Куропа́тники — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
село Куропатники | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Бережанська міська громада |
Облікова картка | Куропатники |
Основні дані | |
Засноване | 1437 |
Населення | ▼ 853 (2014) |
Площа | 1,99 км² |
Густота населення | 491.46 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47516 |
Телефонний код | +380 3548 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°30′04″ пн. ш. 25°00′06″ сх. д. / 49.50111° пн. ш. 25.00167° сх. д.Координати: 49°30′04″ пн. ш. 25°00′06″ сх. д. / 49.50111° пн. ш. 25.00167° сх. д. |
Водойми | річка Ценівка |
Відстань до районного центру | 11 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3 |
Карта | |
Куропатники | |
Куропатники | |
Мапа | |
Куропатники у Вікісховищі |
Поштове відділення — Куропатницьке. До 2020 року адміністративний центр сільради, якій були підпорядковані села Баранівка та Ясне. До Куропатників приєднано хутір Шоломів. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.
Розташоване на березі річки Ценівка.
Населення — 978 осіб (2001). Дворів — 256.
Географія
У селі є вулиці: Бічна, Вигнанка, Вигнанка, Дальня, Зелена, Лісова, Лугова, Тиха, Центральна, Центральна, Шкільна та Шоломків.
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат. Куропатники розташовані у («холодному Поділлі») — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
Клімат Куропатників | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −1,5 | −0,1 | 4,7 | 12,8 | 18,8 | 22,0 | 23,3 | 22,8 | 18,4 | 12,6 | 5,5 | 0,5 | 11 |
Середня температура, °C | −4,5 | −3,1 | 1,1 | 8,0 | 13,5 | 16,7 | 18,0 | 17,4 | 13,3 | 8,1 | 2,6 | −2 | 7 |
Середній мінімум, °C | −7,4 | −6 | −2,5 | 3,2 | 8,2 | 11,5 | 12,8 | 12,0 | 8,3 | 3,7 | −0,2 | −4,5 | 3 |
Норма опадів, мм | 32 | 31 | 33 | 49 | 77 | 90 | 96 | 71 | 56 | 39 | 37 | 40 | 651 |
Джерело: climate-data.org |
Історія
Відоме від 14 ст., за іншими даними — 1437 року.
5 січня 1470 р. львівський латинський архієпископ Григорій з Сянока викупив архієпископські села Куропатники, Ценів і Будилів Львівського повіту в орендаря Цорнберга Миколи.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі.
1531 року власники Куропатницькі надали Куропатникам обмежені міські права; збудували мурований замок, оточили водою (19 ст. перебудували на гуральню).
16 ст. через Куропатники проходив торговий шлях від м. Кам'янець (нині Кам'янець-Подільський Хмельницької області) до м. Львів.
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 80%.
Навесні 1917 в Куропатниках розташувався курінь (4 сотні) УСС.
Діяли «Просвіта», «Луг», «Рідна школа» та інші українські товариства.
1969 року внаслідок повені Куропатники було підтоплено, 2 будинки зруйновано. За іншими даними тут було поселення ще до монголо-татарської навали. Замок, про який згадується в попередньому матеріалі був зруйнований саме під час нападу монголо-татар. Ще тепер знаходяться залишки фундаменту поблизу села.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 981 | 99,39 |
російська | 3 | 0,31 |
білоруська | 1 | 0,1 |
молдовська | 1 | 0,1 |
вірменська | 1 | 0,1 |
Політика
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165.
Релігія
- церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1937, ПЦУ),
- церква Введення в храм Богородиці (1999, УГКЦ),
- костел Різдва святого Йоана Хрестителя (1892),
- каплиця (1992)
Пам'ятки
Споруджено пам'ятник Т. Шевченку (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848), незалежності України (1991), насипана могила на місці поховання стрільця М. Вартимтюка.
Крім цього, у лісі поблизу села в урочищі «Монастир», є чудотворне джерело. Біля джерела греко-католицька громада спорудила дерев'яну каплицю, у якій регулярно проводяться богослужіння, тому що храм Введення в храм Пресвятої Богородиці збудований в 1936—1937 є у власності православної громади. За переказом на місці урочища в давнину був монастир — одного разу на Великдень йшла на Службу вагітна жінка, а оскільки Храм був на високій горі, вона сильно втомилася і спересердя закляла: «А щоб ти запався!». Від того, начебто, монастир і пішов під землю, а на цьому місці почало бити джерело. Вода з цього джерела має чудодійні властивості: лікує хвороби очей, кишково-шлункові хвороби та інші захворювання. Хоча правдоподібнішою є версія, що на цьому місці був стародавній замок, який був знищений монголо-татарами. Та це не змінює суті справи: до чудодійного джерела не заростає стежка — по цілющу воду приходять не тільки жителі села, а приїжджають люди з цілої України і отримують ті ласки, про які просять у Бога.
У селі відновила свою діяльність римо-католицька парохія, яка активно відновлює свій храм, що в роки більшовицької окупації був перетворений на колгоспний склад.
Відновлення римо-католицької парохії відбулося завдяки — Бучак Анні Йосипівні, саме вона посприяла відкриттю храму.
Завдяки приватним підприємцям В. Фльонц, Т. Фльонц у 2009 було побудовано капличку, яку 26 липня було посвячено двома місцевими священиками І.Сіверським і Квасницею.
- Пам'ятник Т. Шевченку
щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Встановлений 1991 р. Скульптор — І. Терновий.
Пам'ятник виготовлений із бетону.
Скульптура — 3 м., постамент — 2,5х2,5х2,5 м., площа — 0,0500 га.
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа I–III ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Відомі люди
Народилися
- Степан Курбас — український актор, режисер і співак (тенор), батько режисера Леся Курбаса
- Олег Синютка — український політик, ексголова Львівської ОДА
Навчалися
- вчений-літературознавець В. Івашків
- редактор, журналіст М. Стасюк.
Проживають
- Марія Баран — поетеса, працювала художнім керівником будинку культури, виховує п'ятьох дітей, уродженка села Літятин.
Працювали
- Микола Люшняк — обраний нардепом в окрузі № 166 26 жовтня 2014 року.
- У 1936—1940 роках душпастирював Петро Пастух (1908—1941) — греко-католицький священник, жертва радянських репресій, слуга Божий.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- . ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.
- Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України ()
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 22. : іл. —
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 6 серпня 2015.
Література
- Дмитрів Н., Уніят В. Куропатники / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 293. — .
- Kuropatniki (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 931. (пол.). — S. 931. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuropa tniki selo v Ukrayini u Berezhanskij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti selo Kuropatniki Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Berezhanska miska gromada Oblikova kartka Kuropatniki Osnovni dani Zasnovane 1437 Naselennya 853 2014 Plosha 1 99 km Gustota naselennya 491 46 osib km Poshtovij indeks 47516 Telefonnij kod 380 3548 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 30 04 pn sh 25 00 06 sh d 49 50111 pn sh 25 00167 sh d 49 50111 25 00167 Koordinati 49 30 04 pn sh 25 00 06 sh d 49 50111 pn sh 25 00167 sh d 49 50111 25 00167 Vodojmi richka Cenivka Vidstan do rajonnogo centru 11 km Misceva vlada Adresa radi 47501 Ternopilska obl Ternopilskij r n m Berezhani vul Bankova 3 Karta Kuropatniki Kuropatniki Mapa Kuropatniki u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kuropatniki Poshtove viddilennya Kuropatnicke Do 2020 roku administrativnij centr silradi yakij buli pidporyadkovani sela Baranivka ta Yasne Do Kuropatnikiv priyednano hutir Sholomiv Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Berezhanskoyi miskoyi gromadi Roztashovane na berezi richki Cenivka Naselennya 978 osib 2001 Dvoriv 256 GeografiyaU seli ye vulici Bichna Vignanka Vignanka Dalnya Zelena Lisova Lugova Tiha Centralna Centralna Shkilna ta Sholomkiv Klimat Dlya sela harakternij pomirno kontinentalnij klimat Kuropatniki roztashovani u holodnomu Podilli najholodnishomu regioni Ternopilskoyi oblasti Klimat Kuropatnikiv Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 1 5 0 1 4 7 12 8 18 8 22 0 23 3 22 8 18 4 12 6 5 5 0 5 11 Serednya temperatura C 4 5 3 1 1 1 8 0 13 5 16 7 18 0 17 4 13 3 8 1 2 6 2 7 Serednij minimum C 7 4 6 2 5 3 2 8 2 11 5 12 8 12 0 8 3 3 7 0 2 4 5 3 Norma opadiv mm 32 31 33 49 77 90 96 71 56 39 37 40 651 Dzherelo climate data orgIstoriyaVidome vid 14 st za inshimi danimi 1437 roku 5 sichnya 1470 r lvivskij latinskij arhiyepiskop Grigorij z Syanoka vikupiv arhiyepiskopski sela Kuropatniki Ceniv i Budiliv Lvivskogo povitu v orendarya Cornberga Mikoli U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya 4 lani blizko 100 ga obroblyuvanoyi zemli 1531 roku vlasniki Kuropatnicki nadali Kuropatnikam obmezheni miski prava zbuduvali murovanij zamok otochili vodoyu 19 st perebuduvali na guralnyu 16 st cherez Kuropatniki prohodiv torgovij shlyah vid m Kam yanec nini Kam yanec Podilskij Hmelnickoyi oblasti do m Lviv 1626 roku vnaslidok napadu tatar selo bulo zrujnovane na 80 Navesni 1917 v Kuropatnikah roztashuvavsya kurin 4 sotni USS Diyali Prosvita Lug Ridna shkola ta inshi ukrayinski tovaristva 1969 roku vnaslidok poveni Kuropatniki bulo pidtopleno 2 budinki zrujnovano Za inshimi danimi tut bulo poselennya she do mongolo tatarskoyi navali Zamok pro yakij zgaduyetsya v poperednomu materiali buv zrujnovanij same pid chas napadu mongolo tatar She teper znahodyatsya zalishki fundamentu poblizu sela Pislya likvidaciyi Berezhanskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Ternopilskogo rajonu NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2001 roku movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 981 99 39 rosijska 3 0 31 biloruska 1 0 1 moldovska 1 0 1 virmenska 1 0 1PolitikaVid 28 kvitnya 2012 roku selo nalezhit do viborchogo okrugu 165 Religiyacerkva Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici 1937 PCU cerkva Vvedennya v hram Bogorodici 1999 UGKC kostel Rizdva svyatogo Joana Hrestitelya 1892 kaplicya 1992 Pam yatkiPam yatnik Tarasovi Shevchenku Sporudzheno pam yatnik T Shevchenku 1991 vstanovleno pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini 1848 nezalezhnosti Ukrayini 1991 nasipana mogila na misci pohovannya strilcya M Vartimtyuka Krim cogo u lisi poblizu sela v urochishi Monastir ye chudotvorne dzherelo Bilya dzherela greko katolicka gromada sporudila derev yanu kaplicyu u yakij regulyarno provodyatsya bogosluzhinnya tomu sho hram Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici zbudovanij v 1936 1937 ye u vlasnosti pravoslavnoyi gromadi Za perekazom na misci urochisha v davninu buv monastir odnogo razu na Velikden jshla na Sluzhbu vagitna zhinka a oskilki Hram buv na visokij gori vona silno vtomilasya i spereserdya zaklyala A shob ti zapavsya Vid togo nachebto monastir i pishov pid zemlyu a na comu misci pochalo biti dzherelo Voda z cogo dzherela maye chudodijni vlastivosti likuye hvorobi ochej kishkovo shlunkovi hvorobi ta inshi zahvoryuvannya Hocha pravdopodibnishoyu ye versiya sho na comu misci buv starodavnij zamok yakij buv znishenij mongolo tatarami Ta ce ne zminyuye suti spravi do chudodijnogo dzherela ne zarostaye stezhka po cilyushu vodu prihodyat ne tilki zhiteli sela a priyizhdzhayut lyudi z ciloyi Ukrayini i otrimuyut ti laski pro yaki prosyat u Boga U seli vidnovila svoyu diyalnist rimo katolicka parohiya yaka aktivno vidnovlyuye svij hram sho v roki bilshovickoyi okupaciyi buv peretvorenij na kolgospnij sklad Vidnovlennya rimo katolickoyi parohiyi vidbulosya zavdyaki Buchak Anni Josipivni same vona pospriyala vidkrittyu hramu Zavdyaki privatnim pidpriyemcyam V Flonc T Flonc u 2009 bulo pobudovano kaplichku yaku 26 lipnya bulo posvyacheno dvoma miscevimi svyashenikami I Siverskim i Kvasniceyu Pam yatnik T Shevchenku shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva Vstanovlenij 1991 r Skulptor I Ternovij Pam yatnik vigotovlenij iz betonu Skulptura 3 m postament 2 5h2 5h2 5 m plosha 0 0500 ga Socialna sferaDiyut zagalnoosvitnya shkola I III stupenya Budinok kulturi biblioteka FAP viddilennya zv yazku torgovelnij zaklad Vidomi lyudiNarodilisya Stepan Kurbas ukrayinskij aktor rezhiser i spivak tenor batko rezhisera Lesya Kurbasa Oleg Sinyutka ukrayinskij politik eksgolova Lvivskoyi ODA Navchalisya vchenij literaturoznavec V Ivashkiv redaktor zhurnalist M Stasyuk Prozhivayut Mariya Baran poetesa pracyuvala hudozhnim kerivnikom budinku kulturi vihovuye p yatoh ditej urodzhenka sela Lityatin Pracyuvali Mikola Lyushnyak obranij nardepom v okruzi 166 26 zhovtnya 2014 roku U 1936 1940 rokah dushpastiryuvav Petro Pastuh 1908 1941 greko katolickij svyashennik zhertva radyanskih represij sluga Bozhij Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 19 zhovtnya 2021 Oficijnij sajt Berezhanskoyi rajonnoyi radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ukrposhta com 2020 Arhiv originalu za 29 chervnya 2021 Procitovano 3 travnya 2020 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 172 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Maurycy Horn Skutki ekonomiczne najazdow tatarskich z lat 1605 1633 na Rus Czerwona st 22 29 45 183 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 9 travnya 2021 Postanova Centralnoyi viborchoyi komisiyi vid 28 kvitnya 2012 roku 82 Pro utvorennya odnomandatnih viborchih okrugiv na postijnij osnovi u mezhah Avtonomnoyi Respubliki Krim oblastej mist Kiyeva ta Sevastopolya sajt Verhovnoyi radi Ukrayini U kameni bronzi graniti ilyustrovanij almanah Ternopil TzOV Terno graf 2014 S 22 il ISBN 978 966 457 202 3 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 18 zhovtnya 2005 r 112 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 6 serpnya 2015 LiteraturaPortal Ternopilshina Dmitriv N Uniyat V Kuropatniki Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 293 ISBN 966 528 199 2 Kuropatniki 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 931 pol S 931 pol