Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костел Святого Томи Аквінського і домініканський монастир (біл. Касьцёл Сьвятога Тамаша Аквінскага і кляштар дамініканаў) — колишній римо-католицький монастирський комплекс, розташований у Мінську. Діяв з початку XVII століття до 1832 року. Знаходився на Високому ринку, Займав площу близько 2 гектарів, обмежену вулицями Домініканською, Волоцькою та Юр'ївською (частина кварталу сучасного Палацу Республіки).
| Костел Святого Томи Аквінського і домініканський монастир Касцёл Святога Тамаша Аквінскага и кляштар дамініканцаў | |
|---|---|
 | |
| 53°14′12″ пн. ш. 27°33′32″ сх. д. / 53.23667° пн. ш. 27.55889° сх. д.Координати: 53°14′12″ пн. ш. 27°33′32″ сх. д. / 53.23667° пн. ш. 27.55889° сх. д. | |
| Країна |  Білорусь |
| Місто | Мінськ |
| Конфесія | Римо-Католицька Церква |
| Орден | домініканський |
| Тип | церква костел і d |
| Тип будівлі | Костел |
| Стиль | бароко |
| Засновник | Софія Слушка |
| Дата заснування | початок XVII століття |
| Відомі мешканці | (1305) |
| Стан | Зруйнований |
  Костел Святого Томи Аквінського і домініканський монастир Костел Святого Томи Аквінського і домініканський монастир (Білорусь) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
До складу комплексу входили кам'яні будівлі костелу та монастирського корпусу, а також дерев'яні споруди: два флігелі, стайня, комора, колодязь, в північно-західній частині корпусу знаходився сад; весь комплекс був обгороджений високою кам'яною кладкою з великими в'їзними воротами. Будівлі були підірвані 1950 року. На сьогодні збереглися лише фундаменти та склепіння, що вимагають детальних археологічних досліджень.
Йдуть дискусії стосовно реконструкції костелу на його первісному місці.
Історія
1600 року вдова Кшиштофа Слушки Софія (з роду ) почала будувати дерев'яний костел, який невдовзі після завершення будівництва 1605 року відійшов до монахів-домініканців. За свідченням Владислава Сирокомлі, монастир підтримала шляхта — вони організували збір у фонд костелу, який отримав назву «Копиткова». Це була плата за проведення коня через міську заставу. Пізніше в інтер'єр домініканського монастиря розмістили герби ініціаторів цього збору. 1615 року, після пожежі, мінський воєвода Петро Тишкевич подарував монахам площу для зведення кам'яних будівель. Станом на 1623 рік про костел є згадка як про недавно закладений. Припускають, що він був побудований в 1620—1640 роках і освячений на честь Томи Аквінського, одного з найвідоміших представників домініканського ордену, філософа, проповідника.
Монастир та костел знаходились неподалік від південної лінії міських укріплень — земляного валу з ровом та бастіонами. У другій половині XVII століття монастир був одним з оборонних форпостів міста. У російських документах часів Московсько-польської війни (1654—1667) вказано, що з костелу можна було вести «полковий і підошовний і мушкетний бій». Мандрівники, які проїжджали через Мінськ, відзначали пишність та багатство костелу, а стольник Петра I , який зупинявся 1697 року в місті, захоплювався органом. Відомо, що з 1692 до 1698 року органістом у соборі служив К. Мурашкевич, а з 1698 — К. Ластовський.
1703 року завершено будівництво нового монастирського комплексу, а 1709 року почали «реставрувати костел, особливо другу половину нави, яку належало вирівняти разом з каплицями іншої частини костелу». 1781 року почалася ще одна реконструкція костелу, для чого настоятель М. Данилевський віддав домініканцям в оренду цегляний завод, що знаходився в урочищі Медвежино. 1781 року бургомістр та голова цеху мулярів Н. Макаревич уклав контракт з Б. Рибчинським, настоятелем монастиря, на будівельні роботи. Внаслідок реставрацій монастир отримав незвичайну ансамблеву композицію — створення двох планів-куліс, розгорнутих у просторі.
У зв'язку зі створенням 1798 року частина корпусів домініканського монастиря відійшла під єпископську резиденцію. Після придушення Польського повстання 1830 року, 18 липня 1832, російська влада закрила монастир, і костел почав діяти як парафіяльний храм в ім'я Трійці. В 1840-х роках монастирські корпуси були перебудовані під духовну католицьку семінарію. Після придушення Польського повстання 1863 комплекс починають використовувати як військовий двір. В 1880-х роках з'явився проект пристосування костелу під театр, який так і не був здійснений. Впродовж XIX століття костел втратив свої бічні вежі. На початку XX століття будівля костелу була за пожежним депо. Близько 1907 верх фронтону костелу розібрали, і на його місці спорудили дерев'яну оглядову вежу.
5 липня 1926 комплекс взяла під охорону держава. Коли радянські війська займали Мінськ 1944 року будівля костелу отримала пошкодження. Після закінчення війни 1945 року уряд Німеччині виплатив контрибуцію на відновлення будівель Білоруської РСР, частина з якої пішла на первинну консервацію будівлі.
Однак 1950 року керівництво БССР затвердило генеральний план Центральної площі, згідно з яким посеред неї зводили пам'ятник Йосипу Сталіну, а на місці колишнього монастиря розбивали сквер. Незабаром костел був підірваний, і його камені пішли на будівництво нових споруд в Мінську. 1986 року археологи розкрили фундамент костелу. Його стіни місцями досягали 3 метрів, на фасадах були виявлені бійниці нижнього бою, пристосовані для стрільби з мушкетів. Зенон Позняк, який брав участь у розкопках, в одній зі статей писав, що коли археологи дісталися до шару XVII століття, то виявили кілька десятків скелетів з проломленим або простреленими черепами.
Архітектура
Архітектурний ансамбль мав чітку просторово-розгорнуту композицію, перший план якої створювали вхідні ворота, на другому плані був безпосередньо сам головний ансамбль костелу, а своєрідним фоном були стіни монастирського корпусу.
Монастирські споруди з комплексом займали площу 9949,5 м², крім того були володіння в інших частинах Мінська, які загалом становили 5445 м² і здавалися в оренду городянам.
Костел
Костел був пам'ятником архітектури бароко. Він являв собою класичну тринавову базиліку без трансепта, з прямокутним вівтарем. Південно-західні частини бічних нав містили дві каплиці. Високий корабель храму на головному фасаді завершував багатоярусний фігурний щит, прикрашений рустованими пілястрами, бічними волютами, декоративними вазами, лиштвами лучкових та аркових віконних прорізів . Мальовничість фасаду значно збагачували восьмигранні ротонди-каплиці, які розташовувалися по обидва боки фасаду. До північно-західного фасаду у вигляді прямокутної апсиди прилягало захристя.
Центральну наву перекривало циліндричне склепіння, а бічні нави — хрестове. Інтер'єр прикрашали фрески в стилі бароко і 13 ліпних вівтарів з рокайлями — головним та бічними, які були розташовані близько 6 міжнавових стовпів. Головний вівтар був присвячений Томі Аквінському, ліворуч від нього були вівтарі, присвячені , апостолу Тадею, святій Варварі, святому Вінсенту Фереру, Катерині Александрійській, архангелу Михаїлу; праворуч — вівтарі Розп'яття Христового, святого Домініка, Непорочного зачаття Діви Марії, святого Яцека Одровонжа, святого Яна Непомуцького. Ще два вівтарі були в каплицях; у лівій каплиці, побудованій на пожертвування Глібовичів, — на честь Марії Магдалини, у правій, побудованій на пожертвування і розписаній фресками Страстей Христових, — на честь Скорботної Діви Марії. Також на карнизах було 8 ліпних гербів засновників і опікунів монастиря.
На хорах, над нартексом, містився найбільшим в Мінську орган. У 1830-х роках в костел часто приходив майбутній композитор Станіслав Монюшко, який жив у будинку навпроти, щоб послухати орган.
Монастирські ворота
Перед головним фасадом костелу стояли вхідні ворота, що складалися з двох триярусних веж-дзвіниць, з'єднаних вхідним портиком у вигляді тріумфальної арки. Вежі були прикрашені чотирма діагонально розташованими волютами, які були увінчані бароковими сігнатурками.
Монастирський комплекс
Монастирський корпус — прямокутна витягнута двоповерхова будівля з вальмовими дахами — прилягав під прямим кутом до пресбітерію й кінця бічної нави костелу та зливався з нею в монументальний масив. Центральна частина фасаду виділялася ризалітом. Приміщення монастиря перекривало хрестове склепіння.
Крім кам'яного монастирського корпусу існували господарські побудови: одноповерховий коридорний будинок, розділений на кухню з пекарнею та житлом для прислуги (1825), два хліви зі стайнею для чотирьох коней, комора з льодовиком (1823), криниця з покровом.
Сучасність
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Проект костелу. Зовнішнє зображення |
Існує проект відновлення костелу на історичному місці. Фахівці архітектурної секції Білоруського добровільного товариства охорони пам'яток історії та культури розробили ескіз костелу на підставі науково-дослідницьких матеріалів.
2011 року товариство підготувало звернення до влади Мінська з обґрунтуванням цієї пропозиції.
Примітки
- Денисов, 2001, с. 322 — 323.
- Денисов, 2001, с. 323.
- Кулагін, 2008, с. 438.
- Владислав Сырокомля. Минск. — Мн. : Голас Радзімы, 1992. — С. 77.
- архів, 1928, с. 123.
- Габро, 2001, с. 141.
- архів, 1928.
- Кулагін, 2008.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 24 січня 2015.
- Габро, 2001.
- Владимир Денисов. Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. — Мн. : Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 3. — С. 294.
- Денисов, 2001.
- Зенон Позняк. Рэха даўняга часу: Кн. для вучняў. — Мн. : Нар. асвета, 1985. — С. 66.
- Шыбека З. В. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада. — Мн. : Полымя, 1994. — С. 301. — .
- . Radzima.org. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 24 січня 2015.
- Слюнькова И. Н. Монастыри восточной и западной традиций: Наследие архитектуры Беларуси. — М. : Прогресс-Традиция, 2002. — С. 292-293. — .
- Кулагін, 2001, с. 188.
- . Naviny.by. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 24 січня 2015.
Література
- Уладзімер Дзянісаў. Гіст.-дакум. хроніка Мінска. — Мн. : Белта, 2001. — С. 590. — .
- Кулагін А. М. Каталіцкія храми Беларусі: Енцикл. даведнік. — 2. — Мн. : БелЕн, 2008. — С. 488. — .
- Кулагін А. М. Каталіцкія храми Беларусі: Енцикл. даведнік. — 2. — Мн. : БелЕн, 2001. — С. 216. — .
- Тамара габро. Муравания Хараль: Сакральна архітектура білоруського Барока. — Мн. : Ураджай, 2001. — С. 287. — .
- Білоруський архів. — Мн., 1928.
Посилання
- . Catholic.by. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 24 січня 2015.
- . білоруський дабраахвотнае Тавариства ахів помнікаў гісториі и культури. Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 24 січня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostel Svyatogo Tomi Akvinskogo i dominikanskij monastir bil Kascyol Svyatoga Tamasha Akvinskaga i klyashtar daminikanay kolishnij rimo katolickij monastirskij kompleks roztashovanij u Minsku Diyav z pochatku XVII stolittya do 1832 roku Znahodivsya na Visokomu rinku Zajmav ploshu blizko 2 gektariv obmezhenu vulicyami Dominikanskoyu Volockoyu ta Yur yivskoyu chastina kvartalu suchasnogo Palacu Respubliki lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Kostel Svyatogo Tomi Akvinskogo i dominikanskij monastir Kascyol Svyatoga Tamasha Akvinskaga i klyashtar daminikancayKostel svyatogo Tomi Akvinskogo Kostel svyatogo Tomi Akvinskogo53 14 12 pn sh 27 33 32 sh d 53 23667 pn sh 27 55889 sh d 53 23667 27 55889 Koordinati 53 14 12 pn sh 27 33 32 sh d 53 23667 pn sh 27 55889 sh d 53 23667 27 55889Krayina BilorusMistoMinskKonfesiyaRimo Katolicka CerkvaOrdendominikanskijTipcerkva kostel i dTip budivliKostelStilbarokoZasnovnikSofiya SlushkaData zasnuvannyapochatok XVII stolittyaVidomi meshkanci 1305 StanZrujnovanijKostel Svyatogo Tomi Akvinskogo i dominikanskij monastirKostel Svyatogo Tomi Akvinskogo i dominikanskij monastir Bilorus Mediafajli u Vikishovishi Do skladu kompleksu vhodili kam yani budivli kostelu ta monastirskogo korpusu a takozh derev yani sporudi dva fligeli stajnya komora kolodyaz v pivnichno zahidnij chastini korpusu znahodivsya sad ves kompleks buv obgorodzhenij visokoyu kam yanoyu kladkoyu z velikimi v yiznimi vorotami Budivli buli pidirvani 1950 roku Na sogodni zbereglisya lishe fundamenti ta sklepinnya sho vimagayut detalnih arheologichnih doslidzhen Jdut diskusiyi stosovno rekonstrukciyi kostelu na jogo pervisnomu misci Istoriya1600 roku vdova Kshishtofa Slushki Sofiya z rodu pochala buduvati derev yanij kostel yakij nevdovzi pislya zavershennya budivnictva 1605 roku vidijshov do monahiv dominikanciv Za svidchennyam Vladislava Sirokomli monastir pidtrimala shlyahta voni organizuvali zbir u fond kostelu yakij otrimav nazvu Kopitkova Ce bula plata za provedennya konya cherez misku zastavu Piznishe v inter yer dominikanskogo monastirya rozmistili gerbi iniciatoriv cogo zboru 1615 roku pislya pozhezhi minskij voyevoda Petro Tishkevich podaruvav monaham ploshu dlya zvedennya kam yanih budivel Stanom na 1623 rik pro kostel ye zgadka yak pro nedavno zakladenij Pripuskayut sho vin buv pobudovanij v 1620 1640 rokah i osvyachenij na chest Tomi Akvinskogo odnogo z najvidomishih predstavnikiv dominikanskogo ordenu filosofa propovidnika Monastir ta kostel znahodilis nepodalik vid pivdennoyi liniyi miskih ukriplen zemlyanogo valu z rovom ta bastionami U drugij polovini XVII stolittya monastir buv odnim z oboronnih forpostiv mista U rosijskih dokumentah chasiv Moskovsko polskoyi vijni 1654 1667 vkazano sho z kostelu mozhna bulo vesti polkovij i pidoshovnij i mushketnij bij Mandrivniki yaki proyizhdzhali cherez Minsk vidznachali pishnist ta bagatstvo kostelu a stolnik Petra I yakij zupinyavsya 1697 roku v misti zahoplyuvavsya organom Vidomo sho z 1692 do 1698 roku organistom u sobori sluzhiv K Murashkevich a z 1698 K Lastovskij 1703 roku zaversheno budivnictvo novogo monastirskogo kompleksu a 1709 roku pochali restavruvati kostel osoblivo drugu polovinu navi yaku nalezhalo virivnyati razom z kaplicyami inshoyi chastini kostelu 1781 roku pochalasya she odna rekonstrukciya kostelu dlya chogo nastoyatel M Danilevskij viddav dominikancyam v orendu ceglyanij zavod sho znahodivsya v urochishi Medvezhino 1781 roku burgomistr ta golova cehu mulyariv N Makarevich uklav kontrakt z B Ribchinskim nastoyatelem monastirya na budivelni roboti Vnaslidok restavracij monastir otrimav nezvichajnu ansamblevu kompoziciyu stvorennya dvoh planiv kulis rozgornutih u prostori U zv yazku zi stvorennyam 1798 roku chastina korpusiv dominikanskogo monastirya vidijshla pid yepiskopsku rezidenciyu Pislya pridushennya Polskogo povstannya 1830 roku 18 lipnya 1832 rosijska vlada zakrila monastir i kostel pochav diyati yak parafiyalnij hram v im ya Trijci V 1840 h rokah monastirski korpusi buli perebudovani pid duhovnu katolicku seminariyu Pislya pridushennya Polskogo povstannya 1863 kompleks pochinayut vikoristovuvati yak vijskovij dvir V 1880 h rokah z yavivsya proekt pristosuvannya kostelu pid teatr yakij tak i ne buv zdijsnenij Vprodovzh XIX stolittya kostel vtrativ svoyi bichni vezhi Na pochatku XX stolittya budivlya kostelu bula za pozhezhnim depo Blizko 1907 verh frontonu kostelu rozibrali i na jogo misci sporudili derev yanu oglyadovu vezhu 5 lipnya 1926 kompleks vzyala pid ohoronu derzhava Koli radyanski vijska zajmali Minsk 1944 roku budivlya kostelu otrimala poshkodzhennya Pislya zakinchennya vijni 1945 roku uryad Nimechchini viplativ kontribuciyu na vidnovlennya budivel Biloruskoyi RSR chastina z yakoyi pishla na pervinnu konservaciyu budivli Odnak 1950 roku kerivnictvo BSSR zatverdilo generalnij plan Centralnoyi ploshi zgidno z yakim posered neyi zvodili pam yatnik Josipu Stalinu a na misci kolishnogo monastirya rozbivali skver Nezabarom kostel buv pidirvanij i jogo kameni pishli na budivnictvo novih sporud v Minsku 1986 roku arheologi rozkrili fundament kostelu Jogo stini miscyami dosyagali 3 metriv na fasadah buli viyavleni bijnici nizhnogo boyu pristosovani dlya strilbi z mushketiv Zenon Poznyak yakij brav uchast u rozkopkah v odnij zi statej pisav sho koli arheologi distalisya do sharu XVII stolittya to viyavili kilka desyatkiv skeletiv z prolomlenim abo prostrelenimi cherepami ArhitekturaArhitekturnij ansambl mav chitku prostorovo rozgornutu kompoziciyu pershij plan yakoyi stvoryuvali vhidni vorota na drugomu plani buv bezposeredno sam golovnij ansambl kostelu a svoyeridnim fonom buli stini monastirskogo korpusu Monastirski sporudi z kompleksom zajmali ploshu 9949 5 m krim togo buli volodinnya v inshih chastinah Minska yaki zagalom stanovili 5445 m i zdavalisya v orendu gorodyanam Kostel Kostel buv pam yatnikom arhitekturi baroko Vin yavlyav soboyu klasichnu trinavovu baziliku bez transepta z pryamokutnim vivtarem Pivdenno zahidni chastini bichnih nav mistili dvi kaplici Visokij korabel hramu na golovnomu fasadi zavershuvav bagatoyarusnij figurnij shit prikrashenij rustovanimi pilyastrami bichnimi volyutami dekorativnimi vazami lishtvami luchkovih ta arkovih vikonnih proriziv Malovnichist fasadu znachno zbagachuvali vosmigranni rotondi kaplici yaki roztashovuvalisya po obidva boki fasadu Do pivnichno zahidnogo fasadu u viglyadi pryamokutnoyi apsidi prilyagalo zahristya Dominikanska vulicya pravoruch kostel Znimok 2 yi polovini XIX stolittya Centralnu navu perekrivalo cilindrichne sklepinnya a bichni navi hrestove Inter yer prikrashali freski v stili baroko i 13 lipnih vivtariv z rokajlyami golovnim ta bichnimi yaki buli roztashovani blizko 6 mizhnavovih stovpiv Golovnij vivtar buv prisvyachenij Tomi Akvinskomu livoruch vid nogo buli vivtari prisvyacheni apostolu Tadeyu svyatij Varvari svyatomu Vinsentu Fereru Katerini Aleksandrijskij arhangelu Mihayilu pravoruch vivtari Rozp yattya Hristovogo svyatogo Dominika Neporochnogo zachattya Divi Mariyi svyatogo Yaceka Odrovonzha svyatogo Yana Nepomuckogo She dva vivtari buli v kaplicyah u livij kaplici pobudovanij na pozhertvuvannya Glibovichiv na chest Mariyi Magdalini u pravij pobudovanij na pozhertvuvannya i rozpisanij freskami Strastej Hristovih na chest Skorbotnoyi Divi Mariyi Takozh na karnizah bulo 8 lipnih gerbiv zasnovnikiv i opikuniv monastirya Na horah nad narteksom mistivsya najbilshim v Minsku organ U 1830 h rokah v kostel chasto prihodiv majbutnij kompozitor Stanislav Monyushko yakij zhiv u budinku navproti shob posluhati organ Monastirski vorota Monastirski vorota Pered golovnim fasadom kostelu stoyali vhidni vorota sho skladalisya z dvoh triyarusnih vezh dzvinic z yednanih vhidnim portikom u viglyadi triumfalnoyi arki Vezhi buli prikrasheni chotirma diagonalno roztashovanimi volyutami yaki buli uvinchani barokovimi signaturkami Monastirskij kompleks Monastirskij korpus pryamokutna vityagnuta dvopoverhova budivlya z valmovimi dahami prilyagav pid pryamim kutom do presbiteriyu j kincya bichnoyi navi kostelu ta zlivavsya z neyu v monumentalnij masiv Centralna chastina fasadu vidilyalasya rizalitom Primishennya monastirya perekrivalo hrestove sklepinnya Krim kam yanogo monastirskogo korpusu isnuvali gospodarski pobudovi odnopoverhovij koridornij budinok rozdilenij na kuhnyu z pekarneyu ta zhitlom dlya prislugi 1825 dva hlivi zi stajneyu dlya chotiroh konej komora z lodovikom 1823 krinicya z pokrovom SuchasnistZovnishni zobrazhennya Proekt kostelu Zovnishnye zobrazhennya Isnuye proekt vidnovlennya kostelu na istorichnomu misci Fahivci arhitekturnoyi sekciyi Biloruskogo dobrovilnogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi rozrobili eskiz kostelu na pidstavi naukovo doslidnickih materialiv 2011 roku tovaristvo pidgotuvalo zvernennya do vladi Minska z obgruntuvannyam ciyeyi propoziciyi PrimitkiDenisov 2001 s 322 323 Denisov 2001 s 323 Kulagin 2008 s 438 Vladislav Syrokomlya Minsk Mn Golas Radzimy 1992 S 77 arhiv 1928 s 123 Gabro 2001 s 141 arhiv 1928 Kulagin 2008 Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Procitovano 24 sichnya 2015 Gabro 2001 Vladimir Denisov Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2005 T 3 S 294 Denisov 2001 Zenon Poznyak Reha daynyaga chasu Kn dlya vuchnyay Mn Nar asveta 1985 S 66 Shybeka Z V Minsk Staronki zhyccya darev gorada Mn Polymya 1994 S 301 ISBN 5 345 00613 X Radzima org Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Procitovano 24 sichnya 2015 Slyunkova I N Monastyri vostochnoj i zapadnoj tradicij Nasledie arhitektury Belarusi M Progress Tradiciya 2002 S 292 293 ISBN 5 89826 093 5 Kulagin 2001 s 188 Naviny by Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Procitovano 24 sichnya 2015 LiteraturaUladzimer Dzyanisay Gist dakum hronika Minska Mn Belta 2001 S 590 ISBN 985 6302 33 1 Kulagin A M Katalickiya hrami Belarusi Encikl davednik 2 Mn BelEn 2008 S 488 ISBN 978 985 11 0395 5 Kulagin A M Katalickiya hrami Belarusi Encikl davednik 2 Mn BelEn 2001 S 216 ISBN 985 11 0199 0 Tamara gabro Muravaniya Haral Sakralna arhitektura biloruskogo Baroka Mn Uradzhaj 2001 S 287 ISBN 985 04 0499 X Biloruskij arhiv Mn 1928 Posilannya Catholic by Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Procitovano 24 sichnya 2015 biloruskij dabraahvotnae Tavaristva ahiv pomnikay gistorii i kulturi Arhiv originalu za 10 chervnya 2017 Procitovano 24 sichnya 2015