sudebnika polskih virmen Osoblivu cinnist u kulturnij spadshini Kam yancya stanovit Kam yanecka hronika yaka vmishuye v sobi kilka hronik 1430 1652 Yiyi avtorami stali kam yaneckij protoiyerej Ovanes jogo sin Grigor ta onuki svyashenniki Avksent i Agop U Hronici ye cinni vidomosti pro Kam yanec Podillya Polshu i Hotinsku vijnu 1621 roku Detalnij opis Hotinskoyi vijni 1621 roku podav kam yanchanin Ioannes u praci Istoriya Hotinskoyi vijni Stepanos Roshka uklav Hroniku ta inshi tvori Z pam yatkami kultovoyi ta oboronnoyi arhitekturi mista XV XVII stolit pov yazani imena Kamiliusa Iova Pretvicha Yana de Vitte ta inshih SvidchennyaKam yanecka ratusha Cinni svidchennya pro Kam yanec zalishili posol Franciyi Angliyi ta Burgundiyi Zhilber de Lanua polski hronisti Yan Dlugosh Martin Kromer ta Macej Strijkovskij francuzkij doslidnik i arheolog Blez de Vizhener italijci Dzhovanni Botero ta Alessandro Gvanyini posol avstrijskogo cisarya Rudolfa II do ukrayinskih kozakiv Erih Lyasota moskovskij mandrivnik i religijnij diyach Trifon Korobejnikov posol germanskogo imperatora Leopolda I Gabsburga v Moskvi Avgust Mayerberg tureckij mandrivnik Evliya Chelebi dvoryanin z Frislandiyi Ulrih fon Verdum tureckij chaush ta inshi HmelnichchinaU roki nacionalnoyi revolyuciyi 1648 1676 rokiv ukrayinskoyu kozackoyu armiyu na choli z Bogdanom Hmelnickim osoblivo aktivno na Podilli pidtrimuvali zagoni miscevih oprishkiv levenciv Naprikinci serpnya na pochatku veresnya 1648 roku voni proveli pershi vijskovi operaciyi z metoyu zahoplennya Kam yancya odnak cya sproba stala nevdaloyu V listopadi cogo zh roku oprishki ponovlyuyut sprobi opanuvati mistom Ukrayinskij getman zvernuvsya do jogo meshkanciv z vimogoyu viplatiti vikup prote cogo ne stalosya Nevdovzi mizh Bogdanom Hmelnickim i polskim korolem Yanom II Kazimirom Vaza ukladeno peremir ya Pragnennya ukrayinskih vijsk ta oprishkiv opanuvati Kam yancem u 1649 ta rokah viyavilisya takozh bezuspishnimi U hodi vijni mizh Richchyu Pospolitoyu ta Osmanskoyu imperiyeyu pislya vibuhu v novij Zahidnij bashti v Staromu zamku 30 serpnya 1672 v misto vvijshli turki Dzherela ta literaturaVinokur I Petrov M Do pochatku istoriyi Kam yancya Podilskogo Mappa Mundi Zbirnik naukovih prac na poshanu Yaroslava Dashkevicha z nagodi jogo 70 richchya Red kol I Girich Ya Gricak M Kapral V Ostapchuk G Svarnik Ya Fedoruk Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M Grushevskogo NAN Ukrayini Institut istorichnih doslidzhen Lvivskogo derzhavnogo universitetu im I Franka Institut shodoznavstva im A Krimskogo NAN Ukrayini Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini u Lvovi Lviv Kiyiv Nyu Jork Vidavnictvo M P Koc 1996 S 113 135 ISBN 5 7702 0879 1 Grushevskij M Opis podilskih zamkiv 1494 r Zapiski naukovogo tovaristva imeni Shevchenka M Grushevskij Lviv 1895 T 7 kn 3 S 1 18 Dashkevich Ya Kam yanec Podilskij XVI XVIII st misto troh gerbiv Mista ta mistechka v gerbah praporah i pechatkah Lviv 2003 T 1 S 75 95 ISBN 966 02 0992 4 Dashkevich Ya R Akti virmenskogo sudu mista Kam yanec Podilskogo XVI st Arhivi Ukrayini Kiyiv 1970 T 5 Dashkevich Ya R Kam yanec Podilskij u virmenskih dzherelah XIV XV st Ukrayinskij istorichnij zhurnal Uporyadkuvav R G Grigoryan Yerevan 1963 Virmenskoyu movoyu Kiyiv 1964 T 5 S 143 144 Zavalnyuk O Komarnickij O Kam yanec Podilskij Istoriko populyarnij naris Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2001 120 s ISBN 966 7988 30 9 Petrov M B Ribak I V Kam yanec Podilskij Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 ISBN 978 966 00 0692 8 S 55 57 Petrov M B Kam yanec Podilskij XV XVIII st vazhlivij oseredok mizhnarodnoyi torgivli na shlyahah do krayin Shodu II Mizhnarodnij naukovij kongres ukrayinskih istorikiv Ukrayinska istorichna nauka na suchasnomu etapi rozvitku Kam yanec Podilskij Kiyiv Nyu Jork Ostrog NaUOA 2006 T 2 ISBN 966 7631 93 1 Kam yanechchina v konteksti istoriyi Podillya Naukovij zbirnik Kam yanec Podilskij 1997