Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гусеподі́бні (Anseriformes) — ряд птахів з надряду кілегруді. Птахи цього ряду поширені по всій земній кулі, окрім Антарктиди. Багато представників цього ряду вирощуються у сільському господарстві.
| Гусеподібні | |
|---|---|
 | |
| Крех великий (Mergus merganser) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Клада: | Anserimorphae |
| Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) Wagler, 1831 |
| Підгрупи | |
| |
 | |
| Мапа поширення гусеподібних | |
| Синоніми | |
| Anserimorphae | |
 Вікісховище: Anseriformes | |
Зовнішній вигляд
Гусеподібні — птахи середнього та великого розміру. Маса найбільшого представника ряду — лебедя-шипуна — сягає 12 кг.
Більшість гусеподібних мають довгу шию, довжиною до 40 см. Голова невеликого розміру, не перевищує довжини 20 см. На кінці голови знаходиться дзьоб, довжиною до 8 см, затуплений на кінці. У дзьобі є дві ніздрі, через які птах дихає. Ще на кінчику у внутрішній частині дзьоба знаходяться зубчики, які не дозволяють випасти впійманій рибі. Очі переважно не перевищують довжини 1 см. Забарвлення очей буває червоне, чорне, чи блакитне.
Оперення забарвлене найчастіше чорним, сірим, білим кольорами. Пір'я жирне, щоби птах не намокав у воді. Над хвостом міститься куприкова залоза, що виділяє жир. Лапи гусеподібних чотирьохпалі. Три пальці на лапах з'єднані тонким шаром шкіри, а один розміщений ззаду. Пір'я на хвості довше. Зазвичай у гусей пір'я чисте, тому що вони посилено дбають про чистоту пір'я, прочищаючи його дзьобом. В середньому розмах крил становить 1 метр.
Еволюція та систематика
Гусеподібні відомі ще з мезозою (пізньокрейдовий рід Vegavis).
Гусеподібних вперше класифікував німецький вчений-біолог Йоганн Георг Ваглер за рік перед смертю, у 1831 році. До гусеподібних входять три сучасні родини: качкові (Anatidae), напівлапчасті гусаки (Anseranatidae) та паламадеї (Anhimidae).
Качкові є найбільшою родиною цього ряду і поділяються на 9 підродин.
Родина напівлапчастих гусаків містить лише один сучасний вид.
Паламадеї, або крикуни включають 3 види у 2 родах. Раніше цю родину відносили до куроподібних.
Філогенія
| Odontoanserae |
| ||||||||||||||||||||||||
Розповсюдження
Поширені зараз практично по всій земній кулі, виключаючи Антарктиду. Особливо сильно поширилися внаслідок розведення у сільському господарстві. Природно поширені біля водойм: озер, боліт, річок з повільною течією. Там, у водоймах, більшість птахів ряду гусеподібні проводять більшу частину свого життя, лише виходячи на берег задля того, щоби розмножуватись. Гніздяться також переважно достатньо близько до водойм. У природі найбільша різноманітність видів гусеподібних у Південній Америці, Африці та Австралії.
Лебеді, найбільші представники ряду, особливо сильно поширились у Європі на території Англії, де місцеві вельможі сприяли поширенню цих птахів. На пару лебедів у той час давалось спеціальне озеро, у якому жила одна чи трохи більше пар лебедів. Тепер у Великій Британії, після тривалого тримання гусей та лебедів, створився звичай, при якому всі купують собі вбиту гуску на різдвяну страву.
У Азії зараз розводять гусей та качок для різноманітних страв. Одна з них — , подається порізаною на 102 шматки.
Поширення в Україні
У дикій природі зустрічаються на півночі України, на озерах Полісся. Там найчастіше зустрічається лебідь-шипун з родини качкових. В Україні поширені гусині та качкові ферми. Також гусей, качок, лебедів тримають у приватному сільському господарстві.
У даній таблиці наводяться всі види, поширені на території України:
| Назва виду | Латинська назва | Рік дослідження та класифікатор | Примітки |
|---|---|---|---|
| Казарка канадська | Branta canadensis | Linnaeus, 1758 | Вид, якого нема в загальному списку птахів фауни України, але траплявся на її території в останні роки |
| Казарка білощока | Branta leucopsis | Bechstein, 1803 | |
| Казарка чорна | Branta bernicla | Linnaeus, 1758 | |
| Казарка червоновола | Rufibrenta ruficollis | Pallas, 1769 | |
| Гуска сіра | Anser anser | Linnaeus, 1758 | |
| Гуска білолоба | Anser albifrons | Scopoli, 1769 | |
| Гуска мала | Anser erythropus | Linnaeus, 1758 | |
| Гуменник | Anser fabalis | Latham, 1787 | |
| Гуска біла | Chen caerulescens | Linnaeus, 1758 | |
| Гуска гірська | Eulabeia indica | Latham, 1790 | Вид, якого нема в загальному списку птахів фауни України, але траплявся на її території в останні роки |
| Лебідь-шипун | Cygnus olor | Gmelin, 1789 | Найбільший вид ряду |
| Лебідь-кликун | Cygnus cygnus | Linnaeus, 1758 | |
| Лебідь малий | Cygnus bewickii | Yarrell, 1830 | |
| Огар | Tadorna ferruginea | Pallas, 1764 | Під загрозою зникнення |
| Галагаз | Tadorna tadorna | Linnaeus, 1758 | |
| Крижень | Anas platyrhynchos | Linnaeus, 1758 | Інша назва — кряква |
| Чирянка мала | Anas crecca | Linnaeus, 1758 | |
| Чирянка-квоктун | Anas formosa | Georgi, 1775 | Вид, якого нема в загальному списку птахів фауни України, але траплявся на її території в останні роки |
| Нерозень | Anas strepera | Linnaeus, 1758 | |
| Свищ | Anas penelope | Linnaeus, 1758 | |
| Шилохвіст | Anas acuta | Linnaeus, 1758 | |
| Чирянка велика | Anas querquedula | Linnaeus, 1758 | |
| Широконіска | Anas clypeata | Linnaeus, 1758 | |
| Чернь червонодзьоба | Netta rufina | Pallas, 1773 | |
| Попелюх | Aythya ferina | Linnaeus, 1758 | |
| Чернь білоока | Aythya nyroca | Guldenstadt, 1770 | |
| Чернь чубата | Aythya fuligula | Linnaeus, 1758 | |
| Чернь морська | Aythya marila | Linnaeus, 1761 | |
| Каменярка | Histrionicus histrionicus | Linnaeus, 1758 | Вид, якого нема в загальному списку птахів фауни України, але траплявся на її території в останні роки |
| Морянка | Clangula hyemalis | Linnaeus, 1758 | |
| Гоголь | Bucephala clangula | Linnaeus, 1758 | |
| Пухівка | Somateria mollissima | Linnaeus, 1758 | |
| Синьга | Melanitta nigra | Linnaeus, 1758 | |
| Турпан | Melanitta fusca | Linnaeus, 1758 | |
| Савка | Oxyura leucocephala | Scopoli, 1869 | |
| Крех малий | Mergus albellus | Linnaeus, 1758 | |
| Крех середній | Mergus serrator | Linnaeus, 1758 | |
| Крех великий | Mergus merganser | Linnaeus, 1758 |
Спосіб життя
Дві родини: справжні гуси та качкові сильно близькі за способом життя. Паламедеєві помітніше відрізняються за способом життя.
Більшість свого життя гуси та качки проводять на воді. Вони гніздяться в очереті та берегах, в кущах, прибережних чагарниках, на гілках прибережних дерев. Всі види гусеподібних, що живуть у природі, добре літають, здатні розвивати швидкість до 70 км/год. Найактивніші гуси та качки рано та увечері. Сліди гусеподібних чотирьохпалі: ззаду є один палець, інші пальці з'єднані тонким шаром шкіри.
Паламедеєві живуть на луках, де багато трави і харчуються у водоймах. Вони здатні літати майже протягом усього року. Їх сліди не мають з'єднання між пальцями, пальці довші.
Життя групами
Всі види гусеподібних живуть родинами, у яких є 2-4 сім'ї, птахи з 2-3 виводків. Вони здатні «перемовлятись» між собою. У їхній словниковий запас входить близько 10 слів. Приблизно звук голосу гусей звучить: Ґа, ґа, ґа, качок: кря, кря, кря. На плавання птахи цього ряду виходять сім'ями, родинами, рідше парами. У нетривале літання вилітають невеликими групами.
У теперішній час на одну водойму зараз припадає близько 3 родини диких качок, у якій налічується близько 20 особин. Гуси та лебеді у дикій природі малопоширені.
Харчування
Гусеподібні здатні живитись морепродуктами та травами. Окремі види харчуються рибою, молюсками, рачками та ракоподібними, водоростями. Для цього вони здатні пірнати на глибину у 40 метрів, і бути під водою до 3 хвилин. Гуси та качки переважно живляться травою. Вони відкушують траву боковою частиною дзьоба. Харчуються злаками, плодами ягід та комахами. Переважно добувають їжу на берегах, у , на луках.
Об'єм випитої за день води приблизно дорівнює об'єму випасаного тіла. Вода грає велику роль у харчуванні гусеподібних.
Гуси здатні завдавати великої шкоди, випасаючи траву малої довжини, оскільки вони виривають із ґрунту траву з корінням. Якщо гуси мають велику територію для випасання, ця проблема не несе великої небезпеки для трави.
Міграції
Мігрують з гусеподібних гуси та качки. Здебільшого мігрують на південь ті, чия батьківщина у Сибіру та на півночі Євразії. Перельоти деяких гусеподібних складають до 3500 кілометрів. Переліт птахів цього ряду зберігає форму так званого ключа: трикутник без однієї сторони. Під час перельотів птахи мало спілкуються. Зупиняються під час перельотів лише для плавання або випасання трави. Часто перельоти відбуваються на невеликій відстані від перельотів птахів ряду гагароподібні.
Розмноження
Більшість видів гусеподібних обирають собі пару на все життя, у догляді за дитиною беруть участь як і самка, так і самець. Інші види найчастіше самка обирається самцем лише на один сезон, при тім, що самець не бере ніякої участі у догляді за дитиною. Гнізда гусеподібних роблять у кущах, водоймах, дуплах прибережних дерев, земляних норах тощо. Переважно гніздо вистелене пухом, яке самка витягнула дзьобом із нижньої поверхні тіла. У гнізді насиджується від 2 до 13 яєць. Яйця одного забарвлення: білого, рідше блідо-голобуватого. Тривалість висиджування яєць триває від 25 до 40 днів. Коли вилуплюються пташенята, вони покриті пухом і здатні бігати вже через годину після вилуплення. Самка, рідше самець із самкою завжди захищають пташенят від небезпеки, здатні для цього пожертвувати своїм життям. Пташенята добре починають літати на 2-ому місяці життя, у більших за розміром птахів до 4 місяців. Статева зрілість у гусеподібних приходить на 2-3 році життя.
Зменшення кількості у природі
Кількість гусеподібних у природі в наш час значно зменшується. Це пов'язане з тим, що відбуваються значні висушення боліт та мілких озер. Багато гусеподібних, серед них найбільше гуси та лебеді страждають під час перельотів від браконьєрства. Найчастіше це трапляється під час зупинок на харчування. Велика кількість качок перериває своє існування під час сезонів полювання. Через загрозу зараження пташиним грипом, кількість полювання на гусеподібних зменшена.
У Червоний список МСОП належить близько 50 видів рідкісних птахів цього ряду. Один з них в Україні — огар Tadorna ferruginea (Pallas, 1764). Охороною окремих видів зараз займається міжнародна організація «Ґрінпіс».
Примітки
- Screamers, ducks, geese & swans. IOC World Bird List. оригіналу за 01.10.2017. Процитовано 09.10.2017.
- Взято таблицю із сайту про птахів на Україні [ 18 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Відео-інформацію можна побачити у фільмі ВВС про птахів
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гусеподібні |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gusepodi bni Anseriformes ryad ptahiv z nadryadu kilegrudi Ptahi cogo ryadu poshireni po vsij zemnij kuli okrim Antarktidi Bagato predstavnikiv cogo ryadu viroshuyutsya u silskomu gospodarstvi Gusepodibni Kreh velikij Mergus merganser Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Klada Anserimorphae Ryad Gusepodibni Anseriformes Wagler 1831 Pidgrupi Brontornithidae Dromornithidae Gastornithidae Anseres Palamedeyevi Anhimidae Napivlapchasti guski Anseranatidae Anatoidea Kachkovi Anatidae Presbyornithidae Vegavis Mapa poshirennya gusepodibnih Sinonimi Anserimorphae Vikishovishe AnseriformesZovnishnij viglyadGusepodibni ptahi serednogo ta velikogo rozmiru Masa najbilshogo predstavnika ryadu lebedya shipuna syagaye 12 kg Bilshist gusepodibnih mayut dovgu shiyu dovzhinoyu do 40 sm Golova nevelikogo rozmiru ne perevishuye dovzhini 20 sm Na kinci golovi znahoditsya dzob dovzhinoyu do 8 sm zatuplenij na kinci U dzobi ye dvi nizdri cherez yaki ptah dihaye She na kinchiku u vnutrishnij chastini dzoba znahodyatsya zubchiki yaki ne dozvolyayut vipasti vpijmanij ribi Ochi perevazhno ne perevishuyut dovzhini 1 sm Zabarvlennya ochej buvaye chervone chorne chi blakitne Operennya zabarvlene najchastishe chornim sirim bilim kolorami Pir ya zhirne shobi ptah ne namokav u vodi Nad hvostom mistitsya kuprikova zaloza sho vidilyaye zhir Lapi gusepodibnih chotirohpali Tri palci na lapah z yednani tonkim sharom shkiri a odin rozmishenij zzadu Pir ya na hvosti dovshe Zazvichaj u gusej pir ya chiste tomu sho voni posileno dbayut pro chistotu pir ya prochishayuchi jogo dzobom V serednomu rozmah kril stanovit 1 metr Evolyuciya ta sistematikaGusepodibni vidomi she z mezozoyu piznokrejdovij rid Vegavis Gusepodibnih vpershe klasifikuvav nimeckij vchenij biolog Jogann Georg Vagler za rik pered smertyu u 1831 roci Do gusepodibnih vhodyat tri suchasni rodini kachkovi Anatidae napivlapchasti gusaki Anseranatidae ta palamadeyi Anhimidae Kachkovi ye najbilshoyu rodinoyu cogo ryadu i podilyayutsya na 9 pidrodin Rodina napivlapchastih gusakiv mistit lishe odin suchasnij vid Palamadeyi abo krikuni vklyuchayut 3 vidi u 2 rodah Ranishe cyu rodinu vidnosili do kuropodibnih Filogeniya Odontoanserae Pelagornithidae Anserimorphae Gastornithidae Dromornithidae Vegaviidae Anseriformes RozpovsyudzhennyaPoshireni zaraz praktichno po vsij zemnij kuli viklyuchayuchi Antarktidu Osoblivo silno poshirilisya vnaslidok rozvedennya u silskomu gospodarstvi Prirodno poshireni bilya vodojm ozer bolit richok z povilnoyu techiyeyu Tam u vodojmah bilshist ptahiv ryadu gusepodibni provodyat bilshu chastinu svogo zhittya lishe vihodyachi na bereg zadlya togo shobi rozmnozhuvatis Gnizdyatsya takozh perevazhno dostatno blizko do vodojm U prirodi najbilsha riznomanitnist vidiv gusepodibnih u Pivdennij Americi Africi ta Avstraliyi Lebedi najbilshi predstavniki ryadu osoblivo silno poshirilis u Yevropi na teritoriyi Angliyi de miscevi velmozhi spriyali poshirennyu cih ptahiv Na paru lebediv u toj chas davalos specialne ozero u yakomu zhila odna chi trohi bilshe par lebediv Teper u Velikij Britaniyi pislya trivalogo trimannya gusej ta lebediv stvorivsya zvichaj pri yakomu vsi kupuyut sobi vbitu gusku na rizdvyanu stravu U Aziyi zaraz rozvodyat gusej ta kachok dlya riznomanitnih strav Odna z nih podayetsya porizanoyu na 102 shmatki Poshirennya v Ukrayini U dikij prirodi zustrichayutsya na pivnochi Ukrayini na ozerah Polissya Tam najchastishe zustrichayetsya lebid shipun z rodini kachkovih V Ukrayini poshireni gusini ta kachkovi fermi Takozh gusej kachok lebediv trimayut u privatnomu silskomu gospodarstvi U danij tablici navodyatsya vsi vidi poshireni na teritoriyi Ukrayini Nazva vidu Latinska nazva Rik doslidzhennya ta klasifikator Primitki Kazarka kanadska Branta canadensis Linnaeus 1758 Vid yakogo nema v zagalnomu spisku ptahiv fauni Ukrayini ale traplyavsya na yiyi teritoriyi v ostanni roki Kazarka biloshoka Branta leucopsis Bechstein 1803 Kazarka chorna Branta bernicla Linnaeus 1758 Kazarka chervonovola Rufibrenta ruficollis Pallas 1769 Guska sira Anser anser Linnaeus 1758 Guska biloloba Anser albifrons Scopoli 1769 Guska mala Anser erythropus Linnaeus 1758 Gumennik Anser fabalis Latham 1787 Guska bila Chen caerulescens Linnaeus 1758 Guska girska Eulabeia indica Latham 1790 Vid yakogo nema v zagalnomu spisku ptahiv fauni Ukrayini ale traplyavsya na yiyi teritoriyi v ostanni roki Lebid shipun Cygnus olor Gmelin 1789 Najbilshij vid ryadu Lebid klikun Cygnus cygnus Linnaeus 1758 Lebid malij Cygnus bewickii Yarrell 1830 Ogar Tadorna ferruginea Pallas 1764 Pid zagrozoyu zniknennya Galagaz Tadorna tadorna Linnaeus 1758 Krizhen Anas platyrhynchos Linnaeus 1758 Insha nazva kryakva Chiryanka mala Anas crecca Linnaeus 1758 Chiryanka kvoktun Anas formosa Georgi 1775 Vid yakogo nema v zagalnomu spisku ptahiv fauni Ukrayini ale traplyavsya na yiyi teritoriyi v ostanni roki Nerozen Anas strepera Linnaeus 1758 Svish Anas penelope Linnaeus 1758 Shilohvist Anas acuta Linnaeus 1758 Chiryanka velika Anas querquedula Linnaeus 1758 Shirokoniska Anas clypeata Linnaeus 1758 Chern chervonodzoba Netta rufina Pallas 1773 Popelyuh Aythya ferina Linnaeus 1758 Chern bilooka Aythya nyroca Guldenstadt 1770 Chern chubata Aythya fuligula Linnaeus 1758 Chern morska Aythya marila Linnaeus 1761 Kamenyarka Histrionicus histrionicus Linnaeus 1758 Vid yakogo nema v zagalnomu spisku ptahiv fauni Ukrayini ale traplyavsya na yiyi teritoriyi v ostanni roki Moryanka Clangula hyemalis Linnaeus 1758 Gogol Bucephala clangula Linnaeus 1758 Puhivka Somateria mollissima Linnaeus 1758 Singa Melanitta nigra Linnaeus 1758 Turpan Melanitta fusca Linnaeus 1758 Savka Oxyura leucocephala Scopoli 1869 Kreh malij Mergus albellus Linnaeus 1758 Kreh serednij Mergus serrator Linnaeus 1758 Kreh velikij Mergus merganser Linnaeus 1758Sposib zhittyaDvi rodini spravzhni gusi ta kachkovi silno blizki za sposobom zhittya Palamedeyevi pomitnishe vidriznyayutsya za sposobom zhittya Bilshist svogo zhittya gusi ta kachki provodyat na vodi Voni gnizdyatsya v ochereti ta beregah v kushah priberezhnih chagarnikah na gilkah priberezhnih derev Vsi vidi gusepodibnih sho zhivut u prirodi dobre litayut zdatni rozvivati shvidkist do 70 km god Najaktivnishi gusi ta kachki rano ta uvecheri Slidi gusepodibnih chotirohpali zzadu ye odin palec inshi palci z yednani tonkim sharom shkiri Palamedeyevi zhivut na lukah de bagato travi i harchuyutsya u vodojmah Voni zdatni litati majzhe protyagom usogo roku Yih slidi ne mayut z yednannya mizh palcyami palci dovshi Zhittya grupami Vsi vidi gusepodibnih zhivut rodinami u yakih ye 2 4 sim yi ptahi z 2 3 vivodkiv Voni zdatni peremovlyatis mizh soboyu U yihnij slovnikovij zapas vhodit blizko 10 sliv Priblizno zvuk golosu gusej zvuchit Ga ga ga kachok krya krya krya Na plavannya ptahi cogo ryadu vihodyat sim yami rodinami ridshe parami U netrivale litannya vilitayut nevelikimi grupami U teperishnij chas na odnu vodojmu zaraz pripadaye blizko 3 rodini dikih kachok u yakij nalichuyetsya blizko 20 osobin Gusi ta lebedi u dikij prirodi maloposhireni Harchuvannya Gusepodibni zdatni zhivitis moreproduktami ta travami Okremi vidi harchuyutsya riboyu molyuskami rachkami ta rakopodibnimi vodorostyami Dlya cogo voni zdatni pirnati na glibinu u 40 metriv i buti pid vodoyu do 3 hvilin Gusi ta kachki perevazhno zhivlyatsya travoyu Voni vidkushuyut travu bokovoyu chastinoyu dzoba Harchuyutsya zlakami plodami yagid ta komahami Perevazhno dobuvayut yizhu na beregah u na lukah Ob yem vipitoyi za den vodi priblizno dorivnyuye ob yemu vipasanogo tila Voda graye veliku rol u harchuvanni gusepodibnih Gusi zdatni zavdavati velikoyi shkodi vipasayuchi travu maloyi dovzhini oskilki voni virivayut iz gruntu travu z korinnyam Yaksho gusi mayut veliku teritoriyu dlya vipasannya cya problema ne nese velikoyi nebezpeki dlya travi Migraciyi Migruyut z gusepodibnih gusi ta kachki Zdebilshogo migruyut na pivden ti chiya batkivshina u Sibiru ta na pivnochi Yevraziyi Pereloti deyakih gusepodibnih skladayut do 3500 kilometriv Perelit ptahiv cogo ryadu zberigaye formu tak zvanogo klyucha trikutnik bez odniyeyi storoni Pid chas perelotiv ptahi malo spilkuyutsya Zupinyayutsya pid chas perelotiv lishe dlya plavannya abo vipasannya travi Chasto pereloti vidbuvayutsya na nevelikij vidstani vid perelotiv ptahiv ryadu gagaropodibni RozmnozhennyaBilshist vidiv gusepodibnih obirayut sobi paru na vse zhittya u doglyadi za ditinoyu berut uchast yak i samka tak i samec Inshi vidi najchastishe samka obirayetsya samcem lishe na odin sezon pri tim sho samec ne bere niyakoyi uchasti u doglyadi za ditinoyu Gnizda gusepodibnih roblyat u kushah vodojmah duplah priberezhnih derev zemlyanih norah tosho Perevazhno gnizdo vistelene puhom yake samka vityagnula dzobom iz nizhnoyi poverhni tila U gnizdi nasidzhuyetsya vid 2 do 13 yayec Yajcya odnogo zabarvlennya bilogo ridshe blido golobuvatogo Trivalist visidzhuvannya yayec trivaye vid 25 do 40 dniv Koli viluplyuyutsya ptashenyata voni pokriti puhom i zdatni bigati vzhe cherez godinu pislya viluplennya Samka ridshe samec iz samkoyu zavzhdi zahishayut ptashenyat vid nebezpeki zdatni dlya cogo pozhertvuvati svoyim zhittyam Ptashenyata dobre pochinayut litati na 2 omu misyaci zhittya u bilshih za rozmirom ptahiv do 4 misyaciv Stateva zrilist u gusepodibnih prihodit na 2 3 roci zhittya Zmenshennya kilkosti u prirodiKilkist gusepodibnih u prirodi v nash chas znachno zmenshuyetsya Ce pov yazane z tim sho vidbuvayutsya znachni visushennya bolit ta milkih ozer Bagato gusepodibnih sered nih najbilshe gusi ta lebedi strazhdayut pid chas perelotiv vid brakonyerstva Najchastishe ce traplyayetsya pid chas zupinok na harchuvannya Velika kilkist kachok pererivaye svoye isnuvannya pid chas sezoniv polyuvannya Cherez zagrozu zarazhennya ptashinim gripom kilkist polyuvannya na gusepodibnih zmenshena U Chervonij spisok MSOP nalezhit blizko 50 vidiv ridkisnih ptahiv cogo ryadu Odin z nih v Ukrayini ogar Tadorna ferruginea Pallas 1764 Ohoronoyu okremih vidiv zaraz zajmayetsya mizhnarodna organizaciya Grinpis PrimitkiScreamers ducks geese amp swans IOC World Bird List originalu za 01 10 2017 Procitovano 09 10 2017 Vzyato tablicyu iz sajtu pro ptahiv na Ukrayini 18 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Video informaciyu mozhna pobachiti u filmi VVS pro ptahivPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gusepodibni