Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степанос Рошка (вірм. Ստեփանոս Ռոշքա, пол. Stefano Roska; 1670, Кам'янець-Подільський — 1739, Станіслав) — доктор філософії та богослов'я, історик. Вірменин за походженням.
| Степанос Рошка | |
|---|---|
| вірм. Ստեփանոս Ռոշքա | |
 | |
| Народився | 12 серпня 1670 або 1670[1] Кам'янець-Подільськ, Річ Посполита |
| Помер | 31 жовтня 1739 або 1739[1] Станиславів, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Діяльність | науковець, католицький єпископ |
| Галузь | філософія і мовознавство |
| Науковий ступінь | доктор філософії і доктор богослов'я |
 Степанос Рошка у Вікісховищі | |
Життєпис
Степанос Рошка народився у 1670 році у Кам'янці-Подільському. Освіту здобув у Римі. В 1700 році Рошка зустрічається з видатним діячем вірменського визвольного руху Ісраелем Орі та його товаришем вардапетом Мінасом. На прохання Ісраеля Орі Степанос переклав з вірменської на латину лист вірменських меліків адресований римському папі. Отримавши ступінь доктора філософії та богослов'я, Рошка стає деканом церков Поділля та Покуття. Вчений залишив багату літературну спадщину. Тридцять три роки він працював над вірмено-латинським та латино-вірменським словником використовуючи безліч першоджерел. Деякі слова з цього словника не зустрічаються навіть у досконалих пізніх словниках. Також він написав «Введення до філософії Аристотеля», «Шкільне богослов'я», «Біографії вірменських єпископів Польщі», «Вірменський требник», «Граматику вірменської мови».
Хроніка
Серед творів Рошки якої особливу цінність становить його «Хроніка», в якій він викладає історію церкви від початку до свого часу, характеризуючи знаменні події, що відбувалися в тому чи іншому році. Для її написання він використовував твори як вірменських, так й іноземних авторів. Рошка намагався створити загальну історію церкви від самого початку і до своїх часів. Кожному року він присвяти по пів сторінки на яких вказує римського папу, римського імператора (пізніше візантійського), перських та вірменських царів, вірменських католікосів. Потім він пише про події, що сталися того року. Деякі місця він пропускав сподіваючися заповнити їх в майбутньому, але це не завжди вдалося. Найціннішими є ті частини «Хроніки», що присвячені вірменам у містах України та Польщі, тут можна знайти багато цікавого як про церковне, так і про світське життя.
Див. також
Джерела
- Sadok Barącz. Żywoty sławnych Ormian w Polsce. — Lwów, 1856 (S. 281—284) (пол.)
 | Це незавершена стаття про історика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- NUKAT — 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepanos Roshka virm Ստեփանոս Ռոշքա pol Stefano Roska 1670 Kam yanec Podilskij 1739 Stanislav doktor filosofiyi ta bogoslov ya istorik Virmenin za pohodzhennyam Stepanos Roshkavirm Ստեփանոս ՌոշքաNarodivsya12 serpnya 1670 1670 08 12 abo 1670 1 Kam yanec Podilsk Rich PospolitaPomer31 zhovtnya 1739 1739 10 31 abo 1739 1 Stanislaviv Ruske voyevodstvo Malopolska provinciya Korona Korolivstva Polskogo Rich PospolitaDiyalnistnaukovec katolickij yepiskopGaluzfilosofiya i movoznavstvoNaukovij stupindoktor filosofiyi i doktor bogoslov ya Stepanos Roshka u VikishovishiZhittyepisStepanos Roshka narodivsya u 1670 roci u Kam yanci Podilskomu Osvitu zdobuv u Rimi V 1700 roci Roshka zustrichayetsya z vidatnim diyachem virmenskogo vizvolnogo ruhu Israelem Ori ta jogo tovarishem vardapetom Minasom Na prohannya Israelya Ori Stepanos pereklav z virmenskoyi na latinu list virmenskih melikiv adresovanij rimskomu papi Otrimavshi stupin doktora filosofiyi ta bogoslov ya Roshka staye dekanom cerkov Podillya ta Pokuttya Vchenij zalishiv bagatu literaturnu spadshinu Tridcyat tri roki vin pracyuvav nad virmeno latinskim ta latino virmenskim slovnikom vikoristovuyuchi bezlich pershodzherel Deyaki slova z cogo slovnika ne zustrichayutsya navit u doskonalih piznih slovnikah Takozh vin napisav Vvedennya do filosofiyi Aristotelya Shkilne bogoslov ya Biografiyi virmenskih yepiskopiv Polshi Virmenskij trebnik Gramatiku virmenskoyi movi HronikaSered tvoriv Roshki yakoyi osoblivu cinnist stanovit jogo Hronika v yakij vin vikladaye istoriyu cerkvi vid pochatku do svogo chasu harakterizuyuchi znamenni podiyi sho vidbuvalisya v tomu chi inshomu roci Dlya yiyi napisannya vin vikoristovuvav tvori yak virmenskih tak j inozemnih avtoriv Roshka namagavsya stvoriti zagalnu istoriyu cerkvi vid samogo pochatku i do svoyih chasiv Kozhnomu roku vin prisvyati po piv storinki na yakih vkazuye rimskogo papu rimskogo imperatora piznishe vizantijskogo perskih ta virmenskih cariv virmenskih katolikosiv Potim vin pishe pro podiyi sho stalisya togo roku Deyaki miscya vin propuskav spodivayuchisya zapovniti yih v majbutnomu ale ce ne zavzhdi vdalosya Najcinnishimi ye ti chastini Hroniki sho prisvyacheni virmenam u mistah Ukrayini ta Polshi tut mozhna znajti bagato cikavogo yak pro cerkovne tak i pro svitske zhittya Div takozhOvanes Kamenaci Minas TohatciDzherelaSadok Baracz Zywoty slawnych Ormian w Polsce Lwow 1856 S 281 284 pol Ce nezavershena stattya pro istorika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi NUKAT 2002 d Track Q11789729