Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ковила́ украї́нська (Stipa ucrainica) — багаторічна рослина родини тонконогових, один з найтиповіших злаків українських степів. Ендемік Північного Причорномор'я, занесений до Червоної книги України. Формація ковили української занесена до Зеленої книги України. Протиерозійна, кормова, декоративна рослина.
| Ковила українська | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Ковила (Stipa) |
| Вид: | Ковила українська (S. ucrainica) |
| Біноміальна назва | |
| Stipa ucrainica , 1926 | |
Опис
Трав'яниста рослина, яка утворює щільні дернини завширшки 7-9 см, . Стебла 30—70 см заввишки, численні, голі. Листки щетиноподібні, згорнуті (0,3—0,5 мм у діаметрі), на верхівці тонко загострені, зовні гострошорсткі від густо розміщених горбочків і щетинок, всередині — коротко-густо запушені.
Суцвіття — вузька, стиснута волоть, що складається з 4—7 одноквіткових колосків. Квіткки непоказні, двостатеві, з оцвітиною, складеною з лусок. Нижня квіткова луска зберігається при достиганні плодів, вона 16—20 мм завдовжки, з довгим, двічі колінчастозігнутим остюком, внизу скрученим, зверху білопірчастим. Крайова смужка волосків на ньому на 2—6 мм не доходить до основи. Загальна довжина остюка сягає 30—40 см. Плід — вузька зернівка з волосками.
Екологія
Помірно морозостійка, світлолюбна та посухостійка рослина. Типовими біоценозами цього виду є степи, що формуються на південних чорноземах і каштанових ґрунтах, тут він утворює специфічну формацію. У смузі сухих типчаково-ковилових степів виступає як едифікатор степових травостоїв. У спустелених степах трапляється лише на ділянках з дещо підвищеною вологістю, наприклад, у пониженнях рельєфу, на північних схилах балок. Рослина світлолюбна, жаро- та посухостійка, віддає перевагу ґрунтам з достатнім вмістом карбонатів.
Розмножується насінням. Цвітіння відбувається у квітні-червні і триває близько 2 тижнів. Плодоносить у травні — липні. Як запилення, так і розповсюдження плодів відбувається за допомогою вітру.
Поширення
Понтичний ендемік; зростає в Північному Причорномор'ї, Приазов'ї, на Донбасі, Середньоруській височині, в Передкавказзі, у пониззях Дону та Волги, на заході Казахстану, причому на сході ареалу стає рідкісним. У прикаспійських степах відсутній. Країни зростання: Казахстан, Росія, Україна (вкл. Крим), Молдова, Румунія, Болгарія.
В Україні поширений на Причорноморській та , у північній частині Криму. В межах Донецької, Луганської, Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей, Криму популяції представлені окремими локалітетами, що займають іноді значні площі (сотні гектарів). Повноцінні популяції поза заповідною територією трапляються нечасто. Ареал неухильно скорочується.
Природоохоронний статус
Вид занесено до Червоної книги України (охоронна категорія: неоцінений). Основною причиною зміни чисельності є збіг ареалу з регіонами найвищої сільськогосподарського освоєння території (розораність понад 80 %), внаслідок чого природні місцезростання його трапляються рідко. До того ж рослина є дуже чутливою до антропогенних навантажень і першою зникає на пасовищах та останньою появляється на старих перелогах. На чисельність популяцій негативно впливають ушкодження дернин внаслідок господарської діяльності, надмірне випасання худоби, збирання рослин для букетів.
Формація ковили української (Stipeta ucrainicae) занесена до Зеленої книги України. Категорія охорони: 2 (рідкісний тип асоційованості типового понтичного виду; домінант (ковила українська та співдомінанти (ковила волосиста і ковила Лессінга) занесені до Червоної книги України; угруповання виступає едифікатором південних (сухих) степів і основна частина його ареалу перебуває в Україні). Статус угруповання: перебувають під загрозою зникнення (характеризуються різким скороченням ареалу і можуть зникнути, якщо продовжиться дія антропогенних чинників, що негативно впливають на їх стан).
В Україні угруповання поширені в смузі валіськокострицево-ковилових і почасти південних окраїнах смуги різнотравно-валіськокострицево-ковилових степів (Причорноморська низовина, рівнинна частина Криму, Донецький кряж, південні відроги Середньоруської височини). Зустрічаються у складі справжніх злакових — валіськокострицево-ковилових та різнотравно-валіськокострицево-ковилові — степів, які збереглись на плато і пологих схилах з добре розвиненими південними чорноземами і каштановими ґрунтами, що формуються на карбонатних (вапняки, крейда) породах.
В Україні вид та його угруповання охороняються в заповідниках «Асканія-Нова», Українському степовому (філії «Хомутовський степ», «Кам'яні Могили»), Луганському (філія «Провальський степ» і «Стрільцівський степ»), Приазовському і Азово-Сиваському національних природних парках. Вирощується в Донецькому ботанічному саду.
За межами України охороняється лише в Росії, де занесена до Червоних книг Ростовської області, Республіки Калмикія, Ставропольського краю.
Практичне значення
Як щільнодернинний злак ковила українська здатна закріплювати ґрунти, запобігати їх розмиванню і вітровій ерозії. В місцях з високою чисельністю ця рослина слугує додатковим джерелом корму для худоби. Крім того, суцвіття ковили придатні для аранжування сухих букетів. Як додатковий засіб охорони цей вид варто вирощувати штучно. У культурі ковила українська стійка, дає самосів, при цьому 10 % молодих рослин квітнуть вже на другому році життя, а решта — на третьому.
У 2010 році Національним банком України випущені пам'ятні монети номіналом 2 і 10 гривень, на реверсах яких міститься зображення ковили української та її назва латинською й українською мовами.
Систематика
Як самостійний вид розглядається в першу чергу вітчизняними вченими. За альтернативною версією ковила українська — це синонімічна назва ковили Залеського. Жодних форм і підвидів в межах цього таксона не описано.
Джерела
- The Plant List. [ 27 Січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К.: Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 220—222). —
- . Архів оригіналу за 26 Жовтня 2014. Процитовано 19.04.2018.
- . Архів оригіналу за 19 Квітня 2018. Процитовано 19.04.2018. (англ.)
- Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя: Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 211) —
Посилання
- Ковила українська [ 26 Жовтня 2014 у Wayback Machine.] в Червоній книзі України. — Переглянуто 16 листопада 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kovila ukrayinska znachennya Kovila ukrayi nska Stipa ucrainica bagatorichna roslina rodini tonkonogovih odin z najtipovishih zlakiv ukrayinskih stepiv Endemik Pivnichnogo Prichornomor ya zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Formaciya kovili ukrayinskoyi zanesena do Zelenoyi knigi Ukrayini Protierozijna kormova dekorativna roslina Kovila ukrayinska Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Kovila Stipa Vid Kovila ukrayinska S ucrainica Binomialna nazva Stipa ucrainica 1926OpisTrav yanista roslina yaka utvoryuye shilni dernini zavshirshki 7 9 sm Stebla 30 70 sm zavvishki chislenni goli Listki shetinopodibni zgornuti 0 3 0 5 mm u diametri na verhivci tonko zagostreni zovni gostroshorstki vid gusto rozmishenih gorbochkiv i shetinok vseredini korotko gusto zapusheni Sucvittya vuzka stisnuta volot sho skladayetsya z 4 7 odnokvitkovih koloskiv Kvitkki nepokazni dvostatevi z ocvitinoyu skladenoyu z lusok Nizhnya kvitkova luska zberigayetsya pri dostiganni plodiv vona 16 20 mm zavdovzhki z dovgim dvichi kolinchastozignutim ostyukom vnizu skruchenim zverhu bilopirchastim Krajova smuzhka voloskiv na nomu na 2 6 mm ne dohodit do osnovi Zagalna dovzhina ostyuka syagaye 30 40 sm Plid vuzka zernivka z voloskami EkologiyaPomirno morozostijka svitlolyubna ta posuhostijka roslina Tipovimi biocenozami cogo vidu ye stepi sho formuyutsya na pivdennih chornozemah i kashtanovih gruntah tut vin utvoryuye specifichnu formaciyu U smuzi suhih tipchakovo kovilovih stepiv vistupaye yak edifikator stepovih travostoyiv U spustelenih stepah traplyayetsya lishe na dilyankah z desho pidvishenoyu vologistyu napriklad u ponizhennyah relyefu na pivnichnih shilah balok Roslina svitlolyubna zharo ta posuhostijka viddaye perevagu gruntam z dostatnim vmistom karbonativ Rozmnozhuyetsya nasinnyam Cvitinnya vidbuvayetsya u kvitni chervni i trivaye blizko 2 tizhniv Plodonosit u travni lipni Yak zapilennya tak i rozpovsyudzhennya plodiv vidbuvayetsya za dopomogoyu vitru PoshirennyaPontichnij endemik zrostaye v Pivnichnomu Prichornomor yi Priazov yi na Donbasi Serednoruskij visochini v Peredkavkazzi u ponizzyah Donu ta Volgi na zahodi Kazahstanu prichomu na shodi arealu staye ridkisnim U prikaspijskih stepah vidsutnij Krayini zrostannya Kazahstan Rosiya Ukrayina vkl Krim Moldova Rumuniya Bolgariya V Ukrayini poshirenij na Prichornomorskij ta u pivnichnij chastini Krimu V mezhah Doneckoyi Luganskoyi Odeskoyi Mikolayivskoyi Hersonskoyi Zaporizkoyi oblastej Krimu populyaciyi predstavleni okremimi lokalitetami sho zajmayut inodi znachni ploshi sotni gektariv Povnocinni populyaciyi poza zapovidnoyu teritoriyeyu traplyayutsya nechasto Areal neuhilno skorochuyetsya Prirodoohoronnij statusCilinnij step Hersonska oblast Vid zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronna kategoriya neocinenij Osnovnoyu prichinoyu zmini chiselnosti ye zbig arealu z regionami najvishoyi silskogospodarskogo osvoyennya teritoriyi rozoranist ponad 80 vnaslidok chogo prirodni miscezrostannya jogo traplyayutsya ridko Do togo zh roslina ye duzhe chutlivoyu do antropogennih navantazhen i pershoyu znikaye na pasovishah ta ostannoyu poyavlyayetsya na starih perelogah Na chiselnist populyacij negativno vplivayut ushkodzhennya dernin vnaslidok gospodarskoyi diyalnosti nadmirne vipasannya hudobi zbirannya roslin dlya buketiv Formaciya kovili ukrayinskoyi Stipeta ucrainicae zanesena do Zelenoyi knigi Ukrayini Kategoriya ohoroni 2 ridkisnij tip asocijovanosti tipovogo pontichnogo vidu dominant kovila ukrayinska ta spivdominanti kovila volosista i kovila Lessinga zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini ugrupovannya vistupaye edifikatorom pivdennih suhih stepiv i osnovna chastina jogo arealu perebuvaye v Ukrayini Status ugrupovannya perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya harakterizuyutsya rizkim skorochennyam arealu i mozhut zniknuti yaksho prodovzhitsya diya antropogennih chinnikiv sho negativno vplivayut na yih stan V Ukrayini ugrupovannya poshireni v smuzi valiskokostricevo kovilovih i pochasti pivdennih okrayinah smugi riznotravno valiskokostricevo kovilovih stepiv Prichornomorska nizovina rivninna chastina Krimu Doneckij kryazh pivdenni vidrogi Serednoruskoyi visochini Zustrichayutsya u skladi spravzhnih zlakovih valiskokostricevo kovilovih ta riznotravno valiskokostricevo kovilovi stepiv yaki zbereglis na plato i pologih shilah z dobre rozvinenimi pivdennimi chornozemami i kashtanovimi gruntami sho formuyutsya na karbonatnih vapnyaki krejda porodah V Ukrayini vid ta jogo ugrupovannya ohoronyayutsya v zapovidnikah Askaniya Nova Ukrayinskomu stepovomu filiyi Homutovskij step Kam yani Mogili Luganskomu filiya Provalskij step i Strilcivskij step Priazovskomu i Azovo Sivaskomu nacionalnih prirodnih parkah Viroshuyetsya v Doneckomu botanichnomu sadu Za mezhami Ukrayini ohoronyayetsya lishe v Rosiyi de zanesena do Chervonih knig Rostovskoyi oblasti Respubliki Kalmikiya Stavropolskogo krayu Praktichne znachennyaMoneta NBU iz zobrazhennyam kovili ukrayinskoyi Yak shilnoderninnij zlak kovila ukrayinska zdatna zakriplyuvati grunti zapobigati yih rozmivannyu i vitrovij eroziyi V miscyah z visokoyu chiselnistyu cya roslina sluguye dodatkovim dzherelom kormu dlya hudobi Krim togo sucvittya kovili pridatni dlya aranzhuvannya suhih buketiv Yak dodatkovij zasib ohoroni cej vid varto viroshuvati shtuchno U kulturi kovila ukrayinska stijka daye samosiv pri comu 10 molodih roslin kvitnut vzhe na drugomu roci zhittya a reshta na tretomu U 2010 roci Nacionalnim bankom Ukrayini vipusheni pam yatni moneti nominalom 2 i 10 griven na reversah yakih mistitsya zobrazhennya kovili ukrayinskoyi ta yiyi nazva latinskoyu j ukrayinskoyu movami SistematikaYak samostijnij vid rozglyadayetsya v pershu chergu vitchiznyanimi vchenimi Za alternativnoyu versiyeyu kovila ukrayinska ce sinonimichna nazva kovili Zaleskogo Zhodnih form i pidvidiv v mezhah cogo taksona ne opisano DzherelaThe Plant List 27 Sichnya 2021 u Wayback Machine angl Zelena kniga Ukrayini Pid zag red Ya P Diduha K Alterpres 2009 448 s s 220 222 ISBN 978 966 542 2 Arhiv originalu za 26 Zhovtnya 2014 Procitovano 19 04 2018 Arhiv originalu za 19 Kvitnya 2018 Procitovano 19 04 2018 angl Ridkisni roslini tvarini gribi i lishajniki Zaporizkoyi oblasti navch posibnik V I Petrochenko V I Shelegeda O V Zhakov ta in za red V I Petrochenka Zaporizhzhya Poligraf 2005 224 s s 211 ISBN 966 375 018 9PosilannyaKovila ukrayinska 26 Zhovtnya 2014 u Wayback Machine v Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 16 listopada 2014