Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абіси́нський еяле́т (осман. ایالت حبش, Eyālet-i Ḥabeš, «Аббісинський край») — еялет (край) Османської імперії у 1557–1802 і 1813–1872 роках. Охоплював землі Абісинії в акваторії Червоного моря, а з XVIII століття — регіон Хіджазу. Розташовувався на території сучасних Еритреї й Саудівської Аравії, а також Судану, Сомалі та Джибуті. Адміністративні центри — Массава, Савакін, Джидда (з 1701). Створений в ході османського завоювання Абісинії й Хіджазу в XVI столітті. Місце розташування двох головних мусульманських святинь — Мекки та Медіни. Контролював винятково портові міста, де були османські гарнізони; сільська місцевість лишалася поза впливом турецької влади. Вів війни із сусідніми ісламськими державами: Медрі-Бахром і Сеннарським султанатом в Абісинії, й Дірійським еміратом в Хіджазі. Наприкінці XVIII століття перетворився на місце політичного заслання. Керувався бейлербеями і пашами, влада яких була радше номінальною. 1802 року втратив Хіджаз, який захопили саудівські ваххабіти. У 1813—1827 роках, внаслідок османсько-саудівської війни, тимчасово керувався адміністрацією Єгипетського еялету. 1866 року абісинські території увійшли до складу Єгипту. 1872 року перетворений на .
| Абісинський еялет | |
| Дата створення / заснування | 1554 |
|---|---|
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | Массава, Суакін і Джидда |
| Адміністративна одиниця | Османська імперія |
| Замінений на | Єгипетський хедиват |
| На заміну | Мамлюкський султанат |
| Час/дата припинення існування | 1872 |
Координати: 21°32′36″ пн. ш. 39°10′22″ сх. д. / 21.54333333336077771° пн. ш. 39.17277777780577708° сх. д.
Назва
- Абісинський еялет
- Османська Абісинія / Османський Хіджаз
- Абісинське бейлербейство
- Абісинське пашство
- Еялет Абісинії й Джидди
- Еялет Абісинії й Хіджазу
- Хіджазький еялет
Адміністративний поділ
Поділявся на 6 санджаків (хоругов):
У XIX столітті поділявся на 5 санджаків:
Примітки
- Özbaran, 1994, с. 194.
- . J. Perthes. 1867. с. 827—829. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 1 червня 2013.
- Siegbert Uhlig (2005). . Otto Harrassowitz Verlag. с. 951. ISBN . Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 1 червня 2013.
- A. Viquesnel (1868). . Bertrand. с. 148. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 1 червня 2013.
Джерела
- Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600 [ 7 червня 2015 у Wayback Machine.] / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАНУ. — Київ: Критика, 1998. — 286 с.
- Özbaran, Salih (1994), The Ottoman Response to European Expansion: Studies on Ottoman-Portuguese Relations in the Indian Ocean and Ottoman Administration in the Arab Lands During the Sixteenth Century, Isis Press
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abisi nskij eyale t osman ایالت حبش Eyalet i Ḥabes Abbisinskij kraj eyalet kraj Osmanskoyi imperiyi u 1557 1802 i 1813 1872 rokah Ohoplyuvav zemli Abisiniyi v akvatoriyi Chervonogo morya a z XVIII stolittya region Hidzhazu Roztashovuvavsya na teritoriyi suchasnih Eritreyi j Saudivskoyi Araviyi a takozh Sudanu Somali ta Dzhibuti Administrativni centri Massava Savakin Dzhidda z 1701 Stvorenij v hodi osmanskogo zavoyuvannya Abisiniyi j Hidzhazu v XVI stolitti Misce roztashuvannya dvoh golovnih musulmanskih svyatin Mekki ta Medini Kontrolyuvav vinyatkovo portovi mista de buli osmanski garnizoni silska miscevist lishalasya poza vplivom tureckoyi vladi Viv vijni iz susidnimi islamskimi derzhavami Medri Bahrom i Sennarskim sultanatom v Abisiniyi j Dirijskim emiratom v Hidzhazi Naprikinci XVIII stolittya peretvorivsya na misce politichnogo zaslannya Keruvavsya bejlerbeyami i pashami vlada yakih bula radshe nominalnoyu 1802 roku vtrativ Hidzhaz yakij zahopili saudivski vahhabiti U 1813 1827 rokah vnaslidok osmansko saudivskoyi vijni timchasovo keruvavsya administraciyeyu Yegipetskogo eyaletu 1866 roku abisinski teritoriyi uvijshli do skladu Yegiptu 1872 roku peretvorenij na Abisinskij eyalet Data stvorennya zasnuvannya1554 Krayina Osmanska imperiya StolicyaMassava Suakin i Dzhidda Administrativna odinicyaOsmanska imperiya Zaminenij naYegipetskij hedivat Na zaminuMamlyukskij sultanat Chas data pripinennya isnuvannya1872 Koordinati 21 32 36 pn sh 39 10 22 sh d 21 54333333336077771 pn sh 39 17277777780577708 sh d 21 54333333336077771 39 17277777780577708Abisinskij eyalet na karti imperiyi 1609 Abisinskij eyalet na karti imperiyi 1795 NazvaAbisinskij eyalet Osmanska Abisiniya Osmanskij Hidzhaz Abisinske bejlerbejstvo Abisinske pashstvo Eyalet Abisiniyi j Dzhiddi Eyalet Abisiniyi j Hidzhazu Hidzhazkij eyaletAdministrativnij podilPodilyavsya na 6 sandzhakiv horugov Sandzhak Sandzhak Savakin Sandzhak Sandzhak Massava Sandzhak Zajla Sandzhak Dzhidda U XIX stolitti podilyavsya na 5 sandzhakiv Sandzhak Yemen Sandzhak Nadzhd Sandzhak Dzhidda Sandzhak Medina Sandzhak MekkaPrimitkiOzbaran 1994 s 194 J Perthes 1867 s 827 829 Arhiv originalu za 5 lipnya 2014 Procitovano 1 chervnya 2013 Siegbert Uhlig 2005 Otto Harrassowitz Verlag s 951 ISBN 978 3 447 05238 2 Arhiv originalu za 9 serpnya 2016 Procitovano 1 chervnya 2013 A Viquesnel 1868 Bertrand s 148 Arhiv originalu za 11 sichnya 2020 Procitovano 1 chervnya 2013 DzherelaInaldzhik G Osmanska imperiya klasichna doba 1300 1600 7 chervnya 2015 u Wayback Machine Per z angl O Galenko nauk red V Ostapchuk Institut shodoznavstva NANU Kiyiv Kritika 1998 286 s Ozbaran Salih 1994 The Ottoman Response to European Expansion Studies on Ottoman Portuguese Relations in the Indian Ocean and Ottoman Administration in the Arab Lands During the Sixteenth Century Isis Press