Запорі́зьке (в минулому — Василівка, Енгельгард-Василівка) — село в Україні, у Софіївській селищній громаді Криворізького району Дніпропетровської області.
село Запорізьке | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Криворізький район |
Громада | Софіївська селищна громада |
Облікова картка | Запорізьке |
Основні дані | |
Засноване | 1759 |
Колишня назва | Василівка, Енгельгард-Василівка |
Населення | 629 |
Поштовий індекс | 53140 |
Телефонний код | +380 5650 |
День села | 14 жовтня |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°08′03″ пн. ш. 33°56′05″ сх. д. / 48.13417° пн. ш. 33.93472° сх. д.Координати: 48°08′03″ пн. ш. 33°56′05″ сх. д. / 48.13417° пн. ш. 33.93472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 121 м |
Водойми | р. Кам'янка |
Найближча залізнична станція | Потоцьке |
Місцева влада | |
Староста | Демченко Тетяна Володимирівна |
Карта | |
Запорізьке | |
Запорізьке | |
Мапа | |
Запорізьке у Вікісховищі |
Колишній центр Запорізької сільської ради. Наразі в Запорізький старостинський округ входять с. Запорізьке та Братське.
Населення — 629 мешканців, 179 дворів до 2016 року.
1 лютого 2020 року населення Запорізького склало 401 особу.
День села святкується у першу неділю вересня.
Основні прізвища — Дорожон, Хисний, Пилипенко, Мудрагель, Минтус, Дяченко, Демченко, Замотайло, Колісник, Дроворуб, Коваленко.
Географія
Село Запорізьке знаходиться у південно-західній частині Дніпропетровської області, на півночі колишнього Софіївського району на березі річки Кам'янка. Вище за течією на відстані 1 км розташоване село Братське, нижче за течією примикає смт Софіївка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.
Історія
Село найстаріше у Софіївському районі і засноване у 1759 році як козацьке поселення. В 1786 році землі по річці Кам'янка Катерина ІІ подарувала Григорію Потьомкіну, який в свою чергу передарив її Василю Андрійовичу Енгельгардту (1735—1794), який був одружений з його сестрою Оленою (Марфою). На 6 тис. десятин Енгельгардту заснував село Енгельгардт, у якому проживало 17 осіб. Після отримання цих земель у спадок, його син генерал Василь Енгельгардт (1755—1828) будує 20 дворів по правому березі річки, церкву, два вітряки (наразі це територія ферми).
У 1802 році у володінні таємного радника Енгельгардта Василя Васильовича було 4658 десятин землі с Василівка. Він володів майже 18 тисячами кріпаків, багатьма селами на Київщині, зокрема Моринцями і Кирилівкою. Згідно ревизькому реєстру 1816 р., Василь Васильович Енгельгардт володів родиною Шевченко. Село отримало назву Енгельгардт-Василівка.
1 листопада 1875 року в Енгельгардт-Василівці було відкрите двокласне народне училище. Навчались 31 учень, у тому числі одна дівчинка.
Станом на 1886 рік в селі, центрі Енгельгардт-Василівської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії, мешкало 364 особи, налічувалось 114 дворових господарств, існувала православна церква. Енгельгардт-Василівська волость відносилась до 3 стану.
У 1872 році з 15 травня по 1 вересня у Енгельгардт-Василівській волості була епідемія холери, захворіло 12 осіб, з них 4 особи померло, 8 осіб вилікувались.
У 1880 році в селі була військово-кінна дільниця, якою завідував землевласник штабс-капітан Гротто-Слєпіковський Бронислав Оттонович, що походив з дворян Віленської губернії. Гротто-Слєпіковський замінив дворянина Павла Вікторовича Байдака, який відмовився від посади через труднощі виконання цієї справи та обов'язків на посаді члена повітової управи.
У 1882 році утримання початкових народних училищ частково було покладено на сільські громади. Громади повинні були утримувати в належному стані приміщення училища, забезпечувати школу паливом, утримувати сторожа. Земство утримувало вчителів та забезпечувало училище підручниками. Енгельгардт- Василівська громада взяла на себе утримання училища. В цьому ж році сільські школи перевірялися земством. Вивчався стан приміщень, матеріально-технічна та кадрова забезпеченість, відвідування та рівень знань учнів. Рівень знань учнів Енгельгардт-Василівської школи був одним із найкращих.
Куратором Енгельгардт-Василівського училища з 1884 по 1895 рік був земський лікар, громадський діяч, колекціонер українських старожитностей, Петро Михайлович Сочинський (1855—1913)
У 1885 році Енгельгардтівська громада просила дозволу на проведення ярмарку щонеділі по понеділках з 25 березня по 1 серпня. Земством прохання було відхилене через малу кількість селян, а також близькість Софіївки, де налічується 4 ярмарки.
У 1893 році с. Енгельгардт-Василівка вже відносилось до Софіївської волості. В селі працювала корчма.
У 1895 році зведено Преображенську дерев'яну церкву (наразі там автогараж).
У 1896 році Закон Божий у школі викладав священник Григорій Євдокимович Бажанов 1855 р.н., який пожертвував свою винагороду в 50 рублів на потреби школи.
У 1897 році в Енгельгардт- Василівському училищі працював вчитель Сергій Касторф з утриманням в 250 руб.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1027 осіб (519 чоловічої статі та 508 — жіночої), з яких 1026 — православної віри.
Історичні назви
У той час сформувались народні назви вулиць та місцевості села. Вошива по праву сторону панського ставка, де дві сім'ї почали будувати хату і про них казали, що причепилися як воші. По ліву сторону від ставка, який був переділений греблею вода збігалася і на березі водилося багато жаб, які швидко розмножувалися і голосно квакали без кінця і краю. Там також були родючі землі і почала утворюватися нова вулиця яку назвали «Жаболупівкою».
Початок XX століття
Переважно мешканці села були безземельними, без наділів. До революції 1917 року у селі налічувалось приблизно 20 заможних сімей, які мали по 25 га землі та сільгоспмашини. Під час неврожайних років за пуд-два хліба бідні люди лишалися хат.
В 1905 році у село з Малософіівки приїхали червоні емісари, які почали розповсюджувати листівки, закликати селян громити панські маєтки. Серед тих, хто пристав на ці заклики — С. Щербак, К. Колісник, Т. Дорожон. Староста Пилипенко склав списки заколотників та відправив їх до Софіївки урядникові Бурилову, який з жандармами приїхав до села. Але мешканці Енгельгардт-Василівки з вилами оточили їх, відібрали зброю і порвали списки. На допомогу поліції прибула сотня козаків. Почалася жорстка розправа над повсталими селянами. Організаторів бунту висікли різками, а Т. Дорожона та К. Колісника кинули до в'язниці.
В 1907 році Енгельгардт-Василівська сільська громада порушила клопотання про будівництво нової греблі через те, що стара стала непродатною, а колишній чудовий ставок зник.
У 1908 році кількість мешканців колишнього панського села Софіївської волості становила 1399 осіб (702 чоловіки та 697 жінок), налічувалось 234 дворових господарства. У цьому ж році земство розглянуло питання про виділення коштів на будівництво греблі. У церкві служив священник Семен Ілліч Сурінов 1878 р.н., псаломщиком Георгій Іванович Зельницький 1887 р.н.
Вчителями в школі були в різні роки Мазуренко Василь Якович (1902), Кальной Прокіп Ничипорович (1909), Криницька Надія Макарівна (1910).
Перед революцією зокрема Демченко Євтух мав власної 90 десятин землі і 20 орендованої, коней — 12, корів — 8, увесь сільськогосподарський інвентар , букерів — 3, молотарок — 4, вітряний млин, постійних батраків — 2-3 чоловіки, сезонних — 4-5. Демченко Трохим мав власної 18 десятин землі і 10 орендованої, коней — 6, корів — 3, увесь сільськогосподарський інвентар, просорушку, вітряний млин, молотарку, постійних батраків — 2 чоловіки, сезонних — 4.
З початком Першої світової війни, коли стали відмовлятися від німецьких назв (Петербург став Петроградом), 1914 року село стало називатися просто Василівка.
Радянська доба довоєнного періоду
В грудні 1917 року в селі було обрано Раду селянських депутатів, до якої ввійшли І. І. Гаркуша, З. Т. Бабенко, С. М. Колісник, Г. С. Пилипенко та інші. На початку лютого 1918 року Іван Григорович Бабенко, Григорій Іванович Гаркуша, Степан Микитович Пилипенко, Степан Минович Дідушов, Григорій Павлович Колісник та Дмитро Лаврентійович Минтус пристають до лав Червоної армії.
В березні 1918 року в село вступили кайзерівські війська, які вчинили жорстоку розправу над активістами. Десятьох чоловік, серед яких Григорій Пилипенко, було засуджено у Верхньодніпровську до розстрілу. Під час радянсько-української війни 1917—1921 рр. Енгельгардт-Василівка переходила час од часу під владу командувача РПА України Н. І. Махна, Добровольчої армії російської імперії та інших, аж допоки влітку 1918 року до Енгельгардт-Василівки не увійшли червоні загони, які встановили там радянську владу. Гаркушу Івана Івановича 1893 р.н. та Демченка Григорія Євменовича було обрано делегатами на Перший Катеринославський губернський український з'їзд (губернський з'їзд Української ради, як його ще називали), який відбувся 21—22 травня 1917 р. у м. Катеринославі. Звідки делегати привезли постанови, які стали основним документом в діяльності Ради. Незабаром у селі було створено комітет незаможних селян.
Радянська влада в селі була встановлена у 1918 р. Головою сільської ради у 1919 р. обрали Бондаренка Архіпа Григоровича. У 1927—1931 голова сільради Пилипенко Андрій Григорович, 1897 р.н.. Потім до 1939 р. -Колісник Михайло Кіндратович (1913—1943)
У 1924 році у селі створено перший ТСОз (товариство спільного обробітку землі), який очолив Колісник Сергій Михайлович.
У 1925 р. до складу Софіївського району Катеринославської губернії Криворізького округу входила і Василівська сільська рада, яка складалася із сіл Василівка, Довгівка, селище Першотравневе, сільце Спокойствіє — хутір. У цей час було організовано перше у Софійському районі товариство «Нове життя» під головуванням Гаркуші Івана Івановича, яке складалося із 12 дворів. В товаристві налічувалось троє коней, кухар, жниварка, молотарка та 3 корови. Почалася колективізація, заможних людей розкуркулювали, у селян забирали зерно, худобу, реманент. Кожна сім'я сплачувала продподаток.
У 1930 р. Василівська сільська рада складалася з с. Василівка (колгосп имені Петровського) та с. Братське (колгосп ім. Сталіна). Землю обробляли кіньми і волами, снопи возили гарбою, зерно молотили гарманом (витесаний камінь).
У 30-х роках головою колгоспу ім. Петровського був Дроворуб Григорій.
Кодекс законів про працю, який діяв наприкінці 20-х і на початку 30-х рр., не забороняв оренди землі, використання найманої робочої сили, приватного підприємництва на селі. 5 квітня 1930 року ВУЦВК і РНК УСРР видав постанову «Про заборону орендувати землю й застосовувати найману працю в одноосібних господарствах у районах суцільної колективізації». Друга хвиля розкуркулення завдала ще більшого удару по українському селу, яке за роки непу здебільшого стало середняцьким. У 1931 році було вислано з с. Енгельгардт-Василівка;
1) Демченко Михайло Явтухович 1912 р.н., його мати Параскева 1877 р.н., сестри Ганна 1910 р.н.,Анастасія 1919 р.н., Євдокія 1924 р.н.. і брат Микола 1916 р.н.. У 1930 році вони разом з братом мали надільної землі 14 десятин і 15 орендованої, коней — 4-5, корів — 3-4, увесь сільськогосподарський інвентар, просорушка, вітряний млин, постійних батраків — 1 чоловік, сезонних — 2. Був в колгоспі, але в 1930 році вичищен звідси як «чуждый елемент». Позбавлений права голосу за експлуатацію;
2) Демченко Михайло Трохимович 1913 р.н., його батько Трохим 1886 р.н., мати Матрьона 1884 р.н.,. сестри Марія 1912 р.н.,Анастасія 1919 р.н., Євдокія 1921 р.н.. У 1927 році він мав надільної землі 14 десятин і 10 орендованої, коней — 4, корів — 2, увесь сільськогосподарський інвентар, молотарку, просорушка, вітряний млин, . Був в колгоспі, але в 1930 році вичищен з. Позбавлений права голосу як кулак та експлуататор найманої сили.;
.Під час Голодомору 1931—1933 років мешканцям села, аби вижити доводилось вживати у їжу гриби, сою, тонконіг, макуху, збирати колоски, цвіт акації, кінський щавель, з яких пекли маторженики, варили затірку. Членам колгоспу видавали по 1 кг борошна на сім'ю в місяць та по 1 стакану молока в день.
У 1931-40-х роках по країні пройшла хвиля політичних репресій. Так, хлібороб-одноосібник [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] Хисний Гнат Остапович 1904 р.н. за контрреволюційну агітацію у 1931 р. засланий до Північного краю на 3 роки. Рахівник Василівського пайового товариства Пилипенко Андрій Григорович 1897 р.н., у 1935 році за антирадянську агітацію був ув'язнений до ВТТ на 3 р..
Напередодні війни колгосп мав 6 тракторів (чотири ХТЗ і два ЧТЗ) і 4 комбайни. Працював медичний пункт, який знаходився у звичайній сільській хаті біля контори, і в якому працювали Хом'як Василь Оникійович та Демченко Марія Григорівна.
В 1936 головою сільради Енгельгардт-Василівки було призначено члена ВКПбУ уродженця Херсонської області Лозу Митрофана Івановича, 1898 р.н, на той час мешканця с. Софіївка, для укріплення радянської влади.
Німецько-радянська війна
Під час Німецько-радянської війни окупація села розпочалася під час жнив 1941 року. Колгосп поділили на десятки (по 10 сімей) і примушували селян обробляти землю, а влітку розчищати дороги. На роботи до Німеччини примусово вивозили хлопців та дівчат, зокрема Катрушенко Ганну Андріївну (1926 р.н.), Ковбасу Миколу Дмитровича (1926 р.н.), Руденко Поліну Василівну (1924 р.н.), Чорного Василя Кириловича (1925 р.н.), Тарасенко Софію Данилівну (1925 р.н.), Коваленко Людмилу Антонівну (1923 р.н.), Дудар Ганну Костянтинівну (1920 р.н.), Гаценко Ніну Сидорівну (1921 р.н.), Демченко Миколу Петровича та інших. Окупація села тривала більше двох років. Під час визвольних боїв, які тривали протягом місяця, частину центральної вулиці (наразі вул. Постного) від буд. 137 до кінця села в сторону с. Братське було спалено. У хаті Демченко Івана Івановича та Ганни Семенівни знаходилася військова санітарна частина, а в приміщенні школи — госпіталь. Жителі села доглядали за пораненими, прали їм білизну, годували.
28 листопада 1943 року воїни 195 (Новомосковської) та 353 (Дніпродзержинської) стрілецьких дивізій звільнили с. Василівку. З цього ж дня було відновлено роботу Василівської сільської ради. В 1944 році головою Василівської сільської ради було обрано Гаркушу Івана Івановича. В 1944 та 1945 роках, секретарем сільської ради працювала Шпунт Галина Сафонівна. Пізніше головами сільської ради були Колісник Дмитро Тихонович та Ткач Іван Іванович. Секретарем виконкому Василівської сільської ради був Пилипенко Андрій Григорович.
У 1945 році було звезено всі трупи із могил, що знаходилися в селі, в одну братську могилу, що тепер знаходиться перед школою. В ній поховано сотні солдатів і серед них одна жінка, яка загинула під час бомбардування рідного села.
Радянська доба післявоєнного періоду
У 1945 році у с. Василівка працювала семирічна школа, а також двокласна Школа сільської молоді (вчителі Сміяненко, Яструб М. Г.). При сільраді працювали культармійці Сміяненко, Артеменко, Манзюк.
У 1958 році до колгоспу ім. Петровського приєднався з колгосп ім. Сталіна. На той час у колгоспі було 2 автомобіля ГАЗ-51 (водії Пилипенко Микола Окафійович та Колісник Дмитро Тихонович), 25 волів, 100 коней (кінська бригада знаходилася там, де зараз вул. Постного 145). Трактори брали в МТС. Землі в колгоспі тоді налічувалось 3200-3500 га. В період 1954-1959 роки головою колгоспу був Барильченко Іван Пилипович, нагороджений у 1958 році орденом Трудового Червоного Прапора. За цей час побудували дво- та чотирирядні корівники (завідувач молочно-товарної ферми Дорожон А. С.), автогараж, проведено водогін (до цього воду носили коромислом з трьох криниць). Робочий день колгоспників тривав 12 годин (від 7 ранку до 7 вечора). Селяни працювали на ланах, фермах, на току. У посушливий 1954 рік селяни отримували на 1 трудодень 200 г хліба, а в 1955 році шили одяг з плащ-наметів. У 1956 році колгоспники здали державі 150 т яблук, а у 1957–1958 роках колгосп ім. Петровського став одним з найкращих по здачі м'яса (свинини) і мав вже 20 га саду. Телятниця Ніна Сидорівна Гаценко одержала орден «Знак Пошани». Вона мала в групі 30 телят, а корм і воду носила відрами, прибирала за телятами вручну. Та завдяки таким зусиллям приріст телят сягав 800—1000 г в день. 1 липня 1958 року Василівська сільрада була приєднана до Софіївської селищної ради. З роками в колгоспі побудували свиноферму, овцеферму та птахоферму. Село розросталося, збільшувалась кількість тракторів, комбайнів, машин, змінювалися голови колгоспу. З 1960 року головою колгоспу був Мойса Іван Іванович, з 1967 року колгосп ім. Петровського очолював Бершадський Борис Терентійович, потім Білов Іван Іванович, з 1976 року Верещак С. Я. У період з 1966 по 1972 роки в автогаражі налічувалось вже 40 одиниць техніки різник марок (завгар Пилипенко Михайло Миколайович). у 1970 році молочно-товарна ферма № 2 розширилася, побудовано молочний комплекс, впроваджено машинне доїння корів. МТФ № 2 неодноразово займала призові місця в районі і області (завідувач МТФ№ 2 Колісник О.І, впродовж 18 років). Доярки Колісник Ганна Олексіївна, Шпунт Ніна Григорівна, Тарасенко Софія Данилівна досягали надоїв 3000 л на фуражну корову. In 1967 році збудували новий клуб, їдальню, приміщення сільської ради, відділення зв'язку. Працювала сільська крамниця (завідувачка Колісник Надія Окафійовна). 1964 року село Василівка було перейменовано на село Запорізьке начебто на честь запорізьких козаків. З 1982 р. по 1992 рік головою колгоспу ім. Петровського працював Яловий Григорій Олексійович, який зробив великий внесок у розвиток села. За період його роботи в колгоспі було проведено 18 км газопроводу, 18 км водогону, побудовано 20 житлових будинків, проведено капітальні ремонти майстерні, дитячого садка, їдальні та сільського клубу. Збудовано механізований тік та перша в районі газова сушарка, комора на 3000 т зерна, обгороджено тік та покладено асфальт на його території, заасфальтовано тракторну бригаду, заплиткована дорога до ферми, придбано нові комбайни «Дон-1500» та автомашини «КамАЗ». Всі ці роботи виконувались за кошти колгоспу, який часто займав призові місця у районі та області.
Директори школи: до вересня 1950 року — Яструб Михайло Григорович з вересня 1950 року по листопад 1951 року — Єресько О. Д. з листопада 1951 року по 1981 рік — Попачев Савелій Михайлович з 1981 року по 1992 рік — Чвертка Сергій Миколайович з 1992 року по 1999 рік — Бугай Анатолій Аркадійович з 1999 року — Хоружевський Григорій Миколайович.
У 1979-80 роках завідувачка Запорізьким клубом — Чирва Ольга Леонідівна, а її чоловік Чирва Микола Лукич — художнім керівником, який вів гурток народних інструментів, сопілкарів (у 2012 році став заслуженим працівником культури України, майстер соломоплетіння).
Незалежна Україна
У 1992 році утворилося перше селянське фермерське господарство (СФГ) «Осанна» (голова Давиденко В. П.), а у 1993 році колгосп ім. Петровського реорганізовано в КСП «Запорізьке» (голова Яловий Г. О.), а в 2000 році в СТОВ «Відродження» та СТОВ «Дружба». Також у 1993 році утворилися СФГ «Зірка» (Тарасенко І. І.), СФГ «Омега» (Малохатько В. І.), СФГ «Лідія» (Бровко В. В.), СФГ «Скифянка» (Білоножко І. М.).
З 2006 по 2015 рік голова сільради — Демченко Лідія Миколаївна (нагороджена Почесною відзнакою голови Дніпропетровської обласної ради за 2015 рік).
З 2016 року староста села — Демченко Тетяна Володимирівна
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 401 особа, з яких 175 чоловіків та 226 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 429 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 81,36 % |
російська | 6,82 % |
вірменська | 2,50 % |
угорська | 1,14 % |
білоруська | 0,45 % |
інші | 7,73 % |
Економіка
- «Запорізьке», ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери
- Запорізька ЗОШ І-ІІІ ступенів [ 7 січня 2016 у Wayback Machine.].
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Клуб.
Відомі люди
- Коваленко Антон Якович [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.] (1894-1937) - сотник армії УНР, разом з братами Пилипом та Матвіїм брав участь у повстанському русі 1918-1920
- Береза Роман Віталійович (1988—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Постний Олексій Володимирович — герой Радянського Союзу.
- Андрейченко Семен Семенович — відомий скульптор, закінчив школу у с. Енгельгардт-Василівка у 1934 році.
Примітки
- . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 13 березня 2016.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- У 1868 р. Гротто-Слєпіковський Бронеслав Оттонович. володів маєтком площею 984 десятин, У 1882 р. володів 96 маєтком площею 1 146 десятин біля хут. Соколиний приют і с. Андріївка, який придбано у 1868 р., У 1894 р. володів маєтком площею 1 146 десятин Ордо-Василівської волості.
- КОЧЕРГІН, Ігор. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2017.
- У 1865 р. володів маєтком площею 630 десятин. У 1882 р. володів маєтком площею 697 десятин біля с. Благословенне Алфьорівської волості, успадкований у 1872 р. У 1894 р. володів маєтком площею 299 десятин у Алферівській волості.
- Н., Чабан,; З., Шевцова,; В., Гапонов, (2015). . Гастроентерологія. № 4. ISSN 2308-2097. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 28 вересня 2017.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-64. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- «Сільське життя» від 25 грудня 1977 року № 154 (6754).
- Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
- Батрак — той, хто працював за наймом у приватного власника у сільському господарств
- ДАДО, фонд 6483, оп. 1, спр.24
- Книга друга (2008). Реабілітовані історією. Дніпропетровськ: "Моноліт". ISBN .
- . engelgardtvasilivka.blogspot.com. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- Стаття "Зовсім інша історія". газета "Вісті Софіївщини", жовтень-листопад 2020 року
Зовнішні посилання
- Спогади жителів села Запорізьке [ 26 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Житіє православних. Ч.3. Енгельгардт-Василівка [ 15 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zaporizke Zapori zke v minulomu Vasilivka Engelgard Vasilivka selo v Ukrayini u Sofiyivskij selishnij gromadi Krivorizkogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti selo Zaporizke Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Krivorizkij rajon Gromada Sofiyivska selishna gromada Oblikova kartka Zaporizke Osnovni dani Zasnovane 1759 Kolishnya nazva Vasilivka Engelgard Vasilivka Naselennya 629 Poshtovij indeks 53140 Telefonnij kod 380 5650 Den sela 14 zhovtnya Geografichni dani Geografichni koordinati 48 08 03 pn sh 33 56 05 sh d 48 13417 pn sh 33 93472 sh d 48 13417 33 93472 Koordinati 48 08 03 pn sh 33 56 05 sh d 48 13417 pn sh 33 93472 sh d 48 13417 33 93472 Serednya visota nad rivnem morya 121 m Vodojmi r Kam yanka Najblizhcha zaliznichna stanciya Potocke Misceva vlada Starosta Demchenko Tetyana Volodimirivna Karta Zaporizke Zaporizke Mapa Zaporizke u Vikishovishi Kolishnij centr Zaporizkoyi silskoyi radi Narazi v Zaporizkij starostinskij okrug vhodyat s Zaporizke ta Bratske Naselennya 629 meshkanciv 179 dvoriv do 2016 roku 1 lyutogo 2020 roku naselennya Zaporizkogo sklalo 401 osobu Den sela svyatkuyetsya u pershu nedilyu veresnya Osnovni prizvisha Dorozhon Hisnij Pilipenko Mudragel Mintus Dyachenko Demchenko Zamotajlo Kolisnik Drovorub Kovalenko GeografiyaSelo Zaporizke znahoditsya u pivdenno zahidnij chastini Dnipropetrovskoyi oblasti na pivnochi kolishnogo Sofiyivskogo rajonu na berezi richki Kam yanka Vishe za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Bratske nizhche za techiyeyu primikaye smt Sofiyivka Richka v comu misci peresihaye na nij zrobleno kilka zagat IstoriyaSelo najstarishe u Sofiyivskomu rajoni i zasnovane u 1759 roci yak kozacke poselennya V 1786 roci zemli po richci Kam yanka Katerina II podaruvala Grigoriyu Potomkinu yakij v svoyu chergu peredariv yiyi Vasilyu Andrijovichu Engelgardtu 1735 1794 yakij buv odruzhenij z jogo sestroyu Olenoyu Marfoyu Na 6 tis desyatin Engelgardtu zasnuvav selo Engelgardt u yakomu prozhivalo 17 osib Pislya otrimannya cih zemel u spadok jogo sin general Vasil Engelgardt 1755 1828 buduye 20 dvoriv po pravomu berezi richki cerkvu dva vitryaki narazi ce teritoriya fermi U 1802 roci u volodinni tayemnogo radnika Engelgardta Vasilya Vasilovicha bulo 4658 desyatin zemli s Vasilivka Vin volodiv majzhe 18 tisyachami kripakiv bagatma selami na Kiyivshini zokrema Morincyami i Kirilivkoyu Zgidno revizkomu reyestru 1816 r Vasil Vasilovich Engelgardt volodiv rodinoyu Shevchenko Selo otrimalo nazvu Engelgardt Vasilivka 1 listopada 1875 roku v Engelgardt Vasilivci bulo vidkrite dvoklasne narodne uchilishe Navchalis 31 uchen u tomu chisli odna divchinka Stanom na 1886 rik v seli centri Engelgardt Vasilivskoyi volosti Verhnodniprovskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 364 osobi nalichuvalos 114 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Engelgardt Vasilivska volost vidnosilas do 3 stanu U 1872 roci z 15 travnya po 1 veresnya u Engelgardt Vasilivskij volosti bula epidemiya holeri zahvorilo 12 osib z nih 4 osobi pomerlo 8 osib vilikuvalis U 1880 roci v seli bula vijskovo kinna dilnicya yakoyu zaviduvav zemlevlasnik shtabs kapitan Grotto Slyepikovskij Bronislav Ottonovich sho pohodiv z dvoryan Vilenskoyi guberniyi Grotto Slyepikovskij zaminiv dvoryanina Pavla Viktorovicha Bajdaka yakij vidmovivsya vid posadi cherez trudnoshi vikonannya ciyeyi spravi ta obov yazkiv na posadi chlena povitovoyi upravi U 1882 roci utrimannya pochatkovih narodnih uchilish chastkovo bulo pokladeno na silski gromadi Gromadi povinni buli utrimuvati v nalezhnomu stani primishennya uchilisha zabezpechuvati shkolu palivom utrimuvati storozha Zemstvo utrimuvalo vchiteliv ta zabezpechuvalo uchilishe pidruchnikami Engelgardt Vasilivska gromada vzyala na sebe utrimannya uchilisha V comu zh roci silski shkoli pereviryalisya zemstvom Vivchavsya stan primishen materialno tehnichna ta kadrova zabezpechenist vidviduvannya ta riven znan uchniv Riven znan uchniv Engelgardt Vasilivskoyi shkoli buv odnim iz najkrashih Kuratorom Engelgardt Vasilivskogo uchilisha z 1884 po 1895 rik buv zemskij likar gromadskij diyach kolekcioner ukrayinskih starozhitnostej Petro Mihajlovich Sochinskij 1855 1913 U 1885 roci Engelgardtivska gromada prosila dozvolu na provedennya yarmarku shonedili po ponedilkah z 25 bereznya po 1 serpnya Zemstvom prohannya bulo vidhilene cherez malu kilkist selyan a takozh blizkist Sofiyivki de nalichuyetsya 4 yarmarki U 1893 roci s Engelgardt Vasilivka vzhe vidnosilos do Sofiyivskoyi volosti V seli pracyuvala korchma U 1895 roci zvedeno Preobrazhensku derev yanu cerkvu narazi tam avtogarazh U 1896 roci Zakon Bozhij u shkoli vikladav svyashennik Grigorij Yevdokimovich Bazhanov 1855 r n yakij pozhertvuvav svoyu vinagorodu v 50 rubliv na potrebi shkoli U 1897 roci v Engelgardt Vasilivskomu uchilishi pracyuvav vchitel Sergij Kastorf z utrimannyam v 250 rub Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1027 osib 519 cholovichoyi stati ta 508 zhinochoyi z yakih 1026 pravoslavnoyi viri Istorichni nazvi U toj chas sformuvalis narodni nazvi vulic ta miscevosti sela Voshiva po pravu storonu panskogo stavka de dvi sim yi pochali buduvati hatu i pro nih kazali sho prichepilisya yak voshi Po livu storonu vid stavka yakij buv peredilenij grebleyu voda zbigalasya i na berezi vodilosya bagato zhab yaki shvidko rozmnozhuvalisya i golosno kvakali bez kincya i krayu Tam takozh buli rodyuchi zemli i pochala utvoryuvatisya nova vulicya yaku nazvali Zhabolupivkoyu Pochatok XX stolittya Perevazhno meshkanci sela buli bezzemelnimi bez nadiliv Do revolyuciyi 1917 roku u seli nalichuvalos priblizno 20 zamozhnih simej yaki mali po 25 ga zemli ta silgospmashini Pid chas nevrozhajnih rokiv za pud dva hliba bidni lyudi lishalisya hat V 1905 roci u selo z Malosofiivki priyihali chervoni emisari yaki pochali rozpovsyudzhuvati listivki zaklikati selyan gromiti panski mayetki Sered tih hto pristav na ci zakliki S Sherbak K Kolisnik T Dorozhon Starosta Pilipenko sklav spiski zakolotnikiv ta vidpraviv yih do Sofiyivki uryadnikovi Burilovu yakij z zhandarmami priyihav do sela Ale meshkanci Engelgardt Vasilivki z vilami otochili yih vidibrali zbroyu i porvali spiski Na dopomogu policiyi pribula sotnya kozakiv Pochalasya zhorstka rozprava nad povstalimi selyanami Organizatoriv buntu visikli rizkami a T Dorozhona ta K Kolisnika kinuli do v yaznici V 1907 roci Engelgardt Vasilivska silska gromada porushila klopotannya pro budivnictvo novoyi grebli cherez te sho stara stala neprodatnoyu a kolishnij chudovij stavok znik U 1908 roci kilkist meshkanciv kolishnogo panskogo sela Sofiyivskoyi volosti stanovila 1399 osib 702 choloviki ta 697 zhinok nalichuvalos 234 dvorovih gospodarstva U comu zh roci zemstvo rozglyanulo pitannya pro vidilennya koshtiv na budivnictvo grebli U cerkvi sluzhiv svyashennik Semen Illich Surinov 1878 r n psalomshikom Georgij Ivanovich Zelnickij 1887 r n Vchitelyami v shkoli buli v rizni roki Mazurenko Vasil Yakovich 1902 Kalnoj Prokip Nichiporovich 1909 Krinicka Nadiya Makarivna 1910 Pered revolyuciyeyu zokrema Demchenko Yevtuh mav vlasnoyi 90 desyatin zemli i 20 orendovanoyi konej 12 koriv 8 uves silskogospodarskij inventar bukeriv 3 molotarok 4 vitryanij mlin postijnih batrakiv 2 3 choloviki sezonnih 4 5 Demchenko Trohim mav vlasnoyi 18 desyatin zemli i 10 orendovanoyi konej 6 koriv 3 uves silskogospodarskij inventar prosorushku vitryanij mlin molotarku postijnih batrakiv 2 choloviki sezonnih 4 Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni koli stali vidmovlyatisya vid nimeckih nazv Peterburg stav Petrogradom 1914 roku selo stalo nazivatisya prosto Vasilivka Radyanska doba dovoyennogo periodu V grudni 1917 roku v seli bulo obrano Radu selyanskih deputativ do yakoyi vvijshli I I Garkusha Z T Babenko S M Kolisnik G S Pilipenko ta inshi Na pochatku lyutogo 1918 roku Ivan Grigorovich Babenko Grigorij Ivanovich Garkusha Stepan Mikitovich Pilipenko Stepan Minovich Didushov Grigorij Pavlovich Kolisnik ta Dmitro Lavrentijovich Mintus pristayut do lav Chervonoyi armiyi V berezni 1918 roku v selo vstupili kajzerivski vijska yaki vchinili zhorstoku rozpravu nad aktivistami Desyatoh cholovik sered yakih Grigorij Pilipenko bulo zasudzheno u Verhnodniprovsku do rozstrilu Pid chas radyansko ukrayinskoyi vijni 1917 1921 rr Engelgardt Vasilivka perehodila chas od chasu pid vladu komanduvacha RPA Ukrayini N I Mahna Dobrovolchoyi armiyi rosijskoyi imperiyi ta inshih azh dopoki vlitku 1918 roku do Engelgardt Vasilivki ne uvijshli chervoni zagoni yaki vstanovili tam radyansku vladu Garkushu Ivana Ivanovicha 1893 r n ta Demchenka Grigoriya Yevmenovicha bulo obrano delegatami na Pershij Katerinoslavskij gubernskij ukrayinskij z yizd gubernskij z yizd Ukrayinskoyi radi yak jogo she nazivali yakij vidbuvsya 21 22 travnya 1917 r u m Katerinoslavi Zvidki delegati privezli postanovi yaki stali osnovnim dokumentom v diyalnosti Radi Nezabarom u seli bulo stvoreno komitet nezamozhnih selyan Radyanska vlada v seli bula vstanovlena u 1918 r Golovoyu silskoyi radi u 1919 r obrali Bondarenka Arhipa Grigorovicha U 1927 1931 golova silradi Pilipenko Andrij Grigorovich 1897 r n Potim do 1939 r Kolisnik Mihajlo Kindratovich 1913 1943 U 1924 roci u seli stvoreno pershij TSOz tovaristvo spilnogo obrobitku zemli yakij ocholiv Kolisnik Sergij Mihajlovich U 1925 r do skladu Sofiyivskogo rajonu Katerinoslavskoyi guberniyi Krivorizkogo okrugu vhodila i Vasilivska silska rada yaka skladalasya iz sil Vasilivka Dovgivka selishe Pershotravneve silce Spokojstviye hutir U cej chas bulo organizovano pershe u Sofijskomu rajoni tovaristvo Nove zhittya pid golovuvannyam Garkushi Ivana Ivanovicha yake skladalosya iz 12 dvoriv V tovaristvi nalichuvalos troye konej kuhar zhnivarka molotarka ta 3 korovi Pochalasya kolektivizaciya zamozhnih lyudej rozkurkulyuvali u selyan zabirali zerno hudobu remanent Kozhna sim ya splachuvala prodpodatok U 1930 r Vasilivska silska rada skladalasya z s Vasilivka kolgosp imeni Petrovskogo ta s Bratske kolgosp im Stalina Zemlyu obroblyali kinmi i volami snopi vozili garboyu zerno molotili garmanom vitesanij kamin U 30 h rokah golovoyu kolgospu im Petrovskogo buv Drovorub Grigorij Kodeks zakoniv pro pracyu yakij diyav naprikinci 20 h i na pochatku 30 h rr ne zaboronyav orendi zemli vikoristannya najmanoyi robochoyi sili privatnogo pidpriyemnictva na seli 5 kvitnya 1930 roku VUCVK i RNK USRR vidav postanovu Pro zaboronu orenduvati zemlyu j zastosovuvati najmanu pracyu v odnoosibnih gospodarstvah u rajonah sucilnoyi kolektivizaciyi Druga hvilya rozkurkulennya zavdala she bilshogo udaru po ukrayinskomu selu yake za roki nepu zdebilshogo stalo serednyackim U 1931 roci bulo vislano z s Engelgardt Vasilivka 1 Demchenko Mihajlo Yavtuhovich 1912 r n jogo mati Paraskeva 1877 r n sestri Ganna 1910 r n Anastasiya 1919 r n Yevdokiya 1924 r n i brat Mikola 1916 r n U 1930 roci voni razom z bratom mali nadilnoyi zemli 14 desyatin i 15 orendovanoyi konej 4 5 koriv 3 4 uves silskogospodarskij inventar prosorushka vitryanij mlin postijnih batrakiv 1 cholovik sezonnih 2 Buv v kolgospi ale v 1930 roci vichishen zvidsi yak chuzhdyj element Pozbavlenij prava golosu za ekspluataciyu 2 Demchenko Mihajlo Trohimovich 1913 r n jogo batko Trohim 1886 r n mati Matrona 1884 r n sestri Mariya 1912 r n Anastasiya 1919 r n Yevdokiya 1921 r n U 1927 roci vin mav nadilnoyi zemli 14 desyatin i 10 orendovanoyi konej 4 koriv 2 uves silskogospodarskij inventar molotarku prosorushka vitryanij mlin Buv v kolgospi ale v 1930 roci vichishen z Pozbavlenij prava golosu yak kulak ta ekspluatator najmanoyi sili Pid chas Golodomoru 1931 1933 rokiv meshkancyam sela abi vizhiti dovodilos vzhivati u yizhu gribi soyu tonkonig makuhu zbirati koloski cvit akaciyi kinskij shavel z yakih pekli matorzheniki varili zatirku Chlenam kolgospu vidavali po 1 kg boroshna na sim yu v misyac ta po 1 stakanu moloka v den U 1931 40 h rokah po krayini projshla hvilya politichnih represij Tak hliborob odnoosibnik 15 veresnya 2016 u Wayback Machine Hisnij Gnat Ostapovich 1904 r n za kontrrevolyucijnu agitaciyu u 1931 r zaslanij do Pivnichnogo krayu na 3 roki Rahivnik Vasilivskogo pajovogo tovaristva Pilipenko Andrij Grigorovich 1897 r n u 1935 roci za antiradyansku agitaciyu buv uv yaznenij do VTT na 3 r Naperedodni vijni kolgosp mav 6 traktoriv chotiri HTZ i dva ChTZ i 4 kombajni Pracyuvav medichnij punkt yakij znahodivsya u zvichajnij silskij hati bilya kontori i v yakomu pracyuvali Hom yak Vasil Onikijovich ta Demchenko Mariya Grigorivna V 1936 golovoyu silradi Engelgardt Vasilivki bulo priznacheno chlena VKPbU urodzhencya Hersonskoyi oblasti Lozu Mitrofana Ivanovicha 1898 r n na toj chas meshkancya s Sofiyivka dlya ukriplennya radyanskoyi vladi Nimecko radyanska vijna Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni okupaciya sela rozpochalasya pid chas zhniv 1941 roku Kolgosp podilili na desyatki po 10 simej i primushuvali selyan obroblyati zemlyu a vlitku rozchishati dorogi Na roboti do Nimechchini primusovo vivozili hlopciv ta divchat zokrema Katrushenko Gannu Andriyivnu 1926 r n Kovbasu Mikolu Dmitrovicha 1926 r n Rudenko Polinu Vasilivnu 1924 r n Chornogo Vasilya Kirilovicha 1925 r n Tarasenko Sofiyu Danilivnu 1925 r n Kovalenko Lyudmilu Antonivnu 1923 r n Dudar Gannu Kostyantinivnu 1920 r n Gacenko Ninu Sidorivnu 1921 r n Demchenko Mikolu Petrovicha ta inshih Okupaciya sela trivala bilshe dvoh rokiv Pid chas vizvolnih boyiv yaki trivali protyagom misyacya chastinu centralnoyi vulici narazi vul Postnogo vid bud 137 do kincya sela v storonu s Bratske bulo spaleno U hati Demchenko Ivana Ivanovicha ta Ganni Semenivni znahodilasya vijskova sanitarna chastina a v primishenni shkoli gospital Zhiteli sela doglyadali za poranenimi prali yim biliznu goduvali 28 listopada 1943 roku voyini 195 Novomoskovskoyi ta 353 Dniprodzerzhinskoyi strileckih divizij zvilnili s Vasilivku Z cogo zh dnya bulo vidnovleno robotu Vasilivskoyi silskoyi radi V 1944 roci golovoyu Vasilivskoyi silskoyi radi bulo obrano Garkushu Ivana Ivanovicha V 1944 ta 1945 rokah sekretarem silskoyi radi pracyuvala Shpunt Galina Safonivna Piznishe golovami silskoyi radi buli Kolisnik Dmitro Tihonovich ta Tkach Ivan Ivanovich Sekretarem vikonkomu Vasilivskoyi silskoyi radi buv Pilipenko Andrij Grigorovich U 1945 roci bulo zvezeno vsi trupi iz mogil sho znahodilisya v seli v odnu bratsku mogilu sho teper znahoditsya pered shkoloyu V nij pohovano sotni soldativ i sered nih odna zhinka yaka zaginula pid chas bombarduvannya ridnogo sela Radyanska doba pislyavoyennogo periodu U 1945 roci u s Vasilivka pracyuvala semirichna shkola a takozh dvoklasna Shkola silskoyi molodi vchiteli Smiyanenko Yastrub M G Pri silradi pracyuvali kultarmijci Smiyanenko Artemenko Manzyuk U 1958 roci do kolgospu im Petrovskogo priyednavsya z kolgosp im Stalina Na toj chas u kolgospi bulo 2 avtomobilya GAZ 51 vodiyi Pilipenko Mikola Okafijovich ta Kolisnik Dmitro Tihonovich 25 voliv 100 konej kinska brigada znahodilasya tam de zaraz vul Postnogo 145 Traktori brali v MTS Zemli v kolgospi todi nalichuvalos 3200 3500 ga V period 1954 1959 roki golovoyu kolgospu buv Barilchenko Ivan Pilipovich nagorodzhenij u 1958 roci ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Za cej chas pobuduvali dvo ta chotiriryadni korivniki zaviduvach molochno tovarnoyi fermi Dorozhon A S avtogarazh provedeno vodogin do cogo vodu nosili koromislom z troh krinic Robochij den kolgospnikiv trivav 12 godin vid 7 ranku do 7 vechora Selyani pracyuvali na lanah fermah na toku U posushlivij 1954 rik selyani otrimuvali na 1 trudoden 200 g hliba a v 1955 roci shili odyag z plash nametiv U 1956 roci kolgospniki zdali derzhavi 150 t yabluk a u 1957 1958 rokah kolgosp im Petrovskogo stav odnim z najkrashih po zdachi m yasa svinini i mav vzhe 20 ga sadu Telyatnicya Nina Sidorivna Gacenko oderzhala orden Znak Poshani Vona mala v grupi 30 telyat a korm i vodu nosila vidrami pribirala za telyatami vruchnu Ta zavdyaki takim zusillyam pririst telyat syagav 800 1000 g v den 1 lipnya 1958 roku Vasilivska silrada bula priyednana do Sofiyivskoyi selishnoyi radi Z rokami v kolgospi pobuduvali svinofermu ovcefermu ta ptahofermu Selo rozrostalosya zbilshuvalas kilkist traktoriv kombajniv mashin zminyuvalisya golovi kolgospu Z 1960 roku golovoyu kolgospu buv Mojsa Ivan Ivanovich z 1967 roku kolgosp im Petrovskogo ocholyuvav Bershadskij Boris Terentijovich potim Bilov Ivan Ivanovich z 1976 roku Vereshak S Ya U period z 1966 po 1972 roki v avtogarazhi nalichuvalos vzhe 40 odinic tehniki riznik marok zavgar Pilipenko Mihajlo Mikolajovich u 1970 roci molochno tovarna ferma 2 rozshirilasya pobudovano molochnij kompleks vprovadzheno mashinne doyinnya koriv MTF 2 neodnorazovo zajmala prizovi miscya v rajoni i oblasti zaviduvach MTF 2 Kolisnik O I vprodovzh 18 rokiv Doyarki Kolisnik Ganna Oleksiyivna Shpunt Nina Grigorivna Tarasenko Sofiya Danilivna dosyagali nadoyiv 3000 l na furazhnu korovu In 1967 roci zbuduvali novij klub yidalnyu primishennya silskoyi radi viddilennya zv yazku Pracyuvala silska kramnicya zaviduvachka Kolisnik Nadiya Okafijovna 1964 roku selo Vasilivka bulo perejmenovano na selo Zaporizke nachebto na chest zaporizkih kozakiv Z 1982 r po 1992 rik golovoyu kolgospu im Petrovskogo pracyuvav Yalovij Grigorij Oleksijovich yakij zrobiv velikij vnesok u rozvitok sela Za period jogo roboti v kolgospi bulo provedeno 18 km gazoprovodu 18 km vodogonu pobudovano 20 zhitlovih budinkiv provedeno kapitalni remonti majsterni dityachogo sadka yidalni ta silskogo klubu Zbudovano mehanizovanij tik ta persha v rajoni gazova susharka komora na 3000 t zerna obgorodzheno tik ta pokladeno asfalt na jogo teritoriyi zaasfaltovano traktornu brigadu zaplitkovana doroga do fermi pridbano novi kombajni Don 1500 ta avtomashini KamAZ Vsi ci roboti vikonuvalis za koshti kolgospu yakij chasto zajmav prizovi miscya u rajoni ta oblasti Direktori shkoli do veresnya 1950 roku Yastrub Mihajlo Grigorovich z veresnya 1950 roku po listopad 1951 roku Yeresko O D z listopada 1951 roku po 1981 rik Popachev Savelij Mihajlovich z 1981 roku po 1992 rik Chvertka Sergij Mikolajovich z 1992 roku po 1999 rik Bugaj Anatolij Arkadijovich z 1999 roku Horuzhevskij Grigorij Mikolajovich U 1979 80 rokah zaviduvachka Zaporizkim klubom Chirva Olga Leonidivna a yiyi cholovik Chirva Mikola Lukich hudozhnim kerivnikom yakij viv gurtok narodnih instrumentiv sopilkariv u 2012 roci stav zasluzhenim pracivnikom kulturi Ukrayini majster solomopletinnya Nezalezhna Ukrayina U 1992 roci utvorilosya pershe selyanske fermerske gospodarstvo SFG Osanna golova Davidenko V P a u 1993 roci kolgosp im Petrovskogo reorganizovano v KSP Zaporizke golova Yalovij G O a v 2000 roci v STOV Vidrodzhennya ta STOV Druzhba Takozh u 1993 roci utvorilisya SFG Zirka Tarasenko I I SFG Omega Malohatko V I SFG Lidiya Brovko V V SFG Skifyanka Bilonozhko I M Svyatkuvannya 250 rokiv sela U centri golova silradi Demchenko L M pravoruch direktor shkoli Horuzhevskij G M Z 2006 po 2015 rik golova silradi Demchenko Lidiya Mikolayivna nagorodzhena Pochesnoyu vidznakoyu golovi Dnipropetrovskoyi oblasnoyi radi za 2015 rik Z 2016 roku starosta sela Demchenko Tetyana VolodimirivnaNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 401 osoba z yakih 175 cholovikiv ta 226 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 429 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 81 36 rosijska 6 82 virmenska 2 50 ugorska 1 14 biloruska 0 45 inshi 7 73 Ekonomika Zaporizke TOV Ob yekti socialnoyi sferiZaporizka ZOSh I III stupeniv 7 sichnya 2016 u Wayback Machine Feldshersko akusherskij punkt Klub Vidomi lyudiKovalenko Anton Yakovich 23 bereznya 2022 u Wayback Machine 1894 1937 sotnik armiyi UNR razom z bratami Pilipom ta Matviyim brav uchast u povstanskomu rusi 1918 1920 Bereza Roman Vitalijovich 1988 2014 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Postnij Oleksij Volodimirovich geroj Radyanskogo Soyuzu Andrejchenko Semen Semenovich vidomij skulptor zakinchiv shkolu u s Engelgardt Vasilivka u 1934 roci Primitki w1 c1 rada gov ua Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 13 bereznya 2016 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref U 1868 r Grotto Slyepikovskij Broneslav Ottonovich volodiv mayetkom plosheyu 984 desyatin U 1882 r volodiv 96 mayetkom plosheyu 1 146 desyatin bilya hut Sokolinij priyut i s Andriyivka yakij pridbano u 1868 r U 1894 r volodiv mayetkom plosheyu 1 146 desyatin Ordo Vasilivskoyi volosti KOChERGIN Igor PDF Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2017 U 1865 r volodiv mayetkom plosheyu 630 desyatin U 1882 r volodiv mayetkom plosheyu 697 desyatin bilya s Blagoslovenne Alforivskoyi volosti uspadkovanij u 1872 r U 1894 r volodiv mayetkom plosheyu 299 desyatin u Alferivskij volosti N Chaban Z Shevcova V Gaponov 2015 Gastroenterologiya 4 ISSN 2308 2097 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 28 veresnya 2017 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 64 X 270 120 s ros doref Silske zhittya vid 25 grudnya 1977 roku 154 6754 Spisok naselennyh mѣst Verhnedneprovskago uѣzda Ekaterinoslavskoj gubernii s prilozheniem karty Izdanie Ekaterinoslavskoj Gubernoj Zemskoj Upravy Ekaterinoslav Tipografiya Gubernskago zemstva 1911 ros doref Batrak toj hto pracyuvav za najmom u privatnogo vlasnika u silskomu gospodarstv DADO fond 6483 op 1 spr 24 Kniga druga 2008 Reabilitovani istoriyeyu Dnipropetrovsk Monolit ISBN 978 966 7455 97 2 engelgardtvasilivka blogspot com Arhiv originalu za 27 listopada 2015 Procitovano 26 listopada 2015 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 Stattya Zovsim insha istoriya gazeta Visti Sofiyivshini zhovten listopad 2020 rokuZovnishni posilannyaSpogadi zhiteliv sela Zaporizke 26 listopada 2015 u Wayback Machine Zhitiye pravoslavnih Ch 3 Engelgardt Vasilivka 15 grudnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi