Петро Тишкевич

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тишкевич.

Петро Тишкевич (1571, Берестя — 1631) — державний діяч Великого князівства Литовського, представник магнатського роду Тишкевичів, шляхтич гербу «Леліва», граф у Логойську та в Бердичеві.

Петро Тишкевич
біл. Пётр Тышкевіч
Народився	1571(1571) Берестя
Помер	1631(1631)
Підданство	Велике Князівство Литовське Річ Посполита
Національність	русин
Діяльність	державний діяч
Титул	шляхтич, граф
Посада	каштелян, воєвода, староста
Попередник	,
Наступник	Олександр Слушка,
Конфесія	католицтво
Рід	Тишкевичі
Батько	Юрій Васильович Тишкевич
Мати	Теодора Григорівна Волович
Брати, сестри	Ян-Остафій Тишкевич
У шлюбі з	княгиня Регіна Головчинська
Діти	Казимир, Барбара, Маріанна, Дорота, Софія, Христина та Катажина
Герб NEC ASPERA TERRENT
26 січня 1617 р. підтвердив права татар-мусульман на мечеть і виділену під неї земельну ділянку. Родина Він був сином Тишкевича Юрія Васильовича та Теодори Григорівни Волович. Його брати — Фрідріх, Мартин, Ян Остафій (Ян Остап), Олександр, Єжи та Василь. Був він одружений з княжною Регіною Головчинською (†1640 р.) донькою каштеляна мінського князя Щенсного Головчинського (?-†1610 р.) й Гальши Ходкевич. Їх діти: Казимир Тишкевич (†1652 р.) підстолій великий литовський (у 1633 р.), стольник великий литовський (у 1638 р.), крайчий великий литовський (у 1642 р.), підчаший великий литовський (у 1644 р.); Варвара Тишкевич дружина Діновея; Марина (Маріанна) Тишкевич дружина воєводи смоленського Адама Матвія Саковича; Софія Тишкевич, 1-й чоловік її Олександр Калецький, 2-й її чоловік був стольник полоцький князь Федір Друцький-Горський; Дорота Тишкевич померла ще у дитинстві; Христина Тишкевич, 1-й чоловік якої був князь Ян Жижемський, а 2-й чоловік — Горський; Катарина Тишкевич, дружина маршалка великого литовського . Після смерті Петра Тишкевича його вдова Регіна вдруге вийшла заміж за воєводу мстиславльського і вітебського Кшиштофа Кишку (бл. *1590-†1646 рр.). Див. також Список мінських каштелянів Примітки Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 2015-04-15 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 3. (пол.) TYSZKIEWICZOWIE — № B5. Krystyna; ×1 Jan ks. Żyżemski, stolnik miński [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.) Джерела Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — . (біл.) — Т. 2. Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1—31. — Poznań, 1879–1908. (пол.) Niesiecki K. Herbarz Polski / wyd. J.N. Bobrowicz. — Lipsk, 1839–1846. (пол.) Посилання (пол.)